Азбука веры » Би́блия » Псалти́рь » Псалом 67

Псалом 67

Толкования

Толкования главы

67:1

см.:Чис.10:35;

см.:Иудифь.16:15;

см.:Пс.63:11;

см.:Ис.40:3;Ис.57:14;

67:6

см.:Пс.145:9;Ин.14:18;

67:7

см.:Пс.112:9;

67:8

см.:Исх.13:20;Чис.14:14;

67:9

см.:Исх.20:18;

67:10

см.:Ис.32:15;Ис.44:3;Иоил.2:28;

67:11

67:12

см.:Ис.52:7;

67:13

67:14

67:15

см.:Суд.9:48;

67:16

67:17

см.:Пс.113:4;

67:18

см.:Втор.33:2;

67:19

см.:Еф.4:10;

67:20

67:21

см.:Втор.32:39;1Цар.2:6;Прем.16:13;

67:22

67:23

см.:Чис.21:33;

67:24

см.:Пс.57:11;Откр.14:20;

67:25

67:26

см.:Исх.15:20;1Цар.18:6;

67:27

см.:Пс.21:23;Ин.20:17;

67:28

67:29

67:30

см.:Пс.71:10;Ис.60:6;

67:31

67:32

см.:Ис.18:7;

67:33

67:34

см.:Пс.28:3;Зах.9:14;Откр.4:5;

67:35

67:36

Церковнославянский (рус)

Въ коне́цъ, псало́мъ пѣ́сни Дави́ду.

Да воскре́снетъ Бо́гъ, и расточа́тся врази́ Его́, и да бѣжа́тъ от лица́ Его́ ненави́дящiи Его́.

Я́ко изчеза́етъ ды́мъ, да изче́знутъ: я́ко та́етъ во́скъ от лица́ огня́, та́ко да поги́бнутъ грѣ́шницы от лица́ Бо́жiя:

а пра́ведницы да возвеселя́тся, да возра́дуются предъ Бо́гомъ, да насладя́тся въ весе́лiи.

Воспо́йте Бо́гу, по́йте и́мени Его́: путесотвори́те Возше́дшему на за́пады, Госпо́дь и́мя Ему́: и ра́дуйтеся предъ Ни́мъ.

Да смяту́тся от лица́ Его́, Отца́ си́рыхъ и судiи́ вдови́цъ: Бо́гъ въ мѣ́стѣ святѣ́мъ Свое́мъ.

Бо́гъ вселя́етъ единомы́сленныя въ до́мъ, изводя́ окова́нныя му́жествомъ, та́кожде преогорчева́ющыя живу́щыя во гробѣ́хъ.

Бо́же, внегда́ исходи́ти Тебѣ́ предъ людьми́ Твои́ми, внегда́ мимоходи́ти Тебѣ́ въ пусты́ни,

земля́ потрясе́ся, и́бо небеса́ ка́нуша от лица́ Бо́га Сина́ина, от лица́ Бо́га Изра́илева.

До́ждь во́ленъ отлучи́ши, Бо́же, достоя́нiю Твоему́, и изнемо́же, Ты́ же соверши́лъ еси́ е́.

Живо́тная Твоя́ живу́тъ на не́й: угото́валъ еси́ бла́гостiю Твое́ю ни́щему, Бо́же.

Госпо́дь да́стъ глаго́лъ благовѣству́ющымъ си́лою мно́гою:

Ца́рь си́лъ возлю́бленнаго, красото́ю {ра́ди красоты́} до́му раздѣли́ти коры́сти.

А́ще поспите́ посредѣ́ предѣ́лъ, крилѣ́ голуби́нѣ посре́бренѣ, и междора́мiя ея́ въ блеща́нiи зла́та:

внегда́ ра́знствитъ Небе́сный цари́ на не́й, оснѣжа́тся въ Селмо́нѣ.

Гора́ Бо́жiя, гора́ ту́чная, гора́ усыре́нная, гора́ ту́чная.

Вску́ю непщу́ете, го́ры усыре́нныя? Гора́, ю́же благоволи́ Бо́гъ жи́ти въ не́й: и́бо Госпо́дь всели́тся до конца́.

Колесни́ца Бо́жiя тма́ми те́мъ, ты́сяща гобзу́ющихъ: Госпо́дь въ ни́хъ въ Сина́и во святѣ́мъ.

Возше́лъ еси́ на высоту́, плѣни́лъ еси́ плѣ́нъ: прiя́лъ еси́ дая́нiя въ человѣ́цѣхъ, и́бо не покаря́ющыяся, е́же всели́тися.

Госпо́дь Бо́гъ благослове́нъ, благослове́нъ Госпо́дь де́нь дне́: поспѣши́тъ на́мъ Бо́гъ спасе́нiй на́шихъ.

Бо́гъ на́шъ Бо́гъ е́же спаса́ти: и Госпо́дня, Госпо́дня исхо́дища сме́ртная.

Оба́че Бо́гъ сокруши́тъ главы́ враго́въ Свои́хъ, ве́рхъ вла́съ преходя́щихъ въ прегрѣше́нiихъ свои́хъ.

Рече́ Госпо́дь: от Васа́на обращу́, обращу́ во глубина́хъ морски́хъ:

я́ко да омо́чится нога́ твоя́ въ кро́ви, язы́къ пе́съ твои́хъ от вра́гъ от него́.

Ви́дѣна бы́ша ше́ствiя Твоя́, Бо́же, ше́ствiя Бо́га моего́ Царя́, и́же во святѣ́мъ.

Предвари́ша кня́зи бли́зъ пою́щихъ, посредѣ́ дѣ́въ тимпа́нницъ.

Въ це́рквахъ благослови́те Бо́га, Го́спода от исто́чникъ Изра́илевыхъ.

Та́мо Венiами́нъ юнѣ́йшiй во у́жасѣ, кня́зи Иу́довы влады́ки и́хъ, кня́зи Завуло́ни, кня́зи Нефѳали́мли.

Заповѣ́ждь, Бо́же, си́лою Твое́ю: укрѣпи́, Бо́же, сiе́, е́же содѣ́лалъ еси́ въ на́съ.

От хра́ма Твоего́ во Иерусали́мъ Тебѣ́ принесу́тъ ца́рiе да́ры.

Запрети́ звѣре́мъ тро́стнымъ: со́нмъ юне́цъ въ ю́ницахъ людски́хъ, е́же затвори́ти искуше́нныя сребро́мъ: расточи́ язы́ки хотя́щыя бра́немъ.

Прiи́дутъ моли́твенницы от Еги́пта: Еѳiо́пiа предвари́тъ ру́ку свою́ къ Бо́гу.

Ца́рства земна́я, по́йте Бо́гу, воспо́йте Го́сподеви,

возше́дшему на небо небесе́ на восто́ки: се́, да́стъ гла́су Своему́ гла́съ си́лы.

Дади́те сла́ву Богови: на Изра́или велелѣ́пота Его́, и си́ла Его́ на о́блацѣхъ.

Ди́венъ Бо́гъ во святы́хъ Свои́хъ: Бо́гъ Изра́илевъ, То́й да́стъ си́лу и держа́ву лю́демъ Свои́мъ. Благослове́нъ Бо́гъ.

Украинский (Огієнко)

^68:1 Для дириґетна хору.
Псалом Давидів.
Пісня.

^68:2 Нехай воскресне Бог, і розпорошаться вороги Його, і нехай від лиця Його повтікають Його ненависники!

^68:3 Як дим розвівається, так їх розвій, як топиться віск від огню, отак несправедливі загинуть перед Божим лицем!

^68:4 А праведні будуть радіти, і будуть тішитися перед Богом, і веселитися в радості будуть!

^68:5 Співайте Богові, виспівуйте Йменню Його, рівняйте дорогу Тому, Хто їде на хмарах, Господь Йому Ймення, та перед Ним веселіться!

^68:6 Сиротам батько й вдовицям суддя, то Бог у святому мешканні Своїм!

^68:7 Бог самітних уводить до дому, витягує в́язнів з кайданів, тільки відступники мешкати будуть у спаленій сонцем землі!

^68:8 Боже, коли перед народом Своїм Ти виходив, коли йшов Ти пустинею, Села,

^68:9 то тряслася земля, також капало небо було перед Богом, Сінай затремтів перед Богом, Богом ізраїля!

^68:10 Дощ добродійний спускаєш Ти краплями, Боже, на спадок Свій перемучений міцно поставив його.

^68:11 У ньому сиділо Твоє многолюддя, у Своїй доброті все готуєш Ти бідному, Боже!

^68:12 Господь дає слово;
провісниць велика многота:

^68:13 Царі військ утікають, утікають, пані ж дому розділює здобич.

^68:14 Коли ви спочиваєте між обійстями то крила голубки покриті сріблом, а пера її зеленкавістю золота.

^68:15 Коли Всемогутній царів розпорошував в Краї, то сніг Ти спускав на Цалмоні.

^68:16 Гора Божа Башанська гора, гора верхогір́я гора та Башанська.

^68:17 Верхогір́я, чого заздрісно дивитеся на ту гору, що Бог зажадав на мешкання Своє, і Господь буде мешкати там завжди?

^68:18 Колесниць Божих дві десятьтисячки, тисячі багатократні, Господь із Сінаю прибув до святині.

^68:19 Ти піднявся був на висоту, полонених набрав, узяв дари ради людини, і відступники мешкати будуть у Господа Бога також.

^68:20 Благословенний Господь, тягарі Він щоденно нам носить, Бог наше спасіння!
Села.

^68:21 Бог для нас Бог спасіння, і в Господа Владики виходи смерти!

^68:22 Але розторощить Бог голову Своїх ворогів, маківку, вкриту волоссям, того, хто в гріхах своїх ходить!

^68:23 Промовив Господь: Я спроваджу з Башану тебе, з глибин моря спроваджу,

^68:24 щоб ти ногу свою мив у крові, щоб язик твоїх псів мав частину свою в ворогів!

^68:25 Походи Твої, Боже, бачено, походи Бога мого у святині мого Царя:

^68:26 Попереду йшли співаки, потому грачі, посеред дівчат, що бряжчали на бубнах:

^68:27 Благословляйте на зборах Бога, Господа, ви, хто від джерел ізраїля!

^68:28 Там Веніямин молодий, їхній володар, князі Юди, їхні полки, князі Завулона, князі Нефталима.

^68:29 Твій Бог наказав тобі силу, будь силою, Боже, того, кого нам учинив!

^68:30 із храму Твого на Єрусалимі царі привезуть Тобі дара.

^68:31 Погрози звірині в очереті, череді волів разом з телятами людськими, понищ тих, хто кавалками срібла милується, розпорош ті народи, що воєн бажають!

^68:32 Прийдуть з Єгипту посли, і руки свої Куш простягне до Бога.

^68:33 Царства землі, співайте Богові, виспівуйте Господа, Села,

^68:34 що їздить в відвічному небі небес.
Ось Він загримить Своїм голосом, голосом сильним.

^68:35 Визнайте Богові силу, величність Його над ізраїлем, а в хмарах потуга Його!

^68:36 Бог грізний у святинях Своїх, Бог ізраїлів Він, що народові дає силу й міць, Бог благословенний!

Немецкий (GNB)

Языки

^68:1Ein Lied Davids.

^68:2Gott steht auf,
seine Feinde zerstieben;
alle, die ihn hassen, fliehen vor ihm.

^68:3Er treibt sie fort wie Rauch, der verweht.
Wenn Gott sich zeigt,
vergehen alle, die sich ihm entgegenstellen,
wie Wachs, das am Feuer zerfließt.

^68:4Doch die Treuen, die zu ihm halten,
freuen sich und jubeln vor ihm
in überschäumender Freude.

^68:5Singt zur Ehre Gottes,
preist ihn mit Liedern!
Baut eine Straße für den Wolkenreiter
– HERR ist sein Name –
freut euch und jubelt vor ihm!

^68:6Vater der Waisen, Beistand der Witwen –
das ist Gott in seiner heiligen Wohnung!

^68:7Den Einsamen schafft er eine Familie,
die Gefangenen führt er in Freiheit und Glück;
doch die Rebellen müssen zwischen kahlen Felsen wohnen.

^68:8Gott, als du auszogst an der Spitze deines Volkes,
als du es durch die Wüste führtest,

^68:9da bebte die Erde, da troff der Himmel
vor dir, dem Gott vom Sinai, Israels Gott.

^68:10Du ließest reichlichen Regen fallen,
um dein erschöpftes Land neu zu beleben.

^68:11Dein Volk hat dort eine Heimat gefunden,
so gütig sorgtest du für die Armen.

^68:12Der Herr spricht das entscheidende Wort
und schon sind überall die Frauen unterwegs,
um die Nachricht vom Sieg zu verkünden:

^68:13»Die feindlichen Könige fliehen,
ihre Heere sind auf der Flucht!
Für die Frauen zu Hause
gibt́s reiche Beute zu teilen.

^68:14Wer bleibt da noch bei den Herden liegen?«
Die Flügel der Taube schimmern von Silber
und ihr Gefieder ist bedeckt mit hellem Gold.

^68:15Als Gott, der Mächtige, die Könige vertrieb,
da fiel Schnee auf dem Schwarzen Berg.

^68:16Ein gewaltiges Gebirge ist der Baschanberg,
ein Gebirge mit vielen Kuppen.

^68:17Warum bist du neidisch,
du mit deinen vielen Kuppen,
warum schielst du auf den Berg,
den Gott sich als Wohnsitz erwählt hat?
Für immer wird der HERR dort bleiben!

^68:18Zehntausende von blitzenden Wagen hat Gott,
in ihrer Mitte der Herr selber,
der Heilige in seiner Herrlichkeit.

^68:19Er fährt zur Höhe hinauf
und führt Gefangene mit.
Menschen huldigen ihm mit Gaben,
sogar die Rebellen unterwerfen sich
und dürfen wohnen bei dem HERRN, unserem Gott.

^68:20Tag für Tag sei der Herr gepriesen;
denn er trägt uns, er ist unser Helfer!

^68:21Er ist ein Gott, der mit Taten eingreift;
er ist unser Herr, der uns rettet vor dem Tod.

^68:22Doch seinen Feinden wird er den Schädel zertrümmern,
allen, die bei ihren Verbrechen bleiben.

^68:23Der Herr hat angekündigt:
»Ich bringe sie zurück vom Baschanberg
und sogar vom Grund des Meeres.

^68:24Du wirst waten im Blut der Feinde
und deine Hunde sollen davon lecken,
bis sie satt sind.«

^68:25Gott,
deinen Triumphzug haben alle gesehen,
deinen Einzug ins Heiligtum,
du mein Gott und König!

^68:26An der Spitze die Sänger,
danach die Harfenspieler,
ringsum mit Handpauken die Mädchen.

^68:27»Dankt Gott,
wenn ihr euch zum Fest versammelt!
Dankt dem HERRN,
ihr Nachkommen Jakobs!«

^68:28Benjamin führt sie an,
der kleinste der Stämme.
Ihm folgen die Fürsten von Juda
mit ihren fröhlich lärmenden Scharen,
dann die Fürsten von Sebulon und von Naftali.

^68:29Du sollst stark sein, Israel;
so hat es dein Gott beschlossen.
»Gott, festige, was du für uns vollbracht hast!

^68:30In deinem Tempel in Jerusalem
bringen die Könige dir ihren Tribut.

^68:31Herrsche sie an, bedrohe sie:
Ägypten, diese Bestie im Schilf,
die Völker, diese Herde von Stieren und Kälbern,
sie alle, die sich vor dir niederwerfen
mit Silberstücken in den Händen!«
Er hat die Völker zerstreut,
die an Kriegen ihre Freude haben.

^68:32Aus Ägypten bringt man ihm rote Stoffe,
aus Äthiopien eilen sie herbei
und huldigen Gott mit Geschenken.

^68:33Ihr Mächtigen der Erde,
singt zur Ehre Gottes,
preist den Herrn mit Liedern!

^68:34Er reitet am Himmel dahin,
der seit Urzeiten besteht.
Hört, wie mächtig seine Stimme erschallt!

^68:35Erkennt seine Herrschaft an!
In seiner Hoheit regiert er Israel
und seine Macht zeigt sich in den Wolken.

^68:36Ehrfurcht gebietend ist Gott,
wenn er aus seinem Heiligtum hervortritt!
Er ist der Gott Israels,
er verleiht seinem Volk Stärke und Macht.
Gott sei gepriesen!