Скрыть
59:1
59:6
59:7
59:9
59:11
59:13
Церковнославянский (рус)
Въ коне́цъ, о измѣни́тися хотя́щихъ, въ столпописа́нiе Дави́ду, въ науче́нiе:
внегда́ сожже́ Средорѣ́чiе Сирі́йское и Сирі́ю Сова́лскую, и воз­врати́ся Иоа́въ и порази́ Едо́ма въ де́бри Соле́й два­на́­де­сять ты́сящъ.
Бо́же, от­ри́нулъ ны́ еси́ и низложи́лъ еси́ на́съ, разгнѣ́вал­ся еси́ и уще́дрилъ еси́ на́съ.
Стря́слъ еси́ зе́млю и смути́лъ еси́ ю́: изцѣли́ сокруше́нiе ея́, я́ко подви́жеся.
Показа́лъ еси́ лю́демъ Тво­и́мъ жесто́кая: напо­и́лъ еси́ на́съ вино́мъ умиле́нiя.
Да́лъ еси́ боя́щымся Тебе́ зна́менiе, е́же убѣжа́ти от­ лица́ лу́ка.
Я́ко да изба́вят­ся воз­лю́блен­нiи Тво­и́, спаси́ десни́цею Тво­е́ю и услы́ши мя́.
Бо́гъ воз­глаго́ла во святѣ́мъ Сво­е́мъ: воз­ра́дуюся, и раздѣлю́ Сики́му, и юдо́ль Жили́щъ размѣ́рю.
Мо́й е́сть Галаа́дъ, и Мо́й е́сть Манассі́й, Ефре́мъ крѣ́пость главы́ Мо­ея́, Иу́да ца́рь Мо́й.
Моа́въ коно́бъ упова́нiя Мо­его́: на Идуме́ю простру́ сапо́гъ Мо́й: Мнѣ́ иноплеме́н­ницы покори́шася.
Кто́ введе́тъ мя́ во гра́дъ огражде́нiя? Или́ кто́ наста́витъ мя́ до Идуме́и?
Не Ты́ ли, Бо́же, от­ри́нувый на́съ? И не изы́деши, Бо́же, въ си́лахъ на́шихъ?
Да́ждь на́мъ по́мощь от­ ско́рби: и су́етно спасе́нiе человѣ́ческо.
О Бо́зѣ сотвори́мъ си́лу: и То́й уничижи́тъ стужа́ющыя на́мъ.
Украинский (Огієнко)
60:1 Для дириґетна хору.
На спів: «Лілея свідчення».
Золотий псалом Давидів для навчання,
60:2 коли він підпалив був Арам двух річок і Арам Цови, і вернувся Йоав і побив Едома в Соляній долині, дванадцять тисяч.
60:3 Боже, покинув Ти нас, розпорошив Ти нас, Ти нагнівався був, повернися ж до нас!
60:4 Ти землею затряс, і її розірвав, уздоров же уламки її, бо вона захиталась!
60:5 Ти вчинив, що народ Твій побачив тяжке, напоїв нас отрутним вином…
60:6 Ти дав прапора тим, хто боїться Тебе, щоб збирались вони перед правдою.
Села.
60:7 Щоб любі Твої були визволені, Своєю правицею допоможи, й обізвися до нас!
60:8 У святині Своїй Бог промовив: Нехай розвеселюсь, розділю Я Сихем і долину Суккотську поміряю!
60:9 Належить Мені Ґілеад, Мені Манасія, а Єфрем охорона Моїй голові, Юда берло Моє.
60:10 Моав то мідниця Мого миття, на Едом узуттям Своїм кину, филистею, вигукуй для Мене із радістю!
60:11 Хто мене запровадить до міста твердинного, хто до Едому мене попровадить?
60:12 Хіба ж Ти покинув нас, Боже, і серед нашого війська не вийдеш вже, Боже?
60:13 Подай же нам поміч на ворога, людська бо поміч марнота!
60:14 Ми мужність виявимо в Бозі, і Він потопче противників наших!
Латинский (Nova Vulgata)
60:1 Magistro chori. Secundum» Lilium praecepti». Miktam. David. Ad docendum.
60:2 Quando contra Aram Naharaim et Aram Soba egressus est, et quando Ioab reversus devicit Edom in valle Salis: duodecim milia (hominum).
60:3 Deus, reppulisti nos, destruxisti nos. Iratus es. Convertere ad nos!
60:4 Concussisti terram, confregisti eam; sana contritiones eius, quia commota est.
60:5 Ostendisti populo tuo dura, potasti nos vino vertiginis.
60:6 Dedisti metuentibus te signum, ut fugiant a facie arcus.
60:7 Ut liberentur dilecti tui, salvos fac dextera tua et exaudi nos.
60:8 Deus locutus est in sancto suo: «Laetabor et partibor Sichimam et convallem Succoth metibor.
60:9 Meus est Galaad, et meus est Manasses, et Ephraim fortitudo capitis mei. Iuda sceptrum meum,
60:10 Moab olla lavacri mei. Super Idumaeam extendam calceamentum meum, super Philistaeam vociferabor».
60:11 Quis adducet me in civitatem munitam? Quis deducet me usque in Idumaeam?
60:12 Nonne tu, Deus, qui reppulisti nos; et non egredieris, Deus, in virtutibus nostris? Da nobis auxilium de tribulatione, quia vana salus hominis.
60:13 In Deo faciemus virtutem, et ipse conculcabit tribulantes nos.
Барои сардори сарояндагон бар савсан. Гувоҳӣ. Суруди таълимии Довуд,
Вақте ки ӯ бо Арам-Наҳрайн ва бо Арам-Суба меҷангид, ва Юоб баргашта, дувоздаҳ ҳазор адӯмиёнро дар водии Намак кушт.
Худоё! Моро партофтаӣ, моро рахна кунондаӣ, бар мо ғазабнок шудаӣ; сӯи мо баргард.
Заминро ба ларзиш овардаӣ, кафондаӣ: шикастапораҳои онро шифо деҳ, зеро ки ба нокомӣ дучор шудааст.
Ба сари қавми Худ душвориҳо овардаӣ, моро шароби заҳролуд нӯшондаӣ.
Ба тарсгорони Худ парчам додаӣ, то ки онро барои ростӣ барафрозанд. Село.
Барои он ки дӯстони Ту халосӣ ёбанд, бо дасти рости Худ наҷот деҳ, ва маро бишнав.
Худо дар покии Худ гуфтааст: «Хурсанд хоҳам шуд, Шакемро тақсим хоҳам кард, ва водии Суккӯтро чен хоҳам намуд.
Ҷилъод аз они Ман аст ва Менашше аз они Ман; Эфроим хӯди Ман аст, Яҳудо чӯбдасти подшоҳии ҳукмронии Ман;
Мӯоб тоси шустушӯи Ман аст; бар Адӯм кафши Худро хоҳам партофт. Барои Ман фарёд зан, эй замини Фалиштӣ!»
Кист, ки маро ба шаҳри ҳисордор девордор дарорад? Кист, ки маро то ба Адӯм роҳнамоӣ ҳидоят намояд?
Оё на Ту, эй Худо, моро партофтаӣ, ва бо лашкарҳои мо, эй Худо, берун намеоӣ?
Ба мо аз дасти бадхоҳ ёварӣ намо, зеро ки мадади ёрии одамизод ҳеҷ аст.
Бо Худо комёб хоҳем шуд, ва Ӯ бадхоҳони моро поймол хоҳад кард.

Толкования стиха Скопировать ссылку Скопировать текст Добавить в избранное
Библ. энциклопедия Библейский словарь Словарь библ. образов Практическая симфония
Цитата из Библии каждое утро
TG: t.me/azbible
Viber: vb.me/azbible