Скрыть
1:7
1:10
1:11
1:12
1:15
1:16
1:17
Церковнославянский (рус)
Да ло́бжетъ мя́ от­ лобза́нiй у́стъ сво­и́хъ: я́ко бла́га сосца́ твоя́ па́че вина́,
и воня́ ми́ра тво­его́ па́че всѣ́хъ арома́тъ. Ми́ро излiя́ное и́мя твое́: сего́ ра́ди отрокови́цы воз­люби́ша тя́.
Привлеко́ша тя́: вслѣ́дъ тебе́ въ воню́ ми́ра тво­его́ тече́мъ. Введе́ мя ца́рь въ ло́жницу свою́: воз­ра́дуемся и воз­весели́мся о тебѣ́, воз­лю́бимъ сосца́ твоя́ па́че вина́: пра́вость воз­люби́ тя.
Черна́ е́смь а́зъ и добра́, дще́ри Иерусали́мскiя, я́коже селе́нiя Кида́рска, я́коже завѣ́сы Соломо́ни.
Не зри́те мене́, я́ко а́зъ е́смь очерне́на, я́ко опали́ мя со́лнце: сы́нове ма́тере мо­ея́ сваря́хуся о мнѣ́, положи́ша мя́ стра́жа въ виногра́дѣхъ: виногра́да мо­его́ не сохрани́хъ.
Возвѣсти́ ми́, его́же воз­люби́ душа́ моя́, гдѣ́ пасе́ши? гдѣ́ почива́еши въ полу́дне? да не когда́ бу́ду я́ко облага́ющаяся надъ ста́ды друго́въ тво­и́хъ.
А́ще не увѣ́си са́мую тебе́, до́брая въ жена́хъ, изы́ди ты́ въ пята́хъ па́­ст­въ и паси́ ко́злища твоя́ у ку́щей па́стырскихъ.
Ко́немъ мо­и́мъ въ колесни́цѣхъ фарао́новыхъ уподо́бихъ тя́, бли́жняя моя́.
Что́ укра́шены лани́ты твоя́ я́ко го́рлицы, вы́я твоя́ я́ко мони́сты?
подо́бiя зла́та сотвори́мъ ти́ съ пестрота́ми сребра́.
До́ндеже [бу́детъ] ца́рь на восклоне́нiи сво­е́мъ, на́рдъ мо́й даде́ воню́ свою́.
Вяза́нiе ста́кти бра́тъ мо́й мнѣ́, посредѣ́ сосцу́ мое́ю водвори́т­ся:
гре́знъ ки́провъ бра́тъ мо́й мнѣ́ въ виногра́дѣхъ енга́ддовыхъ.
Се́, еси́ добра́, и́скрен­няя моя́, се́, еси́ добра́: о́чи тво­и́ голуби́нѣ.
Се́, еси́ до́бръ, бра́тъ мо́й, и еще́ красе́нъ: о́дръ на́шъ со осѣне́нiемъ,
прекла́ди до́му на́­шего ке́дровiи, дски́ на́шя кипари́сныя.
Синодальный
1 «Ласки твои лучше вина»; 5 «скажи мне … где пасешь ты?» 7 «если ты не знаешь … то иди себе по следам овец»; 12 «о, ты прекрасен, возлюбленный мой!»
Да лобзает он меня лобзанием уст своих! Ибо ласки твои лучше вина.
От благовония мастей твоих имя твое – как разлитое миро; поэтому девицы любят тебя.
Влеки меня, мы побежим за тобою; – царь ввел меня в чертоги свои, – будем восхищаться и радоваться тобою, превозносить ласки твои больше, нежели вино; достойно любят тебя!
Дщери Иерусалимские! черна я, но красива, как шатры Кидарские, как завесы Соломоновы.
Не смотрите на меня, что я смугла, ибо солнце опалило меня: сыновья матери моей разгневались на меня, поставили меня стеречь виноградники, – моего собственного виноградника я не стерегла.
Скажи мне, ты, которого любит душа моя: где пасешь ты? где отдыхаешь в полдень? к чему мне быть скиталицею возле стад товарищей твоих?
Если ты не знаешь этого, прекраснейшая из женщин, то иди себе по следам овец и паси козлят твоих подле шатров пастушеских.
Кобылице моей в колеснице фараоновой я уподобил тебя, возлюбленная моя.
Прекрасны ланиты твои под подвесками, шея твоя в ожерельях;
золотые подвески мы сделаем тебе с серебряными блестками.
Доколе царь был за столом своим, нард мой издавал благовоние свое.
Мирровый пучок – возлюбленный мой у меня, у грудей моих пребывает.
Как кисть кипера, возлюбленный мой у меня в виноградниках Енгедских.
О, ты прекрасна, возлюбленная моя, ты прекрасна! глаза твои голубиные.
О, ты прекрасен, возлюбленный мой, и любезен! и ложе у нас – зелень;
кровли домов наших – кедры, потолки наши – кипарисы.
Украинский (Огієнко)
Соломонова Пісня над піснями.
Нехай він цілує мене поцілунками уст своїх, бо ліпші кохання твої від вина!
На запах оливи твої запашні, твоє ймення неначе олива розлита, тому діви кохають тебе!
Потягни ти мене за собою, біжім!
Цар впровадив мене у палати свої, ми радіти та тішитись будемо тобою, згадаємо кохання твої, від вина приємніші, поправді кохають тебе!
Дочки єрусалимські, я чорна та гарна, немов ті намети кедарські, мов занавіси Соломонові!
Не дивіться на те, що смуглявенька я, бож сонце мене опалило, сини неньки моєї на мене розгнівалися, настановили мене сторожити виноградники, та свого виноградника власного не встерегла я!…
Скажи ж мені ти, кого покохала душа моя: Де ти пасеш?
Де даєш ти спочити у спеку отарі?
Пощо біля стад твоїх друзів я буду, немов та причинна?
Якщо ти не знаєш цього, вродливіша посеред жінок, то вийди собі за слідами отари, і випасуй при шатрах пастуших козлятка свої.
Я тебе прирівняв до лошиці в возах фараонових, о моя ти подруженько!
Гарні щічки твої поміж шнурами перел, а шийка твоя між разками намиста!
Ланцюжки золоті ми поробимо тобі разом із срібними кульками!
Доки цар при своєму столі, то мій нард видає свої пахощі.
Мій коханий для мене мов китиця мирри: спочиває між персами в мене!
Мій коханий для мене мов кипрове гроно в ен-ґедських садах-виноградах!
Яка ти прекрасна, моя ти подруженько, яка ти хороша!
Твої очі немов голубині!
Який ти прекрасний, о мій ти коханий, який ти приємний!
а ложе нам зелень!
Бруси наших домів то кедрини, стелі в нас кипариси!
Canticum Canticorum Salomonis.
Osculetur me osculo oris sui! Nam meliores sunt amores tui vino:
in fragrantiam unguentorum tuorum optimorum. Oleum effusum nomen tuum; ideo adulescentulae dilexerunt te.
Trahe me post te. Curramus! Introducat me rex in cellaria sua; exsultemus et laetemur in te memores amorum tuorum super vinum; recte diligunt te.
Nigra sum sed formosa, filiae Ierusalem, sicut tabernacula Cedar, sicut pelles Salma.
Nolite me considerare quod fusca sim, quia decoloravit me sol. Filii matris meae irati sunt mihi; posuerunt me custodem in vineis, vineam meam non custodivi.
Indica mihi, tu, quem diligit anima mea, ubi pascas, ubi cubes in meridie, ne vagari incipiam post greges sodalium tuorum.
Si ignoras, o pulcherrima inter mulieres, egredere et abi post vestigia gregum et pasce haedos tuos iuxta tabernacula pastorum.
Equae in curribus pharaonis assimilavi te, amica mea.
Pulchrae sunt genae tuae inter inaures, collum tuum inter monilia.
Inaures aureas faciemus tibi vermiculatas argento.
Dum esset rex in accubitu suo, nardus mea dedit odorem suum.
Fasciculus myrrhae dilectus meus mihi, qui inter ubera mea commoratur.
Botrus cypri dilectus meus mihi in vineis Engaddi.
Ecce tu pulchra es, amica mea, ecce tu pulchra es: oculi tui columbarum.
Ecce tu pulcher es, dilecte mi, et decorus. Lectulus noster floridus,
tigna domorum nostrarum cedrina, laquearia nostra cupressina.
Толкования стиха Скопировать ссылку Скопировать текст Добавить в избранное
Библ. энциклопедия Библейский словарь Словарь библ. образов Практическая симфония
Цитата из Библии каждое утро
TG: t.me/azbible
Viber: vb.me/azbible