Приложи́ беззако́нiе къ беззако́нiю и́хъ, и да не вни́дутъ въ пра́вду твою́.
Да потребя́тся от кни́ги живы́хъ, и съ пра́ведными да не напи́шутся.
Ни́щъ и боля́й е́смь а́зъ: спасе́нiе твое́, Бо́же, да прiи́метъ мя́.
Восхвалю́ и́мя Бо́га моего́ съ пѣ́снiю, возвели́чу его́ во хвале́нiи:
и уго́дно бу́детъ Бо́гу па́че телца́ ю́на, ро́ги износя́ща и па́знокти.
Да у́зрятъ ни́щiи и возвеселя́тся: взыщи́те Бо́га, и жива́ бу́детъ душа́ ва́ша.
Я́ко услы́ша убо́гiя Госпо́дь, и окова́нныя своя́ не уничижи́.
Да восхва́лятъ его́ небеса́ и земля́, мо́ре и вся́ живу́щая въ не́мъ.
Я́ко Бо́гъ спасе́тъ Сiо́на, и сози́ждутся гра́ди Иуде́йстiи, и вселя́тся та́мо и наслѣ́дятъ и́:
и сѣ́мя рабо́въ твои́хъ удержи́тъ и́, и лю́бящiи и́мя твое́ вселя́тся въ не́мъ.
Начальнику хора. На Шошанниме. Псалом Давида.
Спаси меня, Боже, ибо воды дошли до души [моей].
Я погряз в глубоком болоте, и не на чем стать; вошел во глубину вод, и быстрое течение их увлекает меня.
Я изнемог от вопля, засохла гортань моя, истомились глаза мои от ожидания Бога [моего].
Ненавидящих меня без вины больше, нежели волос на голове моей; враги мои, преследующие меня несправедливо, усилились; чего я не отнимал, то должен отдать.
Боже! Ты знаешь безумие мое, и грехи мои не сокрыты от Тебя.
Да не постыдятся во мне все, надеющиеся на Тебя, Господи, Боже сил. Да не посрамятся во мне ищущие Тебя, Боже Израилев,
ибо ради Тебя несу я поношение, и бесчестием покрывают лице мое.
Чужим стал я для братьев моих и посторонним для сынов матери моей,
ибо ревность по доме Твоем снедает меня, и злословия злословящих Тебя падают на меня;
и пла́чу, постясь душею моею, и это ставят в поношение мне;
и возлагаю на себя вместо одежды вретище, – и делаюсь для них притчею;
о мне толкуют сидящие у ворот, и поют в песнях пьющие вино.
А я с молитвою моею к Тебе, Господи; во время благоугодное, Боже, по великой благости Твоей услышь меня в истине спасения Твоего;
извлеки меня из тины, чтобы не погрязнуть мне; да избавлюсь от ненавидящих меня и от глубоких вод;
да не увлечет меня стремление вод, да не поглотит меня пучина, да не затворит надо мною пропасть зева своего.
Услышь меня, Господи, ибо блага милость Твоя; по множеству щедрот Твоих призри на меня;
не скрывай лица Твоего от раба Твоего, ибо я скорблю; скоро услышь меня;
приблизься к душе моей, избавь ее; ради врагов моих спаси меня.
Ты знаешь поношение мое, стыд мой и посрамление мое: враги мои все пред Тобою.
Поношение сокрушило сердце мое, и я изнемог, ждал сострадания, но нет его, – утешителей, но не нахожу.
И дали мне в пищу желчь, и в жажде моей напоили меня уксусом.
Да будет трапеза их сетью им, и мирное пиршество их – западнею;
да помрачатся глаза их, чтоб им не видеть, и чресла их расслабь навсегда;
излей на них ярость Твою, и пламень гнева Твоего да обымет их;
жилище их да будет пусто, и в шатрах их да не будет живущих,
ибо, кого Ты поразил, они еще преследуют, и страдания уязвленных Тобою умножают.
Приложи беззаконие к беззаконию их, и да не войдут они в правду Твою;
да изгладятся они из книги живых и с праведниками да не напишутся.
А я беден и страдаю; помощь Твоя, Боже, да восставит меня.
Я буду славить имя Бога [моего] в песни, буду превозносить Его в славословии,
и будет это благоугоднее Господу, нежели вол, нежели телец с рогами и с копытами.
Увидят это страждущие и возрадуются. И оживет сердце ваше, ищущие Бога,
ибо Господь внемлет нищим и не пренебрегает узников Своих.
Да восхвалят Его небеса и земля, моря и все движущееся в них;
ибо спасет Бог Сион, создаст города Иудины, и поселятся там и наследуют его,
и потомство рабов Его утвердится в нем, и любящие имя Его будут поселяться на нем.
Барои сардори сарояндагон бар сози савсанҳо. Таронаи Довуд.
Осмон ва замин, баҳрҳо ва ҳар он чи дар онҳо меҷунбад, Ӯро ситоиш мекунанд.
Зеро ки Худо Сионро наҷот хоҳад дод, ва шаҳрҳои Яҳудоро бино хоҳад кард, ва дар он ҷо сокин хоҳанд шуд, ва онро мерос хоҳанд гирифт.
Ва зурёти бандагонаш вориси он хоҳанд шуд, ва дӯстдорони номи Ӯ дар он сокин хоҳанд буд.
69:1 Для дириґетна хору. На спів: «Лелії». Давидів.
69:2 Спаси мене, Боже, бо води вже аж до душі підійшли!
69:3 Я загруз у глибокім багні, і нема на чім стати, ввійшов я до водних глибин, і мене залила течія!
69:4 Я змучився в крику своїм, висохло горло моє, очі мої затуманились від виглядання надії від Бога мого!…
69:5 Тих, хто мене без причини ненавидить, стало більш, як волосся на моїй голові, набралися сили мої вороги, що безвинно мене переслідують, чого не грабував, те вертаю!
69:6 Боже, Ти знаєш глупоту мою, а гріхи мої перед Тобою не сховані!
69:7 Нехай через мене не матимуть стиду оті, хто на Тебе надіється, Господи, Господи Саваоте; нехай через мене не матимуть сорому ті, хто шукає Тебе, Боже ізраїлів,
69:8 бо я ради Тебе зневагу ношу, ганьба покрила обличчя моє!…
69:9 Для братів своїх став я відчужений, і чужий для синів своєї матері,
69:10 бо ревність до дому Твойого з́їдає мене, і зневаги Твоїх зневажальників спадають на мене,
69:11 і постом я виплакав душу свою, а це сталось мені на зневагу…
69:12 За одежу надів я верету, і за приказку став я для них:
69:13 про мене балакають ті, хто в брамі сидить, і пісні тих, хто п́янке попиває…
69:14 А я молитва моя до Тебе, Господи, в часі Твоєї зичливости; в многоті милосердя Твойого подай мені відповідь про певність спасіння Твого,
69:15 визволь з болота мене, щоб я не втопився, щоб я урятований був від своїх ненависників та від глибокости вод!
69:16 Хай мене не заллє водяна течія, і хай глибінь мене не проковтне, і нехай своїх уст не замкне надо мною безодня!
69:17 Обізвися до мене, о Господи, в міру доброї ласки Своєї, в міру великости Свого милосердя звернися до мене,
69:18 і обличчя Свого не ховай від Свого раба, бо тісно мені, озвися ж небаром до мене,
69:19 наблизись до моєї душі, порятуй же її, ради моїх ворогів відкупи Ти мене!…
69:20 Ти знаєш наругу мою, і мій сором та ганьбу мою, перед Тобою всі мої вороги!
69:21 Моє серце зламала наруга, і невигойний мій сором: я чекав співчуття та немає його, і потішителів та не знайшов!
69:22 і жовчі поклали у мій хліб потішення, а в спразі моїй оцтом мене напували…
69:23 Бодай пасткою стала їм їхня трапеза, а їхні учти тенетами,
69:24 бодай їхні очі потемніли, щоб їм не бачити, а їхні клуби хай завжди хитаються!
69:25 Вилий на них Свою ревність, а полум́я гніву Твого нехай їх доганяє!
69:26 Нехай їхнє село опустошене буде, хай мешканця в їхніх наметах не буде!
69:27 Бо кого Ти був збив, вони ще переслідують, і побільшують муки раненим Тобою…
69:28 Додай же гріха на їхній гріх, щоб вони не ввійшли в справедливість Твою,
69:29 нехай скреслені будуть із книги життя, і хай не будуть записані з праведними!…
69:30 А я бідний та хворий, але, Боже, спасіння Твоє мене чинить могутнім,
69:31 і я піснею буду хвалити ім́я Боже, співом вдячним Його величатиму!
69:32 і буде для Господа краща вона від вола, від бика, що роги він має, що копита роздвоєні має.
69:33 Побачать слухняні, і будуть радіти, хто ж Бога шукає нехай оживе ваше серце,
69:34 бо до вбогих Господь прислухається, і в́язнями Своїми не гордує Він!
69:35 Нехай хвалять Його небеса та земля, море й усе, що в них рухається,
69:36 бо спасе Бог Сіона, і збудує для Юди міста, і замешкають там, і вспадкують його,
69:37 і нащадки рабів Його посядуть його, й ті, хто любить ім́я Його, житимуть в нім!
Au chef des chantres. De David. Psaume. Cantique. Dieu se lève, ses ennemis se dispersent, Et ses adversaires fuient devant sa face.
Comme la fumée se dissipe, tu les dissipes; Comme la cire se fond au feu, Les méchants disparaissent devant Dieu.
Mais les justes se réjouissent, ils triomphent devant Dieu, Ils ont des transports d'allégresse.
Chantez à Dieu, célébrez son nom! Frayez le chemin à celui qui s'avance à travers les plaines! L'Éternel est son nom: réjouissez-vous devant lui!
Le père des orphelins, le défenseur des veuves, C'est Dieu dans sa demeure sainte.
Dieu donne une famille à ceux qui étaient abandonnés, Il délivre les captifs et les rend heureux; Les rebelles seuls habitent des lieux arides.
O Dieu! quand tu sortis à la tête de ton peuple, Quand tu marchais dans le désert, -Pause.
La terre trembla, les cieux se fondirent devant Dieu, Le Sinaï s'ébranla devant Dieu, le Dieu d'Israël.
Tu fis tomber une pluie bienfaisante, ô Dieu! Tu fortifias ton héritage épuisé.
Ton peuple établit sa demeure dans le pays Que ta bonté, ô Dieu! tu avais préparé pour les malheureux.
Le Seigneur dit une parole, Et les messagères de bonnes nouvelles sont une grande armée: -
Les rois des armées fuient, fuient, Et celle qui reste à la maison partage le butin.
Tandis que vous reposez au milieu des étables, Les ailes de la colombe sont couvertes d'argent, Et son plumage est d'un jaune d'or. -
Lorsque le Tout Puissant dispersa les rois dans le pays, La terre devint blanche comme la neige du Tsalmon.
Montagnes de Dieu, montagnes de Basan, Montagnes aux cimes nombreuses, montagnes de Basan,
Pourquoi, montagnes aux cimes nombreuses, avez-vous de l'envie Contre la montagne que Dieu a voulue pour résidence? L'Éternel n'en fera pas moins sa demeure à perpétuité.
Les chars de l'Éternel se comptent par vingt mille, Par milliers et par milliers; Le Seigneur est au milieu d'eux, le Sinaï est dans le sanctuaire.
Tu es monté dans les hauteurs, tu as emmené des captifs, Tu as pris en don des hommes; Les rebelles habiteront aussi près de l'Éternel Dieu.
Béni soit le Seigneur chaque jour! Quand on nous accable, Dieu nous délivre. -Pause.
Dieu est pour nous le Dieu des délivrances, Et l'Éternel, le Seigneur, peut nous garantir de la mort.
Oui, Dieu brisera la tête de ses ennemis, Le sommet de la tête de ceux qui vivent dans le péché.
Le Seigneur dit: Je les ramènerai de Basan, Je les ramènerai du fond de la mer,
Afin que tu plonges ton pied dans le sang, Et que la langue de tes chiens ait sa part des ennemis.
Ils voient ta marche, ô Dieu! La marche de mon Dieu, de mon roi, dans le sanctuaire.
En tête vont les chanteurs, puis ceux qui jouent des instruments, Au milieu de jeunes filles battant du tambourin.
Bénissez Dieu dans les assemblées, Bénissez le Seigneur, descendants d'Israël!
Là sont Benjamin, le plus jeune, qui domine sur eux, Les chefs de Juda et leur troupe, Les chefs de Zabulon, les chefs de Nephthali.
Ton Dieu ordonne que tu sois puissant; Affermis, ô Dieu, ce que tu as fait pour nous!
De ton temple tu règnes sur Jérusalem; Les rois t'apporteront des présents.
Épouvante l'animal des roseaux, La troupe des taureaux avec les veaux des peuples, Qui se prosternent avec des pièces d'argent! Disperse les peuples qui prennent plaisir à combattre!
Des grands viennent de l'Égypte; L'Éthiopie accourt, les mains tendues vers Dieu.
Royaumes de la terre, chantez à Dieu, Célébrez le Seigneur! -Pause.
Chantez à celui qui s'avance dans les cieux, les cieux éternels! Voici, il fait entendre sa voix, sa voix puissante.
Rendez gloire à Dieu! Sa majesté est sur Israël, et sa force dans les cieux.
De ton sanctuaire, ô Dieu! tu es redoutable. Le Dieu d'Israël donne à son peuple la force et la puissance. Béni soit Dieu!
