Азбука веры » Біблія » Буття » гл.30

Буття, Глава 30

Толкования

Толкования главы

30:1

30:2

30:3

30:4

30:5

30:6

30:7

30:8

30:9

30:10

30:11

30:12

30:13

30:14

30:15

30:16

30:17

30:18

30:19

30:20

30:21

30:22

см.:Быт.25:21;

30:23

30:24

30:25

30:26

30:27

30:28

30:29

30:30

30:31

30:32

30:33

30:34

30:35

30:36

30:37

30:38

30:39

30:40

30:41

30:42

30:43

см.:Быт.24:35;

Украинский (Огієнко)

І побачила Рахіль, що вона не вродила Якову.
І заздрила Рахіль сестрі своїй, і сказала до Якова: Дай мені синів!
А коли ні, то я вмираю!

І запалився гнів Яковів на Рахіль, і він сказав: Чи я замість Бога, що затримав від тебе плід утроби?

І сказала вона: Ось невільниця моя Білга.
Прийди до неї, і нехай вона вродить на коліна мої, і я також буду мати від неї дітей.

І вона дала йому Білгу, невільницю свою, за жінку.
І ввійшов до неї Яків.

І завагітніла Білга, і вродила Якову сина.

І сказала Рахіль: Розсудив Бог мене, а також вислухав голос мій, і дав мені сина.
Тому назвала ймення йому: Дан.

І завагітніла вона ще, і вродила Білга, невільниця Рахілина, другого сина Якову.

І сказала Рахіль: Великою боротьбою боролась я з сестрою своєю, і перемогла.
І назвала ймення йому: Нефталим.

І побачила Лія, що вона перестала родити, і взяла Зілпу, свою невільницю, і дала її Якову за жінку.

І вродила Зілпа, невільниця Ліїна, Якову сина.

І сказала Лія: Прийшло щастя, і назвала ймення йому Ґад.

І вродила Зілпа, невільниця Ліїна, другого сина Якову.

І промовила Лія: То на блаженство моє, бо будуть уважати мене за жінку блаженну.
І назвала ймення йому: Асир.

І пішов Рувим за тих днів, коли жато пшеницю, і знайшов на полі мандрагорові яблучка, і приніс їх до Лії, матері своєї.
І сказала Рахіль до Лії: Дай мені з мандрагорових яблучок сина твого!

А та відказала їй: Чи мало тобі, що забрала мого чоловіка?
І забереш також мандрагорові яблучка сина мого?
І сказала Рахіль: Тому то він ляже з тобою цієї ночі за мандрагорові яблучка сина твого!

І прийшов Яків з поля ввечері, а Лія вийшла назустріч і сказала: Увійдеш до мене, бо справді найняла я тебе за мандрагорові яблучка сина мого.
І лежав він із нею ночі тієї.

І вислухав Бог Лію, і завагітніла вона, і вродила Якову п́ятого сина.

І промовила Лія: Дав Бог заплату мені, що дала я невільницю свою своєму чоловікові.
І назвала ймення йому: Іссахар.

І завагітніла Лія ще, і вродила Якову шостого сина.

І промовила Лія: Обдарував мене Бог добрим подарунком, цим разом замешкає в мене мій чоловік, бо я породила йому шестеро синів.
І назвала ймення йому: Завулон.

А потому вродила дочку, і назвала ймення їй: Діна.

І згадав Бог про Рахіль, і вислухав її Бог, і відчинив їй утробу.

І завагітніла вона, і сина вродила, і сказала: Бог забрав мою ганьбу!

І назвала ймення йому: Йосип, кажучи: Додасть Господь мені іншого сина!

І сталося, коли Рахіль породила Йосипа, то сказав Яків до Лавана: Відпусти мене, і нехай я піду до свого місця й до Краю свого.

Дай же жінок моїх і дітей моїх, що служив тобі за них, і нехай я піду, бо ти знаєш службу мою, яку я служив був тобі.

І промовив до нього Лаван: Коли я знайшов милість в очах твоїх, побудь з нами, бо я зрозумів, що поблагословив мене Господь через тебе.

І далі казав: Признач собі заплату від мене, і я дам.

А той відказав: Ти знаєш, як я служив тобі, і якою стала худоба твоя зо мною.

Бо те мале, що було в тебе до мене, розмножилося на велике, і Господь поблагословив тебе, відколи нога моя в тебе.
А тепер, коли ж я буду працювати для власного дому?

І сказав Лаван: Що ж я тобі дам?
А Яків промовив: Не давай мені нічого.
Коли зробиш мені оцю річ, то вернуся, буду пасти отару твою, буду пильнувати.

Я сьогодні перейду через усю отару твою, щоб вилучити звідти кожну овечку крапчасту й переполасу, і кожну овечку чорну з-поміж овець, і переполасе й крапчасте з-поміж кіз, і це буде заплата мені.

І справедливість моя посвідчить за мене в завтрішнім дні, коли прийдеш глянути на заплату мою від тебе.
Усе, що воно не крапчасте й не переполасе з-поміж кіз і не чорне з-поміж овець, крадене воно в мене.

А Лаван відказав: Так, нехай буде за словом твоїм!

І того дня вилучив він козлів пасастих і покрапованих, і всі кози крапчасті й переполасі, усе, що біле було в ньому, і все чорне серед овець, і дав до рук своїх синів.

І визначив дорогу триденну поміж собою й поміж Яковом.
А Яків пас позосталу Лаванову отару.

І взяв собі Яків сирого кия тополевого, і мігдалового, і каштанового, і налупив з них білих лушпин, відкриваючи білість, що на киях була.

І поставив кийки, що їх облупив, перед отарою при жолобах при коритах води, куди отара приходить пити.
І вони злучувалися, як приходили пити.

І злучувалася отара при киях, і котилася овечками та козами пасастими, крапчастими й переполасими.

І відділяв Яків тих овечок, і ставив отару обличчям до пасастого й до всього чорного серед отари Лавана.
І клав свої стада окремо, і не клав їх до отари Лаванової.

І бувало, що кожного разу, коли злучувалася отара міцна, то Яків клав при жолобах киї перед очі отари, щоб вона злучувалася при тих киях.

А як отара слаба була, то не клав.
І ставалось, що слабе припадало Лаванові, а міцніше Якову.

І дуже-дуже зможнів той чоловік.
І було в нього багато отар, і невільниці, і раби, і верблюди, і осли.

Синодальный

Языки

1 Дети Валлы: Дан, Неффалим. Дети Зелфы: Гад, Асир. Дети Лии: Иссахар, Завулон, Дина. 22 Сын Рахили: Иосиф. 25 Договор Иакова с Лаваном о его награде. 37 Иаков увеличивает свои стада.

И увидела Рахиль, что она не рождает детей Иакову, и позавидовала Рахиль сестре своей, и сказала Иакову: дай мне детей, а если не так, я умираю.

Иаков разгневался на Рахиль и сказал [ей]: разве я Бог, Который не дал тебе плода чрева?

Она сказала: вот служанка моя Валла; войди к ней; пусть она родит на колени мои, чтобы и я имела детей от нее.

И дала она Валлу, служанку свою, в жену ему; и вошел к ней Иаков.

Валла [служанка Рахилина] зачала и родила Иакову сына.

И сказала Рахиль: судил мне Бог, и услышал голос мой, и дал мне сына. Посему нарекла ему имя: Дан.

И еще зачала и родила Валла, служанка Рахилина, другого сына Иакову.

И сказала Рахиль: борьбою сильною боролась я с сестрою моею и превозмогла. И нарекла ему имя: Неффалим.

Лия увидела, что перестала рождать, и взяла служанку свою Зелфу, и дала ее Иакову в жену, [и он вошел к ней].

И Зелфа, служанка Лиина, [зачала и] родила Иакову сына.

И сказала Лия: прибавилось. И нарекла ему имя: Гад.

И [еще зачала] Зелфа, служанка Лии, [и] родила другого сына Иакову.

И сказала Лия: к благу моему, ибо блаженною будут называть меня женщины. И нарекла ему имя: Асир.

Рувим пошел во время жатвы пшеницы, и нашел мандрагоровые яблоки в поле, и принес их Лии, матери своей. И Рахиль сказала Лии [сестре своей]: дай мне мандрагоров сына твоего.

Но [Лия] сказала ей: неужели мало тебе завладеть мужем моим, что ты домогаешься и мандрагоров сына моего? Рахиль сказала: так пусть он ляжет с тобою эту ночь, за мандрагоры сына твоего.

Иаков пришел с поля вечером, и Лия вышла ему навстречу и сказала: войди ко мне [сегодня], ибо я купила тебя за мандрагоры сына моего. И лег он с нею в ту ночь.

И услышал Бог Лию, и она зачала и родила Иакову пятого сына.

И сказала Лия: Бог дал возмездие мне за то, что я отдала служанку мою мужу моему. И нарекла ему имя: Иссахар [что значит возмездие].

И еще зачала Лия и родила Иакову шестого сына.

И сказала Лия: Бог дал мне прекрасный дар; теперь будет жить у меня муж мой, ибо я родила ему шесть сынов. И нарекла ему имя: Завулон.

Потом родила дочь и нарекла ей имя: Дина.

И вспомнил Бог о Рахили, и услышал ее Бог, и отверз утробу ее.

Она зачала и родила [Иакову] сына, и сказала [Рахиль]: снял Бог позор мой.

И нарекла ему имя: Иосиф, сказав: Господь даст мне и другого сына.

После того, как Рахиль родила Иосифа, Иаков сказал Лавану: отпусти меня, и пойду я в свое место, и в свою землю;

отдай [мне] жен моих и детей моих, за которых я служил тебе, и я пойду, ибо ты знаешь службу мою, какую я служил тебе.

И сказал ему Лаван: о, если бы я нашел благоволение пред очами твоими! я примечаю, что за тебя Господь благословил меня.

И сказал: назначь себе награду от меня, и я дам [тебе].

И сказал ему [Иаков]: ты знаешь, как я служил тебе, и каков стал скот твой при мне;

ибо мало было у тебя до меня, а стало много; Господь благословил тебя с приходом моим; когда же я буду работать для своего дома?

И сказал [ему Лаван]: что дать тебе? Иаков сказал [ему]: не давай мне ничего. Если только сделаешь мне, что́ я скажу, то я опять буду пасти и стеречь овец твоих.

Я пройду сегодня по всему стаду овец твоих; отдели из него всякий скот с крапинами и с пятнами, всякую скотину черную из овец, также с пятнами и с крапинами из коз. Такой скот будет наградою мне [и будет мой].

И будет говорить за меня пред тобою справедливость моя в следующее время, когда придешь посмотреть награду мою. Всякая из коз не с крапинами и не с пятнами, и из овец не черная, краденое это у меня.

Лаван сказал [ему]: хорошо, пусть будет по твоему слову.

И отделил в тот день козлов пестрых и с пятнами, и всех коз с крапинами и с пятнами, всех, на которых было несколько белого, и всех черных овец, и отдал на руки сыновьям своим;

и назначил расстояние между собою и между Иаковом на три дня пути. Иаков же пас остальной мелкий скот Лаванов.

И взял Иаков свежих прутьев тополевых, миндальных и яворовых, и вырезал на них [Иаков] белые полосы, сняв кору до белизны, которая на прутьях,

и положил прутья с нарезкою перед скотом в водопойных корытах, куда скот приходил пить, и где, приходя пить, зачинал пред прутьями.

И зачинал скот пред прутьями, и рождался скот пестрый, и с крапинами, и с пятнами.

И отделял Иаков ягнят и ставил скот лицем к пестрому и всему черному скоту Лаванову; и держал свои стада особо и не ставил их вместе со скотом Лавана.

Каждый раз, когда зачинал скот крепкий, Иаков клал прутья в корытах пред глазами скота, чтобы он зачинал пред прутьями.

А когда зачинал скот слабый, тогда он не клал. И доставался слабый скот Лавану, а крепкий Иакову.

И сделался этот человек весьма, весьма богатым, и было у него множество мелкого скота [и крупного скота], и рабынь, и рабов, и верблюдов, и ослов.