Ве́тхий Заве́т:
Быт.
Исх.
Лев.
Чис.
Втор.
Нав.
Суд.
Руф.
1Цар.
2Цар.
3Цар.
4Цар.
1Пар.
2Пар.
1Езд.
Неем.
2Езд.
Тов.
Иудиф.
Есф.
Иов.
Пс.
Прит.
Еккл.
Песн.
Прем.
Сир.
Ис.
Иер.
Плч.
ПослИер.
Вар.
Иез.
Дан.
Ос.
Иоил.
Ам.
Авд.
Ион.
Мих.
Наум.
Авв.
Соф.
Аг.
Зах.
Мал.
1Мак.
2Мак.
3Мак.
3Езд.
Но́вый Заве́т: Мф. Мк. Лк. Ин. Деян. Иак. 1Пет. 2Пет. 1Ин. 2Ин. 3Ин. Иуд. Рим. 1Кор. 2Кор. Гал. Еф. Флп. Кол. 1Фес. 2Фес. 1Тим. 2Тим. Тит. Флм. Евр. Откр.
Но́вый Заве́т: Мф. Мк. Лк. Ин. Деян. Иак. 1Пет. 2Пет. 1Ин. 2Ин. 3Ин. Иуд. Рим. 1Кор. 2Кор. Гал. Еф. Флп. Кол. 1Фес. 2Фес. 1Тим. 2Тим. Тит. Флм. Евр. Откр.
Скрыть
Псалом 63
- 1
- 2
- 3
- 4
- 5
- 6
- 7
- 8
- 9
- 10
- 11
- 12
- 13
- 14
- 15
- 16
- 17
- 18
- 19
- 20
- 21
- 22
- 23
- 24
- 25
- 26
- 27
- 28
- 29
- 30
- 31
- 32
- 33
- 34
- 35
- 36
- 37
- 38
- 39
- 40
- 41
- 42
- 43
- 44
- 45
- 46
- 47
- 48
- 49
- 50
- 51
- 52
- 53
- 54
- 55
- 56
- 57
- 58
- 59
- 60
- 61
- 62
- 63
- 64
- 65
- 66
- 67
- 68
- 69
- 70
- 71
- 72
- 73
- 74
- 75
- 76
- 77
- 78
- 79
- 80
- 81
- 82
- 83
- 84
- 85
- 86
- 87
- 88
- 89
- 90
- 91
- 92
- 93
- 94
- 95
- 96
- 97
- 98
- 99
- 100
- 101
- 102
- 103
- 104
- 105
- 106
- 107
- 108
- 109
- 110
- 111
- 112
- 113
- 114
- 115
- 116
- 117
- 118
- 119
- 120
- 121
- 122
- 123
- 124
- 125
- 126
- 127
- 128
- 129
- 130
- 131
- 132
- 133
- 134
- 135
- 136
- 137
- 138
- 139
- 140
- 141
- 142
- 143
- 144
- 145
- 146
- 147
- 148
- 149
- 150
- 151
63:1
63:2
63:3
63:5
63:8
Въ коне́цъ, псало́мъ Дави́ду.
Услы́ши, Бо́же, гла́съ мо́й, внегда́ моли́тимися къ тебѣ́: от стра́ха вра́жiя изми́ ду́шу мою́.
Покры́й мя́ от со́нма лука́внующихъ, от мно́жества дѣ́лающихъ непра́вду:
и́же изостри́ша я́ко ме́чь язы́ки своя́, напряго́ша лу́къ сво́й, ве́щь го́рьку,
сострѣля́ти въ та́йныхъ непоро́чна: внеза́пу сострѣля́ютъ его́, и не убоя́тся.
Утверди́ша себѣ́ сло́во лука́вое: повѣ́даша скры́ти сѣ́ть, рѣ́ша: кто́ у́зритъ и́хъ?
Испыта́ша беззако́нiе: изчезо́ша испыта́ющiи испыта́нiя: присту́питъ человѣ́къ, и се́рдце глубоко́.
И вознесе́тся Бо́гъ: стрѣ́лы младе́нецъ бы́ша я́звы и́хъ,
и изнемого́ша на ня́ язы́цы и́хъ: смути́шася вси́ ви́дящiи и́хъ.
И убоя́ся вся́къ человѣ́къ: и возвѣсти́ша дѣла́ Бо́жiя, и творе́нiя Его́ разумѣ́ша.
Возвесели́тся пра́ведникъ о Го́сподѣ и упова́етъ на Него́: и похва́лятся вси́ пра́вiи се́рдцемъ.
64:1 Au chef des chantres. Psaume de David.
O Dieu, écoute ma voix, quand je gémis! Protège ma vie contre l'ennemi que je crains!
64:2 Garantis-moi des complots des méchants, De la troupe bruyante des hommes iniques!
64:3 Ils aiguisent leur langue comme un glaive, Ils lancent comme des traits leurs paroles amères,
64:4 Pour tirer en cachette sur l'innocent; Ils tirent sur lui à l'improviste, et n'ont aucune crainte.
64:5 Ils se fortifient dans leur méchanceté: Ils se concertent pour tendre des pièges, Ils disent: Qui les verra?
64:6 Ils méditent des crimes: Nous voici prêts, le plan est conçu! La pensée intime, le coeur de chacun est un abîme.
64:7 Dieu lance contre eux ses traits: Soudain les voilà frappés.
64:8 Leur langue a causé leur chute; Tous ceux qui les voient secouent la tête.
64:9 Tous les hommes sont saisis de crainte, Ils publient ce que Dieu fait, Et prennent garde à son oeuvre.
64:10 Le juste se réjouit en l'Éternel et cherche en lui son refuge, Tous ceux qui ont le coeur droit se glorifient.
64:1 Для дириґетна хору.
Псалом Давидів.
Псалом Давидів.
64:2 Вислухай, Боже, мій голос, як скаржуся я, від страху ворожого душу мою хорони!
64:3 Заховай мене від потаємного збору злочинців, від крику свавільців,
64:4 які нагострили свого язика, як меча, натягнули стрілу свою словом гірким,
64:5 щоб таємно стріляти в невинного, вони нагло стрілятимуть в нього, і не будуть боятись!…
64:6 У злій справі зміцняють себе, змовляються пастки таємно розставити, кажуть: Хто буде їх бачити?
64:7 Вони кривди ховають…
Загинемо, як задум їхній сповниться, бо нутро чоловіка та серце глибоке!
Загинемо, як задум їхній сповниться, бо нутро чоловіка та серце глибоке!
64:8 Але вчинить Бог, що стріла на них стрілить, і нагло поранені будуть,
64:9 і вчинить, що їхній язик допадеться до них, і будуть хитати головою усі, хто спогляне на них!…
64:10 і всі люди боятися будуть, і будуть розказувати про чин Бога, і діло Його зрозуміють!
64:11 і праведний Господом буде радіти, і буде вдаватись до Нього, і будуть похвалені всі простосерді!
Немецкий (GNB)
Языки
- Добавить язык
- Церковнослав. (рус)
- Церковнослав. (цс)
- Рус. (Синодальный)
- Рус. (Синод. с ударе́-ми)
- Рус. (Юнгеров)
- Рус. (Бируковы)
- Arab (AVD)
- Azerbaijani
- Armenian
- Bulgarian
- Chinese (simpl.)
- Croatian (S&D)
- English (NKJV)
- English (KJV)
- English (NRSV)
- Estonian
- Finnish (1992)
- French (LSG)
- Georgian
- German (MLU, 1912)
- German (GNB)
- Greek (Koine)
- Greek (TGV)
- Hebrew
- Italian
- Kyrgyz
- Latin (Nova Vulgata)
- Romanian
- Polish
- Portuguese
- Serbian (synod.)
- Serbian
- Spanish (RVR 1995)
- Swedish (Folkbibeln)
- Tajik
- Ukrainian (Homenko)
- Ukrainian (Ogienko)
64:1Ein Lied Davids.
64:2Gott, höre mein lautes Klagen!
Schütze mein Leben vor den Feinden,
die mich in Angst und Schrecken stürzen!
Schütze mein Leben vor den Feinden,
die mich in Angst und Schrecken stürzen!
64:3Sie schmieden Pläne zu meinem Unheil,
sie rotten sich gegen mich zusammen;
bring mich vor ihnen in Sicherheit!
sie rotten sich gegen mich zusammen;
bring mich vor ihnen in Sicherheit!
64:4Ihre Zungen sind wie geschliffene Schwerter;
wie Pfeile verschießen sie giftige Worte,
wie Pfeile verschießen sie giftige Worte,
64:5aus dem Hinterhalt,
ohne Warnung und Hemmung,
um schuldlose Menschen damit zu treffen.
ohne Warnung und Hemmung,
um schuldlose Menschen damit zu treffen.
64:6Sie hetzen einander auf und beraten,
wie sie ihre Fallen stellen können;
sie meinen, dass niemand sie entdeckt.
wie sie ihre Fallen stellen können;
sie meinen, dass niemand sie entdeckt.
64:7Sie planen ihr Verbrechen und sagen:
»Wir haben es, jetzt muss es uns gelingen! –
Aus einem klugen Kopf kommen kluge Gedanken.«
»Wir haben es, jetzt muss es uns gelingen! –
Aus einem klugen Kopf kommen kluge Gedanken.«
64:8Gott aber legt den Bogen auf sie an,
ganz plötzlich trifft sie sein Pfeil;
ganz plötzlich trifft sie sein Pfeil;
64:9ihre eigenen Worte bringen sie zu Fall.
Wer sie liegen sieht, schüttelt den Kopf.
Wer sie liegen sieht, schüttelt den Kopf.
64:10Alle werden von Furcht erfüllt,
sie sagen weiter, was Gott getan hat,
und nehmen sich die Lehre zu Herzen.
sie sagen weiter, was Gott getan hat,
und nehmen sich die Lehre zu Herzen.
64:11Wer dem HERRN die Treue hält,
wird bei ihm Freude und Zuflucht finden.
Alle, die ihm mit redlichem Herzen folgen,
dürfen stolz und glücklich sein!
wird bei ihm Freude und Zuflucht finden.
Alle, die ihm mit redlichem Herzen folgen,
dürfen stolz und glücklich sein!
