Быт. Исх. Лев. Чис. Втор. Нав. Суд. Руф. 1Цар. 2Цар. 3Цар. 4Цар. 1Пар. 2Пар. 1Ездр. Неем. 2Ездр. Тов. Иудиф. Эсф. 1Мак. 2Мак. 3Мак. 3Ездр. Иов. Пс. Притч. Еккл. Песн. Прем. Сир. Ис. Иер. Плч. Посл.Иер. Вар. Иез. Дан. Ос. Иоил. Ам. Авд. Ион. Мих. Наум. Авв. Соф. Агг. Зах. Мал. Мф. Мк. Лк. Ин. Деян. Иак. 1Пет. 2Пет. 1Ин. 2Ин. 3Ин. Иуд. Рим. 1Кор. 2Кор. Гал. Еф. Флп. Кол. 1Фес. 2Фес. 1Тим. 2Тим. Тит. Флм. Евр. Откр.

Апостола Павла послание к римлянам

 
  • [Зач. 94.] Или́ не разумѣ́ете, бра́тiе: вѣ́дущымъ бо зако́нъ глаго́лю: я́ко зако́нъ облада́етъ надъ человѣ́комъ, во ели́ко вре́мя живе́тъ?
  • И́бо мужа́тая жена́ жи́ву му́жу при­­вя́зана е́сть зако́номъ: а́ще ли же у́мретъ му́жъ ея́, разрѣши́т­ся от­ зако́на му́жескаго.
  • Тѣ́мже у́бо, жи́ву су́щу му́жу, прелюбо­дѣ́йца быва́етъ, а́ще бу́детъ му́жеви ино́му: а́ще ли у́мретъ му́жъ ея́, свобо́дна е́сть от­ зако́на, не бы́ти е́й прелюбо­дѣ́йцѣ, бы́в­шей му́жу ино́му.
  • Тѣ́мже, бра́тiе моя́, и вы́ умро́сте зако́ну тѣ́ломъ Христо́вымъ, во е́же бы́ти ва́мъ ино́му, воста́в­шему изъ ме́ртвыхъ, да пло́дъ при­­несе́мъ Богови.
  • Егда́ бо бѣ́хомъ во пло́ти, стра́сти грѣхо́вныя, я́же зако́номъ, дѣ́й­ст­воваху во у́дѣхъ на́шихъ, во е́же пло́дъ твори́ти сме́рти:
  • ны́нѣ же упраздни́хомся от­ зако́на, уме́рше, и́мже держи́ми бѣ́хомъ, я́ко рабо́тати на́мъ [Бо́гови] во обновле́нiи ду́ха, а не въ ве́тхости пи́смене.
  • Что́ у́бо рече́мъ? зако́нъ ли грѣ́хъ? Да не бу́детъ: но грѣха́ не зна́хъ, то́чiю зако́номъ: по́хоти же не вѣ́дахъ, а́ще не бы́ зако́нъ глаго́лалъ: не похо́щеши.
  • Вину́ же прiе́мъ грѣ́хъ за́повѣдiю, содѣ́ла во мнѣ́ вся́ку по́хоть: безъ зако́на бо грѣ́хъ ме́ртвъ е́сть.
  • А́зъ же живя́хъ кромѣ́ зако́на иногда́: при­­ше́дшей же за́повѣди, грѣ́хъ у́бо оживе́,
  • а́зъ же умро́хъ: и обрѣ́теся ми́ за́повѣдь, я́же въ живо́тъ, сiя́ въ сме́рть,
  • грѣ́хъ бо вину́ прiе́мъ за́повѣдiю, прельсти́ мя, и то́ю умертви́ мя.
  • Тѣ́мже у́бо зако́нъ свя́тъ, и за́повѣдь свя́та и пра́ведна и блага́.
  • Благо́е ли у́бо бы́сть мнѣ́ сме́рть? Да не бу́детъ: но грѣ́хъ, да яви́т­ся грѣ́хъ, благи́мъ ми́ содѣва́я сме́рть, да бу́детъ по премно́гу грѣ́шенъ грѣ́хъ за́повѣдiю.
  • [Зач. 95.] Вѣ́мы бо, я́ко зако́нъ духо́венъ е́сть: а́зъ же пло́тянъ е́смь, про́данъ подъ грѣ́хъ.
  • Е́же бо содѣва́ю, не разумѣ́ю: не е́же бо хощу́, сiе́ творю́, но е́же нена́вижду, то́ содѣ́ловаю.
  • А́ще ли, е́же не хощу́, сiе́ творю́, хвалю́ зако́нъ я́ко до́бръ,
  • ны́нѣ же не ктому́ а́зъ сiе́ содѣва́ю, но живы́й во мнѣ́ грѣ́хъ.
  • Вѣ́мъ бо, я́ко не живе́тъ во мнѣ́, си́рѣчь во пло́ти мо­е́й, до́бро­е: е́же бо хотѣ́ти при­­лежи́тъ ми́, а е́же содѣ́яти до́брое, не обрѣта́ю.
  • Не е́же бо хощу́ до́брое, творю́, но е́же не хощу́ зло́е, сiе́ содѣва́ю.
  • А́ще ли, е́же не хощу́ а́зъ, сiе́ творю́, уже́ не а́зъ сiе́ творю́, но живы́й во мнѣ́ грѣ́хъ.
  • Обрѣта́ю у́бо зако́нъ, хотя́щу ми́ твори́ти до́брое, я́ко мнѣ́ зло́е при­лежи́тъ.
  • Со­услажда́юся бо зако́ну Бо́жiю по вну́трен­нему человѣ́ку:
  • ви́жду же и́нъ зако́нъ во у́дѣхъ мо­и́хъ, проти́ву вою́ющь зако́ну ума́ мо­его́ и плѣня́ющь мя́ зако́номъ грѣхо́внымъ, су́щимъ во у́дѣхъ мо­и́хъ.
  • Окая́ненъ а́зъ человѣ́къ: кто́ мя изба́витъ от­ тѣ́ла сме́рти сея́?
  • Благодарю́ Бо́га мо­его́ Иису́съ Христо́мъ Го́сподемъ на́шимъ. Тѣ́мже у́бо са́мъ а́зъ умо́мъ мо­и́мъ рабо́таю зако́ну Бо́жiю, пло́тiю же зако́ну грѣхо́вному.
  • [Зач. 94.] Разве вы не знаете, братия (ибо говорю знающим закон), что закон имеет власть над человеком, пока он жив?
  • Замужняя женщина привязана законом к живому мужу; а если умрет муж, она освобождается от закона замужества.
  • Посему, если при живом муже выйдет за другого, называется прелюбодейцею; если же умрет муж, она свободна от закона, и не будет прелюбодейцею, выйдя за другого мужа.
  • Так и вы, братия мои, умерли для закона телом Христовым, чтобы принадлежать другому, Воскресшему из мертвых, да приносим плод Богу.
  • Ибо, когда мы жили по плоти, тогда страсти греховные, обнаруживаемые законом, действовали в членах наших, чтобы приносить плод смерти;
  • но ныне, умерши для закона, которым были связаны, мы освободились от него, чтобы нам служить Богу в обновлении духа, а не по ветхой букве.
  • Что же скажем? Неужели от закона грех? Никак. Но я не иначе узнал грех, как посредством закона. Ибо я не понимал бы и пожелания, если бы закон не говорил: не пожелай.
  • Но грех, взяв повод от заповеди, произвел во мне всякое пожелание: ибо без закона грех мертв.
  • Я жил некогда без закона; но когда пришла заповедь, то грех ожил,
  • а я умер; и таким образом заповедь, данная для жизни, послужила мне к смерти,
  • потому что грех, взяв повод от заповеди, обольстил меня и умертвил ею.
  • Посему закон свят, и заповедь свята и праведна и добра.
  • Итак, неужели доброе сделалось мне смертоносным? Никак; но грех, оказывающийся грехом потому, что посредством доброго причиняет мне смерть, так что грех становится крайне грешен посредством заповеди.
  • [Зач. 95.] Ибо мы знаем, что закон духовен, а я плотян, продан греху.
  • Ибо не понимаю, что делаю: потому что не то делаю, что хочу, а что ненавижу, то делаю.
  • Если же делаю то, чего не хочу, то соглашаюсь с законом, что он добр,
  • а потому уже не я делаю то, но живущий во мне грех.
  • Ибо знаю, что не живет во мне, то есть в плоти моей, доброе; потому что желание добра есть во мне, но чтобы сделать оное, того не нахожу.
  • Доброго, которого хочу, не делаю, а злое, которого не хочу, делаю.
  • Если же делаю то́, чего не хочу, уже не я делаю то, но живущий во мне грех.
  • Итак я нахожу закон, что, когда хочу делать доброе, прилежит мне злое.
  • Ибо по внутреннему человеку нахожу удовольствие в законе Божием;
  • но в членах моих вижу иной закон, противоборствующий закону ума моего и делающий меня пленником закона греховного, находящегося в членах моих.
  • Бедный я человек! кто избавит меня от сего тела смерти?
  • Благодарю Бога моего Иисусом Христом, Господом нашим. Итак тот же самый я умом моим служу закону Божию, а плотию закону греха.
  • ام تجهلون ايها الاخوة. لاني اكلم العارفين بالناموس. ان الناموس يسود على الانسان ما دام حيّا.

  • فان المرأة التي تحت رجل هي مرتبطة بالناموس بالرجل الحي. ولكن ان مات الرجل فقد تحررت من ناموس الرجل.

  • فاذا ما دام الرجل حيّا تدعى زانية ان صارت لرجل آخر. ولكن ان مات الرجل فهي حرة من الناموس حتى انها ليست زانية ان صارت لرجل آخر.

  • اذا يا اخوتي انتم ايضا قد متم للناموس بجسد المسيح لكي تصيروا لآخر للذي قد أقيم من الاموات لنثمر للّه.

  • لانه لما كنا في الجسد كانت اهواء الخطايا التي بالناموس تعمل في اعضائنا لكي نثمر للموت.

  • واما الآن فقد تحررنا من الناموس اذ مات الذي كنا ممسكين فيه حتى نعبد بجدة الروح لا بعتق الحرف

  • فماذا نقول. هل الناموس خطية. حاشا. بل لم اعرف الخطية الا بالناموس. فانني لم اعرف الشهوة لو لم يقل الناموس لا تشته.

  • ولكن الخطية وهي متخذة فرصة بالوصية انشأت في كل شهوة. لان بدون الناموس الخطية ميتة.

  • اما انا فكنت بدون الناموس عائشا قبلا. ولكن لما جاءت الوصية عاشت الخطية فمتّ انا.

  • فوجدت الوصية التي للحياة هي نفسها لي للموت.

  • لان الخطية وهي متخذة فرصة بالوصية خدعتني بها وقتلتني.

  • اذا الناموس مقدس والوصية مقدسة وعادلة وصالحة.

  • فهل صار لي الصالح موتا. حاشا. بل الخطية. لكي تظهر خطية منشئة لي بالصالح موتا لكي تصير الخطية خاطئة جدا بالوصية

  • فاننا نعلم ان الناموس روحي واما انا فجسدي مبيع تحت الخطية.

  • لاني لست اعرف ما انا افعله اذ لست افعل ما اريده بل ما ابغضه فاياه افعل.

  • فان كنت افعل ما لست اريده فاني اصادق الناموس انه حسن.

  • فالآن لست بعد افعل ذلك انا بل الخطية الساكنة فيّ.

  • فاني اعلم انه ليس ساكن فيّ اي في جسدي شيء صالح. لان الارادة حاضرة عندي واما ان افعل الحسنى فلست اجد.

  • لاني لست افعل الصالح الذي اريده بل الشر الذي لست اريده فاياه افعل.

  • فان كنت ما لست اريده اياه افعل فلست بعد افعله انا بل الخطية الساكنة فيّ.

  • اذا اجد الناموس لي حينما اريد ان افعل الحسنى ان الشر حاضر عندي.

  • فاني اسرّ بناموس الله بحسب الانسان الباطن.

  • ولكني ارى ناموسا آخر في اعضائي يحارب ناموس ذهني ويسبيني الى ناموس الخطية الكائن في اعضائي.

  • ويحي انا الانسان الشقي. من ينقذني من جسد هذا الموت.

  • اشكر الله بيسوع المسيح ربنا. اذا انا نفسي بذهني اخدم ناموس الله ولكن بالجسد ناموس الخطية
  • ¿Acaso ignoráis, hermanos (hablo con los que conocen de leyes), que la ley se enseñorea del hombre entre tanto que éste vive?
  • La mujer casada está sujeta por la ley al marido mientras éste vive; pero si el marido muere, ella queda libre de la ley que la unía a su marido.
  • Así que, si en vida del marido se une a otro hombre, será llamada adúltera; pero si su marido muere, es libre de esa ley, de tal manera que si se une a otro marido, no será adúltera.
  • Así también vosotros, hermanos míos, habéis muerto a la Ley mediante el cuerpo de Cristo, para que seáis de otro, del que resucitó de entre los muertos, a fin de que llevemos fruto para Dios.
  • Mientras vivíamos en la carne, las pasiones pecaminosas, estimuladas por la Ley, obraban en nuestros miembros llevando fruto para muerte.
  • Pero ahora estamos libres de la Ley, por haber muerto para aquella a la que estábamos sujetos, de modo que sirvamos bajo el régimen nuevo del Espíritu y no bajo el régimen viejo de la letra.

  • ¿Qué, pues, diremos? ¿La Ley es pecado? ¡De ninguna manera! Pero yo no conocí el pecado sino por la Ley; y tampoco conocería la codicia, si la Ley no dijera: «No codiciarás».
  • Pero el pecado, aprovechándose del mandamiento, produjo en mí toda codicia porque sin la Ley, el pecado está muerto.
  • Y yo sin la Ley vivía en un tiempo; pero al venir el mandamiento, el pecado revivió y yo morí.
  • Y hallé que el mismo mandamiento que era para vida, a mí me resultó para muerte,
  • porque el pecado, aprovechándose del mandamiento, me engañó, y por él me mató.
  • De manera que la Ley a la verdad es santa, y el mandamiento santo, justo y bueno.
  • Entonces, ¿lo que es bueno vino a ser muerte para mí? ¡De ninguna manera! Más bien, el pecado, para mostrarse como pecado, produjo en mí la muerte por medio de lo que es bueno, a fin de que el pecado, por medio del mandamiento, llegara a ser extremadamente pecaminoso.
  • Sabemos que la Ley es espiritual; pero yo soy carnal, vendido al pecado.
  • Lo que hago, no lo entiendo, pues no hago lo que quiero, sino lo que detesto, eso hago.
  • Y si lo que no quiero, esto hago, apruebo que la Ley es buena.
  • De manera que ya no soy yo quien hace aquello, sino el pecado que está en mí.
  • Y yo sé que en mí, esto es, en mi carne, no habita el bien, porque el querer el bien está en mí, pero no el hacerlo.
  • No hago el bien que quiero, sino el mal que no quiero, eso hago.
  • Y si hago lo que no quiero, ya no lo hago yo, sino el pecado que está en mí.
  • Así que, queriendo yo hacer el bien, hallo esta ley: que el mal está en mí,
  • pues según el hombre interior, me deleito en la ley de Dios;
  • pero veo otra ley en mis miembros, que se rebela contra la ley de mi mente, y que me lleva cautivo a la ley del pecado que está en mis miembros.
  • ¡Miserable de mí! ¿Quién me librará de este cuerpo de muerte?
  • ¡Gracias doy a Dios, por Jesucristo Señor nuestro! Así que, yo mismo con la mente sirvo a la ley de Dios, pero con la carne, a la ley del pecado.


  • 弟 兄 们 , 我 现 在 对 明 白 律 法 的 人 说 , 你 们 岂 不 晓 得 律 法 管 人 是 在 活 着 的 时 候 麽 。
  • 就 如 女 人 有 了 丈 夫 , 丈 夫 还 活 着 , 就 被 律 法 约 束 。 丈 夫 若 死 了 , 就 脱 离 了 丈 夫 的 律 法 。
  • 所 以 丈 夫 活 着 , 她 若 归 于 别 人 , 便 叫 淫 妇 。 丈 夫 若 死 了 , 她 就 脱 离 了 丈 夫 的 律 法 , 虽 然 归 于 别 人 , 也 不 是 淫 妇 。
  • 我 的 弟 兄 们 , 这 样 说 来 , 你 们 藉 着 基 督 的 身 体 , 在 律 法 上 也 是 死 了 。 叫 你 们 归 于 别 人 , 就 是 归 于 那 从 死 里 复 活 的 , 叫 我 们 结 果 子 给 神 。
  • 因 为 我 们 属 肉 体 的 时 候 , 那 因 律 法 而 生 的 恶 欲 , 就 在 我 们 肢 体 中 发 动 , 以 致 结 成 死 亡 的 果 子 。
  • 但 我 们 既 然 在 捆 我 们 的 律 法 上 死 了 , 现 今 就 脱 离 了 律 法 , 叫 我 们 服 事 主 , 要 按 着 心 灵 ( 心 灵 或 作 圣 灵 ) 的 新 样 , 不 按 着 仪 文 的 旧 样 。
  • 这 样 , 我 们 可 说 什 么 呢 。 律 法 是 罪 麽 。 断 乎 不 是 。 只 是 非 因 律 法 , 我 就 不 知 何 为 罪 。 非 律 法 说 , 不 可 起 贪 心 。 我 就 不 知 何 为 贪 心 。
  • 然 而 罪 趁 着 机 会 , 就 藉 着 诫 命 叫 诸 般 的 贪 心 在 我 里 头 发 动 。 因 为 没 有 律 法 罪 是 死 的 。
  • 我 以 前 没 有 律 法 是 活 着 的 , 但 是 诫 命 来 到 , 罪 又 活 了 , 我 就 死 了 。
  • 那 本 来 叫 人 活 的 诫 命 , 反 倒 叫 我 死 。
  • 因 为 罪 趁 着 机 会 , 就 藉 着 诫 命 引 诱 我 , 并 且 杀 了 我 。
  • 这 样 看 来 , 律 法 是 圣 洁 的 , 诫 命 也 是 圣 洁 , 公 义 , 良 善 的 。
  • 既 然 如 此 , 那 良 善 的 是 叫 我 死 麽 。 断 乎 不 是 。 叫 我 死 的 乃 是 罪 。 但 罪 藉 着 那 良 善 的 叫 我 死 , 就 显 出 真 是 罪 。 叫 罪 因 着 诫 命 更 显 出 是 恶 极 了 。
  • 我 们 原 晓 得 律 法 是 属 乎 灵 的 , 但 我 是 属 乎 肉 体 的 , 是 已 经 卖 给 罪 了 。
  • 因 为 我 所 作 的 , 我 自 己 不 明 白 。 我 所 愿 意 的 , 我 并 不 作 。 我 所 恨 恶 的 , 我 倒 去 作 。
  • 若 我 所 作 的 , 是 我 所 不 愿 意 的 , 我 就 应 承 律 法 是 善 的 。
  • 既 是 这 样 , 就 不 是 我 作 的 , 乃 是 住 在 我 里 头 的 罪 作 的 。
  • 我 也 知 道 , 在 我 里 头 , 就 是 我 肉 体 之 中 , 没 有 良 善 。 因 为 立 志 为 善 由 得 我 , 只 是 行 出 来 由 不 得 我 。
  • 故 此 , 我 所 愿 意 的 善 , 我 反 不 作 。 我 所 不 愿 意 的 恶 , 我 倒 去 作 。
  • 若 我 去 作 所 不 愿 意 作 的 , 就 不 是 我 作 的 , 乃 是 住 在 我 里 头 的 罪 作 的 。
  • 我 觉 得 有 个 律 , 就 是 我 愿 意 为 善 的 时 候 , 便 有 恶 与 我 同 在 。
  • 因 为 按 着 我 里 面 的 意 思 。 ( 原 文 作 人 ) 我 是 喜 欢 神 的 律 。
  • 但 我 觉 得 肢 体 中 另 有 个 律 , 和 我 心 中 的 律 交 战 , 把 我 掳 去 叫 我 附 从 那 肢 体 中 犯 罪 的 律 。
  • 我 真 是 苦 阿 , 谁 能 救 我 脱 离 这 取 死 的 身 体 呢 。
  • 感 谢 神 , 靠 着 我 们 的 主 耶 稣 基 督 就 能 脱 离 了 这 样 看 来 , 我 以 内 心 顺 服 神 的 律 。 我 肉 身 却 顺 服 罪 的 律 了 。