Ве́тхий Заве́т:
Быт.
Исх.
Лев.
Чис.
Втор.
Нав.
Суд.
Руф.
1Цар.
2Цар.
3Цар.
4Цар.
1Пар.
2Пар.
1Езд.
Неем.
2Езд.
Тов.
Иудиф.
Есф.
Иов.
Пс.
Притч.
Еккл.
Песн.
Прем.
Сир.
Ис.
Иер.
Плч.
ПослИер.
Вар.
Иез.
Дан.
Ос.
Иоил.
Ам.
Авд.
Ион.
Мих.
Наум.
Авв.
Соф.
Аг.
Зах.
Мал.
1Мак.
2Мак.
3Мак.
3Ездр.
Но́вый Заве́т: Мф. Мк. Лк. Ин. Деян. Иак. 1Пет. 2Пет. 1Ин. 2Ин. 3Ин. Иуд. Рим. 1Кор. 2Кор. Гал. Еф. Флп. Кол. 1Фес. 2Фес. 1Тим. 2Тим. Тит. Флм. Евр. Откр.
Но́вый Заве́т: Мф. Мк. Лк. Ин. Деян. Иак. 1Пет. 2Пет. 1Ин. 2Ин. 3Ин. Иуд. Рим. 1Кор. 2Кор. Гал. Еф. Флп. Кол. 1Фес. 2Фес. 1Тим. 2Тим. Тит. Флм. Евр. Откр.
Скрыть
1:3
1:5
1:6
1:7
1:8
1:9
1:10
1:12
1:13
1:15
см.:2Цар.4:10:12;
1:16
1:17
1:19
1:23
1:24
1:25
1:27
И бы́сть егда́ у́мре Сау́лъ, и дави́дъ возврати́ся побѣди́въ Амали́ка, и пребы́сть дави́дъ въ секела́зѣ дни́ два́.
И бы́сть въ тре́тiй де́нь, и се́, му́жъ прiи́де от полка́ люді́й Сау́ловыхъ, ри́зы же его́ [бя́ху] раздра́ны, и пе́рсть на главѣ́ его́: и бы́сть егда́ вни́де къ дави́ду [о́трокъ], и па́дъ на земли́ поклони́ся ему́.
И рече́ ему́ дави́дъ: отку́ду ты́ прише́лъ еси́? И рече́ ему́: от полка́ Изра́илева а́зъ избѣго́хъ.
И рече́ ему́ дави́дъ: что́ сло́во сiе́? возвѣсти́ ми. И рече́: я́ко побѣго́ша лю́дiе от бра́ни, и падо́ша мно́зи от люді́й, и измро́ша, и Сау́лъ и Ионаѳа́нъ сы́нъ его́ у́мре.
И рече́ дави́дъ о́троку возвѣсти́вшему ему́: ка́ко зна́еши, я́ко у́мре Сау́лъ и Ионаѳа́нъ сы́нъ его́?
И рече́ о́трокъ возвѣща́яй ему́: по слу́чаю прiидо́хъ въ го́ру гелву́йскую, и се́, Сау́лъ напада́ше на копiе́ свое́, и се́, колесни́цы и вельмо́жи собра́шася на́нь:
и обозрѣ́ся вспя́ть [сау́лъ] и ви́дѣ мя́, и призва́ мя, и рѣ́хъ: се́, а́зъ:
и рече́ ми: кто́ ты́ еси́? и рѣ́хъ: Амалики́тинъ е́смь а́зъ:
и рече́ ми: прiиди́ у́бо на мя́ и убі́й мя́, я́ко объя́тъ мя́ тма́ лю́тая, я́ко еще́ душа́ моя́ во мнѣ́:
и ста́хъ надъ ни́мъ, и уби́хъ его́: вѣ́дѣхъ бо, я́ко не бу́детъ жи́въ по паде́нiи свое́мъ: и взя́въ вѣне́цъ ца́рскiй, и́же бѣ́ на главѣ́ его́, и нара́мницу, я́же бѣ́ на плещу́ его́, и принесо́хъ сiя́ къ господи́ну моему́ сѣ́мо.
И е́мься дави́дъ за ри́зы своя́, и раздра́ я́, и вси́ му́жiе и́же съ ни́мъ раздра́ша ри́зы своя́,
и рыда́ша и пла́кашася, и пости́шася до ве́чера о Сау́лѣ, и о Ионаѳа́нѣ сы́нѣ его́, и о лю́дехъ Иу́диныхъ и о до́мѣ Изра́илевѣ, я́ко избiе́ни бы́ша мече́мъ.
И рече́ дави́дъ о́троку возвѣсти́вшему ему́: отку́ду ты́ еси́? И рече́: сы́нъ му́жа прише́лца Амалики́тина е́смь а́зъ.
И рече́ ему́ дави́дъ: ка́ко не убоя́лся еси́ воздви́гнути ру́ку твою́ погуби́ти христа́ Госпо́дня?
И призва́ дави́дъ еди́наго от о́трокъ свои́хъ и рече́: иди́, убі́й его́. И уби́ его́, и у́мре.
И рече́ ему́ дави́дъ: кро́вь твоя́ на главѣ́ твое́й, я́ко уста́ твоя́ на тя́ возвѣща́ша, глаго́люще: я́ко а́зъ уби́хъ христа́ Госпо́дня.
И пла́кася дави́дъ пла́чемъ си́мъ о Сау́лѣ и о Ионаѳа́нѣ сы́нѣ его́,
и рече́ е́же научи́ти сы́ны Иу́дины стрѣля́нiю. Се́ напи́сано въ кни́зѣ пра́веднаго.
И рече́: воздви́гни сто́лпъ, Изра́илю, надъ уме́ршими на высо́кихъ твои́хъ я́звеными: ка́ко падо́ша си́льнiи?
не возвѣща́йте въ ге́ѳѣ, ниже́ повѣ́дайте на исхо́дищихъ Аскало́нихъ, да не возвеселя́тся дще́ри иноплеме́нничи, ни да возра́дуются дще́ри необрѣ́занныхъ.
Го́ры гелву́йскiя, да не сни́детъ роса́ ниже́ до́ждь на ва́съ: и се́ла нача́тковъ [жи́тныхъ], я́ко та́мо пове́рженъ бы́сть щи́тъ си́льныхъ: щи́тъ Сау́ловъ не бы́ти пома́занъ еле́емъ:
от кро́ве я́звеныхъ и от ту́ка си́льныхъ лу́къ Ионаѳа́новъ не возврати́ся то́щь вспя́ть, и ме́чь Сау́ловъ не возврати́ся то́щь:
Сау́лъ и Ионаѳа́нъ возлю́бленнiи и прекра́снiи неразлу́чни, благолѣ́пни въ животѣ́ свое́мъ, и въ сме́рти свое́й не разлучи́шася: па́че орло́въ ле́гцы и па́че льво́въ крѣ́пцы:
пла́чите по Сау́лѣ, дще́ри Изра́илевы, и́же ва́съ облача́ше въ червлени́цы со украше́нiемъ ва́шимъ, и возлага́ше украше́нiе зла́то на ри́зы ва́шя:
ка́ко падо́ша си́льнiи посредѣ́ бра́ни? Ионаѳа́не, до сме́рти на высо́кихъ твои́хъ я́звенъ еси́:
болѣ́зную о тебѣ́, бра́те мо́й Ионаѳа́не, кра́сный ми́ зѣло́, удиви́ся любо́вь твоя́ от мене́ па́че любве́ же́нскiя:
ка́ко падо́ша си́льнiи, и погибо́ша ору́жiя бра́нная?
В этом переводе выбранная книга отсутствует
Украинский (Огієнко)
Языки
- Добавить язык
- Церковнослав. (рус. гражд.)
- Церковнослав. (цс)
- Рус. (Синодальный)
- Рус. (Синод. с ударе́-ми)
- Рус. (прп. Макарий Алтайский)
- Arab (AVD)
- Azerbaijani
- Armenian
- Bulgarian
- Chinese (simpl.)
- Croatian (S&D)
- Czech (Bible Kralicka [1613])
- English (NKJV)
- English (KJV)
- English (NRSV)
- Estonian
- Finnish (1992)
- French (LSG)
- Georgian
- German (MLU, 1912)
- German (GNB)
- Greek (TGV)
- Greek (LXX, Rahlfs)
- Hebrew
- Italian
- Kyrgyz
- Latin (Nova Vulgata)
- Romanian
- Polish
- Portuguese
- Serbian (synod.)
- Serbian
- Spanish (RVR 1995)
- Swedish (Folkbibeln)
- Tajik
- Ukrainian (Homenko)
І сталося по Сауловій смерті, коли Давид вернувся, розбивши Амалика, то він сидів у Ціклаґу два дні.
І сталося третього дня, аж ось прийшов чоловік із табору від Саула, а одежа його роздерта, і порох на його голові.
І сталося, як прийшов він до Давида, то впав на землю й поклонився.
І сталося, як прийшов він до Давида, то впав на землю й поклонився.
І сказав йому Давид: Звідки це ти приходиш?
А той відказав: Я втік з Ізраїлевого табору.
А той відказав: Я втік з Ізраїлевого табору.
І сказав до нього Давид: Що це сталося, розкажи но мені!
А той відказав: Народ утік із бою, а також багато з народу попадало й повмирало, і теж Саул та син його Йонатан померли.
А той відказав: Народ утік із бою, а також багато з народу попадало й повмирало, і теж Саул та син його Йонатан померли.
А Давид сказав юнакові, що розповідав йому: Як ти пізнав, що помер Саул та син його Йонатан?
І сказав той юнак, що розповідав йому: Припадком натрапив я на горі Ґілбоа, аж ось Саул, настромлений на списа свого, а колесниці та їздці доганяють його.
І він обернувся до мене, і побачив мене, та й покликав мене.
А я відповів: Ось я!
А я відповів: Ось я!
І сказав він до мене: Хто ти?
А я відказав йому: Я амаликитянин.
А я відказав йому: Я амаликитянин.
І сказав він до мене: Стань надо мною, та й убий мене, бо схопив мене корч, а вся душа ще в мені!…
І став я при ньому, та й убив його, бо я знав, що він не буде живий по упадку своїм.
І взяв я вінця, що на голові його, та наплечника, що на плечі його, і приніс сюди до пана свого.
І взяв я вінця, що на голові його, та наплечника, що на плечі його, і приніс сюди до пана свого.
І схопився Давид за одежі свої, та й роздер їх, і теж усі люди, що були з ним.
І голосили вони й плакали, та постили аж до вечора за Саулом та за сином його Йонатаном, і за народом Господнім та за Ізраїлевим домом, що попадали від меча.
І сказав Давид юнакові, що розповідав йому: Звідки ти?
А той відказав: Я син одного приходька, амаликитянина.
А той відказав: Я син одного приходька, амаликитянина.
І сказав йому Давид: Як ти не побоявся простягти руку свою, щоб убити Господнього помазанця?
І покликав Давид одного з слуг своїх і сказав: Підійди, убий його!
І той ударив його, і він помер.
І той ударив його, і він помер.
І сказав до нього Давид: Кров твоя на голові твоїй, бо уста твої посвідчили проти тебе, говорячи: Я вбив Господнього помазанця.
І Давид заголосив за Саулом та за його сином Йонатаном такою жалобною піснею,
та й сказав навчити Юдиних синів пісні про лука.
Ось вона написана в книзі Праведного:
Ось вона написана в книзі Праведного:
О пишното Ізраїлева, побита із лука на згір́ях своїх, ой попадали лицарі!
Не розказуйте в Ґаті про це, не сповіщайте на вулицях Ашкалону, щоб не тішилися филистимлянські дочки, щоб не раділи дочки необрізаних!
Ґілбоавські гори, щоб на вас не було ні роси, ні дощу, ані поля для жертви принесення!
Бо сплямлений там щит хоробрих, щит Саулів, як ніби оливою він не помазаний!
Бо сплямлений там щит хоробрих, щит Саулів, як ніби оливою він не помазаний!
Від крови забитих, від лою хоробрих не відривався був лук Йонатанів, і не вертався меч Саулів напорожньо!
Саул та Йонатан, ці улюблені й милі за свойого життя, і в смерті своїй нерозлучні, прудкіші були від орлів та сильніші від левів!
Дочки Ізраїлеві, за Саулом заплачте, що вас зодягав у багряницю з прикрасами, що оздоблював золотом вашу одежу!
Ой, попадали лицарі посеред бою!…
Йонатан на пагірках твоїх ось забитий!
Йонатан на пагірках твоїх ось забитий!
Скорблю по тобі, Йонатане, мій брате!
Ти для мене був вельми улюблений, кохання твоє розкішніше для мене було від кохання жіночого!
Ти для мене був вельми улюблений, кохання твоє розкішніше для мене було від кохання жіночого!
Ой, попадали лицарі, і загинула зброя військова!…