Ве́тхий Заве́т:
Быт.
Исх.
Лев.
Чис.
Втор.
Нав.
Суд.
Руф.
1Цар.
2Цар.
3Цар.
4Цар.
1Пар.
2Пар.
1Езд.
Неем.
2Езд.
Тов.
Иудиф.
Есф.
Иов.
Пс.
Прит.
Еккл.
Песн.
Прем.
Сир.
Ис.
Иер.
Плч.
ПослИер.
Вар.
Иез.
Дан.
Ос.
Иоил.
Ам.
Авд.
Ион.
Мих.
Наум.
Авв.
Соф.
Аг.
Зах.
Мал.
1Мак.
2Мак.
3Мак.
3Езд.
Но́вый Заве́т: Мф. Мк. Лк. Ин. Деян. Иак. 1Пет. 2Пет. 1Ин. 2Ин. 3Ин. Иуд. Рим. 1Кор. 2Кор. Гал. Еф. Флп. Кол. 1Фес. 2Фес. 1Тим. 2Тим. Тит. Флм. Евр. Откр.
Но́вый Заве́т: Мф. Мк. Лк. Ин. Деян. Иак. 1Пет. 2Пет. 1Ин. 2Ин. 3Ин. Иуд. Рим. 1Кор. 2Кор. Гал. Еф. Флп. Кол. 1Фес. 2Фес. 1Тим. 2Тим. Тит. Флм. Евр. Откр.
Скрыть
Псалом 64
64:1
64:4
64:5
64:6
64:9
64:11
64:12
см.:Втор.11:11;
64:13
64:14
Псалом 65
65:1
65:3
см.:Втор.33:29;
65:4
65:7
65:8
65:9
65:11
65:13
65:14
65:15
65:16
65:17
65:19
65:20
Псалом 66
66:1
66:3
66:5
см.:Деян.17:31;
66:6
Псалом 67
67:1
67:3
см.:Иудифь.16:15;
67:11
67:13
67:14
67:16
67:20
67:22
67:25
67:28
67:29
67:31
67:33
67:35
67:36
Псалом 68
68:1
68:4
68:6
68:7
68:8
68:9
68:11
68:12
68:16
68:17
68:19
68:24
68:25
68:30
68:31
68:32
68:37
Псалом 69
69:1
69:2
69:5
69:6
Въ коне́цъ, псало́мъ пѣ́сни Дави́ду, пѣ́снь Иеремі́ева и Иезекі́илева, люді́й преселе́нiя, егда́ хотя́ху исходи́ти.
Тебѣ́ подоба́етъ пѣ́снь, Бо́же, въ Сiо́нѣ, и Тебѣ́ возда́стся моли́тва во Иерусали́мѣ.
Услы́ши моли́тву мою́: къ Тебѣ́ вся́ка пло́ть прiи́детъ.
Словеса́ беззако́нникъ премого́ша на́съ: и нече́стiя на́ша Ты́ очи́стиши.
Блаже́нъ, его́же избра́лъ еси́ и прiя́лъ, всели́тся во дво́рѣхъ Твои́хъ. Испо́лнимся во благи́хъ до́му Твоего́: свя́тъ хра́мъ Тво́й.
Ди́венъ въ пра́вдѣ, услы́ши ны́, Бо́же, Спаси́телю на́шъ, упова́нiе всѣ́хъ конце́й земли́ и су́щихъ въ мо́ри дале́че:
уготовля́яй го́ры крѣ́постiю Свое́ю, препоя́санъ си́лою:
смуща́яй глубину́ морску́ю, шу́му во́лнъ его́ кто́ постои́тъ? Смяту́тся язы́цы,
и убоя́тся живу́щiи въ конца́хъ от зна́менiй Твои́хъ: исхо́ды у́тра и ве́чера украси́ши.
Посѣти́лъ еси́ зе́млю и упои́лъ еси́ ю́, умно́жилъ еси́ обогати́ти ю́: рѣка́ Бо́жiя напо́лнися во́дъ: угото́валъ еси́ пи́щу и́мъ, я́ко та́ко [е́сть] угото́ванiе.
Бразды́ ея́ упо́й, умно́жи жи́та ея́: въ ка́пляхъ ея́ возвесели́тся возсiя́ющи {прозяба́ющи}.
Благослови́ши вѣне́цъ лѣ́та бла́гости Твоея́, и поля́ Твоя́ испо́лнятся ту́ка:
разботѣ́ютъ кра́сная пусты́ни, и ра́достiю хо́лми препоя́шутся.
Одѣ́яшася о́вни о́вчiи, и удо́лiя умно́жатъ пшени́цу: воззову́тъ, и́бо воспою́тъ.
Въ коне́цъ, пѣ́снь псалма́ воскресе́нiя. 2Воскли́кните Го́сподеви вся́ земля́,–
–по́йте же и́мени Его́, дади́те сла́ву хвалѣ́ Его́.
Рцы́те Бо́гу: ко́ль стра́шна дѣла́ Твоя́? Во мно́жествѣ си́лы Твоея́ со́лжутъ Тебѣ́ врази́ Твои́.
Вся́ земля́ да покло́нится Тебѣ́ и пое́тъ Тебѣ́, да пое́тъ же и́мени Твоему́, Вы́шнiй.
Прiиди́те и ви́дите дѣла́ Бо́жiя, ко́ль стра́шенъ въ совѣ́тѣхъ па́че сыно́въ человѣ́ческихъ.
Обраща́яй мо́ре въ су́шу, въ рѣцѣ́ про́йдутъ нога́ми: та́мо возвесели́мся о Не́мъ,
влады́чествующемъ си́лою Свое́ю вѣ́комъ: о́чи Его́ на язы́ки призира́етѣ: преогорчева́ющiи да не возно́сятся въ себѣ́.
Благослови́те, язы́цы, Бо́га на́шего, и услы́шанъ сотвори́те гла́съ хвалы́ Его́,
поло́жшаго ду́шу мою́ въ живо́тъ, и не да́вшаго во смяте́нiе но́гъ мои́хъ.
Я́ко искуси́лъ ны́ еси́, Бо́же, разже́глъ ны́ еси́, я́коже разжиза́ется сребро́.
Вве́лъ ны́ еси́ въ сѣ́ть, положи́лъ еси́ ско́рби на хребтѣ́ на́шемъ.
Возве́лъ еси́ человѣ́ки на главы́ на́шя: проидо́хомъ сквозѣ́ о́гнь и во́ду, и изве́лъ еси́ ны́ въ поко́й.
Вни́ду въ до́мъ Тво́й со всесожже́нiемъ, возда́мъ Тебѣ́ моли́твы моя́,
я́же изреко́стѣ устнѣ́ мои́, и глаго́лаша уста́ моя́ въ ско́рби мое́й.
Всесожже́нiя ту́чна вознесу́ Тебѣ́ съ кади́ломъ, и овны́, вознесу́ Тебѣ́ волы́ съ козлы́.
Прiиди́те, услы́шите, и повѣ́мъ ва́мъ, вси́ боя́щiися Бо́га, ели́ка сотвори́ души́ мое́й.
Къ Нему́ усты́ мои́ми воззва́хъ, и вознесо́хъ подъ язы́комъ мои́мъ.
Непра́вду а́ще узрѣ́хъ въ се́рдцы мое́мъ, да не услы́шитъ мене́ Госпо́дь.
Сего́ ра́ди услы́ша мя́ Бо́гъ, вня́тъ гла́су моле́нiя моего́.
Благослове́нъ Бо́гъ, И́же не отста́ви моли́тву мою́ и ми́лость Свою́ от мене́.
Въ коне́цъ, въ пѣ́снехъ, псало́мъ пѣ́сни Дави́ду.
Бо́же, уще́дри ны́ и благослови́ ны, просвѣти́ лице́ Твое́ на ны́ и поми́луй ны́:
позна́ти на земли́ пу́ть Тво́й, во всѣ́хъ язы́цѣхъ спасе́нiе Твое́.
Да исповѣ́дятся Тебѣ́ лю́дiе, Бо́же, да исповѣ́дятся Тебѣ́ лю́дiе вси́.
Да возвеселя́тся и да возра́дуются язы́цы: я́ко су́диши лю́демъ правото́ю, и язы́ки на земли́ наста́виши.
Да исповѣ́дятся Тебѣ́ лю́дiе, Бо́же, да исповѣ́дятся Тебѣ́ лю́дiе вси́.
Земля́ даде́ пло́дъ сво́й: благослови́ ны, Бо́же, Бо́же на́шъ,
благослови́ ны, Бо́же: и да убоя́тся Его́ вси́ концы́ земли́.
Въ коне́цъ, псало́мъ пѣ́сни Дави́ду.
Да воскре́снетъ Бо́гъ, и расточа́тся врази́ Его́, и да бѣжа́тъ от лица́ Его́ ненави́дящiи Его́.
Я́ко изчеза́етъ ды́мъ, да изче́знутъ: я́ко та́етъ во́скъ от лица́ огня́, та́ко да поги́бнутъ грѣ́шницы от лица́ Бо́жiя:
а пра́ведницы да возвеселя́тся, да возра́дуются предъ Бо́гомъ, да насладя́тся въ весе́лiи.
Воспо́йте Бо́гу, по́йте и́мени Его́: путесотвори́те Возше́дшему на за́пады, Госпо́дь и́мя Ему́: и ра́дуйтеся предъ Ни́мъ.
Да смяту́тся от лица́ Его́, Отца́ си́рыхъ и судiи́ вдови́цъ: Бо́гъ въ мѣ́стѣ святѣ́мъ Свое́мъ.
Бо́гъ вселя́етъ единомы́сленныя въ до́мъ, изводя́ окова́нныя му́жествомъ, та́кожде преогорчева́ющыя живу́щыя во гробѣ́хъ.
Бо́же, внегда́ исходи́ти Тебѣ́ предъ людьми́ Твои́ми, внегда́ мимоходи́ти Тебѣ́ въ пусты́ни,
земля́ потрясе́ся, и́бо небеса́ ка́нуша от лица́ Бо́га Сина́ина, от лица́ Бо́га Изра́илева.
До́ждь во́ленъ отлучи́ши, Бо́же, достоя́нiю Твоему́, и изнемо́же, Ты́ же соверши́лъ еси́ е́.
Живо́тная Твоя́ живу́тъ на не́й: угото́валъ еси́ бла́гостiю Твое́ю ни́щему, Бо́же.
Госпо́дь да́стъ глаго́лъ благовѣству́ющымъ си́лою мно́гою:
Ца́рь си́лъ возлю́бленнаго, красото́ю {ра́ди красоты́} до́му раздѣли́ти коры́сти.
А́ще поспите́ посредѣ́ предѣ́лъ, крилѣ́ голуби́нѣ посре́бренѣ, и междора́мiя ея́ въ блеща́нiи зла́та:
внегда́ ра́знствитъ Небе́сный цари́ на не́й, оснѣжа́тся въ Селмо́нѣ.
Гора́ Бо́жiя, гора́ ту́чная, гора́ усыре́нная, гора́ ту́чная.
Вску́ю непщу́ете, го́ры усыре́нныя? Гора́, ю́же благоволи́ Бо́гъ жи́ти въ не́й: и́бо Госпо́дь всели́тся до конца́.
Колесни́ца Бо́жiя тма́ми те́мъ, ты́сяща гобзу́ющихъ: Госпо́дь въ ни́хъ въ Сина́и во святѣ́мъ.
Возше́лъ еси́ на высоту́, плѣни́лъ еси́ плѣ́нъ: прiя́лъ еси́ дая́нiя въ человѣ́цѣхъ, и́бо не покаря́ющыяся, е́же всели́тися.
Госпо́дь Бо́гъ благослове́нъ, благослове́нъ Госпо́дь де́нь дне́: поспѣши́тъ на́мъ Бо́гъ спасе́нiй на́шихъ.
Бо́гъ на́шъ Бо́гъ е́же спаса́ти: и Госпо́дня, Госпо́дня исхо́дища сме́ртная.
Оба́че Бо́гъ сокруши́тъ главы́ враго́въ Свои́хъ, ве́рхъ вла́съ преходя́щихъ въ прегрѣше́нiихъ свои́хъ.
Рече́ Госпо́дь: от Васа́на обращу́, обращу́ во глубина́хъ морски́хъ:
я́ко да омо́чится нога́ твоя́ въ кро́ви, язы́къ пе́съ твои́хъ от вра́гъ от него́.
Ви́дѣна бы́ша ше́ствiя Твоя́, Бо́же, ше́ствiя Бо́га моего́ Царя́, и́же во святѣ́мъ.
Предвари́ша кня́зи бли́зъ пою́щихъ, посредѣ́ дѣ́въ тимпа́нницъ.
Въ це́рквахъ благослови́те Бо́га, Го́спода от исто́чникъ Изра́илевыхъ.
Та́мо Венiами́нъ юнѣ́йшiй во у́жасѣ, кня́зи Иу́довы влады́ки и́хъ, кня́зи Завуло́ни, кня́зи Нефѳали́мли.
Заповѣ́ждь, Бо́же, си́лою Твое́ю: укрѣпи́, Бо́же, сiе́, е́же содѣ́лалъ еси́ въ на́съ.
От хра́ма Твоего́ во Иерусали́мъ Тебѣ́ принесу́тъ ца́рiе да́ры.
Запрети́ звѣре́мъ тро́стнымъ: со́нмъ юне́цъ въ ю́ницахъ людски́хъ, е́же затвори́ти искуше́нныя сребро́мъ: расточи́ язы́ки хотя́щыя бра́немъ.
Прiи́дутъ моли́твенницы от Еги́пта: Еѳiо́пiа предвари́тъ ру́ку свою́ къ Бо́гу.
Ца́рства земна́я, по́йте Бо́гу, воспо́йте Го́сподеви,
возше́дшему на небо небесе́ на восто́ки: се́, да́стъ гла́су Своему́ гла́съ си́лы.
Дади́те сла́ву Богови: на Изра́или велелѣ́пота Его́, и си́ла Его́ на о́блацѣхъ.
Ди́венъ Бо́гъ во святы́хъ Свои́хъ: Бо́гъ Изра́илевъ, То́й да́стъ си́лу и держа́ву лю́демъ Свои́мъ. Благослове́нъ Бо́гъ.
Въ коне́цъ, о измѣ́ншихся {о иму́щихъ измѣни́тися}, псало́мъ Дави́ду.
Спаси́ мя, Бо́же, я́ко внидо́ша во́ды до души́ моея́.
Углѣбо́хъ въ тимѣ́нiи глубины́, и нѣ́сть постоя́нiя: прiидо́хъ во глубины́ морскі́я, и бу́ря потопи́ мя.
Утруди́хся зовы́й, измолче́ горта́нь мо́й: исчезо́стѣ о́чи мои́, от е́же упова́ти ми́ на Бо́га моего́.
Умно́жишася па́че вла́съ главы́ моея́ ненави́дящiи мя́ ту́не: укрѣпи́шася врази́ мои́, изгоня́щiи мя́ непра́ведно: я́же не восхища́хъ, тогда́ воздая́хъ.
Бо́же, Ты́ увѣ́дѣлъ еси́ безу́мiе мое́, и прегрѣше́нiя моя́ от Тебе́ не утаи́шася.
Да не постыдя́тся о мнѣ́ терпя́щiи Тебе́, Го́споди, Го́споди си́лъ: ниже́ да посра́мятся о мнѣ́ и́щущiи Тебе́, Бо́же Изра́илевъ.
Я́ко Тебе́ ра́ди претерпѣ́хъ поноше́нiе, покры́ срамота́ лице́ мое́.
Чу́ждь бы́хъ бра́тiи мое́й и стра́ненъ сыново́мъ ма́тере моея́:
я́ко ре́вность до́му Твоего́ снѣде́ мя, и поноше́нiя понося́щихъ Ти́ нападо́ша на мя́.
И покры́хъ посто́мъ ду́шу мою́, и бы́сть въ поноше́нiе мнѣ́:
и положи́хъ одѣя́нiе мое́ вре́тище, и бы́хъ и́мъ въ при́тчу.
О мнѣ́ глумля́хуся сѣдя́щiи во вратѣ́хъ, и о мнѣ́ поя́ху пiю́щiи вино́.
А́зъ же моли́твою мое́ю къ Тебѣ́, Бо́же: вре́мя благоволе́нiя, Бо́же: во мно́жествѣ ми́лости Твоея́ услы́ши мя́, во и́стинѣ спасе́нiя Твоего́.
Спаси́ мя от бре́нiя, да не углѣ́бну: да изба́влюся от ненави́дящихъ мя́ и от глубо́кихъ во́дъ.
Да не потопи́тъ мене́ бу́ря водна́я, ниже́ да пожре́тъ мене́ глубина́, ниже́ сведе́тъ о мнѣ́ рове́нникъ у́стъ свои́хъ.
Услы́ши мя́, Го́споди, я́ко бла́га ми́лость Твоя́: по мно́жеству щедро́тъ Твои́хъ при́зри на мя́.
Не отврати́ лица́ Твоего́ от о́трока Твоего́, я́ко скорблю́: ско́ро услы́ши мя́.
Вонми́ души́ мое́й и изба́ви ю́: вра́гъ мои́хъ ра́ди изба́ви мя́.
Ты́ бо вѣ́си поноше́нiе мое́, и сту́дъ мо́й, и срамоту́ мою́: предъ Тобо́ю вси́ оскорбля́ющiи мя́.
Поноше́нiе ча́яше душа́ моя́ и стра́сть: и жда́хъ соскорбя́щаго, и не бѣ́, и утѣша́ющихъ, и не обрѣто́хъ.
И да́ша въ снѣ́дь мою́ же́лчь, и въ жа́жду мою́ напои́ша мя́ о́цта.
Да бу́детъ трапе́за и́хъ предъ ни́ми въ сѣ́ть и въ воздая́нiе и въ собла́знъ.
Да помрача́тся о́чи и́хъ, е́же не ви́дѣти, и хребе́тъ и́хъ вы́ну сляцы́.
Пролі́й на ня́ гнѣ́въ Тво́й, и я́рость гнѣ́ва Твоего́ да пости́гнетъ и́хъ.
Да бу́детъ дво́ръ и́хъ пу́стъ, и въ жили́щихъ и́хъ да не бу́детъ живы́й.
Зане́ его́же Ты́ порази́лъ еси́, ті́и погна́ша, и къ болѣ́зни я́звъ мои́хъ приложи́ша.
Приложи́ беззако́нiе къ беззако́нiю и́хъ, и да не вни́дутъ въ пра́вду Твою́.
Да потребя́тся от кни́ги живы́хъ, и съ пра́ведными да не напи́шутся.
Ни́щъ и боля́й е́смь а́зъ: спасе́нiе Твое́, Бо́же, да прiи́метъ мя́.
Восхвалю́ и́мя Бо́га моего́ съ пѣ́снiю, возвели́чу Его́ во хвале́нiи:
и уго́дно бу́детъ Бо́гу па́че телца́ ю́на, ро́ги износя́ща и па́знокти.
Да у́зрятъ ни́щiи и возвеселя́тся: взыщи́те Бо́га, и жива́ бу́детъ душа́ ва́ша.
Я́ко услы́ша убо́гiя Госпо́дь, и окова́нныя Своя́ не уничижи́.
Да восхва́лятъ Его́ небеса́ и земля́, мо́ре и вся́ живу́щая въ не́мъ.
Я́ко Бо́гъ спасе́тъ Сiо́на, и сози́ждутся гра́ди Иуде́йстiи, и вселя́тся та́мо и наслѣ́дятъ и́:
и сѣ́мя рабо́въ Твои́хъ удержи́тъ и́, и лю́бящiи и́мя Твое́ вселя́тся въ не́мъ.
Въ коне́цъ Дави́ду, въ воспомина́нiе, во е́же спасти́ мя Го́споду.
Бо́же, въ по́мощь мою́ вонми́: Го́споди, помощи́ ми потщи́ся.
Да постыдя́тся и посра́мятся и́щущiи ду́шу мою́, да возвратя́тся вспя́ть и постыдя́тся хотя́щiи ми́ зла́я:
да возвратя́тся а́бiе стыдя́щеся глаго́лющiи ми́: бла́гоже, бла́гоже.
Да возра́дуются и возвеселя́тся о Тебѣ́ вси́ и́щущiи Тебе́, Бо́же: и да глаго́лютъ вы́ну, да возвели́чится Госпо́дь, лю́бящiи спасе́нiе Твое́.
А́зъ же ни́щъ е́смь и убо́гъ, Бо́же, помози́ ми: помо́щникъ мо́й и изба́витель мо́й еси́ Ты́, Го́споди, не закосни́.
Начальнику хора. Давидово. В воспоминание.
Поспеши, Боже, избавить меня, – Господи, на помощь мне приди!
Да будет позор и стыд тем, что на душу покусились мою,
да отступят со срамом вспять радующиеся моей беде, да смутятся и отпрянут назад те, что говорят: «Ну, ну!»
Да возликуют и возвеселятся о Тебе все ищущие Тебя, да молвят непрестанно: «велик Бог!» – любящие спасение Твое.
Я же смирен и убог, Боже, скоро приди ко мне! Ты – Помощь моя, Избавитель мой; Господи, поспеши!
Арабский (Arabic Van Dyke)
Языки
- Добавить язык
- Церковнослав. (рус)
- Церковнослав. (цс)
- Рус. (Синодальный)
- Рус. (Синод. с ударе́-ми)
- Рус. (Юнгеров)
- Рус. (Аверинцев)
- Рус. (Бируковы)
- Arab (AVD)
- Azerbaijani
- Armenian
- Bulgarian
- Chinese (simpl.)
- Croatian (S&D)
- English (NKJV)
- English (KJV)
- English (NRSV)
- Estonian
- Finnish (1992)
- French (LSG)
- Georgian
- German (MLU, 1912)
- German (GNB)
- Greek (Koine)
- Greek (TGV)
- Hebrew
- Italian
- Kyrgyz
- Latin (Nova Vulgata)
- Romanian
- Polish
- Portuguese
- Serbian (synod.)
- Serbian
- Spanish (RVR 1995)
- Swedish (Folkbibeln)
- Tajik
- Ukrainian (Homenko)
- Ukrainian (Ogienko)
65:1 لامام المغنين. مزمور لداود. تسبيحة. لك ينبغي التسبيح يا الله في صهيون ولك يوفى النذر.
65:2 يا سامع الصلاة اليك يأتي كل بشر.
65:3 آثام قد قويت عليّ. معاصينا انت تكفّر عنها.
65:4 طوبى للذي تختاره وتقربه ليسكن في ديارك. لنشبعنّ من خير بيتك قدس هيكلك
65:5 بمخاوف في العدل تستجيبنا يا اله خلاصنا يا متكل جميع اقاصي الارض والبحر البعيدة.
65:6 المثبت الجبال بقوته المتنطق بالقدرة
65:7 المهدئ عجيج البحار عجيج امواجها وضجيج الامم.
65:8 وتخاف سكان الاقاصي من آياتك. تجعل مطالع الصباح والمساء تبتهج.
65:9 تعهدت الارض وجعلتها تفيض. تغنيها جدا. سواقي الله ملآنة ماء. تهيء طعامهم لانك هكذا تعدّها.
65:10 أرو اتلامها مهّد اخاديدها. بالغيوث تحللها. تبارك غلتها.
65:11 كللت السنة بجودك وآثارك تقطر دسما.
65:12 تقطر مراع البرية وتتنطق الآكام بالبهجة.
65:13 اكتست المروج غنما والاودية تتعطّف برا. تهتف وايضا تغني
66:1 لامام المغنين. تسبيحة مزمور. اهتفي لله يا كل الارض.
66:2 رنموا بمجد اسمه. اجعلوا تسبيحه ممجدا.
66:3 قولوا لله ما اهيب اعمالك. من عظم قوتك تتملق لك اعداؤك.
66:4 كل الارض تسجد لك وترنم لك. ترنم لاسمك. سلاه
66:5 هلم انظروا اعمال الله. فعله المرهب نحو بني آدم.
66:6 حول البحر الى يبس وفي النهر عبروا بالرجل. هناك فرحنا به.
66:7 متسلط بقوته الى الدهر. عيناه تراقبان الامم. المتمردون لا يرفعنّ انفسهم. سلاه
66:8 باركوا الهنا يا ايها الشعوب وسمّعوا صوت تسبيحه.
66:9 الجاعل انفسنا في الحياة ولم يسلّم ارجلنا الى الزلل.
66:10 لانك جربتنا يا الله. محصتنا كمحص الفضة.
66:11 ادخلتنا الى الشبكة. جعلت ضغطا على متوننا.
66:12 ركبت اناسا على رؤوسنا. دخلنا في النار والماء ثم اخرجتنا الى الخصب
66:13 ادخل الى بيتك بمحرقات اوفيك نذوري
66:14 التي نطقت بها شفتاي وتكلم بها فمي في ضيقي
66:15 اصعد لك محرقات سمينة مع بخور كباش اقدم بقرا مع تيوس. سلاه
66:16 هلم اسمعوا فاخبركم يا كل الخائفين الله بما صنع لنفسي.
66:17 صرخت اليه بفمي وتبجيل على لساني.
66:18 ان راعيت اثما في قلبي لا يستمع لي الرب.
66:19 لكن قد سمع الله. اصغى الى صوت صلاتي.
66:20 مبارك الله الذي لم يبعد صلاتي ولا رحمته عني
67:1 لامام المغنين على ذوات الاوتار. مزمور. تسبيحة. ليتحنن الله علينا وليباركنا. لينر بوجهه علينا. سلاه.
67:2 لكي يعرف فيالارض طريقك وفي كل الامم خلاصك.
67:3 يحمدك الشعوب يا الله يحمدك الشعوب كلهم.
67:4 تفرح وتبتهج الامم لانك تدين الشعوب بالاستقامة. وامم الارض تهديهم. سلاه.
67:5 يحمدك الشعوب يا الله يحمدك الشعوب كلهم.
67:6 الارض اعطت غلتها. يباركنا الله الهنا.
67:7 يباركنا الله وتخشاه كل اقاصي الارض
68:1 لامام المغنين. لداود. مزمور. تسبيحة. يقوم الله. يتبدد اعداؤه ويهرب مبغضوه من امام وجهه.
68:2 كما يذرى الدخان تذريهم. كما يذوب الشمع قدام النار يبيد الاشرار قدام الله.
68:3 والصديقون يفرحون يبتهجون امام الله ويطفرون فرحا
68:4 غنوا للّه رنموا لاسمه. اعدّوا طريقا للراكب في القفار باسمه ياه واهتفوا امامه.
68:5 ابو اليتامى وقاضي الارامل الله في مسكن قدسه.
68:6 الله مسكن المتوحدين في بيت مخرج الاسرى الى فلاح. انما المتمردون يسكنون الرمضاء
68:7 اللهم عند خروجك امام شعبك عند صعودك في القفر. سلاه.
68:8 الارض ارتعدت السموات ايضا قطرت امام وجه الله سينا نفسه من وجه الله اله اسرائيل.
68:9 مطرا غزيرا نضحت يا الله. ميراثك وهو معي انت اصلحته.
68:10 قطيعك سكن فيه. هيّأت بجودك للمساكين يا الله.
68:11 الرب يعطي كلمة. المبشرات بها جند كثير.
68:12 ملوك جيوش يهربون يهربون. الملازمة البيت تقسم الغنائم.
68:13 اذا اضطجعتم بين الحضائر فاجنحة حمامة مغشاة بفضة وريشها بصفرة الذهب.
68:14 عندما شتت القدير ملوكا فيها اثلجت في صلمون
68:15 جبل الله جبل باشان. جبل اسنمة جبل باشان.
68:16 لماذا ايتها الجبال المسنمة ترصدن الجبل الذي اشتهاه الله لسكنه. بل الرب يسكن فيه الى الابد.
68:17 مركبات الله ربوات الوف مكررة. الرب فيها. سينا في القدس.
68:18 صعدت الى العلاء. سبيت سبيا. قبلت عطايا بين الناس وايضا المتمردين للسكن ايها الرب الاله
68:19 مبارك الرب يوما فيوما. يحمّلنا اله خلاصنا. سلاه.
68:20 الله لنا اله خلاص وعند الرب السيد للموت مخارج.
68:21 ولكن الله يسحق رؤوس اعدائه الهامة الشعراء للسالك في ذنوبه.
68:22 قال الرب من باشان ارجع. ارجع من اعماق البحر
68:23 لكي تصبغ رجلك بالدم. ألسن كلابك من الاعداء نصيبهم.
68:24 رأوا طرقك يا الله طرق الهي ملكي في القدس.
68:25 من قدام المغنون ومن وراء ضاربو الاوتار في الوسط فتيات ضاربات الدفوف.
68:26 في الجماعات باركوا الله الرب ايها الخارجون من عين اسرائيل.
68:27 هناك بنيامين الصغير متسلطهم رؤساء يهوذا جلّهم رؤساء زبولون رؤساء نفتالي.
68:28 قد أمر الهك بعزّك. ايّد يا الله هذا الذي فعلته لنا
68:29 من هيكلك فوق اورشليم لك تقدم ملوك هدايا.
68:30 انتهر وحش القصب صوار الثيران مع عجول الشعوب المترامين بقطع فضة. شتت الشعوب الذين يسرّون بالقتال.
68:31 يأتي شرفاء من مصر. كوش تسرع بيديها الى الله
68:32 يا ممالك الارض غنوا لله رنموا للسيد. سلاه.
68:33 للراكب على سماء السموات القديمة. هوذا يعطي صوته صوت قوة.
68:34 اعطوا عزا للّه. على اسرائيل جلاله وقوّته في الغمام.
68:35 مخوف انت يا الله من مقادسك. اله اسرائيل هو المعطي قوة وشدة للشعب. مبارك الله
69:1 لامام المغنين على السوسن. لداود. خلصني يا الله لان المياه قد دخلت الى نفسي.
69:2 غرقت في حمأة عميقة وليس مقر. دخلت الى اعماق المياه والسيل غمرني.
69:3 تعبت من صراخي. يبس حلقي. كلّت عيناي من انتظار الهي.
69:4 اكثر من شعر راسي الذين يبغضونني بلا سبب. اعتزّ مستهلكيّ اعدائي ظلما. حينئذ رددت الذي لم اخطفه
69:5 يا الله انت عرفت حماقتي وذنوبي عنك لم تخف.
69:6 لا يخز بي منتظروك يا سيد رب الجنود. لا يخجل بي ملتمسوك يا اله اسرائيل.
69:7 لاني من اجلك احتملت العار. غطّى الخجل وجهي.
69:8 صرت اجنبيا عند اخوتي وغريبا عند بني امي.
69:9 لان غيرة بيتك اكلتني وتعييرات معيّريك وقعت عليّ.
69:10 وابكيت بصوم نفسي فصار ذلك عارا عليّ.
69:11 جعلت لباسي مسحا وصرت لهم مثلا.
69:12 يتكلم فيّ الجالسون في الباب واغاني شرّابي المسكر
69:13 اما انا فلك صلاتي يا رب في وقت رضى يا الله بكثرة رحمتك استجب لي بحق خلاصك.
69:14 نجني من الطين فلا اغرق نجني من مبغضيّ ومن اعماق المياه.
69:15 لا يغمرني سيل المياه ولا يبتلعني العمق ولا تطبق الهاوية عليّ فاها.
69:16 استجب لي يا رب لان رحمتك صالحة. ككثرة مراحمك التفت اليّ.
69:17 ولا تحجب وجهك عن عبدك. لان لي ضيقا. استجب لي سريعا.
69:18 اقترب الى نفسي. فكها. بسبب اعدائي افدني.
69:19 انت عرفت عاري وخزيي وخجلي. قدامك جميع مضايقيّ.
69:20 العار قد كسر قلبي فمرضت. انتظرت رقة فلم تكن ومعزّين فلم اجد
69:21 ويجعلون في طعامي علقما وفي عطشي يسقونني خلا
69:22 لتصر مائدتهم قدامهم فخا وللآمنين شركا.
69:23 لتظلم عيونهم عن البصر وقلقل متونهم دائما.
69:24 صبّ عليهم سخطك وليدركهم حمو غضبك.
69:25 لتصر دارهم خرابا وفي خيامهم لا يكن ساكن.
69:26 لان الذي ضربته انت هم طردوه وبوجع الذين جرحتهم يتحدثون.
69:27 اجعل اثما على اثمهم ولا يدخلوا في برك.
69:28 ليمحوا من سفر الاحياء ومع الصديقين لا يكتبوا
69:29 اما انا فمسكين وكئيب. خلاصك يا الله فليرفعني.
69:30 اسبح اسم الله بتسبيح واعظمه بحمد.
69:31 فيستطاب عند الرب اكثر من ثور بقر ذي قرون واظلاف.
69:32 يرى ذلك الودعاء فيفرحون وتحيا قلوبكم يا طالبي الله.
69:33 لان الرب سامع للمساكين ولا يحتقر اسراه.
69:34 تسبحه السموات والارض البحار وكل ما يدبّ فيها.
69:35 لان الله يخلص صهيون ويبني مدن يهوذا فيسكنون هناك ويرثونها.
69:36 ونسل عبيده يملكونها ومحبو اسمه يسكنون فيها
70:1 لامام المغنين. لداود للتذكير. اللهم الى تنجيتي يا رب الى معونتي اسرع.
70:2 ليخز ويخجل طالبو نفسي. ليرتد الى خلف ويخجل المشتهون لي شرا
70:3 ليرجع من اجل خزيهم القائلون هه هه.
70:4 وليبتهج ويفرح بك كل طالبيك وليقل دائما محبو خلاصك ليتعظم الرب
70:5 اما انا فمسكين وفقير. اللهم اسرع اليّ. معيني ومنقذي انت. يا رب لا تبطؤ