⁵зу́бы твои́, я́ко стада́ остриже́ныхъ, я́же взыдо́ша от купѣ́ли, вся́ близня́та родя́щыя, и безча́дныя нѣ́сть въ ни́хъ: я́ко ве́рвь червле́на устнѣ́ твои́, и бесѣ́да твоя́ красна́:

⁶я́ко оброще́нiе ши́пка лани́ты твоя́, кромѣ́ замолча́нiя твоего́.

⁷Шестьдеся́тъ су́ть цари́цъ и о́смьдесятъ нало́жницъ, и ю́нотъ, и́мже нѣ́сть числа́:

⁸еди́на е́сть голуби́ца моя́, соверше́нная моя́: еди́на е́сть ма́тери свое́й, избра́нна е́сть роди́вшей ю́: ви́дѣша ю́ дще́ри и ублажи́ша ю́, цари́цы и нало́жницы, и восхвали́ша ю́.

⁹Кто́ сiя́ проница́ющая а́ки у́тро, добра́ я́ко луна́, избра́нна я́ко со́лнце, у́жасъ я́ко вчине́нны?

¹⁰Въ вертогра́дъ орѣ́ховъ снидо́хъ ви́дѣти въ плодѣ́хъ пото́ка, ви́дѣти, а́ще процвѣте́ виногра́дъ и возрасто́ша ши́пки.

¹¹Та́мо да́мъ сосца́ моя́ тебѣ́: не разумѣ́ душа́ моя́, положи́ мя на колесни́цѣ Аминада́вли.

Рус. (Юнгеров)

Брат мой сошел в сад свой, в цветники ароматические, чтобы пасти в садах и собирать лилии.

Я (принадлежу) брату моему, а брат мой - мне, он пасет средь лилий.

Прекрасна ты, ближняя моя, как благоволение, красива - как Иерусалим, грозна - как ополчение.

Отклони глаза твои от меня, ибо они волнуют меня, волоса твои - как стада коз, спускающихся с Галаада.

Зубы твои - как стада остриженных (овец), восходящих от источника: все оне приносят двойни, неплодной нет между ними, губы твои - как красная лента, речь твоя прекрасна.

Ланиты твои - как кора гранатового яблока, без покрывала твоего.

Есть шестьдесят цариц и восемдесят наложниц и девиц без числа,

(Но) одна - голубица моя, совершенная моя, одна у матери своей, избранная у своей родительницы. Увидели ее дщери и прославили ее, царицы и наложницы, - и восхвалили ее.

Кто она, сияющая как утро, прекрасная как луна, превосходная как солнце, грозная как ополчение?

В сад ореховый сошла я посмотреть плоды при потоке, увидеть, не расцвел ли виноград, не расцвели ли гранаты?

Там дам сосцы мои тебе. Не узнала душа моя, (как) он положил меня на колесницу Аминадава.

Обратись, обратись, Суламита, обратись, обратись! и мы посмотрим на тебя.

Украинский (Огієнко)

Языки

Куди твій коханий пішов, о найвродливіша з жінок?
Куди спрямував твій коханий?
Бо ми пошукаємо його із тобою.

Мій коханий пішов до садочка свого, в квітники запашні, щоб пасти в садках і збирати лілеї.

Я належу своєму коханому, а мені мій коханий, що пасе між лілеями!

Ти прекрасна, моя ти подруженько, мов та Тірца, ти хороша, як Єрусалим, ти грізна, як війська з прапорами!

Відверни ти свої оченята від мене, бо вони непокоять мене!
Твої коси немов стадо кіз, що хвилями сходять з того Гілеаду!

Твої зуби немов та отара овець, що з купелю вийшли, що котять близнята, і між ними немає неплідної!

Мов частина гранатного яблука скроня твоя за серпанком твоїм!

Шістдесят є цариць, і вісімдесят є наложниць, а дівчатам немає числа,

та єдина вона ця голубка моя, моя чиста!
У неньки своєї вона одиначка, обрана вона у своєї родительки!
Як бачили дочки Сіону її, то щасливою звали її, цариці й наложниці то вихваляли її:

Хто це така, що вона виглядає, немов та досвітня зоря, прекрасна, як місяць, як сонце ясна, як полки з прапорами грізна?

Зійшла я в оріховий сад, щоб поглянути на пуп́яночки при потоці, щоб побачити там, чи зацвів виноград, чи гранатові яблуні порозцвітали?

І не зчулася я, як мене посадила душа моя між колесниці моєї дружини бояр…