Скрыть
81:0
81:1
81:3
Церковнославянский (рус)
Псало́мъ Аса́фу.
Бо́гъ ста́ въ со́нмѣ бого́въ, посредѣ́ же бо́ги разсу́дитъ.
Доко́лѣ су́дите непра́вду, и ли́ца грѣ́шниковъ прiе́млете?
Суди́те си́ру и убо́гу, смире́на и ни́ща оправда́йте:
изми́те ни́ща и убо́га, изъ руки́ грѣ́шничи изба́вите его́.
Не позна́ша, ниже́ уразумѣ́ша, во тмѣ́ хо́дятъ: да подви́жат­ся вся́ основа́нiя земли́.
А́зъ рѣ́хъ: бо́зи есте́, и сы́нове Вы́шняго вси́:
вы́ же я́ко человѣ́цы умира́ете, и я́ко еди́нъ от­ князе́й па́даете.
Воскре́сни́, Бо́же, суди́ земли́: я́ко Ты́ наслѣ́диши во всѣ́хъ язы́цѣхъ.
Греческий [Greek (Koine)]
ψαλμὸς τῷ Ασαφ
ὁ θεὸς ἔστη ἐν συν­αγωγῇ θεῶν ἐν μέσῳ δὲ θεοὺς δια­κρίνει
ἕως πότε κρίνετε ἀδικίαν καὶ προ­́σωπα ἁμαρτωλῶν λαμβάνετε (δια­́ψαλμα)
κρίνατε ὀρφανὸν καὶ πτωχόν ταπεινὸν καὶ πένητα δικαιώσατε
ἐξέλεσθε πένητα καὶ πτωχόν ἐκ χειρὸς ἁμαρτωλοῦ ῥύσασθε
οὐκ ἔγνωσαν οὐδὲ συν­ῆκαν ἐν σκότει δια­πορεύ­ον­ται σαλευθήσον­ται πάν­τα τὰ θεμέλια τῆς γῆς
ἐγὼ εἶπα θεοί ἐστε καὶ υἱοὶ ὑψίστου πάν­τες
ὑμεῖς δὲ ὡς ἄνθρωποι ἀπο­θνῄσκετε καὶ ὡς εἷς τῶν ἀρχόν­των πίπτετε
ἀνάστα ὁ θεός κρῖνον τὴν γῆν ὅτι σὺ κατα­κληρο­νο­μήσεις ἐν πᾶσιν τοῖς ἔθνεσιν
Украинский (Огієнко)
82:1 Псалом Асафів.
Бог на Божім зібранні стоїть, серед богів Він судить:
82:2 Аж доки ви будете несправедливо судити, і доки будете ви підіймати обличчя безбожних?
Села.
82:3 Розсудіте нужденного та сироту, оправдайте убогого та бідаря,
82:4 порятуйте нужденного та бідака, збережіть з руки несправедливих!
82:5 Не пізнали та не зрозуміли, у темряві ходять вони…
Всі основи землі захитались…
82:6 Я сказав був: Ви боги, і сини ви Всевишнього всі,
82:7 та однак повмираєте ви, як людина, і попадаєте, як кожен із вельмож.
82:8 Устань же, о Боже, та землю суди, бо у владі Твоїй всі народи!
Таронаи Ософ. Худо дар анҷумани илоҳӣ анбӯҳи соҳибқудратон истодааст; дар миёни доварон худоён доварӣ мекунад.
То ба кай ноинсофона доварӣ хоҳед кард? Ва нисбат ба бадкорон рӯбинӣ хохед кард? Село.
Ба бенавоён ва ятимон додгарӣ намоед; ситамдидагон ва камбағалонро сафед кунед;
Бенаво ва камбағалро раҳо кунед: аз дасти бадкорон халосӣ диҳед.
Намедонанд ва намефаҳманд, дар торикӣ роҳ мераванд; ҳамаи асосҳои замин ба ларза омадаанд.
Ман гуфтам: «Шумо фариштагон худоён ҳастед, ва ҳамаатон – писарони Боломақом.
Аммо ҳамчун одам одамизод хоҳед мурд, ва чун яке аз мирон фурӯ хоҳед ғалтид».
Бархез, эй Худо, заминро доварӣ намо; зеро ки Ту соҳиби ҳамаи халқҳо ҳастӣ.

Толкования стиха Скопировать ссылку Скопировать текст Добавить в избранное
Библ. энциклопедия Библейский словарь Словарь библ. образов Практическая симфония
Цитата из Библии каждое утро
TG: t.me/azbible
Viber: vb.me/azbible