Быт. Исх. Лев. Чис. Втор. Нав. Суд. Руф. 1Цар. 2Цар. 3Цар. 4Цар. 1Пар. 2Пар. 1Ездр. Неем. 2Ездр. Тов. Иудиф. Эсф. 1Мак. 2Мак. 3Мак. 3Ездр. Иов. Пс. Притч. Еккл. Песн. Прем. Сир. Ис. Иер. Плч. Посл.Иер. Вар. Иез. Дан. Ос. Иоил. Ам. Авд. Ион. Мих. Наум. Авв. Соф. Агг. Зах. Мал. Мф. Мк. Лк. Ин. Деян. Иак. 1Пет. 2Пет. 1Ин. 2Ин. 3Ин. Иуд. Рим. 1Кор. 2Кор. Гал. Еф. Флп. Кол. 1Фес. 2Фес. 1Тим. 2Тим. Тит. Флм. Евр. Откр.

Псалтирь

 
  • Въ коне́цъ, о измѣ́ншихся {о иму́щихъ измѣни́тися}, псало́мъ Дави́ду.
  • Спаси́ мя, Бо́же, я́ко внидо́ша во́ды до души́ мо­ея́.
  • Углѣбо́хъ въ тимѣ́нiи глубины́, и нѣ́сть постоя́нiя: прiидо́хъ во глубины́ морскі́я, и бу́ря потопи́ мя.
  • Утруди́хся зовы́й, измолче́ горта́нь мо́й: исчезо́стѣ о́чи мо­и́, от­ е́же упова́ти ми́ на Бо́га мо­его́.
  • Умно́жишася па́че вла́съ главы́ мо­ея́ ненави́дящiи мя́ ту́не: укрѣпи́шася врази́ мо­и́, изгоня́щiи мя́ непра́ведно: я́же не восхища́хъ, тогда́ воз­дая́хъ.
  • Бо́же, ты́ увѣ́дѣлъ еси́ безу́мiе мое́, и прегрѣше́нiя моя́ от­ тебе́ не утаи́шася.
  • Да не постыдя́т­ся о мнѣ́ терпя́щiи тебе́, Го́споди, Го́споди си́лъ: ниже́ да посра́мят­ся о мнѣ́ и́щущiи тебе́, Бо́же Изра́илевъ.
  • Я́ко тебе́ ра́ди претерпѣ́хъ поноше́нiе, покры́ срамота́ лице́ мое́.
  • Чу́ждь бы́хъ бра́тiи мо­е́й и стра́ненъ сыново́мъ ма́тере мо­ея́:
  • я́ко ре́вность до́му тво­его́ снѣде́ мя, и поноше́нiя понося́щихъ ти́ нападо́ша на мя́.
  • И покры́хъ посто́мъ ду́шу мою́, и бы́сть въ поноше́нiе мнѣ́:
  • и положи́хъ одѣя́нiе мое́ вре́тище, и бы́хъ и́мъ въ при́тчу.
  • О мнѣ́ глумля́хуся сѣдя́щiи во вратѣ́хъ, и о мнѣ́ поя́ху пiю́щiи вино́.
  • А́зъ же моли́твою мо­е́ю къ тебѣ́, Бо́же: вре́мя благоволе́нiя, Бо́же: во мно́же­ст­вѣ ми́лости тво­ея́ услы́ши мя́, во и́стинѣ спасе́нiя тво­его́.
  • Спаси́ мя от­ бре́нiя, да не углѣ́бну: да изба́влюся от­ ненави́дящихъ мя́ и от­ глубо́кихъ во́дъ.
  • Да не потопи́тъ мене́ бу́ря водна́я, ниже́ да пожре́тъ мене́ глубина́, ниже́ сведе́тъ о мнѣ́ рове́н­никъ у́стъ сво­и́хъ.
  • Услы́ши мя́, Го́споди, я́ко бла́га ми́лость твоя́: по мно́же­ст­ву щедро́тъ тво­и́хъ при́зри на мя́.
  • Не от­врати́ лица́ тво­его́ от­ о́трока тво­его́, я́ко скорблю́: ско́ро услы́ши мя́.
  • Вонми́ души́ мо­е́й и изба́ви ю́: вра́гъ мо­и́хъ ра́ди изба́ви мя́.
  • Ты́ бо вѣ́си поноше́нiе мое́, и сту́дъ мо́й, и срамоту́ мою́: предъ тобо́ю вси́ оскорбля́ющiи мя́.
  • Поноше́нiе ча́яше душа́ моя́ и стра́сть: и жда́хъ соскорбя́щаго, и не бѣ́, и утѣша́ющихъ, и не обрѣто́хъ.
  • И да́ша въ снѣ́дь мою́ же́лчь, и въ жа́жду мою́ напо­и́ша мя́ о́цта.
  • Да бу́детъ трапе́за и́хъ предъ ни́ми въ сѣ́ть и въ воз­дая́нiе и въ собла́знъ.
  • Да помрача́т­ся о́чи и́хъ, е́же не ви́дѣти, и хребе́тъ и́хъ вы́ну сляцы́.
  • Пролі́й на ня́ гнѣ́въ тво́й, и я́рость гнѣ́ва тво­его́ да пости́гнетъ и́хъ.
  • Да бу́детъ дво́ръ и́хъ пу́стъ, и въ жили́щихъ и́хъ да не бу́детъ живы́й.
  • Зане́ его́же ты́ порази́лъ еси́, ті́и погна́ша, и къ болѣ́зни я́звъ мо­и́хъ при­­ложи́ша.
  • Приложи́ беззако́нiе къ беззако́нiю и́хъ, и да не вни́дутъ въ пра́вду твою́.
  • Да потребя́т­ся от­ кни́ги живы́хъ, и съ пра́ведными да не напи́шут­ся.
  • Ни́щъ и боля́й е́смь а́зъ: спасе́нiе твое́, Бо́же, да прiи́метъ мя́.
  • Восхвалю́ и́мя Бо́га мо­его́ съ пѣ́снiю, воз­вели́чу его́ во хвале́нiи:
  • и уго́дно бу́детъ Бо́гу па́че телца́ ю́на, ро́ги износя́ща и па́знокти.
  • Да у́зрятъ ни́щiи и воз­веселя́т­ся: взыщи́те Бо́га, и жива́ бу́детъ душа́ ва́ша.
  • Я́ко услы́ша убо́гiя Госпо́дь, и окова́н­ныя своя́ не уничижи́.
  • Да восхва́лятъ его́ небеса́ и земля́, мо́ре и вся́ живу́щая въ не́мъ.
  • Я́ко Бо́гъ спасе́тъ Сiо́на, и сози́ждут­ся гра́ди Иуде́йстiи, и вселя́т­ся та́мо и наслѣ́дятъ и́:
  • и сѣ́мя рабо́въ тво­и́хъ удержи́тъ и́, и лю́бящiи и́мя твое́ вселя́т­ся въ не́мъ.
  • Начальнику хора. На Шошанниме. Псалом Давида.
  • Спаси меня, Боже, ибо воды дошли до души [моей].
  • Я погряз в глубоком болоте, и не на чем стать; вошел во глубину вод, и быстрое течение их увлекает меня.
  • Я изнемог от вопля, засохла гортань моя, истомились глаза мои от ожидания Бога [моего].
  • Ненавидящих меня без вины больше, нежели волос на голове моей; враги мои, преследующие меня несправедливо, усилились; чего я не отнимал, то должен отдать.
  • Боже! Ты знаешь безумие мое, и грехи мои не сокрыты от Тебя.
  • Да не постыдятся во мне все, надеющиеся на Тебя, Господи, Боже сил. Да не посрамятся во мне ищущие Тебя, Боже Израилев,
  • ибо ради Тебя несу я поношение, и бесчестием покрывают лице мое.
  • Чужим стал я для братьев моих и посторонним для сынов матери моей,
  • ибо ревность по доме Твоем снедает меня, и злословия злословящих Тебя падают на меня;
  • и пла́чу, постясь душею моею, и это ставят в поношение мне;
  • и возлагаю на себя вместо одежды вретище, – и делаюсь для них притчею;
  • о мне толкуют сидящие у ворот, и поют в песнях пьющие вино.
  • А я с молитвою моею к Тебе, Господи; во время благоугодное, Боже, по великой благости Твоей услышь меня в истине спасения Твоего;
  • извлеки меня из тины, чтобы не погрязнуть мне; да избавлюсь от ненавидящих меня и от глубоких вод;
  • да не увлечет меня стремление вод, да не поглотит меня пучина, да не затворит надо мною пропасть зева своего.
  • Услышь меня, Господи, ибо блага милость Твоя; по множеству щедрот Твоих призри на меня;
  • не скрывай лица Твоего от раба Твоего, ибо я скорблю; скоро услышь меня;
  • приблизься к душе моей, избавь ее; ради врагов моих спаси меня.
  • Ты знаешь поношение мое, стыд мой и посрамление мое: враги мои все пред Тобою.
  • Поношение сокрушило сердце мое, и я изнемог, ждал сострадания, но нет его, – утешителей, но не нахожу.
  • И дали мне в пищу желчь, и в жажде моей напоили меня уксусом.
  • Да будет трапеза их сетью им, и мирное пиршество их – западнею;
  • да помрачатся глаза их, чтоб им не видеть, и чресла их расслабь навсегда;
  • излей на них ярость Твою, и пламень гнева Твоего да обымет их;
  • жилище их да будет пусто, и в шатрах их да не будет живущих,
  • ибо, кого Ты поразил, они еще преследуют, и страдания уязвленных Тобою умножают.
  • Приложи беззаконие к беззаконию их, и да не войдут они в правду Твою;
  • да изгладятся они из книги живых и с праведниками да не напишутся.
  • А я беден и страдаю; помощь Твоя, Боже, да восставит меня.
  • Я буду славить имя Бога [моего] в песни, буду превозносить Его в славословии,
  • и будет это благоугоднее Господу, нежели вол, нежели телец с рогами и с копытами.
  • Увидят это страждущие и возрадуются. И оживет сердце ваше, ищущие Бога,
  • ибо Господь внемлет нищим и не пренебрегает узников Своих.
  • Да восхвалят Его небеса и земля, моря и все движущееся в них;
  • ибо спасет Бог Сион, создаст города Иудины, и поселятся там и наследуют его,
  • и потомство рабов Его утвердится в нем, и любящие имя Его будут поселяться на нем.
  • 69:1 ( 大 卫 的 诗 , 交 与 伶 长 , 调 用 百 合 花 ) 神 阿 , 求 你 救 我 。 因 为 众 水 要 淹 没 我 。
  • 69:2 我 陷 在 深 淤 泥 中 , 没 有 立 脚 之 地 。 我 到 了 深 水 中 。 大 水 漫 过 我 身 。
  • 69:3 我 因 呼 求 困 乏 , 喉 咙 发 乾 。 我 因 等 候 神 , 眼 睛 失 明 。
  • 69:4 无 故 恨 我 的 , 比 我 头 发 还 多 。 无 理 与 我 为 仇 , 要 把 我 剪 除 的 甚 为 强 盛 。 我 没 有 抢 夺 的 , 要 叫 我 偿 还 。
  • 69:5 神 阿 , 我 的 愚 昧 你 原 知 道 。 我 的 罪 愆 不 能 隐 瞒 。
  • 69:6 万 军 的 主 耶 和 华 阿 , 求 你 叫 那 等 候 你 的 , 不 要 因 我 蒙 羞 。 以 色 列 的 神 阿 , 求 你 叫 那 寻 求 你 的 , 不 要 因 我 受 辱 。
  • 69:7 因 我 为 你 的 缘 故 受 了 辱 骂 , 满 面 羞 愧 。
  • 69:8 我 的 弟 兄 看 我 为 外 路 人 。 我 的 同 胞 看 我 为 外 邦 人 。
  • 69:9 因 我 为 你 的 殿 心 里 焦 急 , 如 同 火 烧 。 并 且 辱 骂 你 人 的 辱 骂 , 都 落 在 我 身 上 。
  • 69:10 我 哭 泣 , 以 禁 食 刻 苦 我 心 , 这 倒 算 为 我 的 羞 辱 。
  • 69:11 我 拿 麻 布 当 衣 裳 。 就 成 了 他 们 的 笑 谈 。
  • 69:12 坐 在 城 门 口 的 谈 论 我 。 酒 徒 也 以 我 为 歌 曲 。
  • 69:13 但 我 在 悦 纳 的 时 候 , 向 你 耶 和 华 祈 祷 。 神 阿 , 求 你 按 你 丰 盛 的 慈 爱 , 凭 你 拯 救 的 诚 实 , 应 允 我 。
  • 69:14 求 你 搭 救 我 出 离 淤 泥 , 不 叫 我 陷 在 其 中 。 求 你 使 我 脱 离 那 些 恨 我 的 人 , 使 我 出 离 深 水 。
  • 69:15 求 你 不 容 大 水 漫 过 我 , 不 容 深 渊 吞 灭 我 , 不 容 坑 坎 在 我 以 上 合 口 。
  • 69:16 耶 和 华 阿 , 求 你 应 允 我 , 因 为 你 的 慈 爱 本 为 美 好 。 求 你 按 你 丰 盛 的 慈 悲 , 回 转 眷 顾 我 。
  • 69:17 不 要 掩 面 不 顾 你 的 仆 人 。 我 是 在 急 难 之 中 。 求 你 速 速 的 应 允 我 。
  • 69:18 求 你 亲 近 我 , 救 赎 我 。 求 你 因 我 的 仇 敌 把 我 赎 回 。
  • 69:19 你 知 道 我 受 的 辱 骂 , 欺 凌 , 羞 辱 。 我 的 敌 人 都 在 你 面 前 。
  • 69:20 辱 骂 伤 破 了 我 的 心 。 我 又 满 了 忧 愁 。 我 指 望 有 人 体 恤 , 却 没 有 一 个 。 我 指 望 有 人 安 慰 , 却 找 不 着 一 个 。
  • 69:21 他 们 拿 苦 胆 给 我 当 食 物 。 我 渴 了 , 他 们 拿 醋 给 我 喝 。
  • 69:22 愿 他 们 的 筵 席 , 在 他 们 面 前 变 为 网 罗 , 在 他 们 平 安 的 时 候 , 变 为 机 槛 。
  • 69:23 愿 他 们 的 眼 睛 昏 蒙 , 不 得 看 见 。 愿 你 使 他 们 的 腰 常 常 战 抖 。
  • 69:24 求 你 将 你 的 恼 恨 , 倒 在 他 们 身 上 , 叫 你 的 烈 怒 追 上 他 们 。
  • 69:25 愿 他 们 的 住 处 , 变 为 荒 场 。 愿 他 们 的 帐 棚 , 无 人 居 住 。
  • 69:26 因 为 你 所 击 打 的 , 他 们 就 逼 迫 。 你 所 击 伤 的 他 们 戏 说 他 的 愁 苦 。
  • 69:27 愿 你 在 他 们 的 罪 上 加 罪 , 不 容 他 们 在 你 面 前 称 义 。
  • 69:28 愿 他 们 从 生 命 册 上 被 涂 抹 , 不 得 记 录 在 义 人 之 中 。
  • 69:29 但 我 是 困 苦 忧 伤 的 。 神 阿 , 你 的 救 恩 , 将 我 安 置 在 高 处 。
  • 69:30 我 要 以 诗 歌 赞 美 神 的 名 , 以 感 谢 称 他 为 大 。
  • 69:31 这 便 叫 耶 和 华 喜 悦 , 胜 似 献 牛 , 或 是 献 有 角 有 蹄 的 公 牛 。
  • 69:32 谦 卑 的 人 看 见 了 , 就 喜 乐 。 寻 求 神 的 人 , 愿 你 们 的 心 苏 醒 。
  • 69:33 因 为 耶 和 华 听 了 穷 乏 人 , 不 藐 视 被 囚 的 人 。
  • 69:34 愿 天 和 地 , 洋 海 , 和 其 中 一 切 的 动 物 , 都 赞 美 他 。
  • 69:35 因 为 神 要 拯 救 锡 安 , 建 造 犹 大 的 城 邑 。 他 的 民 要 在 那 里 居 住 , 得 以 为 业 。
  • 69:36 他 仆 人 的 后 裔 , 要 承 受 为 业 。 爱 他 名 的 人 , 也 要 住 在 其 中 。
  • Барои сардори сарояндагон бар сози савсанҳо. Таронаи Довуд.
  • Маро наҷот деҳ, эй Худо, зеро ки обҳо то ба ҷонам расидаанд.
  • Дар ботлоқи чуқуре ғӯтидаам, ва ҷои истодан нест; ба умқҳои об даромадаам, ва ҷараёни об маро кашида мебарад.
  • Аз фиғон лакот монда гардидаам, гулӯям хушкидааст, чашмонам аз интизорӣ ба Худои ман хаста шудааст.
  • Онҳое ки бесабаб аз ман нафрат доранд, аз мӯйҳои сарам зиёд шудаанд. Онҳое ки ноҳақ ба ман душманӣ доранд ва маро нест кардан мехоҳанд, пурзӯр шудаанд: он чи нагирифтаам, бояд баргардонам.
  • Худоё! Ту беақлии маро медонӣ, ва айбҳои ман аз Ту пӯшида нестанд.
  • Умедворони Ту, эй Худованд Парвардигори лашкарҳо, аз боиси ман шармсор нашаванд. Ҷӯяндагони Ту, эй Худои Исроил, аз боиси ман шарманда нахоҳанд шуд.
  • Зеро ки ба хотири Ту бори нангро бардоштаам, ва пардаи расвоӣ рӯи маро пӯшидааст.
  • Барои бародарони худ ғайр ҳисоб шудаам, ва барои писарони модари худ – бегона.
  • Зеро ки рашки хонаи Ту маро хӯрдааст, ва бадгӯиҳои бадгӯёни Ту бар ман афтодаанд.
  • Ва рӯза дошта, бо гиря дили худро холӣ кардаам, ва ин сабаби маломатҳо таънаҳо дар ҳаққи ман гардидааст.
  • Ва палосро либоси худ кардаам, ва барои онҳо зарбулмасал шудаам.
  • Дар бораи ман дарвозанишинон гап мезананд, ва суруди майнӯшон гаштаам.
  • Валекин ман дуоямро ниёишамро пеши Ту, эй Парвардигор, дар вақти шунидан мегӯям; Худоё, дар бузургии меҳру вафои Худ ва ростии наҷоти Худ ба ман ҷавоб деҳ.
  • Маро аз ботлоқ халос кун, то ки ғӯтида наравам: аз бадхоҳонам ва аз умқи жарфи обҳо раҳо шавам;
  • Ҷараёни об маро набарад, ва чуқурӣ маро ба коми худ накашад, ва чоҳ даҳони худро бар ман напӯшад.
  • Ба ман ҷавоб деҳ Маро бишнав, эй Парвардигор, зеро ки меҳру вафои Ту некӯст; аз рӯи фаровонии марҳаматҳои раҳмдилиҳои Худ бар ман назар намо рӯ овар.
  • Ва рӯи Худро аз бандаи Худ пинҳон надор, зеро ки ба танг омадаам; маро ба зудӣ бишнав.
  • Ба ҷонам наздик шуда, онро халос кун; бар хилофи душманонам маро раҳоӣ деҳ.
  • Ту нанги маро, хиҷолати маро ва расвоии маро медонӣ; ҳамаи кинҷӯёнам бадхоҳонам пеши назари Туанд.
  • Нанг диламро шикастааст, ва ман хеле ранҷур шудаам; ба дилсӯзе интизорӣ доштам, аммо набуд, ба тасаллидиҳандагон низ, лекин наёфтам.
  • Ва барои хӯрданам заҳра доданд, ва дар ташнагиам маро сирко нӯшонданд.
  • Бигзор дастархони онҳо пеши рӯяшон ба доме, ва зиёфати осоиштаи онҳо ба қапқоне табдил ёбад;
  • Бигзор чашмони онҳо хира шаванд, то ки набинанд, ва камарҳои онҳоро ҷовидона суст гардон.
  • Хашми Худро бар онҳо бирез, ва ғазаби Ту бигзор онҳоро дарёбад.
  • Бигзор хонаҳошон хароб гарданд, ва касе дар ҳаймаҳошон сокин нашавад.
  • Зеро касеро, ки Ту задаӣ, таъқиб мекунанд, ва дардҳои захмиҳоятро кӯфтагонатро нақл менамоянд.
  • Гуноҳ бар гуноҳашон илова намо, ва бигзор дар росткории Ту дохил нашаванд.
  • Бигзор аз дафтари ҳаёт нобуд гарданд, ва бо росткорон навишта нашаванд.
  • Валекин ман бечора мискин ва ҷафокаш дардман ҳастам; наҷоти Ту, эй Худо, паноҳи ман хоҳад шуд.
  • Номи Худоро бо суруд ситоиш хоҳам кард; ва Ӯро бо шукрона бузург хоҳам хонд.
  • Ва ин ба Парвардигор писанд хоҳад омад, бештар аз гов ва гӯсолае ки дорои шохҳо ва сумҳост.
  • Нармдилон Фурӯтанон дида, шод хоҳанд шуд. Эй ҷӯяндагони Худо, дилатон зинда хоҳад шуд.
  • Зеро ки Парвардигор камбағалонро мискинонро мешунавад, ва бандиёни Худро хор намешуморад.
  • Осмон ва замин, баҳрҳо ва ҳар он чи дар онҳо меҷунбад, Ӯро ситоиш мекунанд.
  • Зеро ки Худо Сионро наҷот хоҳад дод, ва шаҳрҳои Яҳудоро бино хоҳад кард, ва дар он ҷо сокин хоҳанд шуд, ва онро мерос хоҳанд гирифт.
  • Ва зурёти бандагонаш вориси он хоҳанд шуд, ва дӯстдорони номи Ӯ дар он сокин хоҳанд буд.

  • 69:1 Для дириґетна хору.
    На спів: «Лелії».
    Давидів.
  • 69:2 Спаси мене, Боже, бо води вже аж до душі підійшли!
  • 69:3 Я загруз у глибокім багні, і нема на чім стати, ввійшов я до водних глибин, і мене залила течія!
  • 69:4 Я змучився в крику своїм, висохло горло моє, очі мої затуманились від виглядання надії від Бога мого!…
  • 69:5 Тих, хто мене без причини ненавидить, стало більш, як волосся на моїй голові, набралися сили мої вороги, що безвинно мене переслідують, чого не грабував, те вертаю!
  • 69:6 Боже, Ти знаєш глупоту мою, а гріхи мої перед Тобою не сховані!
  • 69:7 Нехай через мене не матимуть стиду оті, хто на Тебе надіється, Господи, Господи Саваоте;
    нехай через мене не матимуть сорому ті, хто шукає Тебе, Боже ізраїлів,
  • 69:8 бо я ради Тебе зневагу ношу, ганьба покрила обличчя моє!…
  • 69:9 Для братів своїх став я відчужений, і чужий для синів своєї матері,
  • 69:10 бо ревність до дому Твойого з́їдає мене, і зневаги Твоїх зневажальників спадають на мене,
  • 69:11 і постом я виплакав душу свою, а це сталось мені на зневагу…
  • 69:12 За одежу надів я верету, і за приказку став я для них:
  • 69:13 про мене балакають ті, хто в брамі сидить, і пісні тих, хто п́янке попиває…
  • 69:14 А я молитва моя до Тебе, Господи, в часі Твоєї зичливости;
    в многоті милосердя Твойого подай мені відповідь про певність спасіння Твого,
  • 69:15 визволь з болота мене, щоб я не втопився, щоб я урятований був від своїх ненависників та від глибокости вод!
  • 69:16 Хай мене не заллє водяна течія, і хай глибінь мене не проковтне, і нехай своїх уст не замкне надо мною безодня!
  • 69:17 Обізвися до мене, о Господи, в міру доброї ласки Своєї, в міру великости Свого милосердя звернися до мене,
  • 69:18 і обличчя Свого не ховай від Свого раба, бо тісно мені, озвися ж небаром до мене,
  • 69:19 наблизись до моєї душі, порятуй же її, ради моїх ворогів відкупи Ти мене!…
  • 69:20 Ти знаєш наругу мою, і мій сором та ганьбу мою, перед Тобою всі мої вороги!
  • 69:21 Моє серце зламала наруга, і невигойний мій сором: я чекав співчуття та немає його, і потішителів та не знайшов!
  • 69:22 і жовчі поклали у мій хліб потішення, а в спразі моїй оцтом мене напували…
  • 69:23 Бодай пасткою стала їм їхня трапеза, а їхні учти тенетами,
  • 69:24 бодай їхні очі потемніли, щоб їм не бачити, а їхні клуби хай завжди хитаються!
  • 69:25 Вилий на них Свою ревність, а полум́я гніву Твого нехай їх доганяє!
  • 69:26 Нехай їхнє село опустошене буде, хай мешканця в їхніх наметах не буде!
  • 69:27 Бо кого Ти був збив, вони ще переслідують, і побільшують муки раненим Тобою…
  • 69:28 Додай же гріха на їхній гріх, щоб вони не ввійшли в справедливість Твою,
  • 69:29 нехай скреслені будуть із книги життя, і хай не будуть записані з праведними!…
  • 69:30 А я бідний та хворий, але, Боже, спасіння Твоє мене чинить могутнім,
  • 69:31 і я піснею буду хвалити ім́я Боже, співом вдячним Його величатиму!
  • 69:32 і буде для Господа краща вона від вола, від бика, що роги він має, що копита роздвоєні має.
  • 69:33 Побачать слухняні, і будуть радіти, хто ж Бога шукає нехай оживе ваше серце,
  • 69:34 бо до вбогих Господь прислухається, і в́язнями Своїми не гордує Він!
  • 69:35 Нехай хвалять Його небеса та земля, море й усе, що в них рухається,
  • 69:36 бо спасе Бог Сіона, і збудує для Юди міста, і замешкають там, і вспадкують його,
  • 69:37 і нащадки рабів Його посядуть його, й ті, хто любить ім́я Його, житимуть в нім!