Скрыть
18:2
18:3
18:4
18:5
18:7
18:10
18:14
18:16
18:18
18:19
18:23
18:29
18:31
18:33
Церковнославянский (рус)
Живы́й во вѣ́ки созда́ вся́ о́бще. Госпо́дь еди́нъ оправди́т­ся:
никто́же дово́ленъ исповѣ́сти дѣ́лъ его́,
и кто́ изслѣ́дитъ вели́чiя его́?
Держа́ву вели́че­ст­ва его́ кто́ изочте́тъ? и кто́ при­­ложи́тъ исповѣ́дати ми́лости его́?
Не лѣ́ть ума́лити, ниже́ при­­ложи́ти, и не лѣ́ть изслѣ́дити чуде́съ Госпо́днихъ.
Егда́ сконча́етъ человѣ́къ, тогда́ начина́етъ, и егда́ преста́нетъ, тогда́ усумни́т­ся.
Что́ е́сть человѣ́къ? и что́ потре́ба его́? что́ бла́го его́? и что́ зло́ его́?
Число́ дні́й человѣ́ку мно́го лѣ́тъ сто́: я́ко ка́пля морскі́я воды́ и зерно́ песка́, та́ко ма́ло лѣ́тъ въ де́нь вѣ́ка.
Сего́ ра́ди долготерпѣ́ Госпо́дь на ни́хъ и излiя́ на ня́ ми́лость свою́.
Ви́дѣ и позна́ низвраще́нiе и́хъ, я́ко зло́,
сего́ ра́ди умно́жи милосе́рдiе свое́.
Ми́лость человѣ́ча на и́скрен­няго сво­его́, ми́лость же Госпо́дня на вся́ку пло́ть.
Облича́яй и наказу́яй, и науча́яй и обраща́яй я́ко па́стырь ста́до свое́:
прiе́млющихъ наказа́нiе ми́луетъ и тща́щихся о судьба́хъ его́.
Ча́до, во благи́хъ не да́ждь поро́ка, и во вся́цѣмъ дая́нiи печа́ли слове́съ.
Не устуди́тъ ли зно́я роса́? та́ко лу́чше сло́во, не́жели дая́нiе.
Не се́ ли, сло́во па́че дая́нiя бла́га? обоя́ же у му́жа благода́тна.
Бу́й неблагода́рно поно́ситъ, и дая́нiе зави́дливаго истаева́етъ о́чи.
Пре́жде не́же воз­глаго́леши, увѣ́ждь, и пре́жде неду́га врачу́йся:
пре́жде суда́ испыта́й себе́ и въ ча́съ посѣще́нiя обря́щеши очище́нiе:
пре́жде да́же въ неду́гъ не впаде́ши, смири́ся, и во вре́мя грѣхо́въ покажи́ обраще́нiе.
Не воспяти́ся воз­да́ти обѣ́тъ благовре́мен­но и не ожида́й да́же до сме́рти оправда́тися:
пре́жде да́же не помо́лишися, угото́ви себе́, и не бу́ди я́ко человѣ́къ искуша́я Го́спода.
Помяни́ гнѣ́въ въ де́нь сконча́нiя и вре́мя ме́сти во от­враще́нiи лица́:
помяни́ вре́мя гла́да во вре́мя сы́тости, нищету́ и убо́же­с­т­во въ де́нь бога́т­ст­ва.
От у́тра до ве́чера измѣня́ет­ся вре́мя, и вся́ ско́ра су́ть предъ Го́сподемъ.
Человѣ́къ прему́дръ во все́мъ опа́сенъ бу́детъ и во дне́хъ грѣхо́въ во́нметъ о согрѣше́нiи.
Вся́къ разуми́въ позна́ прему́дрость, и обрѣ́тшему ю́ да́стъ исповѣ́данiе.
Разу́мнiи въ словесѣ́хъ, и ті́и умудри́шася и умно́жиша при́тчи испы́тны. воз­держа́нiе души́.
Вслѣ́дъ по́хотей тво­и́хъ не ходи́ и от­ похотѣ́нiй сво­и́хъ воз­браня́йся:
а́ще да́си души́ тво­е́й благоволе́нiе жела́нiя, сотвори́тъ тя́ обра́дованiе враго́мъ тво­и́мъ.
Не весели́ся о мно́зѣй сла́дости и не связу́йся сообще́нiемъ ея́.
Не бу́ди ни́щь пи́рше­ст­вуяй от­ взаи́м­ст­ва, и ничто́ ти бу́детъ въ мѣшцѣ́.
Синодальный
Все вообще создал Живущий во веки; Господь один праведен.
Никому не предоставил Он изъяснять дела́ Его.
И кто может исследовать великие дела Его?
Кто может измерить силу величия Его? и кто может также изречь милости Его?
Невозможно ни умалить, ни увеличить, и невозможно исследовать дивных дел Господа.
Когда человек окончил бы, тогда он только начинает, и когда перестанет, придет в изумление.
Что есть человек и что польза его? что благо его и что зло его?
Число дней человека – много, если сто лет: как капля воды из моря или крупинка песка, так малы лета его в дне вечности.
Посему Господь долготерпелив к людям и изливает на них милость Свою.
Он видит и знает, что конец их очень бедствен,
и потому умножает милости Свои.
Милость человека – к ближнему его, а милость Господа – на всякую плоть.
Он обличает и вразумляет, и поучает и обращает, как пастырь стадо свое.
Он милует принимающих вразумление и усердно обращающихся к закону Его.
Сын мой! при благотворениях не делай упреков, и при всяком даре не оскорбляй словами.
Роса не охлаждает ли зноя? так слово – лучше, нежели даяние.
Поэтому не выше ли доброго даяния слово? а у человека доброжелательного и то и другое.
Глупый немилосердно укоряет, и подаяние неблагорасположенного иссушает глаза.
Прежде, нежели начнешь говорить, обдумывай, и прежде болезни заботься о себе.
Испытывай себя прежде суда, и во время посещения найдешь милость.
Прежде, нежели почувствуешь слабость, смиряйся, и во время грехов покажи обращение.
Ничто да не препятствует тебе исполнить обет благовременно, и не откладывай оправдания до смерти.
Прежде, нежели начнешь молиться, приготовь себя, и не будь как человек, искушающий Господа.
Припоминай о гневе в день смерти и о времени отмщения, когда Господь отвратит лице Свое.
Во время сытости вспоминай о времени голода и во дни богатства – о бедности и нужде.
От утра до вечера изменяется время, и все скоротечно пред Господом.
Человек мудрый во всем будет осторожен и во дни грехов удержится от беспечности.
Всякий разумный познает премудрость и нашедшему ее воздаст хвалу.
Рассудительные в словах и сами умудряются, и источают основательные притчи.
Не ходи вслед похотей твоих и воздерживайся от пожеланий твоих.
Если будешь доставлять душе твоей приятное для вожделений, то она сделает тебя потехою для врагов твоих.
Не ищи увеселения в большой роскоши и не привязывайся к пиршествам.
Не сделайся нищим, пиршествуя на занятые деньги, когда ничего нет у тебя в кошельке.
Грузинский
ვინც ცოცხლობს საუკუნოდ, მთელი სამყარო მან შექმნა.
მხოლოდ უფალი შეირაცხება მართალად.
არავის აცხადებინებს თავის საქმეებს და მის დიდებულ ნამოქმედართ ვინ გამოიკვლევს?
მისი სიდიადის ძალას ვინ გაზომავს? და ვინ მოსთვლის მის მოწყალებებს?
მისი არც დაკლება იქნება და არც გაზრდა, უფლის საკვირველებანი გამოუკვლეველია.
როცა კაცი დაასრულებს, მაშინ იწყებს ის და, როცა შეწყვეტს, მაშინ მოისაკლისებს ის.
რაა კაცი და რა სარგებლობა აქვს? რა არის სიკეთე მისი და რა არის ბოროტება მისი?
ადამიანის დღეთა რიცხვი თითქოს ბევრია - ასი წელი.
მაგრამ როგორც ზღვაში წყლის წვეთი და ქვიშის მარცვალი, ასევე მცირეა მარადისობისთვის მისი წლები.
ამიტომაც სულგრძელია უფალი მათ მიმართ და მიაფენს მათზე თავის წყალობას.
ხედავს და იცის, რომ სავალალოა მათი აღსასრული, ამიტომაც გაამრავლა თავისი წყალობა.
გულმოწყალება კაცისა მისი მახლობლისკენაა, უფლის მოწყალება კი - ყოველი ხორციელისკენ. ამხელს, წვრთნის და ასწავლის, და მოაქცევს, როგორც მწყემსი, თავის სამწყსოს.
შეიწყალებს მათ, ვინც მის შეგონებას შეიწყნარებს და იმათაც, ვინც მის კანონებს ეშურებიან.
შვილო, ქველმოქმედებისას საყვედურს ნუ იტყვი და ყოველი გაცემისას გულსატკენ სიტყვას.
განა სიცხეს ცვარი არ აგრილებს? ასევე მოწყალებას სჯობია სიტყვა.
ლამაზ საჩუქარს ხომ აღემატება სიტყვა? მადლიან კაცს კი ორივე ექნება.
უგუნური უმადურად აყვედრის და საჩუქარი შურიანისა თვალებს შრეტს.
ვიდრე ალაპარაკდებოდე, მოიფიქრე და, ვიდრე დასნეულდებოდე, სიმრთელეს მიხედე.
გასამართლებამდე გაჩხრიკე შენი თავი და განკითხვისას იპოვი შეწყალებას.
ვიდრე დაუძლურდებოდე, მოთრგუნე თავი და ცოდვის ზღვარზე უკან მოიქეცი.
ნუ დაბრკოლდები აღთქმის დროზე შესასრულებლად და მის განაღდებას სიკვდილამდე ნუ გადასდებ.
ლოცვის დაწყებამდე მოამზადე თავი და უფლის გამომცდელივით ნუ იქნები.
გახსოვდეს რისხვა აღსასრულის დღეს და ჟამი შურისგებისა, როცა უფალი პირს მიიბრუნებს.
სიმაძღრისას შიმშილობის ჟამი გახსოვდეს, გამდიდრებისას კი - სიღატაკე და გაჭირვება.
განთიადიდან საღამომდე იცვლება ჟამი და ყოველივე სწრაფწარმავალია წინაშე უფლისა.
ბრძენი კაცი ყოველთვის ფრთხილად იქნება და ცოდვათა დღეებში შეცდომას მოერიდება.
ყოველი გონიერი შეიცნობს სიბრძნეს და მის მპოვნელსაც ხოტბას შეასხამს.
სიტყვებში გაწაფულნი თავადაც დაბრძენდნენ და გადმოღვარეს ბრძნული იგავები.
ნუ აჰყვები შენს გულისთქმათ და სურვილებისაგან თავი შეიკავე.
თუ სულს ვნებებისკენ წარუძღვები, მტრების გასართობად გაგხდიან.
ნუ ილხენ დიდი ფუფუნებით და არიფანებს ნუ გადაყვები.
არ გაგაღატაკოს სესხით გამართულმა ნადიმებმა, როდესაც ქისა ცარიელი გაქვს.
ὁ ζῶν εἰς τὸν αἰῶνα ἔκτισεν τὰ πάν­τα κοινῇ
2κύριος μόνος δικαιωθή­σε­ται
4οὐθενὶ ἐξεποίησεν ἐξαγγεῖλαι τὰ ἔργα αὐτοῦ
καὶ τίς ἐξιχνεύ­σει τὰ μεγαλεῖα αὐτοῦ
5κράτος μεγαλωσύνης αὐτοῦ τίς ἐξαριθμή­σε­ται καὶ τίς προ­σθήσει ἐκδιηγήσασθαι τὰ ἐλέη αὐτοῦ
6οὐκ ἔστιν ἐλαττῶσαι οὐδὲ προ­σθεῖναι καὶ οὐκ ἔστιν ἐξιχνιάσαι τὰ θαυμάσια τοῦ κυρίου
7ὅταν συν­τελέσῃ ἄνθρωπος τότε ἄρχεται καὶ ὅταν παύσηται τότε ἀπο­ρηθή­σε­ται
8τί ἄνθρωπος καὶ τί ἡ χρῆσις αὐτοῦ τί τὸ ἀγαθὸν αὐτοῦ καὶ τί τὸ κακὸν αὐτοῦ
9ἀριθμὸς ἡμερῶν ἀνθρώπου πολλὰ ἔτη ἑκατόν
10ὡς σταγὼν ὕδα­τος ἀπο­̀ θαλάσ­σης καὶ ψῆφος ἄμμου οὕτως ὀλίγα ἔτη ἐν ἡμέρᾳ αἰῶνος
11δια­̀ τοῦτο ἐμακροθύμησεν κύριος ἐπ᾿ αὐτοῖς καὶ ἐξέχεεν ἐπ᾿ αὐτοὺς τὸ ἔλεος αὐτοῦ
12εἶδεν καὶ ἐπέγνω τὴν κατα­στροφὴν αὐτῶν
ὅτι πονηρά δια­̀ τοῦτο ἐπλή­θυνεν τὸν ἐξιλασμὸν αὐτοῦ
13ἔλεος ἀνθρώπου ἐπι­̀ τὸν πλη­σίον αὐτοῦ ἔλεος δὲ κυρίου ἐπι­̀ πᾶσαν σάρκα
ἐλέγχων καὶ παιδεύ­ων καὶ διδάσκων καὶ ἐπι­στρέφων ὡς ποιμὴν τὸ ποίμνιον αὐτοῦ
τοὺς ἐκδεχο­μέ­νους παιδείαν ἐλεᾷ καὶ τοὺς κατα­σπεύ­δον­τας ἐπι­̀ τὰ κρίματα αὐτοῦ
τέκνον ἐν ἀγαθοῖς μὴ δῷς μῶμον καὶ ἐν πάσῃ δόσει λύπην λόγων
οὐχὶ καύσωνα ἀναπαύσει δρόσος οὕτως κρείσ­σων λόγος ἢ δόσις
οὐκ ἰδοὺ λόγος ὑπὲρ δόμα ἀγαθόν καὶ ἀμφότερα παρα­̀ ἀνδρὶ κεχαριτωμένῳ
μωρὸς ἀχαρίστως ὀνειδιεῖ καὶ δόσις βασκάνου ἐκτήκει ὀφθαλμούς
πρὶν ἢ λαλῆσαι μάνθανε καὶ προ­̀ ἀρρωστίας θεραπεύ­ου
προ­̀ κρίσεως ἐξέταζε σεαυτόν καὶ ἐν ὥρᾳ ἐπι­σκοπῆς εὑρήσεις ἐξιλασμόν
πρὶν ἀρρωστῆσαί σε ταπεινώθητι καὶ ἐν καιρῷ ἁμαρτημάτων δεῖξον ἐπι­στροφήν
μὴ ἐμποδισθῇς τοῦ ἀπο­δοῦναι εὐχὴν εὐκαίρως καὶ μὴ μείνῃς ἕως θανάτου δικαιωθῆναι
πρὶν εὔξασθαι ἑτοίμασον σεαυτὸν καὶ μὴ γίνου ὡς ἄνθρωπος πειράζων τὸν κύριον
μνήσθητι θυμοῦ ἐν ἡμέραις τελευτῆς καὶ καιρὸν ἐκδικήσεως ἐν ἀπο­στροφῇ προ­σώπου
μνήσθητι καιρὸν λιμοῦ ἐν καιρῷ πλη­σμονῆς πτωχείαν καὶ ἔνδειαν ἐν ἡμέραις πλούτου
ἀπο­̀ πρωίθεν ἕως ἑσπέρας μεταβάλλει καιρός καὶ πάν­τα ἐστὶν ταχινὰ ἔναν­τι κυρίου
ἄνθρωπος σοφὸς ἐν παν­τὶ εὐλαβηθή­σε­ται καὶ ἐν ἡμέραις ἁμαρτιῶν προ­σέξει ἀπο­̀ πλη­μμελείας
πᾶς συν­ετὸς ἔγνω σοφίαν καὶ τῷ εὑρόν­τι αὐτὴν δώσει ἐξομολόγησιν
συν­ετοὶ ἐν λόγοις καὶ αὐτοὶ ἐσοφίσαν­το καὶ ἀνώμβρησαν παροιμίας ἀκριβεῖς
ὀπίσω τῶν ἐπι­θυμιῶν σου μὴ πορεύ­ου καὶ ἀπο­̀ τῶν ὀρέξεών σου κωλύου
ἐὰν χορηγήσῃς τῇ ψυχῇ σου εὐδοκίαν ἐπι­θυμίας ποιήσει σε ἐπι­́χαρμα τῶν ἐχθρῶν σου
μὴ εὐφραίνου ἐπι­̀ πολλῇ τρυφῇ μὴ προ­σδεθῇς συμβολῇ αὐτῆς
μὴ γίνου πτωχὸς συμβολοκοπῶν ἐκ δανεισμοῦ καὶ οὐδέν σοί ἐστιν ἐν μαρσιππίῳ
Толкования стиха Скопировать ссылку Скопировать текст Добавить в избранное
Библ. энциклопедия Библейский словарь Словарь библ. образов Практическая симфония
Цитата из Библии каждое утро
TG: t.me/azbible
Viber: vb.me/azbible