Ве́тхий Заве́т:
Быт.
Исх.
Лев.
Чис.
Втор.
Нав.
Суд.
Руф.
1Цар.
2Цар.
3Цар.
4Цар.
1Пар.
2Пар.
1Езд.
Неем.
2Езд.
Тов.
Иудиф.
Есф.
Иов.
Пс.
Прит.
Еккл.
Песн.
Прем.
Сир.
Ис.
Иер.
Плч.
ПослИер.
Вар.
Иез.
Дан.
Ос.
Иоил.
Ам.
Авд.
Ион.
Мих.
Наум.
Авв.
Соф.
Аг.
Зах.
Мал.
1Мак.
2Мак.
3Мак.
3Езд.
Но́вый Заве́т: Мф. Мк. Лк. Ин. Деян. Иак. 1Пет. 2Пет. 1Ин. 2Ин. 3Ин. Иуд. Рим. 1Кор. 2Кор. Гал. Еф. Флп. Кол. 1Фес. 2Фес. 1Тим. 2Тим. Тит. Флм. Евр. Откр.
Но́вый Заве́т: Мф. Мк. Лк. Ин. Деян. Иак. 1Пет. 2Пет. 1Ин. 2Ин. 3Ин. Иуд. Рим. 1Кор. 2Кор. Гал. Еф. Флп. Кол. 1Фес. 2Фес. 1Тим. 2Тим. Тит. Флм. Евр. Откр.
Скрыть
7:1a
7:3
7:10
6:12Обрати́ся, обрати́ся, сулами́тино, обрати́ся, обрати́ся, и у́зримъ въ тебѣ́.
1Что́ уви́дите у сулами́тины? приходя́щая я́ко ли́ки полко́въ,
что́ украси́шася стопы́ твоя́ во обу́тiихъ твои́хъ, дщи́ Нада́вля? чи́ны бедру́ твое́ю подо́бни усеря́земь, дѣ́лу ру́къ худо́жника:
пу́пъ тво́й ча́ша источе́на, не лиша́емая мста́: чре́во твое́ я́ко сто́гъ пшени́цы, огражде́нъ въ кри́нахъ:
два́ сосца́ твоя́, я́ко два́ мла́да близнецы́ се́рны:
вы́я твоя́ я́ко сто́лпъ слоно́вый: о́чи твои́ я́ко езе́ра во есево́нѣ, во врата́хъ дще́рей мно́гихъ: но́съ тво́й я́ко сто́лпъ Лива́нскiй, сматря́яй лице́ Дама́ска:
глава́ твоя́ на тебѣ́ я́ко карми́лъ [гора́], и заплете́нiе главы́ твоея́ я́ко багряни́ца, ца́рь увя́занъ въ прериста́нiих.
Что́ украси́лася еси́, и что́ услади́лася еси́, любы́, во сла́достехъ твои́хъ?
Сiе́ вели́чество твое́: уподо́билася еси́ фи́нику, и сосца́ твоя́ грезно́мъ.
Реко́хъ: взы́ду на фи́никъ, удержу́ высоту́ его́: и бу́дутъ сосцы́ твои́ я́ко гре́знове виногра́да, и воня́ ноздре́й твои́хъ я́ко я́блока:
и горта́нь тво́й я́ко вино́ бла́го, ходя́щее бра́ту моему́ въ пра́вость, дово́лно устна́мъ мои́мъ и зубо́мъ.
А́зъ бра́ту моему́, и ко мнѣ́ обраще́нiе его́.
Прiиди́, бра́те мо́й, и взы́демъ на село́, водвори́мся въ се́лѣхъ:
ура́нимъ въ виногра́ды, уви́димъ а́ще процвѣте́ виногра́дъ, процвѣто́ша ли ово́щiе, процвѣто́ша ли я́блока? та́мо да́мъ тебѣ́ сосца́ моя́.
Мандраго́ры да́ша воню́, и при две́рехъ на́шихъ вси́ плоды́ но́вiи: до ве́тхихъ, бра́те мо́й, соблюдо́хъ ти́.
1 «Оглянись, оглянись, Суламита … и мы посмотрим на тебя»; 7 «как ты прекрасна, как привлекательна, возлюбленная, твоею миловидностью!» 11 «я принадлежу другу моему, и ко мне обращено желание его».
«Оглянись, оглянись, Суламита! оглянись, оглянись, – и мы посмотрим на тебя».–
7:1a–Что вам смотреть на Суламиту, как на хоровод Манаимский?
7:1a–Что вам смотреть на Суламиту, как на хоровод Манаимский?
О, как прекрасны ноги твои в сандалиях, дщерь именитая! Округление бедр твоих, как ожерелье, дело рук искусного художника;
живот твой – круглая чаша, в которой не истощается ароматное вино; чрево твое – ворох пшеницы, обставленный лилиями;
два сосца твои – как два козленка, двойни серны;
шея твоя – как столп из слоновой кости; глаза твои – озерки Есевонские, что у ворот Батраббима; нос твой – башня Ливанская, обращенная к Дамаску;
голова твоя на тебе, как Кармил, и волосы на голове твоей, как пурпур; царь увлечен твоими кудрями.
Как ты прекрасна, как привлекательна, возлюбленная, твоею миловидностью!
Этот стан твой похож на пальму, и груди твои на виноградные кисти.
Подумал я: влез бы я на пальму, ухватился бы за ветви ее; и груди твои были бы вместо кистей винограда, и запах от ноздрей твоих, как от яблоков;
уста твои – как отличное вино. Оно течет прямо к другу моему, услаждает уста утомленных.
Я принадлежу другу моему, и ко мне обращено желание его.
Приди, возлюбленный мой, выйдем в поле, побудем в селах;
поутру пойдем в виноградники, посмотрим, распустилась ли виноградная лоза, раскрылись ли почки, расцвели ли гранатовые яблоки; там я окажу ласки мои тебе.
Мандрагоры уже пустили благовоние, и у дверей наших всякие превосходные плоды, новые и старые: это сберегла я для тебя, мой возлюбленный!
שׁוּבִי שׁוּבִי הַשּׁוּלַמִּית, שׁוּבִי שׁוּבִי וְנֶחֱזֶה־בָּךְ;–
–מַה־תֶּחֱזוּ בַּשּׁוּלַמִּית, כִּמְחֹלַת הַמַּחֲנָיִם:
מַה־יָּפוּ פְעָמַיִךְ בַּנְּעָלִים בַּת־נָדִיב; חַמּוּקֵי יְרֵכַיִךְ, כְּמוֹ חֲלָאִים, מַעֲשֵׂה יְדֵי אָמָּן׃
שָׁרְרֵךְ אַגַּן הַסַּהַר, אַל־יֶחְסַר הַמָּזֶג; בִּטְנֵךְ עֲרֵמַת חִטִּים, סוּגָה בַּשּׁוֹשַׁנִּים׃
שְׁנֵי שָׁדַיִךְ כִּשְׁנֵי עֳפָרִים תָּאֳמֵי צְבִיָּה׃
צַוָּארֵךְ כְּמִגְדַּל הַשֵּׁן; עֵינַיִךְ בְּרֵכוֹת בְּחֶשְׁבּוֹן, עַל־שַׁעַר בַּת־רַבִּים, אַפֵּךְ כְּמִגְדַּל הַלְּבָנוֹן, צוֹפֶה פְּנֵי דַמָּשֶׂק׃
רֹאשֵׁךְ עָלַיִךְ כַּכַּרְמֶל, וְדַלַּת רֹאשֵׁךְ כָּאַרְגָּמָן; מֶלֶךְ אָסוּר בָּרְהָטִים׃
מַה־יָּפִית וּמַה־נָּעַמְתְּ, אַהֲבָה בַּתַּעֲנוּגִים׃
זֹאת קוֹמָתֵךְ דָּמְתָה לְתָמָר, וְשָׁדַיִךְ לְאַשְׁכֹּלוֹת׃
אָמַרְתִּי אֶעֱלֶה בְתָמָר, אֹחֲזָה בְּסַנְסִנָּיו; וְיִהְיוּ־נָא שָׁדַיִךְ כְּאֶשְׁכְּלוֹת הַגֶּפֶן, וְרֵיחַ אַפֵּךְ כַּתַּפּוּחִים׃
וְחִכֵּךְ כְּיֵין הַטּוֹב הוֹלֵךְ לְדוֹדִי לְמֵישָׁרִים; דּוֹבֵב שִׂפְתֵי יְשֵׁנִים׃
אֲנִי לְדוֹדִי, וְעָלַי תְּשׁוּקָתוֹ׃ ס
לְכָה דוֹדִי נֵצֵא הַשָּׂדֶה, נָלִינָה בַּכְּפָרִים׃
נַשְׁכִּימָה לַכְּרָמִים, נִרְאֶה אִם פָּרְחָה הַגֶּפֶן פִּתַּח הַסְּמָדַר, הֵנֵצוּ הָרִמּוֹנִים; שָׁם אֶתֵּן אֶת־דֹּדַי לָךְ׃
הַדּוּדָאִים נָתְנוּ־רֵיחַ, וְעַל־פְּתָחֵינוּ כָּל־מְגָדִים, חֲדָשִׁים גַּם־יְשָׁנִים; דּוֹדִי צָפַנְתִּי לָךְ׃
Украинский (Огієнко)
Языки
- Добавить язык
- Церковнослав. (рус)
- Церковнослав. (цс)
- Рус. (Синодальный)
- Рус. (Синод. с ударе́-ми)
- Рус. (Юнгеров)
- Arab (AVD)
- Azerbaijani
- Armenian
- Bulgarian
- Chinese (simpl.)
- Croatian (S&D)
- English (NKJV)
- English (NRSV)
- English (KJV)
- Finnish (1992)
- French (LSG)
- Georgian
- German (MLU, 1912)
- Greek (Koine)
- Greek (TGV)
- Hebrew
- Italian
- Kyrgyz
- Latin (Nova Vulgata)
- Romanian
- Polish
- Portuguese
- Serbian (synod.)
- Serbian
- Spanish (RVR 1995)
- Swedish (Folkbibeln)
- Tajik
- Ukrainian (Homenko)
- Ukrainian (Ogienko)
Вернися, вернись, Суламітко!
Вернися, вернися, нехай ми на тебе надивимось!
Чого вам дивитися на Суламітку, немов би на танець (військовий?7-2) Хороші які стали ноги твої в черевичках, князівно моя!
Заокруглення стегон твоїх мов намисто, руками мистецькими виточене!
Вернися, вернися, нехай ми на тебе надивимось!
Чого вам дивитися на Суламітку, немов би на танець (військовий?7-2) Хороші які стали ноги твої в черевичках, князівно моя!
Заокруглення стегон твоїх мов намисто, руками мистецькими виточене!
Твоє лоно немов круглоточена чаша, в якій не забракне вина запашного!
Твій живіт сніп пшениці, оточений тими лілеями!
Твій живіт сніп пшениці, оточений тими лілеями!
Два перса твої немов двоє сарняток близнят!
Твоя шия як башта із кости слонової, твої очі озерця в Хешбоні при брамі того Бат-Рабіму, в тебе ніс немов башта ливанська, що дивиться все в бік Дамаску!
Голівка твоя на тобі мов Кармел, а коса на голівці твоїй немов пурпур, полонений цар тими кучерями!
Яка ти прекрасна й приємна яка, о кохання в розкошах!
Став подібний до пальми твій стан, твої ж перса до грон виноградних!
Я подумав: виберуся на цю пальму, схоплюся за віття її, і нехай стануть перса твої, немов виноградні ті грона, а пахощ дихання твого як яблука!…
А уста твої як найліпше вино: простує воно до мого коханого, чинить промовистими й уста сплячих!
Я належу своєму коханому, а його пожадання до мене!
Ходи ж, мій коханий, та вийдемо в поле, переночуємо в селах!
Устанемо рано, й ходім у сади-виногради, подивимося, чи зацвів виноград, чи квітки розцвілись, чи гранатові яблуні порозцвітали?…
Там кохання своє тобі дам!
Там кохання своє тобі дам!
Видадуть пах мандрагори, при наших же входах всілякі коштовні плоди, нові та старі, що я їх заховала для тебе, коханий ти мій!