Азбука веры » Би́блия » Псалти́рь » Псалом 93

Псалом 93

Толкования

Толкования главы

93:0

93:1

см.:Втор.32:35;Рим.12:19;

93:2

93:3

см.:Пс.51:3;

см.:Пс.15:5;

см.:Иез.22:7;

см.:Иов.22:13;Иов.24:15;

93:8

93:9

см.:Притч.20:12;Мал.3:16;

93:10

93:11

см.:1Кор.3:20;

93:12

см.:Иов.5:17;Притч.3:12;

93:13

93:14

см.:3Цар.8:57;

93:15

93:16

93:17

93:18

93:19

93:20

93:21

см.:Пс.2:2;Дан.6:4;

93:22

93:23

Церковнославянский (рус)

Псало́мъ Дави́ду, въ четве́ртый суббо́ты.

Бо́гъ отмще́нiй Госпо́дь, Бо́гъ отмще́нiй не обину́лся е́сть.

Вознеси́ся, Судя́й земли́, возда́ждь воздая́нiе го́рдымъ.

Доко́лѣ грѣ́шницы, Го́споди, доко́лѣ грѣ́шницы восхва́лятся?

Провѣща́ютъ и возглаго́лютъ непра́вду, возглаго́лютъ вси́ дѣ́лающiи беззако́нiе?

Лю́ди Твоя́, Го́споди, смири́ша, и достоя́нiе Твое́ озло́биша:

вдови́цу и си́ра умори́ша, и прише́лца уби́ша,

и рѣ́ша: не у́зритъ Госпо́дь, ниже́ уразумѣ́етъ Бо́гъ Иа́ковль.

Разумѣ́йте же, безу́мнiи въ лю́дехъ, и бу́iи нѣ́когда, умудри́теся:

насажде́й у́хо, не слы́шитъ ли? Или́ созда́вый о́ко, не сматря́етъ ли?

Наказу́яй язы́ки, не обличи́тъ ли, уча́й человѣ́ка ра́зуму?

Госпо́дь вѣ́сть помышле́нiя человѣ́ческая, я́ко су́ть су́етна.

Блаже́нъ человѣ́къ, его́же а́ще нака́жеши, Го́споди, и от зако́на Твоего́ научи́ши его́:

укроти́ти его́ от дні́й лю́тыхъ, до́ндеже изры́ется грѣ́шному я́ма.

Я́ко не отри́нетъ Госпо́дь люді́й Свои́хъ, и достоя́нiя Своего́ не оста́витъ:

до́ндеже пра́вда обрати́тся на су́дъ, и держа́щiися ея́ вси́ пра́вiи се́рдцемъ.

Кто́ воста́нетъ ми́ на лука́внующыя? Или́ кто́ спредста́нетъ ми́ на дѣ́лающыя беззако́нiе?

А́ще не Госпо́дь помо́глъ бы ми́, вма́лѣ всели́лася бы во а́дъ душа́ моя́.

А́ще глаго́лахъ: подви́жеся нога́ моя́, ми́лость Твоя́, Го́споди, помога́ше ми́:

по мно́жеству болѣ́зней мои́хъ въ се́рдцы мое́мъ, утѣше́нiя Твоя́ возвесели́ша ду́шу мою́.

Да не пребу́детъ Тебѣ́ престо́лъ беззако́нiя, созида́яй тру́дъ на повелѣ́нiе.

Уловя́тъ на ду́шу пра́ведничу, и кро́вь непови́нную осу́дятъ.

И бы́сть мнѣ́ Госпо́дь въ прибѣ́жище, и Бо́гъ мо́й въ по́мощь упова́нiя моего́:

и возда́стъ и́мъ Госпо́дь беззако́нiе и́хъ, и по лука́вствiю и́хъ погуби́тъ я́ Госпо́дь Бо́гъ {на́шъ}.

Греческий [Greek (Koine)]

ψαλμὸς τῷ Δαυιδ τετράδι σαββάτων

ὁ θεὸς ἐκδικήσεων κύριος ὁ θεὸς ἐκδικήσεων ἐπαρρησιάσατο

ὑψώθητι ὁ κρίνων τὴν γῆν ἀπόδος ἀνταπόδοσιν τοῖς ὑπερηφάνοις

ἕως πότε ἁμαρτωλοί κύριε ἕως πότε ἁμαρτωλοὶ καυχήσονται

φθέγξονται καὶ λαλήσουσιν ἀδικίαν λαλήσουσιν πάντες οἱ ἐργαζόμενοι τὴν ἀνομίαν

τὸν λαόν σου κύριε ἐταπείνωσαν καὶ τὴν κληρονομίαν σου ἐκάκωσαν

χήραν καὶ προσήλυτον ἀπέκτειναν καὶ ὀρφανοὺς ἐφόνευσαν

καὶ εἶπαν οὐκ ὄψσεται κύριος οὐδὲ συνήσει ὁ θεὸς τοῦ Ιακωβ

σύνετε δή ἄφρονες ἐν τῷ λαῷ καί μωροί ποτὲ φρονήσατε

ὁ φυτεύσας τὸ οὖς οὐχὶ ἀκούει ἢ ὁ πλάσας τὸν ὀφθαλμὸν οὐ κατανοεῖ

ὁ παιδεύων ἔθνη οὐχὶ ἐλέγξει ὁ διδάσκων ἄνθρωπον γνῶσιν

κύριος γινώσκει τοὺς διαλογισμοὺς τῶν ἀνθρώπων ὅτι εἰσὶν μάταιοι

μακάριος ἄνθρωπος ὃν ἂν σὺ παιδεύσῃς κύριε καὶ ἐκ τοῦ νόμου σου διδάξῃς αὐτὸν

τοῦ πραῦναι αὐτῷ ἀφ᾿ ἡμερῶν πονηρῶν ἕως οὗ ὀρυγῇ τῷ ἁμαρτωλῷ βόθρος

ὅτι οὐκ ἀπώσεται κύριος τὸν λαὸν αὐτοῦ καὶ τὴν κληρονομίαν αὐτοῦ οὐκ ἐγκαταλείψει

ἕως οὗ δικαιοσύνη ἐπιστρέψῃ εἰς κρίσιν καὶ ἐχόμενοι αὐτῆς πάντες οἱ εὐθεῖς τῇ καρδίᾳ (διάψαλμα)

τίς ἀναστήσεταί μοι ἐπὶ πονηρευομένους ἢ τίς συμπαραστήσεταί μοι ἐπὶ ἐργαζομένους τὴν ἀνομίαν

εἰ μὴ ὅτι κύριος ἐβοήθησέν μοι παρὰ βραχὺ παρῴκησεν τῷ ᾅδῃ ἡ ψυχή μου

εἰ ἔλεγον σεσάλευται ὁ πούς μου τὸ ἔλεός σου κύριε βοηθεῖ μοι

κύριε κατὰ τὸ πλῆθος τῶν ὀδυνῶν μου ἐν τῇ καρδίᾳ μου αἱ παρακλήσεις σου ἠγάπησαν τὴν ψυχήν μου

μὴ συμπροσέσται σοι θρόνος ἀνομίας ὁ πλάσσων κόπον ἐπὶ προστάγματι

θηρεύσουσιν ἐπὶ ψυχὴν δικαίου καὶ αἷμα ἀθῷον καταδικάσονται

καὶ ἐγένετό μοι κύριος εἰς καταφυγὴν καὶ ὁ θεός μου εἰς βοηθὸν ἐλπίδος μου

καὶ ἀποδώσει αὐτοῖς τὴν ἀνομίαν αὐτῶν καὶ κατὰ τὴν πονηρίαν αὐτῶν ἀφανιεῖ αὐτοὺς κύριος ὁ θεὸς ἡμῶν

Украинский (Огієнко)

^94:1 Бог помсти Господь, Бог помсти з́явився,

^94:2 піднесися, о Судде землі, бундючним заплату віддай!

^94:3 Аж доки безбожні, о Господи, аж доки безбожні втішатися будуть?

^94:4 Доки будуть верзти, говорити бундючно, доки будуть пишатись злочинці?

^94:5 Вони тиснуть народ Твій, о Господи, а спадок Твій вони мучать…

^94:6 Вдову та чужинця вбивають вони, і мордують сиріт

^94:7 та й говорять: Не бачить Господь, і не завважить Бог Яковів…

^94:8 Зрозумійте це ви, нерозумні в народі, а ви, убогі на розум, коли наберетеся глузду?

^94:9 Хіба Той, що ухо щепив, чи Він не почує?
Хіба Той, що око створив, чи Він не побачить?

^94:10 Хіба Той, що карає народи, чи Він не скартає, Він, що навчає людину знання?

^94:11 Господь знає всі людські думки, що марнота вони!

^94:12 Блаженний той муж, що його Ти караєш, о Господи, і з Закону Свого навчаєш його,

^94:13 щоб його заспокоїти від лиходення, аж поки не викопана буде яма безбожному,

^94:14 бо Господь не опустить народу Свого, а спадку Свого не полишить,

^94:15 бо до праведности суд повернеться, а за ним всі невинного серця!

^94:16 Хто встане зо мною навпроти злостивих, хто встане зо мною навпроти злочинців?

^94:17 Коли б не Господь мені в поміч, то душа моя трохи була б не лягла в царство смерти!…

^94:18 Коли я кажу: Похитнулась нога моя, то, Господи, милість Твоя підпирає мене!

^94:19 Коли мої думки болючі в нутрі моїм множаться, то розради Твої веселять мою душу!

^94:20 Чи престол беззаконня з Тобою з́єднається, той, що гріх учиняє над право?

^94:21 Збираються проти душі справедливого, і чисту кров винуватять.

^94:22 і Господь став для мене твердинею, і мій Бог став за скелю притулку мого,

^94:23 і Він їхню силу на них повернув, і злом їхнім їх нищить, їх нищить Господь, Бог наш!

Арабский (Arabic Van Dyke)

Языки

^94:1 يَا إِلهَ النَّقَمَاتِ يَا رَبُّ، يَا إِلهَ النَّقَمَاتِ، أَشْرِقِ.

^94:2 ارْتَفِعْ يَا دَيَّانَ الأَرْضِ. جَازِ صَنِيعَ الْمُسْتَكْبِرِينَ.

^94:3 حَتَّى مَتَى الْخُطَاةُ يَا رَبُّ، حَتَّى مَتَى الْخُطَاةُ يَشْمَتُونَ؟

^94:4 يُبِقُّونَ، يَتَكَلَّمُونَ بِوَقَاحَةٍ. كُلُّ فَاعِلِي الإِثْمِ يَفْتَخِرُونَ.

^94:5 يَسْحَقُونَ شَعْبَكَ يَارَبُّ، وَيُذِلُّونَ مِيرَاثَكَ.

^94:6 يَقْتُلُونَ الأَرْمَلَةَ وَالْغَرِيبَ، وَيُمِيتُونَ الْيَتِيمَ.

^94:7 وَيَقُولُونَ: «الرَّبُّ لاَ يُبْصِرُ، وَإِلهُ يَعْقُوبَ لاَ يُلاَحِظُ».

^94:8 اِفْهَمُوا أَيُّهَا الْبُلَدَاءُ فِي الشَّعْبِ، وَيَا جُهَلاَءُ مَتَى تَعْقِلُونَ؟

^94:9 الْغَارِسُ الأُذُنَِ أَلاَ يَسْمَعُ؟ الصَّانِعُ الْعَيْنَ أَلاَ يُبْصِرُ؟

^94:10 الْمُؤَدِّبُ الأُمَمَ أَلاَ يُبَكِّتُ؟ الْمُعَلِّمُ الإِنْسَانَ مَعْرِفَةً.

^94:11 الرَّبُّ يَعْرِفُ أَفْكَارَ الإِنْسَانِ أَنَّهَا بَاطِلَةٌ.

^94:12 طُوبَى لِلرَّجُلِ الَّذِي تُؤَدِّبُهُ يَا رَبُّ، وَتُعَلِّمُهُ مِنْ شَرِيعَتِكَ

^94:13 لِتُرِيحَهُ مِنْ أَيَّامِ الشَّرِّ، حَتَّى تُحْفَرَ لِلشِّرِّيرِ حُفْرَةٌ.

^94:14 لأَنَّ الرَّبَّ لاَ يَرْفُضُ شَعْبَهُ، وَلاَ يَتْرُكُ مِيرَاثَهُ.

^94:15 لأَنَّهُ إِلَى الْعَدْلِ يَرْجعُ الْقَضَاءُ، وَعَلَى أَثَرِهِ كُلُّ مُسْتَقِيمِي الْقُلُوبِ.

^94:16 مَنْ يَقُومُ لِي عَلَى الْمُسِيئِينَ؟ مَنْ يَقِفُ لِي ضِدَّ فَعَلَةِ الإِثْمِ؟

^94:17 لَوْلاَ أَنَّ الرَّبَّ مُعِينِي، لَسَكَنَتْ نَفْسِي سَرِيعًا أَرْضَ السُّكُوتِ.

^94:18 إِذْ قُلْتُ: «قَدْ زَلَّتْ قَدَمِي» فَرَحْمَتُكَ يَا رَبُّ تَعْضُدُنِي.

^94:19 عِنْدَ كَثْرَةِ هُمُومِي فِي دَاخِلِي، تَعْزِيَاتُكَ تُلَذِّذُ نَفْسِي.

^94:20 هَلْ يُعَاهِدُكَ كُرْسِيُّ الْمَفَاسِدِ، الْمُخْتَلِقُ إِثْمًا عَلَى فَرِيضَةٍ؟

^94:21 يَزْدَحِمُونَ عَلَى نَفْسِ الصِّدِّيقِ، وَيَحْكُمُونَ عَلَى دَمٍ زَكِيٍّ.

^94:22 فَكَانَ الرَّبُّ لِي صَرْحًا، وَإِلهِي صَخْرَةَ مَلْجَإِي.

^94:23 وَيَرُدُّ عَلَيْهِمْ إِثْمَهُمْ، وَبِشَرِّهِمْ يُفْنِيهِمْ. يُفْنِيهِمُ الرَّبُّ إِلهُنَا.