Азбука веры » Би́блия » Псалти́рь » Кафизма 13

Кафизма 13

Толкования

Толкования главы

Псалом 91

91:1

91:2

см.:Пс.146:1;

91:3

см.:Пс.88:2;

91:4

91:5

91:6

см.:Пс.103:24;Иез.47:5;Рим.11:33;

91:7

см.:Ис.26:10;

91:8

см.:Пс.36:2;Пс.128:6;

91:9

см.:Иов.36:26;Пс.101:28;

91:10

91:11

см.:Чис.23:22;

91:12

91:13

см.:Пс.51:10;

91:14

91:15

см.:Лк.2:36;

91:16

Псалом 92

92:0

92:1

см.:Пс.95:10;

92:2

92:3

92:4

см.:Пс.2:4-5;Пс.109:5;

92:5

см.:Пс.118:86;

Псалом 93

93:0

93:1

см.:Втор.32:35;Рим.12:19;

93:2

93:3

см.:Пс.51:3;

см.:Пс.15:5;

см.:Иез.22:7;

см.:Иов.22:13;Иов.24:15;

93:8

93:9

см.:Притч.20:12;Мал.3:16;

93:10

93:11

см.:1Кор.3:20;

93:12

см.:Иов.5:17;Притч.3:12;

93:13

93:14

см.:3Цар.8:57;

93:15

93:16

93:17

93:18

93:19

93:20

93:21

см.:Пс.2:2;Дан.6:4;

93:22

93:23

Слава:

Псалом 94

94:0

94:1

см.:Втор.32:3;

94:2

94:3

см.:1Пар.16:25;

94:4

см.:Пс.49:10;

94:5

94:6

см.:Пс.17:7;Пс.131:7;

94:7

см.:Евр.3:7;Евр.4:7;

94:8

94:9

см.:Исх.17:2:7;

94:10

см.:Чис.14:34;

94:11

см.:Евр.4:3;

Псалом 95

95:0

95:1

см.:1Пар.16:23;

95:2

95:3

см.:Сир.43:31;

см.:Ис.41:24;

см.:1Пар.16:27;

см.:1Пар.16:29;Пс.28:1;

95:8

95:9

95:10

см.:Зах.9:10;

95:11

см.:1Пар.16:31;Ис.49:13;Откр.12:12;

95:12

95:13

см.:Пс.9:9;Деян.17:31;Ис.3:14;

Псалом 96

96:0

96:1

см.:Пс.92:1;Пс.98:1;Зах.9:10;

96:2

см.:Откр.10:1;Пс.88:15;

96:3

96:4

см.:Откр.4:5;Пс.76:17;

96:5

96:6

см.:Пс.18:2;

96:7

см.:Исх.20:4;Лев.26:1;Втор.5:8;

96:8

96:9

см.:Пс.134:5;

96:10

см.:Ам.5:15;Рим.12:9;

96:11

см.:2Цар.22:29;Иов.18:5;Пс.111:4;

96:12

см.:Пс.31:11;

Слава:

Псалом 97

97:0

см.:Ис.63:5;

см.:Ис.52:10;

см.:Лк.2:30;Лк.3:6;

см.:Пс.65:2;

см.:Пс.149:3;

97:6

97:7

97:8

см.:1Пар.16:32;

97:9

см.:Пс.95:13;

Псалом 98

98:0

98:1

см.:Пс.92:1;1Цар.4:4;2Цар.6:2;

98:2

98:3

см.:Пс.94:3;Пс.110:9;

98:4

см.:Пс.102:6;

98:5

см.:Ис.6:3;Откр.4:8;

98:6

см.:Исх.32:11;Чис.14:13;1Цар.12:19;

98:7

см.:Исх.33:9;

98:8

98:9

см.:1Пет.1:16;

Псалом 99

99:0

99:1

см.:Пс.97:4;Деян.10:46;

99:2

99:3

см.:1Цар.12:22;Пс.73:1;Пс.78:13;

99:4

99:5

см.:Пс.72:1;

Псалом 100

100:0

100:1

см.:Пс.88:2;

100:2

см.:1Цар.18:14;1Пар.18:14;

100:3

см.:Пс.138:21;

100:4

см.:Пс.6:9;

100:5

100:6

см.:Мк.3:35;

100:7

100:8

Слава:

Церковнославянский (рус)

Псало́мъ пѣ́сни, въ де́нь суббо́тный.

Благо е́сть исповѣ́датися Го́сподеви и пѣ́ти и́мени Твоему́, Вы́шнiй:

возвѣща́ти зау́тра ми́лость Твою́ и и́стину Твою́ на вся́ку но́щь,

въ десятостру́ннѣмъ псалти́ри съ пѣ́снiю въ гу́слехъ.

Я́ко возвесели́лъ мя́ еси́, Го́споди, въ творе́нiи Твое́мъ, и въ дѣ́лѣхъ руку́ Твое́ю возра́дуюся.

Я́ко возвели́чишася дѣла́ Твоя́, Го́споди: зѣло́ углуби́шася помышле́нiя Твоя́.

Му́жъ безу́менъ не позна́етъ, и неразуми́въ не разумѣ́етъ си́хъ.

Внегда́ прозябо́ша грѣ́шницы я́ко трава́, и пронико́ша вси́ дѣ́лающiи беззако́нiе, я́ко да потребя́тся въ вѣ́къ вѣ́ка:

Ты́ же вы́шнiй во вѣ́къ, Го́споди.

Я́ко се́, врази́ Твои́, Го́споди, я́ко се́, врази́ Твои́ поги́бнутъ, и разы́дутся вси́ дѣ́лающiи беззако́нiе.

И вознесе́тся я́ко единоро́га ро́гъ мо́й, и ста́рость моя́ въ еле́и масти́тѣ:

и воззрѣ́ о́ко мое́ на враги́ моя́, и востаю́щыя на мя́ лука́внующыя услы́шитъ у́хо мое́.

Пра́ведникъ я́ко фи́никсъ процвѣте́тъ: я́ко ке́дръ, и́же въ Лива́нѣ, умно́жится.

Насажде́ни въ дому́ Госпо́дни во дво́рѣхъ Бо́га на́шего процвѣту́тъ:

еще́ умно́жатся въ ста́рости масти́тѣ, и благопрiе́млюще бу́дутъ.

Да возвѣстя́тъ, я́ко пра́въ Госпо́дь Бо́гъ на́шъ, и нѣ́сть непра́вды въ Не́мъ.

Въ де́нь предсуббо́тный, внегда́ насели́ся земля́, хвала́ пѣ́сни Дави́ду.

Госпо́дь воцари́ся, въ лѣ́поту облече́ся: облече́ся Госпо́дь въ си́лу и препоя́сася: и́бо утверди́ вселе́нную, я́же не подви́жится.

Гото́въ престо́лъ Тво́й отто́лѣ: от вѣ́ка Ты́ еси́.

Воздвиго́ша рѣ́ки, Го́споди, воздвиго́ша рѣ́ки гла́сы своя́:

во́змутъ рѣ́ки сотре́нiя своя́, от гласо́въ во́дъ мно́гихъ. ⁵Ди́вны высоты́ морскі́я: ди́венъ въ высо́кихъ Госпо́дь.

⁶Свидѣ́нiя твоя́ увѣ́ришася зѣло́. До́му твоему́ подоба́етъ святы́ня, Го́споди, въ долготу́ дні́й.

Псало́мъ Дави́ду, въ четве́ртый суббо́ты.

Бо́гъ отмще́нiй Госпо́дь, Бо́гъ отмще́нiй не обину́лся е́сть.

Вознеси́ся, Судя́й земли́, возда́ждь воздая́нiе го́рдымъ.

Доко́лѣ грѣ́шницы, Го́споди, доко́лѣ грѣ́шницы восхва́лятся?

Провѣща́ютъ и возглаго́лютъ непра́вду, возглаго́лютъ вси́ дѣ́лающiи беззако́нiе?

Лю́ди Твоя́, Го́споди, смири́ша, и достоя́нiе Твое́ озло́биша:

вдови́цу и си́ра умори́ша, и прише́лца уби́ша,

и рѣ́ша: не у́зритъ Госпо́дь, ниже́ уразумѣ́етъ Бо́гъ Иа́ковль.

Разумѣ́йте же, безу́мнiи въ лю́дехъ, и бу́iи нѣ́когда, умудри́теся:

насажде́й у́хо, не слы́шитъ ли? Или́ созда́вый о́ко, не сматря́етъ ли?

Наказу́яй язы́ки, не обличи́тъ ли, уча́й человѣ́ка ра́зуму?

Госпо́дь вѣ́сть помышле́нiя человѣ́ческая, я́ко су́ть су́етна.

Блаже́нъ человѣ́къ, его́же а́ще нака́жеши, Го́споди, и от зако́на Твоего́ научи́ши его́:

укроти́ти его́ от дні́й лю́тыхъ, до́ндеже изры́ется грѣ́шному я́ма.

Я́ко не отри́нетъ Госпо́дь люді́й Свои́хъ, и достоя́нiя Своего́ не оста́витъ:

до́ндеже пра́вда обрати́тся на су́дъ, и держа́щiися ея́ вси́ пра́вiи се́рдцемъ.

Кто́ воста́нетъ ми́ на лука́внующыя? Или́ кто́ спредста́нетъ ми́ на дѣ́лающыя беззако́нiе?

А́ще не Госпо́дь помо́глъ бы ми́, вма́лѣ всели́лася бы во а́дъ душа́ моя́.

А́ще глаго́лахъ: подви́жеся нога́ моя́, ми́лость Твоя́, Го́споди, помога́ше ми́:

по мно́жеству болѣ́зней мои́хъ въ се́рдцы мое́мъ, утѣше́нiя Твоя́ возвесели́ша ду́шу мою́.

Да не пребу́детъ Тебѣ́ престо́лъ беззако́нiя, созида́яй тру́дъ на повелѣ́нiе.

Уловя́тъ на ду́шу пра́ведничу, и кро́вь непови́нную осу́дятъ.

И бы́сть мнѣ́ Госпо́дь въ прибѣ́жище, и Бо́гъ мо́й въ по́мощь упова́нiя моего́:

и возда́стъ и́мъ Госпо́дь беззако́нiе и́хъ, и по лука́вствiю и́хъ погуби́тъ я́ Госпо́дь Бо́гъ {на́шъ}.

Хвала́ пѣ́сни Дави́ду, не надпи́санъ у Евре́й.

Прiиди́те, возра́дуемся Го́сподеви, воскли́кнемъ Бо́гу спаси́телю на́шему:

предвари́мъ лице́ Его́ во исповѣ́данiи, и во псалмѣ́хъ воскли́кнемъ Ему́:

я́ко Бо́гъ ве́лiй Госпо́дь, и Ца́рь ве́лiй по все́й земли́:

я́ко въ руцѣ́ Его́ вси́ концы́ земли́, и высоты́ го́ръ Того́ су́ть.

Я́ко Того́ е́сть мо́ре, и То́й сотвори́ е́, и су́шу ру́цѣ Его́ созда́стѣ.

Прiиди́те, поклони́мся и припаде́мъ Ему́, и воспла́чемся предъ Го́сподемъ сотво́ршимъ на́съ:

я́ко То́й е́сть Бо́гъ на́шъ, и мы́ лю́дiе па́жити Его́ и о́вцы руки́ Его́. Дне́сь а́ще гла́съ Его́ услы́шите,

не ожесточи́те серде́цъ ва́шихъ, я́ко въ прогнѣ́ванiи, по дни́ искуше́нiя въ пусты́ни:

въ о́ньже {идѣ́же} искуси́ша Мя́ отцы́ ва́ши, искуси́ша Мя́, и ви́дѣша дѣла́ Моя́.

Четы́редесять лѣ́тъ негодова́хъ ро́да того́, и рѣ́хъ: при́сно заблужда́ютъ се́рдцемъ, ті́и же не позна́ша путі́й Мои́хъ:

я́ко кля́хся во гнѣ́вѣ Мое́мъ, а́ще вни́дутъ въ поко́й Мо́й.

Хвала́ пѣ́сни Дави́ду, внегда́ до́мъ созида́шеся по плѣне́нiи, не надпи́санъ у Евре́й.

Воспо́йте Го́сподеви пѣ́снь но́ву, воспо́йте Го́сподеви вся́ земля́:

воспо́йте Го́сподеви, благослови́те и́мя Его́: благовѣсти́те де́нь от дне́ спасе́нiе Его́.

Возвѣсти́те во язы́цѣхъ сла́ву Его́, во всѣ́хъ лю́дехъ чудеса́ Его́.

Я́ко ве́лiй Госпо́дь и хва́ленъ зѣло́, стра́шенъ е́сть надъ всѣ́ми бо́ги.

Я́ко вси́ бо́зи язы́къ бѣ́сове: Госпо́дь же небеса́ сотвори́.

Исповѣ́данiе и красота́ предъ Ни́мъ, святы́ня и великолѣ́пiе во святи́лѣ Его́.

Принеси́те Го́сподеви, оте́чествiя язы́къ, принеси́те Го́сподеви сла́ву и че́сть.

Принеси́те Го́сподеви сла́ву и́мени Его́: возми́те же́ртвы и входи́те во дворы́ Его́.

Поклони́теся Го́сподеви во дворѣ́ святѣ́мъ Его́: да подви́жится от лица́ Его́ вся́ земля́.

Рцы́те во язы́цѣхъ, я́ко Госпо́дь воцари́ся: и́бо испра́ви вселе́нную, я́же не подви́жится: су́дитъ лю́демъ пра́востiю.

Да возвеселя́тся небеса́, и ра́дуется земля́: да подви́жится мо́ре и исполне́нiе его́:

возра́дуются поля́, и вся́ я́же на ни́хъ: тогда́ возра́дуются вся́ древа́ дубра́вная

от лица́ Госпо́дня, я́ко гряде́тъ, я́ко гряде́тъ суди́ти земли́: суди́ти вселе́ннѣй въ пра́вду, и лю́демъ и́стиною Свое́ю.

Псало́мъ Дави́ду, егда́ земля́ его́ устроя́шеся, не надпи́санъ у евре́й

Госпо́дь воцари́ся, да ра́дуется земля́, да веселя́тся о́строви мно́зи.

О́блакъ и мра́къ о́крестъ Его́: пра́вда и судьба́ исправле́нiе престо́ла Его́.

О́гнь предъ Ни́мъ предъи́детъ и попали́тъ о́крестъ враги́ Его́.

Освѣти́ша мо́лнiя Его́ вселе́нную: ви́дѣ и подви́жеся земля́.

Го́ры я́ко во́скъ раста́яша от лица́ Госпо́дня, от лица́ Го́спода всея́ земли́.

Возвѣсти́ша небеса́ пра́вду Его́, и ви́дѣша вси́ лю́дiе сла́ву Его́.

Да постыдя́тся вси́ кла́няющiися истука́ннымъ, хва́лящiися о и́долѣхъ свои́хъ: поклони́теся Ему́, вси́ а́нгели Его́.

Слы́ша и возвесели́ся Сiо́нъ, и возра́довашася дще́ри Иуде́йскiя, суде́бъ ра́ди Твои́хъ, Го́споди:

я́ко Ты́ Госпо́дь вы́шнiй надъ все́ю земле́ю, зѣло́ превозне́слся еси́ надъ всѣ́ми бо́ги.

Лю́бящiи Го́спода, ненави́дите зла́я: храни́тъ Госпо́дь ду́шы преподо́бныхъ Свои́хъ, изъ руки́ грѣ́шничи изба́витъ я́.

Свѣ́тъ возсiя́ пра́веднику, и пра́вымъ се́рдцемъ весе́лiе.

Весели́теся, пра́веднiи, о Го́сподѣ, и исповѣ́дайте па́мять святы́ни Его́.

Псало́мъ Дави́ду.

Воспо́йте Го́сподеви пѣ́снь но́ву, я́ко ди́вна сотвори́ Госпо́дь: спасе́ Его́ десни́ца Его́ и мы́шца свята́я Его́.

Сказа́ Госпо́дь спасе́нiе Свое́, предъ язы́ки откры́ пра́вду Свою́.

Помяну́ ми́лость Свою́ Иа́кову и и́стину Свою́ до́му Изра́илеву: ви́дѣша вси́ концы́ земли́ спасе́нiе Бо́га на́шего.

Воскли́кните Богови, вся́ земля́, воспо́йте и ра́дуйтеся и по́йте.

По́йте Го́сподеви въ гу́слехъ, въ гу́слехъ и гла́сѣ псало́мстѣ,

въ труба́хъ ко́ваныхъ и гла́сомъ трубы́ ро́жаны: воструби́те предъ Царе́мъ Го́сподемъ.

Да подви́жится мо́ре и исполне́нiе его́, вселе́нная и вси́ живу́щiи на не́й.

Рѣ́ки воспле́щутъ руко́ю вку́пѣ, го́ры возра́дуются

от лица́ Госпо́дня, я́ко гряде́тъ, я́ко и́детъ суди́ти земли́: суди́ти вселе́ннѣй въ пра́вду, и лю́демъ пра́востiю.

Псало́мъ Дави́ду.

Госпо́дь воцари́ся, да гнѣ́ваются лю́дiе: сѣдя́й на Херуви́мѣхъ, да подви́жится земля́.

Госпо́дь въ Сiо́нѣ вели́къ, и высо́къ е́сть надъ всѣ́ми людьми́.

Да исповѣ́дятся и́мени Твоему́ вели́кому, я́ко стра́шно и свято е́сть.

И че́сть царе́ва су́дъ лю́битъ: Ты́ угото́валъ еси́ правоты́, су́дъ и пра́вду во Иа́ковѣ Ты́ сотвори́лъ еси́.

Возноси́те Го́спода Бо́га на́шего и покланя́йтеся подно́жiю но́гу Его́, я́ко свято е́сть.

Моисе́й и Ааро́нъ во иере́ехъ Его́, и Самуи́лъ въ призыва́ющихъ и́мя Его́: призыва́ху Го́спода, и То́й послу́шаше и́хъ.

Въ столпѣ́ о́блачнѣ глаго́лаше къ ни́мъ: я́ко храня́ху свидѣ́нiя Его́ и повелѣ́нiя Его́, я́же даде́ и́мъ.

Го́споди Бо́же на́шъ, Ты́ послу́шалъ еси́ и́хъ: Бо́же, Ты́ ми́лостивъ быва́лъ еси́ и́мъ, и мща́я на вся́ начина́нiя и́хъ.

Возноси́те Го́спода Бо́га на́шего и покланя́йтеся въ горѣ́ святѣ́й Его́: я́ко свя́тъ Госпо́дь Бо́гъ на́шъ.

Псало́мъ Дави́ду во исповѣ́данiе.

Воскли́кните Богови вся́ земля́:

рабо́тайте Го́сподеви въ весе́лiи, вни́дите предъ Ни́мъ въ ра́дости.

Увѣ́дите, я́ко Госпо́дь То́й е́сть Бо́гъ на́шъ: То́й сотвори́ на́съ, а не мы́: мы́ же лю́дiе Его́ и о́вцы па́жити Его́.

Вни́дите во врата́ Его́ во исповѣ́данiи, во дворы́ Его́ въ пѣ́нiихъ: исповѣ́дайтеся Ему́, хвали́те и́мя Его́.

Я́ко бла́гъ Госпо́дь, въ вѣ́къ ми́лость Его́, и да́же до ро́да и ро́да и́стина Его́.

Псало́мъ Дави́ду.

Ми́лость и су́дъ воспою́ Тебѣ́, Го́споди:

пою́ и разумѣ́ю въ пути́ непоро́чнѣ: когда́ прiи́деши ко мнѣ́? Прехожда́хъ въ незло́бiи се́рдца моего́ посредѣ́ до́му моего́.

Не предлага́хъ предъ очи́ма мои́ма ве́щь законопресту́пную: творя́щыя преступле́нiе возненави́дѣхъ:

не прильпе́ мнѣ́ се́рдце стропти́во: уклоня́ющагося от мене́ лука́ваго не позна́хъ.

Оклевета́ющаго та́й и́скренняго своего́, сего́ изгоня́хъ: го́рдымъ о́комъ и несы́тымъ се́рдцемъ, съ си́мъ не ядя́хъ.

О́чи мои́ на вѣ́рныя земли́, посажда́ти я́ со мно́ю: ходя́й по пути́ непоро́чну, се́й ми́ служа́ше.

Не живя́ше посредѣ́ до́му моего́ творя́й горды́ню: глаго́ляй непра́ведная не исправля́ше предъ очи́ма мои́ма.

Воу́трiя избива́хъ вся́ грѣ́шныя земли́, е́же потреби́ти от гра́да Госпо́дня вся́ дѣ́лающыя беззако́нiе.

Украинский (Огієнко)

^92:1 Псалом.
Пісня на день суботній.

^92:2 То добре, щоб дякувати Господеві й виспівувати Ймення Твоє, о Всевишній,

^92:3 вранці розповідати про милість Твою, а ночами про правду Твою

^92:4 на десятиструнній й на арфі, на лютні та гуслах,

^92:5 бо потішив мене Ти, о Господи, вчинком Своїм, про діла Твоїх рук я співаю!

^92:6 Які то величні діла Твої, Господи, дуже глибокі думки Твої,

^92:7 нерозумна людина не знає, а недоумок не зрозуміє того!

^92:8 Коли несправедливі ростуть, як трава, і цвітуть всі злочинці, то на те, щоб навіки були вони знищені,

^92:9 а Ти, Господи, на висоті повік-віку!

^92:10 Бо ось вороги Твої, Господи, бо ось вороги Твої згинуть, розпорошаться всі беззаконники!

^92:11 і Ти рога мого підніс немов в однорожця, мене намастив Ти оливою свіжою.

^92:12 і дивилося око моє на занепад моїх ворогів, тих злочинців, що на мене встають, почують про це мої уші!

^92:13 Зацвіте справедливий, як пальма, і виженеться, немов кедр на Ливані,

^92:14 посаджені в домі Господнім цвітуть на подвір́ях нашого Бога,

^92:15 іще в сивині вони будуть цвісти, будуть ситі та свіжі,

^92:16 щоб розповідати, що щирий Господь, моя скеля, і в Ньому неправди нема!

^93:1 Царює Господь, зодягнувся у велич, зодягнувся Господь, оперезався Він силою, і міцно поставлений всесвіт, щоб не захитався!

^93:2 Престол Твій поставлений міцно спрадавна, від вічности Ти!

^93:3 Ріки піднесли, о Господи, ріки піднесли свій гуркіт, ріки будуть підносити шум від удару їхніх хвиль,

^93:4 та над гуркіт великих тих вод, над морські потужнії хвилі, могутніший Господь у висоті!

^93:5 Свідоцтва Твої дуже певні, а дому Твоєму належиться святість, о Господи, на довгії дні!

^94:1 Бог помсти Господь, Бог помсти з́явився,

^94:2 піднесися, о Судде землі, бундючним заплату віддай!

^94:3 Аж доки безбожні, о Господи, аж доки безбожні втішатися будуть?

^94:4 Доки будуть верзти, говорити бундючно, доки будуть пишатись злочинці?

^94:5 Вони тиснуть народ Твій, о Господи, а спадок Твій вони мучать…

^94:6 Вдову та чужинця вбивають вони, і мордують сиріт

^94:7 та й говорять: Не бачить Господь, і не завважить Бог Яковів…

^94:8 Зрозумійте це ви, нерозумні в народі, а ви, убогі на розум, коли наберетеся глузду?

^94:9 Хіба Той, що ухо щепив, чи Він не почує?
Хіба Той, що око створив, чи Він не побачить?

^94:10 Хіба Той, що карає народи, чи Він не скартає, Він, що навчає людину знання?

^94:11 Господь знає всі людські думки, що марнота вони!

^94:12 Блаженний той муж, що його Ти караєш, о Господи, і з Закону Свого навчаєш його,

^94:13 щоб його заспокоїти від лиходення, аж поки не викопана буде яма безбожному,

^94:14 бо Господь не опустить народу Свого, а спадку Свого не полишить,

^94:15 бо до праведности суд повернеться, а за ним всі невинного серця!

^94:16 Хто встане зо мною навпроти злостивих, хто встане зо мною навпроти злочинців?

^94:17 Коли б не Господь мені в поміч, то душа моя трохи була б не лягла в царство смерти!…

^94:18 Коли я кажу: Похитнулась нога моя, то, Господи, милість Твоя підпирає мене!

^94:19 Коли мої думки болючі в нутрі моїм множаться, то розради Твої веселять мою душу!

^94:20 Чи престол беззаконня з Тобою з́єднається, той, що гріх учиняє над право?

^94:21 Збираються проти душі справедливого, і чисту кров винуватять.

^94:22 і Господь став для мене твердинею, і мій Бог став за скелю притулку мого,

^94:23 і Він їхню силу на них повернув, і злом їхнім їх нищить, їх нищить Господь, Бог наш!

^95:1 Ходіть, заспіваймо Господеві, покликуймо радісно скелі спасіння нашого,

^95:2 хвалою обличчя Його випереджуймо, співаймо для Нього пісні,

^95:3 бо Господь Бог великий, і великий Він Цар над богами всіма,

^95:4 що в Нього в руці глибини землі, і Його верхогір́я гірські,

^95:5 що море Його, і вчинив Він його, і руки Його суходіл уформували!

^95:6 Прийдіть, поклонімося, і припадім, на коліна впадім перед Господом, що нас учинив!

^95:7 Він наш Бог, а ми люди Його пасовиська й отара руки Його.
Сьогодні, коли Його голос почуєте,

^95:8 не робіте твердим серця вашого, мов при Мериві, немов на пустині в день спроби,

^95:9 коли ваші батьки Мене брали на спробу, Мене випробовували, також бачили діло Моє.

^95:10 Сорок літ був огидним Мені оцей рід, й Я сказав: Цей народ блудосерді вони, й не пізнали доріг Моїх,

^95:11 тому заприсягся Я в гніві Своїм, що до місця Мого відпочинку не ввійдуть вони!

^96:1 Співайте для Господа пісню нову, уся земле, співайте для Господа!

^96:2 Співайте для Господа, благословляйте ім́я Його, з дня на день сповіщайте спасіння Його!

^96:3 Розповідайте про славу Його між поганами, про чуда Його між усіми народами,

^96:4 бо великий Господь і прославлений вельми, Він грізний понад богів усіх!

^96:5 Бо всі боги народів божки, а Господь створив небеса,

^96:6 перед лицем Його слава та велич, сила й краса у святині Його!

^96:7 Дайте Господу, роди народів, дайте Господу славу та силу,

^96:8 дайте Господу славу ймення Його, жертви приносьте і входьте в подвір́я Його!

^96:9 Додолу впадіть ув оздобі святій перед Господом, тремтіть перед обличчям Його, уся земле,

^96:10 сповістіть між народами: Царює Господь!
Він вселенну зміцнив, щоб не захиталась, Він буде судити людей справедливо!

^96:11 Хай небо радіє, і хай веселиться земля, нехай гримить море й усе, що у нім,

^96:12 нехай поле радіє та все, що на ньому!
Нехай заспівають тоді всі дерева лісні,

^96:13 перед Господнім лицем, бо гряде Він, бо землю судити гряде, Він за справедливістю буде судити вселенну, і народи по правді Своїй!

^97:1 Царює Господь: хай радіє земля, нехай веселяться численні острови!

^97:2 Хмара та морок круг Нього, справедливість та право підстава престолу Його.

^97:3 Огонь іде перед лицем Його, і ворогів Його палить навколо.

^97:4 Освітили вселенну Його блискавиці, те бачить земля та тремтить!

^97:5 Гори, як віск, розтопилися перед обличчям Господнім, перед обличчям Господа всієї землі.

^97:6 Небо розповідає про правду Його, й бачать славу Його всі народи.

^97:7 Нехай посоромлені будуть усі, хто ідолам служить, хто божками вихвалюється!
Додолу впадіть перед Ним, усі боги!

^97:8 Почув і звеселився Сіон, і потішились Юдині дочки через Твої присуди, Господи,

^97:9 бо над усією землею Найвищий Ти, Господи, над богами всіма Ти піднесений сильно!

^97:10 Хто Господа любить, ненавидьте зло!
Хто рятує душі святих Своїх, Той визволить їх із руки несправедливих.

^97:11 Світло сіється для справедливого, а для простосердих розрада.

^97:12 Радійте, праведні, Господом, і славте Його святу пам́ять!

^98:1 Псалом.
Співайте для Господа пісню нову, бо Він чуда вчинив!
Йому помогла правиця Його та святе рамено Його.

^98:2 Спасіння Своє Господь виявив, перед очима народів відкрив Свою правду.

^98:3 Пам́ятає Він Якову милість Свою, й Свою вірність для дому ізраїля.
Бачать всі кінці землі те спасіння, що чинить наш Бог.

^98:4 Уся земле, викликуйте Господу, покликуйте радісно, і співайте та грайте!

^98:5 Грайте Господеві на гуслах, на гуслах і піснопінням,

^98:6 на сурмах і голосом рогу викликуйте перед обличчям Царя Цього й Господа!

^98:7 Нехай шумить море й усе, що у ньому, вселенна й мешканці її,

^98:8 ріки хай плещуть в долоні, разом радіють хай гори

^98:9 перед обличчям Господнім, бо Він землю судити гряде: Він за справедливістю буде судити вселенну, і народи по правді!

^99:1 Царює Господь, і народи тремтять, сидить на Херувимах, і трясеться земля!

^99:2 Великий Господь на Сіоні, і піднесений Він над усіма народами!

^99:3 Хай ім́я Твоє славлять, велике й грізне воно!

^99:4 А сила Царя любить право, справедливість Ти міцно поставив, Ти Якову право та правду вчинив!

^99:5 Звеличуйте Господа, нашого Бога, і вклоняйтесь підніжкові ніг Його, Він бо Святий!

^99:6 Мойсей й Аарон серед священиків Його, а Самуїл серед тих, що кличуть імення Його.
Вони кликали до Господа, і Він вислухав їх,

^99:7 у стовпі хмари до них говорив.
Вони зберігали свідоцтва Його й постанови, що Він дав був для них.

^99:8 Господи, Боже наш, Ти вислуховував їх, Ти був для них Богом вибачливим, але мстився за їхні діла.

^99:9 Звеличуйте Господа, нашого Бога, і вклоняйтеся перед горою святою Його, бо Святий Господь, Бог наш!

^100:1 Вдячний псалом.
Уся земле, покликуйте Господу!

^100:2 Служіть Господеві із радістю, перед обличчя Його підійдіте зо співом!

^100:3 Знайте, що Господь Бог Він, Він нас учинив, і Його ми, Його ми народ та отара Його пасовиська.

^100:4 Увійдіть в Його брами з подякуванням, на подвір́я Його з похвалою!
Виславляйте Його, ім́я Його благословляйте,

^100:5 бо добрий Господь, Його милість навіки, а вірність Його з роду в рід!

^101:1 Псалом Давидів.
Я виспівувати буду про милість та суд, я буду співати до Тебе, о Господи,

^101:2 придивлятимуся до дороги невинного.
Коли прийдеш до мене?
Я буду ходити в невинності серця свого серед дому мого,

^101:3 не поставлю я перед очима своїми речі нікчемної, діло відступства ненавиджу, не приляже до мене воно,

^101:4 перекірливе серце відходить від мене, лихого не знаю!

^101:5 Хто таємно обчорнює ближнього свого, я знищу того, високоокого й гордосердого, його не стерплю!

^101:6 Мої очі на вірних землі, щоб сиділи зо мною.
Хто ходить дорогою невинного, той буде служити мені.

^101:7 Обманець не сяде в середині дому мого, і міцно не стане навпроти очей моїх неправдомовець!

^101:8 Всіх безбожних землі буду нищити кожного ранку, щоб з міста Господнього вигубити всіх злочинців!

Немецкий (GNB)

Языки

^92:1Ein Lied zum Sabbat.

^92:2HERR, es macht Freude, dir zu danken,
dich, den Höchsten, mit Liedern zu preisen,

^92:3frühmorgens schon deine Güte zu rühmen
und nachts noch deine Treue zu verkünden

^92:4beim Klang der zehnsaitigen Harfe,
zur Musik von Laute und Leier.

^92:5Was du getan hast, HERR, macht mich froh;
dein Eingreifen löst meinen Jubel aus.

^92:6HERR, wie gewaltig sind deine Taten,
wie unergründlich deine Gedanken!

^92:7Wer keine Einsicht hat, erkennt sie nicht.
Wer sich nichts sagen lässt,
wird nichts davon verstehen.

^92:8Menschen, die deine Gebote missachten,
können sprießen wie das Gras,
die Verbrecher mögen blühen und gedeihen –
am Ende werden sie ausgetilgt!

^92:9Du, HERR, hoch über allen,
du bleibst für alle Zeiten.

^92:10Aber deine Feinde, HERR,
deine Feinde kommen um;
sie werden vertrieben, diese Unheilstifter!

^92:11Du hast mir die Kraft des Wildstiers gegeben
und mich mit Ehre und Freude überschüttet.

^92:12Ich sehe den Sturz meiner Feinde,
ich höre das Klagegeschrei der Gegner,
die mich überfallen wollten.

^92:13Alle, die Gott die Treue halten,
wachsen auf wie immergrüne Palmen
und werden groß und stark wie Libanonzedern.

^92:14Weil sie in der Nähe des HERRN gepflanzt sind,
in den Vorhöfen am Tempel unseres Gottes,
wachsen und grünen sie immerzu.

^92:15Noch im hohen Alter tragen sie Frucht,
immer bleiben sie voll Saft und Kraft.

^92:16Ihr Ergehen bezeugt:
Der HERR tut das Rechte,
auf ihn ist Verlass,
bei ihm gibt́s kein Unrecht!

^93:1Der HERR ist König! Hoheit umhüllt ihn wie ein Mantel,
Macht umgibt ihn wie ein Gürtel.
Die Erde ist fest gegründet,
sie stürzt nicht zusammen.

^93:2HERR,
seit undenklichen Zeiten steht dein Thron,
von allem Anfang an warst du da.

^93:3Das Meer tobte,
es tobte und toste mit Gebrüll –
und immer noch möchte es toben, das Meer!

^93:4Mächtig ist das Brüllen des Meeres,
mächtiger noch sind seine Wellen,
doch am mächtigsten, HERR im Himmel, bist du!

^93:5Deine Weisungen verdienen Vertrauen
und deinen Tempel soll jeder achten,
ihn anerkennen als heiligen Ort
für alle kommenden Zeiten.

^94:1Gott, bei dir liegt die Vergeltung! Komm endlich, HERR, zeige dich!

^94:2Greif ein, du Richter der ganzen Welt,
gib den Vermessenen, was sie verdienen!

^94:3Wie lange dürfen sie noch triumphieren,
sie alle, die dich missachten?
Wie lange noch, HERR?

^94:4Sie reden und reden, diese Unheilstifter;
freche, überhebliche Prahler sind sie.

^94:5HERR, sie unterdrücken dein Volk,
sie zertreten Menschen, die dir gehören!

^94:6Sie bringen die Witwen und Waisen um
und töten auch die Fremden,
die Gastrecht haben in deinem Land.

^94:7»Der HERR sieht ja doch nichts«, sagen sie,
»der Gott Israels achtet nicht darauf!«

^94:8Gibt es noch etwas Dümmeres als euch?
Ihr Narren, wann denkt ihr endlich nach!

^94:9Er, der den Menschen Ohren gab,
sollte selbst nicht hören?
Er, der ihnen Augen schuf,
sollte selbst nicht sehen?

^94:10Er, der alle Völker erzieht,
sollte ausgerechnet euch nicht strafen?
Der HERR gibt den Menschen Erkenntnis,

^94:11er kennt auch alle ihre Pläne
und weiß, wie vergeblich und sinnlos sie sind.

^94:12Wie glücklich sind alle,
die du, HERR, erziehst,
denen du Wissen gibst durch dein Gesetz!

^94:13So bewahrst du sie davor,
ins Unglück zu laufen.
Doch für die Menschen, die dein Gesetz missachten,
hebt man schon die Grube aus.

^94:14Du lässt die Deinen nicht im Stich, HERR,
du sagst dich von deinem Volk nicht los.

^94:15Bald richten die Richter wieder nach dem Recht
und alle Aufrichtigen werden sich freuen.

^94:16Wer hilft mir gegen die Unheilstifter?
Wer verteidigt mich gegen diese Verbrecher?

^94:17HERR, wenn du mir nicht geholfen hättest,
dann wäre ich längst für immer verstummt.

^94:18Wenn ich dachte: »Nun stürze ich!«,
hast du mich mit deiner Güte gestützt.

^94:19Wenn mir das Herz schwer war von tausend Sorgen,
hat mich dein Trost wieder froh gemacht.

^94:20Dürfen ungerechte Richter sich auf dich berufen,
im Namen deines Rechtes Unrecht sprechen?

^94:21Sie verbünden sich gegen jeden Menschen,
der deinen Geboten gehorchen will.
Er wird zum Tod verurteilt,
obwohl er schuldlos ist.

^94:22Doch du, HERR, bist meine Burg,
du, mein Gott, bist der sichere Ort,
wo ich mich bergen kann.

^94:23Du zahlst ihnen ihre Verbrechen heim
und vernichtest sie durch ihre eigene Bosheit.
Ja, HERR, unser Gott, vernichte sie!

^95:1Kommt und jauchzt vor dem HERRN, wir begrüßen ihn mit Freudengeschrei;
denn er ist unser starker Helfer!

^95:2Wir treten vor ihn mit unserem Dank,
wir ehren ihn mit unseren Liedern!

^95:3Denn der HERR ist der höchste Gott,
der große König über alle Götter:

^95:4In seiner Gewalt sind die Tiefen der Erde
und ihm gehören die Gipfel der Berge.

^95:5Das Meer gehört ihm – er hat es gemacht,
und auch das Land – er hat es geformt.

^95:6Kommt, verneigt euch, werft euch nieder,
geht auf die Knie und betet ihn an,
ihn, den HERRN, unseren Schöpfer!

^95:7Denn er ist unser Gott
und wir sind sein Volk,
er sorgt für uns wie ein Hirt,
er leitet uns wie eine Herde.

Heute gilt es! Hört, was er euch sagt:

^95:8»Seid doch nicht so starrsinnig
wie eure Vorfahren damals in Meriba
oder an dem Tag von Massa in der Wüste!

^95:9Sie haben mich dort herausgefordert,
mich haben sie auf die Probe gestellt
und hatten doch meine Taten selber gesehen!

^95:10Angewidert haben sie mich,
die ganze Generation, vierzig lange Jahre!
Schließlich musste ich mir sagen:
́Alles, was sie wollen, ist verkehrt;
nach meinem Willen haben sie nie gefragt.́

^95:11Darum habe ich geschworen in meinem Zorn:
́Niemals werden sie das Land betreten,
wo ich ihnen Ruhe geben wollte!́«

^96:1Singt dem HERRN ein neues Lied! Singt dem HERRN,
ihr Bewohner der ganzen Erde!

^96:2Singt dem HERRN, dankt eurem Gott,
verkündet Tag für Tag, wie gern er hilft!

^96:3Erzählt allen Menschen von seiner Herrlichkeit,
berichtet allen Völkern von seinen großen Taten!

^96:4Der HERR ist mächtig, groß ist sein Ruhm;
mehr als alle Götter ist er zu fürchten.

^96:5Die Götter der Völker sind nur tote Götzen,
der HERR aber hat den Himmel geschaffen.

^96:6Macht und Hoheit umgeben ihn,
Pracht und Herrlichkeit erfüllen seinen Tempel.

^96:7Auf zu ihm, ihr Völker!
Erweist dem HERRN Ehre,
unterwerft euch seiner Macht!

^96:8Erweist ihm die Ehre, die ihm zusteht:
Bringt Opfergaben in seinen Tempel!

^96:9Werft euch vor ihm nieder,
wenn er in seiner Heiligkeit erscheint!
Die ganze Welt soll vor ihm erzittern.

^96:10Sagt es allen Menschen:
»Der HERR ist König!«
Die Erde ist fest gegründet,
sie stürzt nicht zusammen.
Der HERR wird alle Völker regieren
und ihnen gerechtes Urteil sprechen.

^96:11Der Himmel soll sich freuen,
die Erde soll jauchzen,
das Meer soll tosen mit allem, was darin lebt!

^96:12Der Ackerboden soll fröhlich sein
samt allem, was darauf wächst;
alle Bäume im Wald sollen jubeln!

^96:13Denn der HERR kommt;
er kommt und sorgt für Recht auf der Erde.
Er regiert die Völker in allen Ländern
als gerechter, unbestechlicher Richter.

^97:1Der HERR ist König! Jubeln soll die ganze Erde,
freuen sollen sich die fernsten Länder!

^97:2Dichtes Wolkendunkel umgibt den HERRN;
sein Thron ist gegründet auf Recht und Gerechtigkeit.

^97:3Feuer läuft vor ihm her
und verzehrt alle seine Feinde.

^97:4Seine Blitze erhellen die ganze Welt,
die Erde sieht es und zittert.

^97:5Die Berge zerfließen wie Wachs
vor dem HERRN, dem Herrscher der ganzen Erde.

^97:6Der Himmel bezeugt seine Treue
und alle Völker sehen seine Herrlichkeit.

^97:7Alle, die Götterbilder anbeten
und mit ihren toten Götzen prahlen,
werden zuschanden und müssen sich schämen;
denn alle Götter werfen sich nieder vor dem HERRN.

^97:8Die Zionsstadt hört es voll Freude,
alle Städte in Juda jubeln,
weil du, HERR, den Sieg errungen hast.

^97:9HERR, du bist der Höchste in der Welt,
himmelhoch stehst du über allen Göttern!

^97:10Ihr, die ihr den HERRN liebt, hasst alles Böse!
Ihr gehört zu ihm,
darum bewahrt er euer Leben;
er befreit euch aus der Gewalt der Verbrecher.

^97:11Bald geht die Sonne auf für alle,
die ihm die Treue halten
und ihm mit redlichem Herzen folgen;
dann werden sie voller Freude sein!

^97:12Freut euch über den HERRN,
ihr, die ihr treu auf seiner Seite steht!
Dankt ihm und denkt daran, dass er heilig ist!

^98:1Ein Lied.

Singt dem HERRN ein neues Lied!
Er hat Wunder für uns vollbracht:
Durch seine große göttliche Macht
hat er den Sieg errungen.

^98:2So hat er den Beweis erbracht, dass er rettet.
Allen Völkern hat er gezeigt:
Auf ihn ist Verlass!

^98:3Er hat sein Versprechen eingelöst
und hat Israel Güte und Treue erwiesen.
Bis ans Ende der Erde ist es nun bekannt,
dass unser Gott uns befreit hat.

^98:4Jubelt dem HERRN zu,
ihr Bewohner der Erde!
Jauchzt vor Freude, preist ihn mit Gesang!

^98:5Singt ihm Lieder zur Harfe,
lasst den Lobpreis ertönen zum Saitenspiel!

^98:6Lasst Trompeten und Hörner erschallen,
jauchzt vor dem HERRN,
dem Herrscher der Welt!

^98:7Das Meer soll brausen
mit allem, was darin lebt;
die Erde soll jubeln
mit allen, die darauf wohnen;

^98:8die Ströme sollen in die Hände klatschen
und alle Berge vor Freude singen!

^98:9Denn der HERR kommt;
er kommt und sorgt für Recht auf der Erde.
Er regiert die Völker in allen Ländern
als gerechter, unparteiischer Richter.

^99:1Der HERR ist König! Über den Keruben ist sein Thron;
die Völker zittern und die Erde bebt.

^99:2Der HERR ist mächtig in der Zionsstadt,
ein gewaltiger Herrscher über alle Völker.

^99:3Sie alle sollen dich preisen,
dich, den großen, Ehrfurcht gebietenden Gott!
Heilig bist du!

^99:4Dir, dem König, gehört die Macht
und du kümmerst dich um das Recht.
Du hast die Regeln für unser Leben aufgestellt,
in Israel Recht und Ordnung festgelegt.

^99:5Rühmt den HERRN, unseren Gott!
Werft euch nieder vor seinem Thron!
Heilig ist er!

^99:6Mose und Aaron waren seine Priester,
auch Samuel war unter denen, die zu ihm rufen;
sie beteten zu ihm
und er gab ihnen Antwort.

^99:7Er sprach zu ihnen aus der Wolkensäule
und sie hüteten die Mahnungen und Gebote,
die er ihnen anvertraute.

^99:8HERR, unser Gott, du hast ihre Bitten erhört:
Du hast deinem Volk die Schuld vergeben,
doch die Folgen seiner Taten musste es tragen.

^99:9Rühmt den HERRN, unseren Gott!
Werft euch nieder vor seinem heiligen Berg!
Der HERR, unser Gott, ist heilig!

^100:1Ein Danklied.

Jubelt dem HERRN zu, ihr Bewohner der Erde!

^100:2Stellt euch freudig in seinen Dienst!
Kommt zu ihm mit lautem Jauchzen!

^100:3Denkt daran: Der HERR allein ist Gott!
Er hat uns geschaffen und ihm gehören wir.
Sein Volk sind wir, er sorgt für uns
wie ein Hirt für seine Herde.

^100:4Geht durch die Tempeltore mit einem Danklied,
betretet den Festplatz mit Lobgesang!
Preist ihn, dankt ihm für seine Taten!

^100:5Denn der HERR ist gut zu uns,
seine Liebe hört niemals auf,
von einer Generation zur anderen bleibt er treu.

^101:1Ein Lied Davids.

Ich will singen von Güte und Recht;
HERR, darum singe und spiele ich für dich.

^101:2Ich achte darauf, untadelig zu leben.
Wann wirst du zu mir kommen?

Mit redlichem Herzen lebe ich
unter denen, die mich umgeben.

^101:3Ich befasse mich nicht mit Unheilsplänen.
Gottes Gebote zu übertreten ist mir verhasst,
niemand soll mir das nachsagen können.

^101:4Von Schlechtigkeit will ich nichts wissen;
darum sollen hinterhältige Menschen mir fernbleiben.

^101:5Wer seinen Nachbarn verleumdet
– auch wenn es nicht öffentlich geschieht –,
den bringe ich für immer zum Schweigen.
Ich dulde niemand, der überheblich ist
und auf andere herabsieht.

^101:6Aber ich halte Ausschau nach allen im Land,
die treu und zuverlässig sind;
mit solchen Leuten umgebe ich mich.
Wenn jemand ein vorbildliches Leben führt,
dann nehme ich ihn in meinen Dienst.

^101:7Für Menschen, die betrügen,
ist kein Platz in meiner Nähe
und solche, die lügen,
müssen mir aus den Augen.

^101:8Jeden Morgen halte ich strenges Gericht
über alle Verbrecher im Land.
Jeden, der andere ins Unglück stürzt,
will ich aus der Stadt des HERRN entfernen.