The ABC of Faith » Holy bible » Romans » chap.1

Romans, Chapter 1

Толкования

Chapter interpretations

1:1

см.:Деян.9:15;

1:2

см.:Ис.52:7;Наум.1:15;Лк.1:70;Ин.1:45;

1:3

см.:Мф.1:1;Лк.2:4;

1:4

см.:2Цар.7:12;

1:5

см.:Деян.2:22;2Кор.10:5;

1:6

1:7

см.:1Кор.1:2;Еф.1:1;

1:8

1:9

см.:Ин.4:23;Деян.24:14;

1:10

1:11

см.:Рим.15:29;1Фес.3:10;

1:12

1:13

1:14

см.:Деян.9:15;1Кор.9:16;

1:15

1:16

см.:Мк.8:38;1Кор.1:24;1Кор.15:2;2Тим.1:8;

1:17

см.:Авв.2:4;Рим.3:21;

1:18

1:19

1:20

см.:Пс.18:2;

1:21

см.:Втор.28:29;Иов.5:14;Ис.59:10;Еф.4:18;

1:22

1:23

см.:Исх.32:4;Прем.12:24;Иер.2:27;

1:24

1:25

1:26

см.:Лев.18:23;Лев.20:16;

1:27

1:28

см.:Пс.80:13;Иер.7:15;Ос.9:10;2Фес.2:11;

1:29

1:30

1:31

1:32

Английский (NKJV)

Paul, a bondservant of Jesus Christ, called to be an apostle, separated to the gospel of God

which He promised before through His prophets in the Holy Scriptures,

concerning His Son Jesus Christ our Lord, who was born of the seed of David according to the flesh,

and declared to be the Son of God with power according to the Spirit of holiness, by the resurrection from the dead.

Through Him we have received grace and apostleship for obedience to the faith among all nations for His name,

among whom you also are the called of Jesus Christ;

To all who are in Rome, beloved of God, called to be saints: Grace to you and peace from God our Father and the Lord Jesus Christ.

First, I thank my God through Jesus Christ for you all, that your faith is spoken of throughout the whole world.

For God is my witness, whom I serve with my spirit in the gospel of His Son, that without ceasing I make mention of you always in my prayers,

making request if, by some means, now at last I may find a way in the will of God to come to you.

For I long to see you, that I may impart to you some spiritual gift, so that you may be established--

that is, that I may be encouraged together with you by the mutual faith both of you and me.

Now I do not want you to be unaware, brethren, that I often planned to come to you (but was hindered until now), that I might have some fruit among you also, just as among the other Gentiles.

I am a debtor both to Greeks and to barbarians, both to wise and to unwise.

So, as much as is in me, I am ready to preach the gospel to you who are in Rome also.

For I am not ashamed of the gospel of Christ, for it is the power of God to salvation for everyone who believes, for the Jew first and also for the Greek.

For in it the righteousness of God is revealed from faith to faith; as it is written, «The just shall live by faith.»

For the wrath of God is revealed from heaven against all ungodliness and unrighteousness of men, who suppress the truth in unrighteousness,

because what may be known of God is manifest in them, for God has shown it to them.

For since the creation of the world His invisible attributes are clearly seen, being understood by the things that are made, even His eternal power and Godhead, so that they are without excuse,

because, although they knew God, they did not glorify Him as God, nor were thankful, but became futile in their thoughts, and their foolish hearts were darkened.

Professing to be wise, they became fools,

and changed the glory of the incorruptible God into an image made like corruptible man--and birds and four-footed animals and creeping things.

Therefore God also gave them up to uncleanness, in the lusts of their hearts, to dishonor their bodies among themselves,

who exchanged the truth of God for the lie, and worshiped and served the creature rather than the Creator, who is blessed forever. Amen.

For this reason God gave them up to vile passions. For even their women exchanged the natural use for what is against nature.

Likewise also the men, leaving the natural use of the woman, burned in their lust for one another, men with men committing what is shameful, and receiving in themselves the penalty of their error which was due.

And even as they did not like to retain God in their knowledge, God gave them over to a debased mind, to do those things which are not fitting;

being filled with all unrighteousness, sexual immorality, wickedness, covetousness, maliciousness; full of envy, murder, strife, deceit, evil-mindedness; they are whisperers,

backbiters, haters of God, violent, proud, boasters, inventors of evil things, disobedient to parents,

undiscerning, untrustworthy, unloving, unforgiving, unmerciful;

who, knowing the righteous judgment of God, that those who practice such things are deserving of death, not only do the same but also approve of those who practice them.

Церковнославянский (рус)

[Зач. 79.] Па́велъ, ра́бъ Иису́съ Христо́въ, зва́нъ апо́столъ, избра́нъ въ благовѣ́стiе Бо́жiе,

е́же пре́жде обѣща́ проро́ки Свои́ми въ писа́нiихъ святы́хъ,

о Сы́нѣ Свое́мъ, бы́вшемъ от сѣ́мене Дави́дова по пло́ти,

нарече́ннѣмъ Сы́нѣ Бо́жiи въ си́лѣ, по ду́ху святы́ни, изъ воскресе́нiя от ме́ртвыхъ, Иису́са Христа́ Го́спода на́шего,

и́мже прiя́хомъ благода́ть и апо́столство въ послуша́нiе вѣ́ры во всѣ́хъ язы́цѣхъ, о и́мени Его́,

въ ни́хже есте́ и вы́, зва́ни Иису́су Христу́:

всѣ́мъ су́щымъ въ Ри́мѣ возлю́бленнымъ Бо́гу, зва́ннымъ святы́мъ: [Зач..] благода́ть ва́мъ и ми́ръ от Бо́га Отца́ на́шего, и Го́спода Иису́са Христа́.

Пе́рвое у́бо благодарю́ Бо́га моего́ Иису́сомъ Христо́мъ о всѣ́хъ ва́съ, я́ко вѣ́ра ва́ша возвѣща́ется во все́мъ мíрѣ:

свидѣ́тель бо ми́ е́сть Бо́гъ, Ему́же служу́ ду́хомъ мои́мъ во благовѣствова́нiи Сы́на Его́, я́ко безпреста́ни па́мять о ва́съ творю́,

всегда́ въ моли́твахъ мои́хъ моля́ся, а́ще у́бо когда́ поспѣ́шенъ бу́ду во́лею Бо́жiею прiити́ къ ва́мъ:

жела́ю бо ви́дѣти ва́съ, да нѣ́кое пода́мъ ва́мъ дарова́нiе духо́вное, ко утвержде́нiю ва́шему:

сiе́ же е́сть, соутѣ́шитися въ ва́съ вѣ́рою о́бщею, ва́шею же и мое́ю.

Не хощу́ же не вѣ́дѣти ва́мъ, бра́тiе, я́ко мно́жицею восхотѣ́хъ прiити́ къ ва́мъ, и возбране́нъ бы́хъ досе́лѣ, да нѣ́кiй пло́дъ имѣ́ю и въ ва́съ, я́коже и въ про́чихъ язы́цѣхъ.

Е́ллиномъ же и ва́рвавомъ, му́дрымъ же и неразу́мнымъ до́лженъ е́смь:

та́ко е́сть, е́же по моему́ усе́рдiю и ва́мъ су́щымъ въ Ри́мѣ благовѣсти́ти.

Не стыжу́ся бо благовѣствова́нiемъ Христо́вымъ: си́ла бо Бо́жiя е́сть во спасе́нiе вся́кому вѣ́рующему, Иуде́ови же пре́жде и Е́ллину.

Пра́вда бо Бо́жiя въ не́мъ явля́ется от вѣ́ры въ вѣ́ру, я́коже е́сть пи́сано: пра́ведный же от вѣ́ры жи́въ бу́детъ.

[Зач. 80.] Открыва́ется бо гнѣ́въ Бо́жiй съ небесе́ на вся́кое нече́стiе и непра́вду человѣ́ковъ, содержа́щихъ и́стину въ непра́вдѣ:

зане́ разу́мное Бо́жiе {е́же возмо́жно разумѣ́ти о Бо́зѣ} я́вѣ е́сть въ ни́хъ, Бо́гъ бо яви́лъ е́сть и́мъ:

неви́димая бо Его́, от созда́нiя мíра творе́ньми помышля́ема, ви́дима су́ть, и присносу́щная си́ла Его́ и Божество́, во е́же бы́ти и́мъ безотвѣ́тнымъ.

Зане́же разумѣ́вше Бо́га, не я́ко Бо́га просла́виша или́ благодари́ша, но осуети́шася помышле́нiи сво́ими, и омрачи́ся неразу́мное и́хъ се́рдце:

глаго́лющеся бы́ти му́дри, обюродѣ́ша,

и измѣни́ша сла́ву нетлѣ́ннаго Бо́га въ подо́бiе о́браза тлѣ́нна человѣ́ка и пти́цъ и четвероно́гъ и га́дъ:

тѣ́мже и предаде́ и́хъ Бо́гъ въ по́хотехъ серде́цъ и́хъ въ нечистоту́, во е́же скверни́тися тѣлесе́мъ и́хъ въ себѣ́ самѣ́хъ:

и́же премѣни́ша и́стину Бо́жiю во лжу́, и почто́ша и послужи́ша тва́ри па́че Творца́, И́же е́сть благослове́нъ во вѣ́ки, ами́нь.

Сего́ ра́ди предаде́ и́хъ Бо́гъ въ стра́сти безче́стiя: и жены́ бо и́хъ измѣни́ша есте́ственную подо́бу въ презъесте́ственную:

та́кожде и му́жiе, оста́вльше есте́ственную подо́бу же́нска по́ла, разжего́шася по́хотiю свое́ю дру́гъ на дру́га, му́жи на муже́хъ сту́дъ содѣва́юще, и возме́здiе, е́же подоба́ше пре́лести и́хъ, въ себѣ́ воспрiе́млюще.

[Зач. 81.] И я́коже не искуси́ша имѣ́ти Бо́га въ ра́зумѣ, [сего́ ра́ди] предаде́ и́хъ Бо́гъ въ неиску́сенъ у́мъ, твори́ти неподо́бная,

испо́лненыхъ вся́кiя непра́вды, блуже́нiя, лука́вства, лихоима́нiя, зло́бы: испо́лненыхъ за́висти, убі́йства, рве́нiя, льсти́, злонра́вiя:

шепотники́, клеветники́, богоме́рзки, досади́тели, велича́вы, го́рды, обрѣта́тели злы́хъ, роди́телемъ непокори́вы,

неразу́мны, непримири́телны, нелюбо́вны, неклятвохрани́телны, неми́лостивны.

Нѣ́цыи же и оправда́нiе Бо́жiе разумѣ́вше, я́ко такова́я творя́щiи досто́йни сме́рти су́ть, не то́чiю са́ми творя́тъ, но и соизволя́ютъ творя́щымъ.

Французский (LSG)

Paul, serviteur de Jésus Christ, appelé à être apôtre, mis à part pour annoncer l'Évangile de Dieu, -

qui avait été promis auparavant de la part de Dieu par ses prophètes dans les saintes Écritures,

et qui concerne son Fils (né de la postérité de David, selon la chair,

et déclaré Fils de Dieu avec puissance, selon l'Esprit de sainteté, par sa résurrection d'entre les morts), Jésus Christ notre Seigneur,

par qui nous avons reçu la grâce et l'apostolat, pour amener en son nom à l'obéissance de la foi tous les païens,

parmi lesquels vous êtes aussi, vous qui avez été appelés par Jésus Christ-

à tous ceux qui, à Rome, sont bien-aimés de Dieu, appelés à être saints: que la grâce et la paix vous soient données de la part de Dieu notre Père et du Seigneur Jésus Christ!

Je rends d'abord grâces à mon Dieu par Jésus Christ, au sujet de vous tous, de ce que votre foi est renommée dans le monde entier.

Dieu, que je sers en mon esprit dans l'Évangile de son Fils, m'est témoin que je fais sans cesse mention de vous,

demandant continuellement dans mes prières d'avoir enfin, par sa volonté, le bonheur d'aller vers vous.

Car je désire vous voir, pour vous communiquer quelque don spirituel, afin que vous soyez affermis,

ou plutôt, afin que nous soyons encouragés ensemble au milieu de vous par la foi qui nous est commune, à vous et à moi.

Je ne veux pas vous laisser ignorer, frères, que j'ai souvent formé le projet d'aller vous voir, afin de recueillir quelque fruit parmi vous, comme parmi les autres nations; mais j'en ai été empêché jusqu'ici.

Je me dois aux Grecs et aux barbares, aux savants et aux ignorants.

Ainsi j'ai un vif désir de vous annoncer aussi l'Évangile, à vous qui êtes à Rome.

Car je n'ai point honte de l'Évangile: c'est une puissance de Dieu pour le salut de quiconque croit, du Juif premièrement, puis du Grec,

parce qu'en lui est révélée la justice de Dieu par la foi et pour la foi, selon qu'il est écrit: Le juste vivra par la foi.

La colère de Dieu se révèle du ciel contre toute impiété et toute injustice des hommes qui retiennent injustement la vérité captive,

car ce qu'on peut connaître de Dieu est manifeste pour eux, Dieu le leur ayant fait connaître.

En effet, les perfections invisibles de Dieu, sa puissance éternelle et sa divinité, se voient comme à l'oeil, depuis la création du monde, quand on les considère dans ses ouvrages. Ils sont donc inexcusables,

puisque ayant connu Dieu, ils ne l'ont point glorifié comme Dieu, et ne lui ont point rendu grâces; mais ils se sont égarés dans leurs pensées, et leur coeur sans intelligence a été plongé dans les ténèbres.

Se vantant d'être sages, ils sont devenus fous;

et ils ont changé la gloire du Dieu incorruptible en images représentant l'homme corruptible, des oiseaux, des quadrupèdes, et des reptiles.

C'est pourquoi Dieu les a livrés à l'impureté, selon les convoitises de leurs coeurs; en sorte qu'ils déshonorent eux-mêmes leurs propres corps;

eux qui ont changé la vérité de Dieu en mensonge, et qui ont adoré et servi la créature au lieu du Créateur, qui est béni éternellement. Amen!

C'est pourquoi Dieu les a livrés à des passions infâmes: car leurs femmes ont changé l'usage naturel en celui qui est contre nature;

et de même les hommes, abandonnant l'usage naturel de la femme, se sont enflammés dans leurs désirs les uns pour les autres, commettant homme avec homme des choses infâmes, et recevant en eux-mêmes le salaire que méritait leur égarement.

Comme ils ne se sont pas souciés de connaître Dieu, Dieu les a livrés à leur sens réprouvé, pour commettre des choses indignes,

étant remplis de toute espèce d'injustice, de méchanceté, de cupidité, de malice; pleins d'envie, de meurtre, de querelle, de ruse, de malignité;

rapporteurs, médisants, impies, arrogants, hautains, fanfarons, ingénieux au mal, rebelles à leurs parents, dépourvus d'intelligence,

de loyauté, d'affection naturelle, de miséricorde.

Et, bien qu'ils connaissent le jugement de Dieu, déclarant dignes de mort ceux qui commettent de telles choses, non seulement ils les font, mais ils approuvent ceux qui les font.

Украинский (Огієнко)

Языки

Павло, раб Ісуса Христа, покликаний апостол, вибраний для звіщання Євангелії Божої,

яке Він перед тим приобіцяв через Своїх пророків у святих Писаннях,

про Сина Свого, що тілом був із насіння Давидового,

і об́явився Сином Божим у силі, за духом святости, через воскресення з мертвих, про Ісуса Христа, Господа нашого,

що через Нього прийняли ми благодать і апостольство на послух віри через Ім́я Його між усіма народами,

між якими й ви, покликані Ісуса Христа,

усім, хто знаходиться в Римі, улюбленим Божим, вибраним святим, благодать вам та мир від Бога, Отця нашого, і Господа Ісуса Христа!

Отже, насамперед дякую Богові моєму через Ісуса Христа за всіх вас, що віра ваша звіщається по всьому світові.

Бо свідок мені Бог, Якому служу духом своїм у звіщанні Євангелії Його Сина, що я безперестанно згадую про вас,

і в молитвах своїх завжди молюся, щоб воля Божа щасливо попровадила мене коли прийти до вас.

Бо прагну вас бачити, щоб подати вам якого дара духовного для зміцнення вас,

цебто потішитись разом між вами спільною вірою і вашою, і моєю.

Не хочу ж, щоб ви не знали, браття, що багато разів мав я замір прийти до вас, але мені перешкоджувано аж досі, щоб мати який плід і в вас, як і в інших народів.

А гелленам і чужоземцям, розумним і немудрим я боржник.

Отже, щодо мене, я готовий і вам, хто знаходиться в Римі, звіщати Євангелію.

Бо я не соромлюсь Євангелії, бож вона сила Божа на спасіння кожному, хто вірує, перше ж юдеєві, а потім гелленові.

Правда бо Божа з́являється в ній з віри в віру, як написано: А праведний житиме вірою.

Бо гнів Божий з́являється з неба на всяку безбожність і неправду людей, що правду гамують неправдою,

тому, що те, що можна знати про Бога, явне для них, бо їм Бог об́явив.

Бо Його невидиме від створення світу, власне Його вічна сила й Божество, думанням про твори стає видиме.
Так що нема їм виправдання,

бо, пізнавши Бога, не прославляли Його, як Бога, і не дякували, але знікчемніли своїми думками, і запаморочилось нерозумне їхнє серце.

Називаючи себе мудрими, вони потуманіли,

і славу нетлінного Бога змінили на подобу образа тлінної людини, і птахів, і чотириногих, і гадів.

Тому то й видав їх Бог у пожадливостях їхніх сердець на нечистість, щоб вони самі знеславляли тіла свої.

Вони Божу правду замінили на неправду, і честь віддавали, і служили створінню більш, як Творцеві, що благословенний навіки, амінь.

Через це Бог їх видав на пожадливість ганебну, бо їхні жінки замінили природне єднання на протиприродне.

Так само й чоловіки, позоставивши природне єднання з жіночою статтю, розпалилися своєю пожадливістю один до одного, і чоловіки з чоловіками сором чинили.
І вони прийняли в собі відплату, відповідну їхньому блудові.

А що вони не вважали за потрібне мати Бога в пізнанні, видав їх Бог на розум перевернений, щоб чинили непристойне.

Вони повні всякої неправди, лукавства, зажерливости, злоби, повні заздрости, убивства, суперечки, омани, лихих звичаїв,

обмовники, наклепники, богоненавидники, напасники, чваньки, пишні, винахідники зла, неслухняні батькам,

нерозумні, зрадники, нелюбовні, немилостиві.

Вони знають присуд Божий, що ті, хто чинить таке, варті смерти, а проте не тільки самі чинять, але й хвалять тих, хто робить таке.