Ве́тхий Заве́т:
Быт.
Исх.
Лев.
Чис.
Втор.
Нав.
Суд.
Руф.
1Цар.
2Цар.
3Цар.
4Цар.
1Пар.
2Пар.
1Езд.
Неем.
2Езд.
Тов.
Иудиф.
Есф.
Иов.
Пс.
Притч.
Еккл.
Песн.
Прем.
Сир.
Ис.
Иер.
Плч.
ПослИер.
Вар.
Иез.
Дан.
Ос.
Иоил.
Ам.
Авд.
Ион.
Мих.
Наум.
Авв.
Соф.
Аг.
Зах.
Мал.
1Мак.
2Мак.
3Мак.
3Ездр.
Но́вый Заве́т: Мф. Мк. Лк. Ин. Деян. Иак. 1Пет. 2Пет. 1Ин. 2Ин. 3Ин. Иуд. Рим. 1Кор. 2Кор. Гал. Еф. Флп. Кол. 1Фес. 2Фес. 1Тим. 2Тим. Тит. Флм. Евр. Откр.
Но́вый Заве́т: Мф. Мк. Лк. Ин. Деян. Иак. 1Пет. 2Пет. 1Ин. 2Ин. 3Ин. Иуд. Рим. 1Кор. 2Кор. Гал. Еф. Флп. Кол. 1Фес. 2Фес. 1Тим. 2Тим. Тит. Флм. Евр. Откр.
Скрыть
49:2
49:8
см.:1Пар.4:27:38:41;
49:15
см.:Втор.33:18;
49:20
см.:Втор.33:24;
49:23
49:24
см.:Втор.33:17;
49:25
49:26
см.:Втор.33:16;
49:27
см.:Суд.20:21:25:31;
49:32
Призва́ же Иа́ковъ сы́ны своя́ и рече́ и́мъ: собери́теся, да возвѣщу́ ва́мъ, что́ сря́щетъ ва́съ въ послѣ́днiя дни́:
собери́теся и послу́шайте мене́, сы́нове Иа́ковли, послу́шайте Изра́иля, послу́шайте отца́ ва́шего.
Руви́мъ, пе́рвенецъ мо́й, ты́ крѣ́пость моя́ и нача́ло ча́дъ мои́хъ: же́стокъ терпѣ́ти и же́стокъ упо́рникъ:
досади́лъ еси́ я́ко вода́, да не воскипи́ши: возше́лъ бо еси́ на ло́же отца́ твоего́, тогда́ оскверни́лъ еси́ посте́лю, идѣ́же возше́лъ еси́.
Симео́нъ и Леві́й бра́тiя соверши́ста оби́ду от во́ли своея́:
въ совѣ́тъ и́хъ да не прiи́детъ душа́ моя́, и къ собра́нiю и́хъ да не прилѣпя́тся вну́тренняя моя́: я́ко во гнѣ́вѣ свое́мъ изби́ста человѣ́ки, и въ по́хоти свое́й прерѣ́заста жи́лы юнца́:
проклята́ я́рость и́хъ, я́ко упо́рна, и гнѣ́въ и́хъ, я́ко ожесточи́ся: раздѣлю́ и́хъ во Иа́ковѣ и разсѣ́ю и́хъ во Изра́или.
Иу́до, тебе́ похва́лятъ бра́тiя твоя́, ру́цѣ твои́ на плещу́ вра́гъ твои́хъ: покло́нятся тебѣ́ сы́нове отца́ твоего́:
ски́менъ льво́въ Иу́да: от лѣ́торасли, сы́не мо́й, возше́лъ еси́: возле́гъ усну́лъ еси́ я́ко ле́въ и я́ко ски́менъ: кто́ возбу́дитъ его́?
Не оскудѣ́етъ кня́зь от Иу́ды и во́ждь от чре́слъ его́, до́ндеже прiи́дутъ отложе́ная Ему́, и То́й ча́янiе язы́ковъ:
привязу́яй къ лозѣ́ жребя́ свое́ и къ ви́нничiю жребца́ осля́те своего́, испере́тъ вино́мъ оде́жду свою́ и кро́вiю гро́здiя одѣя́нiе свое́:
радостотво́рны о́чи его́ па́че вина́, и бѣлы́ зу́бы его́ па́че млека́.
Завуло́нъ при мо́ри всели́тся, и то́й на приста́нищи корабле́й, и простре́тся да́же до Сидо́на.
Иссаха́ръ до́брое возжела́, почива́я посредѣ́ предѣ́ловъ,
и ви́дѣвъ поко́й, я́ко до́бръ, и зе́млю, я́ко тучна́, подложи́ ра́мы свои́ на тру́дъ, и бы́сть му́жъ земледѣ́лецъ.
Да́нъ суди́ти и́мать лю́ди своя́, я́ко и еди́но пле́мя во Изра́или,
и да бу́детъ Да́нъ змі́й на пути́, сѣдя́й на распу́тiи, угрыза́я пя́ту ко́нску:
и паде́тъ ко́нникъ вспя́ть, спасе́нiя жды́й Госпо́дня.
Га́дъ, искуше́нiе иску́ситъ его́: о́нъ же иску́ситъ того́ при нога́хъ.
Аси́ръ, ту́ченъ его́ хлѣ́бъ, и то́й да́стъ пи́щу князе́мъ.
Нефѳали́мъ сте́бль распуща́ющаяся, издая́й во от́расли добро́ту.
Сы́нъ возраще́нъ Ио́сифъ, сы́нъ возраще́нъ мо́й ре́вностный, сы́нъ мо́й юнѣ́йшiй, ко мнѣ́ обрати́ся:
на него́же совѣ́тующе укоря́ху и наляца́ху на́нь госпо́дiе стрѣля́нiй,
и сотро́шася съ крѣ́постiю лу́ки и́хъ, и разслабѣ́ша жи́лы мы́шцей ру́къ и́хъ, руко́ю си́льнаго Иа́кова: отту́ду укрѣпи́ся Изра́иль от Бо́га отца́ твоего́,
и помо́же тебѣ́ Бо́гъ мо́й, и благослови́ тя благослове́нiемъ небе́снымъ свы́ше и благослове́нiемъ земли́ иму́щiя вся́: благослове́нiя ра́ди сосце́въ и ложе́снъ,
благослове́нiя отца́ твоего́ и ма́тере твоея́: преодолѣ́ па́че благослове́нiя го́ръ пребыва́ющихъ и благослове́нiя холмо́въ вѣ́чныхъ: бу́дутъ на главѣ́ Ио́сифовѣ и на версѣ́ [главы́] бра́тiй, и́миже облада́ше.
Венiами́нъ во́лкъ хи́щникъ, ра́но я́стъ еще́ и на ве́черъ дае́тъ пи́щу.
Вси́ сі́и сы́нове Иа́ковли двана́десять: и сiя́ глаго́ла и́мъ оте́цъ и́хъ, и благослови́ и́хъ: коего́ждо по благослове́нiю его́ благослови́ и́хъ,
и рече́ и́мъ: а́зъ прилага́юся къ лю́демъ мои́мъ: погреби́те мя́ со отцы́ мои́ми въ пеще́рѣ, я́же е́сть въ селѣ́ Ефро́на Хетте́анина,
въ пеще́рѣ Сугу́бѣй, я́же пря́мо Мамврі́и въ земли́ Ханаа́ни, ю́же стяжа́ Авраа́мъ пеще́ру у Ефро́на Хетте́анина въ стяжа́нiе гро́ба.
Та́мо погребо́ша Авраа́ма и Са́рру жену́ его́, та́мо погребо́ша Исаа́ка и Реве́кку жену́ его́, та́мо погребо́ша Лі́ю,
въ стяжа́нiи села́ и пеще́ры, я́же е́сть въ не́мъ у сыно́въ Хетте́овыхъ.
И преста́ Иа́ковъ завѣща́я сыно́мъ свои́мъ, и возложи́въ Иа́ковъ но́зѣ свои́ на о́дръ у́мре, и приложи́ся къ лю́демъ свои́мъ.
וַיִּקְרָא יַעֲקֹב אֶל־בָּנָיו; וַיֹּאמֶר, הֵאָסְפוּ וְאַגִּידָה לָכֶם, אֵת אֲשֶׁר־יִקְרָא אֶתְכֶם בְּאַחֲרִית הַיָּמִים׃
הִקָּבְצוּ וְשִׁמְעוּ בְּנֵי יַעֲקֹב; וְשִׁמְעוּ אֶל־יִשְׂרָאֵל אֲבִיכֶם׃
רְאוּבֵן בְּכֹרִי אַתָּה, כֹּחִי וְרֵאשִׁית אוֹנִי; יֶתֶר שְׂאֵת וְיֶתֶר עָז׃
פַּחַז כַּמַּיִם אַל־תּוֹתַר, כִּי עָלִיתָ מִשְׁכְּבֵי אָבִיךָ; אָז חִלַּלְתָּ יְצוּעִי עָלָה׃ פ
שִׁמְעוֹן וְלֵוִי אַחִים; כְּלֵי חָמָס מְכֵרֹתֵיהֶם׃
בְּסֹדָם אַל־תָּבֹא נַפְשִׁי, בִּקְהָלָם אַל־תֵּחַד כְּבֹדִי; כִּי בְאַפָּם הָרְגוּ אִישׁ, וּבִרְצֹנָם עִקְּרוּ־שׁוֹר׃
אָרוּר אַפָּם כִּי עָז, וְעֶבְרָתָם כִּי קָשָׁתָה; אֲחַלְּקֵם בְּיַעֲקֹב, וַאֲפִיצֵם בְּיִשְׂרָאֵל׃ ס
יְהוּדָה, אַתָּה יוֹדוּךָ אַחֶיךָ, יָדְךָ בְּעֹרֶף אֹיְבֶיךָ; יִשְׁתַּחֲוּוּ לְךָ בְּנֵי אָבִיךָ׃
גּוּר אַרְיֵה יְהוּדָה, מִטֶּרֶף בְּנִי עָלִיתָ; כָּרַע רָבַץ כְּאַרְיֵה וּכְלָבִיא מִי יְקִימֶנּוּ׃
לֹא־יָסוּר שֵׁבֶט מִיהוּדָה, וּמְחֹקֵק מִבֵּין רַגְלָיו; עַד כִּי־יָבֹא שִׁילֹה (שִׁילוֹ), וְלוֹ יִקְּהַת עַמִּים׃
אֹסְרִי לַגֶּפֶן עִירֹה (עִירוֹ), וְלַשֹּׂרֵקָה בְּנִי אֲתֹנוֹ; כִּבֵּס בַּיַּיִן לְבֻשׁוֹ, וּבְדַם־עֲנָבִים סוּתֹה (סוּתוֹ)׃
חַכְלִילִי עֵינַיִם מִיָּיִן; וּלְבֶן־שִׁנַּיִם מֵחָלָב׃ פ
זְבוּלֻן לְחוֹף יַמִּים יִשְׁכֹּן; וְהוּא לְחוֹף אֳנִיּוֹת, וְיַרְכָתוֹ עַל־צִידֹן׃ ס
יִשָּׂשכָר חֲמֹר גָּרֶם; רֹבֵץ בֵּין הַמִּשְׁפְּתָיִם׃
וַיַּרְא מְנֻחָה כִּי טוֹב, וְאֶת־הָאָרֶץ כִּי נָעֵמָה; וַיֵּט שִׁכְמוֹ לִסְבֹּל, וַיְהִי לְמַס־עֹבֵד׃ ס
דָּן יָדִין עַמּוֹ; כְּאַחַד שִׁבְטֵי יִשְׂרָאֵל׃
יְהִי־דָן נָחָשׁ עֲלֵי־דֶרֶךְ, שְׁפִיפֹן עֲלֵי־אֹרַח; הַנֹּשֵׁךְ עִקְּבֵי־סוּס, וַיִּפֹּל רֹכְבוֹ אָחוֹר׃
לִישׁוּעָתְךָ קִוִּיתִי יְהוָה׃
גָּד גְּדוּד יְגוּדֶנּוּ; וְהוּא יָגֻד עָקֵב׃ ס
מֵאָשֵׁר שְׁמֵנָה לַחְמוֹ; וְהוּא יִתֵּן מַעֲדַנֵּי־מֶלֶךְ׃ ס
נַפְתָּלִי אַיָּלָה שְׁלֻחָה; הַנֹּתֵן אִמְרֵי־שָׁפֶר׃ ס
בֵּן פֹּרָת יוֹסֵף, בֵּן פֹּרָת עֲלֵי־עָיִן; בָּנוֹת צָעֲדָה עֲלֵי־שׁוּר׃
וַיְמָרֲרֻהוּ וָרֹבּוּ; וַיִּשְׂטְמֻהוּ בַּעֲלֵי חִצִּים׃
וַתֵּשֶׁב בְּאֵיתָן קַשְׁתּוֹ, וַיָּפֹזּוּ זְרֹעֵי יָדָיו; מִידֵי אֲבִיר יַעֲקֹב, מִשָּׁם רֹעֶה אֶבֶן יִשְׂרָאֵל׃
מֵאֵל אָבִיךָ וְיַעְזְרֶךָּ, וְאֵת שַׁדַּי וִיבָרְכֶךָּ, בִּרְכֹת שָׁמַיִם מֵעָל, בִּרְכֹת תְּהוֹם רֹבֶצֶת תָּחַת; בִּרְכֹת שָׁדַיִם וָרָחַם׃
בִּרְכֹת אָבִיךָ, גָּבְרוּ עַל־בִּרְכֹת הוֹרַי, עַד־תַּאֲוַת גִּבְעֹת עוֹלָם; תִּהְיֶיןָ לְרֹאשׁ יוֹסֵף, וּלְקָדְקֹד נְזִיר אֶחָיו׃ פ
בִּנְיָמִין זְאֵב יִטְרָף, בַּבֹּקֶר יֹאכַל עַד; וְלָעֶרֶב יְחַלֵּק שָׁלָל׃
כָּל־אֵלֶּה שִׁבְטֵי יִשְׂרָאֵל שְׁנֵים עָשָׂר; וְזֹאת אֲשֶׁר־דִּבֶּר לָהֶם אֲבִיהֶם וַיְבָרֶךְ אוֹתָם, אִישׁ אֲשֶׁר כְּבִרְכָתוֹ בֵּרַךְ אֹתָם׃
וַיְצַו אוֹתָם, וַיֹּאמֶר אֲלֵהֶם אֲנִי נֶאֱסָף אֶל־עַמִּי, קִבְרוּ אֹתִי אֶל־אֲבֹתָי; אֶל־הַמְּעָרָה, אֲשֶׁר בִּשְׂדֵה עֶפְרוֹן הַחִתִּי׃
בַּמְּעָרָה אֲשֶׁר בִּשְׂדֵה הַמַּכְפֵּלָה אֲשֶׁר עַל־פְּנֵי־מַמְרֵא בְּאֶרֶץ כְּנָעַן; אֲשֶׁר קָנָה אַבְרָהָם אֶת־הַשָּׂדֶה, מֵאֵת עֶפְרֹן הַחִתִּי לַאֲחֻזַּת־קָבֶר׃
שָׁמָּה קָבְרוּ אֶת־אַבְרָהָם, וְאֵת שָׂרָה אִשְׁתּוֹ, שָׁמָּה קָבְרוּ אֶת־יִצְחָק, וְאֵת רִבְקָה אִשְׁתּוֹ; וְשָׁמָּה קָבַרְתִּי אֶת־לֵאָה׃
מִקְנֵה הַשָּׂדֶה וְהַמְּעָרָה אֲשֶׁר־בּוֹ מֵאֵת בְּנֵי־חֵת׃
וַיְכַל יַעֲקֹב לְצַוֹּת אֶת־בָּנָיו, וַיֶּאֱסֹף רַגְלָיו אֶל־הַמִּטָּה; וַיִּגְוַע וַיֵּאָסֶף אֶל־עַמָּיו׃
Арабский (Arabic Van Dyke)
Языки
- Добавить язык
- Церковнослав. (рус. гражд.)
- Церковнослав. (цс)
- Рус. (Синодальный)
- Рус. (Синод. с ударе́-ми)
- Рус. (прп. Макарий Алтайский)
- Azerbaijani
- Armenian
- Bulgarian
- Chinese (simpl.)
- Croatian (S&D)
- Czech (Bible Kralicka [1613])
- English (NKJV)
- English (KJV)
- English (NRSV)
- Estonian
- Finnish (1992)
- French (LSG)
- Georgian
- German (MLU, 1912)
- German (GNB)
- Greek (NT Byz)
- Greek (TGV)
- Greek (LXX, Rahlfs)
- Italian
- Kyrgyz
- Latin (Nova Vulgata)
- Romanian
- Polish
- Portuguese
- Serbian (synod.)
- Serbian
- Spanish (RVR 1995)
- Swedish (Folkbibeln)
- Tajik
- Ukrainian (Homenko)
- Ukrainian (Ogienko)
وَدَعَا يَعْقُوبُ بَنِيهِ وَقَالَ: «اجْتَمِعُوا لأُنْبِئَكُمْ بِمَا يُصِيبُكُمْ فِي آخِرِ الأَيَّامِ.
اجْتَمِعُوا وَاسْمَعُوا يَا بَنِي يَعْقُوبَ، وَاصْغَوْا إِلَى إِسْرَائِيلَ أَبِيكُمْ:
رَأُوبَيْنُ، أَنْتَ بِكْرِي، قُوَّتِي وَأَوَّلُ قُدْرَتِي، فَضْلُ الرِّفْعَةِ وَفَضْلُ الْعِزِّ.
فَائِرًا كَالْمَاءِ لاَ تَتَفَضَّلُ، لأَنَّكَ صَعِدْتَ عَلَى مَضْجَعِ أَبِيكَ. حِينَئِذٍ دَنَّسْتَهُ. عَلَى فِرَاشِي صَعِدَ.
شِمْعُونُ وَلاَوِي أَخَوَانِ، آلاَتُ ظُلْمٍ سُيُوفُهُمَا.
فِي مَجْلِسِهِمَا لاَ تَدْخُلُ نَفْسِي. بِمَجْمَعِهِمَا لاَ تَتَّحِدُ كَرَامَتِي. لأَنَّهُمَا فِي غَضَبِهِمَا قَتَلاَ إِنْسَانًا، وَفِي رِضَاهُمَا عَرْقَبَا ثَوْرًا.
مَلْعُونٌ غَضَبُهُمَا فَإِنَّهُ شَدِيدٌ، وَسَخَطُهُمَا فَإِنَّهُ قَاسٍ. أُقَسِّمُهُمَا فِي يَعْقُوبَ، وَأُفَرِّقُهُمَا فِي إِسْرَائِيلَ.
يَهُوذَا، إِيَّاكَ يَحْمَدُ إِخْوَتُكَ، يَدُكَ عَلَى قَفَا أَعْدَائِكَ، يَسْجُدُ لَكَ بَنُو أَبِيكَ.
يَهُوذَا جَرْوُ أَسَدٍ، مِنْ فَرِيسَةٍ صَعِدْتَ يَا ابْنِي، جَثَا وَرَبَضَ كَأَسَدٍ وَكَلَبْوَةٍ. مَنْ يُنْهِضُهُ؟
لاَ يَزُولُ قَضِيبٌ مِنْ يَهُوذَا وَمُشْتَرِعٌ مِنْ بَيْنِ رِجْلَيْهِ حَتَّى يَأْتِيَ شِيلُونُ وَلَهُ يَكُونُ خُضُوعُ شُعُوبٍ.
رَابِطًا بِالْكَرْمَةِ جَحْشَهُ، وَبِالْجَفْنَةِ ابْنَ أَتَانِهِ، غَسَلَ بِالْخَمْرِ لِبَاسَهُ، وَبِدَمِ الْعِنَبِ ثَوْبَهُ.
مُسْوَدُّ الْعَيْنَيْنِ مِنَ الْخَمْرِ، وَمُبْيَضُّ الأَسْنَانِ مِنَ اللَّبَنِ.
زَبُولُونُ، عِنْدَ سَاحِلِ الْبَحْرِ يَسْكُنُ، وَهُوَ عِنْدَ سَاحِلِ السُّفُنِ، وَجَانِبُهُ عِنْدَ صَيْدُونَ.
يَسَّاكَرُ، حِمَارٌ جَسِيمٌ رَابِضٌ بَيْنَ الْحَظَائِرِ.
فَرَأَى الْمَحَلَّ أَنَّهُ حَسَنٌ، وَالأَرْضَ أَنَّهَا نَزِهَةٌ، فَأَحْنَى كَتِفَهُ لِلْحِمْلِ وَصَارَ لِلْجِزْيَةِ عَبْدًا.
دَانُ، يَدِينُ شَعْبَهُ كَأَحَدِ أَسْبَاطِ إِسْرَائِيلَ.
يَكُونُ دَانُ حَيَّةً عَلَى الطَّرِيقِ، أُفْعُوانًا عَلَى السَّبِيلِ، يَلْسَعُ عَقِبَيِ الْفَرَسِ فَيَسْقُطُ رَاكِبُهُ إِلَى الْوَرَاءِ.
لِخَلاَصِكَ انْتَظَرْتُ يَا رَبُّ.
جَادُ، يَزْحَمُهُ جَيْشٌ، وَلكِنَّهُ يَزْحَمُ مُؤَخَّرَهُ.
أَشِيرُ، خُبْزُهُ سَمِينٌ وَهُوَ يُعْطِي لَذَّاتِ مُلُوكٍ.
نَفْتَالِي، أَيِّلَةٌ مُسَيَّبَةٌ يُعْطِي أَقْوَالاً حَسَنَةً.
يُوسُفُ، غُصْنُ شَجَرَةٍ مُثْمِرَةٍ، غُصْنُ شَجَرَةٍ مُثْمِرَةٍ عَلَى عَيْنٍ. أَغْصَانٌ قَدِ ارْتَفَعَتْ فَوْقَ حَائِطٍ.
فَمَرَّرَتْهُ وَرَمَتْهُ وَاضْطَهَدَتْهُ أَرْبَابُ السِّهَامِ.
وَلكِنْ ثَبَتَتْ بِمَتَانَةٍ قَوْسُهُ، وَتَشَدَّدَتْ سَوَاعِدُ يَدَيْهِ. مِنْ يَدَيْ عَزِيزِ يَعْقُوبَ، مِنْ هُنَاكَ، مِنَ الرَّاعِي صَخْرِ إِسْرَائِيلَ،
مِنْ إِلهِ أَبِيكَ الَّذِي يُعِينُكَ، وَمِنَ الْقَادِرِ عَلَى كُلِّ شَيْءٍ الَّذِي يُبَارِكُكَ، تَأْتِي بَرَكَاتُ السَّمَاءِ مِنْ فَوْقُ، وَبَرَكَاتُ الْغَمْرِ الرَّابِضِ تَحْتُ. بَرَكَاتُ الثَّدْيَيْنِ وَالرَّحِمِ.
بَرَكَاتُ أَبِيكَ فَاقَتْ عَلَى بَرَكَاتِ أَبَوَيَّ. إِلَى مُنْيَةِ الآكَامِ الدَّهْرِيَّةِ تَكُونُ عَلَى رَأْسِ يُوسُفَ، وَعَلَى قِمَّةِ نَذِيرِ إِخْوَتِهِ.
بَنْيَامِينُ ذِئْبٌ يَفْتَرِسُ. فِي الصَّبَاحِ يَأْكُلُ غَنِيمَةً، وَعِنْدَ الْمَسَاءِ يُقَسِّمُ نَهْبًا».
جَمِيعُ هؤُلاَءِ هُمْ أَسْبَاطُ إِسْرَائِيلَ الاثْنَا عَشَرَ. وَهذَا مَا كَلَّمَهُمْ بِهِ أَبُوهُمْ وَبَارَكَهُمْ. كُلُّ وَاحِدٍ بِحَسَبِ بَرَكَتِهِ بَارَكَهُمْ.
وَأَوْصَاهُمْ وَقَالَ لَهُمْ: «أَنَا أَنْضَمُّ إِلَى قَوْمِي. اِدْفِنُونِي عِنْدَ آبَائِي فِي الْمَغَارَةِ الَّتِي فِي حَقْلِ عِفْرُونَ الْحِثِّيِّ.
فِي الْمَغَارَةِ الَّتِي فِي حَقْلِ الْمَكْفِيلَةِ، الَّتِي أَمَامَ مَمْرَا فِي أَرْضِ كَنْعَانَ، الَّتِي اشْتَرَاهَا إِبْرَاهِيمُ مَعَ الْحَقْلِ مِنْ عِفْرُونَ الْحِثِّيِّ مُلْكَ قَبْرٍ.
هُنَاكَ دَفَنُوا إِبْرَاهِيمَ وَسَارَةَ امْرَأَتَهُ. هُنَاكَ دَفَنُوا إِسْحَاقَ وَرِفْقَةَ امْرَأَتَهُ، وَهُنَاكَ دَفَنْتُ لَيْئَةَ.
شِرَاءُ الْحَقْلِ وَالْمَغَارَةِ الَّتِي فِيهِ كَانَ مِنْ بَنِي حِثَّ».
وَلَمَّا فَرَغَ يَعْقُوبُ مِنْ تَوْصِيَةِ بَنِيهِ ضَمَّ رِجْلَيْهِ إِلَى السَّرِيرِ، وَأَسْلَمَ الرُّوحَ وَانْضَمَّ إِلَى قَوْمِهِ.