Ве́тхий Заве́т:
Быт.
Исх.
Лев.
Чис.
Втор.
Нав.
Суд.
Руф.
1Цар.
2Цар.
3Цар.
4Цар.
1Пар.
2Пар.
1Езд.
Неем.
2Езд.
Тов.
Иудиф.
Есф.
Иов.
Пс.
Притч.
Еккл.
Песн.
Прем.
Сир.
Ис.
Иер.
Плч.
ПослИер.
Вар.
Иез.
Дан.
Ос.
Иоил.
Ам.
Авд.
Ион.
Мих.
Наум.
Авв.
Соф.
Аг.
Зах.
Мал.
1Мак.
2Мак.
3Мак.
3Ездр.
Но́вый Заве́т: Мф. Мк. Лк. Ин. Деян. Иак. 1Пет. 2Пет. 1Ин. 2Ин. 3Ин. Иуд. Рим. 1Кор. 2Кор. Гал. Еф. Флп. Кол. 1Фес. 2Фес. 1Тим. 2Тим. Тит. Флм. Евр. Откр.
Но́вый Заве́т: Мф. Мк. Лк. Ин. Деян. Иак. 1Пет. 2Пет. 1Ин. 2Ин. 3Ин. Иуд. Рим. 1Кор. 2Кор. Гал. Еф. Флп. Кол. 1Фес. 2Фес. 1Тим. 2Тим. Тит. Флм. Евр. Откр.
Скрыть
14:3
14:4
14:5
14:6
14:7
14:8
14:9
14:10
14:11
14:12
14:15
14:16
14:17
см.:2Цар.18:18;
14:19
14:21
14:22
14:23
Бы́сть же въ ца́рство Амарфа́ла царя́ Сеннаа́рска, и Арiо́хъ ца́рь Елласа́рскъ, и Ходоллогомо́ръ ца́рь Ела́мскъ, и Ѳарга́лъ ца́рь язы́ческiй
сотвори́ша ра́ть съ Ва́ллою царе́мъ Cодо́мскимъ и съ Варсо́ю царе́мъ Гомо́ррскимъ, и съ Сеннаа́ромъ царе́мъ Адамы́ и съ Симово́ромъ царе́мъ Севои́мскимъ, и съ царе́мъ Вала́ки: сiя́ е́сть Сиго́ръ.
Вси́ сі́и совѣща́шася на юдо́ль Сла́ную: сiе́ е́сть мо́ре Сла́ное.
Двана́десять лѣ́тъ ті́и рабо́таша Ходоллогомо́ру: тре́тiяго же на́десять лѣ́та отступи́ша.
И въ четве́ртое на́десять лѣ́то, прiи́де Ходоллогомо́ръ, и цари́ и́же съ ни́мъ, и изсѣко́ша Исполи́новъ су́щихъ во Астаро́ѳѣ и въ Карнаи́нѣ, и язы́ки крѣ́пки вку́пѣ съ ни́ми, и Оме́овъ, и́же въ Сави́ гра́дѣ,
и Хорре́овъ, и́же въ гора́хъ Сии́рскихъ, да́же до Тереви́нѳа Фара́ня, и́же е́сть въ пусты́ни.
И возврати́вшеся прiидо́ша ко исто́чнику Су́дному, и́же е́сть Ка́дисъ: и ссѣко́ша вся́ кня́зи Амали́ковы, и Аморре́овъ живу́щихъ во Асасанѳама́рѣ.
Изы́де же ца́рь Cодо́мскiй и ца́рь Гомо́ррскiй, и ца́рь Адама́нскiй и ца́рь Севои́мскiй, и ца́рь Вала́ки, сiя́ е́сть Сиго́ръ: и ополчи́шася проти́ву и́хъ на бра́нь во юдо́ли Сла́ной,
на Ходоллогомо́ра царя́ Ела́мска и Ѳарга́ла царя́ язы́ческа, и Амарфа́ла царя́ Сеннаа́рска и Арiо́ха царя́ Елласа́рска: четы́ри цари́ на пя́ть.
Юдо́ль же Сла́ная имя́ше кла́дязи смоляны́я. И побѣже́ ца́рь Cодо́мскiй и ца́рь Гомо́ррскiй, и падо́ша та́мо: оста́вшiися же бѣжа́ша въ го́рняя [и одержа́ша я́].
Взя́ша же вся́ ко́нныя Cодо́мскiя и Гомо́ррскiя и вся́ бра́шна и́хъ, и отидо́ша.
Взя́ша же и Ло́та сы́на бра́та Авра́мова и имѣ́нiе его́, и отидо́ша: бѣ́ бо въ Cодо́мѣхъ живы́й.
Прише́дъ же еди́нъ от уцѣлѣ́вшихъ, возвѣсти́ Авра́му прише́лцу, и́же живя́ше у ду́ба Мамврі́йскаго, Аморре́а бра́та Есхо́ля и бра́та Авна́ня, и́же бѣ́ша сою́зницы Авра́мовы.
Слы́шавъ же Авра́мъ, я́ко плѣне́нъ бы́сть Ло́тъ брата́ничь его́, сочте́ домоча́дцы своя́ три́ста и осмьна́десять, и погна́ вслѣ́дъ и́хъ да́же до Да́на.
И нападе́ на ня́ но́щiю са́мъ и о́троцы его́ [съ ни́мъ]: и порази́ и́хъ и гони́ и́хъ да́же до Хова́ла, и́же е́сть ошу́юю Дама́ска:
и возврати́ вся́ ко́нныя Cодо́мскiя, и Ло́та сы́на бра́та своего́ возврати́, и вся́ имѣ́нiя его́, и жены́, и лю́ди.
Изы́де же ца́рь Cодо́мскiй въ срѣ́тенiе ему́, повнегда́ возврати́тися ему́ от сѣ́ча Ходоллогомо́рскаго, и царе́й су́щихъ съ ни́мъ, въ юдо́ль Сави́ну: сiе́ же бя́ше по́ле царе́во:
и Мелхиседе́къ ца́рь Сали́мскiй изнесе́ хлѣ́бы и вино́: бя́ше же свяще́нникъ Бо́га Вы́шняго.
И благослови́ Авра́ма, и рече́: благослове́нъ Авра́мъ Бо́гомъ Вы́шнимъ, И́же созда́ не́бо и зе́млю:
и благослове́нъ Бо́гъ Вы́шнiй, И́же предаде́ враги́ твоя́ подъ ру́ки тебѣ́. И даде́ ему́ десяти́ну Авра́мъ от всего́.
Рече́ же ца́рь Cодо́мскiй ко Авра́му: да́ждь ми́ му́жы, а ко́ни возми́ себѣ́.
Рече́ же Авра́мъ къ царю́ Cодо́мску: воздви́гну ру́ку мою́ ко Го́споду Бо́гу Вы́шнему, И́же сотвори́ не́бо и зе́млю:
а́ще от ни́ти до реме́ня сапо́жнаго возму́ от всего́ твоего́, да не рече́ши, я́ко а́зъ обогати́хъ Авра́ма:
кромѣ́ си́хъ, я́же снѣдо́ша о́троцы, и ча́сти муже́й, и́же ходи́ша со мно́ю, Есхо́лъ, Авна́нъ, Мамврі́й: сі́и да во́змутъ ча́сти [своя́].
В этом переводе выбранная книга отсутствует
Dans le temps d'Amraphel, roi de Schinear, d'Arjoc, roi d'Ellasar, de Kedorlaomer, roi d'Élam, et de Tideal, roi de Gojim,
il arriva qu'ils firent la guerre à Béra, roi de Sodome, à Birscha, roi de Gomorrhe, à Schineab, roi d'Adma, à Schémeéber, roi de Tseboïm, et au roi de Béla, qui est Tsoar.
Ces derniers s'assemblèrent tous dans la vallée de Siddim, qui est la mer Salée.
Pendant douze ans, ils avaient été soumis à Kedorlaomer; et la treizième année, ils s'étaient révoltés.
Mais, la quatorzième année, Kedorlaomer et les rois qui étaient avec lui se mirent en marche, et ils battirent les Rephaïm à Aschteroth Karnaïm, les Zuzim à Ham, les Émim à Schavé Kirjathaïm,
et les Horiens dans leur montagne de Séir, jusqu'au chêne de Paran, qui est près du désert.
Puis ils s'en retournèrent, vinrent à En Mischpath, qui est Kadès, et battirent les Amalécites sur tout leur territoire, ainsi que les Amoréens établis à Hatsatson Thamar.
Alors s'avancèrent le roi de Sodome, le roi de Gomorrhe, le roi d'Adma, le roi de Tseboïm, et le roi de Béla, qui est Tsoar; et ils se rangèrent en bataille contre eux, dans la vallée de Siddim,
contre Kedorlaomer, roi d'Élam, Tideal, roi de Gojim, Amraphel, roi de Schinear, et Arjoc, roi d'Ellasar: quatre rois contre cinq.
La vallée de Siddim était couverte de puits de bitume; le roi de Sodome et celui de Gomorrhe prirent la fuite, et y tombèrent; le reste s'enfuit vers la montagne.
Les vainqueurs enlevèrent toutes les richesses de Sodome et de Gomorrhe, et toutes leurs provisions; et ils s'en allèrent.
Ils enlevèrent aussi, avec ses biens, Lot, fils du frère d'Abram, qui demeurait à Sodome; et ils s'en allèrent.
Un fuyard vint l'annoncer à Abram, l'Hébreu; celui-ci habitait parmi les chênes de Mamré, l'Amoréen, frère d'Eschcol et frère d'Aner, qui avaient fait alliance avec Abram.
Dès qu'Abram eut appris que son frère avait été fait prisonnier, il arma trois cent dix-huit de ses plus braves serviteurs, nés dans sa maison, et il poursuivit les rois jusqu'à Dan.
Il divisa sa troupe, pour les attaquer de nuit, lui et ses serviteurs; il les battit, et les poursuivit jusqu'à Choba, qui est à la gauche de Damas.
Il ramena toutes les richesses; il ramena aussi Lot, son frère, avec ses biens, ainsi que les femmes et le peuple.
Après qu'Abram fut revenu vainqueur de Kedorlaomer et des rois qui étaient avec lui, le roi de Sodome sortit à sa rencontre dans la vallée de Schavé, qui est la vallée du roi.
Melchisédek, roi de Salem, fit apporter du pain et du vin: il était sacrificateur du Dieu Très Haut.
Il bénit Abram, et dit: Béni soit Abram par le Dieu Très Haut, maître du ciel et de la terre!
Béni soit le Dieu Très Haut, qui a livré tes ennemis entre tes mains! Et Abram lui donna la dîme de tout.
Le roi de Sodome dit à Abram: Donne-moi les personnes, et prends pour toi les richesses.
Abram répondit au roi de Sodome: Je lève la main vers l'Éternel, le Dieu Très Haut, maître du ciel et de la terre:
je ne prendrai rien de tout ce qui est à toi, pas même un fil, ni un cordon de soulier, afin que tu ne dises pas: J'ai enrichi Abram. Rien pour moi!
Seulement, ce qu'ont mangé les jeunes gens, et la part des hommes qui ont marché avec moi, Aner, Eschcol et Mamré: eux, ils prendront leur part.
Украинский (Огієнко)
Языки
- Добавить язык
- Церковнослав. (рус. гражд.)
- Церковнослав. (цс)
- Рус. (Синодальный)
- Рус. (Синод. с ударе́-ми)
- Рус. (Юнгеров)
- Рус. (прп. Макарий Алтайский)
- Arab (AVD)
- Azerbaijani
- Armenian
- Bulgarian
- Chinese (simpl.)
- Croatian (S&D)
- Czech (Bible Kralicka [1613])
- English (NKJV)
- English (KJV)
- English (NRSV)
- Estonian
- Finnish (1992)
- Georgian
- German (MLU, 1912)
- German (GNB)
- Greek (TGV)
- Greek (LXX, Rahlfs)
- Hebrew
- Italian
- Kyrgyz
- Latin (Nova Vulgata)
- Romanian
- Polish
- Portuguese
- Serbian (synod.)
- Serbian
- Spanish (RVR 1995)
- Swedish (Folkbibeln)
- Tajik
- Ukrainian (Homenko)
І сталось за днів Амрафела, царя Шинеару, Арйоха, царя Елласару, Кедор-Лаомера, царя Еламу, і Тидала, царя Ґоїму,
вони вчинили війну з Бераєм, царем Содому, і з Біршаєм, царем Гомори, з Шин́авом, царем Адми, і Шемевером, царем Цевоїму, і з царем Белаю, що Цоар тепер.
Усі ці зібрались були до долини Сіддім, вона тепер море Солоне.
Дванадцять літ служили вони Кедор-Лаомерові, а року тринадцятого повстали.
А року чотирнадцятого прибув Кедор-Лаомер та царі, що були з ним, і побили Рефаїв в Аштерот-Карнаїмі, і Зузів у Гамі, і Емів у Шаве-Кір́ятаїмі,
і Хорянина в горах Сеїру аж до Ел-Парану, що він при пустині.
І вернулись вони, і прибули до Ен-Мішпату, воно тепер Кадеш, і звоювали всю землю Амалика, а також Аморея, що сидів у Хаццон-Тамарі.
І вийшов цар Содому, і цар Гомори, і цар Адми, і цар Цевоїму, і цар Белаю, тепер він Цоар, і вишикувалися з ними на бій у долині Сіддім,
із Кедор-Лаомером, царем Еламу, і Тидалом, царем Ґоїму, і Амрафелом, царем Шинеару, і Арйохом, царем Елласару, чотири царі проти п́ятьох.
А долина Сіддім була повна смоляних ям;
і втекли цар Содому й цар Гомори, та й попадали туди, а позосталі повтікали на гору.
і втекли цар Содому й цар Гомори, та й попадали туди, а позосталі повтікали на гору.
І взяли вони ввесь маєток Содому й Гомори, і всю їхню поживу, і пішли.
І взяли вони Лота, сина брата Аврамового, бо пробував у Содомі, і добро його та й пішли.
І прийшов був недобиток, та й розповів єврею Аврамові, а він жив між дубами амореянина Мамре, брата Ешколового й брата Анерового, Аврамових спільників.
І почув Аврам, що небіж його взятий у неволю, та й узброїв своїх вправних слуг, що в домі його народились, три сотні й вісімнадцять, і погнався до Дану.
І він поділився на гурти вночі, він та раби його, і розбив їх, і гнався за ними аж до Хови, що ліворуч Дамаску.
І вернув він усе добро, а також Лота, небожа свого, і добро його повернув, а також жінок та людей.
Тоді цар Содому вийшов назустріч йому, як він повертався, розбивши Кедор-Лаомера та царів, що були з ним, до долини Шаве, вона тепер долина Царська.
А Мелхиседек, цар Салиму, виніс хліб та вино.
А він був священик Бога Всевишнього.
А він був священик Бога Всевишнього.
І поблагословив він його та й промовив: Благословенний Аврам від Бога Всевишнього, що створив небо й землю.
І благословенний Бог Всевишній, що видав у руки твої ворогів твоїх.
І Аврам дав йому десятину зо всього.
І Аврам дав йому десятину зо всього.
І сказав цар содомський Аврамові: Дай мені людей, а маєток візьми собі.
Аврам же сказав цареві содомському: Я звів свою руку до Господа, Бога Всевишнього, Творця неба й землі,
що від нитки аж до ремінця сандалів я не візьму з того всього, що твоє, щоб ти не сказав: Збагатив я Аврама.
Я не хочу нічого, даси тільки те, що слуги поїли, та частину людям, що зо мною ходили: Анер, Ешкол і Мамре, частину свою вони візьмуть.