|
|
Въ коне́цъ, псало́мъ пѣ́сни Дави́ду, пѣ́снь иеремі́ева и Иезекі́илева, люді́й преселе́нiя, егда́ хотя́ху исходи́ти. Тебѣ́ подоба́етъ пѣ́снь, Бо́же, въ Сiо́нѣ, и тебѣ́ возда́стся моли́тва во Иерусали́мѣ. Услы́ши моли́тву мою́: къ тебѣ́ вся́ка пло́ть прiи́детъ. Словеса́ беззако́нникъ премого́ша на́съ: и нече́стiя на́ша ты́ очи́стиши. Блаже́нъ, его́же избра́лъ еси́ и прiя́лъ, всели́тся во дво́рѣхъ твои́хъ. Испо́лнимся во благи́хъ до́му твоего́: свя́тъ хра́мъ тво́й. Ди́венъ въ пра́вдѣ, услы́ши ны́, Бо́же, спаси́телю на́шъ, упова́нiе всѣ́хъ конце́й земли́ и су́щихъ въ мо́ри дале́че: уготовля́яй го́ры крѣ́постiю свое́ю, препоя́санъ си́лою: смуща́яй глубину́ морску́ю, шу́му во́лнъ его́ кто́ постои́тъ? смяту́тся язы́цы, и убоя́тся живу́щiи въ конца́хъ от зна́менiй твои́хъ: исхо́ды у́тра и ве́чера украси́ши. Посѣти́лъ еси́ зе́млю и упои́лъ еси́ ю́, умно́жилъ еси́ обогати́ти ю́: рѣка́ Бо́жiя напо́лнися во́дъ: угото́валъ еси́ пи́щу и́мъ, я́ко та́ко [е́сть] угото́ванiе. Бразды́ ея́ упо́й, умно́жи жи́та ея́: въ ка́пляхъ ея́ возвесели́тся возсiя́ющи {прозяба́ющи}. Благослови́ши вѣне́цъ лѣ́та бла́гости твоея́, и поля́ твоя́ испо́лнятся ту́ка: разботѣ́ютъ кра́сная пусты́ни, и ра́достiю хо́лми препоя́шутся. Одѣ́яшася о́вни о́вчiи, и удо́лiя умно́жатъ пшени́цу: воззову́тъ, и́бо воспою́тъ.
Въ коне́цъ, псало́мъ пѣ́сни Дави́ду, пѣ́снь иеремі́ева и Иезекі́илева, люді́й преселе́нiя, егда́ хотя́ху исходи́ти. Тебѣ́ подоба́етъ пѣ́снь, Бо́же, въ Сiо́нѣ, и тебѣ́ возда́стся моли́тва во Иерусали́мѣ. Услы́ши моли́тву мою́: къ тебѣ́ вся́ка пло́ть прiи́детъ. Словеса́ беззако́нникъ премого́ша на́съ: и нече́стiя на́ша ты́ очи́стиши. Блаже́нъ, его́же избра́лъ еси́ и прiя́лъ, всели́тся во дво́рѣхъ твои́хъ. Испо́лнимся во благи́хъ до́му твоего́: свя́тъ хра́мъ тво́й. Ди́венъ въ пра́вдѣ, услы́ши ны́, Бо́же, спаси́телю на́шъ, упова́нiе всѣ́хъ конце́й земли́ и су́щихъ въ мо́ри дале́че: уготовля́яй го́ры крѣ́постiю свое́ю, препоя́санъ си́лою: смуща́яй глубину́ морску́ю, шу́му во́лнъ его́ кто́ постои́тъ? смяту́тся язы́цы, и убоя́тся живу́щiи въ конца́хъ от зна́менiй твои́хъ: исхо́ды у́тра и ве́чера украси́ши. Посѣти́лъ еси́ зе́млю и упои́лъ еси́ ю́, умно́жилъ еси́ обогати́ти ю́: рѣка́ Бо́жiя напо́лнися во́дъ: угото́валъ еси́ пи́щу и́мъ, я́ко та́ко [е́сть] угото́ванiе. Бразды́ ея́ упо́й, умно́жи жи́та ея́: въ ка́пляхъ ея́ возвесели́тся возсiя́ющи {прозяба́ющи}. Благослови́ши вѣне́цъ лѣ́та бла́гости твоея́, и поля́ твоя́ испо́лнятся ту́ка: разботѣ́ютъ кра́сная пусты́ни, и ра́достiю хо́лми препоя́шутся. Одѣ́яшася о́вни о́вчiи, и удо́лiя умно́жатъ пшени́цу: воззову́тъ, и́бо воспою́тъ.
|
Начальнику хора. Псалом Давида для пения. Тебе, Боже, принадлежит хвала на Сионе, и Тебе воздастся обет [в Иерусалиме]. Ты слышишь молитву; к Тебе прибегает всякая плоть. Дела беззаконий превозмогают меня; Ты очистишь преступления наши. Блажен, кого Ты избрал и приблизил, чтобы он жил во дворах Твоих. Насытимся благами дома Твоего, святаго храма Твоего. Страшный в правосудии, услышь нас, Боже, Спаситель наш, упование всех концов земли и находящихся в море далеко, поставивший горы силою Своею, препоясанный могуществом, укрощающий шум морей, шум волн их и мятеж народов! И убоятся знамений Твоих живущие на пределах земли. Утро и вечер возбудишь к славе Твоей. Ты посещаешь землю и утоляешь жажду ее, обильно обогащаешь ее: поток Божий полон воды; Ты приготовляешь хлеб, ибо так устроил ее; напояешь борозды ее, уравниваешь глыбы ее, размягчаешь ее каплями дождя, благословляешь произрастания ее; венчаешь лето благости Твоей, и стези Твои источают тук, источают на пустынные пажити, и холмы препоясываются радостью; луга одеваются стадами, и долины покрываются хлебом, восклицают и поют.
|
لامام المغنين. مزمور لداود. استمع يا الله صوتي في شكواي. من خوف العدو احفظ حياتي. استرني من مؤامرة الاشرار من جمهور فاعلي الاثم الذين صقلوا ألسنتهم كالسيف. فوّقوا سهمهم كلاما مرّا ليرموا الكامل في المختفى بغتة يرمونه ولا يخشون. يشددون انفسهم لامر رديء. يتحادثون بطمر فخاخ. قالوا من يراهم يخترعون اثما تمموا اختراعا محكما. وداخل الانسان وقلبه عميق فيرميهم الله بسهم بغتة كانت ضربتهم. ويوقعون السنتهم على انفسهم. ينغض الراس كل من ينظر اليهم. ويخشى كل انسان ويخبر بفعل الله وبعمله يفطنون. يفرح الصدّيق بالرب ويحتمي به ويبتهج كل المستقيمي القلوب
|
65:1 Для дириґетна хору.
Псалом Давидів.
Пісня.
Уся земле, покликуйте Богові: 65:2 Тобі, Боже, належиться слава в Сіоні, і Тобі має відданий бути обіт! 65:3 Ти, що молитви вислухуєш, всяке тіло до Тебе приходить! 65:4 Справи грішні зробились сильніші від нас, Ти наші гріхи пробачаєш! 65:5 Блаженний, кого вибираєш Ти та наближаєш, в оселях Твоїх спочивати той буде!
наситимось ми добром дому Твого, найсвятішим із храму Твого! 65:6 Грізні речі Ти відповідаєш нам правдою, Боже, Спасителю наш, надіє всіх кінців землі та сущих далеко на морі, 65:7 що гори ставиш Своєю силою, підперезаний міццю, 65:8 що втихомирюєш гуркіт морів, їхніх хвиль та галас народів… 65:9 і будуть боятись ознак Твоїх мешканці кінців землі.
Ти розвеселяєш країну, де вихід поранку й де вечір. 65:10 Ти відвідуєш землю та поїш її, Ти збагачуєш щедро її, повний води потік Божий, Ти збіжжя готуєш її, бо Ти так приготовив її! 65:11 Ти ріллю її насичуєш вогкістю, вирівнюєш груддя її, розпускаєш дощами її, Ти благословляєш рослинність її! 65:12 Ти добром Своїм рік вкороновуєш, і стежки Твої краплями товщу течуть! 65:13 Пасовиська пустині спливаються краплями, і радістю підперезались узгір́я! 65:14 Луги зодягнулись отарами, а долини покрилися збіжжям, гукають вони та співають!
|
