Быт. Исх. Лев. Чис. Втор. Нав. Суд. Руф. 1Цар. 2Цар. 3Цар. 4Цар. 1Пар. 2Пар. 1Ездр. Неем. 2Ездр. Тов. Иудиф. Эсф. 1Мак. 2Мак. 3Мак. 3Ездр. Иов. Пс. Притч. Еккл. Песн. Прем. Сир. Ис. Иер. Плч. Посл.Иер. Вар. Иез. Дан. Ос. Иоил. Ам. Авд. Ион. Мих. Наум. Авв. Соф. Агг. Зах. Мал. Мф. Мк. Лк. Ин. Деян. Иак. 1Пет. 2Пет. 1Ин. 2Ин. 3Ин. Иуд. Рим. 1Кор. 2Кор. Гал. Еф. Флп. Кол. 1Фес. 2Фес. 1Тим. 2Тим. Тит. Флм. Евр. Откр.

Псалтирь

 
  • Въ коне́цъ, о та́йныхъ сы́на, псало́мъ Дави́ду, 9.
  • Исповѣ́мся тебѣ́, Го́споди, всѣ́мъ се́рдцемъ мо­и́мъ, повѣ́мъ вся́ чудеса́ твоя́.
  • Возвеселю́ся и воз­ра́дуюся о тебѣ́, пою́ и́мени тво­ему́, вы́шнiй.
  • Внегда́ воз­врати́тися врагу́ мо­ему́ вспя́ть, изнемо́гутъ и поги́бнутъ от­ лица́ тво­его́.
  • Я́ко сотвори́лъ еси́ су́дъ мо́й и прю́ мою́: сѣ́лъ еси́ на престо́лѣ, судя́й пра́вду.
  • Запрети́лъ еси́ язы́комъ, и поги́бе нечести́вый: и́мя его́ потреби́лъ еси́ въ вѣ́къ и въ вѣ́къ вѣ́ка.
  • Врагу́ оскудѣ́ша ору́жiя въ коне́цъ, и гра́ды разруши́лъ еси́: поги́бе па́мять его́ съ шу́момъ.
  • И Госпо́дь во вѣ́къ пребыва́етъ, угото́ва на су́дъ престо́лъ сво́й:
  • и то́й суди́ти и́мать вселе́н­нѣй въ пра́вду, суди́ти и́мать лю́демъ въ правотѣ́.
  • И бы́сть Госпо́дь при­­бѣ́жище убо́гому, помо́щникъ во благовре́менiихъ, въ ско́рбехъ.
  • И да упова́ютъ на тя́ зна́ющiи и́мя твое́, я́ко не оста́вилъ еси́ взыска́ющихъ тя́, Го́споди.
  • По́йте Го́сподеви, живу́щему въ Сiо́нѣ, воз­вѣсти́те во язы́цѣхъ начина́нiя его́:
  • я́ко взыска́яй кро́ви и́хъ помяну́, не забы́ зва́нiя убо́гихъ.
  • Поми́луй мя́, Го́споди, ви́ждь смире́нiе мое́ от­ вра́гъ мо­и́хъ, воз­нося́й мя́ от­ вра́тъ сме́ртныхъ:
  • я́ко да воз­вѣщу́ вся́ хвалы́ твоя́ во вратѣ́хъ дще́ре Сiо́ни: воз­ра́дуемся о спасе́нiи тво­е́мъ.
  • Углѣбо́ша язы́цы въ па́губѣ, ю́же сотвори́ша: въ сѣ́ти се́й, ю́же скры́ша, увязе́ нога́ и́хъ.
  • Зна́емь е́сть Госпо́дь судьбы́ творя́й: въ дѣ́лѣхъ руку́ свое́ю увязе́ грѣ́шникъ.
  • Да воз­вратя́т­ся грѣ́шницы во а́дъ, вси́ язы́цы забыва́ющiи Бо́га.
  • Я́ко не до конца́ забве́нъ бу́детъ ни́щiй, терпѣ́нiе убо́гихъ не поги́бнетъ до конца́.
  • Воскре́сни́, Го́споди, да не крѣпи́т­ся человѣ́къ, да су́дят­ся язы́цы предъ тобо́ю.
  • Поста́ви, Го́споди, законоположи́теля надъ ни́ми, да разумѣ́ютъ язы́цы, я́ко человѣ́цы су́ть.
  • Вску́ю, Го́споди, от­стоя́ дале́че, презира́еши во благовре́менiихъ, въ ско́рбехъ?
  • Внегда́ горди́тися нечести́вому, воз­гара́ет­ся ни́щiй: увяза́ютъ въ совѣ́тѣхъ, я́же помышля́ютъ.
  • Я́ко хвали́мь е́сть грѣ́шный въ по́хотехъ души́ сво­ея́, и оби́дяй благослови́мь е́сть.
  • Раздражи́ Го́спода грѣ́шный: по мно́же­ст­ву гнѣ́ва сво­его́ не взы́щетъ: нѣ́сть Бо́га предъ ни́мъ.
  • Оскверня́ют­ся путiе́ его́ на вся́ко вре́мя: отъ­е́млют­ся судьбы́ твоя́ от­ лица́ его́: всѣ́ми враги́ сво­и́ми облада́етъ.
  • Рече́ бо въ се́рдцы сво­е́мъ: не подви́жуся от­ ро́да въ ро́дъ безъ зла́:
  • его́же кля́твы уста́ его́ по́лна су́ть, и го́рести и льсти́: подъ язы́комъ его́ тру́дъ и болѣ́знь.
  • Присѣди́тъ въ лови́тел­ст­вѣ съ бога́тыми въ та́йныхъ, е́же уби́ти непови́н­наго: о́чи его́ на ни́щаго при­­зира́етѣ.
  • Лови́тъ въ та́йнѣ я́ко ле́въ во огра́дѣ сво­е́й, лови́тъ е́же восхи́тити ни́щаго, внегда́ при­­влещи́ и́ въ сѣ́ти сво­е́й.
  • Смири́тъ его́: преклони́т­ся и паде́тъ, внегда́ ему́ облада́ти убо́гими.
  • Рече́ бо въ се́рдцы сво­е́мъ: забы́ Бо́гъ, от­врати́ лице́ свое́, да не ви́дитъ до конца́.
  • Воскре́сни́, Го́споди Бо́же мо́й, да воз­несе́т­ся рука́ твоя́, не забу́ди убо́гихъ тво­и́хъ до конца́.
  • Чесо́ ра́ди прогнѣ́ва нечести́вый Бо́га? рече́ бо въ се́рдцы сво­е́мъ: не взы́щетъ.
  • Ви́диши, я́ко ты́ болѣ́знь и я́рость смотря́еши, да пре́данъ бу́детъ въ ру́цѣ тво­и́: тебѣ́ оста́вленъ е́сть ни́щiй, си́ру ты́ бу́ди помо́щникъ.
  • Сокруши́ мы́шцу грѣ́шному и лука́вому: взы́щет­ся грѣ́хъ его́ и не обря́щет­ся.
  • Госпо́дь Ца́рь во вѣ́къ и въ вѣ́къ вѣ́ка: поги́бнете, язы́цы, от­ земли́ его́.
  • Жела́нiе убо́гихъ услы́шалъ еси́, Го́споди, угото́ванiю се́рдца и́хъ вня́тъ у́хо твое́.
  • Суди́ си́ру и смире́ну, да не при­­ложи́тъ ктому́ велича́тися человѣ́къ на земли́.
  • Въ коне́цъ, псало́мъ Дави́ду.
  • На Го́спода упова́хъ, ка́ко рече́те души́ мо­е́й: превита́й по гора́мъ, я́ко пти́ца?
  • Я́ко се́, грѣ́шницы наляко́ша лу́къ, угото́ваша стрѣ́лы въ ту́лѣ, сострѣля́ти во мра́цѣ пра́выя се́рдцемъ.
  • Зане́ я́же ты́ соверши́лъ еси́, они́ разруши́ша: пра́ведникъ же что́ сотвори́?
  • Госпо́дь во хра́мѣ святѣ́мъ сво­е́мъ. Госпо́дь, на небеси́ престо́лъ его́: о́чи его́ на ни́щаго при­­зира́етѣ, вѣ́жди его́ испыта́етѣ сы́ны человѣ́ческiя.
  • Госпо́дь испыта́етъ пра́веднаго и нечести́ваго: любя́й же непра́вду ненави́дитъ свою́ ду́шу.
  • Одожди́тъ на грѣ́шники сѣ́ти: о́гнь и жу́пелъ, и ду́хъ бу́ренъ ча́сть ча́ши и́хъ.
  • Я́ко пра́веденъ Госпо́дь и пра́вды воз­люби́: правоты́ ви́дѣ лице́ его́.
  • Въ коне́цъ, о осмѣ́й, псало́мъ Дави́ду.
  • Спаси́ мя, Го́споди, я́ко оскудѣ́ преподо́бный: я́ко ума́лишася и́стины от­ сыно́въ человѣ́ческихъ.
  • Су́етная глаго́ла кі́йждо ко и́скрен­нему сво­ему́: устнѣ́ льсти́выя въ се́рдцы, и въ се́рдцы глаго́лаша зла́я.
  • Потреби́тъ Госпо́дь вся́ устны́ льсти́выя, язы́къ велерѣ́чивый,
  • ре́кшыя: язы́къ на́шъ воз­вели́чимъ, устны́ на́ша при­­ на́съ су́ть: кто́ на́мъ Госпо́дь е́сть?
  • Стра́сти ра́ди ни́щихъ и воз­дыха́нiя убо́гихъ ны́нѣ воскре́сну́, глаго́летъ Госпо́дь: положу́ся во спасе́нiе, не обиню́ся о не́мъ.
  • Словеса́ Госпо́дня словеса́ чи́ста, сребро́ разжже́но, искуше́но земли́, очище́но седмери́цею.
  • Ты́, Го́споди, сохрани́ши ны́ и соблюде́ши ны́ от­ ро́да сего́ и во вѣ́къ.
  • О́крестъ нечести́вiи хо́дятъ: по высотѣ́ тво­е́й умно́жилъ еси́ сы́ны человѣ́ческiя.
  • Въ коне́цъ, псало́мъ Дави́ду.
  • Доко́лѣ, Го́споди, забу́деши мя́ до конца́? доко́лѣ от­враща́еши лице́ твое́ от­ мене́?
  • Доко́лѣ положу́ совѣ́ты въ души́ мо­е́й, болѣ́зни въ се́рдцы мо­е́мъ де́нь и но́щь? доко́лѣ воз­несе́т­ся вра́гъ мо́й на мя́?
  • При́зри, услы́ши мя́, Го́споди Бо́же мо́й: просвѣти́ о́чи мо­и́, да не когда́ усну́ въ сме́рть:
  • да не когда́ рече́тъ вра́гъ мо́й: укрѣпи́хся на него́.
    6Стужа́ющiи ми́ воз­ра́дуют­ся, а́ще подви́жуся.
  • 7А́зъ же на ми́лость твою́ упова́хъ: воз­ра́дует­ся се́рдце мое́ о спасе́нiи тво­е́мъ: воспою́ Го́сподеви благодѣ́яв­шему мнѣ́ и пою́ и́мени Го́спода вы́шняго.
  • Въ коне́цъ, псало́мъ Дави́ду.
  • Рече́ безу́менъ въ се́рдцы сво­е́мъ: нѣ́сть Бо́гъ. Растлѣ́ша и омерзи́шася въ начина́нiихъ: нѣ́сть творя́й благосты́ню.
  • Госпо́дь съ небесе́ при­­ни́че на сы́ны человѣ́ческiя, ви́дѣти, а́ще е́сть разумѣва́яй, или́ взыска́яй Бо́га.
  • Вси́ уклони́шася, вку́пѣ неключи́ми бы́ша: нѣ́сть творя́й благосты́ню, нѣ́сть до еди́наго.
  • Ни ли́ уразумѣ́ютъ вси́ дѣ́ла­ю­щiи беззако́нiе, снѣда́ющiи лю́ди моя́ въ снѣ́дь хлѣ́ба? Го́спода не при­­зва́ша.
  • Та́мо убоя́шася стра́ха, идѣ́же не бѣ́ стра́хъ: я́ко Госпо́дь въ ро́дѣ пра́ведныхъ.
  • Совѣ́тъ ни́щаго посрами́сте: Госпо́дь же упова́нiе его́ е́сть.
  • Кто́ да́стъ от­ Сiо́на спасе́нiе Изра́илево? Внегда́ воз­врати́тъ Госпо́дь плѣне́нiе люді́й сво­и́хъ, воз­ра́дует­ся Иа́ковъ, и воз­весели́т­ся Изра́иль.
  • Въ коне́цъ, псало́мъ Дави́ду, 14.
  • Го́споди, кто́ обита́етъ въ жили́щи тво­е́мъ? или́ кто́ всели́т­ся во святу́ю го́ру твою́?
  • Ходя́й непоро́ченъ и дѣ́лаяй пра́вду, глаго́ляй и́стину въ се́рдцы сво­е́мъ:
  • и́же не ульсти́ язы́комъ сво­и́мъ и не сотвори́ и́скрен­нему сво­ему́ зла́, и поноше́нiя не прiя́тъ на бли́жнiя своя́:
  • уничиже́нъ е́сть предъ ни́мъ лука́внуяй, боя́щыяжеся Го́спода сла́витъ: клены́йся и́скрен­нему сво­ему́ и не от­мета́яся:
  • сребра́ сво­его́ не даде́ въ ли́хву и мзды́ на непови́н­ныхъ не прiя́тъ. Творя́й сiя́ не подви́жит­ся во вѣ́къ.
  • Столпописа́нiе, Дави́ду, 15.
  • Сохрани́ мя, Го́споди, я́ко на тя́ упова́хъ.
  • Рѣ́хъ Го́сподеви: Госпо́дь мо́й еси́ ты́, я́ко благи́хъ мо­и́хъ не тре́буеши.
  • Святы́мъ, и́же су́ть на земли́ его́, удиви́ Госпо́дь вся́ хотѣ́нiя своя́ въ ни́хъ.
  • Умно́жишася не́мощи и́хъ, по си́хъ ускори́ша: не соберу́ собо́ры и́хъ от­ крове́й, ни помяну́ же име́нъ и́хъ устна́ма мо­и́ма.
  • Госпо́дь ча́сть достоя́нiя мо­его́ и ча́ши мо­ея́: ты́ еси́ устроя́яй достоя́нiе мое́ мнѣ́.
  • У́жя нападо́ша ми́ въ держа́вныхъ мо­и́хъ: и́бо достоя́нiе мое́ держа́вно е́сть мнѣ́.
  • Благословлю́ Го́спода вразуми́в­шаго мя́: еще́ же и до но́щи наказа́ша мя́ утро́бы моя́.
  • Предзрѣ́хъ Го́спода предо мно́ю вы́ну, я́ко одесну́ю мене́ е́сть, да не подви́жуся.
  • Сего́ ра́ди воз­весели́ся се́рдце мое́, и воз­ра́довася язы́къ мо́й: еще́ же и пло́ть моя́ всели́т­ся на упова́нiи.
  • Я́ко не оста́виши ду́шу мою́ во а́дѣ, ниже́ да́си преподобному тво­ему́ ви́дѣти истлѣ́нiя.
  • Сказа́лъ ми́ еси́ пути́ живота́: испо́лниши мя́ весе́лiя съ лице́мъ тво­и́мъ: красота́ {сла́дость} въ десни́цѣ тво­е́й въ коне́цъ.
  • Моли́тва Дави́ду, 16.
  • Услы́ши, Го́споди, пра́вду мою́, вонми́ моле́нiю мо­ему́, внуши́ моли́тву мою́ не во устна́хъ льсти́выхъ.
  • От лица́ тво­его́ судьба́ моя́ изы́детъ: о́чи мо­и́ да ви́дита правоты́.
  • Искуси́лъ еси́ се́рдце мое́, посѣти́лъ еси́ но́щiю: искуси́лъ мя́ еси́, и не обрѣ́теся во мнѣ́ непра́вда.
  • Я́ко да не воз­глаго́лютъ уста́ моя́ дѣ́лъ человѣ́ческихъ, за словеса́ усте́нъ тво­и́хъ а́зъ сохрани́хъ пути́ же́стоки.
  • Соверши́ стопы́ моя́ во стезя́хъ тво­и́хъ, да не подви́жут­ся стопы́ моя́.
  • А́зъ воз­зва́хъ, я́ко услы́шалъ мя́ еси́, Бо́же: при­­клони́ у́хо твое́ мнѣ́ и услы́ши глаго́лы моя́.
  • Удиви́ ми́лости твоя́, спаса́яй упова́ющыя на тя́ от­ проти́вящихся десни́цѣ тво­е́й:
  • сохрани́ мя, Го́споди, я́ко зѣ́ницу о́ка: въ кро́вѣ крилу́ твое́ю покры́еши мя́
  • от­ лица́ нечести́выхъ остра́стшихъ {оби́дящихъ} мя́: врази́ мо­и́ ду́шу мою́ одержа́ша
  • ту́къ сво́й затвори́ша, уста́ и́хъ глаго́лаша горды́ню.
  • Изгоня́щiи мя́ ны́нѣ обыдо́ша мя́, о́чи сво­и́ воз­ложи́ша уклони́ти на зе́млю.
  • Объя́ша мя́ я́ко ле́въ гото́въ на ло́въ и я́ко ски́менъ обита́яй въ та́йныхъ.
  • Воскре́сни́, Го́споди, предвари́ я́ и запни́ и́мъ: изба́ви ду́шу мою́ от­ нечести́ваго, ору́жiе твое́
  • от­ вра́гъ руки́ тво­ея́, Го́споди, от­ ма́лыхъ от­ земли́: раздѣли́ я́ въ животѣ́ и́хъ, и сокрове́н­ныхъ тво­и́хъ испо́лнися чре́во и́хъ: насы́тишася сыно́въ, и оста́виша оста́нки младе́нцемъ сво­и́мъ.
  • А́зъ же пра́вдою явлю́ся лицу́ тво­ему́, насы́щуся, внегда́ яви́тимися сла́вѣ тво­е́й.
  • Начальнику хора. По смерти Лабена. Псалом Давида.
  • Буду славить [Тебя], Господи, всем сердцем моим, возвещать все чудеса Твои.
  • Буду радоваться и торжествовать о Тебе, петь имени Твоему, Всевышний.
  • Когда враги мои обращены назад, то преткнутся и погибнут пред лицем Твоим,
  • ибо Ты производил мой суд и мою тяжбу; Ты воссел на престоле, Судия праведный.
  • Ты вознегодовал на народы, погубил нечестивого, имя их изгладил на веки и веки.
  • У врага совсем не стало оружия, и города́ Ты разрушил; погибла память их с ними.
  • Но Господь пребывает вовек; Он приготовил для суда престол Свой,
  • и Он будет судить вселенную по правде, совершит суд над народами по правоте.
  • И будет Господь прибежищем угнетенному, прибежищем во времена скорби;
  • и будут уповать на Тебя знающие имя Твое, потому что Ты не оставляешь ищущих Тебя, Господи.
  • Пойте Господу, живущему на Сионе, возвещайте между народами дела Его,
  • ибо Он взыскивает за кровь; помнит их, не забывает вопля угнетенных.
  • Помилуй меня, Господи; воззри на страдание мое от ненавидящих меня, – Ты, Который возносишь меня от врат смерти,
  • чтобы я возвещал все хвалы Твои во вратах дщери Сионовой: буду радоваться о спасении Твоем.
  • Обрушились народы в яму, которую выкопали; в сети, которую скрыли они, запуталась нога их.
  • Познан был Господь по суду, который Он совершил; нечестивый уловлен делами рук своих.
  • Да обратятся нечестивые в ад, – все народы, забывающие Бога.
  • Ибо не навсегда забыт будет нищий, и надежда бедных не до конца погибнет.
  • Восстань, Господи, да не преобладает человек, да судятся народы пред лицем Твоим.
  • Наведи, Господи, страх на них; да знают народы, что человеки они.
  • Для чего, Господи, стоишь вдали, скрываешь Себя во время скорби?
  • По гордости своей нечестивый преследует бедного: да уловятся они ухищрениями, которые сами вымышляют.
  • Ибо нечестивый хвалится похотью души своей; корыстолюбец ублажает себя.
  • В надмении своем нечестивый пренебрегает Господа: «не взыщет»; во всех помыслах его: «нет Бога!»
  • Во всякое время пути его гибельны; суды Твои далеки для него; на всех врагов своих он смотрит с пренебрежением;
  • говорит в сердце своем: «не поколеблюсь; в род и род не приключится мне зла»;
  • уста его полны проклятия, коварства и лжи; под языком – его мучение и пагуба;
  • сидит в засаде за двором, в потаенных местах убивает невинного; глаза его подсматривают за бедным;
  • подстерегает в потаенном месте, как лев в логовище; подстерегает в засаде, чтобы схватить бедного; хватает бедного, увлекая в сети свои;
  • сгибается, прилегает, – и бедные падают в сильные когти его;
  • говорит в сердце своем: «забыл Бог, закрыл лице Свое, не увидит никогда».
  • Восстань, Господи, Боже [мой], вознеси руку Твою, не забудь угнетенных [Твоих до конца].
  • Зачем нечестивый пренебрегает Бога, говоря в сердце своем: «Ты не взыщешь»?
  • Ты видишь, ибо Ты взираешь на обиды и притеснения, чтобы воздать Твоею рукою. Тебе предает себя бедный; сироте Ты помощник.
  • Сокруши мышцу нечестивому и злому, так чтобы искать и не найти его нечестия.
  • Господь – царь на веки, навсегда; исчезнут язычники с земли Его.
  • Господи! Ты слышишь желания смиренных; укрепи сердце их; открой ухо Твое,
  • чтобы дать суд сироте и угнетенному, да не устрашает более человек на земле.
  • На Господа уповаю; как же вы говорите душе моей: «улетай на гору вашу, как птица»?
  • Ибо вот, нечестивые натянули лук, стрелу свою приложили к тетиве, чтобы во тьме стрелять в правых сердцем.
  • Когда разрушены основания, что сделает праведник?
  • Господь во святом храме Своем, Господь, – престол Его на небесах, очи Его зрят [на нищего]; вежды Его испытывают сынов человеческих.
  • Господь испытывает праведного, а нечестивого и любящего насилие ненавидит душа Его.
  • Дождем прольет Он на нечестивых горящие угли, огонь и серу; и палящий ветер – их доля из чаши;
  • ибо Господь праведен, любит правду; лице Его видит праведника.
  • Начальнику хора. На восьмиструнном. Псалом Давида.
  • Спаси [меня], Господи, ибо не стало праведного, ибо нет верных между сынами человеческими.
  • Ложь говорит каждый своему ближнему; уста льстивы, говорят от сердца притворного.
  • Истребит Господь все уста льстивые, язык велеречивый,
  • тех, которые говорят: «языком нашим пересилим, уста наши с нами; кто нам господин»?
  • Ради страдания нищих и воздыхания бедных ныне восстану, говорит Господь, поставлю в безопасности того, кого уловить хотят.
  • Слова Господни – слова чистые, серебро, очищенное от земли в горниле, семь раз переплавленное.
  • Ты, Господи, сохранишь их, соблюдешь от рода сего вовек.
  • Повсюду ходят нечестивые, когда ничтожные из сынов человеческих возвысились.
  • Начальнику хора. Псалом Давида.
  • Доколе, Господи, будешь забывать меня вконец, доколе будешь скрывать лице Твое от меня?
  • Доколе мне слагать советы в душе моей, скорбь в сердце моем день [и ночь]? Доколе врагу моему возноситься надо мною?
  • Призри, услышь меня, Господи Боже мой! Просвети очи мои, да не усну я сном смертным;
  • да не скажет враг мой: «я одолел его». Да не возрадуются гонители мои, если я поколеблюсь.
  • Я же уповаю на милость Твою; сердце мое возрадуется о спасении Твоем; воспою Господу, облагодетельствовавшему меня, [и буду петь имени Господа Всевышнего].
  • Сказал безумец в сердце своем: «нет Бога». Они развратились, совершили гнусные дела; нет делающего добро.
  • Господь с небес призрел на сынов человеческих, чтобы видеть, есть ли разумеющий, ищущий Бога.
  • Все уклонились, сделались равно непотребными; нет делающего добро, нет ни одного.
  • Неужели не вразумятся все, делающие беззаконие, съедающие народ мой, как едят хлеб, и не призывающие Господа?
  • Там убоятся они страха, [где нет страха,] ибо Бог в роде праведных.
  • Вы посмеялись над мыслью нищего, что Господь упование его.
  • «Кто даст с Сиона спасение Израилю!» Когда Господь возвратит пленение народа Своего, тогда возрадуется Иаков и возвеселится Израиль.
  • Господи! кто может пребывать в жилище Твоем? кто может обитать на святой горе Твоей?
  • Тот, кто ходит непорочно и делает правду, и говорит истину в сердце своем;
  • кто не клевещет языком своим, не делает искреннему своему зла и не принимает поношения на ближнего своего;
  • тот, в глазах которого презрен отверженный, но который боящихся Господа славит; кто клянется, хотя бы злому, и не изменяет;
  • кто серебра своего не отдает в рост и не принимает даров против невинного. Поступающий так не поколеблется вовек.
  • Храни меня, Боже, ибо я на Тебя уповаю.
  • Я сказал Господу: Ты – Господь мой; блага мои Тебе не нужны.
  • К святым, которые на земле, и к дивным Твоим – к ним все желание мое.
  • Пусть умножаются скорби у тех, которые текут к богу чужому; я не возлию кровавых возлияний их и не помяну имен их устами моими.
  • Господь есть часть наследия моего и чаши моей. Ты держишь жребий мой.
  • Межи мои прошли по прекрасным местам, и наследие мое приятно для меня.
  • Благословлю Господа, вразумившего меня; даже и ночью учит меня внутренность моя.
  • Всегда видел я пред собою Господа, ибо Он одесную меня; не поколеблюсь.
  • Оттого возрадовалось сердце мое и возвеселился язык мой; даже и плоть моя успокоится в уповании,
  • ибо Ты не оставишь души моей в аде и не дашь святому Твоему увидеть тление,
  • Ты укажешь мне путь жизни: полнота радостей пред лицем Твоим, блаженство в деснице Твоей вовек.
  • Услышь, Господи, правду [мою], внемли воплю моему, прими мольбу из уст нелживых.
  • От Твоего лица суд мне да изыдет; да воззрят очи Твои на правоту.
  • Ты испытал сердце мое, посетил меня ночью, искусил меня и ничего не нашел; от мыслей моих не отступают уста мои.
  • В делах человеческих, по слову уст Твоих, я охранял себя от путей притеснителя.
  • Утверди шаги мои на путях Твоих, да не колеблются стопы мои.
  • К Тебе взываю я, ибо Ты услышишь меня, Боже; приклони ухо Твое ко мне, услышь слова мои.
  • Яви дивную милость Твою, Спаситель уповающих [на Тебя] от противящихся деснице Твоей.
  • Храни меня, как зеницу ока; в тени крыл Твоих укрой меня
  • от лица нечестивых, нападающих на меня, – от врагов души моей, окружающих меня:
  • они заключились в туке своем, надменно говорят устами своими.
  • На всяком шагу нашем ныне окружают нас; они устремили глаза свои, чтобы низложить меня на землю;
  • они подобны льву, жаждущему добычи, подобны скимну, сидящему в местах скрытных.
  • Восстань, Господи, предупреди их, низложи их. Избавь душу мою от нечестивого мечом Твоим,
  • от людей – рукою Твоею, Господи, от людей мира, которых удел в этой жизни, которых чрево Ты наполняешь из сокровищниц Твоих; сыновья их сыты и оставят остаток детям своим.
  • А я в правде буду взирать на лице Твое; пробудившись, буду насыщаться образом Твоим.
  • 9:1 我 要 一 心 称 谢 耶 和 华 。 我 要 传 扬 你 一 切 奇 妙 的 作 为 。
  • 9:2 我 要 因 你 欢 喜 快 乐 。 至 高 者 阿 , 我 要 歌 颂 你 的 名 。
  • 9:3 我 的 仇 敌 转 身 退 去 的 时 候 , 他 们 一 见 你 的 面 , 就 跌 倒 灭 亡 。
  • 9:4 因 你 已 经 为 我 伸 冤 , 为 我 辨 屈 。 你 坐 在 宝 座 上 , 按 公 义 审 判 。
  • 9:5 你 曾 斥 责 外 邦 。 你 曾 灭 绝 恶 人 。 你 曾 涂 抹 他 们 名 , 直 到 永 永 远 远 。
  • 9:6 仇 敌 到 了 尽 头 。 他 们 被 毁 坏 , 直 到 永 远 。 你 拆 毁 他 们 的 城 邑 。 连 他 们 的 名 号 , 都 归 于 无 有 。
  • 9:7 惟 耶 和 华 坐 着 为 王 , 直 到 永 远 。 他 已 经 为 审 判 设 摆 他 的 宝 座 。
  • 9:8 他 要 按 公 义 审 判 世 界 , 按 正 直 判 断 万 民 。
  • 9:9 耶 和 华 又 要 给 受 欺 压 的 人 作 高 台 , 在 患 难 的 时 候 作 高 台 。
  • 9:10 耶 和 华 阿 , 认 识 你 名 的 人 要 倚 靠 你 。 因 你 没 有 离 弃 寻 求 你 的 人 。
  • 9:11 应 当 歌 颂 居 锡 安 的 耶 和 华 , 将 他 所 行 的 传 扬 在 众 民 中 。
  • 9:12 因 为 那 追 讨 流 人 血 之 罪 的 , 他 记 念 受 屈 的 人 , 不 忘 记 困 苦 人 的 哀 求 。
  • 9:13 耶 和 华 阿 , 你 是 从 死 门 把 我 提 拔 起 来 的 。 求 你 怜 恤 我 。 看 那 恨 我 的 人 所 加 给 我 的 苦 难 。
  • 9:14 好 叫 我 述 说 你 一 切 的 美 德 。 我 必 在 锡 安 城 的 门 因 你 的 救 恩 欢 乐 。
  • 9:15 外 邦 人 陷 在 自 己 所 掘 的 坑 中 。 他 们 的 脚 , 在 自 己 暗 设 的 网 罗 里 缠 住 了 。
  • 9:16 耶 和 华 已 将 自 己 显 明 了 , 他 已 施 行 审 判 。 恶 人 被 自 己 手 所 作 的 缠 住 了 。
  • 9:17 恶 人 , 就 是 忘 记 神 的 外 邦 人 , 都 必 归 到 阴 间 。
  • 9:18 穷 乏 人 必 不 永 久 被 忘 , 困 苦 人 的 指 望 , 必 不 永 远 落 空 。
  • 9:19 耶 和 华 阿 , 求 你 起 来 , 不 容 人 得 胜 。 愿 外 邦 人 在 你 面 前 受 审 判 。
  • 9:20 耶 和 华 阿 , 求 你 使 外 邦 人 恐 惧 。 愿 他 们 知 道 自 己 不 过 是 人 。 ( 细 拉 )
  • 10:2 耶 和 华 阿 , 你 为 什 么 站 在 远 处 。 在 患 难 的 时 候 , 为 什 么 隐 藏 。
  • 10:3 恶 人 在 骄 横 中 , 把 困 苦 人 追 得 火 急 。 愿 他 们 陷 在 自 己 所 设 的 计 谋 里 。
  • 10:4 因 为 恶 人 以 心 愿 自 夸 。 贪 财 的 背 弃 耶 和 华 , 并 且 轻 慢 他 。
  • 10:5 恶 人 面 带 骄 傲 , 说 , 耶 和 华 必 不 追 究 。 他 一 切 所 想 的 , 都 以 为 没 有 神 。
  • 10:6 凡 他 所 作 的 , 时 常 稳 固 。 你 的 审 判 超 过 他 的 眼 界 。 至 于 他 一 切 的 敌 人 , 他 都 向 他 们 喷 气 。
  • 10:7 他 心 里 说 , 我 必 不 动 摇 , 世 世 代 代 不 遭 灾 难 。
  • 10:8 他 满 口 是 咒 骂 , 诡 诈 , 欺 压 。 舌 底 是 毒 害 奸 恶 。
  • 10:9 他 在 村 庄 埋 伏 等 候 。 他 在 隐 密 处 杀 害 无 辜 人 。 他 的 眼 睛 窥 探 无 倚 无 靠 的 人 。
  • 10:10 他 埋 伏 在 暗 地 , 如 狮 子 蹲 在 洞 中 。 他 埋 伏 , 要 掳 去 困 苦 人 。 他 拉 网 , 就 把 困 苦 人 掳 去 。
  • 10:11 他 屈 身 蹲 伏 , 无 倚 无 靠 的 人 , 就 倒 在 他 爪 牙 之 下 ,
  • 10:12 他 心 里 说 , 神 竟 忘 记 了 。 他 掩 面 , 永 不 观 看 。
  • 10:13 耶 和 华 阿 , 求 你 起 来 。 神 阿 , 求 你 举 手 。 不 要 忘 记 困 苦 人 。
  • 10:14 恶 人 为 何 轻 慢 神 , 心 里 说 , 你 必 不 追 究 。
  • 10:15 其 实 你 已 经 观 看 。 因 为 奸 恶 毒 害 , 你 都 看 见 了 , 为 要 以 手 施 行 报 应 。 无 倚 无 靠 的 人 , 把 自 己 交 托 你 。 你 向 来 是 帮 助 孤 儿 的 。
  • 10:16 愿 你 打 断 恶 人 的 膀 臂 。 至 于 坏 人 , 愿 你 追 究 他 的 恶 , 直 到 净 尽 。
  • 10:17 耶 和 华 永 永 远 远 为 王 。 外 邦 人 从 他 的 地 已 经 灭 绝 了 。
  • 10:18 耶 和 华 阿 , 谦 卑 人 的 心 愿 , 你 早 已 知 道 。 你 必 豫 备 他 们 的 心 , 也 必 侧 耳 听 他 们 的 祈 求 。
  • 10:19 为 要 给 孤 儿 和 受 欺 压 的 人 伸 冤 , 使 强 横 的 人 不 再 威 吓 他 们 。
  • 11:1 我 是 投 靠 耶 和 华 。 你 们 怎 麽 对 我 说 , 你 当 像 鸟 飞 往 你 的 山 去 。
  • 11:2 看 哪 , 恶 人 弯 弓 , 把 箭 搭 在 弦 上 , 要 在 暗 中 射 那 心 里 正 直 的 人 。
  • 11:3 根 基 若 毁 坏 , 义 人 还 能 作 什 么 呢 。
  • 11:4 耶 和 华 在 他 的 圣 殿 里 , 耶 和 华 的 宝 座 在 天 上 。 他 的 慧 眼 察 看 世 人 。
  • 11:5 耶 和 华 试 验 义 人 。 惟 有 恶 人 和 喜 爱 强 暴 的 人 , 他 心 里 恨 恶 。
  • 11:6 他 要 向 恶 人 密 布 网 罗 。 有 烈 火 , 琉 璜 , 热 风 , 作 他 们 杯 中 的 分 。
  • 11:7 因 为 耶 和 华 是 公 义 的 。 他 喜 爱 公 义 。 正 直 人 必 得 见 他 的 面 。
  • 12:1 耶 和 华 阿 , 求 你 帮 助 , 因 虔 诚 人 断 绝 了 。 世 人 中 间 的 忠 信 人 没 有 了 。
  • 12:2 人 人 向 邻 舍 说 谎 。 他 们 说 话 , 是 嘴 唇 油 滑 , 心 口 不 一 。
  • 12:3 凡 油 滑 的 嘴 唇 , 和 夸 大 的 舌 头 , 耶 和 华 必 要 剪 除 。
  • 12:4 他 们 曾 说 , 我 们 必 能 以 舌 头 得 胜 。 我 们 的 嘴 唇 是 我 们 自 己 的 。 谁 能 作 我 们 主 呢 。
  • 12:5 耶 和 华 说 , 因 为 困 苦 人 的 冤 屈 , 和 贫 穷 人 的 叹 息 , 我 现 在 要 起 来 , 把 他 安 置 在 他 所 切 慕 的 稳 妥 之 地 。
  • 12:6 耶 和 华 的 言 语 , 是 纯 净 的 言 语 。 如 同 银 子 在 泥 炉 中 炼 过 七 次 。
  • 12:7 耶 和 华 阿 , 你 必 保 护 他 们 。 你 必 保 佑 他 们 永 远 脱 离 这 世 代 的 人 。
  • 12:8 下 流 人 在 世 人 中 升 高 , 就 有 恶 人 到 处 游 行 。
  • 13:1 耶 和 华 阿 , 你 忘 记 我 要 到 几 时 呢 。 要 到 永 远 吗 。 你 掩 面 不 顾 我 要 到 几 时 呢 。
  • 13:2 我 心 里 筹 算 , 终 日 愁 苦 , 要 到 几 时 呢 。 我 的 仇 敌 升 高 压 制 我 , 要 到 几 时 呢 。
  • 13:3 耶 和 华 我 的 神 阿 , 求 你 看 顾 我 , 应 允 我 , 使 我 眼 目 光 明 , 免 得 我 沉 睡 至 死 。
  • 13:4 免 得 我 的 仇 敌 说 , 我 胜 了 他 。 免 得 我 的 敌 人 在 我 摇 动 的 时 候 喜 乐 。
  • 13:5 但 我 倚 靠 你 的 慈 爱 。 我 的 心 因 你 的 救 恩 快 乐 。
  • 13:6 我 要 向 耶 和 华 歌 唱 , 因 他 用 厚 恩 待 我 。
  • 14:1 愚 顽 人 心 里 说 , 没 有 神 。 他 们 都 是 邪 恶 , 行 了 可 憎 恶 的 事 。 没 有 一 个 人 行 善 。
  • 14:2 耶 和 华 从 天 上 垂 看 世 人 , 要 看 有 明 白 的 没 有 , 有 寻 求 神 的 没 有 。
  • 14:3 他 们 都 偏 离 正 路 , 一 同 变 为 污 秽 。 并 没 有 行 善 的 , 连 一 个 也 没 有 。
  • 14:4 作 孽 的 都 没 有 知 识 吗 。 他 们 吞 吃 我 的 百 姓 , 如 同 吃 饭 一 样 , 并 不 求 告 耶 和 华 。
  • 14:5 他 们 在 那 里 大 大 的 害 怕 , 因 为 神 在 义 人 的 族 类 中 。
  • 14:6 你 们 叫 困 苦 人 的 谋 算 , 变 为 羞 辱 。 然 而 耶 和 华 是 他 的 避 难 所 。
  • 14:7 但 愿 以 色 列 的 救 恩 从 锡 安 而 出 。 耶 和 华 救 回 他 被 掳 的 子 民 , 那 时 雅 各 要 快 乐 , 以 色 列 要 欢 喜 。
  • 15:1 耶 和 华 阿 , 谁 能 寄 居 你 的 帐 幕 。 能 能 住 在 你 的 圣 山 。
  • 15:2 就 是 行 为 正 直 , 作 事 公 义 , 心 里 说 实 话 的 人 。
  • 15:3 他 不 以 舌 头 谗 谤 人 , 不 恶 待 朋 友 , 也 不 随 夥 毁 谤 邻 里 。
  • 15:4 他 眼 中 藐 视 匪 类 , 却 尊 重 那 敬 畏 耶 和 华 的 人 。 他 发 了 誓 , 虽 然 自 己 吃 亏 , 也 不 更 改 。
  • 15:5 他 不 放 债 取 利 , 不 受 贿 赂 以 害 无 辜 。 行 这 些 事 的 人 , 必 永 不 动 摇 。
  • 16:1 神 阿 , 求 你 保 佑 我 , 因 为 我 投 靠 你 。
  • 16:2 我 的 心 哪 , 你 曾 对 耶 和 华 说 , 你 是 我 的 主 。 我 的 好 处 不 在 你 以 外 。
  • 16:3 论 到 世 上 的 圣 民 , 他 们 又 美 又 善 , 是 我 最 喜 悦 的 。
  • 16:4 以 别 神 代 替 耶 和 华 的 , 他 们 的 愁 苦 必 加 增 。 他 们 所 浇 奠 的 血 我 不 献 上 , 我 嘴 唇 也 不 题 别 神 的 名 号 。
  • 16:5 耶 和 华 是 我 的 产 业 , 是 我 杯 中 的 分 。 我 所 得 的 你 为 我 持 守 。
  • 16:6 用 绳 量 给 我 的 地 界 , 坐 落 在 佳 美 之 处 。 我 的 产 业 实 在 美 好 。
  • 16:7 我 必 称 颂 那 指 教 我 的 耶 和 华 。 我 的 心 肠 在 夜 间 也 警 戒 我 。
  • 16:8 我 将 耶 和 华 常 摆 在 我 面 前 。 因 他 在 我 右 边 , 我 便 不 至 摇 动 。
  • 16:9 因 此 我 的 心 欢 喜 , 我 的 灵 快 乐 。 我 的 肉 身 也 要 安 然 居 住 。
  • 16:10 因 为 你 必 不 将 我 的 灵 魂 撇 在 阴 间 。 也 不 叫 你 的 圣 者 见 朽 坏 。
  • 16:11 你 必 将 生 命 的 道 路 指 示 我 。 在 你 的 面 前 有 满 足 的 喜 乐 。 在 你 右 手 中 有 永 远 的 福 乐 。
  • 17:1 耶 和 华 阿 , 求 你 听 闻 公 义 , 侧 耳 听 我 的 呼 吁 。 求 你 留 心 听 我 这 不 出 于 诡 诈 嘴 唇 的 祈 祷 。
  • 17:2 愿 我 的 判 语 从 你 面 前 发 出 。 愿 你 的 眼 睛 观 看 公 正 。
  • 17:3 你 已 经 试 验 我 的 心 。 你 在 夜 间 鉴 察 我 。 你 熬 炼 我 , 却 找 不 着 什 么 。 我 立 志 叫 我 口 中 没 有 过 失 。
  • 17:4 论 到 人 的 行 为 , 我 藉 着 你 嘴 唇 的 言 语 , 自 己 谨 守 , 不 行 强 暴 人 的 道 路 。
  • 17:5 我 的 脚 踏 定 了 你 的 路 径 , 我 的 两 脚 未 曾 滑 跌 。
  • 17:6 神 阿 , 我 曾 求 告 你 , 因 为 你 必 应 允 我 。 求 你 向 我 侧 耳 , 听 我 的 言 语 。
  • 17:7 求 你 显 出 你 奇 妙 的 慈 爱 来 。 你 是 那 用 右 手 拯 救 投 靠 你 的 , 脱 离 起 来 攻 击 他 们 的 人 。
  • 17:8 求 你 保 护 我 , 如 同 保 护 眼 中 的 瞳 人 。 将 我 隐 藏 在 你 翅 膀 的 荫 下 ,
  • 17:9 使 我 脱 离 那 欺 压 我 的 恶 人 , 就 是 围 困 我 , 要 害 我 命 的 仇 敌 。
  • 17:10 他 们 的 心 被 脂 油 包 裹 。 他 们 用 口 说 骄 傲 的 话 。
  • 17:11 他 们 围 困 了 我 们 的 脚 步 。 他 们 瞪 着 眼 , 要 把 我 们 推 倒 在 地 。
  • 17:12 他 像 狮 子 急 要 抓 食 , 又 像 少 壮 狮 子 蹲 伏 在 暗 处 。
  • 17:13 耶 和 华 阿 , 求 你 起 来 , 前 去 迎 敌 , 将 他 打 倒 。 用 你 的 刀 救 护 我 命 脱 离 恶 人 。
  • 17:14 耶 和 华 阿 , 求 你 用 手 救 我 脱 离 世 人 , 脱 离 那 只 在 今 生 有 福 分 的 世 人 。 你 把 你 的 财 宝 充 满 他 们 的 肚 腹 。 他 们 因 有 儿 女 就 心 满 意 足 , 将 其 馀 的 财 物 留 给 他 们 的 婴 孩 。
  • 17:15 至 于 我 , 我 必 在 义 中 见 你 的 面 。 我 醒 了 的 时 候 , 得 见 你 的 形 像 , 就 心 满 意 足 了 。