Скрыть
72:0
72:2
72:4
72:5
72:6
72:8
72:10
72:12
72:14
72:15
72:16
72:17
72:21
72:24
Церковнославянский (рус)
Оконча́шася пѣ́сни Дави́да, сы́на Иессе́ова. Псало́мъ Аса́фу.
Ко́ль бла́гъ Бо́гъ Изра́илевъ пра́вымъ се́рдцемъ.
Мо­и́ же вма́лѣ не подвижа́стѣся но́зѣ: вма́лѣ не пролiя́шася стопы́ моя́:
я́ко воз­ревнова́хъ на беззако́н­ныя, ми́ръ грѣ́шниковъ зря́:
я́ко нѣ́сть восклоне́нiя въ сме́рти и́хъ и утвержде́нiя въ ра́нѣ и́хъ:
въ трудѣ́хъ человѣ́ческихъ не су́ть, и съ человѣ́ки не прiи́мутъ ра́нъ.
Сего́ ра́ди удержа́ я́ горды́ня и́хъ до конца́: одѣ́яшася непра́вдою и нече́стiемъ сво­и́мъ.
Изы́детъ я́ко изъ ту́ка непра́вда и́хъ: преидо́ша въ любо­́вь се́рдца.
Помы́слиша и глаго́лаша въ лука́в­ст­вѣ, непра́вду въ высоту́ глаго́лаша:
положи́ша на небеси́ уста́ своя́, и язы́къ и́хъ пре́йде по земли́.
Сего́ ра́ди обратя́т­ся лю́дiе Мо­и́ сѣ́мо, и дні́е испо́лнени обря́щут­ся въ ни́хъ.
И рѣ́ша: ка́ко увѣ́дѣ Бо́гъ? И а́ще е́сть ра́зумъ въ Вы́шнѣмъ?
Се́, сі́и грѣ́шницы и гобзу́ющiи въ вѣ́къ удержа́ша бога́т­ст­во.
И рѣ́хъ: еда́ {у́бо} всу́е оправди́хъ се́рдце мое́ и умы́хъ въ непови́н­ныхъ ру́цѣ мо­и́,
и бы́хъ я́звенъ ве́сь де́нь, и обличе́нiе мое́ на у́тренихъ?
А́ще глаго́лахъ, повѣ́мъ та́ко: се́, ро́ду сыно́въ Тво­и́хъ, ему́же обѣща́хся {се́, ро́ду сыно́въ Тво­и́хъ преступи́хъ}:
и непщева́хъ разумѣ́ти: сiе́ тру́дъ е́сть предо мно́ю,
до́ндеже вни́ду во святи́ло Бо́жiе и разумѣ́ю въ послѣ́дняя и́хъ.
Оба́че за льще́нiя и́хъ положи́лъ еси́ и́мъ зла́я, низложи́лъ еси́ я́, внегда́ разгордѣ́шася.
Ка́ко бы́ша въ запустѣ́нiе? Внеза́пу изчезо́ша, погибо́ша за беззако́нiе свое́.
Я́ко со́нiе востаю́щаго, Го́споди, во гра́дѣ Тво­е́мъ о́бразъ и́хъ уничижи́ши.
Я́ко разжже́ся се́рдце мое́, и утро́бы моя́ измѣни́шася:
и а́зъ уничиже́нъ, и не разумѣ́хъ, ско́тенъ бы́хъ у Тебе́.
И а́зъ вы́ну съ Тобо́ю: удержа́лъ еси́ ру́ку десну́ю мою́,
и совѣ́томъ Тво­и́мъ наста́вилъ мя́ еси́, и со сла́вою прiя́лъ мя́ еси́.
Что́ бо ми́ е́сть на небеси́? И от­ Тебе́ что́ восхотѣ́хъ на земли́?
Изчезе́ се́рдце мое́ и пло́ть моя́, Бо́же се́рдца мо­его́, и ча́сть моя́, Бо́же, во вѣ́къ.
Я́ко се́, удаля́ющiи себе́ от­ Тебе́ поги́бнутъ: потреби́лъ еси́ вся́каго любо­дѣ́ющаго от­ Тебе́.
Мнѣ́ же при­­лѣпля́тися Богови бла́го е́сть, полага́ти на Го́спода упова́нiе мое́, воз­вѣсти́ти ми́ вся́ хвалы́ Твоя́, во вратѣ́хъ дще́ре Сiо́ни.
Греческий [Greek (Koine)]
ψαλμὸς τῷ Ασαφ
ὡς ἀγαθὸς τῷ Ισραηλ ὁ θεός τοῖς εὐθέσι τῇ καρδίᾳ
ἐμοῦ δὲ παρα­̀ μικρὸν ἐσαλεύ­θησαν οἱ πόδες παρ᾿ ὀλίγον ἐξεχύθη τὰ δια­βήματά μου
ὅτι ἐζήλωσα ἐπι­̀ τοῖς ἀνόμοις εἰρήνην ἁμαρτωλῶν θεωρῶν
ὅτι οὐκ ἔστιν ἀνάνευσις τῷ θανάτῳ αὐτῶν καὶ στε­ρέ­ωμα ἐν τῇ μάστιγι αὐτῶν
ἐν κόποις ἀνθρώπων οὐκ εἰσὶν καὶ μετὰ ἀνθρώπων οὐ μαστιγωθήσον­ται
δια­̀ τοῦτο ἐκράτησεν αὐτοὺς ἡ ὑπερηφανία περιεβάλον­το ἀδικίαν καὶ ἀσέβειαν αὐτῶν
ἐξελεύ­­σε­ται ὡς ἐκ στέα­τος ἡ ἀδικία αὐτῶν διήλθοσαν εἰς δια­́θεσιν καρδίας
διενοήθησαν καὶ ἐλάλησαν ἐν πονηρίᾳ ἀδικίαν εἰς τὸ ὕψος ἐλάλησαν
ἔθεν­το εἰς οὐρανὸν τὸ στόμα αὐτῶν καὶ ἡ γλῶσ­σα αὐτῶν διῆλθεν ἐπι­̀ τῆς γῆς
δια­̀ τοῦτο ἐπι­στρέψει ὁ λαός μου ἐν­ταῦθα καὶ ἡμέραι πλή­ρεις εὑρεθήσον­ται αὐτοῖς
καὶ εἶπαν πῶς ἔγνω ὁ θεός καὶ εἰ ἔστιν γνῶσις ἐν τῷ ὑψίστῳ
ἰδοὺ οὗτοι ἁμαρτωλοὶ καὶ εὐθηνοῦν­ται εἰς τὸν αἰῶνα κατέσχον πλούτου
καὶ εἶπα ἄρα ματαίως ἐδικαίωσα τὴν καρδίαν μου καὶ ἐνιψάμην ἐν ἀθῴοις τὰς χεῖράς μου
καὶ ἐγενόμην μεμαστιγωμένος ὅλην τὴν ἡμέραν καὶ ὁ ἔλεγχός μου εἰς τὰς πρωίας
εἰ ἔλεγον διηγήσομαι οὕτως ἰδοὺ τῇ γενεᾷ τῶν υἱῶν σου ἠσυν­θέτηκα
καὶ ὑπέλαβον τοῦ γνῶναι τοῦτο κόπος ἐστὶν ἐναν­τίον μου
ἕως εἰσέλθω εἰς τὸ ἁγιαστήριον τοῦ θεοῦ καὶ συν­ῶ εἰς τὰ ἔσχατα αὐτῶν
πλη­̀ν δια­̀ τὰς δολιότητας ἔθου αὐτοῖς κατέβαλες αὐτοὺς ἐν τῷ ἐπαρθῆναι
πῶς ἐγένον­το εἰς ἐρήμωσιν ἐξάπινα ἐξέλιπον ἀπώλον­το δια­̀ τὴν ἀνομίαν αὐτῶν
ὡσεὶ ἐνύπνιον ἐξεγειρο­μέ­νου κύριε ἐν τῇ πόλει σου τὴν εἰκόνα αὐτῶν ἐξουδενώσεις
ὅτι ἐξεκαύθη ἡ καρδία μου καὶ οἱ νεφροί μου ἠλλοιώθησαν
καὶ ἐγὼ ἐξουδενωμένος καὶ οὐκ ἔγνων κτηνώδης ἐγενόμην παρα­̀ σοί
καὶ ἐγὼ δια­̀ παν­τὸς μετὰ σοῦ ἐκράτησας τῆς χειρὸς τῆς δεξιᾶς μου
ἐν τῇ βουλῇ σου ὡδήγησάς με καὶ μετὰ δόξης προ­σελάβου με
τί γάρ μοι ὑπάρχει ἐν τῷ οὐρανῷ καὶ παρα­̀ σοῦ τί ἠθέλησα ἐπι­̀ τῆς γῆς
ἐξέλιπεν ἡ καρδία μου καὶ ἡ σάρξ μου ὁ θεὸς τῆς καρδίας μου καὶ ἡ μερίς μου ὁ θεὸς εἰς τὸν αἰῶνα
ὅτι ἰδοὺ οἱ μακρύνον­τες ἑαυτοὺς ἀπο­̀ σοῦ ἀπο­λοῦν­ται ἐξωλέθρευσας πάν­τα τὸν πορνεύ­ον­τα ἀπο­̀ σοῦ
ἐμοὶ δὲ τὸ προ­σκολλᾶσθαι τῷ θεῷ ἀγαθόν ἐστιν τίθεσθαι ἐν τῷ κυρίῳ τὴν ἐλπίδα μου τοῦ ἐξαγγεῖλαι πάσας τὰς αἰνέσεις σου ἐν ταῖς πύλαις τῆς θυγατρὸς Σιων
Еврейский
73:1מִזְמוֹר, לְאָסָף
אַךְ טוֹב לְיִשְׂרָאֵל אֱלֹהִים, לְבָרֵי לֵבָב׃
73:2וַאֲנִי, כִּמְעַט נָטוּי (נָטָיוּ) רַגְלָי; כְּאַיִן, שֻׁפְּכָה (שֻׁפְּכוּ) אֲשֻׁרָי׃
73:3כִּי־קִנֵּאתִי בַּהוֹלְלִים; שְׁלוֹם רְשָׁעִים אֶרְאֶה׃
73:4כִּי אֵין חַרְצֻבּוֹת לְמוֹתָם, וּבָרִיא אוּלָם׃
73:5בַּעֲמַל אֱנוֹשׁ אֵינֵמוֹ; וְעִם־אָדָם, לֹא יְנֻגָּעוּ׃
73:6לָכֵן עֲנָקַתְמוֹ גַאֲוָה; יַעֲטָף־שִׁית, חָמָס לָמוֹ׃
73:7יָצָא מֵחֵלֶב עֵינֵמוֹ; עָבְרוּ, מַשְׂכִּיּוֹת לֵבָב׃
73:8יָמִיקוּ וִידַבְּרוּ בְרָע עֹשֶׁק; מִמָּרוֹם יְדַבֵּרוּ׃
73:9שַׁתּוּ בַשָּׁמַיִם פִּיהֶם; וּלְשׁוֹנָם, תִּהֲלַךְ בָּאָרֶץ׃
73:10לָכֵן יָשִׁיב (יָשׁוּב) עַמּוֹ הֲלֹם; וּמֵי מָלֵא, יִמָּצוּ לָמוֹ׃
73:11וְאָמְרוּ, אֵיכָה יָדַע־אֵל; וְיֵשׁ דֵּעָה בְעֶלְיוֹן׃
73:12הִנֵּה־אֵלֶּה רְשָׁעִים; וְשַׁלְוֵי עוֹלָם, הִשְׂגּוּ־חָיִל׃
73:13אַךְ־רִיק זִכִּיתִי לְבָבִי; וָאֶרְחַץ בְּנִקָּיוֹן כַּפָּי׃
73:14וָאֱהִי נָגוּעַ כָּל־הַיּוֹם; וְתוֹכַחְתִּי, לַבְּקָרִים׃
73:15אִם־אָמַרְתִּי אֲסַפְּרָה כְמוֹ; הִנֵּה דוֹר בָּנֶיךָ בָגָדְתִּי׃
73:16וָאֲחַשְּׁבָה לָדַעַת זֹאת; עָמָל הִיא (הוּא) בְעֵינָי׃
73:17עַד־אָבוֹא אֶל־מִקְדְּשֵׁי־אֵל; אָבִינָה, לְאַחֲרִיתָם׃
73:18אַךְ בַּחֲלָקוֹת תָּשִׁית לָמוֹ; הִפַּלְתָּם, לְמַשּׁוּאוֹת׃
73:19אֵיךְ הָיוּ לְשַׁמָּה כְרָגַע; סָפוּ תַמּוּ, מִן־בַּלָּהוֹת׃
73:20כַּחֲלוֹם מֵהָקִיץ; אֲדֹנָי בָּעִיר צַלְמָם תִּבְזֶה׃
73:21כִּי יִתְחַמֵּץ לְבָבִי; וְכִלְיוֹתַי, אֶשְׁתּוֹנָן׃
73:22וַאֲנִי־בַעַר וְלֹא אֵדָע; בְּהֵמוֹת, הָיִיתִי עִמָּךְ׃
73:23וַאֲנִי תָמִיד עִמָּךְ; אָחַזְתָּ, בְּיַד־יְמִינִי׃
73:24בַּעֲצָתְךָ תַנְחֵנִי; וְאַחַר, כָּבוֹד תִּקָּחֵנִי׃
73:25מִי־לִי בַשָּׁמָיִם; וְעִמְּךָ, לֹא־חָפַצְתִּי בָאָרֶץ׃
73:26כָּלָה שְׁאֵרִי, וּלְבָבִי צוּר־לְבָבִי וְחֶלְקִי, אֱלֹהִים לְעוֹלָם׃
73:27כִּי־הִנֵּה רְחֵקֶיךָ יֹאבֵדוּ; הִצְמַתָּה, כָּל־זוֹנֶה מִמֶּךָּ׃
73:28וַאֲנִי קִרֲבַת אֱלֹהִים, לִי־טוֹב שַׁתִּי בַּאדֹנָי יְהוִֹה מַחְסִי; לְסַפֵּר, כָּל־מַלְאֲכוֹתֶיךָ׃
73:1 Псалом Асафів.
Поправді Бог добрий ізраїлеві, Бог для щиросердих!
73:2 А я, мало не послизнулися ноги мої, мало не посковзнулися стопи мої,
73:3 бо лихим я завидував, бачивши спокій безбожних,
73:4 бо не мають страждання до смерти своєї, і здорове їхнє тіло,
73:5 на людській роботі нема їх, і разом із іншими людьми не зазнають вони вдарів.
73:6 Тому то пиха їхню шию оздоблює, зодягає їх шата насилля,
73:7 вилазять їм очі від жиру, бажання їхнього серця збулися,
73:8 сміються й злосливо говорять про утиск, говорять бундючно:
73:9 свої уста до неба підносять, а їхній язик по землі походжає!…
73:10 Тому то туди Його люди звертаються, і щедро беруть собі воду
73:11 та й кажуть: Хіба Бог те знає, і чи має Всевишній відомість,
73:12 як он ті безбожні й безпечні на світі збільшили багатство своє?
73:13 Направду, надармо очистив я серце своє, і в невинності вимив руки свої,
73:14 і ввесь день я побитий, і щоранку покараний…
73:15 Коли б я сказав: Буду так говорить, як вони, то спроневірився б я поколінню синів Твоїх.
73:16 і роздумував я, щоб пізнати оте, та трудне воно в очах моїх,
73:17 аж прийшов я в Божу святиню, і кінець їхній побачив:
73:18 направду, Ти їх на слизькому поставив, на спустошення кинув Ти їх!
73:19 Як вони в одній хвилі спустошені, згинули, пощезали від страхів!
73:20 Немов сном по обудженні, Господи, образом їхнім погордиш, мов сном по обудженні!
73:21 Бо болить моє серце, і в нутрі моїм коле,
73:22 а я немов бидло й не знаю, я перед Тобою худобою став!…
73:23 Та я завжди з Тобою, Ти держиш мене за правицю,
73:24 Ти Своєю порадою водиш мене, і потому до слави Ти візьмеш мене!
73:25 Хто є мені на небесах, окрім Тебе?
А я при Тобі на землі не бажаю нічого!
73:26 Гине тіло моє й моє серце, та Бог скеля серця мого й моя доля навіки,
73:27 бо погинуть ось ті, хто бокує від Тебе, понищиш Ти кожного, хто відступить від Тебе!
73:28 А я, близькість Бога для мене добро, на Владику, на Господа свою певність складаю, щоб звіщати про всі Твої чини!
Толкования стиха Скопировать ссылку Скопировать текст Добавить в избранное
Библ. энциклопедия Библейский словарь Словарь библ. образов Практическая симфония
Цитата из Библии каждое утро
TG: t.me/azbible
Viber: vb.me/azbible