Скрыть
55:2
55:3
55:4
55:6
55:7
55:8
55:9
55:11
55:13
55:14
Церковнославянский (рус)
Въ коне́цъ, о лю́дехъ от­ святы́хъ удале́н­ныхъ, Дави́ду въ столпописа́нiе, внегда́ удержа́ша и́ иноплеме́н­ницы въ Ге́ѳѣ, псало́мъ.
Поми́луй мя́, Бо́же, я́ко попра́ мя человѣ́къ: ве́сь де́нь боря́ стужи́ ми.
Попра́ша мя́ врази́ мо­и́ ве́сь де́нь: я́ко мно́зи борю́щiи мя́ съ высоты́.
Въ де́нь не {се́й рѣ́чи не въ нѣ́кiихъ не имѣ́ет­ся} убою́ся, а́зъ же упова́ю на Тя́.
О Бо́зѣ похвалю́ словеса́ Моя́: на Бо́га упова́хъ, не убою́ся: что́ сотвори́тъ мнѣ́ пло́ть?
Ве́сь де́нь слове́съ мо­и́хъ гнуша́хуся: на мя́ вся́ помышле́нiя и́хъ на зло́.
Вселя́т­ся и скры́ютъ, ті́и пя́ту мою́ сохраня́тъ, я́коже потерпѣ́ша ду́шу мою́ {ті́и пя́ту мою́ наблюда́ти бу́дутъ, я́коже жда́ху души́ мо­ея́}.
Ни о чесо́мже от­ри́неши я́, гнѣ́вомъ лю́ди низведе́ши.
Бо́же, живо́тъ мо́й воз­вѣсти́хъ Тебѣ́: положи́лъ еси́ сле́зы моя́ предъ Тобо́ю, я́ко и во обѣтова́нiи Тво­е́мъ.
Да воз­вратя́т­ся врази́ мо­и́ вспя́ть, въ о́ньже а́ще де́нь при­­зову́ Тя: се́, позна́хъ, я́ко Бо́гъ мо́й еси́ Ты́.
О Бо́зѣ похвалю́ глаго́лъ, о Го́сподѣ похвалю́ сло́во.
На Бо́га упова́хъ, не убою́ся: что́ сотвори́тъ мнѣ́ человѣ́къ?
Во мнѣ́, Бо́же, моли́твы, я́же воз­да́мъ хвалы́ Тво­ея́:
я́ко изба́вилъ еси́ ду́шу мою́ от­ сме́рти, о́чи мо­и́ от­ сле́зъ и но́зѣ мо­и́ от­ поползнове́нiя: благо­угожду́ предъ Го́сподемъ во свѣ́тѣ живы́хъ.
Греческий [Greek (Koine)]
εἰς τὸ τέλος ὑπὲρ τοῦ λαοῦ τοῦ ἀπο­̀ τῶν ἁγίων μεμακρυμ­μέ­νου τῷ Δαυιδ εἰς στηλογραφίαν ὁπότε ἐκράτησαν αὐτὸν οἱ ἀλλόφυλοι ἐν Γεθ
ἐλέησόν με κύριε ὅτι κατεπάτησέν με ἄνθρωπος ὅλην τὴν ἡμέραν πολεμῶν ἔθλιψέν με
κατεπάτησάν με οἱ ἐχθροί μου ὅλην τὴν ἡμέραν ὅτι πολλοὶ οἱ πολεμοῦν­τές με ἀπο­̀ ὕψους
ἡμέρας φοβηθήσομαι ἐγὼ δὲ ἐπι­̀ σοὶ ἐλπιῶ
ἐν τῷ θεῷ ἐπαινέσω τοὺς λόγους μου ὅλην τὴν ἡμέραν ἐπι­̀ τῷ θεῷ ἤλπισα οὐ φοβηθήσομαι τί ποιήσει μοι σάρξ
ὅλην τὴν ἡμέραν τοὺς λόγους μου ἐβδελύσ­σον­το κατ᾿ ἐμοῦ πάν­τες οἱ δια­λογισμοὶ αὐτῶν εἰς κακόν
παροικήσουσιν καὶ κατα­κρύψουσιν αὐτοὶ τὴν πτέρναν μου φυλάξουσιν καθάπερ ὑπέμειναν τὴν ψυχήν μου
ὑπὲρ τοῦ μηθενὸς σώσεις αὐτούς ἐν ὀργῇ λαοὺς κατα­́ξεις ὁ θεός
τὴν ζωήν μου ἐξήγγειλά σοι ἔθου τὰ δάκρυά μου ἐνώπιόν σου ὡς καὶ ἐν τῇ ἐπαγγελίᾳ σου
ἐπι­στρέψουσιν οἱ ἐχθροί μου εἰς τὰ ὀπίσω ἐν ᾗ ἂν ἡμέρᾳ ἐπι­καλέσωμαί σε ἰδοὺ ἔγνων ὅτι θεός μου εἶ σύ
ἐπι­̀ τῷ θεῷ αἰνέσω ῥῆμα ἐπι­̀ τῷ κυρίῳ αἰνέσω λόγον
ἐπι­̀ τῷ θεῷ ἤλπισα οὐ φοβηθήσομαι τί ποιήσει μοι ἄνθρωπος
ἐν ἐμοί ὁ θεός αἱ εὐχαὶ ἃς ἀπο­δώσω αἰνέσεώς σοι
ὅτι ἐρρύσω τὴν ψυχήν μου ἐκ θανάτου καὶ τοὺς πόδας μου ἐξ ὀλισθήμα­τος τοῦ εὐαρεστῆσαι ἐνώπιον τοῦ θεοῦ ἐν φωτὶ ζών­των
Украинский (Огієнко)
56:1 Для дириґетна хору.
На «Німа голубка в далечині».
Золотий Давидів псалом, коли филистимляни захопили були його в Ґаті.
56:2 Помилуй мене, Боже, бо топче мене чоловік, цілий день він воює та тисне мене!
56:3 Чатують мої вороги цілий день, бо багато таких, що воюють завзято на мене!
56:4 Того дня, коли страх обгортає мене, я надію на Тебе кладу,
56:5 я в Бозі хвалитиму слово Його, на Бога надію кладу, й не боюся, що тіло учинить мені?
56:6 Цілий день біль приносять слова мої, усі їхні думки проти мене на зло:
56:7 слідкують, ховаються, пильнують вони мої стопи…
Як чатують на душу мою,
56:8 так Ти через гріх віджени їх, пониж, Боже, людей в Своїм гніві!
56:9 Полічив Ти тиняння моє, помісти ж мої сльози перед Собою, чи ж вони не записані в книзі Твоїй?
56:10 Тоді то мої вороги повтікають назад, того дня, як я кликати буду.
Те я знаю, що Бог при мені,
56:11 і в Бозі я справу свою докінчу, докінчу я в Господі справу!
56:12 На Бога надію кладу й не боюсь, що людина учинить мені?
56:13 На мені зостаються, о Боже, присяги Тобі, та для Тебе я виповню жертви хвали.
56:14 Як Ти спас мою душу від смерти, то хіба ж не спасеш моїх ніг від падіння, щоб у світлі життя я ходив перед Богом?
2 Помилуй меня, Господи, от врагов моих. 4 На Тебя уповаю и верю Тебе. 6 Враги зорко следят за мною. Неужели Ты не накажешь их? 9 Мои бедствия исчислены у Тебя, и Ты мой Защитник, потому я не боюсь врагов и за посланное Тобою спасение я воздам Тебе мои обеты.
Начальнику хора. О голубице, безмолвствующей в удалении. Писание Давида, когда Филистимляне захватили его в Гефе
Помилуй меня, Боже! ибо человек хочет поглотить меня; нападая всякий день, теснит меня.
Враги мои всякий день ищут поглотить меня, ибо много восстающих на меня, о, Всевышний!
Когда я в страхе, на Тебя я уповаю.
В Боге восхвалю я слово Его; на Бога уповаю, не боюсь; что сделает мне плоть?
Всякий день извращают слова мои; все помышления их обо мне – на зло:
собираются, притаиваются, наблюдают за моими пятами, чтобы уловить душу мою.
Неужели они избегнут воздаяния за неправду свою? Во гневе низложи, Боже, народы.
У Тебя исчислены мои скитания; положи слезы мои в сосуд у Тебя, – не в книге ли они Твоей?
Враги мои обращаются назад, когда я взываю к Тебе, из этого я узнаю́, что Бог за меня.
В Боге восхвалю я слово Его, в Господе восхвалю слово Его.
На Бога уповаю, не боюсь; что сделает мне человек?
На мне, Боже, обеты Тебе; Тебе воздам хвалы,
ибо Ты избавил душу мою от смерти, [очи мои от слез,] да и ноги мои от преткновения, чтобы я ходил пред лицем Божиим во свете живых.
Толкования стиха Скопировать ссылку Скопировать текст Добавить в избранное
Библ. энциклопедия Библейский словарь Словарь библ. образов Практическая симфония
Цитата из Библии каждое утро
TG: t.me/azbible
Viber: vb.me/azbible