Быт. Исх. Лев. Чис. Втор. Нав. Суд. Руф. 1Цар. 2Цар. 3Цар. 4Цар. 1Пар. 2Пар. 1Ездр. Неем. 2Ездр. Тов. Иудиф. Эсф. 1Мак. 2Мак. 3Мак. 3Ездр. Иов. Пс. Притч. Еккл. Песн. Прем. Сир. Ис. Иер. Плч. Посл.Иер. Вар. Иез. Дан. Ос. Иоил. Ам. Авд. Ион. Мих. Наум. Авв. Соф. Агг. Зах. Мал. Мф. Мк. Лк. Ин. Деян. Иак. 1Пет. 2Пет. 1Ин. 2Ин. 3Ин. Иуд. Рим. 1Кор. 2Кор. Гал. Еф. Флп. Кол. 1Сол. 2Сол. 1Тим. 2Тим. Тит. Флм. Евр. Откр.

Книга Руфи

 
  • И бѣ́ му́жъ зна́емый му́жу Но­емми́ню: му́жъ же си́ленъ от­ ро́да Елимеле́хова, и́мя же ему́ воо́зъ.
  • И рече́ ру́ѳь Моави́тиня къ Но­емми́ни: да иду́ у́бо на ни́ву и соберу́ кла́сы вслѣ́д­ст­ву­ю­щи, идѣ́же а́ще обря́щу благода́ть предъ очи́ма его́. Рече́ же е́й: иди́, дщи́ [моя́].
  • И и́де, и при­­ше́дши собира́­ше на ни́вѣ вслѣ́д­ст­ву­ю­щи жа́телемъ: и прiи́де по слу́чаю въ ча́сть ни́вы воо́зовы, и́же от­ сро́д­ст­ва Елимеле́хова.
  • И се́, воо́зъ прiи́де от­ Виѳлее́ма и рече́ жну́щымъ: Госпо́дь съ ва́ми. И рѣ́ша ему́: да благослови́тъ тя́ Госпо́дь.
  • И рече́ воо́зъ о́троку сво­ему́ стоя́щему надъ жа́тели: чiя́ отрокови́ца сiя́?
  • И от­вѣща́ о́трокъ стоя́й надъ жну́щими, и рече́: отрокови́ца Моави́тиня е́сть, при­­ше́дшая съ Но­емми́ною от­ села́ Моа́вля:
  • и рече́: да соберу́ ны́нѣ и сложу́ въ снопѣ́хъ по слѣ́ду жну́щихъ: и прiи́де, и ста́ от­ у́тра да́же и до ве́чера, и ни ма́ло почи́ на ни́вѣ.
  • И рече́ воо́зъ къ ру́ѳѣ: слы́ши, дщи́, не ходи́ собира́ти на ни́ву и́ну, и ты́ да не отъи́деши от­сю́ду: но здѣ́ при­­лѣпи́ся ко отрокови́цамъ мо­и́мъ,
  • и о́чи тво­и́ да бу́дутъ на ни́вѣ, идѣ́же жну́тъ, и да хо́диши вслѣ́дъ и́хъ: се́, заповѣ́дахъ отроко́мъ не косну́тися тебѣ́: и егда́ воз­жа́ждеши, и да и́деши къ сосу́домъ, и пiе́ши от­ню́дуже че́рплютъ о́троцы.
  • И паде́ [отрокови́ца] ни́цъ и поклони́ся до земли́, и рече́ ему́: что́ я́ко обрѣто́хъ благода́ть предъ очи́ма тво­и́ма, е́же позна́ти мя́, а́зъ же е́смь стра́н­на?
  • И от­вѣща́ воо́зъ и рече́ къ не́й: воз­вѣще́нiемъ воз­вѣсти́ся мнѣ́, ели́ка сотвори́ла еси́ со свекро́вiю тво­е́ю по уме́ртвiи му́жа тво­его́, и ка́ко оста́вила еси́ отца́ тво­его́ и ма́терь твою́ и зе́млю рожде́нiя тво­его́, и при­­шла́ еси́ въ лю́ди, и́хже не вѣ́дала от­ вчера́ и тре́тiяго дне́:
  • да воз­да́стъ Госпо́дь дѣ́ло твое́, и да бу́детъ мзда́ твоя́ испо́лнь от­ Го́спода Бо́га Изра́илева, къ нему́же при­­шла́ еси́ упова́ти подъ крило́ма его́.
  • Она́ же рече́: обрѣто́хъ благода́ть предъ очи́ма тво­и́ма, господи́не мо́й, я́ко утѣ́шилъ мя́ еси́, и я́ко глаго́лалъ еси́ въ се́рдце рабы́ тво­ея́, и се́, а́зъ бу́ду я́ко еди́на от­ рабы́нь тво­и́хъ.
  • И рече́ е́й воо́зъ: уже́ ча́съ я́сти, при­­бли́жися у́бо сѣ́мо, да я́си хлѣ́бъ мо́й, и омочи́ укру́хъ тво́й во о́цетъ. И ся́де ру́ѳь от­ страны́ жа́телей: и подаде́ е́й воо́зъ пря́жмо, и яде́ и насы́тися, и оста́:
  • и воста́ собира́ти. И заповѣ́да воо́зъ отроко́мъ сво­и́мъ, глаго́ля: средѣ́ снопо́въ да собира́етъ, и не посрами́те ю́:
  • и нося́ще носи́те е́й, и от­лага́юще от­лага́йте е́й от­ снопо́въ, и оста́вите ю́ собира́ти и я́сти, и не воз­брани́те е́й.
  • И собира́ до ве́чера на ни́вѣ, и измлати́ е́же собра́, и бы́сть я́ко ифи́ мѣ́ра ячме́ня:
  • и взя́, и прiи́де во гра́дъ. И ви́дѣ свекро́вь ея́ е́же собра́: и изъе́мши ру́ѳь от­ нѣ́дръ сво­и́хъ, даде́ свекро́ви сво­е́й, е́же оста́вила, от­ ни́хже насы́тися.
  • И рече́ къ не́й свекро́вь ея́: гдѣ́ еси́ собира́ла дне́сь, и гдѣ́ рабо́тала? да бу́детъ благослове́нъ позна́вый тя́. И повѣ́да ру́ѳь свекро́ви сво­е́й, гдѣ́ рабо́тала, и рече́: и́мя му́жу воо́зъ, у него́же рабо́тахъ дне́сь.
  • Рече́ же Но­емми́нь снохѣ́ сво­е́й: благослове́нъ е́сть Го́сподемъ, я́ко не оста́ви ми́лости сво­ея́ съ живы́ми и со уме́ршими. И рече́ е́й Но­емми́нь: у́жикъ е́сть на́мъ му́жъ то́й, и е́сть от­ у́жикъ на́шихъ.
  • И рече́ ру́ѳь ко свекро́ви сво­е́й: и мнѣ́ у́бо рече́: ко отрокови́цамъ мо­и́мъ при­­ста́ни, до́ндеже сконча́ютъ всю́ жа́тву, я́же е́сть мнѣ́.
  • И рече́ Но­емми́нь къ ру́ѳѣ снохѣ́ сво­е́й: бла́го, дщи́, я́ко ходи́ла еси́ со отрокови́цами его́, и не сопроти́вят­ся тебѣ́ на и́нѣй ни́вѣ.
  • И при­­ста́ ру́ѳь ко отрокови́цамъ воо́зовымъ собира́ти [кла́сы], до́ндеже сконча́ся жа́тва ячме́ня и пшени́цы: и сѣ́де со свекро́вiю сво­е́ю.
  • У Ноемини был родственник по мужу ее, человек весьма знатный, из племени Елимелехова, имя ему Вооз.
  • И сказала Руфь Моавитянка Ноемини: пойду я на поле и буду подбирать колосья по следам того, у кого найду благоволение. Она сказала ей: пойди, дочь моя.
  • Она пошла, и пришла, и подбирала в поле колосья позади жнецов. И случилось, что та часть поля принадлежала Воозу, который из племени Елимелехова.
  • И вот, Вооз пришел из Вифлеема и сказал жнецам: Господь с вами! Они сказали ему: да благословит тебя Господь!
  • И сказал Вооз слуге своему, приставленному к жнецам: чья это молодая женщина?
  • Слуга, приставленный к жнецам, отвечал и сказал: эта молодая женщина – Моавитянка, пришедшая с Ноеминью с полей Моавитских;
  • она сказала: «буду я подбирать и собирать между снопами позади жнецов»; и пришла, и находится здесь с самого утра доселе; мало бывает она дома.
  • И сказал Вооз Руфи: послушай, дочь моя, не ходи подбирать на другом поле и не переходи отсюда, но будь здесь с моими служанками;
  • пусть в глазах твоих будет то поле, где они жнут, и ходи за ними; вот, я приказал слугам моим не трогать тебя; когда захочешь пить, иди к сосудам и пей, откуда черпают слуги мои.
  • Она пала на лице свое и поклонилась до земли и сказала ему: чем снискала я в глазах твоих милость, что ты принимаешь меня, хотя я и чужеземка?
  • Вооз отвечал и сказал ей: мне сказано все, что сделала ты для свекрови своей по смерти мужа твоего, что ты оставила твоего отца и твою мать и твою родину и пришла к народу, которого ты не знала вчера и третьего дня;
  • да воздаст Господь за это дело твое, и да будет тебе полная награда от Господа Бога Израилева, к Которому ты пришла, чтоб успокоиться под Его крылами!
  • Она сказала: да буду я в милости пред очами твоими, господин мой! Ты утешил меня и говорил по сердцу рабы твоей, между тем как я не сто́ю ни одной из рабынь твоих.
  • И сказал ей Вооз: время обеда; приди сюда и ешь хлеб и обмакивай кусок твой в уксус. И села она возле жнецов. Он подал ей хлеба; она ела, наелась, и еще осталось.
  • И встала, чтобы подбирать. Вооз дал приказ слугам своим, сказав: пусть подбирает она и между снопами, и не обижайте ее;
  • да и от снопов откидывайте ей и оставляйте, пусть она подбирает [и ест], и не браните ее.
  • Так подбирала она на поле до вечера и вымолотила собранное, и вышло около ефы ячменя.
  • Взяв это, она пошла в город, и свекровь ее увидела, что она набрала. И вынула [Руфь из пазухи своей] и дала ей то, что оставила, наевшись сама.
  • И сказала ей свекровь ее: где ты собирала сегодня и где работала? да будет благословен принявший тебя! [Руфь] объявила свекрови своей, у кого она работала, и сказала: человеку тому, у которого я сегодня работала, имя Вооз.
  • И сказала Ноеминь снохе своей: благословен он от Господа за то, что не лишил милости своей ни живых, ни мертвых! И сказала ей Ноеминь: человек этот близок к нам; он из наших родственников.
  • Руфь Моавитянка сказала [свекрови своей]: он даже сказал мне: будь с моими служанками, доколе не докончат они жатвы моей.
  • И сказала Ноеминь снохе своей Руфи: хорошо, дочь моя, что ты будешь ходить со служанками его, и не будут оскорблять тебя на другом поле.
  • Так была она со служанками Воозовыми и подбирала [колосья], доколе не кончилась жатва ячменя и жатва пшеницы, и жила у свекрови своей.
  • 拿 俄 米 的 丈 夫 以 利 米 勒 的 亲 族 中 , 有 一 个 人 名 叫 波 阿 斯 , 是 一 个 大 财 主 。
  • 摩 押 女 子 路 得 对 拿 俄 米 说 , 容 我 往 田 间 去 , 我 蒙 谁 的 恩 , 就 在 谁 的 身 后 拾 取 麦 穗 。 拿 俄 米 说 , 女 儿 阿 , 你 只 管 去 。
  • 路 得 就 去 了 , 来 到 田 间 , 在 收 割 的 人 身 后 拾 取 麦 穗 。 她 恰 巧 到 了 以 利 米 勒 本 族 的 人 , 波 阿 斯 那 块 田 里 。
  • 波 阿 斯 正 从 伯 利 恒 来 , 对 收 割 的 人 说 , 愿 耶 和 华 与 你 们 同 在 。 他 们 回 答 说 , 愿 耶 和 华 赐 福 与 你 。
  • 波 阿 斯 问 监 管 收 割 的 仆 人 说 , 那 是 谁 家 的 女 子 。
  • 监 管 收 割 的 仆 人 回 答 说 , 是 那 摩 押 女 子 , 跟 随 拿 俄 米 从 摩 押 地 回 来 的 。
  • 她 说 , 请 你 容 我 跟 着 收 割 的 人 , 拾 取 打 捆 剩 下 的 麦 穗 , 她 从 早 晨 直 到 如 今 , 除 了 在 屋 子 里 坐 一 会 儿 , 常 在 这 里 。
  • 波 阿 斯 对 路 得 说 , 女 儿 阿 , 听 我 说 , 不 要 往 别 人 田 里 拾 取 麦 穗 , 也 不 要 离 开 这 里 , 要 常 与 我 使 女 们 在 一 处 。
  • 我 的 仆 人 在 那 块 田 收 割 , 你 就 跟 着 他 们 去 。 我 已 经 吩 咐 仆 人 不 可 欺 负 你 。 你 若 渴 了 , 就 可 以 到 器 皿 那 里 喝 仆 人 打 来 的 水 。
  • 路 得 就 俯 伏 在 地 叩 拜 , 对 他 说 , 我 既 是 外 邦 人 , 怎 麽 蒙 你 的 恩 , 这 样 顾 恤 我 呢 。
  • 波 阿 斯 回 答 说 , 自 从 你 丈 夫 死 后 , 凡 你 向 婆 婆 所 行 的 , 并 你 离 开 父 母 和 本 地 , 到 素 不 认 识 的 民 中 , 这 些 事 人 全 都 告 诉 我 了 。
  • 愿 耶 和 华 照 你 所 行 的 赏 赐 你 。 你 来 投 靠 耶 和 华 以 色 列 神 的 翅 膀 下 , 愿 你 满 得 他 的 赏 赐 。
  • 路 得 说 , 我 主 阿 , 愿 在 你 眼 前 蒙 恩 。 我 虽 然 不 及 你 的 一 个 使 女 , 你 还 用 慈 爱 的 话 安 慰 我 的 心 。
  • 到 了 吃 饭 的 时 候 , 波 阿 斯 对 路 得 说 , 你 到 这 里 来 吃 饼 , 将 饼 蘸 在 醋 里 。 路 得 就 在 收 割 的 人 旁 边 坐 下 , 他 们 把 烘 了 的 穗 子 递 给 她 。 她 吃 饱 了 , 还 有 馀 剩 的 。
  • 她 起 来 又 拾 取 麦 穗 , 波 阿 斯 吩 咐 仆 人 说 , 她 就 是 在 捆 中 拾 取 麦 穗 , 也 可 以 容 她 , 不 可 羞 辱 她 。
  • 并 要 从 捆 里 抽 出 些 来 , 留 在 地 下 任 她 拾 取 , 不 可 叱 吓 她 。
  • 这 样 , 路 得 在 田 间 拾 取 麦 穗 , 直 到 晚 上 , 将 所 拾 取 的 打 了 , 约 有 一 伊 法 大 麦 。
  • 她 就 把 所 拾 取 的 带 进 城 去 给 婆 婆 看 , 又 把 她 吃 饱 了 所 剩 的 给 了 婆 婆 。
  • 婆 婆 问 她 说 , 你 今 日 在 哪 里 拾 取 麦 穗 , 在 哪 里 做 工 呢 , 愿 那 顾 恤 你 的 得 福 。 路 得 就 告 诉 婆 婆 说 , 我 今 日 在 一 个 名 叫 波 阿 斯 的 人 那 里 做 工 。
  • 拿 俄 米 对 儿 妇 说 , 愿 那 人 蒙 耶 和 华 赐 福 , 因 为 他 不 断 地 恩 待 活 人 死 人 。 拿 俄 米 又 说 , 那 是 我 们 本 族 的 人 , 是 一 个 至 近 的 亲 属 。
  • 摩 押 女 子 路 得 说 , 他 对 我 说 , 你 要 紧 随 我 的 仆 人 拾 取 麦 穗 , 直 等 他 们 收 完 了 我 的 庄 稼 。
  • 拿 俄 米 对 儿 妇 路 得 说 , 女 儿 阿 , 你 跟 着 他 的 使 女 出 去 , 不 叫 人 遇 见 你 在 别 人 田 间 , 这 才 为 好 。
  • 于 是 路 得 与 波 阿 斯 的 使 女 常 在 一 处 拾 取 麦 穗 , 直 到 收 完 了 大 麦 和 小 麦 。 路 得 仍 与 婆 婆 同 住 。
  • А Ноомі мала родича свого чоловіка, мужа багатого, з Елімелехового роду, а ім́я йому Боаз.
  • І сказала моавітянка Рут до Ноомі: Піду но я на поле, і назбираю колосся за тим, у кого в очах знайду милість.
    А та їй сказала: Іди, моя дочко!
  • І пішла вона, і прийшла та й збирала за женцями.
    А припадок навів її на ділянку поля Боаза, що з Елімелехового роду.
  • Аж ось прийшов із Віфлеєму Боаз, та й сказав до женців: Господь з вами!
    А вони відказали йому: Нехай поблагословить тебе Господь!
  • І сказав Боаз до слуги свого, поставленого над женцями: Чия це дівчина?
  • І відповів той слуга, поставлений над женцями, і сказав: Дівчина моавітянка вона, що вернулася з Ноомі з моавських піль.
  • А вона сказала: Нехай я збиратиму, та назбираю між снопами за женцями!
    І прийшла вона, і стала від самого ранку й аж дотепер;
    а вдома вона була мало.
  • І сказав Боаз до Рут: Ото чуєш, дочко моя, не ходи збирати на іншому полі, і не йди звідси, і так пристань до моїх дівчат.
  • Доглядай цього поля, де будуть жати, і ти підеш за ними.
    Ось я наказав слугам не займати тебе.
    А як спрагнеш, то підеш до начинь, та й нап́єшся з того, що поначерпують слуги!
  • І впала вона на обличчя своє, та й вклонилася до землі, і сказала йому: Чому знайшла я милість в очах твоїх, що ти прихилився до мене, хоч я чужа?
  • І відповів Боаз і сказав їй: Докладно розповіджено мені все, що зробила ти з своєю свекрухою по смерті твого чоловіка, і ти кинула батька свого й матір свою та край свого народження, і пішла до народу, якого не знала вчора-позавчора.
  • Нехай Господь заплатить за чин твій, і нехай буде нагорода твоя повна від Господа, Бога Ізраїлевого, що ти прийшла сховатися під крильми Його!
  • А вона сказала: Нехай я знайду милість в очах твоїх, пане мій, бо ти потішив мене, і говорив до серця своєї невільниці.
    А я не є навіть як одна з твоїх невільниць!
  • І сказав їй Боаз у час їди: Підійди сюди, та з́їж хліба й замочи у квасі шматок свій.
    І сіла вона збоку женців, а він подав їй праженого зерна.
    І їла вона й наситилася, і ще й позоставила.
  • І встала вона збирати.
    А Боаз наказав слугам своїм, говорячи: І між снопами нехай збирає, і не кривдьте її.
  • І також конче киньте їй зо снопів, і позоставте, і буде вона збирати, а ви не лайте її.
  • І збирала вона на полі аж до вечора, і вимолотила те, що назбирала, і було близько ефи ячменю.
  • І понесла вона, і ввійшла до міста, і її свекруха побачила, що вона назбирала.
    А вона вийняла, і дала їй, що позоставила по своїй їжі.
  • І сказала їй свекруха її: Де ти збирала сьогодні, і де ти робила?
    Нехай буде благословенний, хто прийняв тебе!
    І вона розповіла своїй свекрусі, у кого працювала, та й сказала: Ім́я того чоловіка, що я сьогодні робила в нього, Боаз.
  • І сказала Ноомі до невістки своєї: Благословенний він у Господа, що не позбавив милости своєї ані живих, ані померлих.
    І сказала їй Ноомі: Близький нам той чоловік, він із наших родичів.
  • І сказала моавітянка Рут: Він також сказав мені: Пристань до моїх слуг, аж поки не скінчать моїх жнив.
  • І сказала Ноомі до своєї невістки Рут: Добре, дочко моя, що ти вийдеш з його служницями, щоб не чіпали тебе на іншому полі.
  • І вона пристала до Боазових служниць, щоб збирати аж до закінчення жнив ячменю та жнив пшениці.
    І вона жила з своєю свекрухою.