Быт. Исх. Лев. Чис. Втор. Нав. Суд. Руф. 1Цар. 2Цар. 3Цар. 4Цар. 1Пар. 2Пар. 1Ездр. Неем. 2Ездр. Тов. Иудиф. Эсф. 1Мак. 2Мак. 3Мак. 3Ездр. Иов. Пс. Притч. Еккл. Песн. Прем. Сир. Ис. Иер. Плч. Посл.Иер. Вар. Иез. Дан. Ос. Иоил. Ам. Авд. Ион. Мих. Наум. Авв. Соф. Агг. Зах. Мал. Мф. Мк. Лк. Ин. Деян. Иак. 1Пет. 2Пет. 1Ин. 2Ин. 3Ин. Иуд. Рим. 1Кор. 2Кор. Гал. Еф. Флп. Кол. 1Сол. 2Сол. 1Тим. 2Тим. Тит. Флм. Евр. Откр.

Псалтирь

 
  • Ра́зума Аса́фу.
  • Вску́ю, Бо́же, от­ри́нулъ еси́ до конца́? разгнѣ́вася я́рость твоя́ на о́вцы па́жити тво­ея́?
  • Помяни́ со́нмъ тво́й, его́же стяжа́лъ еси́ испе́рва, изба́вилъ еси́ жезло́мъ достоя́нiя тво­его́, гора́ Сiо́нъ сiя́ {же́злъ достоя́нiя тво­его́, го́ру Сiо́нъ сiю́}, въ не́йже всели́л­ся еси́.
  • Воздви́гни ру́цѣ тво­и́ на горды́ни и́хъ въ коне́цъ, ели́ка лука́внова вра́гъ во святѣ́мъ тво­е́мъ.
  • И восхвали́шася ненави́дящiи тя́ посредѣ́ пра́здника тво­его́: положи́ша зна́менiя своя́ зна́менiя, и не позна́ша,
  • я́ко во исхо́дѣ превы́ше: я́ко въ дубра́вѣ дре́вянѣ сѣки́рами разсѣко́ша
  • две́ри его́ вку́пѣ, сѣ́чивомъ и оско́рдомъ разруши́ша и́.
  • Возжго́ша огне́мъ святи́ло твое́: на земли́ оскверни́ша жили́ще и́мене тво­его́.
  • Рѣ́ша въ се́рдцы сво­е́мъ ю́жики и́хъ вку́пѣ: прiиди́те, и от­ста́вимъ вся́ пра́здники Бо́жiя от­ земли́.
  • Зна́менiя и́хъ {зна́менiй на́шихъ} не ви́дѣхомъ: нѣ́сть ктому́ проро́ка, и на́съ не позна́етъ ктому́.
  • Доко́лѣ, Бо́же, поно́ситъ вра́гъ? раздражи́тъ проти́вный и́мя твое́ до конца́?
  • Вску́ю от­враща́еши ру́ку твою́ и десни́цу твою́ от­ среды́ нѣ́дра тво­его́ въ коне́цъ?
  • Бо́гъ же, Ца́рь на́шъ, пре́жде вѣ́ка содѣ́ла спасе́нiе посредѣ́ земли́.
  • Ты́ утверди́лъ еси́ си́лою тво­е́ю мо́ре: ты́ сте́рлъ еси́ главы́ змие́въ въ водѣ́:
  • ты́ сокруши́лъ еси́ главу́ змі́еву, да́лъ еси́ того́ бра́шно лю́демъ еѳiо́пскимъ.
  • Ты́ расто́рглъ еси́ исто́чники и пото́ки: ты́ изсуши́лъ еси́ рѣ́ки иѳа́мскiя.
  • Тво́й е́сть де́нь, и твоя́ е́сть но́щь: ты́ соверши́лъ еси́ зарю́ и со́лнце.
  • Ты́ сотвори́лъ еси́ вся́ предѣ́лы земли́: жа́тву и ве́сну ты́ созда́лъ еси́ я́.
  • Помяни́ сiя́: вра́гъ поноси́ Го́сподеви, и лю́дiе безу́мнiи раздражи́ша и́мя твое́.
  • Не преда́ждь звѣре́мъ ду́шу исповѣ́да­ю­щуюся тебѣ́: ду́шъ убо́гихъ тво­и́хъ не забу́ди до конца́.
  • При́зри на завѣ́тъ тво́й: я́ко испо́лнишася помраче́н­нiи земли́ домо́въ беззако́нiй.
  • Да не воз­врати́т­ся смире́н­ный посра́мленъ: ни́щъ и убо́гъ восхвали́та и́мя твое́.
  • Воста́ни, Бо́же, суди́ прю́ твою́: помяни́ поноше́нiе твое́, е́же от­ безу́мнаго ве́сь де́нь.
  • Не забу́ди гла́са моли́твен­никъ тво­и́хъ: горды́ня ненави́дящихъ тя́ взы́де вы́ну {да восхо́дитъ вы́ну къ тебѣ́}.
  • Для чего, Боже, отринул нас навсегда? возгорелся гнев Твой на овец пажити Твоей?
  • Вспомни сонм Твой, который Ты стяжал издревле, искупил в жезл достояния Твоего, – эту гору Сион, на которой Ты веселился.
  • Подвигни стопы Твои к вековым развалинам: все разрушил враг во святилище.
  • Рыкают враги Твои среди собраний Твоих; поставили знаки свои вместо знамений наших;
  • показывали себя подобными поднимающему вверх секиру на сплетшиеся ветви дерева;
  • и ныне все резьбы в нем в один раз разрушили секирами и бердышами;
  • предали огню святилище Твое; совсем осквернили жилище имени Твоего;
  • сказали в сердце своем: «разорим их совсем», – и сожгли все места собраний Божиих на земле.
  • Знамений наших мы не видим, нет уже пророка, и нет с нами, кто знал бы, доколе это будет.
  • Доколе, Боже, будет поносить враг? вечно ли будет хулить противник имя Твое?
  • Для чего отклоняешь руку Твою и десницу Твою? Из среды недра Твоего порази их.
  • Боже, Царь мой от века, устрояющий спасение посреди земли!
  • Ты расторг силою Твоею море, Ты сокрушил головы змиев в воде;
  • Ты сокрушил голову левиафана, отдал его в пищу людям пустыни, [Ефиопским];
  • Ты иссек источник и поток, Ты иссушил сильные реки.
  • Твой день и Твоя ночь: Ты уготовал светила и солнце;
  • Ты установил все пределы земли, лето и зиму Ты учредил.
  • Вспомни же: враг поносит Господа, и люди безумные хулят имя Твое.
  • Не предай зверям душу горлицы Твоей; собрания убогих Твоих не забудь навсегда.
  • Призри на завет Твой; ибо наполнились все мрачные места земли жилищами насилия.
  • Да не возвратится угнетенный посрамленным; нищий и убогий да восхвалят имя Твое.
  • Восстань, Боже, защити дело Твое, вспомни вседневное поношение Твое от безумного;
  • не забудь крика врагов Твоих; шум восстающих против Тебя непрестанно поднимается.
  • 74:1 ( 亚 萨 的 训 诲 诗 ) 神 阿 , 你 为 何 永 远 丢 弃 我 们 呢 。 你 为 何 向 你 草 场 的 羊 发 怒 如 烟 冒 出 呢 。
  • 74:2 求 你 记 念 你 古 时 所 得 来 的 会 众 , 就 是 你 所 赎 作 你 产 业 支 派 的 。 并 记 念 你 向 来 所 居 住 的 锡 安 山 。
  • 74:3 求 你 举 步 去 看 那 日 久 荒 凉 之 地 , 仇 敌 在 圣 所 中 所 行 的 一 切 恶 事 。
  • 74:4 你 的 敌 人 在 你 会 中 吼 叫 。 他 们 竖 了 自 己 的 旗 为 记 号 。
  • 74:5 他 们 好 像 人 扬 起 斧 子 , 砍 伐 林 中 的 树 。
  • 74:6 圣 所 中 一 切 雕 刻 的 , 他 们 现 在 用 斧 子 锤 子 打 坏 了 。
  • 74:7 他 们 用 火 焚 烧 你 的 圣 所 , 亵 渎 你 名 的 居 所 , 拆 毁 到 地 。
  • 74:8 他 们 心 里 说 , 我 们 要 尽 行 毁 灭 , 他 们 就 在 遍 地 把 神 的 会 所 都 烧 毁 了 。
  • 74:9 我 们 不 见 我 们 的 标 帜 。 不 再 有 先 知 。 我 们 内 中 也 没 有 人 知 道 这 灾 祸 要 到 几 时 呢 。
  • 74:10 神 阿 , 敌 人 辱 骂 要 到 几 时 呢 。 仇 敌 亵 渎 你 的 名 , 要 到 永 远 麽 。
  • 74:11 你 为 什 么 缩 回 你 的 右 手 。 求 你 从 怀 中 伸 出 来 , 毁 灭 他 们 。
  • 74:12 神 自 古 以 来 为 我 的 王 , 在 地 上 施 行 拯 救 。
  • 74:13 你 曾 用 能 力 将 海 分 开 , 将 水 中 大 鱼 的 头 打 破 。
  • 74:14 你 曾 砸 碎 鳄 鱼 的 头 , 把 他 给 旷 野 的 禽 兽 为 食 物 。 ( 禽 兽 原 文 作 民 )
  • 74:15 你 曾 分 裂 磐 石 , 水 便 成 了 溪 河 , 你 使 长 流 的 江 河 乾 了 。
  • 74:16 白 昼 属 你 , 黑 夜 也 属 你 。 亮 光 和 日 头 , 是 你 所 豫 备 的 。
  • 74:17 地 的 一 切 疆 界 , 是 你 所 立 的 。 夏 天 和 冬 天 是 你 所 定 的 。
  • 74:18 耶 和 华 阿 , 仇 敌 辱 骂 , 愚 顽 民 亵 渎 了 你 的 名 , 求 你 记 念 这 事 。
  • 74:19 不 要 将 你 班 鸠 的 性 命 交 给 野 兽 。 不 要 永 远 忘 记 你 困 苦 人 的 性 命 。
  • 74:20 求 你 顾 念 所 立 的 约 。 因 为 地 上 黑 暗 之 处 , 都 满 了 强 暴 的 居 所 。
  • 74:21 不 要 叫 受 欺 压 的 人 蒙 羞 回 去 。 要 叫 困 苦 穷 乏 的 人 赞 美 你 的 名 。
  • 74:22 神 阿 , 求 你 起 来 , 为 自 己 伸 诉 。 要 记 念 愚 顽 人 怎 样 终 日 辱 骂 你 。
  • 74:23 不 要 忘 记 你 敌 人 的 声 音 。 那 起 来 敌 你 之 人 的 喧 哗 时 常 上 升 。