Скрыть
93:0
93:2
93:3
93:8
93:10
93:13
93:15
93:16
93:17
93:18
93:19
93:20
93:22
93:23
Церковнославянский (рус)
Псало́мъ Дави́ду, въ четве́ртый суббо́ты.
Бо́гъ от­мще́нiй Госпо́дь, Бо́гъ от­мще́нiй не обину́л­ся е́сть.
Вознеси́ся, Судя́й земли́, воз­да́ждь воз­дая́нiе го́рдымъ.
Доко́лѣ грѣ́шницы, Го́споди, доко́лѣ грѣ́шницы восхва́лят­ся?
Провѣща́ютъ и воз­глаго́лютъ непра́вду, воз­глаго́лютъ вси́ дѣ́ла­ю­щiи беззако́нiе?
Лю́ди Твоя́, Го́споди, смири́ша, и достоя́нiе Твое́ озло́биша:
вдови́цу и си́ра умори́ша, и при­­ше́лца уби́ша,
и рѣ́ша: не у́зритъ Госпо́дь, ниже́ уразумѣ́етъ Бо́гъ Иа́ковль.
Разумѣ́йте же, безу́мнiи въ лю́дехъ, и бу́iи нѣ́когда, умудри́теся:
насажде́й у́хо, не слы́шитъ ли? Или́ созда́вый о́ко, не сматря́етъ ли?
Наказу́яй язы́ки, не обличи́тъ ли, уча́й человѣ́ка ра́зуму?
Госпо́дь вѣ́сть помышле́нiя человѣ́ческая, я́ко су́ть су́етна.
Блаже́нъ человѣ́къ, его́же а́ще нака́жеши, Го́споди, и от­ зако́на Тво­его́ научи́ши его́:
укроти́ти его́ от­ дні́й лю́тыхъ, до́ндеже изры́ет­ся грѣ́шному я́ма.
Я́ко не от­ри́нетъ Госпо́дь люді́й Сво­и́хъ, и достоя́нiя Сво­его́ не оста́витъ:
до́ндеже пра́вда обрати́т­ся на су́дъ, и держа́щiися ея́ вси́ пра́вiи се́рдцемъ.
Кто́ воста́нетъ ми́ на лука́вну­ю­щыя? Или́ кто́ спредста́нетъ ми́ на дѣ́ла­ю­щыя беззако́нiе?
А́ще не Госпо́дь помо́глъ бы ми́, вма́лѣ всели́лася бы во а́дъ душа́ моя́.
А́ще глаго́лахъ: подви́жеся нога́ моя́, ми́лость Твоя́, Го́споди, помога́­ше ми́:
по мно́же­ст­ву болѣ́зней мо­и́хъ въ се́рдцы мо­е́мъ, утѣше́нiя Твоя́ воз­весели́ша ду́шу мою́.
Да не пребу́детъ Тебѣ́ престо́лъ беззако́нiя, созида́яй тру́дъ на повелѣ́нiе.
Уловя́тъ на ду́шу пра́ведничу, и кро́вь непови́н­ную осу́дятъ.
И бы́сть мнѣ́ Госпо́дь въ при­­бѣ́жище, и Бо́гъ мо́й въ по́мощь упова́нiя мо­его́:
и воз­да́стъ и́мъ Госпо́дь беззако́нiе и́хъ, и по лука́в­ст­вiю и́хъ погуби́тъ я́ Госпо́дь Бо́гъ {на́шъ}.
Украинский (Огієнко)
94:1 Бог помсти Господь, Бог помсти з́явився,
94:2 піднесися, о Судде землі, бундючним заплату віддай!
94:3 Аж доки безбожні, о Господи, аж доки безбожні втішатися будуть?
94:4 Доки будуть верзти, говорити бундючно, доки будуть пишатись злочинці?
94:5 Вони тиснуть народ Твій, о Господи, а спадок Твій вони мучать…
94:6 Вдову та чужинця вбивають вони, і мордують сиріт
94:7 та й говорять: Не бачить Господь, і не завважить Бог Яковів…
94:8 Зрозумійте це ви, нерозумні в народі, а ви, убогі на розум, коли наберетеся глузду?
94:9 Хіба Той, що ухо щепив, чи Він не почує?
Хіба Той, що око створив, чи Він не побачить?
94:10 Хіба Той, що карає народи, чи Він не скартає, Він, що навчає людину знання?
94:11 Господь знає всі людські думки, що марнота вони!
94:12 Блаженний той муж, що його Ти караєш, о Господи, і з Закону Свого навчаєш його,
94:13 щоб його заспокоїти від лиходення, аж поки не викопана буде яма безбожному,
94:14 бо Господь не опустить народу Свого, а спадку Свого не полишить,
94:15 бо до праведности суд повернеться, а за ним всі невинного серця!
94:16 Хто встане зо мною навпроти злостивих, хто встане зо мною навпроти злочинців?
94:17 Коли б не Господь мені в поміч, то душа моя трохи була б не лягла в царство смерти!…
94:18 Коли я кажу: Похитнулась нога моя, то, Господи, милість Твоя підпирає мене!
94:19 Коли мої думки болючі в нутрі моїм множаться, то розради Твої веселять мою душу!
94:20 Чи престол беззаконня з Тобою з́єднається, той, що гріх учиняє над право?
94:21 Збираються проти душі справедливого, і чисту кров винуватять.
94:22 і Господь став для мене твердинею, і мій Бог став за скелю притулку мого,
94:23 і Він їхню силу на них повернув, і злом їхнім їх нищить, їх нищить Господь, Бог наш!
Немецкий (GNB)
94:1Gott, bei dir liegt die Vergeltung! Komm endlich, HERR, zeige dich!
94:2Greif ein, du Richter der ganzen Welt,
gib den Vermessenen, was sie verdienen!
94:3Wie lange dürfen sie noch triumphieren,
sie alle, die dich missachten?
Wie lange noch, HERR?
94:4Sie reden und reden, diese Unheilstifter;
freche, überhebliche Prahler sind sie.
94:5HERR, sie unterdrücken dein Volk,
sie zertreten Menschen, die dir gehören!
94:6Sie bringen die Witwen und Waisen um
und töten auch die Fremden,
die Gastrecht haben in deinem Land.
94:7»Der HERR sieht ja doch nichts«, sagen sie,
»der Gott Israels achtet nicht darauf!«
94:8Gibt es noch etwas Dümmeres als euch?
Ihr Narren, wann denkt ihr endlich nach!
94:9Er, der den Menschen Ohren gab,
sollte selbst nicht hören?
Er, der ihnen Augen schuf,
sollte selbst nicht sehen?
94:10Er, der alle Völker erzieht,
sollte ausgerechnet euch nicht strafen?
Der HERR gibt den Menschen Erkenntnis,
94:11er kennt auch alle ihre Pläne
und weiß, wie vergeblich und sinnlos sie sind.
94:12Wie glücklich sind alle,
die du, HERR, erziehst,
denen du Wissen gibst durch dein Gesetz!
94:13So bewahrst du sie davor,
ins Unglück zu laufen.
Doch für die Menschen, die dein Gesetz missachten,
hebt man schon die Grube aus.
94:14Du lässt die Deinen nicht im Stich, HERR,
du sagst dich von deinem Volk nicht los.
94:15Bald richten die Richter wieder nach dem Recht
und alle Aufrichtigen werden sich freuen.
94:16Wer hilft mir gegen die Unheilstifter?
Wer verteidigt mich gegen diese Verbrecher?
94:17HERR, wenn du mir nicht geholfen hättest,
dann wäre ich längst für immer verstummt.
94:18Wenn ich dachte: »Nun stürze ich!«,
hast du mich mit deiner Güte gestützt.
94:19Wenn mir das Herz schwer war von tausend Sorgen,
hat mich dein Trost wieder froh gemacht.
94:20Dürfen ungerechte Richter sich auf dich berufen,
im Namen deines Rechtes Unrecht sprechen?
94:21Sie verbünden sich gegen jeden Menschen,
der deinen Geboten gehorchen will.
Er wird zum Tod verurteilt,
obwohl er schuldlos ist.
94:22Doch du, HERR, bist meine Burg,
du, mein Gott, bist der sichere Ort,
wo ich mich bergen kann.
94:23Du zahlst ihnen ihre Verbrechen heim
und vernichtest sie durch ihre eigene Bosheit.
Ja, HERR, unser Gott, vernichte sie!
Эй Худои қасосҳо, эй Парвардигор, эй Худои қасосҳо биё нур биафкан!
Бархез, эй Довари замин, подоши ҳавобаландонро бидеҳ.
То ба кай бадкорон, эй Парвардигор, то ба кай бадкорон шод бошанд?
Лоф мезананд, ҳавобаландона сухан меронанд; ҳамаи бадкирдорон калонигарӣ мекунанд.
Қавми Туро, эй Парвардигор, поймол месозанд, ва бар мероси Ту ситам зулм мекунанд.
Бева ва ғарибро мекушанд, ва ятимонро қатл мекунанд.
Ва мегӯянд: «Парвардигор намебинад, ва Худои Яъқуб сарфаҳм намеравад».
Бифаҳмед, эй нодонони халқ нодонон дар байни халқ! Ва эй бехирадон, кай боақл мешавед?
Он ки гӯшро шинондааст, оё намешунавад? Он ки чашмро офаридааст, оё намебинад?
Он ки халқҳоро танбеҳ медиҳад, оё сарзаниш намекунад? – Он ки одамро ақл меомӯзад.
Парвардигор фикрҳои одамро медонад, ки онҳо ҳеҷ ҳастанд.
Хушо марде ки ӯро Ту, эй Парвардигор, танбеҳ медиҳӣ мекунӣ, ва аз шариати дастури Худ ӯро таълим медиҳӣ,
То ки ӯро дар аз рӯзҳои бад роҳат осоиш бахшӣ, то даме ки чоҳе барои бадкор канда шавад.
Зеро ки Парвардигор қавми Худро рад нахоҳад кард, ва мероси Худро тарк нахоҳад намуд.
Зеро ки доварӣ сӯи росткорӣ хоҳад баргашт, ва ҳамаи ростдилон онро пайравӣ хоҳанд кард.
Кист, ки барои ман бар зидди бадкешон бархезад? Кист, ки барои ман бар зидди бадкирдорон истодагӣ намояд?
Агар Парвардигор мададгори ёвари ёри ман намебуд, кам монда буд, ки ҷонам дар олами хомӯшӣ сокин шавад.
Вақте ки мегуфтам: «Пои ман мелағжад», – меҳру вафои Ту, эй Парвардигор, маро дастгирӣ мекард.
Вақте ки андешаҳоям андаруни ман биафзоянд, дилбардориҳои тасаллиҳои Ту ҷонамро осудагӣ мебахшанд.
Оё курсии расвоиҳо метавонад бо Ту рафоқат дӯстӣ дошта бошад, ки он аз номи қонун ноинсофиро ба вуҷуд меоварад?
Бар ҷони росткор тӯда мешаванд, ва хуни бегуноҳро маҳкум мекунанд.
Валекин Парвардигор қалъаи ман аст; ва Худои ман кӯҳпораи паноҳгоҳи ман аст.
Ва бедодгарии гуноҳи онҳоро бар онҳо хоҳад баргардонид, ва онҳоро ба ивази бадиашон нест хоҳад кард; Парвардигор Худои мо онҳоро нест хоҳад кард..

Толкования стиха Скопировать ссылку Скопировать текст Добавить в избранное
Библ. энциклопедия Библейский словарь Словарь библ. образов Практическая симфония
Цитата из Библии каждое утро
TG: t.me/azbible
Viber: vb.me/azbible