Быт. Исх. Лев. Чис. Втор. Нав. Суд. Руф. 1Цар. 2Цар. 3Цар. 4Цар. 1Пар. 2Пар. 1Ездр. Неем. 2Ездр. Тов. Иудиф. Эсф. 1Мак. 2Мак. 3Мак. 3Ездр. Иов. Пс. Притч. Еккл. Песн. Прем. Сир. Ис. Иер. Плч. Посл.Иер. Вар. Иез. Дан. Ос. Иоил. Ам. Авд. Ион. Мих. Наум. Авв. Соф. Агг. Зах. Мал. Мф. Мк. Лк. Ин. Деян. Иак. 1Пет. 2Пет. 1Ин. 2Ин. 3Ин. Иуд. Рим. 1Кор. 2Кор. Гал. Еф. Флп. Кол. 1Фес. 2Фес. 1Тим. 2Тим. Тит. Флм. Евр. Откр.

Псалтирь

 
  • Въ коне́цъ, о та́йныхъ сы́на, псало́мъ Дави́ду, 9.
  • Исповѣ́мся тебѣ́, Го́споди, всѣ́мъ се́рдцемъ мо­и́мъ, повѣ́мъ вся́ чудеса́ твоя́.
  • Возвеселю́ся и воз­ра́дуюся о тебѣ́, пою́ и́мени тво­ему́, вы́шнiй.
  • Внегда́ воз­врати́тися врагу́ мо­ему́ вспя́ть, изнемо́гутъ и поги́бнутъ от­ лица́ тво­его́.
  • Я́ко сотвори́лъ еси́ су́дъ мо́й и прю́ мою́: сѣ́лъ еси́ на престо́лѣ, судя́й пра́вду.
  • Запрети́лъ еси́ язы́комъ, и поги́бе нечести́вый: и́мя его́ потреби́лъ еси́ въ вѣ́къ и въ вѣ́къ вѣ́ка.
  • Врагу́ оскудѣ́ша ору́жiя въ коне́цъ, и гра́ды разруши́лъ еси́: поги́бе па́мять его́ съ шу́момъ.
  • И Госпо́дь во вѣ́къ пребыва́етъ, угото́ва на су́дъ престо́лъ сво́й:
  • и то́й суди́ти и́мать вселе́н­нѣй въ пра́вду, суди́ти и́мать лю́демъ въ правотѣ́.
  • И бы́сть Госпо́дь при­­бѣ́жище убо́гому, помо́щникъ во благовре́менiихъ, въ ско́рбехъ.
  • И да упова́ютъ на тя́ зна́ющiи и́мя твое́, я́ко не оста́вилъ еси́ взыска́ющихъ тя́, Го́споди.
  • По́йте Го́сподеви, живу́щему въ Сiо́нѣ, воз­вѣсти́те во язы́цѣхъ начина́нiя его́:
  • я́ко взыска́яй кро́ви и́хъ помяну́, не забы́ зва́нiя убо́гихъ.
  • Поми́луй мя́, Го́споди, ви́ждь смире́нiе мое́ от­ вра́гъ мо­и́хъ, воз­нося́й мя́ от­ вра́тъ сме́ртныхъ:
  • я́ко да воз­вѣщу́ вся́ хвалы́ твоя́ во вратѣ́хъ дще́ре Сiо́ни: воз­ра́дуемся о спасе́нiи тво­е́мъ.
  • Углѣбо́ша язы́цы въ па́губѣ, ю́же сотвори́ша: въ сѣ́ти се́й, ю́же скры́ша, увязе́ нога́ и́хъ.
  • Зна́емь е́сть Госпо́дь судьбы́ творя́й: въ дѣ́лѣхъ руку́ свое́ю увязе́ грѣ́шникъ.
  • Да воз­вратя́т­ся грѣ́шницы во а́дъ, вси́ язы́цы забыва́ющiи Бо́га.
  • Я́ко не до конца́ забве́нъ бу́детъ ни́щiй, терпѣ́нiе убо́гихъ не поги́бнетъ до конца́.
  • Воскре́сни́, Го́споди, да не крѣпи́т­ся человѣ́къ, да су́дят­ся язы́цы предъ тобо́ю.
  • Поста́ви, Го́споди, законоположи́теля надъ ни́ми, да разумѣ́ютъ язы́цы, я́ко человѣ́цы су́ть.
  • Вску́ю, Го́споди, от­стоя́ дале́че, презира́еши во благовре́менiихъ, въ ско́рбехъ?
  • Внегда́ горди́тися нечести́вому, воз­гара́ет­ся ни́щiй: увяза́ютъ въ совѣ́тѣхъ, я́же помышля́ютъ.
  • Я́ко хвали́мь е́сть грѣ́шный въ по́хотехъ души́ сво­ея́, и оби́дяй благослови́мь е́сть.
  • Раздражи́ Го́спода грѣ́шный: по мно́же­ст­ву гнѣ́ва сво­его́ не взы́щетъ: нѣ́сть Бо́га предъ ни́мъ.
  • Оскверня́ют­ся путiе́ его́ на вся́ко вре́мя: отъ­е́млют­ся судьбы́ твоя́ от­ лица́ его́: всѣ́ми враги́ сво­и́ми облада́етъ.
  • Рече́ бо въ се́рдцы сво­е́мъ: не подви́жуся от­ ро́да въ ро́дъ безъ зла́:
  • его́же кля́твы уста́ его́ по́лна су́ть, и го́рести и льсти́: подъ язы́комъ его́ тру́дъ и болѣ́знь.
  • Присѣди́тъ въ лови́тел­ст­вѣ съ бога́тыми въ та́йныхъ, е́же уби́ти непови́н­наго: о́чи его́ на ни́щаго при­­зира́етѣ.
  • Лови́тъ въ та́йнѣ я́ко ле́въ во огра́дѣ сво­е́й, лови́тъ е́же восхи́тити ни́щаго, внегда́ при­­влещи́ и́ въ сѣ́ти сво­е́й.
  • Смири́тъ его́: преклони́т­ся и паде́тъ, внегда́ ему́ облада́ти убо́гими.
  • Рече́ бо въ се́рдцы сво­е́мъ: забы́ Бо́гъ, от­врати́ лице́ свое́, да не ви́дитъ до конца́.
  • Воскре́сни́, Го́споди Бо́же мо́й, да воз­несе́т­ся рука́ твоя́, не забу́ди убо́гихъ тво­и́хъ до конца́.
  • Чесо́ ра́ди прогнѣ́ва нечести́вый Бо́га? рече́ бо въ се́рдцы сво­е́мъ: не взы́щетъ.
  • Ви́диши, я́ко ты́ болѣ́знь и я́рость смотря́еши, да пре́данъ бу́детъ въ ру́цѣ тво­и́: тебѣ́ оста́вленъ е́сть ни́щiй, си́ру ты́ бу́ди помо́щникъ.
  • Сокруши́ мы́шцу грѣ́шному и лука́вому: взы́щет­ся грѣ́хъ его́ и не обря́щет­ся.
  • Госпо́дь Ца́рь во вѣ́къ и въ вѣ́къ вѣ́ка: поги́бнете, язы́цы, от­ земли́ его́.
  • Жела́нiе убо́гихъ услы́шалъ еси́, Го́споди, угото́ванiю се́рдца и́хъ вня́тъ у́хо твое́.
  • Суди́ си́ру и смире́ну, да не при­­ложи́тъ ктому́ велича́тися человѣ́къ на земли́.
  • Начальнику хора. По смерти Лабена. Псалом Давида.
  • Буду славить [Тебя], Господи, всем сердцем моим, возвещать все чудеса Твои.
  • Буду радоваться и торжествовать о Тебе, петь имени Твоему, Всевышний.
  • Когда враги мои обращены назад, то преткнутся и погибнут пред лицем Твоим,
  • ибо Ты производил мой суд и мою тяжбу; Ты воссел на престоле, Судия праведный.
  • Ты вознегодовал на народы, погубил нечестивого, имя их изгладил на веки и веки.
  • У врага совсем не стало оружия, и города́ Ты разрушил; погибла память их с ними.
  • Но Господь пребывает вовек; Он приготовил для суда престол Свой,
  • и Он будет судить вселенную по правде, совершит суд над народами по правоте.
  • И будет Господь прибежищем угнетенному, прибежищем во времена скорби;
  • и будут уповать на Тебя знающие имя Твое, потому что Ты не оставляешь ищущих Тебя, Господи.
  • Пойте Господу, живущему на Сионе, возвещайте между народами дела Его,
  • ибо Он взыскивает за кровь; помнит их, не забывает вопля угнетенных.
  • Помилуй меня, Господи; воззри на страдание мое от ненавидящих меня, – Ты, Который возносишь меня от врат смерти,
  • чтобы я возвещал все хвалы Твои во вратах дщери Сионовой: буду радоваться о спасении Твоем.
  • Обрушились народы в яму, которую выкопали; в сети, которую скрыли они, запуталась нога их.
  • Познан был Господь по суду, который Он совершил; нечестивый уловлен делами рук своих.
  • Да обратятся нечестивые в ад, – все народы, забывающие Бога.
  • Ибо не навсегда забыт будет нищий, и надежда бедных не до конца погибнет.
  • Восстань, Господи, да не преобладает человек, да судятся народы пред лицем Твоим.
  • Наведи, Господи, страх на них; да знают народы, что человеки они.
  • Для чего, Господи, стоишь вдали, скрываешь Себя во время скорби?
  • По гордости своей нечестивый преследует бедного: да уловятся они ухищрениями, которые сами вымышляют.
  • Ибо нечестивый хвалится похотью души своей; корыстолюбец ублажает себя.
  • В надмении своем нечестивый пренебрегает Господа: «не взыщет»; во всех помыслах его: «нет Бога!»
  • Во всякое время пути его гибельны; суды Твои далеки для него; на всех врагов своих он смотрит с пренебрежением;
  • говорит в сердце своем: «не поколеблюсь; в род и род не приключится мне зла»;
  • уста его полны проклятия, коварства и лжи; под языком – его мучение и пагуба;
  • сидит в засаде за двором, в потаенных местах убивает невинного; глаза его подсматривают за бедным;
  • подстерегает в потаенном месте, как лев в логовище; подстерегает в засаде, чтобы схватить бедного; хватает бедного, увлекая в сети свои;
  • сгибается, прилегает, – и бедные падают в сильные когти его;
  • говорит в сердце своем: «забыл Бог, закрыл лице Свое, не увидит никогда».
  • Восстань, Господи, Боже [мой], вознеси руку Твою, не забудь угнетенных [Твоих до конца].
  • Зачем нечестивый пренебрегает Бога, говоря в сердце своем: «Ты не взыщешь»?
  • Ты видишь, ибо Ты взираешь на обиды и притеснения, чтобы воздать Твоею рукою. Тебе предает себя бедный; сироте Ты помощник.
  • Сокруши мышцу нечестивому и злому, так чтобы искать и не найти его нечестия.
  • Господь – царь на веки, навсегда; исчезнут язычники с земли Его.
  • Господи! Ты слышишь желания смиренных; укрепи сердце их; открой ухо Твое,
  • чтобы дать суд сироте и угнетенному, да не устрашает более человек на земле.
  • 9:1 我 要 一 心 称 谢 耶 和 华 。 我 要 传 扬 你 一 切 奇 妙 的 作 为 。
  • 9:2 我 要 因 你 欢 喜 快 乐 。 至 高 者 阿 , 我 要 歌 颂 你 的 名 。
  • 9:3 我 的 仇 敌 转 身 退 去 的 时 候 , 他 们 一 见 你 的 面 , 就 跌 倒 灭 亡 。
  • 9:4 因 你 已 经 为 我 伸 冤 , 为 我 辨 屈 。 你 坐 在 宝 座 上 , 按 公 义 审 判 。
  • 9:5 你 曾 斥 责 外 邦 。 你 曾 灭 绝 恶 人 。 你 曾 涂 抹 他 们 名 , 直 到 永 永 远 远 。
  • 9:6 仇 敌 到 了 尽 头 。 他 们 被 毁 坏 , 直 到 永 远 。 你 拆 毁 他 们 的 城 邑 。 连 他 们 的 名 号 , 都 归 于 无 有 。
  • 9:7 惟 耶 和 华 坐 着 为 王 , 直 到 永 远 。 他 已 经 为 审 判 设 摆 他 的 宝 座 。
  • 9:8 他 要 按 公 义 审 判 世 界 , 按 正 直 判 断 万 民 。
  • 9:9 耶 和 华 又 要 给 受 欺 压 的 人 作 高 台 , 在 患 难 的 时 候 作 高 台 。
  • 9:10 耶 和 华 阿 , 认 识 你 名 的 人 要 倚 靠 你 。 因 你 没 有 离 弃 寻 求 你 的 人 。
  • 9:11 应 当 歌 颂 居 锡 安 的 耶 和 华 , 将 他 所 行 的 传 扬 在 众 民 中 。
  • 9:12 因 为 那 追 讨 流 人 血 之 罪 的 , 他 记 念 受 屈 的 人 , 不 忘 记 困 苦 人 的 哀 求 。
  • 9:13 耶 和 华 阿 , 你 是 从 死 门 把 我 提 拔 起 来 的 。 求 你 怜 恤 我 。 看 那 恨 我 的 人 所 加 给 我 的 苦 难 。
  • 9:14 好 叫 我 述 说 你 一 切 的 美 德 。 我 必 在 锡 安 城 的 门 因 你 的 救 恩 欢 乐 。
  • 9:15 外 邦 人 陷 在 自 己 所 掘 的 坑 中 。 他 们 的 脚 , 在 自 己 暗 设 的 网 罗 里 缠 住 了 。
  • 9:16 耶 和 华 已 将 自 己 显 明 了 , 他 已 施 行 审 判 。 恶 人 被 自 己 手 所 作 的 缠 住 了 。
  • 9:17 恶 人 , 就 是 忘 记 神 的 外 邦 人 , 都 必 归 到 阴 间 。
  • 9:18 穷 乏 人 必 不 永 久 被 忘 , 困 苦 人 的 指 望 , 必 不 永 远 落 空 。
  • 9:19 耶 和 华 阿 , 求 你 起 来 , 不 容 人 得 胜 。 愿 外 邦 人 在 你 面 前 受 审 判 。
  • 9:20 耶 和 华 阿 , 求 你 使 外 邦 人 恐 惧 。 愿 他 们 知 道 自 己 不 过 是 人 。 ( 细 拉 )
  • 10:2 耶 和 华 阿 , 你 为 什 么 站 在 远 处 。 在 患 难 的 时 候 , 为 什 么 隐 藏 。
  • 10:3 恶 人 在 骄 横 中 , 把 困 苦 人 追 得 火 急 。 愿 他 们 陷 在 自 己 所 设 的 计 谋 里 。
  • 10:4 因 为 恶 人 以 心 愿 自 夸 。 贪 财 的 背 弃 耶 和 华 , 并 且 轻 慢 他 。
  • 10:5 恶 人 面 带 骄 傲 , 说 , 耶 和 华 必 不 追 究 。 他 一 切 所 想 的 , 都 以 为 没 有 神 。
  • 10:6 凡 他 所 作 的 , 时 常 稳 固 。 你 的 审 判 超 过 他 的 眼 界 。 至 于 他 一 切 的 敌 人 , 他 都 向 他 们 喷 气 。
  • 10:7 他 心 里 说 , 我 必 不 动 摇 , 世 世 代 代 不 遭 灾 难 。
  • 10:8 他 满 口 是 咒 骂 , 诡 诈 , 欺 压 。 舌 底 是 毒 害 奸 恶 。
  • 10:9 他 在 村 庄 埋 伏 等 候 。 他 在 隐 密 处 杀 害 无 辜 人 。 他 的 眼 睛 窥 探 无 倚 无 靠 的 人 。
  • 10:10 他 埋 伏 在 暗 地 , 如 狮 子 蹲 在 洞 中 。 他 埋 伏 , 要 掳 去 困 苦 人 。 他 拉 网 , 就 把 困 苦 人 掳 去 。
  • 10:11 他 屈 身 蹲 伏 , 无 倚 无 靠 的 人 , 就 倒 在 他 爪 牙 之 下 ,
  • 10:12 他 心 里 说 , 神 竟 忘 记 了 。 他 掩 面 , 永 不 观 看 。
  • 10:13 耶 和 华 阿 , 求 你 起 来 。 神 阿 , 求 你 举 手 。 不 要 忘 记 困 苦 人 。
  • 10:14 恶 人 为 何 轻 慢 神 , 心 里 说 , 你 必 不 追 究 。
  • 10:15 其 实 你 已 经 观 看 。 因 为 奸 恶 毒 害 , 你 都 看 见 了 , 为 要 以 手 施 行 报 应 。 无 倚 无 靠 的 人 , 把 自 己 交 托 你 。 你 向 来 是 帮 助 孤 儿 的 。
  • 10:16 愿 你 打 断 恶 人 的 膀 臂 。 至 于 坏 人 , 愿 你 追 究 他 的 恶 , 直 到 净 尽 。
  • 10:17 耶 和 华 永 永 远 远 为 王 。 外 邦 人 从 他 的 地 已 经 灭 绝 了 。
  • 10:18 耶 和 华 阿 , 谦 卑 人 的 心 愿 , 你 早 已 知 道 。 你 必 豫 备 他 们 的 心 , 也 必 侧 耳 听 他 们 的 祈 求 。
  • 10:19 为 要 给 孤 儿 和 受 欺 压 的 人 伸 冤 , 使 强 横 的 人 不 再 威 吓 他 们 。
  • Барои сардори сарояндагон бар марги Лабин. Таронаи Довуд.
  • Парвардигорро бо тамоми дилам сипос хоҳам гуфт; ҳамаи корҳои аҷоиби Туро ҳикоя хоҳам кард.
  • Дар Ту шодӣ ва хурсандӣ хоҳам кард, номи Туро, эй Болотарин ки аз ҳама болоӣ, хоҳам сароид.
  • Вақте ки душманонам ба ақиб баргарданд, пешпо хӯрда, аз пеши Ту нест хоҳанд шуд,
  • Зеро ки Ту доварӣ ва мурофиаи маро ба амал овардаӣ; Ту, эй Довари росткор, бар тахт нишастаӣ.
  • Ту мардумонро сарзаниш намудаӣ, бадкорро нест кардаӣ, номи онҳоро ҷовидона нобуд намудаӣ.
  • Душман барҳам хӯрда, ҷовидона хонавайрон гардидааст; шаҳрҳояшро бе беху бунёд кардаӣ, зикрашон нест шудааст.
  • Валекин Парвардигор ҷовидона пойдор устувор аст; Ӯ тахти Худро барои доварӣ барқарор кардааст,
  • Ва Ӯ дунёро аз рӯи инсоф доварӣ хоҳад кард, қабилаҳоро аз рӯи ростӣ додгарӣ хоҳад намуд.
  • Ва Парвардигор паноҳгоҳи зулмдидагон хоҳад буд, паноҳгоҳ дар лаҳзаҳои тангӣ.
  • Ва донандагони номи Ту ба Ту таваккал хоҳанд кард, чунки Ту, эй Парвардигор, толибони Худро тарк намекунӣ.
  • Парвардигорро, ки бар Сион сокин аст, бисароед, корномаҳои Ӯро дар миёни қавмҳо шӯҳрат диҳед.
  • Зеро ки Ӯ подоши хунҳоро металабад, онҳоро дар хотир дорад, фиғони бечорагонро фаромӯш намекунад.
  • Ба ман марҳамат раҳм намо, эй Парвардигор; ба мусибате ки аз дасти бадхоҳонам мекашам, назар андоз, ки Ту маро аз дарвозаи марг баланд бардоштаӣ,
  • Барои он ки тамоми ҳамду санои Туро баён намоям: дар наҷоти Ту хурсандӣ хоҳам кард.
  • Халқҳо ба чоҳе ки канда буданд, фурӯ ғалтиданд; дар доме ки ниҳон карда буданд, пои худашон андармон шуд.
  • Парвардигор ба василаи доварие ки кард, шӯҳрат меёбад: бадкор ба доме афтод, ки бо кафҳои худ сохта буд. Ҳиҷойӯн. Село.
  • Бадкорон ба дӯзах хоҳанд рафт, яъне ҳамаи халқҳое ки Худоро фаромӯш мекунанд.
  • Зеро ки мискин камбағал ҷовидона фаромӯш нахоҳад шуд, ва умеди бечорагон то ба охир барбод нахоҳад рафт.
  • Бархез, эй Парвардигор, то ки одамизод густох набошад, ва халқҳо пеши Ту маҳкум гарданд.
  • Онҳоро, эй Парвардигор, ба ҳарос андоз, то халқҳо бидонанд, ки онҳо фақат одамизод ҳастанд. Село.
  • Чаро, эй Парвардигор, дур меистӣ? Ва дар вақти тангӣ Худро пинҳон медорӣ?
  • Бадкор дар ҳавобаландии худ бечораро таъқиб мекунад; кошки худашон ба найрангҳое ки андешидаанд, гирифтор шаванд!
  • Зеро ки бадкор бо аз баднафсии худ худситоӣ мекунад меболад, ва чашмгурусна Парвардигорро хор медонад.
  • Бадкор дар ҳавобаландии худ мегӯяд: «Ӯ бозхост нахоҳад кард»; тамоми хаёли вай ин аст, ки «Худо нест».
  • Роҳҳои вай ҳама вақт бомуваффақият аст мебошанд; довариҳои Ту аз вай бағоят дуранд аст; ҳамаи бадхоҳони худро ҳеҷ мешуморад;
  • Дар дили худ мегӯяд: «Фурӯ нахоҳам ғалтид; ҳаргиз бадие нахоҳам дид».
  • Даҳони вай аз лаънат, макр ва зулм ситам пур аст; дар зери забонаш бадӣ ва гуноҳ аст.
  • Дар деҳот камин мегирад; дар ҷойҳои ниҳонӣ бегуноҳро мекушад; чашмонаш аз пайи бечора мепояд.
  • Дар ҷои ниҳонӣ, мисли шер дар лонаи худ, камин мегирад; барои қапидани камбағал ба даст афтондани бечора дасгир кардани бечора камин мегирад, ва бечораро ба даст афтонда камбағалро қапида дошта, ба доми худ мекашад;
  • Ба зону нишаста, хам мешавад, – ва бечорагон ба чанголи пурзӯри вай меафтанд.
  • Дар дили худ мегӯяд: «Худо фаромӯш кардааст, рӯи Худро пӯшидааст, ҳаргиз нахоҳад дид».
  • Эй Парвардигор, бархез! Эй Худо, дасти Худро бардор, фурӯтанонро нармдилонро фаромӯш накун.
  • Чаро бадкор Худоро хор дониста, дар дили худ мегӯяд: «Ту бозхост нахоҳӣ кард»?
  • Ту мебинӣ, зеро ки Ту ба азоб ва кулфат менигарӣ, то ки бо дасти Худ сазо диҳӣ. Бечора худро ба Ту месупорад; мададгори ёрирасони ятим Ту ҳастӣ.
  • Бозуи бадкор ва бадкешро бишкан, ба тавре ки агар бадиашро бадкориашро ҷустуҷӯ намоӣ, ёфт нашавад.
  • Парвардигор подшоҳ аст то абад; ҳавобаландон аз замини Ӯ нест хоҳанд шуд.
  • Парвардигоро! Орзуи ҳалимонро нармдилонро хоксоронро шунидаӣ; дили онҳоро устувор гардон; гӯшатро бикшо,
  • То ки ятим ва ҷафокашро ситамкашидаро зулмдидаро дар доварӣ ҳимоя намоӣ, ва одаме ки аз хок аст, дигар онҳоро натарсонад.

  • Для дириґетна хору.
    На спів: «На смерть сина».
    Псалом Давидів.
  • Хвалитиму Господа усім серцем своїм, розповім про всі чуда Твої!
  • Я буду радіти, і тішитись буду Тобою, і буду виспівувати Ймення Твоє, о Всевишній!
  • Як будуть назад відступати мої вороги, то спіткнуться і вигинуть перед обличчям Твоїм!
  • Бо суд мій і справу мою розсудив Ти, Ти на троні суддевім сидів, Судде праведний!
  • Докорив Ти народам, безбожного знищив, ім́я їхнє Ти витер на вічні віки!
  • О вороже мій, руйнування твої закінчились на вічність, ти й міста повалив був, і згинула з ними їхня пам́ять!
  • Та буде Господь пробувати навіки, Він для суду поставив престола Свого,
  • і вселенну Він буде судити по правді, справедливістю буде судити народи.
  • і твердинею буде Господь для пригніченого, в час недолі притулком.
  • і на Тебе надіятись будуть усі, що ім́я Твоє знають, бо не кинув Ти, Господи, тих, хто шукає Тебе!
  • Співайте Господеві, що сидить на Сіоні, між народами розповідайте про чини Його,
  • бо карає Він вчинки криваві, про них пам́ятає, і не забуває Він зойку убогих!
  • Помилуй мене, Господи, поглянь на страждання моє від моїх ненависників, Ти, що мене підіймаєш із брам смерти,
  • щоб я розповідав про всю славу Твою, у брамах Сіонської доні я буду радіти спасінням Твоїм!
  • Народи попадали в яму, яку самі викопали, до пастки, яку заховали, нога їхня схоплена.
  • Господь знаний, Він суд учинив, спіткнувсь нечестивий у вчинку своєї руки!
    Гра на струнах.
    Села.
  • Попрямують безбожні в шеол, всі народи, що Бога забули,
  • бож не навіки забудеться бідний, надія убогих не згине назавжди!
  • Устань же, о Господи, хай людина не перемагає, нехай перед лицем Твоїм засуджені будуть народи!
  • Накинь, Господи, пострах на них, нехай знають народи, що вони тільки люди!
    Села.
  • 10:1 Для чого стоїш Ти, о Господи, здалека, в час недолі ховаєшся?
  • 10:2 Безбожний в своїм гордуванні женеться за вбогим, хай схоплені будуть у підступах, які замишляли вони!
  • 10:3 Бо жаданням своєї душі нечестивий пишається, а ласун проклинає, зневажає він Господа.
  • 10:4 У гордощах каже безбожний, що Він не слідкує, бо Бога нема, оце всі його помисли!…
  • 10:5 Сильні дороги його повсякчасно, від нього суди Твої високо, тим то віддмухує він ворогів своїх…
  • 10:6 Сказав він у серці своєму: Я не захитаюсь, бо лиха навіки не буде мені…
  • 10:7 Уста його повні прокляття й обмани та зради, під його язиком злочинство й переступ.
  • 10:8 Причаївшись, сидить на подвір́ях, мордує невинного, його очі слідкують за вбогим…
  • 10:9 В укритті він чатує, як лев той у зарості, чатує схопити убогого, хапає убогого й тягне його в свою сітку…
  • 10:10 Припадає, знижається він, і попадають убогі в його міцні кігті…
  • 10:11 Безбожний говорить у серці своїм: Бог забув, заховав Він обличчя Своє, не побачить ніколи.
  • 10:12 Устань же, о Господи Боже, руку Свою підійми, не забудь про убогих!
  • 10:13 Чому нечестивий ображує Бога і говорить у серці своїм, що Ти не слідкуєш?
  • 10:14 Але Ти все бачиш, бо спостерігаєш злочинство та утиск, щоб віддати Своєю рукою!
    На Тебе слабий опирається, Ти сироті помічник.
  • 10:15 Зламай же рамено безбожному, і злого скарай за неправду його, аж більше не знайдеш його!
  • 10:16 Господь Цар на вічні віки, із землі Його згинуть погани!
  • 10:17 Бажання понижених чуєш Ти, Господи, серця їх зміцняєш, їх вислуховує ухо Твоє,
  • 10:18 щоб дати суд сироті та пригніченому, щоб більш не страшив чоловік із землі!