глаго́ля ко свяще́нникомъ, и́же во хра́мѣ Го́спода [Бо́га] Вседержи́теля, и проро́комъ, глаго́ля: а́ще вни́де здѣ́ въ пя́тый ме́сяцъ святы́ня, [пла́чя или́ постя́ся,] я́коже сотвори́хъ уже́ мно́га лѣ́та.

И бы́сть сло́во Го́спода Вседержи́теля ко мнѣ́ глаго́ля:

рцы́ ко всѣ́мъ лю́демъ земли́ и ко свяще́нникомъ глаго́ля: а́ще пости́стеся или́ плачево́пльствисте въ пяти́нахъ или́ седми́нахъ [ме́сяца], и се́, се́дмьдесятъ лѣ́тъ, посто́мъ ли пости́стеся ми́?

и а́ще я́сте или́ пiете́, не вы́ ли я́сте и пiете́?

Не сiя́ ли су́ть словеса́, я́же глаго́ла Госпо́дь рука́ми проро́ковъ пре́жнихъ, егда́ бѣ́ Иерусали́мъ населе́нъ и гобзу́ющь, и гра́ди его́ о́крестъ, и наго́рная и подо́льная населе́на бя́ху?

И бы́сть сло́во Госпо́дне ко Заха́рiи глаго́ля:

си́це глаго́летъ Госпо́дь Вседержи́тель: су́дъ пра́веденъ суди́те и ми́лость и щедро́ты твори́те кі́йждо ко бра́ту своему́,

а вдови́цы и си́ра, и прише́лца и убо́га не наси́льствуйте, и зло́бы кі́йждо бра́та своего́ да не по́мнитъ въ сердца́хъ свои́хъ.

И не покори́шася, е́же внима́ти, и да́ша плещы́ презира́ющыя, и ушеса́ своя́ отяготи́ша, е́же не слы́шати,

и се́рдце свое́ учини́ша непокори́во, не послу́шати зако́на моего́ и слове́съ, я́же посла́ Госпо́дь Вседержи́тель Ду́хомъ свои́мъ руко́ю проро́ковъ пре́жнихъ: и бы́сть гнѣ́въ вели́кiй от Го́спода Вседержи́теля.

И бу́детъ, я́коже рече́, и не услы́шаша его́: си́це возопiю́тъ, и не и́мамъ услы́шати, глаго́летъ Госпо́дь Вседержи́тель:

и отве́ргу я́ во вся́ язы́ки, и́же не разумѣ́ша, и земля́ запустѣ́етъ послѣди́ и́хъ от проходя́щаго и от возвраща́ющагося: и учини́ша избра́нную зе́млю въ запустѣ́нiе.

Синодальный

1 Народ молится Господу. 8 «Производите суд справедливый и оказывайте милость и сострадание».

В четвертый год царя Дария было слово Господне к Захарии, в четвертый день девятого месяца, Хаслева,

когда Вефиль послал Сарецера и Регем-Мелеха и спутников его помолиться пред лицем Господа

и спросить у священников, которые в доме Господа Саваофа, и у пророков, говоря: «плакать ли мне в пятый месяц и поститься, как я делал это уже много лет?»

И было ко мне слово Господа Саваофа:

скажи всему народу земли сей и священникам так: когда вы постились и плакали в пятом и седьмом месяце, притом уже семьдесят лет, для Меня ли вы постились? для Меня ли?

И когда вы едите и когда пьете, не для себя ли вы едите, не для себя ли вы пьете?

Не те же ли слова провозглашал Господь через прежних пророков, когда еще Иерусалим был населен и покоен, и города вокруг него, южная страна и низменность, были населены?

И было слово Господне к Захарии:

так говорил тогда Господь Саваоф: производи́те суд справедливый и оказывайте милость и сострадание каждый брату своему;

вдовы́ и сироты́, пришельца и бедного не притесняйте и зла друг против друга не мыслите в сердце вашем.

Но они не хотели внимать, отворотились от Меня, и уши свои отяготили, чтобы не слышать.

И сердце свое окаменили, чтобы не слышать закона и слов, которые посылал Господь Саваоф Духом Своим через прежних пророков; за то и постиг их великий гнев Господа Саваофа.

И было: как Он взывал, а они не слушали, так и они взывали, а Я не слушал, говорит Господь Саваоф.

И Я развеял их по всем народам, которых они не знали, и земля сия опустела после них, так что никто не ходил по ней ни взад, ни вперед, и они сделали вожделенную страну пустынею.

Испанский Reina-Valera 1995

Aconteció que en el año cuarto del rey Darío, a los cuatro días del mes noveno, que es Quisleu, llegó palabra de Jehová a Zacarías.

En aquel tiempo el pueblo de Bet-el había enviado a Sarezer, con Regem-melec y sus hombres, a implorar el favor de Jehová,

y a preguntar a los sacerdotes que estaban en la casa de Jehová de los ejércitos, y a los profetas: «¿Lloraremos en el mes quinto? ¿Haremos abstinencia, como la hemos venido haciendo desde hace algunos años?»

Recibí, pues, esta palabra de Jehová de los ejércitos:

«Di a todo el pueblo del país, y a los sacerdotes:
“Cuando ayunabais y llorabais en el quinto y en el séptimo mes
durante estos setenta años,
¿habéis ayunado para mí?

Y cuando comíais y bebíais,
¿no comíais y bebíais para vosotros mismos?”»

¿Acaso no son éstas las palabras que proclamó Jehová por medio de los primeros profetas, cuando Jerusalén estaba habitada y tranquila, y las ciudades de sus alrededores y el Neguev y la Sefela estaban también habitados?

Recibió también Zacarías esta palabra de Jehová:

«Así habló Jehová de los ejércitos:
Juzgad conforme a la verdad;
haced misericordia y piedad cada cual con su hermano;

no oprimáis a la viuda,
al huérfano, al extranjero ni al pobre,
ni ninguno piense mal en su corazón contra su hermano.»

Pero no quisieron escuchar, sino que volvieron la espalda y se taparon los oídos para no oír;

endurecieron su corazón como diamante, para no oír la Ley ni las palabras que Jehová de los ejércitos enviaba por su espíritu, por medio de los primeros profetas.

Por tanto, Jehová de los ejércitos se enojó mucho.

«Y aconteció que, así como él clamó y no escucharon, también ellos clamaron y yo no escuché, dice Jehová de los ejércitos,

sino que los esparcí como con un torbellino por todas las naciones que ellos no conocían, y la tierra fue desolada tras ellos, sin quedar quien fuera ni viniera; pues convirtieron en desierto la tierra deseable.»

Украинский (Огієнко)

Языки

І сталося, у четвертому році царя Дарія було Господнє слово до Захарія четвертого дня дев́ятого місяця, кіслева.

І послав Бет-Ел Сар́ецера й Реґем-Мелеха та людей його, щоб Господа вблагати,

щоб сказати священикам, які в домі Господа Саваота, та пророкам, говорячи: Чи я маю плакати п́ятого місяця та постити, як я робив це багато років?

І було слово Господа Саваота таке:

Говори до всього народу землі й до священиків, кажучи: Якщо ви постили та лементували п́ятого й сьомого місяця, і то сімдесят років чи то ви постили для Мене?

А коли ви їсте та коли ви п́єте, чи ж то не собі ви їсте й не собі ви п́єте?

Чи ж це не ті слова, які Господь виголошував через давніх пророків, коли Єрусалим був населений та спокійний, і його міста навколо нього, і південь, і рівнина були населені?

І було до Захарія слово Господнє таке:

Так говорить Господь Саваот, промовляючи: Судіть суд по правді, і чиніть один одному милосердя та милість.

А вдови й сироти, чужинця та вбогого не гнобіть, і не думайте зла один одному в серці своєму!

Та вони не хотіли слухати, і відвернули своє рамено від Мене, а вуха свої вчинили тяжкими, щоб не слухати,

і серце своє зробили кременем, щоб не слухати Закону, та тих слів, що послав Господь Саваот Своїм Духом через давніх пророків.
І був великий гнів від Господа Саваота.

І сталося, як Я кликав, то вони не слухалися, так вони будуть кликати, та не буду Я слухати, каже Господь Саваот.

І розвіяв Я їх по всіх народах, які не знали їх, а Край був спустошений по них, так що не було такого, хто б переходив чи вертався, і вони зробили улюблений Край спустошенням.