Ве́тхий Заве́т:
Быт.
Исх.
Лев.
Чис.
Втор.
Нав.
Суд.
Руф.
1Цар.
2Цар.
3Цар.
4Цар.
1Пар.
2Пар.
1Езд.
Неем.
2Езд.
Тов.
Иудиф.
Есф.
Иов.
Пс.
Притч.
Еккл.
Песн.
Прем.
Сир.
Ис.
Иер.
Плч.
ПослИер.
Вар.
Иез.
Дан.
Ос.
Иоил.
Ам.
Авд.
Ион.
Мих.
Наум.
Авв.
Соф.
Аг.
Зах.
Мал.
1Мак.
2Мак.
3Мак.
3Ездр.
Но́вый Заве́т: Мф. Мк. Лк. Ин. Деян. Иак. 1Пет. 2Пет. 1Ин. 2Ин. 3Ин. Иуд. Рим. 1Кор. 2Кор. Гал. Еф. Флп. Кол. 1Фес. 2Фес. 1Тим. 2Тим. Тит. Флм. Евр. Откр.
Но́вый Заве́т: Мф. Мк. Лк. Ин. Деян. Иак. 1Пет. 2Пет. 1Ин. 2Ин. 3Ин. Иуд. Рим. 1Кор. 2Кор. Гал. Еф. Флп. Кол. 1Фес. 2Фес. 1Тим. 2Тим. Тит. Флм. Евр. Откр.
Скрыть
7:2
7:4
7:7
7:11
7:13
7:14
7:15
см.:Деян.13:20;
И прiидо́ша му́жiе карiаѳiари́мстiи и взя́ша киво́тъ завѣ́та Госпо́дня, и внесо́ша его́ въ до́мъ Аминада́вль и́же на холмѣ́: и Елеаза́ра сы́на его́ освяти́ша сохраня́ти киво́тъ завѣ́та Госпо́дня.
И бы́сть от него́же дне́ бѣ́ киво́тъ въ карiаѳiари́мѣ, умно́жишася дні́е, и бы́ти два́десять лѣ́тъ: и воззрѣ́ ве́сь до́мъ Изра́илевъ вслѣ́дъ Го́спода.
И рече́ самуи́лъ ко всему́ до́му Изра́илеву, глаго́ля: а́ще всѣ́мъ се́рдцемъ ва́шимъ вы́ обраща́етеся ко Го́споду, отими́те бо́ги чужды́я от среды́ ва́съ, и дубра́вы, и угото́вайте сердца́ ва́ша ко Го́споду, и порабо́тайте ему́ еди́ному, и изба́витъ ва́съ от руки́ иноплеме́нничи.
И отверго́ша сы́нове Изра́илевы Ваали́ма и дубра́вы Астаро́ѳа, и порабо́таша Го́споду еди́ному.
И рече́ самуи́лъ: собери́те ко мнѣ́ всего́ Изра́иля въ Массифа́ѳъ, и помолю́ся о ва́съ ко Го́споду.
И собра́шася лю́дiе въ Массифа́ѳъ, и почерпа́ху во́ду и пролива́ху предъ Го́сподемъ на зе́млю: и пости́шася въ то́й де́нь, и рѣ́ша: согрѣши́хомъ предъ Го́сподемъ. И судя́ше самуи́лъ сы́ны Изра́илевы въ Массифа́ѳѣ.
И услы́шаша иноплеме́нницы, я́ко собра́шася вси́ сы́нове Изра́илевы въ Массифа́ѳъ, и взыдо́ша воево́ды иноплеме́нничи на Изра́иля. И слы́шаша сы́нове Изра́илевы и убоя́шася от лица́ иноплеме́нникъ:
и рѣ́ша сы́нове Изра́илевы къ самуи́лу: не премолчи́ о на́съ вопiя́ ко Го́споду Бо́гу на́шему, да изба́витъ ны́ от руки́ иноплеме́нничи. И рече́ самуи́лъ: не бу́ди мнѣ́ е́же отступи́ти от Го́спода Бо́га моего́ и не вопи́ти о ва́съ съ моле́нiемъ.
И взя́ самуи́лъ ягня́ еди́но ссу́щее, и принесе́ е́ на всесожже́нiе со всѣ́ми людьми́ Го́сподеви: и возопи́ самуи́лъ ко Го́споду о Изра́или, и послу́ша его́ Госпо́дь.
И бя́ше самуи́лъ вознося́й всесожже́нiе, и иноплеме́нницы прибли́жишася на бра́нь на Изра́иля: и возгремѣ́ Госпо́дь гла́сомъ ве́лiимъ въ де́нь о́нъ на иноплеме́нники, и смято́шася и падо́ша предъ Изра́илемъ:
и изыдо́ша му́жiе Изра́илевы от Массифа́ѳа, и погна́ша иноплеме́нниковъ, и би́ша и́хъ да́же до подо́лiя веѳхо́ръ.
И взя́ самуи́лъ ка́мень еди́нъ и поста́ви его́ между́ Массифа́ѳомъ и между́ ве́тхимъ: и нарече́ и́мя ему́ Авенезе́ръ, си́рѣчь ка́мень по́мощи, и рече́: до здѣ́ помо́же на́мъ Госпо́дь.
И смири́ Госпо́дь иноплеме́нники, и не приложи́ша ктому́ ити́ въ предѣ́лы Изра́илевы: и бы́сть рука́ Госпо́дня на иноплеме́нниковъ во вся́ дни́ самуи́ловы.
И отда́шася гра́ды, и́хже взя́ша иноплеме́нницы от сыно́въ Изра́илевыхъ, и отда́ша и́хъ Изра́илю, от аккаро́на да́же до ге́ѳа, и предѣ́лы Изра́иля свободи́шася от руки́ иноплеме́нничи: и бѣ́ ми́ръ между́ Изра́илемъ и между́ Аморре́емъ.
И судя́ше самуи́лъ Изра́илю во вся́ дни́ живота́ своего́.
И хожда́ше от го́да до го́да, и о́крестъ Веѳи́ля и Галга́лы и Массифа́ѳа, и сужда́ше Изра́иля во всѣ́хъ свяще́нныхъ си́хъ.
Бя́ше же ему́ возвраще́нiе во Армаѳе́мъ, я́ко та́мо бя́ше до́мъ его́: и судя́ше та́мо Изра́иля, и созда́ та́мо олта́рь Го́сподеви.
1 Ковчег оставался в Кириаф-Иариме лет двадцать; 3 Самуил увещевает Израиля обратиться к Господу и собирает его в Массифу для поста и жертвоприношений; 10 поражение Филистимлян, камень Авен-Езер, Самуил — судья.
И пришли жители Кириаф-Иарима, и взяли ковчег Господа, и принесли его в дом Аминадава, на холм, а Елеазара, сына его, посвятили, чтобы он хранил ковчег Господа.
С того дня, как остался ковчег в Кириаф-Иариме, прошло много времени, лет двадцать. И обратился весь дом Израилев к Господу.
И сказал Самуил всему дому Израилеву, говоря: если вы всем сердцем своим обращаетесь к Господу, то удалите из среды себя богов иноземных и Астарт и расположите сердце ваше к Господу, и служите Ему одному, и Он избавит вас от руки Филистимлян.
И удалили сыны Израилевы Ваалов и Астарт и стали служить одному Господу.
И сказал Самуил: соберите всех Израильтян в Массифу и я помолюсь о вас Господу.
И собрались в Массифу, и черпали воду, и проливали пред Господом, и постились в тот день, говоря: согрешили мы пред Господом. И судил Самуил сынов Израилевых в Массифе.
Когда же услышали Филистимляне, что собрались сыны Израилевы в Массифу, тогда пошли владетели Филистимские на Израиля. Израильтяне, услышав о том, убоялись Филистимлян.
И сказали сыны Израилевы Самуилу: не переставай взывать о нас к Господу Богу нашему, чтоб Он спас нас от руки Филистимлян. [И сказал Самуил: да не будет этого со мною, чтоб отступить от Господа Бога моего, и не взывать о вас в молитве!]
И взял Самуил одного ягненка от сосцов, и принес его [со всем народом] во всесожжение Господу, и воззвал Самуил к Господу о Израиле, и услышал его Господь.
И когда Самуил возносил всесожжение, Филистимляне пришли воевать с Израилем. Но Господь возгремел в тот день сильным громом над Филистимлянами и навел на них ужас, и они были поражены пред Израилем.
И выступили Израильтяне из Массифы, и преследовали Филистимлян, и поражали их до места под Вефхором.
И взял Самуил один камень, и поставил между Массифою и между Сеном, и назвал его Авен-Езер*, сказав: до сего места помог нам Господь. //*Камень помощи.
Так усмирены были Филистимляне, и не стали более ходить в пределы Израилевы; и была рука Господня на Филистимлянах во все дни Самуила.
И возвращены были Израилю города, которые взяли Филистимляне у Израиля, от Аккарона и до Гефа, и пределы их освободил Израиль из рук Филистимлян, и был мир между Израилем и Аморреями.
И был Самуил судьею Израиля во все дни жизни своей:
из года в год он ходил и обходил Вефиль, и Галгал и Массифу и судил Израиля во всех сих местах;
потом возвращался в Раму; ибо там был дом его, и там судил он Израиля, и построил там жертвенник Господу.
І поприходили люди Кір́ят-Єаріму, та й підняли Господнього ковчега, і внесли його до Авінадавого дому на узгір́ї в Ґів́ї, а сина його Елеазара посвятили стерегти Господнього ковчега.
І сталося, від дня, коли ковчег полишився у Кір́ят-Єарімі, минуло багато часу, а було його двадцять літ.
А ввесь Ізраїлів дім плакав за Господом.
А ввесь Ізраїлів дім плакав за Господом.
І сказав Самуїл до всього Ізраїлевого дому, говорячи: Якщо ви цілим вашим серцем вертаєтеся до Господа, повикидайте з-поміж себе чужих богів та Астарт, і міцно прихиліть свої серця до Господа, і служіть Самому Йому, і Він спасе вас із руки филистимлян.
І повикидали Ізраїлеві сини Ваалів та Астарт, та й служили Господеві, Самому Йому.
І сказав Самуїл: Зберіть усього Ізраїля до Міцпи, а я буду молитися за вас до Господа!
І зібралися до Міцпи, і черпали воду та лили перед Господнім лицем, і постили того дня, та й казали там: Ми згрішили перед Господом!
І судив Самуїл Ізраїлевих синів у Міцпі.
І судив Самуїл Ізраїлевих синів у Міцпі.
І почули филистимляни, що Ізраїлеві сини зібралися до Міцпи, і піднялися филистимські володарі на Ізраїля.
І почули про це Ізраїлеві сини, та й злякалися филистимлян.
І почули про це Ізраїлеві сини, та й злякалися филистимлян.
І сказали Ізраїлеві сини до Самуїла: Не переставай кликати за нас до Господа, нашого Бога, і нехай Він спасе нас від руки филистимлян.
І взяв Самуїл одне молочне ягня, і приніс його повним цілопаленням для Господа.
І кликав Самуїл до Господа за Ізраїля, а Господь відповів йому.
І кликав Самуїл до Господа за Ізраїля, а Господь відповів йому.
І приносив Самуїл цілопалення, а филистимляни приступили до бою проти Ізраїля.
І загримів Господь того дня сильним громом на филистимлян, та й привів їх у замішання, і були вони побиті перед Ізраїлем.
І загримів Господь того дня сильним громом на филистимлян, та й привів їх у замішання, і були вони побиті перед Ізраїлем.
І повиходили Ізраїлеві люди з Міцпи, та й гнали филистимлян, і били їх аж під Бет-Кар.
І взяв Самуїл одного каменя, і поклав між Міцпою та між Шенам, та й назвав ім́я йому: Евен-Єзер.
І він сказав: Аж доти допоміг нам Господь.
І він сказав: Аж доти допоміг нам Господь.
І були филистимляни переможені, і далі вже не входили в Ізраїлеві границі.
І була Господня рука на филистимлянах за всі дні Самуїлові.
І була Господня рука на филистимлянах за всі дні Самуїлові.
І вернулися до Ізраїля ті міста, що филистимляни забрали були від Ізраїля, від Екрону й аж до Ґату, а їхню границю Ізраїль урятував від руки филистимлян.
І був мир між Ізраїлем та між Амореянином.
І був мир між Ізраїлем та між Амореянином.
І судив Самуїл Ізраїля всі дні життя свого.
І ходив він рік-річно, і обходив Бет-Ел, і Ґілґал, і Міцпу, і судив Ізраїля по всіх тих місцях.
І вертався до Рами, бо там був дім його, і там судив Ізраїля.
І він збудував там жертівника для Господа.
І він збудував там жертівника для Господа.
Еврейский
Языки
- Добавить язык
- Церковнослав. (рус. гражд.)
- Церковнослав. (цс)
- Рус. (Синод. с ударе́-ми)
- Рус. (прп. Макарий Алтайский)
- Arab (AVD)
- Azerbaijani
- Armenian
- Bulgarian
- Chinese (simpl.)
- Croatian (S&D)
- Czech (Bible Kralicka [1613])
- English (NKJV)
- English (KJV)
- English (NRSV)
- Estonian
- Finnish (1992)
- French (LSG)
- Georgian
- German (MLU, 1912)
- German (GNB)
- Greek (NT Byz)
- Greek (TGV)
- Greek (LXX, Rahlfs)
- Italian
- Kyrgyz
- Latin (Nova Vulgata)
- Romanian
- Polish
- Portuguese
- Serbian (synod.)
- Serbian
- Spanish (RVR 1995)
- Swedish (Folkbibeln)
- Tajik
- Ukrainian (Homenko)
וַיָּבֹאוּ אַנְשֵׁי קִרְיַת יְעָרִים, וַיַּעֲלוּ אֶת־אֲרוֹן יְהוָה, וַיָּבִאוּ אֹתוֹ, אֶל־בֵּית אֲבִינָדָב בַּגִּבְעָה; וְאֶת־אֶלְעָזָר בְּנוֹ קִדְּשׁוּ, לִשְׁמֹר אֶת־אֲרוֹן יְהוָה׃ פ
וַיְהִי, מִיּוֹם שֶׁבֶת הָאָרוֹן בְּקִרְיַת יְעָרִים, וַיִּרְבּוּ הַיָּמִים, וַיִּהְיוּ עֶשְׂרִים שָׁנָה; וַיִּנָּהוּ כָּל־בֵּית יִשְׂרָאֵל אַחֲרֵי יְהוָה׃ ס
וַיֹּאמֶר שְׁמוּאֵל, אֶל־כָּל־בֵּית יִשְׂרָאֵל לֵאמֹר, אִם־בְּכָל־לְבַבְכֶם, אַתֶּם שָׁבִים אֶל־יְהוָה, הָסִירוּ אֶת־אֱלֹהֵי הַנֵּכָר מִתּוֹכְכֶם וְהָעַשְׁתָּרוֹת; וְהָכִינוּ לְבַבְכֶם אֶל־יְהוָה וְעִבְדֻהוּ לְבַדּוֹ, וְיַצֵּל אֶתְכֶם מִיַּד פְּלִשְׁתִּים׃
וַיָּסִירוּ בְּנֵי יִשְׂרָאֵל, אֶת־הַבְּעָלִים וְאֶת־הָעַשְׁתָּרֹת; וַיַּעַבְדוּ אֶת־יְהוָה לְבַדּוֹ׃ פ
וַיֹּאמֶר שְׁמוּאֵל, קִבְצוּ אֶת־כָּל־יִשְׂרָאֵל הַמִּצְפָּתָה; וְאֶתְפַּלֵּל בַּעַדְכֶם אֶל־יְהוָה׃
וַיִּקָּבְצוּ הַמִּצְפָּתָה וַיִּשְׁאֲבוּ־מַיִם וַיִּשְׁפְּכוּ לִפְנֵי יְהוָה, וַיָּצוּמוּ בַּיּוֹם הַהוּא, וַיֹּאמְרוּ שָׁם, חָטָאנוּ לַיהוָה; וַיִּשְׁפֹּט שְׁמוּאֵל אֶת־בְּנֵי יִשְׂרָאֵל בַּמִּצְפָּה׃
וַיִּשְׁמְעוּ פְלִשְׁתִּים, כִּי־הִתְקַבְּצוּ בְנֵי־יִשְׂרָאֵל הַמִּצְפָּתָה, וַיַּעֲלוּ סַרְנֵי־פְלִשְׁתִּים אֶל־יִשְׂרָאֵל; וַיִּשְׁמְעוּ בְּנֵי יִשְׂרָאֵל, וַיִּרְאוּ מִפְּנֵי פְלִשְׁתִּים׃
וַיֹּאמְרוּ בְנֵי־יִשְׂרָאֵל אֶל־שְׁמוּאֵל, אַל־תַּחֲרֵשׁ מִמֶּנּוּ, מִזְּעֹק אֶל־יְהוָה אֱלֹהֵינוּ; וְיֹשִׁעֵנוּ מִיַּד פְּלִשְׁתִּים׃
וַיִּקַּח שְׁמוּאֵל, טְלֵה חָלָב אֶחָד, וַיַּעֲלֶה (וַיַּעֲלֵהוּ) עוֹלָה כָּלִיל לַיהוָה; וַיִּזְעַק שְׁמוּאֵל אֶל־יְהוָה בְּעַד יִשְׂרָאֵל, וַיַּעֲנֵהוּ יְהוָה׃
וַיְהִי שְׁמוּאֵל מַעֲלֶה הָעוֹלָה, וּפְלִשְׁתִּים נִגְּשׁוּ, לַמִּלְחָמָה בְּיִשְׂרָאֵל; וַיַּרְעֵם יְהוָה בְּקוֹל־גָּדוֹל בַּיּוֹם הַהוּא עַל־פְּלִשְׁתִּים וַיְהֻמֵּם, וַיִּנָּגְפוּ לִפְנֵי יִשְׂרָאֵל׃
וַיֵּצְאוּ אַנְשֵׁי יִשְׂרָאֵל מִן־הַמִּצְפָּה, וַיִּרְדְּפוּ אֶת־פְּלִשְׁתִּים; וַיַּכּוּם עַד־מִתַּחַת לְבֵית כָּר׃
וַיִּקַּח שְׁמוּאֵל אֶבֶן אַחַת, וַיָּשֶׂם בֵּין־הַמִּצְפָּה וּבֵין הַשֵּׁן, וַיִּקְרָא אֶת־שְׁמָהּ אֶבֶן הָעָזֶר; וַיֹּאמַר עַד־הֵנָּה עֲזָרָנוּ יְהוָה׃
וַיִּכָּנְעוּ הַפְּלִשְׁתִּים, וְלֹא־יָסְפוּ עוֹד, לָבוֹא בִּגְבוּל יִשְׂרָאֵל; וַתְּהִי יַד־יְהוָה בַּפְּלִשְׁתִּים, כֹּל יְמֵי שְׁמוּאֵל׃
וַתָּשֹׁבְנָה הֶעָרִים אֲשֶׁר לָקְחוּ־פְלִשְׁתִּים מֵאֵת יִשְׂרָאֵל לְיִשְׂרָאֵל מֵעֶקְרוֹן וְעַד־גַּת, וְאֶת־גְּבוּלָן, הִצִּיל יִשְׂרָאֵל מִיַּד פְּלִשְׁתִּים; וַיְהִי שָׁלוֹם, בֵּין יִשְׂרָאֵל וּבֵין הָאֱמֹרִי׃
וַיִּשְׁפֹּט שְׁמוּאֵל אֶת־יִשְׂרָאֵל, כֹּל יְמֵי חַיָּיו׃
וְהָלַךְ, מִדֵּי שָׁנָה בְּשָׁנָה, וְסָבַב בֵּית־אֵל, וְהַגִּלְגָּל וְהַמִּצְפָּה; וְשָׁפַט אֶת־יִשְׂרָאֵל, אֵת כָּל־הַמְּקוֹמוֹת הָאֵלֶּה׃
וּתְשֻׁבָתוֹ הָרָמָתָה כִּי־שָׁם בֵּיתוֹ, וְשָׁם שָׁפָט אֶת־יִשְׂרָאֵל; וַיִּבֶן־שָׁם מִזְבֵּחַ לַיהוָה׃ פ