Скрыть
14:1
14:3
14:14
14:19
Церковнославянский (рус)
Се́, дні́е Госпо́дни гряду́тъ, и раздѣля́т­ся коры́сти твоя́ въ тебѣ́:
и соберу́ вся́ язы́ки на Иерусали́мъ въ бра́нь, и плѣни́т­ся гра́дъ, и расхи́тят­ся до́мове, и жены́ оскверня́т­ся: и изы́детъ по́лъ гра́да въ плѣне́нiе, а оста́нокъ люді́й мо­и́хъ не потребя́т­ся от­ гра́да.
И изы́детъ Госпо́дь и ополчи́т­ся на язы́ки о́ны, я́коже де́нь ополче́нiя его́ въ де́нь бра́ни.
И ста́нутъ но́зѣ его́ въ де́нь о́нъ на горѣ́ Елео́нстѣй, я́же е́сть пря́мо Иерусали́му на восто́къ: и раздѣли́т­ся гора́ Елео́нская, по́лъ ея́ къ восто́комъ и по́лъ ея́ къ мо́рю, про́пасть ве́лiя зѣло́: и уклони́т­ся по́лъ горы́ на сѣ́веръ и по́лъ ея́ на ю́гъ:
и засы́плет­ся де́брь го́ръ мо­и́хъ, и при­­льпне́тъ де́брь го́рняя да́же до Асаи́ла и напо́лнит­ся, я́коже напо́лнися от­ лица́ тру́са во дне́хъ Озі́и царя́ Иу́дова: и прiи́детъ Госпо́дь Бо́гъ мо́й, и вси́ святі́и съ ни́мъ.
И бу́детъ въ де́нь о́нъ, не бу́детъ свѣ́тъ, но зима́ и мра́зъ:
и бу́детъ де́нь еди́нъ, и де́нь то́й зна́емь бу́детъ Го́сподеви, и не де́нь и не но́щь, и при­­ ве́черѣ бу́детъ свѣ́тъ.
И въ де́нь о́нъ изы́детъ вода́ жива́ изъ Иерусали́ма, по́лъ ея́ въ мо́ре пе́рвое и по́лъ ея́ въ мо́ре послѣ́днее: и въ жа́тву и въ ве́сну бу́детъ та́ко.
И бу́детъ Госпо́дь въ Царя́ по все́й земли́: въ де́нь о́нъ бу́детъ Госпо́дь еди́нъ, и и́мя его́ еди́но,
обходя́ всю́ зе́млю и пусты́ню, от­ гаваи́ и до реммо́на, на ю́гъ Иерусали́му: и воз­несе́т­ся на мѣ́стѣ и пребу́детъ от­ вра́тъ Венiами́нихъ до мѣ́ста вра́тъ пе́рвыхъ, да́же до вра́тъ уго́лныхъ и до столпа́ Анамеи́ля и до подточи́лiя царе́ва.
И вселя́т­ся въ не́мъ, и ана́ѳема не бу́детъ к тому́, и всели́т­ся Иерусали́мъ надѣ́яйся.
И сiе́ бу́детъ паде́нiе, и́мже изсѣче́тъ Госпо́дь вся́ лю́ди, ели́цы во­ева́ша на Иерусали́мъ: иста́ютъ пло́ти и́хъ стоя́щихъ на нога́хъ сво­и́хъ, и очеса́ и́мъ истеку́тъ изъ обо́чiй и́хъ, и язы́къ и́хъ иста́етъ во устѣ́хъ и́хъ.
И бу́детъ въ де́нь о́нъ у́жасъ Госпо́день ве́лiй на ни́хъ: и и́мут­ся кі́йждо за ру́ку бли́жняго сво­его́, и соплете́т­ся рука́ его́ къ руцѣ́ бли́жняго сво­его́.
И Иу́да ополчи́т­ся во Иерусали́мѣ и собере́тъ крѣ́пость всѣ́хъ люді́й о́крестъ, зла́то и сребро́ и ри́зы во мно́же­с­т­во зѣло́.
И сiе́ бу́детъ паде́нiе ко́немъ и мско́мъ, и велблю́домъ и осло́мъ, и всѣ́мъ ското́мъ су́щымъ въ полцѣ́хъ о́нѣхъ, по паде́нiю сему́.
И бу́детъ, ели́цы а́ще оста́нут­ся от­ всѣ́хъ язы́къ при­­ше́дшихъ на Иерусали́мъ, и взы́дутъ на вся́кое лѣ́то покланя́тися Царю́ Го́споду Вседержи́телю и пра́здновати пра́здникъ скинопигі́и.
И бу́детъ, ели́цы а́ще не взы́дутъ от­ всѣ́хъ племе́нъ земли́ во Иерусали́мъ поклони́тися Царю́ Го́споду Вседержи́телю, и сі́и о́нѣмъ при­­ложа́т­ся, не бу́детъ на ни́хъ дождя́.
А́ще же колѣ́но Еги́петское не взы́детъ, ни прiи́детъ, и на си́хъ бу́детъ я́зва, е́юже порази́тъ Госпо́дь вся́ язы́ки, ели́цы а́ще не взы́дутъ, е́же пра́здновати пра́здникъ скинопигі́и.
Се́й бу́детъ грѣ́хъ Еги́пту и грѣ́хъ всѣ́мъ язы́комъ, ели́цы а́ще не взы́дутъ, е́же пра́здновати пра́здникъ скинопигі́и.
Въ де́нь о́нъ бу́детъ е́же во уздѣ́ коня́, свято Го́споду Вседержи́телю: и бу́дутъ коно́би въ дому́ Госпо́дни я́ко ча́шы предъ лице́мъ олтаря́,
и бу́детъ вся́къ коно́бъ во Иерусали́мѣ и во Иу́дѣ свя́тъ Го́сподеви Вседержи́телю: и прiи́дутъ вси́ жру́щiи и прiи́мутъ от­ ни́хъ и сваря́тъ въ ни́хъ, и не бу́детъ Ханане́й ктому́ во хра́мѣ Го́спода Вседержи́теля въ де́нь о́нъ.
Украинский (Огієнко)
Ось день настає для Господа, і серед тебе поділена буде здобич.
І зберу всі народи до Єрусалиму на бій, і буде здобуте це місто, і пограбовані будуть доми, а жінки побезчещені.
І вийде півміста в полон на вигнання, а решта народу не буде погублена з міста.
І вийде Господь, і стане на прю із народами цими, як дня боротьби Його, за дня бою.
І того дня стануть ноги Його на Оливній горі, що перед Єрусалимом зо сходу, а Оливна гора на свої половини роздвоїться, на схід і на захід, на дуже велику долину.
І на північ осунеться половина гори, а половина її на південь.
І втікати ви будете в долину Моїх гір, бо долина гірська сягатиме по Ацал.
І втікати ви будете, як утікали перед землетрусом за днів Уззійї, царя Юдиного.
І прийде Господь, Бог мій, і з Ним усі святі.
І станеться в день той, світла не буде, і буде холод та замерзання.
І буде єдиний то день, Господу знаний, то буде не день, і не ніч, і буде, на час вечора станеться світло.
І станеться в день той, вийде з Єрусалиму живая вода, половина її до східнього моря, а половина її до моря західнього.
Літом і зимою це буде.
І стане Господь за царя над землею всією, Господь буде один того дня, і одне Ймення Його.
Уся ця земля стане степом від Ґеви до Ріммону, на південь Єрусалиму, який стане високим, і пробуватиме на місці своєму від брами Веніямина аж до місця Першої брами, аж до брами Наріжинків, і від башти Хананеїла аж до царського чавила.
І осядуть у ньому, і закляття вже більше не буде, і безпечно сидітиме Єрусалим.
А оце буде рана, що нею поранить Господь всі народи, хто піде війною на Єрусалим: згниє тіло його, хоч він на ногах своїх буде стояти, і очі йому погниють в своїх ямках, і язик його погниє в своїх устах.
І станеться в день той, між ними настане велике збентеження, і схопить один руку одного, і підійметься рука його понад руку свого ближнього.
І навіть Юда воюватиме в Єрусалимі, і буде згромаджений маєток всіх навкільних народів, золото й срібло та одіж, дуже багато.
І буде такий самий удар на коня, мула, верблюда й осла, та на всяку худобу, що буде в таборах у них, як пораза оця.
І станеться, що позосталі з усіх тих народів, що приходили на Єрусалим, то будуть приходити з року на рік, щоб вклонятись Цареві, Господу Саваоту, і щоб святкувати свято Кучок.
І станеться, хто від земних племен до Єрусалиму не прийде, щоб вклонятись Цареві, Господу Саваоту, то не буде дощу в них.
А якщо не прийде племено єгипетське, і не ввійде всередину, то буде на них та пораза, якою народи ударить Господь, хто святкувати свято Кучок не прийде.
Оце гріх Єгиптові буде, і гріх всім народам, хто святкувати свято Кучок не прийде.
Буде того дня на кінських дзвінках: Святе Господеві, і будуть горнята в Господньому домі, немов ті кропильниці перед жертовником.
І буде усяке горня в Єрусалимі та в Юді святістю для Господа Саваота, і будуть приходити всі, хто жертву приносить, і будуть з них брати й варитимуть в них.
І того дня не буде вже більше купця в домі Господа Саваота.
Таджикский
Инак рӯзи Парвардигор фаро мерасад, ва ғанимати ту андаруни ту тақсим хоҳад шуд.
Ва ҳамаи халқҳоро ба муқобили Уршалим барои ҷанг ҷамъ хоҳам кард, ва шаҳр забт хоҳад шуд, ва хонаҳо тороҷ хоҳад гардид, ва занон гирифтори беномӯсӣ хоҳанд шуд, ва нисфи аҳолии шаҳр ба асирӣ хоҳанд рафт, ва бақияи мардум аз шаҳр нобуд нахоҳанд шуд.
Ва Парвардигор берун омада, бо он халқҳо ҷанг хоҳад кард, монанди он рӯзе ки Ӯ, дар рӯзи ҳарбу зарб, ҷангида буд.
Ва пойҳои Ӯ дар он рӯз бар кӯҳи Зайтун, ки аз тарафи шарқ рӯ ба рӯи Уршалим аст, хоҳад истод; ва кӯҳи Зайтун аз миёнааш, аз шарқ то ғарб, ду тақсим шуда, дараи бисёр калоне ба вуҷуд хоҳад омад, ва нисфи кӯҳ ба тарафи шимол, ва нисфи дигараш ба тарафи ҷануб ақиб хоҳад рафт.
Ва шумо сӯи дараи кӯҳҳои Ман хоҳед гурехт, чунки дараи кӯҳҳо то Осал хоҳад расид; ва шумо хоҳед гурехт, чунон ки дар айёми Узиё, подшоҳи Яҳудо, аз заминҷунбӣ гурехта будед; ва Парвардигор Худои ман хоҳад омад, ва ҳамаи покон ҳамроҳи Ӯ.
Ва дар он рӯз чунин воқеъ хоҳад шуд, ки рӯшноӣ нахоҳад буд: абрҳои серборон ях баста, осмонро торик хоҳад кард.
Ва он як рӯзи алоҳида хоҳад буд, ва ҳама хоҳанд донист, ки он – рӯзи Парвардигор аст, ки на рӯз дорад ва на шаб, ва фақат дар вақти шом рӯшноӣ пайдо хоҳад шуд.
Ва дар он рӯз чунин воқеъ хоҳад шуд, ки обҳои зинда аз Уршалим берун хоҳад омад: нисфи онҳо – сӯи баҳри шарқӣ, ва нисфи дигари онҳо – сӯи баҳри ғарбӣ; дар тобистон ва дар зимистон ҳамин тавр хоҳад шуд.
Ва Парвардигор бар тамоми замин Подшоҳ хоҳад буд; дар он рӯз Парвардигор Ягона хоҳад буд, ва номи Ӯ – Ягона.
Тамоми ин замин, аз Ҷабъ то Риммӯн, ки ба тарафи ҷануби Уршалим аст, ба даштрӯяе табдил хоҳад ёфт, дар сурате ки Уршалим боз ҳам баландтар шуда, дар макони худ аз дарвозаи Бинёмин то ҷои дарвозаи аввалин ва то дарвозаи кунҷакӣ, ва аз бурҷи Ҳананъил то чархушти подшоҳ маскун хоҳад гардид.
Ва дар он сокин хоҳанд шуд, ва дигар таҳлука нахоҳад буд, ва Уршалим дар амну амон хоҳад зист.
Ва чунин аст офате ки Парвардигор бар ҳамаи мардумоне ки ба Уршалим лашкар кашидаанд, фурӯд хоҳад овард: гӯшти бадани ҳар яке, дар ҳолате ки вай ҳанӯз ба пойҳои худ истода бошад, хоҳад тосид, ва чашмонаш дар косахонаи он хоҳад пӯсид, ва забонаш дар даҳонаш фасод хоҳад кард.
Ва дар он рӯз чунин воқеъ хоҳад шуд, ки даҳшати азиме аз ҷониби Парвардигор дар миёни онҳо ба вуҷуд хоҳад омад, ва дасти якдигарро хоҳанд дошт, ва дасти яке бар зидди дасти дигаре бардошта хоҳад шуд.
Ва Яҳудо низ дар Уршалим хоҳад ҷангид, ва сарвати ҳамаи халқҳои гирду пеш: тилло ва нуқра ва либос ба миқдори хеле бисёр ҷамъ карда хоҳад шуд.
Ва ҳамчунин офати аспон, хачирон, шутурон ва харон, ва ҳамаи чорпоёне ки дар ӯрдуҳои онҳо ҳаст, монанди ин офат ба амал хоҳад омад.
Ва чунин воқеъ хоҳад шуд, ки ҳамаи боқимондагон аз ҳамаи халқҳое ки ба зидди Уршалим омада буданд, ҳар сол хоҳанд омад, то ки ба Подшоҳ – Парвардигори лашкарҳо саҷда баранд, ва иди хаймаҳоро ид кунанд.
Ва чунин воқеъ хоҳад шуд, ки агар ягон қабила аз қабилаҳои рӯи замин ба Уршалим барои саҷда бурдан ба Подшоҳ – Парвардигори лашкарҳо наоянд, бар онҳо борон нахоҳад борид.
Ва агар қабилаи Миср наоянд ва ҳозир нашаванд, бар онҳо на ин ҷазо, балки офате хоҳад омад, ки Парвардигор онро бар халқҳое ки барои ид кардани иди хаймаҳо намеоянд, фурӯд хоҳад овард.
Чунин аст сазои Миср ва сазои ҳамаи халқҳое ки барои ид кардани иди хаймаҳо намеоянд.
Дар он рӯз бар зангӯлаҳои аспон чунин нақше хоҳад буд: «Пок аст барои Парвардигор». Ва дегҳо дар хонаи Парвардигор монанди тосҳои назди қурбонгоҳ хоҳад буд.
Ва ҳар деге ки дар Уршалим ва Яҳудо ҳаст, пок барои Парвардигори лашкарҳо хоҳад буд, ва ҳамаи онҳое ки қурбонӣ мекунанд, омада, аз онҳо хоҳанд гирифт ва дар онҳо таом хоҳанд пухт; ва дар он рӯз дигар ҳеҷ савдогаре дар хонаи Парвардигори лашкарҳо нахоҳад буд.

1 Господь ополчится против народов. 6 «В вечернее время явится свет … живые воды потекут из Иерусалима». 12 Язва поразит все народы, которые воевали против Иерусалима. 16 Все остальные народы «будут приходить из года в год для поклонения Царю, Господу Саваофу».
Вот наступает день Господень, и разделят награбленное у тебя среди тебя.
И соберу все народы на войну против Иерусалима, и взят будет город, и разграблены будут домы, и обесчещены будут жены, и половина города пойдет в плен; но остальной народ не будет истреблен из города.
Тогда выступит Господь и ополчится против этих народов, как ополчился в день брани.
И станут ноги Его в тот день на горе Елеонской, которая перед лицем Иерусалима к востоку; и раздвоится гора Елеонская от востока к западу весьма большою долиною, и половина горы отойдет к северу, а половина ее – к югу.
И вы побежите в долину гор Моих, ибо долина гор будет простираться до Асила; и вы побежите, как бежали от землетрясения во дни Озии, царя Иудейского; и придет Господь Бог мой и все святые с Ним.
И будет в тот день: не станет света, светила удалятся.
День этот будет единственный, ведомый только Господу: ни день, ни ночь; лишь в вечернее время явится свет.
И будет в тот день, живые воды потекут из Иерусалима, половина их к морю восточному и половина их к морю западному: летом и зимой так будет.
И Господь будет Царем над всею землею; в тот день будет Господь един, и имя Его едино.
Вся эта земля будет, как равнина, от Гаваона до Реммона, на юг от Иерусалима, который высоко будет стоять на своем месте и населится от ворот Вениаминовых до места первых ворот, до угловых ворот, и от башни Анамеила до царских точил.
И будут жить в нем, и проклятия не будет более, но будет стоять Иерусалим безопасно.
И вот какое будет поражение, которым поразит Господь все народы, которые воевали против Иерусалима: у каждого исчахнет тело его, когда он еще стоит на своих ногах, и глаза у него истают в яминах своих, и язык его иссохнет во рту у него.
И будет в тот день: произойдет между ними великое смятение от Господа, так что один схватит руку другого, и поднимется рука его на руку ближнего его.
Но и сам Иуда будет воевать против Иерусалима, и собрано будет богатство всех окрестных народов: золото, серебро и одежды в великом множестве.
Будет такое же поражение и коней, и лошаков, и верблюдов, и ослов, и всякого скота, какой будет в станах у них.
Затем все остальные из всех народов, приходивших против Иерусалима, будут приходить из года в год для поклонения Царю, Господу Саваофу, и для празднования праздника кущей.
И будет: если какое из племен земных не пойдет в Иерусалим для поклонения Царю, Господу Саваофу, то не будет дождя у них.
И если племя Египетское не поднимется в путь и не придет [сюда], то и у него не будет дождя и постигнет его поражение, каким поразит Господь народы, не приходящие праздновать праздника кущей.
Вот что будет за грех Египта и за грех всех народов, которые не придут праздновать праздника кущей!
В то время даже на конских уборах будет начертано: «Святыня Господу», и котлы в доме Господнем будут, как жертвенные чаши перед алтарем.
И все котлы в Иерусалиме и Иудее будут святынею Господа Саваофа, и будут приходить все приносящие жертву и брать их и варить в них, и не будет более ни одного Хананея в доме Господа Саваофа в тот день.
Толкования стиха Скопировать ссылку Скопировать текст Добавить в избранное
Библ. энциклопедия Библейский словарь Словарь библ. образов Практическая симфония
Цитата из Библии каждое утро
TG: t.me/azbible
Viber: vb.me/azbible