Быт. Исх. Лев. Чис. Втор. Нав. Суд. Руф. 1Цар. 2Цар. 3Цар. 4Цар. 1Пар. 2Пар. 1Ездр. Неем. 2Ездр. Тов. Иудиф. Эсф. 1Мак. 2Мак. 3Мак. 3Ездр. Иов. Пс. Притч. Еккл. Песн. Прем. Сир. Ис. Иер. Плч. Посл.Иер. Вар. Иез. Дан. Ос. Иоил. Ам. Авд. Ион. Мих. Наум. Авв. Соф. Агг. Зах. Мал. Мф. Мк. Лк. Ин. Деян. Иак. 1Пет. 2Пет. 1Ин. 2Ин. 3Ин. Иуд. Рим. 1Кор. 2Кор. Гал. Еф. Флп. Кол. 1Фес. 2Фес. 1Тим. 2Тим. Тит. Флм. Евр. Откр.

Псалтирь

 
  • Въ коне́цъ, ра́зума Дави́ду,
  • внегда́ прiити́ дои́ку Идуме́йску, и воз­вѣсти́ти Сау́лу, и рещи́ ему́: прiи́де Дави́дъ въ до́мъ Авимеле́ховъ.
  • Что́ хва́лишися во зло́бѣ, си́льне? беззако́нiе ве́сь де́нь,
  • непра́вду умы́сли язы́къ тво́й: я́ко бри́тву изощре́ну сотвори́лъ еси́ ле́сть.
  • Возлюби́лъ еси́ зло́бу па́че благосты́ни, непра́вду не́же глаго́лати пра́вду:
  • воз­люби́лъ еси́ вся́ глаго́лы пото́пныя, язы́къ льсти́въ.
  • Сего́ ра́ди Бо́гъ разруши́тъ тя́ до конца́: восто́ргнетъ тя́, и пресели́тъ тя́ от­ селе́нiя тво­его́ и ко́рень тво́й от­ земли́ живы́хъ.
  • У́зрятъ пра́веднiи и убоя́т­ся, и о не́мъ воз­смѣю́т­ся и реку́тъ:
  • се́, человѣ́къ, и́же не положи́ Бо́га помо́щника себѣ́, но упова́ на мно́же­с­т­во бога́т­ст­ва сво­его́, и воз­мо́же суето́ю сво­е́ю.
  • А́зъ же я́ко ма́слина плодови́та въ дому́ Бо́жiи: упова́хъ на ми́лость Бо́жiю во вѣ́къ и въ вѣ́къ вѣ́ка.
  • Исповѣ́мся тебѣ́ въ вѣ́къ, я́ко сотвори́лъ еси́: и терплю́ и́мя твое́, я́ко благо предъ преподо́бными тво­и́ми.
  • Начальнику хора. Учение Давида,
  • после того, как приходил Доик Идумеянин и донес Саулу и сказал ему, что Давид пришел в дом Ахимелеха.
  • Что хвалишься злодейством, сильный? милость Божия всегда со мною;
  • гибель вымышляет язык твой; как изощренная бритва, он у тебя, коварный!
  • ты любишь больше зло, нежели добро, больше ложь, нежели говорить правду;
  • ты любишь всякие гибельные речи, язык коварный:
  • за то Бог сокрушит тебя вконец, изринет тебя и исторгнет тебя из жилища [твоего] и корень твой из земли живых.
  • Увидят праведники и убоятся, посмеются над ним [и скажут]:
  • «вот человек, который не в Боге полагал крепость свою, а надеялся на множество богатства своего, укреплялся в злодействе своем».
  • А я, как зеленеющая маслина, в доме Божием, и уповаю на милость Божию во веки веков,
  • вечно буду славить Тебя за то, что Ты соделал, и уповать на имя Твое, ибо оно благо пред святыми Твоими.
  • В конец. В научение. Давида.
  • Когда пришел Идумеянин Доик и возвестил Саулу и сказал ему: Давид пришел в дом Авимелеха.
  • Что хвалишься злобою, сильный? Беззаконие весь день,
  • Неправду выдумывал язык твой: коварство (его) ты сделал как бы наостренной бритвой.
  • Ты полюбил зло более, чем добро, неправду более, чем говорить правду.
  • Ты полюбил всякие гибельные речи, коварный язык.
  • За это Бог истребит тебя до конца, исторгнет тебя и переселит тебя из селения твоего, и корень твой (удалит) с земли живых.
  • Увидят праведные и убоятся, и посмеются над ним, и скажут: «
  • Вот человек, который не поставил Бога помощником себе, но понадеялся на множество богатства своего и укрепился суетою своею».
  • Я же - как маслина плодовитая в доме Божием: уповал на милость Божию во век и в век века.
  • Буду исповедовать Тебя во век за то, что Ты соделал, и буду уповать на имя Твое, ибо оно благо у преподобных Твоих.
  • لامام المغنين. مزمور لداود عندما جاء اليه ناثان النبي بعد ما دخل الى بثشبع. ارحمني يا الله حسب رحمتك. حسب كثرة رأفتك امح معاصيّ.

  • اغسلني كثيرا من اثمي ومن خطيتي طهرني.

  • لاني عارف بمعاصيّ وخطيتي امامي دائما.

  • اليك وحدك اخطأت والشر قدام عينيك صنعت لكي تتبرر في اقوالك وتزكو في قضائك.

  • هانذا بالاثم صوّرت وبالخطية حبلت بي امي

  • ها قد سررت بالحق في الباطن ففي السريرة تعرّفني حكمة.

  • طهّرني بالزوفا فاطهر. اغسلني فابيضّ اكثر من الثلج.

  • اسمعني سرورا وفرحا. فتبتهج عظام سحقتها.

  • استر وجهك عن خطاياي وامح كل آثامي‏

  • قلبا نقيا اخلق فيّ يا الله وروحا مستقيما جدّد في داخلي.

  • لا تطرحني من قدام وجهك وروحك القدوس لا تنزعه مني.

  • رد لي بهجة خلاصك وبروح منتدبة اعضدني.

  • فاعلم الاثمة طرقك والخطاة اليك يرجعون

  • نجني من الدماء يا الله اله خلاصي. فيسبح لساني برك.

  • يا رب افتح شفتيّ فيخبر فمي بتسبيحك.

  • لانك لا تسرّ بذبيحة والا فكنت اقدمها. بمحرقة لا ترضى.

  • ذبائح الله هي روح منكسرة. القلب المنكسر والمنسحق يا الله لا تحتقره

  • احسن برضاك الى صهيون. ابن اسوار اورشليم.

  • حينئذ تسرّ بذبائح البر محرقة وتقدمة تامة. حينئذ يصعدون على مذبحك عجولا

  • 52:1 Для дириґетна хору.
    Псалом навчальний Давидів,
  • 52:2 як прийшов був ідумеянин Доег та й Саулові був оповідав, і до нього сказав: «Давид увійшов до дому Авімелеха»
  • 52:3 Чого хвалишся злом, о могутній?
    Цілий день Божа милість зо мною.
  • 52:4 Замишляє лукавство язик твій, як та бритва нагострена ти, що чиниш обману!
  • 52:5 Ти зло полюбив над добро, а неправду більш, як правду казати, Села,
  • 52:6 ти любиш усякі шкідливі слова, ти язику обманний!
  • 52:7 Отож, Бог зруйнує назавжди тебе, тебе викине й вирве з намету тебе, й тебе викоренить із країни життя.
    Села.
  • 52:8 і побачать це праведні, й будуть боятись, і будуть сміятися з нього:
  • 52:9 Ось муж, що Бога не чинить своєю твердинею, та на великість багатства свого покладає надію, втікає до злого свого…
  • 52:10 А я як зелена оливка у Божому домі, надіюсь на Божую милість на вічні віки!
  • 52:11 Буду славити вічно Тебе, що вчинив Ти оце, і про ймення Твоє буду звіщати побожним Твоїм, що добре воно!