Быт. Исх. Лев. Чис. Втор. Нав. Суд. Руф. 1Цар. 2Цар. 3Цар. 4Цар. 1Пар. 2Пар. 1Ездр. Неем. 2Ездр. Тов. Иудиф. Эсф. 1Мак. 2Мак. 3Мак. 3Ездр. Иов. Пс. Притч. Еккл. Песн. Прем. Сир. Ис. Иер. Плч. Посл.Иер. Вар. Иез. Дан. Ос. Иоил. Ам. Авд. Ион. Мих. Наум. Авв. Соф. Агг. Зах. Мал. Мф. Мк. Лк. Ин. Деян. Иак. 1Пет. 2Пет. 1Ин. 2Ин. 3Ин. Иуд. Рим. 1Кор. 2Кор. Гал. Еф. Флп. Кол. 1Фес. 2Фес. 1Тим. 2Тим. Тит. Флм. Евр. Откр.

Псалтирь

 
  • Псало́мъ пѣ́сни, въ де́нь суббо́тный.
  • Благо е́сть исповѣ́датися Го́сподеви и пѣ́ти и́мени тво­ему́, вы́шнiй:
  • воз­вѣща́ти зау́тра ми́лость твою́ и и́стину твою́ на вся́ку но́щь,
  • въ десятостру́н­нѣмъ псалти́ри съ пѣ́снiю въ гу́слехъ.
  • Я́ко воз­весели́лъ мя́ еси́, Го́споди, въ творе́нiи тво­е́мъ, и въ дѣ́лѣхъ руку́ твое́ю воз­ра́дуюся.
  • Я́ко воз­вели́чишася дѣла́ твоя́, Го́споди: зѣло́ углуби́шася помышле́нiя твоя́.
  • Му́жъ безу́менъ не позна́етъ, и неразуми́въ не разумѣ́етъ си́хъ.
  • Внегда́ прозябо́ша грѣ́шницы я́ко трава́, и пронико́ша вси́ дѣ́ла­ю­щiи беззако́нiе, я́ко да потребя́т­ся въ вѣ́къ вѣ́ка:
  • ты́ же вы́шнiй во вѣ́къ, Го́споди.
  • Я́ко се́, врази́ тво­и́, Го́споди, я́ко се́, врази́ тво­и́ поги́бнутъ, и разы́дут­ся вси́ дѣ́ла­ю­щiи беззако́нiе.
  • И воз­несе́т­ся я́ко единоро́га ро́гъ мо́й, и ста́рость моя́ въ еле́и масти́тѣ:
  • и воз­зрѣ́ о́ко мое́ на враги́ моя́, и востаю́щыя на мя́ лука́вну­ю­щыя услы́шитъ у́хо мое́.
  • Пра́ведникъ я́ко фи́никсъ процвѣте́тъ: я́ко ке́дръ, и́же въ Лива́нѣ, умно́жит­ся.
  • Насажде́ни въ дому́ Госпо́дни во дво́рѣхъ Бо́га на́­шего процвѣту́тъ:
  • еще́ умно́жат­ся въ ста́рости масти́тѣ, и благопрiе́млюще бу́дутъ.
  • Да воз­вѣстя́тъ, я́ко пра́въ Госпо́дь Бо́гъ на́шъ, и нѣ́сть непра́вды въ не́мъ.
  • Въ де́нь предсуббо́тный, внегда́ насели́ся земля́, хвала́ пѣ́сни Дави́ду.
  • Госпо́дь воцари́ся, въ лѣ́поту облече́ся: облече́ся Госпо́дь въ си́лу и препоя́сася: и́бо утверди́ вселе́н­ную, я́же не подви́жит­ся.
  • Гото́въ престо́лъ тво́й от­то́лѣ: от­ вѣ́ка ты́ еси́.
  • Воздвиго́ша рѣ́ки, Го́споди, воз­двиго́ша рѣ́ки гла́сы своя́:
  • во́змутъ рѣ́ки сотре́нiя своя́, от­ гласо́въ во́дъ мно́гихъ. 5Ди́вны высоты́ морскі́я: ди́венъ въ высо́кихъ Госпо́дь.
  • 6Свидѣ́нiя твоя́ увѣ́ришася зѣло́. До́му тво­ему́ подоба́етъ святы́ня, Го́споди, въ долготу́ дні́й.
  • Псало́мъ Дави́ду, въ четве́ртый суббо́ты.
  • Бо́гъ от­мще́нiй Госпо́дь, Бо́гъ от­мще́нiй не обину́л­ся е́сть.
  • Вознеси́ся, судя́й земли́, воз­да́ждь воз­дая́нiе го́рдымъ.
  • Доко́лѣ грѣ́шницы, Го́споди, доко́лѣ грѣ́шницы восхва́лят­ся?
  • Провѣща́ютъ и воз­глаго́лютъ непра́вду, воз­глаго́лютъ вси́ дѣ́ла­ю­щiи беззако́нiе?
  • Лю́ди твоя́, Го́споди, смири́ша, и достоя́нiе твое́ озло́биша:
  • вдови́цу и си́ра умори́ша, и при­­ше́лца уби́ша,
  • и рѣ́ша: не у́зритъ Госпо́дь, ниже́ уразумѣ́етъ Бо́гъ Иа́ковль.
  • Разумѣ́йте же, безу́мнiи въ лю́дехъ, и бу́iи нѣ́когда, умудри́теся:
  • насажде́й у́хо, не слы́шитъ ли? или́ созда́вый о́ко, не сматря́етъ ли?
  • наказу́яй язы́ки, не обличи́тъ ли, уча́й человѣ́ка ра́зуму?
  • Госпо́дь вѣ́сть помышле́нiя человѣ́ческая, я́ко су́ть су́етна.
  • Блаже́нъ человѣ́къ, его́же а́ще нака́жеши, Го́споди, и от­ зако́на тво­его́ научи́ши его́:
  • укроти́ти его́ от­ дні́й лю́тыхъ, до́ндеже изры́ет­ся грѣ́шному я́ма.
  • Я́ко не от­ри́нетъ Госпо́дь люді́й сво­и́хъ, и достоя́нiя сво­его́ не оста́витъ:
  • до́ндеже пра́вда обрати́т­ся на су́дъ, и держа́щiися ея́ вси́ пра́вiи се́рдцемъ.
  • Кто́ воста́нетъ ми́ на лука́вну­ю­щыя? или́ кто́ спредста́нетъ ми́ на дѣ́ла­ю­щыя беззако́нiе?
  • А́ще не Госпо́дь помо́глъ бы ми́, вма́лѣ всели́лася бы во а́дъ душа́ моя́.
  • А́ще глаго́лахъ: подви́жеся нога́ моя́, ми́лость твоя́, Го́споди, помога́­ше ми́:
  • по мно́же­ст­ву болѣ́зней мо­и́хъ въ се́рдцы мо­е́мъ, утѣше́нiя твоя́ воз­весели́ша ду́шу мою́.
  • Да не пребу́детъ тебѣ́ престо́лъ беззако́нiя, созида́яй тру́дъ на повелѣ́нiе.
  • Уловя́тъ на ду́шу пра́ведничу, и кро́вь непови́н­ную осу́дятъ.
  • И бы́сть мнѣ́ Госпо́дь въ при­­бѣ́жище, и Бо́гъ мо́й въ по́мощь упова́нiя мо­его́:
  • и воз­да́стъ и́мъ Госпо́дь беззако́нiе и́хъ, и по лука́в­ст­вiю и́хъ погуби́тъ я́ Госпо́дь Бо́гъ {на́шъ}.
  • Хвала́ пѣ́сни Дави́ду, не надпи́санъ у Евре́й.
  • Прiиди́те, воз­ра́дуемся Го́сподеви, воскли́кнемъ Бо́гу спаси́телю на́­шему:
  • предвари́мъ лице́ его́ во исповѣ́данiи, и во псалмѣ́хъ воскли́кнемъ ему́:
  • я́ко Бо́гъ ве́лiй Госпо́дь, и Ца́рь ве́лiй по все́й земли́:
  • я́ко въ руцѣ́ его́ вси́ концы́ земли́, и высоты́ го́ръ того́ су́ть.
  • Я́ко того́ е́сть мо́ре, и то́й сотвори́ е́, и су́шу ру́цѣ его́ созда́стѣ.
  • Прiиди́те, поклони́мся и при­­паде́мъ ему́, и воспла́чемся предъ Го́сподемъ сотво́ршимъ на́съ:
  • я́ко то́й е́сть Бо́гъ на́шъ, и мы́ лю́дiе па́жити его́ и о́вцы руки́ его́. Дне́сь а́ще гла́съ его́ услы́шите,
  • не ожесточи́те серде́цъ ва́шихъ, я́ко въ прогнѣ́ванiи, по дни́ искуше́нiя въ пусты́ни:
  • въ о́ньже {идѣ́же} искуси́ша мя́ отцы́ ва́ши, искуси́ша мя́, и ви́дѣша дѣла́ моя́.
  • Четы́редесять лѣ́тъ негодова́хъ ро́да того́, и рѣ́хъ: при́сно заблужда́ютъ се́рдцемъ, ті́и же не позна́ша путі́й мо­и́хъ:
  • я́ко кля́хся во гнѣ́вѣ мо­е́мъ, а́ще вни́дутъ въ поко́й мо́й.
  • Хвала́ пѣ́сни Дави́ду, внегда́ до́мъ созида́­шеся по плѣне́нiи, не надпи́санъ у Евре́й.
  • Воспо́йте Го́сподеви пѣ́снь но́ву, воспо́йте Го́сподеви вся́ земля́:
  • воспо́йте Го́сподеви, благослови́те и́мя его́: благовѣсти́те де́нь от­ дне́ спасе́нiе его́.
  • Возвѣсти́те во язы́цѣхъ сла́ву его́, во всѣ́хъ лю́дехъ чудеса́ его́.
  • Я́ко ве́лiй Госпо́дь и хва́ленъ зѣло́, стра́­шенъ е́сть надъ всѣ́ми бо́ги.
  • Я́ко вси́ бо́зи язы́къ бѣ́сове: Госпо́дь же небеса́ сотвори́.
  • Исповѣ́данiе и красота́ предъ ни́мъ, святы́ня и великолѣ́пiе во святи́лѣ его́.
  • Принеси́те Го́сподеви, оте́че­ст­вiя язы́къ, при­­неси́те Го́сподеви сла́ву и че́сть.
  • Принеси́те Го́сподеви сла́ву и́мени его́: воз­ми́те же́ртвы и входи́те во дворы́ его́.
  • Поклони́теся Го́сподеви во дворѣ́ святѣ́мъ его́: да подви́жит­ся от­ лица́ его́ вся́ земля́.
  • Рцы́те во язы́цѣхъ, я́ко Госпо́дь воцари́ся: и́бо испра́ви вселе́н­ную, я́же не подви́жит­ся: су́дитъ лю́демъ пра́востiю.
  • Да воз­веселя́т­ся небеса́, и ра́дует­ся земля́: да подви́жит­ся мо́ре и исполне́нiе его́:
  • воз­ра́дуют­ся поля́, и вся́ я́же на ни́хъ: тогда́ воз­ра́дуют­ся вся́ древа́ дубра́вная
  • от­ лица́ Госпо́дня, я́ко гряде́тъ, я́ко гряде́тъ суди́ти земли́: суди́ти вселе́н­нѣй въ пра́вду, и лю́демъ и́стиною сво­е́ю.
  • Псало́мъ Дави́ду, егда́ земля́ его́ устроя́шеся, не надпи́санъ у евре́й
  • Госпо́дь воцари́ся, да ра́дует­ся земля́, да веселя́т­ся о́строви мно́зи.
  • О́блакъ и мра́къ о́крестъ его́: пра́вда и судьба́ исправле́нiе престо́ла его́.
  • О́гнь предъ ни́мъ предъи́детъ и попали́тъ о́крестъ враги́ его́.
  • Освѣти́ша мо́лнiя его́ вселе́н­ную: ви́дѣ и подви́жеся земля́.
  • Го́ры я́ко во́скъ раста́яша от­ лица́ Госпо́дня, от­ лица́ Го́спода всея́ земли́.
  • Возвѣсти́ша небеса́ пра́вду его́, и ви́дѣша вси́ лю́дiе сла́ву его́.
  • Да постыдя́т­ся вси́ кла́ня­ю­щiися истука́н­нымъ, хва́лящiися о и́долѣхъ сво­и́хъ: поклони́теся ему́, вси́ а́нгели его́.
  • Слы́ша и воз­весели́ся Сiо́нъ, и воз­ра́довашася дще́ри иуде́йскiя, суде́бъ ра́ди тво­и́хъ, Го́споди:
  • я́ко ты́ Госпо́дь вы́шнiй надъ все́ю земле́ю, зѣло́ превоз­не́сл­ся еси́ надъ всѣ́ми бо́ги.
  • Лю́бящiи Го́спода, ненави́дите зла́я: храни́тъ Госпо́дь ду́шы преподо́бныхъ сво­и́хъ, изъ руки́ грѣ́шничи изба́витъ я́.
  • Свѣ́тъ воз­сiя́ пра́веднику, и пра́вымъ се́рдцемъ весе́лiе.
  • Весели́теся, пра́веднiи, о Го́сподѣ, и исповѣ́дайте па́мять святы́ни его́.
  • Псало́мъ Дави́ду.
  • Воспо́йте Го́сподеви пѣ́снь но́ву, я́ко ди́вна сотвори́ Госпо́дь: спасе́ его́ десни́ца его́ и мы́шца свята́я его́.
  • Сказа́ Госпо́дь спасе́нiе свое́, предъ язы́ки от­кры́ пра́вду свою́.
  • Помяну́ ми́лость свою́ Иа́кову и и́стину свою́ до́му Изра́илеву: ви́дѣша вси́ концы́ земли́ спасе́нiе Бо́га на́­шего.
  • Воскли́кните богови, вся́ земля́, воспо́йте и ра́дуйтеся и по́йте.
  • По́йте Го́сподеви въ гу́слехъ, въ гу́слехъ и гла́сѣ псало́мстѣ,
  • въ труба́хъ ко́ваныхъ и гла́сомъ трубы́ ро́жаны: воструби́те предъ Царе́мъ Го́сподемъ.
  • Да подви́жит­ся мо́ре и исполне́нiе его́, вселе́н­ная и вси́ живу́щiи на не́й.
  • Рѣ́ки воспле́щутъ руко́ю вку́пѣ, го́ры воз­ра́дуют­ся
  • от­ лица́ Госпо́дня, я́ко гряде́тъ, я́ко и́детъ суди́ти земли́: суди́ти вселе́н­нѣй въ пра́вду, и лю́демъ пра́востiю.
  • Псало́мъ Дави́ду.
  • Госпо́дь воцари́ся, да гнѣ́вают­ся лю́дiе: сѣдя́й на херуви́мѣхъ, да подви́жит­ся земля́.
  • Госпо́дь въ Сiо́нѣ вели́къ, и высо́къ е́сть надъ всѣ́ми людьми́.
  • Да исповѣ́дят­ся и́мени тво­ему́ вели́кому, я́ко стра́шно и свято е́сть.
  • И че́сть царе́ва су́дъ лю́битъ: ты́ угото́валъ еси́ правоты́, су́дъ и пра́вду во Иа́ковѣ ты́ сотвори́лъ еси́.
  • Возноси́те Го́спода Бо́га на́­шего и покланя́йтеся подно́жiю но́гу его́, я́ко свято е́сть.
  • Моисе́й и Ааро́нъ во иере́ехъ его́, и самуи́лъ въ при­­зыва́ющихъ и́мя его́: при­­зыва́ху Го́спода, и то́й послу́шаше и́хъ.
  • Въ столпѣ́ о́блачнѣ глаго́лаше къ ни́мъ: я́ко храня́ху свидѣ́нiя его́ и повелѣ́нiя его́, я́же даде́ и́мъ.
  • Го́споди Бо́же на́шъ, ты́ послу́шалъ еси́ и́хъ: Бо́же, ты́ ми́лостивъ быва́лъ еси́ и́мъ, и мща́я на вся́ начина́нiя и́хъ.
  • Возноси́те Го́спода Бо́га на́­шего и покланя́йтеся въ горѣ́ святѣ́й его́: я́ко свя́тъ Госпо́дь Бо́гъ на́шъ.
  • Псало́мъ Дави́ду во исповѣ́данiе.
  • Воскли́кните богови вся́ земля́:
  • рабо́тайте Го́сподеви въ весе́лiи, вни́дите предъ ни́мъ въ ра́дости.
  • Увѣ́дите, я́ко Госпо́дь то́й е́сть Бо́гъ на́шъ: то́й сотвори́ на́съ, а не мы́: мы́ же лю́дiе его́ и о́вцы па́жити его́.
  • Вни́дите во врата́ его́ во исповѣ́данiи, во дворы́ его́ въ пѣ́нiихъ: исповѣ́дайтеся ему́, хвали́те и́мя его́.
  • Я́ко бла́гъ Госпо́дь, въ вѣ́къ ми́лость его́, и да́же до ро́да и ро́да и́стина его́.
  • Псало́мъ Дави́ду.
  • Ми́лость и су́дъ воспою́ тебѣ́, Го́споди:
  • пою́ и разумѣ́ю въ пути́ непоро́чнѣ: когда́ прiи́деши ко мнѣ́? прехожда́хъ въ незло́бiи се́рдца мо­его́ посредѣ́ до́му мо­его́.
  • Не предлага́хъ предъ очи́ма мо­и́ма ве́щь законопресту́пную: творя́щыя преступле́нiе воз­ненави́дѣхъ:
  • не при­­льпе́ мнѣ́ се́рдце стропти́во: уклоня́ющагося от­ мене́ лука́ваго не позна́хъ.
  • Оклевета́ющаго та́й и́скрен­няго сво­его́, сего́ изгоня́хъ: го́рдымъ о́комъ и несы́тымъ се́рдцемъ, съ си́мъ не ядя́хъ.
  • О́чи мо­и́ на вѣ́рныя земли́, посажда́ти я́ со мно́ю: ходя́й по пути́ непоро́чну, се́й ми́ служа́­ше.
  • Не живя́ше посредѣ́ до́му мо­его́ творя́й горды́ню: глаго́ляй непра́ведная не исправля́ше предъ очи́ма мо­и́ма.
  • Во­у́трiя избива́хъ вся́ грѣ́шныя земли́, е́же потреби́ти от­ гра́да Госпо́дня вся́ дѣ́ла­ю­щыя беззако́нiе.
  • Псалом. Песнь на день субботний.
  • Благо есть славить Господа и петь имени Твоему, Всевышний,
  • возвещать утром милость Твою и истину Твою в ночи,
  • на десятиструнном и псалтири, с песнью на гуслях.
  • Ибо Ты возвеселил меня, Господи, творением Твоим: я восхищаюсь делами рук Твоих.
  • Как велики дела Твои, Господи! дивно глубоки помышления Твои!
  • Человек несмысленный не знает, и невежда не разумеет того.
  • Тогда как нечестивые возникают, как трава, и делающие беззаконие цветут, чтобы исчезнуть на веки, –
  • Ты, Господи, высок во веки!
  • Ибо вот, враги Твои, Господи, – вот, враги Твои гибнут, и рассыпаются все делающие беззаконие;
  • а мой рог Ты возносишь, как рог единорога, и я умащен свежим елеем;
  • и око мое смотрит на врагов моих, и уши мои слышат о восстающих на меня злодеях.
  • Праведник цветет, как пальма, возвышается подобно кедру на Ливане.
  • Насажденные в доме Господнем, они цветут во дворах Бога нашего;
  • они и в старости плодовиты, сочны и свежи,
  • чтобы возвещать, что праведен Господь, твердыня моя, и нет неправды в Нем.
  • Господь царствует; Он облечен величием, облечен Господь могуществом [и] препоясан: потому вселенная тверда, не подвигнется.
  • Престол Твой утвержден искони: Ты – от века.
  • Возвышают реки, Господи, возвышают реки голос свой, возвышают реки волны свои.
  • Но паче шума вод многих, сильных волн морских, силен в вышних Господь.
  • Откровения Твои несомненно верны. Дому Твоему, Господи, принадлежит святость на долгие дни.
  • Боже отмщений, Господи, Боже отмщений, яви Себя!
  • Восстань, Судия земли, воздай возмездие гордым.
  • Доколе, Господи, нечестивые, доколе нечестивые торжествовать будут?
  • Они изрыгают дерзкие речи; величаются все делающие беззаконие;
  • попирают народ Твой, Господи, угнетают наследие Твое;
  • вдову и пришельца убивают, и сирот умерщвляют
  • и говорят: «не увидит Господь, и не узнает Бог Иаковлев».
  • Образумьтесь, бессмысленные люди! когда вы будете умны, невежды?
  • Насадивший ухо не услышит ли? и образовавший глаз не увидит ли?
  • Вразумляющий народы неужели не обличит, – Тот, Кто учит человека разумению?
  • Господь знает мысли человеческие, что они суетны.
  • Блажен человек, которого вразумляешь Ты, Господи, и наставляешь законом Твоим,
  • чтобы дать ему покой в бедственные дни, доколе нечестивому выроется яма!
  • Ибо не отринет Господь народа Своего и не оставит наследия Своего.
  • Ибо суд возвратится к правде, и за ним последуют все правые сердцем.
  • Кто восстанет за меня против злодеев? кто станет за меня против делающих беззаконие?
  • Если бы не Господь был мне помощником, вскоре вселилась бы душа моя в страну молчания.
  • Когда я говорил: «колеблется нога моя», – милость Твоя, Господи, поддерживала меня.
  • При умножении скорбей моих в сердце моем, утешения Твои услаждают душу мою.
  • Станет ли близ Тебя седалище губителей, умышляющих насилие вопреки закону?
  • Толпою устремляются они на душу праведника и осуждают кровь неповинную.
  • Но Господь – защита моя, и Бог мой – твердыня убежища моего,
  • и обратит на них беззаконие их, и злодейством их истребит их, истребит их Господь Бог наш.
  • Приидите, воспоем Господу, воскликнем [Богу], твердыне спасения нашего;
  • предстанем лицу Его со славословием, в песнях воскликнем Ему,
  • ибо Господь есть Бог великий и Царь великий над всеми богами.
  • В Его руке глубины земли, и вершины гор – Его же;
  • Его – море, и Он создал его, и сушу образовали руки Его.
  • Приидите, поклонимся и припадем, преклоним колени пред лицем Господа, Творца нашего;
  • ибо Он есть Бог наш, и мы – народ паствы Его и овцы руки Его. О, если бы вы ныне послушали гласа Его:
  • «не ожесточите сердца вашего, как в Мериве, как в день искушения в пустыне,
  • где искушали Меня отцы ваши, испытывали Меня, и видели дело Мое.
  • Сорок лет Я был раздражаем родом сим, и сказал: это народ, заблуждающийся сердцем; они не познали путей Моих,
  • и потому Я поклялся во гневе Моем, что они не войдут в покой Мой».
  • Воспойте Господу песнь новую; воспойте Господу, вся земля;
  • пойте Господу, благословляйте имя Его, благовествуйте со дня на день спасение Его;
  • возвещайте в народах славу Его, во всех племенах чудеса Его;
  • ибо велик Господь и достохвален, страшен Он паче всех богов.
  • Ибо все боги народов – идолы, а Господь небеса сотворил.
  • Слава и величие пред лицем Его, сила и великолепие во святилище Его.
  • Воздайте Господу, племена народов, воздайте Господу славу и честь;
  • воздайте Господу славу имени Его, несите дары и идите во дворы Его;
  • поклонитесь Господу во благолепии святыни. Трепещи пред лицем Его, вся земля!
  • Скажите народам: Господь царствует! потому тверда вселенная, не поколеблется. Он будет судить народы по правде.
  • Да веселятся небеса и да торжествует земля; да шумит море и что наполняет его;
  • да радуется поле и все, что на нем, и да ликуют все дерева дубравные
  • пред лицем Господа; ибо идет, ибо идет судить землю. Он будет судить вселенную по правде, и народы – по истине Своей.
  • Господь царствует: да радуется земля; да веселятся многочисленные острова.
  • Облако и мрак окрест Его; правда и суд – основание престола Его.
  • Пред Ним идет огонь и вокруг попаляет врагов Его.
  • Молнии Его освещают вселенную; земля видит и трепещет.
  • Горы, как воск, тают от лица Господа, от лица Господа всей земли.
  • Небеса возвещают правду Его, и все народы видят славу Его.
  • Да постыдятся все служащие истуканам, хвалящиеся идолами. Поклонитесь пред Ним, все боги*. //*По переводу 70-ти: все Ангелы Его.
  • Слышит Сион и радуется, и веселятся дщери Иудины ради судов Твоих, Господи,
  • ибо Ты, Господи, высок над всею землею, превознесен над всеми богами.
  • Любящие Господа, ненавидьте зло! Он хранит души святых Своих; из руки нечестивых избавляет их.
  • Свет сияет на праведника, и на правых сердцем – веселие.
  • Радуйтесь, праведные, о Господе и славьте память святыни Его.
  • Воспойте Господу новую песнь, ибо Он сотворил чудеса. Его десница и святая мышца Его доставили Ему победу.
  • Явил Господь спасение Свое, открыл пред очами народов правду Свою.
  • Вспомнил Он милость Свою [к Иакову] и верность Свою к дому Израилеву. Все концы земли увидели спасение Бога нашего.
  • Восклицайте Господу, вся земля; торжествуйте, веселитесь и пойте;
  • пойте Господу с гуслями, с гуслями и с гласом псалмопения;
  • при звуке труб и рога торжествуйте пред Царем Господом.
  • Да шумит море и что наполняет его, вселенная и живущие в ней;
  • да рукоплещут реки, да ликуют вместе горы
  • пред лицем Господа, ибо Он идет судить землю. Он будет судить вселенную праведно и народы – верно.
  • Господь царствует: да трепещут народы! Он восседает на Херувимах: да трясется земля!
  • Господь на Сионе велик, и высок Он над всеми народами.
  • Да славят великое и страшное имя Твое: свято оно!
  • И могущество царя любит суд. Ты утвердил справедливость; суд и правду Ты совершил в Иакове.
  • Превозносите Господа, Бога нашего, и поклоняйтесь подножию Его: свято оно!
  • Моисей и Аарон между священниками и Самуил между призывающими имя Его взывали к Господу, и Он внимал им.
  • В столпе облачном говорил Он к ним; они хранили Его заповеди и устав, который Он дал им.
  • Господи, Боже наш! Ты внимал им; Ты был для них Богом прощающим и наказывающим за дела их.
  • Превозносите Господа, Бога нашего, и поклоняйтесь на святой горе Его, ибо свят Господь, Бог наш.
  • Воскликните Господу, вся земля!
  • Служи́те Господу с веселием; идите пред лице Его с восклицанием!
  • Познайте, что Господь есть Бог, что Он сотворил нас, и мы – Его, Его народ и овцы паствы Его.
  • Входите во врата Его со славословием, во дворы Его – с хвалою. Славьте Его, благословляйте имя Его,
  • ибо благ Господь: милость Его вовек, и истина Его в род и род.
  • Милость и суд буду петь; Тебе, Господи, буду петь.
  • Буду размышлять о пути непорочном: «когда ты придешь ко мне?» Буду ходить в непорочности моего сердца посреди дома моего.
  • Не положу пред очами моими вещи непотребной; дело преступное я ненавижу: не прилепится оно ко мне.
  • Сердце развращенное будет удалено от меня; злого я не буду знать.
  • Тайно клевещущего на ближнего своего изгоню; гордого очами и надменного сердцем не потерплю.
  • Глаза мои на верных земли, чтобы они пребывали при мне; кто ходит путем непорочности, тот будет служить мне.
  • Не будет жить в доме моем поступающий коварно; говорящий ложь не останется пред глазами моими.
  • С раннего утра буду истреблять всех нечестивцев земли, дабы искоренить из града Господня всех делающих беззаконие.
  • الساكن في ستر العلي في ظل القدير يبيت

  • اقول للرب ملجإي وحصني الهي فاتكل عليه.

  • لانه ينجيك من فخ الصياد ومن الوبإ الخطر.

  • بخوافيه يظللك وتحت اجنحته تحتمي. ترس ومجن حقه.

  • لا تخشى من خوف الليل ولا من سهم يطير في النهار.

  • ولا من وبإ يسلك في الدجى ولا من هلاك يفسد في الظهيرة.

  • يسقط عن جانبك الف وربوات عن يمينك. اليك لا يقرب.

  • انما بعينيك تنظر وترى مجازاة الاشرار

  • لانك قلت انت يا رب ملجإي. جعلت العلي مسكنك.

  • لا يلاقيك شر ولا تدنو ضربة من خيمتك.

  • لانه يوصي ملائكته بك لكي يحفظوك في كل طرقك.

  • على الايدي يحملونك لئلا تصدم بحجر رجلك.

  • على الاسد والصل تطأ. الشبل والثعبان تدوس.

  • لانه تعلق بي انجيه. ارفعه لانه عرف اسمي.

  • يدعوني فاستجيب له. معه انا في الضيق. انقذه وامجده.

  • من طول الايام اشبعه واريه خلاصي

  • مزمور تسبيحة. ليوم السبت. حسن هو الحمد للرب والترنم لاسمك ايها العلي.

  • ان يخبر برحمتك في الغداة وامانتك كل ليلة

  • على ذات عشرة اوتار وعلى الرباب على عزف العود.

  • لانك فرحتني يا رب بصنائعك. باعمال يديك ابتهج.

  • ما اعظم اعمالك يا رب واعمق جدا افكارك.

  • الرجل البليد لا يعرف والجاهل لا يفهم هذا.

  • اذا زها الاشرار كالعشب وازهر كل فاعلي الاثم فلكي يبادوا الى الدهر.

  • اما انت يا رب فمتعال الى الابد.

  • لانه هوذا اعداؤك يا رب لانه هوذا اعداؤك يبيدون. يتبدد كل فاعلي الاثم.

  • وتنصب مثل البقر الوحشي قرني. تدهنت بزيت طري.

  • وتبصر عيني بمراقبيّ. وبالقائمين عليّ بالشر تسمع اذناي

  • الصدّيق كالنخلة يزهو كالارز في لبنان ينمو.

  • مغروسين في بيت الرب في ديار الهنا يزهرون.

  • ايضا يثمرون في الشيبة. يكونون دساما وخضرا

  • ليخبروا بان الرب مستقيم. صخرتي هو ولا ظلم فيه

  • الرب قد ملك. لبس الجلال. لبس الرب القدرة. ائتزر بها. ايضا تثبتت المسكونة. لا تتزعزع.

  • كرسيك مثبتة منذ القدم. منذ الازل انت.

  • رفعت الانهار يا رب رفعت الانهار صوتها. ترفع الانهار عجيجها.

  • من اصوات مياه كثيرة من غمار امواج البحر الرب في العلى اقدر.

  • شهاداتك ثابتة جدا. ببيتك تليق القداسة يا رب الى طول الايام

  • يا اله النقمات يا رب يا اله النقمات اشرق.

  • ارتفع يا ديان الارض. جاز صنيع المستكبرين.

  • حتى متى الخطاة يا رب حتى متى الخطاة يشمتون.

  • يبقون يتكلمون بوقاحة. كل فاعلي الاثم يفتخرون.

  • يسحقون شعبك يا رب ويذلون ميراثك.

  • يقتلون الارملة والغريب ويميتون اليتيم.

  • ويقولون الرب لا يبصر واله يعقوب لا يلاحظ

  • افهموا ايها البلداء في الشعب ويا جهلاء متى تعقلون.

  • الغارس الاذن ألا يسمع. الصانع العين ألا يبصر.

  • المؤدب الامم ألا يبكت. المعلم الانسان معرفة.

  • الرب يعرف افكار الانسان انها باطلة.

  • طوبى للرجل الذي تؤدبه يا رب وتعلمه من شريعتك

  • لتريحه من ايام الشر حتى تحفر للشرير حفرة.

  • لان الرب لا يرفض شعبه ولا يترك ميراثه.

  • لانه الى العدل يرجع القضاء وعلى اثره كل مستقيمي القلوب

  • من يقوم لي على المسيئين. من يقف لي ضد فعلة الاثم.

  • لولا ان الرب معيني لسكنت نفسي سريعا ارض السكوت.

  • اذ قلت قد زلت قدمي فرحمتك يا رب تعضدني.

  • عند كثرة همومي في داخلي تعزياتك تلذذ نفسي.

  • هل يعاهدك كرسي المفاسد المختلق اثما على فريضة.

  • يزدحمون على نفس الصدّيق ويحكمون على دم زكي.

  • فكان الرب لي صرحا والهي صخرة ملجإي

  • ويرد عليهم اثمهم وبشرهم يفنيهم. يفنيهم الرب الهنا

  • هلم نرنم للرب نهتف لصخرة خلاصنا.

  • نتقدم امامه بحمد وبترنيمات نهتف له.

  • لان الرب اله عظيم ملك كبير على كل الآلهة.

  • الذي بيده مقاصير الارض وخزائن الجبال له.

  • الذي له البحر وهو صنعه ويداه سبكتا اليابسة

  • هلم نسجد ونركع ونجثو امام الرب خالقنا.

  • لانه هو الهنا ونحن شعب مرعاه وغنم يده. اليوم ان سمعتم صوته

  • فلا تقسّوا قلوبكم كما في مريبة مثل يوم مسة في البرية

  • حيث جربني آباؤكم. اختبروني. ابصروا ايضا فعلي

  • اربعين سنة مقت ذلك الجيل وقلت هم شعب ضال قلبهم وهم لم يعرفوا سبلي.

  • فاقسمت في غضبي لا يدخلون راحتي

  • رنموا للرب ترنيمة جديدة رنمي للرب يا كل الارض.

  • رنموا للرب باركوا اسمه بشروا من يوم الى يوم بخلاصه.

  • حدثوا بين الامم بمجده بين جميع الشعوب بعجائبه.

  • لان الرب عظيم وحميد جدا مهوب هو على كل الآلهة.

  • لان كل آلهة الشعوب اصنام اما الرب فقد صنع السموات.

  • مجد وجلال قدامه. العزّ والجمال في مقدسه

  • قدموا للرب يا قبائل الشعوب قدموا للرب مجدا وقوة.

  • قدموا للرب مجد اسمه. هاتوا تقدمة وادخلوا دياره.

  • اسجدوا للرب في زينة مقدسة. ارتعدي قدامه يا كل الارض.

  • قولوا بين الامم الرب قد ملك. ايضا تثبتت المسكونة فلا تتزعزع. يدين الشعوب بالاستقامة.

  • لتفرح السموات ولتبتهج الارض ليعج البحر وملؤه

  • ليجذل الحقل وكل ما فيه لتترنم حينئذ كل اشجار الوعر

  • امام الرب لانه جاء. جاء ليدين الارض. يدين المسكونة بالعدل والشعوب بامانته

  • الرب قد ملك فلتبتهج الارض ولتفرح الجزائر الكثيرة.

  • السحاب والضباب حوله. العدل والحق قاعدة كرسيه.

  • قدامه تذهب نار وتحرق اعداءه حوله.

  • اضاءت بروقه المسكونة. رأت الارض وارتعدت.

  • ذابت الجبال مثل الشمع قدام الرب قدام سيد الارض كلها.

  • اخبرت السموات بعدله ورأى جميع الشعوب مجده

  • يخزى كل عابدي تمثال منحوت المفتخرين بالاصنام. اسجدوا له يا جميع الآلهة.

  • سمعت صهيون ففرحت وابتهجت بنات يهوذا من اجل احكامك يا رب.

  • لانك انت يا رب علي على كل الارض. علوت جداعلى كل الآلهة

  • يا محبي الرب ابغضوا الشر. هو حافظ نفوس اتقيائه. من يد الاشرار ينقذهم.

  • نور قد زرع للصديق وفرح للمستقيمي القلب.

  • افرحوا ايها الصديقون بالرب واحمدوا ذكر قدسه

  • مزمور. رنموا للرب ترنيمة جديدة لانه صنع عجائب. خلصته يمينه وذراع قدسه.

  • اعلن الرب خلاصه. لعيون الامم كشف بره.

  • ذكر رحمته وامانته لبيت اسرائيل. رأت كل اقاصي الارض خلاص الهنا

  • اهتفي للرب يا كل الارض اهتفوا ورنموا وغنوا.

  • رنموا للرب بعود. بعود وصوت نشيد

  • بالابواق وصوت الصور اهتفوا قدام الملك الرب.

  • ليعج البحر وملؤه المسكونة والساكنون فيها.

  • الانهار لتصفق بالايادي الجبال لترنم معا

  • امام الرب لانه جاء ليدين الارض. يدين المسكونة بالعدل والشعوب بالاستقامة

  • الرب قد ملك. ترتعد الشعوب. هو جالس على الكروبيم. تتزلزل الارض.

  • الرب عظيم في صهيون وعال هو على كل الشعوب.

  • يحمدون اسمك العظيم والمهوب. قدوس هو.

  • وعز الملك ان يحب الحق. انت ثبت الاستقامة انت اجريت حقا وعدلا في يعقوب

  • علّوا الرب الهنا واسجدوا عند موطئ قدميه. قدوس هو.

  • موسى وهرون بين كهنته وصموئيل بين الذين يدعون باسمه. دعوا الرب‏ وهو استجاب لهم.

  • بعمود السحاب كلمهم. حفظوا شهاداته والفريضة التي اعطاهم.

  • ايها الرب الهنا انت استجبت لهم. الها غفورا كنت لهم ومنتقما على افعالهم.

  • علّوا الرب الهنا. واسجدوا في جبل قدسه لان الرب الهنا قدوس

  • مزمور حمد. اهتفي للرب يا كل الارض.

  • اعبدوا الرب بفرح. ادخلوا الى حضرته بترنم.

  • اعلموا ان الرب هو الله. هو صنعنا وله نحن شعبه وغنم مرعاه.

  • ادخلوا ابوابه بحمد دياره بالتسبيح احمدوه باركوا اسمه.

  • لان الرب صالح. الى الابد رحمته والى دور فدور امانته

  • 92:1 Salmo. Cántico para el sábado
  • 92:2 Bueno es alabarte, Jehová,
    y cantar salmos a tu nombre, oh Altísimo;
  • 92:3 anunciar por la mañana tu misericordia
    y tu fidelidad cada noche,
  • 92:4 con el decacordio y el salterio,
    en tono suave, con el arpa.
  • 92:5 Por cuanto me has alegrado, Jehová, con tus obras;
    en las obras de tus manos me gozo.

  • 92:6 ¡Cuán grandes son tus obras, Jehová!
    ¡Muy profundos son tus pensamientos!
  • 92:7 El hombre necio no sabe
    y el insensato no entiende esto:
  • 92:8 Cuando brotan los impíos como la hierba
    y florecen todos los que hacen maldad,
    es para ser destruidos eternamente.
  • 92:9 Mas tú, Jehová, para siempre eres altísimo.
  • 92:10 Aquí están tus enemigos, Jehová,
    ciertamente perecerán tus enemigos;
    serán esparcidos todos los que hacen maldad.

  • 92:11 Pero tú aumentarás mis fuerzas como las del toro salvaje;
    seré ungido con aceite fresco.
  • 92:12 Y mirarán mis ojos sobre mis enemigos;
    oirán mis oídos acerca de los que se levantaron contra mí, de los malignos.

  • 92:13 El justo florecerá como la palmera;
    crecerá como cedro en el Líbano.
  • 92:14 Plantados en la casa de Jehová,
    en los atrios de nuestro Dios florecerán.
  • 92:15 Aun en la vejez fructificarán;
    estarán vigorosos y verdes,
  • 92:16 para anunciar que Jehová, mi fortaleza, es recto
    y que en él no hay injusticia.

  • 93:1 ¡Jehová reina! ¡Se ha vestido de majestad!
    ¡Jehová se ha vestido, se ha ceñido de poder!
    Afirmó también el mundo y no será removido.
  • 93:2 Firme es tu trono desde siempre;
    tú eres eternamente.

  • 93:3 Alzaron los ríos, Jehová,
    los ríos alzaron sus voces;
    alzaron los ríos sus olas.
  • 93:4 Jehová en las alturas es más poderoso
    que el estruendo de las muchas aguas,
    más que las recias olas del mar.

  • 93:5 Tus testimonios son muy firmes;
    la santidad conviene a tu Casa,
    Jehová, por los siglos y para siempre.

  • 94:1 ¡Jehová, Dios de las venganzas,
    Dios de las venganzas, muéstrate!
  • 94:2 ¡Engrandécete, Juez de la tierra;
    da el pago a los soberbios!
  • 94:3 ¿Hasta cuándo los impíos,
    hasta cuándo, Jehová, se gozarán los impíos?
  • 94:4 ¿Hasta cuándo pronunciarán, hablarán cosas duras
    y se vanagloriarán todos los que hacen maldad?
  • 94:5 A tu pueblo, Jehová, quebrantan
    y a tu heredad afligen.
  • 94:6 A la viuda y al extranjero matan
    y a los huérfanos quitan la vida.
  • 94:7 Y dijeron: «No verá Jah,
    no lo sabrá el Dios de Jacob.»

  • 94:8 ¡Entended, necios del pueblo!
    Y vosotros, insensatos, ¿cuándo seréis sabios?
  • 94:9 El que hizo el oído, ¿no oirá?
    El que formó el ojo, ¿no verá?
  • 94:10 El que castiga a las naciones, ¿no reprenderá?
    ¿No sabrá el que enseña al hombre la ciencia?
  • 94:11 Jehová conoce los pensamientos de los hombres,
    que son vanidad.

  • 94:12 Bienaventurado el hombre a quien tú, Jah, corriges,
    y en tu Ley lo instruyes
  • 94:13 para hacerlo descansar en los días de aflicción,
    en tanto que para el impío se cava el hoyo.
  • 94:14 No abandonará Jehová a su pueblo
    ni desamparará su heredad,
  • 94:15 sino que el juicio será vuelto a la justicia
    y en pos de ella irán todos los rectos de corazón.

  • 94:16 ¿Quién se levantará por mí contra los malignos?
    ¿Quién estará por mí contra los que hacen maldad?
  • 94:17 Si no me ayudara Jehová,
    pronto moraría mi alma en el silencio.
  • 94:18 Cuando yo decía: «Mi pie resbala»,
    tu misericordia, Jehová, me sostenía.
  • 94:19 En la multitud de mis pensamientos íntimos,
    tus consolaciones alegraban mi alma.
  • 94:20 ¿Se juntará contigo el trono de la maldad
    que hace el agravio en forma de ley?
  • 94:21 Se juntan contra la vida del justo
    y condenan la sangre inocente.
  • 94:22 Pero Jehová me ha sido por refugio
    y mi Dios por roca de mi confianza.
  • 94:23 Él hará volver sobre ellos su maldad
    y los destruirá en su propia malicia.
    Los destruirá Jehová, nuestro Dios.

  • 95:1 ¡Venid, aclamemos alegremente a Jehová!
    ¡Cantemos con júbilo a la roca de nuestra salvación!
  • 95:2 ¡Lleguemos ante su presencia con alabanza!
    ¡Aclamémoslo con cánticos!,
  • 95:3 porque Jehová es Dios grande,
    el gran Rey sobre todos los dioses.
  • 95:4 En su mano están las profundidades de la tierra
    y las alturas de los montes son suyas.
  • 95:5 Suyo también el mar, pues él lo hizo,
    y sus manos formaron la tierra seca.

  • 95:6 Venid, adoremos y postrémonos;
    arrodillémonos delante de Jehová, nuestro hacedor,
  • 95:7 porque él es nuestro Dios;
    nosotros, el pueblo de su prado
    y ovejas de su mano.

    Si oís hoy su voz,
  • 95:8 «No endurezcáis vuestro corazón, como en Meriba,
    como en el día de Masah en el desierto,
  • 95:9 donde me tentaron vuestros padres,
    me probaron y vieron mis obras.
  • 95:10 Cuarenta años estuve disgustado con la nación,
    y dije: “Es pueblo que divaga de corazón
    y no han conocido mis caminos.”
  • 95:11 Por tanto, juré en mi furor
    que no entrarían en mi reposo.»

  • 96:1 Cantad a Jehová cántico nuevo;
    cantad a Jehová toda la tierra.
  • 96:2 Cantad a Jehová, bendecid su nombre.
    Anunciad de día en día su salvación;
  • 96:3 proclamad entre las naciones su gloria,
    en todos los pueblos sus maravillas,
  • 96:4 porque grande es Jehová y digno de suprema alabanza;
    temible sobre todos los dioses.
  • 96:5 Todos los dioses de los pueblos son ídolos;
    pero Jehová hizo los cielos.
  • 96:6 ¡Alabanza y magnificencia delante de él!
    ¡Poder y hermosura en su santuario!

  • 96:7 Tributad a Jehová, familias de los pueblos,
    dad a Jehová la gloria y el poder.
  • 96:8 Dad a Jehová la honra debida a su nombre;
    traed ofrendas y venid a sus atrios.
  • 96:9 Adorad a Jehová en la hermosura de la santidad;
    temed delante de él, toda la tierra.

  • 96:10 Decid entre las naciones: «¡Jehová reina!
    También afirmó el mundo, no será conmovido;
    juzgará a los pueblos con justicia.»
  • 96:11 Alégrense los cielos y gócese la tierra;
    brame el mar y su plenitud.
  • 96:12 Regocíjese el campo y todo lo que hay en él;
    entonces todos los árboles del bosque rebosarán de contento
  • 96:13 delante de Jehová, que vino,
    porque ha venido a juzgar la tierra.
    ¡Juzgará al mundo con justicia
    y a los pueblos con su verdad!

  • 97:1 ¡Jehová reina! ¡Regocíjese la tierra!
    ¡Alégrense las muchas costas!
  • 97:2 Nubes y oscuridad alrededor de él;
    justicia y juicio son el cimiento de su trono.
  • 97:3 Fuego irá delante de él
    y abrasará a sus enemigos alrededor.
  • 97:4 Sus relámpagos alumbraron el mundo;
    la tierra vio y se estremeció.
  • 97:5 Los montes se derritieron como cera delante de Jehová,
    delante del Señor de toda la tierra.
  • 97:6 Los cielos anunciaron su justicia
    y todos los pueblos vieron su gloria.

  • 97:7 Avergüéncense todos los que sirven a las imágenes de talla,
    los que se glorían en los ídolos.
    Póstrense ante él todos los dioses.

  • 97:8 Oyó Sión y se alegró;
    y las hijas de Judá se gozaron,
    Jehová, por tus juicios,
  • 97:9 porque tú, Jehová,
    eres el Altísimo sobre toda la tierra;
    eres muy exaltado sobre todos los dioses.

  • 97:10 Los que amáis a Jehová, aborreced el mal;
    él guarda las almas de sus santos;
    de manos de los impíos los libra.
  • 97:11 Luz está sembrada para el justo
    y alegría para los rectos de corazón.
  • 97:12 ¡Alegraos, justos, en Jehová,
    y alabad la memoria de su santidad!


  • Salmo
  • 98:1 Cantad a Jehová cántico nuevo,
    porque ha hecho maravillas;
    su diestra lo ha salvado
    y su santo brazo.
  • 98:2 Jehová ha hecho notoria su salvación;
    a vista de las naciones ha descubierto su justicia.
  • 98:3 Se ha acordado de su misericordia y de su verdad
    para con la casa de Israel;
    todos los términos de la tierra han visto
    la salvación de nuestro Dios.

  • 98:4 Cantad alegres a Jehová, toda la tierra.
    Levantad la voz, aplaudid y cantad salmos.
  • 98:5 Cantad salmos a Jehová con arpa;
    con arpa y voz de cántico.
  • 98:6 Aclamad con trompetas y sonidos de bocina,
    delante del Rey, Jehová.

  • 98:7 Brame el mar y su plenitud,
    el mundo y los que en él habitan;
  • 98:8 los ríos batan las manos,
    regocíjense todos los montes
  • 98:9 delante de Jehová,
    porque vino a juzgar la tierra.
    Juzgará al mundo con justicia
    y a los pueblos con rectitud.

  • 99:1 ¡Jehová reina!
    Temblarán los pueblos.
    Él está sentado sobre los querubines;
    se conmoverá la tierra.
  • 99:2 Jehová en Sión es grande
    y exaltado sobre todos los pueblos.
  • 99:3 ¡Alaben tu nombre grande y temible!
        ¡Él es santo!

  • 99:4 La gloria del rey es amar la justicia;
    tú confirmas la rectitud;
    tú ejerces en Jacob la justicia y el derecho.
  • 99:5 Exaltad a Jehová, nuestro Dios,
    y postraos ante el estrado de sus pies.
        ¡Él es santo!

  • 99:6 Moisés y Aarón entre sus sacerdotes,
    y Samuel entre los que invocaron su nombre;
    invocaban a Jehová y él les respondía.
  • 99:7 En columna de nube hablaba con ellos;
    guardaban sus testimonios
    y el estatuto que les había dado.

  • 99:8 Jehová Dios nuestro, tú les respondías;
    fuiste para ellos un Dios perdonador
    y retribuidor de sus obras.
  • 99:9 Exaltad a Jehová, nuestro Dios,
    y postraos ante su santo monte,
        porque Jehová, nuestro Dios, es santo.

  • 100:1 Salmo de acción de gracias
  • 100:2 Cantad alegres a Dios, habitantes de toda la tierra.
  • 100:3 Servid a Jehová con alegría;
    venid ante su presencia con regocijo.

  • 100:4 Reconoced que Jehová es Dios;
    él nos hizo y no nosotros a nosotros mismos;
    pueblo suyo somos y ovejas de su prado.

  • 100:5 Entrad por sus puertas con acción de gracias,
    por sus atrios con alabanza.
    ¡Alabadlo, bendecid su nombre!,
  • 100:6 porque Jehová es bueno;
    para siempre es su misericordia,
    y su fidelidad por todas las generaciones.


  • Salmo de David
  • 101:1 Misericordia y justicia cantaré;
    a ti, Jehová, cantaré.
  • 101:2 Entenderé el camino de la perfección
    cuando vengas a mí.

    En la integridad de mi corazón
    andaré en medio de mi casa.
  • 101:3 No pondré delante de mis ojos
    cosa injusta.

    Aborrezco la obra de los que se desvían;
    ninguno de ellos se acercará a mí.
  • 101:4 Corazón perverso se apartará de mí;
    no conoceré al malvado.

  • 101:5 Al que solapadamente difama a su prójimo,
    yo lo destruiré;
    no sufriré al de ojos altaneros y de corazón vanidoso.

  • 101:6 Mis ojos pondré en los fieles de la tierra,
    para que estén conmigo;
    el que ande en el camino de la perfección,
    éste me servirá.

  • 101:7 No habitará dentro de mi casa
    el que hace fraude;
    el que habla mentiras
    no se afirmará delante de mis ojos.

  • 101:8 Por las mañanas destruiré
    a todos los impíos de la tierra,
    para exterminar de la ciudad de Jehová
    a todos los que hagan maldad.