Азбука веры » Би́блия » Псалти́рь » Псалом 91

Псалом 91

Толкования

Толкования главы

91:1

91:2

см.:Пс.146:1;

91:3

см.:Пс.88:2;

91:4

91:5

91:6

см.:Пс.103:24;Иез.47:5;Рим.11:33;

91:7

см.:Ис.26:10;

91:8

см.:Пс.36:2;Пс.128:6;

91:9

см.:Иов.36:26;Пс.101:28;

91:10

91:11

см.:Чис.23:22;

91:12

91:13

см.:Пс.51:10;

91:14

91:15

см.:Лк.2:36;

91:16

Церковнославянский (рус)

Псало́мъ пѣ́сни, въ де́нь суббо́тный.

Благо е́сть исповѣ́датися Го́сподеви и пѣ́ти и́мени Твоему́, Вы́шнiй:

возвѣща́ти зау́тра ми́лость Твою́ и и́стину Твою́ на вся́ку но́щь,

въ десятостру́ннѣмъ псалти́ри съ пѣ́снiю въ гу́слехъ.

Я́ко возвесели́лъ мя́ еси́, Го́споди, въ творе́нiи Твое́мъ, и въ дѣ́лѣхъ руку́ Твое́ю возра́дуюся.

Я́ко возвели́чишася дѣла́ Твоя́, Го́споди: зѣло́ углуби́шася помышле́нiя Твоя́.

Му́жъ безу́менъ не позна́етъ, и неразуми́въ не разумѣ́етъ си́хъ.

Внегда́ прозябо́ша грѣ́шницы я́ко трава́, и пронико́ша вси́ дѣ́лающiи беззако́нiе, я́ко да потребя́тся въ вѣ́къ вѣ́ка:

Ты́ же вы́шнiй во вѣ́къ, Го́споди.

Я́ко се́, врази́ Твои́, Го́споди, я́ко се́, врази́ Твои́ поги́бнутъ, и разы́дутся вси́ дѣ́лающiи беззако́нiе.

И вознесе́тся я́ко единоро́га ро́гъ мо́й, и ста́рость моя́ въ еле́и масти́тѣ:

и воззрѣ́ о́ко мое́ на враги́ моя́, и востаю́щыя на мя́ лука́внующыя услы́шитъ у́хо мое́.

Пра́ведникъ я́ко фи́никсъ процвѣте́тъ: я́ко ке́дръ, и́же въ Лива́нѣ, умно́жится.

Насажде́ни въ дому́ Госпо́дни во дво́рѣхъ Бо́га на́шего процвѣту́тъ:

еще́ умно́жатся въ ста́рости масти́тѣ, и благопрiе́млюще бу́дутъ.

Да возвѣстя́тъ, я́ко пра́въ Госпо́дь Бо́гъ на́шъ, и нѣ́сть непра́вды въ Не́мъ.

Еврейский

^92:1מִזְמוֹר שִׁיר, לְיוֹם הַשַּׁבָּת׃

^92:2טוֹב, לְהֹדוֹת לַיהוָה; וּלְזַמֵּר לְשִׁמְךָ עֶלְיוֹן׃

^92:3לְהַגִּיד בַּבֹּקֶר חַסְדֶּךָ; וֶאֱמוּנָתְךָ, בַּלֵּילוֹת׃

^92:4עֲלֵי־עָשׂוֹר וַעֲלֵי־נָבֶל; עֲלֵי הִגָּיוֹן בְּכִנּוֹר׃

^92:5כִּי שִׂמַּחְתַּנִי יְהוָה בְּפָעֳלֶךָ; בְּמַעֲשֵׂי יָדֶיךָ אֲרַנֵּן׃

^92:6מַה־גָּדְלוּ מַעֲשֶׂיךָ יְהוָה; מְאֹד, עָמְקוּ מַחְשְׁבֹתֶיךָ׃

^92:7אִישׁ־בַּעַר לֹא יֵדָע; וּכְסִיל, לֹא־יָבִין אֶת־זֹאת׃

^92:8בִּפְרֹחַ רְשָׁעִים כְּמוֹ עֵשֶׂב, וַיָּצִיצוּ כָּל־פֹּעֲלֵי אָוֶן; לְהִשָּׁמְדָם עֲדֵי־עַד׃

^92:9וְאַתָּה מָרוֹם, לְעֹלָם יְהוָה׃

^92:10כִּי הִנֵּה אֹיְבֶיךָ יְהוָה, כִּי־הִנֵּה אֹיְבֶיךָ יֹאבֵדוּ; יִתְפָּרְדוּ, כָּל־פֹּעֲלֵי אָוֶן׃

^92:11וַתָּרֶם כִּרְאֵים קַרְנִי; בַּלֹּתִי, בְּשֶׁמֶן רַעֲנָן׃

^92:12וַתַּבֵּט עֵינִי, בְּשׁוּרָי בַּקָּמִים עָלַי מְרֵעִים, תִּשְׁמַעְנָה אָזְנָי׃

^92:13צַדִּיק כַּתָּמָר יִפְרָח; כְּאֶרֶז בַּלְּבָנוֹן יִשְׂגֶּה׃

^92:14שְׁתוּלִים בְּבֵית יְהוָה; בְּחַצְרוֹת אֱלֹהֵינוּ יַפְרִיחוּ׃

^92:15עוֹד יְנוּבוּן בְּשֵׂיבָה; דְּשֵׁנִים וְרַעֲנַנִּים יִהְיוּ׃

^92:16לְהַגִּיד כִּי־יָשָׁר יְהוָה; צוּרִי, וְלֹא־עֹלָתָה (עַוְלָתָה) בּוֹ׃

Украинский (Огієнко)

^92:1 Псалом.
Пісня на день суботній.

^92:2 То добре, щоб дякувати Господеві й виспівувати Ймення Твоє, о Всевишній,

^92:3 вранці розповідати про милість Твою, а ночами про правду Твою

^92:4 на десятиструнній й на арфі, на лютні та гуслах,

^92:5 бо потішив мене Ти, о Господи, вчинком Своїм, про діла Твоїх рук я співаю!

^92:6 Які то величні діла Твої, Господи, дуже глибокі думки Твої,

^92:7 нерозумна людина не знає, а недоумок не зрозуміє того!

^92:8 Коли несправедливі ростуть, як трава, і цвітуть всі злочинці, то на те, щоб навіки були вони знищені,

^92:9 а Ти, Господи, на висоті повік-віку!

^92:10 Бо ось вороги Твої, Господи, бо ось вороги Твої згинуть, розпорошаться всі беззаконники!

^92:11 і Ти рога мого підніс немов в однорожця, мене намастив Ти оливою свіжою.

^92:12 і дивилося око моє на занепад моїх ворогів, тих злочинців, що на мене встають, почують про це мої уші!

^92:13 Зацвіте справедливий, як пальма, і виженеться, немов кедр на Ливані,

^92:14 посаджені в домі Господнім цвітуть на подвір́ях нашого Бога,

^92:15 іще в сивині вони будуть цвісти, будуть ситі та свіжі,

^92:16 щоб розповідати, що щирий Господь, моя скеля, і в Ньому неправди нема!

Таджикский

Языки

Тарона. Суруди рӯзи шанбе.

Некӯст Парвардигорро сипос гуфтан, ва номи Туро, эй Боломақом, сароидан,

Саҳаргоҳон меҳру вафои Туро баён кардан, ва шабҳо вафодории Туро,

Бар сози даҳтор ва бар уд, бар нағмаи барбат.

Зеро ки маро, эй Парвардигор, бо корҳои Худ шод кардаӣ; аз корҳои дастони Ту хурсанд хоҳам шуд ба сабаби корҳои дастони Ту фарёди шодӣ хоҳам баровард.

Чӣ бузурганд корҳои Ту, эй Парвардигор! Бениҳоят чуқуранд жарф ҳастанд фикрҳои Ту.

Одами беақл инро намедонад, ва аблаҳ сарфаҳм намеравад.

Дар сурате ки бадкорон мисли алаф месабзанд, ва ҳамаи бадкирдорон мешукуфанд, то ки доимӣ барои ҳамеша нест шаванд, –

Ту ҷовидона дар афроз боло ҳастӣ, эй Парвардигор!

Зеро инак, душманони Ту, эй Парвардигор, – инак, душманони Ту нобуд мегарданд ва ҳамаи бадкирдорон пароканда мешаванд.

Вале шохи маро мисли шохи гови ваҳшӣ баланд кардаӣ; ба худ равғани тоза молидаам;

Ва чашмам ба мухолифонам хоҳад нигарист; гӯшҳоям дар бораи бадкешоне ки бар зидди ман бармехезанд, хоҳад шунид.

Росткор мисли дарахти хурмо хоҳад шукуфт, мисли арзи Лубнон нашъунамо хоҳад ёфт.

Онҳое ки дар хонаи Парвардигор шинонда шудаанд, дар саҳнҳои Худои мо хоҳанд шукуфт.

Дар пири низ бор хоҳанд овард, обдор ва тару тоза хоҳанд буд,

То баён кунанд, ки Парвардигор росткор аст; Ӯ кӯҳпораи ман аст, ва дар Ӯ ҳеҷ ноинсофӣ нест.