Скрыть
76:2
76:4
76:5
76:9
76:13
76:18
Церковнославянский (рус)
Въ коне́цъ, о Идиѳу́мѣ, псало́мъ Аса́фу.
Гла́сомъ мо­и́мъ ко Го́споду воз­зва́хъ, гла́сомъ мо­и́мъ къ Бо́гу, и вня́тъ ми́.
Въ де́нь ско́рби мо­ея́ Бо́га взыска́хъ рука́ма мо­и́ма, но́щiю предъ ни́мъ, и не прельще́нъ бы́хъ: от­ве́ржеся утѣ́шитися душа́ моя́.
Помяну́хъ Бо́га и воз­весели́хся, поглумля́хся {размышля́хъ}, и малоду́ш­ст­воваше ду́хъ мо́й.
Предвари́стѣ стражбы́ о́чи мо­и́: смято́хся и не глаго́лахъ.
Помы́слихъ дни́ пе́рвыя, и лѣ́та вѣ́чная помяну́хъ, и по­уча́хся:
но́щiю се́рдцемъ мо­и́мъ глумля́хся, и тужа́­ше {размышля́хъ, и испы́товаше} ду́хъ мо́й:
еда́ во вѣ́ки от­ри́нетъ Госпо́дь и не при­­ложи́тъ благоволи́ти па́ки?
Или́ до конца́ ми́лость Свою́ от­сѣче́тъ, сконча́ глаго́лъ от­ ро́да въ ро́дъ?
Еда́ забу́детъ уще́дрити Бо́гъ? Или́ удержи́тъ во гнѣ́вѣ Сво­е́мъ щедро́ты Своя́?
И рѣ́хъ: ны́нѣ нача́хъ, сiя́ измѣ́на десни́цы Вы́шняго.
Помяну́хъ дѣла́ Госпо́дня: я́ко помяну́ от­ нача́ла чудеса́ Твоя́,
и по­учу́ся во всѣ́хъ дѣ́лѣхъ Тво­и́хъ, и въ начина́нiихъ Тво­и́хъ поглумлю́ся {размышля́ти бу́ду}.
Бо́же, во святѣ́мъ пу́ть Тво́й: кто́ Бо́гъ ве́лiй, я́ко Бо́гъ на́шъ?
Ты́ еси́ Бо́гъ творя́й чудеса́: сказа́лъ еси́ въ лю́дехъ си́лу Твою́,
изба́вилъ еси́ мы́шцею Тво­е́ю лю́ди Твоя́, сы́ны Иа́ковли и Ио́сифовы.
Ви́дѣша Тя́ во́ды, Бо́же, ви́дѣша Тя́ во́ды и убоя́шася: смято́шася бе́здны.
Мно́же­с­т­во шу́ма во́дъ: гла́съ да́ша о́блацы, и́бо стрѣ́лы Твоя́ прехо́дятъ.
Гла́съ гро́ма Тво­его́ въ колеси́, освѣти́ша мо́лнiя Твоя́ вселе́н­ную: подви́жеся и тре́петна бы́сть земля́.
Въ мо́ри путiе́ Тво­и́, и стези́ Твоя́ въ вода́хъ мно́гихъ, и слѣды́ Тво­и́ не позна́ют­ся.
Наста́вилъ еси́ я́ко о́вцы лю́ди Твоя́ руко́ю Моисе́овою и Ааро́нею.
Рус. (Бируковы)
В конец, через Идифума, псалом Асафа.
Громко воззвал я ко Господу, громко воззвал я к Богу, и внял Он мне.
В день скорби моей я искал Бога; руки мои простирал к Нему ночью, и не обманулся в надежде своей; но отвергала утешение душа моя.
Я поминал Бога и радовался, погружался в размышления и впадал в малодушие дух мой.
Не смыкал я глаз ночью, когда сменялась стража, был я в смятенье и хранил молчание.
Помышлял я о днях древних, годы минувшие вспоминал и назидался.
Ночью в сердце моем размышлял я и пытался познать дух мой;
Ужели навеки отринет нас Господь, перестанет благоволить к нам?
Или вконец лишит нас милости Своей? Или замолкло слово Его, звучавшее из рода в род?
Ужели не захочет помиловать нас Бог? Или прекратит Он в гневе Своем щедроты Свои?
И сказал я: «Ныне начал я разуметь: свершает изменения десница Всевышнего».
Я вспомнил о делах Господних; вспомню чудеса Твои от дней древних
И поучаться буду всеми деяниями Твоими, и о соделанном Тобой размышлять.
Боже, исполнен святости путь Твой. Где есть Бог столь великий, как Бог наш?
Ты – Бог, творящий чудеса! Ты явил народу силу Твою,
Избавил десницей Твоею народ Твой, сынов Иакова, сынов Иосифа.
Узрели Тебя воды, Боже, узрели Тебя воды и устрашились; содрогнулись бездны;
Восшумели воды великие; возгремели облака, и стрелы Твои разящие летят.
Раскаты грома Твоего огласили небосвод, осветили молнии Твои вселенную; поколебалась и вострепетала земля.
В море пути Твои, и стези Твои на водах многих, и следов Твоих никто не узрит.
Направлял Ты, словно овец, народ Твой рукою Моисеевой и Аароновой.
Украинский (Огієнко)
77:1 Для дириґетна хору.
Псалом Асафів.
77:2 Мій голос до Бога, й я кликати буду, мій голос до Бога, й почує мене!
77:3 В день недолі моєї шукаю я Господа, до Нього рука моя витягнена вночі й не зомліє, не хоче душа моя бути потішена:
77:4 згадаю про Бога й зідхаю, розважаю й мій дух омліває!
Села.
77:5 Ти держиш повіки очей моїх, я побитий і не говорю…
77:6 Пригадую я про дні давні, про роки відвічні,
77:7 свою пісню вночі я пригадую, говорю з своїм серцем, а мій дух розважає:
77:8 Чи навіки покине Господь, і вже більш не вподобає?
77:9 Чи навіки спинилася милість Його?
Чи скінчилося слово Його в рід і рід?
77:10 Чи Бог милувати позабув?
Чи гнівом замкнув Він Своє милосердя?
Села.
77:11 і промовив був я: То страждання моє переміна правиці Всевишнього.
77:12 Пригадаю я вчинки Господні, як чудо Твоє я згадаю віддавна,
77:13 і буду я думати про кожен Твій чин, і про вчинки Твої оповім!
77:14 Боже, святая дорога Твоя, котрий бог великий, як Бог наш?
77:15 Ти Той Бог, що чуда вчиняє, Ти виявив силу Свою між народами,
77:16 Ти визволив люд Свій раменом, синів Якова й Йосипа!
Села.
77:17 Тебе бачили води, о Боже, Тебе бачили води й тремтіли, затряслися й безодні.
77:18 Лилася струмком вода з хмар, тучі видали грім, також там і сям Твої стріли літали.
77:19 Гуркіт грому Твого на небесному колі, й блискавки освітили вселенну, тремтіла й тряслася земля!
77:20 Через море дорога Твоя, а стежка Твоя через води великі, і не видно було Твоїх стіп.
77:21 Ти провадив народ Свій, немов ту отару, рукою Мойсея та Аарона.
77:1 Magistro chori. Secundum Idithun. Asaph. PSALMUS.
77:2 Voce mea ad Dominum clamavi; voce mea ad Deum, et intendit mihi.
77:3 In die tribulationis meae Deum exquisivi, manus meae nocte expansae sunt et non fatigantur. Renuit consolari anima mea;
77:4 memor sum Dei et ingemisco, exerceor, et deficit spiritus meus.
77:5 Vigiles tenuisti palpebras oculi mei; turbatus sum et non sum locutus.
77:6 Cogitavi dies antiquos et annos aeternos in mente habui.
77:7 Meditatus sum nocte cum corde meo et exercitabar et scobebam spiritum meum.
77:8 Numquid in aeternum proiciet Deus, aut non apponet, ut complacitior sit adhuc?
77:9 Aut deficiet in finem misericordia sua, cessabit verbum a generatione in generationem?
77:10 Aut obliviscetur misereri Deus, aut continebit in ira sua misericordias suas?
77:11 Et dixi: «Hoc vulnus meum: mutatio dexterae Excelsi».
77:12 Memor ero operum Domini, memor ero ab initio mirabilium tuorum.
77:13 Et meditabor in omnibus operibus tuis et in adinventionibus tuis exercebor.
77:14 Deus, in sancto via tua; quis deus magnus sicut Deus noster?
77:15 Tu es Deus, qui facis mirabilia, notam fecisti in populis virtutem tuam.
77:16 Redemisti in brachio tuo populum tuum, filios Iacob et Ioseph.
77:17 Viderunt te aquae, Deus, viderunt te aquae et doluerunt; etenim commotae sunt abyssi.
77:18 Effuderunt aquas nubila, vocem dederunt nubes, etenim sagittae tuae transeunt.
77:19 Vox tonitrui tui in rota; illuxerunt coruscationes tuae orbi terrae, commota est et contremuit terra.
77:20 In mari via tua, et semitae tuae in aquis multis; et vestigia tua non cognoscuntur.
77:21 Deduxisti sicut oves populum tuum in manu Moysi et Aaron.
Толкования стиха Скопировать ссылку Скопировать текст Добавить в избранное
Библ. энциклопедия Библейский словарь Словарь библ. образов Практическая симфония
Цитата из Библии каждое утро
TG: t.me/azbible
Viber: vb.me/azbible