Скрыть
113:0
113:2
113:6
113:7
113:15
113:18
113:19
113:20
113:21
113:22
113:23
Церковнослав. (рус. дореф.)
Аллилу́iа.
Во исхо́дѣ Изра́илевѣ от­ Еги́пта, до́му Иа́ковля изъ люді́й ва́рваръ,
бы́сть Иуде́а святы́ня Его́, Изра́иль о́бласть Его́.
Мо́ре ви́дѣ и побѣже́, Иорда́нъ воз­врати́ся вспя́ть:
го́ры взыгра́шася я́ко овни́, и хо́лми я́ко а́гнцы о́вчiи.
Что́ ти е́сть, мо́ре, я́ко побѣ́гло еси́, и тебѣ́, Иорда́не, я́ко воз­врати́л­ся еси́ вспя́ть:
го́ры, я́ко взыгра́стеся я́ко овни́, и хо́лми я́ко а́гнцы о́вчiи.
От лица́ Госпо́дня подви́жеся земля́, от­ лица́ Бо́га Иа́ковля:
обра́щшаго ка́мень во езе́ра водна́я и несѣко́мый во исто́чники водны́я.
Не на́мъ, Го́споди, не на́мъ, но и́мени Тво­ему́ да́ждь сла́ву о ми́лости Тво­е́й и и́стинѣ Тво­е́й:
да не когда́ реку́тъ язы́цы: гдѣ́ е́сть Бо́гъ и́хъ?
Бо́гъ же на́шъ на небеси́ и на земли́, вся́ ели́ка восхотѣ́, сотвори́.
И́доли язы́къ сребро́ и зла́то, дѣла́ ру́къ человѣ́ческихъ:
уста́ и́мутъ, и не воз­глаго́лютъ: о́чи и́мутъ, и не у́зрятъ:
у́шы и́мутъ, и не услы́шатъ: но́здри и́мутъ, и не обоня́ютъ:
ру́цѣ и́мутъ, и не ося́жутъ: но́зѣ и́мутъ, и не по́йдутъ: не воз­глася́тъ горта́немъ сво­и́мъ.
Подо́бни и́мъ да бу́дутъ творя́щiи я́ и вси́ надѣ́ющiися на ня́.
До́мъ Изра́илевъ упова́ на Го́спода: помо́щникъ и защи́титель и́мъ е́сть.
До́мъ Ааро́нь упова́ на Го́спода: помо́щникъ и защи́титель и́мъ е́сть.
Боя́щiися Го́спода упова́ша на Го́спода: помо́щникъ и защи́титель и́мъ е́сть.
Госпо́дь помяну́въ ны́ благослови́лъ е́сть на́съ: благослови́лъ е́сть до́мъ Изра́илевъ, благослови́лъ е́сть до́мъ Ааро́нь,
благослови́лъ е́сть боя́щыяся Го́спода, ма́лыя съ вели́кими.
Да при­­ложи́тъ Госпо́дь на вы́, на вы́ и на сы́ны ва́шя:
благослове́ни вы́ Го́сподеви, сотво́ршему небо и зе́млю.
Не́бо небесе́ Го́сподеви, зе́млю же даде́ сыново́мъ человѣ́ческимъ.
Не ме́ртвiи восхва́лятъ Тя́, Го́споди, ниже́ вси́ низходя́щiи во а́дъ:
но мы́ живі́и благослови́мъ Го́спода от­ны́нѣ и до вѣ́ка.
Французский (LSG)
114:1 Quand Israël sortit d'Égypte, Quand la maison de Jacob s'éloigna d'un peuple barbare,
114:2 Juda devint son sanctuaire, Israël fut son domaine.
114:3 La mer le vit et s'enfuit, Le Jourdain retourna en arrière;
114:4 Les montagnes sautèrent comme des béliers, Les collines comme des agneaux.
114:5 Qu'as-tu, mer, pour t'enfuir, Jourdain, pour retourner en arrière?
114:6 Qu'avez-vous, montagnes, pour sauter comme des béliers, Et vous, collines, comme des agneaux?
114:7 Tremble devant le Seigneur, ô terre! Devant le Dieu de Jacob,
114:8 Qui change le rocher en étang, Le roc en source d'eaux.
115:1 Non pas à nous, Éternel, non pas à nous, Mais à ton nom donne gloire, A cause de ta bonté, à cause de ta fidélité!
115:2 Pourquoi les nations diraient-elles: Où donc est leur Dieu?
115:3 Notre Dieu est au ciel, Il fait tout ce qu'il veut.
115:4 Leurs idoles sont de l'argent et de l'or, Elles sont l'ouvrage de la main des hommes.
115:5 Elles ont une bouche et ne parlent point, Elles ont des yeux et ne voient point,
115:6 Elles ont des oreilles et n'entendent point, Elles ont un nez et ne sentent point,
115:7 Elles ont des mains et ne touchent point, Des pieds et ne marchent point, Elles ne produisent aucun son dans leur gosier.
115:8 Ils leur ressemblent, ceux qui les fabriquent, Tous ceux qui se confient en elles.
115:9 Israël, confie-toi en l'Éternel! Il est leur secours et leur bouclier.
115:10 Maison d'Aaron, confie-toi en l'Éternel! Il est leur secours et leur bouclier.
115:11 Vous qui craignez l'Éternel, confiez-vous en l'Éternel! Il est leur secours et leur bouclier.
115:12 L'Éternel se souvient de nous: il bénira, Il bénira la maison d'Israël, Il bénira la maison d'Aaron,
115:13 Il bénira ceux qui craignent l'Éternel, les petits et les grands;
115:14 L'Éternel vous multipliera ses faveurs, A vous et à vos enfants.
115:15 Soyez bénis par l'Éternel, Qui a fait les cieux et la terre!
115:16 Les cieux sont les cieux de l'Éternel, Mais il a donné la terre aux fils de l'homme.
115:17 Ce ne sont pas les morts qui célèbrent l'Éternel, Ce n'est aucun de ceux qui descendent dans le lieu du silence;
115:18 Mais nous, nous bénirons l'Éternel, Dès maintenant et à jamais. Louez l'Éternel!
Украинский (Огієнко)
114:1 Як виходив ізраїль з Єгипту, від народу чужого дім Яковів,
114:2 Юда став за святиню Йому, а ізраїль Його пануванням!
114:3 Побачило море все це і побігло, Йордан повернувся назад!
114:4 Гори скакали, немов баранці, а пагірки немов ті ягнята!
114:5 Що тобі, море, що ти втікаєш?
Йордане, що ти повернувся назад?
114:6 Чого скачете, гори, немов баранці, а пагірки мов ті ягнята?
114:7 Тремти, земле, перед Господнім лицем, перед лицем Бога Якова,
114:8 що скелю обертає в озеро водне, а кремінь на водне джерело!
114:9 Не нам, Господи, не нам, але Йменню Своєму дай славу за милість Твою, за правду Твою!
114:10 Пощо мають казати народи: Де ж то їхній Бог?
114:11 А Бог наш на небі, усе, що хотів, учинив.
114:12 Їхні божки срібло й золото, діло рук людських:
114:13 вони мають уста й не говорять, очі мають вони і не бачать,
114:14 мають уші й не чують, мають носа й без нюху,
114:15 мають руки та не дотикаються, мають ноги й не ходять, своїм горлом вони не говорять!
114:16 Нехай стануть такі, як вони, ті, хто їх виробляє, усі, хто надію на них покладає!
114:17 ізраїлю, надію складай лиш на Господа: Він їм поміч та щит їм!
114:18 Аароновий доме, надійтесь на Господа: Він їм поміч та щит їм!
114:19 Ті, що Господа боїтеся, надійтесь на Господа: Він їм поміч та щит їм!
114:20 Господь пам́ятає про нас, нехай поблагословить!
Нехай поблагословить ізраїлів дім, нехай поблагословить Він дім Ааронів!
114:21 Нехай поблагословить Він тих, хто має до Господа страх, малих та великих!
114:22 Нехай вас розмножить Господь, вас і ваших дітей!
114:23 Благословенні ви в Господа, що вчинив небо й землю!
114:24 Небо, небо для Господа, а землю віддав синам людським!
114:25 Не мертві хвалитимуть Господа, ані ті всі, хто сходить у місце мовчання,
114:26 а ми благословлятимемо Господа відтепер й аж навіки!
Алілуя!
Вақте ки Исроил аз Миср берун омад, ва хонадони Яъқуб аз қавми бегоназабон,
Яҳудо покгоҳи Ӯ буд, Исроил – ҳокимияти Ӯ.
Баҳр инро дида, гурехт; Урдун қафо гашт.
Кӯҳҳо мисли қӯчқорон ҷастухез карданд, ва теппаҳо – мисли барраҳо.
Туро чӣ шуд, эй баҳр, ки гурехтӣ? Ва эй Урдун, ки қафо гаштӣ?
Ва эй кӯҳҳо, ки мисли қӯчқорон ҷастухез кардед, ва эй теппаҳо, ки мисли барраҳо?
Аз ҳузури Худованд ба ларзиш ой, эй замин! Аз ҳузури Худои Яъқуб,
Ки кӯҳпораро ба кӯли об табдил медиҳад, ва санги хороро ба чашмаи об.
На моро, эй Парвардигор, на моро, балки номи Худро ҷалол деҳ; ба хотири меҳру вафои Худ, ба хотири ростии Худ.
Чаро халқҳо гӯянд: «Худои онҳо куҷост?»
Валекин Худои мо дар осмон аст; ҳар чӣ хоҳад, ба амал меоварад.
Бутҳои онҳо нуқра ва тиллост, амали дастҳои одамизод.
Онҳо даҳон доранд, вале ҳарф намезананд; чашм доранд, вале намебинанд;
Гӯш доранд, вале намешунаванд; бинӣ доранд, вале намебӯянд;
Даст доранд, вале даст-даст намекунанд, по доранд, вале роҳ намераванд; аз гулӯи худ садое намебароранд.
Созандагонашон мисли онҳо хоҳанд буд, ва ҳар касе ки ба онҳо умед мебандад.
Эй Исроил! Ба Парвардигор умед бандед; мададгори ёри онҳо ва сипари онҳо Ӯст.
Эй хонадони Ҳорун! Ба Парвардигор умед бандед; мададгори ёри онҳо ва сипари онҳо Ӯст.
Эй тарсгорони Парвардигор! Ба Парвардигор умед бандед; ёри мададгори онҳо ва сипари онҳо Ӯст.
Парвардигор моро ба ёд оварда, баракат хоҳад дод; хонадони Исроилро баракат хоҳад дод; хонадони Ҳорунро баракат хоҳад дод;
Тарсгорони Парвардигорро баракат хоҳад дод; хурдонро бо бузургон.
Парвардигор шуморо афзун хоҳад кард; шумо ва фарзандони шуморо.
Шумо мубораки Парвардигор ҳастед, ки Ӯ осмон ва заминро офаридааст.
Осмон осмони Парвардигор аст, валекин заминро ба банӣ одам додааст.
На мурдагон Парвардигорро сипос мегӯянд, ва на ҳамаи ба гӯр фурӯравандагон.
Вале мо Парвардигорро муборак хоҳем хонд, аз ҳоло ва ҷовидона. Ҳалелуёҳ!

Толкования стиха Скопировать ссылку Скопировать текст Добавить в избранное
Библ. энциклопедия Библейский словарь Словарь библ. образов Практическая симфония
Цитата из Библии каждое утро
TG: t.me/azbible
Viber: vb.me/azbible