Скрыть
9:3
9:6
9:7
9:12
9:17
Церковнославянский (рус)
Проро́че­с­т­во словесе́ Госпо́дня въ земли́ седра́ха и Дама́ска же́ртвы его́: зане́ Госпо́дь при­­зира́етъ на человѣ́ки и на вся́ колѣ́на Изра́илева,
и во има́ѳѣ въ предѣ́лѣхъ его́ ти́ръ и Сидо́нъ, я́ко умудрѣ́ша зѣло́.
И созда́ ти́ръ тверды́ни себѣ́ и собра́ сребро́ я́ко пе́рсть и зла́то я́ко бре́нiе путі́й.
Сего́ ра́ди Госпо́дь наслѣ́дитъ я́ и порази́тъ въ мо́ре си́лу его́, и то́й огне́мъ поя́ст­ся.
Уви́дитъ Аскало́нъ и убо­и́т­ся, и Га́за и поболи́тъ зѣло́, и аккаро́нъ, я́ко постыдѣ́ся о упова́нiи сво­е́мъ: и поги́бнетъ ца́рь от­ Га́зы, и Аскало́нъ не и́мать насели́тися.
И вселя́т­ся иноплеме́н­ницы во азо́тѣ, и разрушу́ досажде́нiе иноплеме́н­никовъ,
и изму́ кро́вь и́хъ изъ у́стъ и́хъ и ме́рзости и́хъ изъ среди́ны зубо́въ и́хъ, и оста́вят­ся и сі́и Бо́гу на́­шему и бу́дутъ я́ко ты́сящникъ во Иу́дѣ, и аккаро́нъ я́коже Иевусе́й.
И подста́влю хра́му мо­ему́ воз­движе́нiе, е́же не сквоз­ѣ́ ходи́ти, ниже́ воз­враща́тися, и ктому́ не и́мать прiити́ на ня́ изгоня́яй: я́ко ны́нѣ ви́дѣхъ очи́ма мо­и́ма.
Ра́дуйся зѣло́, дщи́ Сiо́ня, проповѣ́дуй, дщи́ Иерусали́мля: се́, Ца́рь тво́й гряде́тъ тебѣ́ пра́веденъ и спаса́яй, то́й кро́токъ и всѣ́дъ на подъяре́мника и жребца́ ю́на.
И потреби́тъ колесни́цы от­ Ефре́ма и ко́ни от­ Иерусали́ма, и потреби́тъ лу́къ бра́н­ный, и мно́же­с­т­во, и ми́ръ от­ язы́ковъ: и облада́етъ вода́ми от­ мо́ря до мо́ря и от­ рѣ́къ до исхо́дищъ земли́.
И ты́ въ кро́ви завѣ́та тво­его́ испусти́лъ еси́ у́зники твоя́ от­ ро́ва не иму́ща воды́.
Ся́дите въ твердѣ́лехъ, свя́зани со́нмища, и за еди́нъ де́нь при­­ше́л­ст­вiя тво­его́ сугу́бо воз­да́мъ ти́.
Зане́же напряго́хъ тя́ себѣ́, Иу́до, я́ко лу́къ, испо́лнихъ Ефре́ма, и воз­дви́гну ча́да твоя́, Сiо́не, на ча́да е́ллинска, и осяжу́ тя́ я́ко ме́чь ра́тника.
И Госпо́дь на ни́хъ яви́т­ся, и изы́детъ я́ко мо́лнiя стрѣла́ его́: и Госпо́дь Бо́гъ Вседержи́тель въ трубу́ востру́битъ и по́йдетъ въ шу́мѣ преще́нiя сво­его́.
Госпо́дь Вседержи́тель защи́титъ и́хъ, и поядя́тъ я́, и посы́плютъ и́хъ ка́менiемъ пра́щнымъ, и испiю́тъ кро́вь и́хъ я́ко вино́, и испо́лнятъ окри́ны я́ко же́ртвен­никъ.
И спасе́тъ я́ Госпо́дь Бо́гъ и́хъ въ де́нь о́нъ, я́ко о́вцы лю́ди своя́: зане́ ка́менiе свято валя́ет­ся на земли́ его́.
А́ще что́ бла́го его́, и а́ще что́ добро́ его́, пшени́ца ю́ношамъ и вино́ благо­уха́н­но дѣ́вамъ.
Латинский (Nova Vulgata)
Oraculum. «Verbum Domini in terra Ha drach et Damasci requiei eius, quia Domini est oculus Aram sicut omnes tribus Israel.
Emath quoque in terminis eius et Tyrus et Sidon, quae sapiens est valde.
Et aedificavit Tyrus munitionem suam et coacervavit argentum quasi pulverem et aurum ut lutum platearum.
Ecce Dominus possidebit eam et percutiet in mari fortitudinem eius; et haec igni devorabitur.
Videbit Ascalon et timebit, et Gaza dolore torquetur nimis, et Accaron, quoniam confusa est spes eius; et peribit rex de Gaza, et Ascalon non habitabitur.
Et habitabit spurius in Azoto, et disperdam superbiam Philisthim.
Et auferam sanguinem eius de ore eius et abominationes eius de medio dentium eius, et relinquetur etiam ipse Deo nostro, et erit quasi dux in Iuda, et Accaron quasi Iebusaeus.
Et circumdabo domum meam ut praesidium contra euntes et revertentes; et non transibit super eos ultra exactor, quia nunc vidi in oculis meis.
Exsulta satis, filia Sion; iubila, filia Ierusalem. Ecce rex tuus venit tibi iustus et salvator ipse, pauper et sedens super asinum et super pullum filium asinae.
Et disperdam currum ex Ephraim et equum de Ierusalem; et confringetur arcus belli, et loquetur pacem gentibus. Et imperium eius a mari usque ad mare et a flumine usque ad fines terrae.
Tu quoque: in sanguine testamenti tui extraho vinctos tuos de lacu, in quo non est aqua.
Convertimini ad munitionem, vincti spei; hodie quoque annuntians: Duplicia reddam tibi.
Nam extendi mihi Iudam quasi arcum, implevi Ephraim; et suscitabo filios tuos, Sion, super filios tuos, Graecia, et ponam te quasi gladium fortium.
Et Dominus super eos videbitur, et exibit ut fulgur iaculum eius; et Dominus Deus in tuba canet et vadet in procellis austri.
Dominus exercituum proteget eos; et devorabunt et conculcabunt lapides fundae et bibent, agitabuntur quasi vino et replebuntur ut phialae et quasi cornua altaris.
Et salvabit eos Dominus Deus eorum in die illa ut gregem populi sui, quia lapides coronae fulgebunt super terram eius.
Quid enim bonum eius est, et quid pulchrum eius! Frumentum succrescere facit iuvenes, et mustum virgines.
Синодальный
1 Разорение многих народов. 9 «Царь твой грядет к тебе … сидящий на ослице». «Он возвестит мир народам». 11 Господь Саваоф будет защищать свой народ.
Пророческое слово Господа на землю Хадрах, и на Дамаске оно остановится, – ибо око Господа на всех людей, как и на все колена Израилевы, –
и на Емаф, смежный с ним, на Тир и Сидон, ибо он очень умудрился.
И устроил себе Тир крепость, накопил серебра, как пыли, и золота, как уличной грязи.
Вот, Господь сделает его бедным и поразит силу его в море, и сам он будет истреблен огнем.
Увидит это Аскалон и ужаснется, и Газа, и вострепещет сильно, и Екрон; ибо посрамится надежда его: не станет царя в Газе, и Аскалон будет необитаем.
Чужое племя будет жить в Азоте, и Я уничтожу высокомерие Филистимлян.
Исторгну кровь из уст его и мерзости его из зубов его, и он достанется Богу нашему, и будет как тысяченачальник в Иуде, и Екрон будет, как Иевусей.
И Я расположу стан у дома Моего против войска, против проходящих вперед и назад, и не будет более проходить притеснитель, ибо ныне Моими очами Я буду взирать на это.
Ликуй от радости, дщерь Сиона, торжествуй, дщерь Иерусалима: се Царь твой грядет к тебе, праведный и спасающий, кроткий, сидящий на ослице и на молодом осле, сыне подъяремной.
Тогда истреблю колесницы у Ефрема и коней в Иерусалиме, и сокрушен будет бранный лук; и Он возвестит мир народам, и владычество Его будет от моря до моря и от реки до концов земли.
А что до тебя, ради крови завета твоего Я освобожу узников твоих изо рва, в котором нет воды.
Возвращайтесь на твердыню вы, пленники надеющиеся! Что теперь возвещаю, воздам тебе вдвойне.
Ибо как лук Я натяну Себе Иуду и наполню лук Ефремом, и воздвигну сынов твоих, Сион, против сынов твоих, Иония, и сделаю тебя мечом ратоборца.
И явится над ними Господь, и как молния вылетит стрела Его, и возгремит Господь Бог трубою, и шествовать будет в бурях полуденных.
Господь Саваоф будет защищать их, и они будут истреблять и попирать пращные камни, и будут пить и шуметь как бы от вина, и наполнятся как жертвенные чаши, как углы жертвенника.
И спасет их Господь Бог их в тот день, как овец, народ Свой; ибо, подобно камням в венце, они воссияют на земле Его.
О, как велика благость его и какая красота его! Хлеб одушевит язык у юношей и вино – у отроковиц!
Прⷪ҇ро́чество словесѐ гдⷭ҇нѧ въ землѝ седра́ха и҆ дама́ска же́ртвы є҆гѡ̀: занѐ гдⷭ҇ь призира́етъ на человѣ́ки и҆ на всѧ̑ кѡлѣ́на і҆и҃лєва,
и҆ во и҆ма́ѳѣ въ предѣ́лѣхъ є҆гѡ̀ тѵ́ръ и҆ сїдѡ́нъ, ꙗ҆́кѡ ᲂу҆мꙋдрѣ́ша ѕѣлѡ̀.
И҆ созда̀ тѵ́ръ твєрды́ни себѣ̀ и҆ собра̀ сребро̀ ꙗ҆́кѡ пе́рсть и҆ зла́то ꙗ҆́кѡ бре́нїе пꙋті́й.
Сегѡ̀ ра́ди гдⷭ҇ь наслѣ́дитъ ѧ҆̀ и҆ порази́тъ въ мо́ре си́лꙋ є҆гѡ̀, и҆ то́й ѻ҆гне́мъ поѧ́стсѧ.
Оу҆ви́дитъ а҆скалѡ́нъ и҆ ᲂу҆бои́тсѧ, и҆ га́за и҆ поболи́тъ ѕѣлѡ̀, и҆ а҆ккарѡ́нъ, ꙗ҆́кѡ постыдѣ́сѧ ѡ҆ ᲂу҆пова́нїи свое́мъ: и҆ поги́бнетъ ца́рь ѿ га́зы, и҆ а҆скалѡ́нъ не и҆́мать насели́тисѧ.
И҆ вселѧ́тсѧ и҆ноплемє́нницы во а҆зѡ́тѣ, и҆ разрꙋшꙋ̀ досажде́нїе и҆ноплеме́нникѡвъ,
и҆ и҆змꙋ̀ кро́вь и҆́хъ и҆з̾ ᲂу҆́стъ и҆́хъ и҆ ме́рзѡсти и҆́хъ и҆з̾ среди́ны зꙋбѡ́въ и҆́хъ, и҆ ѡ҆ста́вѧтсѧ и҆ сі́и бг҃ꙋ на́шемꙋ и҆ бꙋ́дꙋтъ ꙗ҆́кѡ ты́сѧщникъ во і҆ꙋ́дѣ, и҆ а҆ккарѡ́нъ ꙗ҆́коже і҆евꙋсе́й.
И҆ подста́влю хра́мꙋ моемꙋ̀ воздвиже́нїе, є҆́же не сквозѣ̀ ходи́ти, нижѐ возвраща́тисѧ, и҆ ктомꙋ̀ не и҆́мать прїитѝ на нѧ̀ и҆згонѧ́ѧй: ꙗ҆́кѡ нн҃ѣ ви́дѣхъ ѻ҆чи́ма мои́ма.
Ра́дꙋйсѧ ѕѣлѡ̀, дщѝ сїѡ́нѧ, проповѣ́дꙋй, дщѝ і҆ерⷭ҇ли́млѧ: сѐ, цр҃ь тво́й грѧде́тъ тебѣ̀ првⷣнъ и҆ сп҃са́ѧй, то́й кро́токъ и҆ всѣ́дъ на под̾ѧре́мника и҆ жребца̀ ю҆́на.
И҆ потреби́тъ колєсни́цы ѿ є҆фре́ма и҆ ко́ни ѿ і҆ерⷭ҇ли́ма, и҆ потреби́тъ лꙋ́къ бра́нный, и҆ мно́жество, и҆ ми́ръ ѿ ꙗ҆зы́кѡвъ: и҆ ѡ҆блада́етъ вода́ми ѿ мо́рѧ до мо́рѧ и҆ ѿ рѣ́къ до и҆схо́дищъ землѝ.
И҆ ты̀ въ кро́ви завѣ́та твоегѡ̀ и҆спꙋсти́лъ є҆сѝ ᲂу҆́зники твоѧ̑ ѿ ро́ва не и҆мꙋ́ща воды̀.
Сѧ́дите въ твердѣ́лехъ, свѧ́зани со́нмища, и҆ за є҆ди́нъ де́нь прише́льствїѧ твоегѡ̀ сꙋгꙋ́бѡ возда́мъ тѝ.
Зане́же напрѧго́хъ тѧ̀ себѣ̀, і҆ꙋ́до, ꙗ҆́кѡ лꙋ́къ, и҆спо́лнихъ є҆фре́ма, и҆ воздви́гнꙋ ча̑да твоѧ̑, сїѡ́не, на ча̑да є҆́ллинска, и҆ ѡ҆сѧжꙋ̀ тѧ̀ ꙗ҆́кѡ ме́чь ра́тника.
И҆ гдⷭ҇ь на ни́хъ ꙗ҆ви́тсѧ, и҆ и҆зы́детъ ꙗ҆́кѡ мо́лнїѧ стрѣла̀ є҆гѡ̀: и҆ гдⷭ҇ь бг҃ъ Вседержи́тель въ трꙋбꙋ̀ вострꙋ́битъ и҆ по́йдетъ въ шꙋ́мѣ преще́нїѧ своегѡ̀.
Гдⷭ҇ь Вседержи́тель защи́титъ и҆̀хъ, и҆ поѧдѧ́тъ ѧ҆̀, и҆ посы́плютъ и҆̀хъ ка́менїемъ пра́щнымъ, и҆ и҆спїю́тъ кро́вь и҆́хъ ꙗ҆́кѡ вїно̀, и҆ и҆спо́лнѧтъ ѻ҆крі́ны ꙗ҆́кѡ же́ртвенникъ.
И҆ сп҃се́тъ ѧ҆̀ гдⷭ҇ь бг҃ъ и҆́хъ въ де́нь ѡ҆́нъ, ꙗ҆́кѡ ѻ҆́вцы лю́ди своѧ̑: занѐ ка́менїе ст҃о валѧ́етсѧ на землѝ є҆гѡ̀.
А҆́ще что̀ бла́го є҆гѡ̀, и҆ а҆́ще что̀ добро̀ є҆гѡ̀, пшени́ца ю҆́ношамъ и҆ вїно̀ благоꙋха́нно дѣ́вамъ.
Толкования стиха Скопировать ссылку Скопировать текст Добавить в избранное
Библ. энциклопедия Библейский словарь Словарь библ. образов Практическая симфония
Цитата из Библии каждое утро
TG: t.me/azbible
Viber: vb.me/azbible