Азбука веры » Би́блия » Псалти́рь » Псалом 87

Псалом 87

Толкования

Толкования главы

87:1

см.:1Пар.25:5;

87:2

87:3

87:4

87:5

см.:Пс.27:1;Плач.3:6;

87:6

см.:Иов.10:21;

87:7

87:8

87:9

см.:Иов.30:10;Пс.30:12;Пс.37:12;

87:10

87:11

см.:Пс.6:6;

87:12

87:13

см.:Иов.10:21-22;

87:14

87:15

87:16

см.:Иов.19:7;

87:17

87:18

см.:Пс.21:13;

87:19

Церковнославянский (рус)

Пѣ́снь псалма́ Сыно́мъ Коре́овымъ, въ коне́цъ, о Маеле́ѳѣ е́же отвѣща́ти, ра́зума Ема́ну Изра́илтянину.

Го́споди Бо́же спасе́нiя моего́, во дни́ воззва́хъ и въ нощи́ предъ Тобо́ю:

да вни́детъ предъ Тя́ моли́тва моя́, приклони́ у́хо Твое́ къ моле́нiю моему́.

Я́ко испо́лнися зо́лъ душа́ моя́, и живо́тъ мо́й а́ду прибли́жися.

Привмѣне́нъ бы́хъ съ низходя́щими въ ро́въ: бы́хъ я́ко человѣ́къ безъ по́мощи,

въ ме́ртвыхъ свобо́дь: я́ко я́звеннiи спя́щiи во гро́бѣ, и́хже не помяну́лъ еси́ ктому́, и ті́и от руки́ Твоея́ отринове́ни бы́ша.

Положи́ша мя́ въ ро́вѣ преиспо́днѣмъ, въ те́мныхъ и сѣ́ни сме́ртнѣй.

На мнѣ́ утверди́ся я́рость Твоя́, и вся́ во́лны Твоя́ наве́лъ еси́ на мя́.

Уда́лилъ еси́ зна́емыхъ мои́хъ от мене́: положи́ша мя́ ме́рзость себѣ́: пре́данъ бы́хъ и не исхожда́хъ.

О́чи мои́ изнемого́стѣ от нищеты́: воззва́хъ къ Тебѣ́, Го́споди, ве́сь де́нь, воздѣ́хъ къ Тебѣ́ ру́цѣ мои́.

Еда́ ме́ртвыми твори́ши чудеса́? Или́ вра́чеве воскреся́тъ, и исповѣ́дятся Тебѣ́?

Еда́ повѣ́сть кто́ во гро́бѣ ми́лость Твою́, и и́стину Твою́ въ поги́бели?

Еда́ позна́на бу́дутъ во тмѣ́ чудеса́ Твоя́, и пра́вда Твоя́ въ земли́ забве́ннѣй?

И а́зъ къ Тебѣ́, Го́споди, воззва́хъ, и у́тро моли́тва моя́ предвари́тъ Тя́.

Вску́ю, Го́споди, отрѣ́еши ду́шу мою́? Отвраща́еши лице́ Твое́ от мене́?

Ни́щъ е́смь а́зъ, и въ трудѣ́хъ от ю́ности моея́: возне́сжеся смири́хся и изнемого́хъ.

На мнѣ́ преидо́ша гнѣ́ви Твои́, устраше́нiя Твоя́ возмути́ша мя́:

обыдо́ша мя́ я́ко вода́ ве́сь де́нь, одержа́ша мя́ вку́пѣ.

Уда́лилъ еси́ от мене́ дру́га и и́скренняго, и зна́емыхъ мои́хъ от страсте́й.

Греческий [Greek (Koine)]

ᾠδὴ ψαλμοῦ τοῖς υἱοῖς Κορε εἰς τὸ τέλος ὑπὲρ μαελεθ τοῦ ἀποκριθῆναι συνέσεως Αιμαν τῷ Ισραηλίτῃ

κύριε ὁ θεὸς τῆς σωτηρίας μου ἡμέρας ἐκέκραξα καὶ ἐν νυκτὶ ἐναντίον σου

εἰσελθάτω ἐνώπιόν σου ἡ προσευχή μου κλῖνον τὸ οὖς σου εἰς τὴν δέησίν μου κύριε

ὅτι ἐπλήσθη κακῶν ἡ ψυχή μου καὶ ἡ ζωή μου τῷ ᾅδῃ ἤγγισεν

προσελογίσθην μετὰ τῶν καταβαινόντων εἰς λάκκον ἐγενήθην ὡς ἄνθρωπος ἀβοήθητος ἐν νεκροῖς ἐλεύθερος

ὡσεὶ τραυματίαι ἐρριμμένοι καθεύδοντες ἐν τάφῳ ὧν οὐκ ἐμνήσθης ἔτι καὶ αὐτοὶ ἐκ τῆς χειρός σου ἀπώσθησαν

ἔθεντό με ἐν λάκκῳ κατωτάτῳ ἐν σκοτεινοῖς καὶ ἐν σκιᾷ θανάτου

ἐπ᾿ ἐμὲ ἐπεστηρίχθη ὁ θυμός σου καὶ πάντας τοὺς μετεωρισμούς σου ἐπ᾿ ἐμὲ ἐπήγαγες (διάψαλμα)

ἐμάκρυνας τοὺς γνωστούς μου ἀπ᾿ ἐμοῦ ἔθεντό με βδέλυγμα ἑαυτοῖς παρεδόθην καὶ οὐκ ἐξεπορευόμην

οἱ ὀφθαλμοί μου ἠσθένησαν ἀπὸ πτωχείας ἐκέκραξα πρὸς σέ κύριε ὅλην τὴν ἡμέραν διεπέτασα πρὸς σὲ τὰς χεῖράς μου

μὴ τοῖς νεκροῖς ποιήσεις θαυμάσια ἢ ἰατροὶ ἀναστήσουσιν καὶ ἐξομολογήσονταί σοι

μὴ διηγήσεταί τις ἐν τάφῳ τὸ ἔλεός σου καὶ τὴν ἀλήθειάν σου ἐν τῇ ἀπωλείᾳ

μὴ γνωσθήσεται ἐν τῷ σκότει τὰ θαυμάσιά σου καὶ ἡ δικαιοσύνη σου ἐν γῇ ἐπιλελησμένῃ

κἀγὼ πρὸς σέ κύριε ἐκέκραξα καὶ τὸ πρωὶ ἡ προσευχή μου προφθάσει σε

ἵνα τί κύριε ἀπωθεῖς τὴν ψυχήν μου ἀποστρέφεις τὸ πρόσωπόν σου ἀπ᾿ ἐμοῦ

πτωχός εἰμι ἐγὼ καὶ ἐν κόποις ἐκ νεότητός μου ὑψωθεὶς δὲ ἐταπεινώθην καὶ ἐξηπορήθην

ἐπ᾿ ἐμὲ διῆλθον αἱ ὀργαί σου καὶ οἱ φοβερισμοί σου ἐξετάραξάν με

ἐκύκλωσάν με ὡς ὕδωρ ὅλην τὴν ἡμέραν περιέσχον με ἅμα

ἐμάκρυνας ἀπ᾿ ἐμοῦ φίλον καὶ πλησίον καὶ τοὺς γνωστούς μου ἀπὸ ταλαιπωρίας

Украинский (Огієнко)

^88:1 Пісня.
Псалом.
Синів Кореєвих.
Для дириґетна хору.
На «Махалат лефннот».
Пісня навчальна Гемана езрахеяннина.

^88:2 Господи, Боже спасіння мого, вдень я кличу й вночі я перед Тобою:

^88:3 хай молитва моя дійде перед обличчя Твоє, нахили Своє ухо до зойку мого,

^88:4 душа бо моя наситилась нещастями, а життя моє зблизилося до шеолу!

^88:5 Я до тих прирахований став, що в могилу відходять, я став, немов муж той безсилий…

^88:6 Я кинений серед померлих, немов оті трупи, що в гробі лежать, що про них Ти не згадуєш більш, і потяті вони від Твоєї руки…

^88:7 Умістив Ти мене в глибочезну могилу, до пітьми в глибинах.

^88:8 На мене лягла Твоя лють, і Ти всіма Своїми ламаннями мучив мене…
Села.

^88:9 Віддалив Ти від мене знайомих моїх, учинив Ти мене за огиду для них…
Я замкнений і не виходжу,

^88:10 стемніло з біди моє око…
Я кожного дня Тебе кличу, о Господи, простягаю до Тебе руки свої!…

^88:11 Чи Ти чудо вчиниш померлим?
Чи трупи встануть і будуть хвалити Тебе?
Села.

^88:12 Хіба милість Твоя буде в гробі звіщатись, а вірність Твоя в аввадоні?

^88:13 Чи познається в темряві чудо Твоє, а в краю забуття справедливість Твоя?

^88:14 Та я кличу до Тебе, о Господи, і вранці молитва моя Тебе випереджує…

^88:15 Для чого, о Господи, кидаєш душу мою, ховаєш від мене обличчя Своє?

^88:16 Нужденний я та помираю відмалку, переношу страхіття Твої, я ослаблений став…

^88:17 Перейшли надо мною Твої пересердя, страхіття Твої зруйнували мене,

^88:18 вони оточають мене, як вода, увесь день, вони разом мене облягають…

^88:19 друга й приятеля віддалив Ти від мене, знайомі мої як та темрява!…

Латинский (Nova Vulgata)

Языки

^88:1 Canticum. PSALMUS. Filiorum Core. Magistro chori. Secundum» Mahalat». Ad cantandum. Maskil. Heman Ezrahitae.

^88:2 Domine, Deus salutis meae, in die clamavi et nocte coram te.

^88:3 Intret in conspectu tuo oratio mea; inclina aurem tuam ad precem meam.

^88:4 Quia repleta est malis anima mea, et vita mea inferno appropinquavit.

^88:5 Aestimatus sum cum descendentibus in lacum, factus sum sicut homo sine adiutorio.

^88:6 Inter mortuos liber, sicut vulnerati dormientes in sepulcris; quorum non es memor amplius, et ipsi de manu tua abscissi sunt.

^88:7 Posuisti me in lacu inferiori, in tenebrosis et in umbra mortis.

^88:8 Super me gravatus est furor tuus, et omnes fluctus tuos induxisti super me.

^88:9 Longe fecisti notos meos a me, posuisti me abominationem eis; conclusus sum et non egrediar.

^88:10 Oculi mei languerunt prae afflictione. Clamavi ad te, Domine, tota die, expandi ad te manus meas. -

^88:11 Numquid mortuis facies mirabilia, aut surgent umbrae et confitebuntur tibi?

^88:12 Numquid narrabit aliquis in sepulcro misericordiam tuam et veritatem tuam in loco perditionis?

^88:13 Numquid cognoscentur in tenebris mirabilia tua, et iustitia tua in terra oblivionis?

^88:14 Et ego ad te, Domine, clamavi, et mane oratio mea praeveniet te.

^88:15 Ut quid, Domine, repellis animam meam, abscondis faciem tuam a me?

^88:16 Pauper sum ego et moriens a iuventute mea; portavi pavores tuos et conturbatus sum.

^88:17 Super me transierunt irae tuae, et terrores tui exciderunt me.

^88:18 Circuierunt me sicut aqua tota die, circumdederunt me simul.

^88:19 Elongasti a me amicum et proximum, et noti mei sunt tenebrae.