Скрыть
46:2
46:4
46:6
46:7
46:8
46:12
46:13
46:15
46:21
Церковнославянский (рус)
Крѣ́покъ на бра́нехъ Иису́съ нави́нъ и прее́мникъ Моисе́овъ бы́сть во проро́че­ст­вѣ:
и́же бы́сть по и́мени сво­ему́ вели́къ на спасе́нiе избра́н­ныхъ его́, мсти́ти востаю́щымъ [на́нь] враго́мъ, я́ко да наслѣ́д­ст­витъ Изра́иля.
Ко́ль просла́вленъ бы́сть воз­движе́нiемъ ру́къ сво­и́хъ, и внегда́ простира́­ше ме́чь на гра́ды.
Кто́ пре́жде его́ си́це ста́? бра́ни бо Госпо́дни то́й вожда́­ше.
Не руко́ю ли его́ воспяти́ся со́лнце, и еди́нъ де́нь бы́сть я́ко два́?
Призва́ вы́шняго си́льна, егда́ оскорбля́ху его́ врази́ о́крестъ, и послу́ша его́ ве́лiй Госпо́дь: ка́менiемъ гра́днымъ си́лы крѣ́пкiя
устреми́ бра́нь на язы́ки, исхожде́нiемъ погуби́ проти́вники,
да позна́ютъ язы́цы всеору́жiе его́, я́ко предъ Го́сподемъ бра́нь его́: и́бо послѣ́дова могу́тному.
И во дни́ Моисе́овы сотвори́ ми́лость се́й и хале́въ сы́нъ Иефон­ні́инъ, ста́ти проти́ву врага́, удержа́ти лю́ди от­ грѣ́хъ и утоли́ти ро́потъ лука́в­ст­ва:
и та́ два́ су́ща спасе́на бы́ста от­ шести́ со́тъ ты́сящъ пѣшце́въ, ввести́ и́хъ въ наслѣ́д­ст­вiе, въ зе́млю точа́щую млеко́ и ме́дъ.
И даде́ Госпо́дь хале́ву крѣ́пость, и да́же до ста́рости пребы́сть у него́, взы́ти ему́ на высоту́ земли́, и сѣ́мя его́ обдержа́ наслѣ́дiе:
я́ко да ви́дятъ вси́ сы́нове Изра́илевы, я́ко добро́ ходи́ти вслѣ́дъ Го́спода.
И судiи́ кі́йждо и́менемъ сво­и́мъ, ели́кихъ не любо­дѣ́й­ст­вова се́рдце, и ели́цы не от­врати́шася от­ Го́спода, и па́мять и́хъ во благослове́нiихъ:
ко́сти и́хъ да процвѣту́тъ от­ мѣ́ста и́хъ,
и и́мя и́хъ премѣня́емо на сынѣ́хъ, просла́влен­нымъ бы́в­шымъ и́мъ.
Возлю́бленъ Го́сподемъ сво­и́мъ самуи́лъ проро́къ Госпо́день устро́и ца́р­ст­во и пома́за кня́зи надъ людьми́ его́:
зако́номъ Госпо́днимъ суди́ со́нму, и посѣти́ Госпо́дь Иа́кова:
вѣ́рою сво­е́ю испы́танъ бы́сть проро́къ, и позна́нъ бы́сть въ вѣ́рѣ сво­е́й вѣ́ренъ видѣ́нiемъ.
И при­­зва́ Го́спода си́льна, егда́ оскорбля́ху его́ врази́ его́ о́крестъ, при­­ноше́нiемъ а́гнца ссу́щаго млеко́:
и воз­гремѣ́ съ небесе́ Госпо́дь и гла́сомъ ве́лiимъ услы́шанъ сотвори́ гла́съ сво́й:
и потреби́ влады́ки ти́рскiя, и вся́ кня́зи Филисти́мскiя.
И пре́жде вре́мене успе́нiя вѣ́ка свидѣ́тел­ст­вова предъ Го́сподемъ и христо́мъ его́: имѣ́нiя и до сапо́гъ от­ вся́кiя пло́ти не взя́хъ: и не сотвори́ ему́ поноше́нiя [ни еди́нъ] человѣ́къ.
И по успе́нiи сво­е́мъ проро́че­с­т­вова и показа́ царе́ви кончи́ну его́: и воз­несе́ от­ земли́ гла́съ сво́й, проро́че­с­т­вомъ истреби́ти беззако́нiе люді́й.
Синодальный
Силен был в бранях Иисус Навин и был преемником Моисея в пророчествах.
Соответственно имени своему, он был велик в спасении избранных Божиих, когда мстил восставшим врагам, чтобы ввести Израиля в наследие его.
Как он прославился, когда поднял руки свои и простер меч на города!
Кто прежде него так стоял? Ибо он вел брани Господни.
Не его ли рукою остановлено было солнце, и один день был как бы два?
Он воззвал ко Всевышнему Владыке, когда со всех сторон стеснили его враги, и великий Господь услышал его:
камнями града с могущественною силою бросил Он на враждебный народ и погубил противников на склоне горы,
дабы язычники познали всеоружие его, что война его была пред Господом, а он только следовал за Всемогущим.
И во дни Моисея он оказал благодеяние, он и Халев, сын Иефоннии, – тем, что они противостояли враждующим, удерживали народ от греха и утишали злой ропот.
И они только двое из шестисот тысяч путешествовавших были спасены, чтобы ввести народ в наследие – в землю, текущую молоком и медом.
И дал Господь Халеву крепость, которая сохранилась в нем до старости, взойти на высоту земли, и семя его получило наследие,
дабы видели все сыны Израилевы, что благо следовать Господу.
Также и судии, каждый по своему имени, которых сердце не заблуждалось и которые не отвращались от Господа, – да будет память их во благословениях!
Да процветут кости их от места своего,
и имя их да перейдет к сынам их в прославлении их!
Возлюбленный Господом своим Самуил, пророк Господень, учредил царство и помазал царей народу своему;
он судил народ по закону Господню, и Господь призирал на Иакова;
по вере своей он был истинным пророком, и в словах его дознана верность видения.
Он воззвал ко Всемогущему Господу, когда отвсюду теснили его враги, и принес в жертву молодого агнца, –
и Господь возгремел с неба и в сильном шуме слышным сделал голос Свой,
и истребил вождей Тирских и всех князей Филистимских.
Еще прежде времени вечного успокоения своего он свидетельствовался пред Господом и помазанником Его: «имущества, ни даже обуви, я не брал ни от кого», и никто не укорил его.
Он пророчествовал и по смерти своей, и предсказал царю смерть его, и в пророчестве возвысил из земли голос свой, что беззаконный народ истребится.
Грузинский
ძლიერი იყო ბრძოლაში იესო, ნავეს ძე, და მოსეს მემკვიდრე წინასწარმეტყველებებში; თავისი სახელის შესაფერისად დიდი იყო ღვთის რჩეულთა გადარჩენისას, როცა შურს ძიობდა აღმდგარ მტერზე, რათა სამკვიდრო მიეცა ისრაელისთვის.
როგორ განდიდდა, როცა აღმართა თავისი ხელი და ქალაქზე დააღირა მახვილი!
მის უწინარეს ვინ მდგარა მასსავით მტკიცედ? რადგან ის უფლისათვის მართავდა ბრძოლებს.
განა მისი ხელით არ გაჩერდა მზე და ერთი დღე ორად იქცა?
მან მოუწოდა უზენაეს მეუფეს, როცა მტრებმა ყოველი მხრივ შეავიწროვეს; პასუხი გასცა მას დიდმა უფალმა მაგარ-მაგარი სიტყვის ლოდებით.
დაათია ომი ამ ხალხს და ფერდობზე შემუსრა მოწინააღმდეგენი, რათა წარმართებს შეეცნოთ მისი აღჭურვილობა, რომ უფლის წინაშე იყო მისი ბრძოლა,
თავად კი უკან მიჰყვებოდა მეუფეს. მოსეს დღეებში ჩაიდინეს სიქველე მან და ქალებმა, იეფუნეს ძემ; ისინი წინ; აღუდგნენ კრებულს - ცოდვას აარიდეს ხალხი და ბოროტი დრტვინვა მათი დააცხრეს.
ეს ორნიღა გადარჩნენ ექვსასიათასი ქვეითისგან, რათა შეეყვანათ ხალხი სამკვიდრებელში, ქვეყანაში, სადაც ღვარად დის რძე და თაფლი.
მისცა უფალმა ქალებს ძალა, რომელიც სიბერემდე შეინარჩუნა, რათა ასულიყო მთაზე და მის შთამომავლობას დაემკვიდრებინა იგი;
რათა დაენახა ყველა ისრაელიანს, რა კარგია უფლის კვალზე სიარული.
ასევე მსაჯულნიც, სახელდებით, რომელთაც არ წაიბილწეს გული და უფალს არ განუდგნენ (კურთხეულთა შორის იყოს ხსენება მათი!
აყვავდეს მათი ძვლები, სადაც არიან და მათი სახელი სადიდებლად გადაეცეს შვილებს!);
თავისი უფლის შეყვარებული სამეული, უფლის წინასწარმეტყველი, ვინც სამეფო დააარსა და თავის ხალხს მეფეები უკურთხა.
იგი ხალხს უფლის რჯულით განიკითხავდა და მოხედა უფალმა იაკობს.
ჭეშმარიტი წინასწარმეტყველი იყო თავისი რწმენით და მის სიტყვებში სარწმუნო ხილვები შეიცნობოდა.
მოუხმო მან ყოვლისშემძლე უფალს, როცა მტრებმა ყოველი მხრივ შეავიწროვეს, და შესწირა მას ძუძუს ბატკანი.
დაიქუხა ზეცით უფალმა და გრიალში ასმენინა თავისი ხმა.
შემუსრა ტვიროსელთა წინამძღოლნი და ფილისტიმელთა ყველა მთავარი.
საუკუნო მიძინების წინ აღიარა უფლისა და მისი მირონცხებულის წინაშე, არათუ ქონება, ფეხსაცმელიც კი არ ამიღიაო, ხორციელისგან, და არავის უთქვამს მისთვის საყვედური.
მან იწინასწარმეტყველა თავისი მიძინების შემდგომაც და მეფეს აუწყა მისი აღსასრული. მიწიდან აიმაღლა ხმა და იწინასწარმეტყველა, რათა ურჯულოება ხალხისა წარხოცილიყო.
В этом переводе выбранная книга отсутствует
Толкования стиха Скопировать ссылку Скопировать текст Добавить в избранное
Библ. энциклопедия Библейский словарь Словарь библ. образов Практическая симфония
Цитата из Библии каждое утро
TG: t.me/azbible
Viber: vb.me/azbible