Скрыть
3:1
3:2
3:6
3:18
Церковнославянский (рус)
О, свѣ́тлый и изба́влен­ный гра́де, голуби́це!
Не услы́ша гла́са, не прiя́тъ наказа́нiя, на Го́спода не упова́ и къ Бо́гу сво­ему́ не при­­бли́жися.
Кня́зи его́ въ не́мъ, я́ко львы́ рыка́юще, судiи́ его́ я́ко во́лцы Араві́йстiи, не оставля́ху на у́тро.
Проро́цы его́ вѣтроно́сцы, му́жiе презо́рливи: свяще́н­ницы его́ скверня́тъ свята́я и нече́­ст­вуютъ въ зако́нъ.
Госпо́дь же пра́веденъ посредѣ́ его́ и не и́мать сотвори́ти непра́вды: у́тро у́тро да́стъ су́дъ сво́й въ свѣ́тъ: и не укры́ся, и не вѣ́сть непра́вды во истяза́нiи, ниже́ въ ра́спри оби́ды.
Въ растлѣ́нiе низложи́хъ велича́выя, изчезо́ша у́глы и́хъ: опустошу́ пути́ и́хъ весьма́, е́же не проходи́ти: изчезо́ша гра́ди и́хъ, зане́же ни еди́ному бы́ти, ни жи́ти.
Рѣ́хъ: оба́че убо́йтеся мене́ и прiими́те наказа́нiе, и не и́мате потреби́тися от­ о́чiю его́, за вся́ ели́ка от­мсти́хъ на не́мъ: гото́вися, у́тренюй, истлѣ́ все́ ли́­ст­вiе и́хъ.
Сего́ ра́ди потерпи́ мене́, глаго́летъ Госпо́дь, въ де́нь воскресе́нiя мо­его́ во свидѣ́тел­ст­во: зане́ су́дъ мо­й въ со́нмища язы́ковъ е́же прiя́ти царе́й, е́же излiя́ти на ня́ гнѣ́въ мо́й ве́сь, гнѣ́въ я́рости мо­ея́: зане́ огне́мъ рве́нiя мо­его́ пояде́на бу́детъ вся́ земля́.
Я́ко тогда́ обращу́ къ лю́демъ язы́къ въ ро́дъ его́, е́же при­­зыва́ти: всѣ́мъ и́мя Госпо́дне, рабо́тати ему́ подъ и́гомъ еди́нѣмъ.
От коне́цъ рѣ́къ еѳiо́пскихъ прiиму́ моля́щыя мя́, въ разсѣ́ян­ныхъ мо­и́хъ при­­несу́тъ же́ртвы мнѣ́.
Въ де́нь о́нъ не и́маши постыди́тися от­ всѣ́хъ начина́нiй тво­и́хъ, и́миже нече́­ст­вовалъ еси́ въ мя́: я́ко тогда́ от­иму́ от­ тебе́ укори́зны досажде́нiя тво­его́, и ктому́ не и́маши при­­ложи́ти велича́тися на горѣ́ святѣ́й мо­е́й.
И оста́влю въ тебѣ́ лю́ди кро́тки и смире́н­ны, и бу́дутъ благоговѣ́ти о и́мени Госпо́дни
оста́нцы Изра́илевы, и не сотворя́тъ непра́вды, и не воз­глаго́лютъ су́етныхъ, и не обря́щет­ся въ устѣ́хъ и́хъ язы́къ льсти́въ: зане́ ті́и пожиру́ютъ и угнѣздя́т­ся, и не бу́детъ устраша́яй и́хъ.
Ра́дуйся, дщи́ Сiо́нова, зѣло́, проповѣ́дуй, дщи́ Иерусали́мова, весели́ся и пре­украша́йся от­ всего́ се́рдца тво­его́, дщи́ Иерусали́мля:
отъ­я́тъ Госпо́дь непра́вды твоя́, изба́вилъ тя́ е́сть изъ руки́ вра́гъ тво­и́хъ: воцари́т­ся Госпо́дь посредѣ́ тебе́, и не у́зриши зла́ ктому́.
Во вре́мя о́но рече́тъ Госпо́дь Иерусали́му: дерза́й, Сiо́не, да не ослабѣ́ютъ ру́цѣ тво­и́.
Госпо́дь Бо́гъ тво́й въ тебѣ́, си́льный спасе́тъ тя́, наведе́тъ на тя́ весе́лiе и обнови́тъ тя́ въ любви́ сво­е́й, и воз­весели́т­ся о тебѣ́ во украше́нiи, я́ко въ де́нь пра́здника.
И соберу́ сотре́ныя твоя́: го́ре, кто́ прiи́метъ на́нь поноше́нiе?
Се́, а́зъ сотворю́ въ тебѣ́ тебе́ ра́ди, глаго́летъ Госпо́дь, во вре́мя о́но: и спасу́ утисне́н­ную и от­ринове́н­ную прiиму́, и положу́ я́ въ похвале́нiе и имени́ты по все́й земли́.
И постыдя́т­ся во вре́мя о́но, егда́ добро́ ва́мъ сотворю́, и во вре́мя, егда́ прiиму́ вы́: зане́ да́мъ вы́ имени́ты и въ похвале́нiе во всѣ́хъ лю́дехъ земли́, внегда́ воз­враща́ти ми́ плѣне́нiе ва́­ше предъ ва́ми, глаго́летъ Госпо́дь.
Украинский (Огієнко)
Горе місту тому ворохобному та занечищеному, місту насильникові!
Не слухається воно голосу, не приймає картання, не складає надії на Господа, до Бога свого не зближається.
Його зверхники посеред нього то леви ревучі, його судді вечірні вовки, які не лишають до ранку нічого.
Пророки його чванькуваті, зрадливі, його священики зневажають святиню, ламають Закона.
Серед нього Господь справедливий, Він кривди не чинить, щоранку дає Своє право на соняшне світло, не бракне його, але кривдник не відає сорому.
Народи Я вигубив, попустошені їхні заборола, Я вулиці їхні зруйнував, і нема перехожого, їхні міста поруйновані, так що немає й людини, немає й мешканця!
Я йому говорив: Тільки будеш боятись Мене, тільки приймеш картання, і не витяте буде мешкання його, усе, що про нього Я постановив, та вони ревно псули всі чини свої!
Тому то чекайте Мене, промовляє Господь, на той день, коли встану, як свідок, бо право Моє позбирати народи, згромадити царства, щоб вилити на них Свою лють, увесь жар Свого гніву, бо огнем Моїх заздрощів буде поглинута ціла земля!
Бо тоді уста чисті народам Я дам, щоб усі вони кликали Ймення Господнє, щоб раменом одним послужити Йому.
З другого боку річок Етіопії Моїх поклонників, Моїх розпорошених дарунком Мені принесуть.
Того дня ти не будеш соромитись всіма своїми ділами, якими грішив проти Мене, бо тоді Я відкину з твоєї середини тих, хто радіє твоєю пишнотою, і ти високо більш не стоятимеш вже на святій Моїй горі.
І серед тебе зоставлю убогий й нужденний народ, і будуть шукати пристановища в Іменні Господнім вони.
Останок Ізраїлів кривди не буде робити, і не будуть казати неправди, і облудний язик в їхніх устах не знайдеться, бо пастися будуть вони та вилежуватись, і не буде такого, хто б їх настрашив.
Співай, дочко Сіону!
Втішайся, Ізраїлю!
Радій та втішайся всім серцем, дочко Єрусалиму!
Відкинув Господь твої присуди, усунув у кут твого ворога!
Серед тебе Господь, цар Ізраїлів, уже ти не будеш боятися зла!
Того дня буде сказане Єрусалимові: Не бійся!
Сіонові: Нехай не опустяться руки твої!
Господь, Бог твій, серед тебе, Велет спасе!
Він у радості буде втішатись тобою, обновить любов Свою, зо співом втішатися буде тобою!
Тих, що сумують за святами, Я позбираю, від тебе вони, тягарем над ними був сором.
Ось Я вчиню зо всіма мучителями твоїми кінець того часу, і спасу кульгаве, і позбираю розігнане, і зроблю їх хвалою та йменням у цілому Краї їхнього сорому.
Того часу спроваджу Я вас, і того часу Я вас позбираю, бо на ймення й на славу віддам вас поміж усіх народів землі, коли долю верну вам на ваших очах, промовляє Господь.
Арабский (Arabic Van Dyke)
ويل للمتمردة المنجسة المدينة الجائرة.
لم تسمع الصوت. لم تقبل التاديب. لم تتكل على الرب. لم تتقرب الى الهها.
رؤساؤها في وسطها اسود زائرة. قضاتها ذئاب مساء لا يبقون شيئا الى الصباح.
انبياؤها متفاخرون اهل غدرات. كهنتها نجّسوا القدس خالفوا الشريعة.
الرب عادل في وسطها لا يفعل ظلما. غداة غداة يبرز حكمه الى النور لا يتعذّر. اما الظالم فلا يعرف الخزي.
قطعت امما خرّبت شرفاتهم اقفرت اسواقهم بلا عابر. دمرت مدنهم بلا انسان بغير ساكن.
فقلت انك لتخشينني تقبلين التأديب فلا ينقطع مسكنها حسب كل ما عيّنته عليها. لكن بكّروا وافسدوا جميع اعمالهم
لذلك فانتظروني يقول الرب الى يوم اقوم الى السلب لان حكمي هو بجمع الامم وحشر الممالك لاصبّ عليهم سخطي كل حمو غضبي لانه بنار غيرتي تؤكل كل الارض.
لاني حينئذ احول الشعوب الى شفة نقية ليدعوا كلهم باسم الرب ليعبدوه بكتف واحدة.
من عبر انهار كوش المتضرعون اليّ متبدديّ يقدمون تقدمتي.
في ذلك اليوم لا تخزين من كل اعمالك التي تعديت بها عليّ. لاني حينئذ انزع من وسطك مبتهجي كبريائك ولن تعودي بعد الى التكبر في جبل قدسي.
وابقي في وسطك شعبا بائسا ومسكينا فيتوكلون على اسم الرب.
بقية اسرائيل لا يفعلون اثما ولا يتكلمون بالكذب ولا يوجد في افواههم لسان غش لانهم يرعون ويربضون ولا مخيف
ترنمي يا ابنة صهيون اهتف يا اسرائيل افرحي وابتهجي بكل قلبك يا ابنة اورشليم.
قد نزع الرب الاقضية عليك ازال عدوك. ملك اسرائيل الرب في وسطك. لا تنظرين بعد شرا.
في ذلك اليوم يقال لاورشليم لا تخافي يا صهيون لا ترتخ يداك.
الرب الهك في وسطك جبار. يخلّص. يبتهج بك فرحا. يسكت في محبته. يبتهج بك بترنم.
اجمع المحزونين على الموسم. كانوا منك. حاملين عليها العار.
هانذا في ذلك اليوم اعامل كل مذلّليك واخلص الظالعة واجمع المنفية واجعلهم تسبيحة واسما في كل ارض خزيهم
في الوقت الذي فيه آتي بكم وفي وقت جمعي اياكم. لاني اصيّركم اسما وتسبيحة في شعوب الارض كلها حين ارد مسبييكم قدام اعينكم قال الرب
Вой ба ҳоли шаҳри фитнаангез ва палиди ситампеша!
Вай овозро намешунавад, пандро намепазирад, ба Парвардигор дилпурӣ надорад, ба Худои худ наздик намешавад.
Сарваронаш андаруни вай шерони ғурранда, доваронаш гургони шабгард мебошанд, ки то бомдод устухонеро боқӣ намегузоранд.
Пайғамбаронаш шахсони сабукмағз ва хиёнаткор ҳастанд; коҳинонаш покгоҳро палид, ва дастурро хор мекунанд.
Парвардигор андаруни вай росткор аст, ноинсофӣ намекунад; ҳар бомдод доварии Худро дар рӯшноӣ намоён мекунад, бехато амал мекунад, вале шахси ноинсоф шармро намедонад.
«Ман халқҳоро нобуд намудаам, бурҷҳояшон вайрон гардидаанд; кӯчаҳояшонро чунон хароб кардаам, ки касе аз онҳо намегузарад; шаҳрҳояшон тавре валангор шудаанд, ки касе дар онҳо нест, сокине боқӣ намондааст.
Гуфтам: ́Кошки аз Ман метарсидӣ, ва пандро қабул мекардӣ́; ва дар он сурат манзили вай нобуд намешуд, ва ҳар он чи дар ҳаққи вай фармуда будам, ба амал намеомад; лекин онҳо барои бад кардани тамоми корҳои худ шитофтанд.
«Бинобар ин Маро», мегӯяд Парвардигор, «интизор бошед, то рӯзе ки барои шоҳидӣ бархезам, чунки ҳукми Ман ин аст, ки халқҳоро ҷамъ кунам, ва мамлакатҳоро фароҳам, оварам, то ки ғазаби Худро, тамоми шиддати хашми Худро бар онҳо бирезам, чунки тамоми замин бо оташи рашки Ман фурӯ бурда хоҳад шуд.
Чунки он вақт ба мардумон лабони поке хоҳам бахшид, то ки ҳамаашон номи Парвардигорро бихонанд, ва Ӯро якдилона парастиш намоянд.
Аз он тарафи дарёҳои Ҳабаш парастишкунандагони Ман, фарзандоне ки Ман пароканда кардаам, ҳадияе барои Ман хоҳанд овард.
Дар он рӯз ту аз тамоми корҳои худ, ки бо он пеши Ман гуноҳ кардаӣ, шармсор нахоҳӣ шуд, чунки он вақт Ман ҳавобаландони шодмони туро аз даруни ту дур хоҳам кард, ва ту дигар дар кӯҳи поки Ман калонигарӣ нахоҳӣ намуд.
Ва ман андаруни ту мардуми фурӯтан ва бенаворо боқӣ хоҳам гузошт, ва онҳо ба номи Парвардигор паноҳ хоҳанд бурд.
Бақияи Исроил ноинсофӣ нахоҳад кард, ва дурӯғ нахоҳад гуфт; ва дар даҳонашон забони фиребгарона ёфт нахоҳад шуд, чунки худашон чаро карда, хоҳанд хобид, ва касе онҳоро нахоҳад тарсонд».
Хурсандӣ намо, эй духтари Сион! Нидоҳои шодмонӣ бидеҳ, эй Исроил! Аз тамоми дил шодӣ ва хурсандӣ бикун, эй духтари Уршалим!
Парвардигор азобҳои туро дур карда, душманонатро аз миён бардоштааст; Парвардигор, ки подшоҳи Исроил аст, андаруни туст, ва ту дигар бадӣ нахоҳӣ дид.
Дар он рӯз ба Уршалим гуфта хоҳад шуд: «Натарс, Сион ! Бигзор дастҳоят суст нашаванд!»
Парвардигор Худои ту андаруни туст, Ӯ паҳлавон аст, ва наҷот хоҳад дод; дар ҳаққи ту бо шодмонӣ дилхуш хоҳад шуд, дар меҳри Худ хомӯш хоҳад монд, дар ҳаққи ту бо нидоҳо шодӣ хоҳад кард.
«Онҳоеро, ки аз ҷиҳати идҳо ғамгинанд, Ман ҷамъ хоҳам кард, – онҳо аз ту дур буданд, ва бори нанги ту насибашон гардида буд.
Инак, Ман дар он замон ҳамаи онҳоеро, ки бар ту ситам мекарданд, ба танг хоҳам овард, ва лангонро наҷот хоҳам дод, ва рондашудагонро фароҳам хоҳам овард, ва онҳоро дар ҳар кишваре ки гирифтори нанг буданд, соҳиби иззат ва шӯҳрат хоҳам гардонид.
Дар он замон шуморо хоҳам овард, ва дар он замон шуморо ҷамъ хоҳам кард, чунки шуморо дар миёни ҳамаи мардумони замин соҳиби шӯҳрат ва иззат хоҳам гардонид, ҳангоме ки асирони шуморо пеши назари шумо баргардонам», мегӯяд Парвардигор.

Толкования стиха Скопировать ссылку Скопировать текст Добавить в избранное
Библ. энциклопедия Библейский словарь Словарь библ. образов Практическая симфония
Цитата из Библии каждое утро
TG: t.me/azbible
Viber: vb.me/azbible