Скрыть
Церковнославянский (рус)
[Зач. 300А.] Па́велъ, ра́бъ Бо́жiй, апо́столъ же Иису́съ Христо́въ, по вѣ́рѣ избра́н­ныхъ Бо́жiихъ и ра́зуму и́стины, я́же по благо­че́стiю,
о упова́нiи жи́зни вѣ́чныя, ю́же обѣтова́ нело́жный Бо́гъ пре́жде лѣ́тъ вѣ́чныхъ,
яви́ же во времена́ своя́ сло́во свое́ проповѣ́данiемъ, е́же мнѣ́ пору́чено бы́сть по повелѣ́нiю спаси́теля на́­шего Бо́га:
ти́ту, при­­сному ча́ду по о́бщей вѣ́рѣ: благода́ть, ми́лость, ми́ръ от­ Бо́га Отца́ и Го́спода Иису́са Христа́ Спа́са на́­шего.
[Зач. 300Б.] Сего́ ра́ди оста́вихъ тя́ въ кри́тѣ, да недоконча́н­ная испра́виши и устро́иши по всѣ́мъ гра́домъ пресви́теры, я́коже тебѣ́ а́зъ повелѣ́хъ:
а́ще кто́ е́сть непоро́ченъ, еди́ныя жены́ му́жъ, ча́да имы́й вѣ́рна, не во укоре́нiи блуда́, или́ непокори́ва.
Подоба́етъ бо епи́скопу безъ поро́ка бы́ти, я́коже Бо́жiю стро­и́телю: не себѣ́ угожда́ющу, [не де́рзу, не напра́сливу,] не гнѣвли́ву, не пiя́ницѣ, не бі́йцѣ, не скверностяжа́телну,
но стран­но­люби́ву, благолю́бцу, цѣлому́дрен­ну, пра́ведну, преподо́бну, воз­держа́телну,
держа́щемуся вѣ́рнаго словесе́ по уче́нiю, да си́ленъ бу́детъ и утѣ́шати во здра́вѣмъ уче́нiи, и проти́вящыяся облича́ти.
Су́ть бо мно́зи непокори́ви, суесло́вцы и умо́мъ прельще́ни, наипа́че же су́щiи от­ обрѣ́занiя,
и́хже подоба́етъ уста́ загражда́ти: и́же вся́ до́мы развраща́ютъ, уча́ще я́же не подоба́етъ, скве́рнаго ра́ди при­­бы́тка.
Рече́ же нѣ́кто от­ ни́хъ, сво́й и́мъ проро́къ: кри́тяне при́сно лжи́ви, злі́и звѣ́рiе, утро́бы пра́здныя.
Свидѣ́тел­ст­во сiе́ и́стин­но е́сть: ея́же ра́ди вины́ облича́й и́хъ неща́дно, да здра́ви бу́дутъ въ вѣ́рѣ,
не внима́юще иуде́йскимъ ба́снемъ, ни за́повѣдемъ человѣ́къ от­враща́ющихся от­ и́стины.
[Зач. 301.] Вся́ у́бо чи́ста чи́стымъ: оскверне́нымъ же и невѣ́рнымъ ничто́же чи́сто, но оскверни́ся и́хъ и у́мъ и со́вѣсть.
Бо́га исповѣ́дуютъ вѣ́дѣти, а дѣ́лы от­ме́щут­ся его́, ме́рзцы су́ще и непокори́ви и на вся́кое дѣ́ло благо́е неиску́сни.
Синодальный
[Зач. 300А.] Павел, раб Божий, Апостол же Иисуса Христа, по вере избранных Божиих и познанию истины, относящейся к благочестию,
в надежде вечной жизни, которую обещал неизменный в слове Бог прежде вековых времен,
а в свое время явил Свое слово в проповеди, вверенной мне по повелению Спасителя нашего, Бога, –
Титу, истинному сыну по общей вере: благодать, милость и мир от Бога Отца и Господа Иисуса Христа, Спасителя нашего.
[Зач. 300Б.] Для того я оставил тебя в Крите, чтобы ты довершил недоконченное и поставил по всем городам пресвитеров, как я тебе приказывал:
если кто непорочен, муж одной жены, детей имеет верных, не укоряемых в распутстве или непокорности.
Ибо епископ должен быть непорочен, как Божий домостроитель, не дерзок, не гневлив, не пьяница, не бийца, не корыстолюбец,
но страннолюбив, любящий добро, целомудрен, справедлив, благочестив, воздержан,
держащийся истинного слова, согласного с учением, чтобы он был силен и наставлять в здравом учении и противящихся обличать.
Ибо есть много и непокорных, пустословов и обманщиков, особенно из обрезанных,
каковым должно заграждать уста: они развращают целые домы, уча, чему не должно, из постыдной корысти.
Из них же самих один стихотворец сказал: «Критяне всегда лжецы, злые звери, утробы ленивые».
Свидетельство это справедливо. По сей причине обличай их строго, дабы они были здравы в вере,
не внимая Иудейским басням и постановлениям людей, отвращающихся от истины.
[Зач. 301.] Для чистых все чисто; а для оскверненных и неверных нет ничего чистого, но осквернены и ум их и совесть.
Они говорят, что знают Бога, а делами отрекаются, будучи гнусны и непокорны и не способны ни к какому доброму делу.
Арабский
بولس عبد الله ورسول يسوع المسيح لاجل ايمان مختاري الله ومعرفة الحق الذي هو حسب التقوى

على رجاء الحياة الابدية التي وعد بها الله المنزه عن الكذب قبل الازمنة الازلية

وانما اظهر كلمته في اوقاتها الخاصة بالكرازة التي اؤتمنت انا عليها بحسب امر مخلصنا الله

الى تيطس الابن الصريح حسب الايمان المشترك نعمة ورحمة وسلام من الله الآب والرب يسوع المسيح مخلّصنا

من اجل هذا تركتك في كريت لكي تكمل ترتيب الامور الناقصة وتقيم في كل مدينة شيوخا كما اوصيتك.

ان كان احد بلا لوم بعل امرأة واحدة له اولاد مؤمنون ليسوا في شكاية الخلاعة ولا متمردين.

لانه يجب ان يكون الاسقف بلا لوم كوكيل الله غير معجب بنفسه ولا غضوب ولا مدمن الخمر ولا ضرّاب ولا طامع في الربح القبيح

بل مضيفا للغرباء محبا للخير متعقلا بارا ورعا ضابطا لنفسه

ملازما للكلمة الصادقة التي بحسب التعليم لكي يكون قادرا ان يعظ بالتعليم الصحيح ويوبّخ المناقضين.

فانه يوجد كثيرون متمردين يتكلمون بالباطل ويخدعون العقول ولا سيما الذين من الختان

الذين يجب سد افواههم فانهم يقلبون بيوتا بجملتها معلّمين ما لا يجب من اجل الربح القبيح.

قال واحد منهم.وهو نبي لهم خاص.الكريتيون دائما كذابون وحوش رديّة بطون بطالة.

هذه الشهادة صادقة.فلهذا السبب وبخهم بصرامة لكي يكونوا اصحاء في الايمان

لا يصغون الى خرافات يهودية ووصايا اناس مرتدين عن الحق.

كل شيء طاهر للطاهرين واما للنجسين وغير المؤمنين فليس شيء طاهرا بل قد تنجس ذهنهم ايضا وضميرهم.

يعترفون بانهم يعرفون الله ولكنهم بالاعمال ينكرونه اذ هم رجسون غير طائعين ومن جهة كل عمل صالح مرفوضون
Pablo, siervo de Dios y apóstol de Jesucristo, conforme a la fe de los escogidos de Dios y el conocimiento de la verdad que es según la piedad,
en la esperanza de la vida eterna. Dios, que no miente, prometió esta vida desde antes del principio de los siglos,
y a su debido tiempo manifestó su palabra por medio de la predicación que me fue encomendada por mandato de Dios, nuestro Salvador.
A Tito, verdadero hijo en la común fe: Gracia, misericordia y paz, de Dios Padre y del Señor Jesucristo, nuestro Salvador.

Por esta causa te dejé en Creta, para que corrigieras lo deficiente y establecieras ancianos en cada ciudad, así como yo te mandé.
El anciano debe ser irreprochable, marido de una sola mujer, y que tenga hijos creyentes que no estén acusados de disolución ni de rebeldía.
Es necesario que el obispo sea irreprochable, como administrador de Dios; no soberbio, no iracundo, no dado al vino, no amigo de contiendas, no codicioso de ganancias deshonestas.
Debe ser hospedador, amante de lo bueno, sobrio, justo, santo, dueño de sí mismo,
retenedor de la palabra fiel tal como ha sido enseñada, para que también pueda exhortar con sana enseñanza y convencer a los que contradicen.
Hay aún muchos obstinados, habladores de vanidades y engañadores, mayormente los de la circuncisión.
A esos es preciso tapar la boca, porque trastornan casas enteras enseñando por ganancia deshonesta lo que no conviene.
Uno de ellos, su propio profeta, dijo: «Los cretenses son siempre mentirosos, malas bestias, glotones ociosos.»
Este testimonio es verdadero. Por eso, repréndelos duramente, para que sean sanos en la fe
y no atiendan a fábulas judaicas ni a mandamientos de hombres que se apartan de la verdad.
Todas las cosas son puras para los puros, pero para los corrompidos e incrédulos nada es puro, pues hasta su mente y su conciencia están corrompidas.
Profesan conocer a Dios, pero con los hechos lo niegan, siendo abominables y rebeldes, reprobados en cuanto a toda buena obra.


Копировать текст Копировать ссылку Толкования стиха

Настройки