Ве́тхий Заве́т:
Быт.
Исх.
Лев.
Чис.
Втор.
Нав.
Суд.
Руф.
1Цар.
2Цар.
3Цар.
4Цар.
1Пар.
2Пар.
1Езд.
Неем.
2Езд.
Тов.
Иудиф.
Есф.
Иов.
Пс.
Притч.
Еккл.
Песн.
Прем.
Сир.
Ис.
Иер.
Плч.
ПослИер.
Вар.
Иез.
Дан.
Ос.
Иоил.
Ам.
Авд.
Ион.
Мих.
Наум.
Авв.
Соф.
Аг.
Зах.
Мал.
1Мак.
2Мак.
3Мак.
3Ездр.
Но́вый Заве́т: Мф. Мк. Лк. Ин. Деян. Иак. 1Пет. 2Пет. 1Ин. 2Ин. 3Ин. Иуд. Рим. 1Кор. 2Кор. Гал. Еф. Флп. Кол. 1Фес. 2Фес. 1Тим. 2Тим. Тит. Флм. Евр. Откр.
Но́вый Заве́т: Мф. Мк. Лк. Ин. Деян. Иак. 1Пет. 2Пет. 1Ин. 2Ин. 3Ин. Иуд. Рим. 1Кор. 2Кор. Гал. Еф. Флп. Кол. 1Фес. 2Фес. 1Тим. 2Тим. Тит. Флм. Евр. Откр.
Скрыть
Псалом 64
64:1
64:4
64:5
64:6
64:9
64:11
64:12
см.:Втор.11:11;
64:13
64:14
Псалом 65
65:1
65:3
см.:Втор.33:29;
65:4
65:7
65:8
65:9
65:11
65:13
65:14
65:15
65:16
65:17
65:19
65:20
Псалом 66
66:1
66:3
66:5
см.:Деян.17:31;
66:6
Псалом 67
67:1
67:3
см.:Иудифь.16:15;
67:11
67:13
67:14
67:16
67:20
67:22
67:25
67:28
67:29
67:31
67:33
67:35
67:36
Псалом 68
68:1
68:4
68:6
68:7
68:8
68:9
68:11
68:12
68:16
68:17
68:19
68:24
68:25
68:30
68:31
68:32
68:37
Псалом 69
69:1
69:2
69:5
69:6
Въ коне́цъ, псало́мъ пѣ́сни Дави́ду, пѣ́снь Иеремі́ева и Иезекі́илева, люді́й преселе́нiя, егда́ хотя́ху исходи́ти.
Тебѣ́ подоба́етъ пѣ́снь, Бо́же, въ Сiо́нѣ, и Тебѣ́ возда́стся моли́тва во Иерусали́мѣ.
Услы́ши моли́тву мою́: къ Тебѣ́ вся́ка пло́ть прiи́детъ.
Словеса́ беззако́нникъ премого́ша на́съ: и нече́стiя на́ша Ты́ очи́стиши.
Блаже́нъ, его́же избра́лъ еси́ и прiя́лъ, всели́тся во дво́рѣхъ Твои́хъ. Испо́лнимся во благи́хъ до́му Твоего́: свя́тъ хра́мъ Тво́й.
Ди́венъ въ пра́вдѣ, услы́ши ны́, Бо́же, Спаси́телю на́шъ, упова́нiе всѣ́хъ конце́й земли́ и су́щихъ въ мо́ри дале́че:
уготовля́яй го́ры крѣ́постiю Свое́ю, препоя́санъ си́лою:
смуща́яй глубину́ морску́ю, шу́му во́лнъ его́ кто́ постои́тъ? Смяту́тся язы́цы,
и убоя́тся живу́щiи въ конца́хъ от зна́менiй Твои́хъ: исхо́ды у́тра и ве́чера украси́ши.
Посѣти́лъ еси́ зе́млю и упои́лъ еси́ ю́, умно́жилъ еси́ обогати́ти ю́: рѣка́ Бо́жiя напо́лнися во́дъ: угото́валъ еси́ пи́щу и́мъ, я́ко та́ко [е́сть] угото́ванiе.
Бразды́ ея́ упо́й, умно́жи жи́та ея́: въ ка́пляхъ ея́ возвесели́тся возсiя́ющи {прозяба́ющи}.
Благослови́ши вѣне́цъ лѣ́та бла́гости Твоея́, и поля́ Твоя́ испо́лнятся ту́ка:
разботѣ́ютъ кра́сная пусты́ни, и ра́достiю хо́лми препоя́шутся.
Одѣ́яшася о́вни о́вчiи, и удо́лiя умно́жатъ пшени́цу: воззову́тъ, и́бо воспою́тъ.
Въ коне́цъ, пѣ́снь псалма́ воскресе́нiя. 2Воскли́кните Го́сподеви вся́ земля́,–
–по́йте же и́мени Его́, дади́те сла́ву хвалѣ́ Его́.
Рцы́те Бо́гу: ко́ль стра́шна дѣла́ Твоя́? Во мно́жествѣ си́лы Твоея́ со́лжутъ Тебѣ́ врази́ Твои́.
Вся́ земля́ да покло́нится Тебѣ́ и пое́тъ Тебѣ́, да пое́тъ же и́мени Твоему́, Вы́шнiй.
Прiиди́те и ви́дите дѣла́ Бо́жiя, ко́ль стра́шенъ въ совѣ́тѣхъ па́че сыно́въ человѣ́ческихъ.
Обраща́яй мо́ре въ су́шу, въ рѣцѣ́ про́йдутъ нога́ми: та́мо возвесели́мся о Не́мъ,
влады́чествующемъ си́лою Свое́ю вѣ́комъ: о́чи Его́ на язы́ки призира́етѣ: преогорчева́ющiи да не возно́сятся въ себѣ́.
Благослови́те, язы́цы, Бо́га на́шего, и услы́шанъ сотвори́те гла́съ хвалы́ Его́,
поло́жшаго ду́шу мою́ въ живо́тъ, и не да́вшаго во смяте́нiе но́гъ мои́хъ.
Я́ко искуси́лъ ны́ еси́, Бо́же, разже́глъ ны́ еси́, я́коже разжиза́ется сребро́.
Вве́лъ ны́ еси́ въ сѣ́ть, положи́лъ еси́ ско́рби на хребтѣ́ на́шемъ.
Возве́лъ еси́ человѣ́ки на главы́ на́шя: проидо́хомъ сквозѣ́ о́гнь и во́ду, и изве́лъ еси́ ны́ въ поко́й.
Вни́ду въ до́мъ Тво́й со всесожже́нiемъ, возда́мъ Тебѣ́ моли́твы моя́,
я́же изреко́стѣ устнѣ́ мои́, и глаго́лаша уста́ моя́ въ ско́рби мое́й.
Всесожже́нiя ту́чна вознесу́ Тебѣ́ съ кади́ломъ, и овны́, вознесу́ Тебѣ́ волы́ съ козлы́.
Прiиди́те, услы́шите, и повѣ́мъ ва́мъ, вси́ боя́щiися Бо́га, ели́ка сотвори́ души́ мое́й.
Къ Нему́ усты́ мои́ми воззва́хъ, и вознесо́хъ подъ язы́комъ мои́мъ.
Непра́вду а́ще узрѣ́хъ въ се́рдцы мое́мъ, да не услы́шитъ мене́ Госпо́дь.
Сего́ ра́ди услы́ша мя́ Бо́гъ, вня́тъ гла́су моле́нiя моего́.
Благослове́нъ Бо́гъ, И́же не отста́ви моли́тву мою́ и ми́лость Свою́ от мене́.
Въ коне́цъ, въ пѣ́снехъ, псало́мъ пѣ́сни Дави́ду.
Бо́же, уще́дри ны́ и благослови́ ны, просвѣти́ лице́ Твое́ на ны́ и поми́луй ны́:
позна́ти на земли́ пу́ть Тво́й, во всѣ́хъ язы́цѣхъ спасе́нiе Твое́.
Да исповѣ́дятся Тебѣ́ лю́дiе, Бо́же, да исповѣ́дятся Тебѣ́ лю́дiе вси́.
Да возвеселя́тся и да возра́дуются язы́цы: я́ко су́диши лю́демъ правото́ю, и язы́ки на земли́ наста́виши.
Да исповѣ́дятся Тебѣ́ лю́дiе, Бо́же, да исповѣ́дятся Тебѣ́ лю́дiе вси́.
Земля́ даде́ пло́дъ сво́й: благослови́ ны, Бо́же, Бо́же на́шъ,
благослови́ ны, Бо́же: и да убоя́тся Его́ вси́ концы́ земли́.
Въ коне́цъ, псало́мъ пѣ́сни Дави́ду.
Да воскре́снетъ Бо́гъ, и расточа́тся врази́ Его́, и да бѣжа́тъ от лица́ Его́ ненави́дящiи Его́.
Я́ко изчеза́етъ ды́мъ, да изче́знутъ: я́ко та́етъ во́скъ от лица́ огня́, та́ко да поги́бнутъ грѣ́шницы от лица́ Бо́жiя:
а пра́ведницы да возвеселя́тся, да возра́дуются предъ Бо́гомъ, да насладя́тся въ весе́лiи.
Воспо́йте Бо́гу, по́йте и́мени Его́: путесотвори́те Возше́дшему на за́пады, Госпо́дь и́мя Ему́: и ра́дуйтеся предъ Ни́мъ.
Да смяту́тся от лица́ Его́, Отца́ си́рыхъ и судiи́ вдови́цъ: Бо́гъ въ мѣ́стѣ святѣ́мъ Свое́мъ.
Бо́гъ вселя́етъ единомы́сленныя въ до́мъ, изводя́ окова́нныя му́жествомъ, та́кожде преогорчева́ющыя живу́щыя во гробѣ́хъ.
Бо́же, внегда́ исходи́ти Тебѣ́ предъ людьми́ Твои́ми, внегда́ мимоходи́ти Тебѣ́ въ пусты́ни,
земля́ потрясе́ся, и́бо небеса́ ка́нуша от лица́ Бо́га Сина́ина, от лица́ Бо́га Изра́илева.
До́ждь во́ленъ отлучи́ши, Бо́же, достоя́нiю Твоему́, и изнемо́же, Ты́ же соверши́лъ еси́ е́.
Живо́тная Твоя́ живу́тъ на не́й: угото́валъ еси́ бла́гостiю Твое́ю ни́щему, Бо́же.
Госпо́дь да́стъ глаго́лъ благовѣству́ющымъ си́лою мно́гою:
Ца́рь си́лъ возлю́бленнаго, красото́ю {ра́ди красоты́} до́му раздѣли́ти коры́сти.
А́ще поспите́ посредѣ́ предѣ́лъ, крилѣ́ голуби́нѣ посре́бренѣ, и междора́мiя ея́ въ блеща́нiи зла́та:
внегда́ ра́знствитъ Небе́сный цари́ на не́й, оснѣжа́тся въ Селмо́нѣ.
Гора́ Бо́жiя, гора́ ту́чная, гора́ усыре́нная, гора́ ту́чная.
Вску́ю непщу́ете, го́ры усыре́нныя? Гора́, ю́же благоволи́ Бо́гъ жи́ти въ не́й: и́бо Госпо́дь всели́тся до конца́.
Колесни́ца Бо́жiя тма́ми те́мъ, ты́сяща гобзу́ющихъ: Госпо́дь въ ни́хъ въ Сина́и во святѣ́мъ.
Возше́лъ еси́ на высоту́, плѣни́лъ еси́ плѣ́нъ: прiя́лъ еси́ дая́нiя въ человѣ́цѣхъ, и́бо не покаря́ющыяся, е́же всели́тися.
Госпо́дь Бо́гъ благослове́нъ, благослове́нъ Госпо́дь де́нь дне́: поспѣши́тъ на́мъ Бо́гъ спасе́нiй на́шихъ.
Бо́гъ на́шъ Бо́гъ е́же спаса́ти: и Госпо́дня, Госпо́дня исхо́дища сме́ртная.
Оба́че Бо́гъ сокруши́тъ главы́ враго́въ Свои́хъ, ве́рхъ вла́съ преходя́щихъ въ прегрѣше́нiихъ свои́хъ.
Рече́ Госпо́дь: от Васа́на обращу́, обращу́ во глубина́хъ морски́хъ:
я́ко да омо́чится нога́ твоя́ въ кро́ви, язы́къ пе́съ твои́хъ от вра́гъ от него́.
Ви́дѣна бы́ша ше́ствiя Твоя́, Бо́же, ше́ствiя Бо́га моего́ Царя́, и́же во святѣ́мъ.
Предвари́ша кня́зи бли́зъ пою́щихъ, посредѣ́ дѣ́въ тимпа́нницъ.
Въ це́рквахъ благослови́те Бо́га, Го́спода от исто́чникъ Изра́илевыхъ.
Та́мо Венiами́нъ юнѣ́йшiй во у́жасѣ, кня́зи Иу́довы влады́ки и́хъ, кня́зи Завуло́ни, кня́зи Нефѳали́мли.
Заповѣ́ждь, Бо́же, си́лою Твое́ю: укрѣпи́, Бо́же, сiе́, е́же содѣ́лалъ еси́ въ на́съ.
От хра́ма Твоего́ во Иерусали́мъ Тебѣ́ принесу́тъ ца́рiе да́ры.
Запрети́ звѣре́мъ тро́стнымъ: со́нмъ юне́цъ въ ю́ницахъ людски́хъ, е́же затвори́ти искуше́нныя сребро́мъ: расточи́ язы́ки хотя́щыя бра́немъ.
Прiи́дутъ моли́твенницы от Еги́пта: Еѳiо́пiа предвари́тъ ру́ку свою́ къ Бо́гу.
Ца́рства земна́я, по́йте Бо́гу, воспо́йте Го́сподеви,
возше́дшему на небо небесе́ на восто́ки: се́, да́стъ гла́су Своему́ гла́съ си́лы.
Дади́те сла́ву Богови: на Изра́или велелѣ́пота Его́, и си́ла Его́ на о́блацѣхъ.
Ди́венъ Бо́гъ во святы́хъ Свои́хъ: Бо́гъ Изра́илевъ, То́й да́стъ си́лу и держа́ву лю́демъ Свои́мъ. Благослове́нъ Бо́гъ.
Въ коне́цъ, о измѣ́ншихся {о иму́щихъ измѣни́тися}, псало́мъ Дави́ду.
Спаси́ мя, Бо́же, я́ко внидо́ша во́ды до души́ моея́.
Углѣбо́хъ въ тимѣ́нiи глубины́, и нѣ́сть постоя́нiя: прiидо́хъ во глубины́ морскі́я, и бу́ря потопи́ мя.
Утруди́хся зовы́й, измолче́ горта́нь мо́й: исчезо́стѣ о́чи мои́, от е́же упова́ти ми́ на Бо́га моего́.
Умно́жишася па́че вла́съ главы́ моея́ ненави́дящiи мя́ ту́не: укрѣпи́шася врази́ мои́, изгоня́щiи мя́ непра́ведно: я́же не восхища́хъ, тогда́ воздая́хъ.
Бо́же, Ты́ увѣ́дѣлъ еси́ безу́мiе мое́, и прегрѣше́нiя моя́ от Тебе́ не утаи́шася.
Да не постыдя́тся о мнѣ́ терпя́щiи Тебе́, Го́споди, Го́споди си́лъ: ниже́ да посра́мятся о мнѣ́ и́щущiи Тебе́, Бо́же Изра́илевъ.
Я́ко Тебе́ ра́ди претерпѣ́хъ поноше́нiе, покры́ срамота́ лице́ мое́.
Чу́ждь бы́хъ бра́тiи мое́й и стра́ненъ сыново́мъ ма́тере моея́:
я́ко ре́вность до́му Твоего́ снѣде́ мя, и поноше́нiя понося́щихъ Ти́ нападо́ша на мя́.
И покры́хъ посто́мъ ду́шу мою́, и бы́сть въ поноше́нiе мнѣ́:
и положи́хъ одѣя́нiе мое́ вре́тище, и бы́хъ и́мъ въ при́тчу.
О мнѣ́ глумля́хуся сѣдя́щiи во вратѣ́хъ, и о мнѣ́ поя́ху пiю́щiи вино́.
А́зъ же моли́твою мое́ю къ Тебѣ́, Бо́же: вре́мя благоволе́нiя, Бо́же: во мно́жествѣ ми́лости Твоея́ услы́ши мя́, во и́стинѣ спасе́нiя Твоего́.
Спаси́ мя от бре́нiя, да не углѣ́бну: да изба́влюся от ненави́дящихъ мя́ и от глубо́кихъ во́дъ.
Да не потопи́тъ мене́ бу́ря водна́я, ниже́ да пожре́тъ мене́ глубина́, ниже́ сведе́тъ о мнѣ́ рове́нникъ у́стъ свои́хъ.
Услы́ши мя́, Го́споди, я́ко бла́га ми́лость Твоя́: по мно́жеству щедро́тъ Твои́хъ при́зри на мя́.
Не отврати́ лица́ Твоего́ от о́трока Твоего́, я́ко скорблю́: ско́ро услы́ши мя́.
Вонми́ души́ мое́й и изба́ви ю́: вра́гъ мои́хъ ра́ди изба́ви мя́.
Ты́ бо вѣ́си поноше́нiе мое́, и сту́дъ мо́й, и срамоту́ мою́: предъ Тобо́ю вси́ оскорбля́ющiи мя́.
Поноше́нiе ча́яше душа́ моя́ и стра́сть: и жда́хъ соскорбя́щаго, и не бѣ́, и утѣша́ющихъ, и не обрѣто́хъ.
И да́ша въ снѣ́дь мою́ же́лчь, и въ жа́жду мою́ напои́ша мя́ о́цта.
Да бу́детъ трапе́за и́хъ предъ ни́ми въ сѣ́ть и въ воздая́нiе и въ собла́знъ.
Да помрача́тся о́чи и́хъ, е́же не ви́дѣти, и хребе́тъ и́хъ вы́ну сляцы́.
Пролі́й на ня́ гнѣ́въ Тво́й, и я́рость гнѣ́ва Твоего́ да пости́гнетъ и́хъ.
Да бу́детъ дво́ръ и́хъ пу́стъ, и въ жили́щихъ и́хъ да не бу́детъ живы́й.
Зане́ его́же Ты́ порази́лъ еси́, ті́и погна́ша, и къ болѣ́зни я́звъ мои́хъ приложи́ша.
Приложи́ беззако́нiе къ беззако́нiю и́хъ, и да не вни́дутъ въ пра́вду Твою́.
Да потребя́тся от кни́ги живы́хъ, и съ пра́ведными да не напи́шутся.
Ни́щъ и боля́й е́смь а́зъ: спасе́нiе Твое́, Бо́же, да прiи́метъ мя́.
Восхвалю́ и́мя Бо́га моего́ съ пѣ́снiю, возвели́чу Его́ во хвале́нiи:
и уго́дно бу́детъ Бо́гу па́че телца́ ю́на, ро́ги износя́ща и па́знокти.
Да у́зрятъ ни́щiи и возвеселя́тся: взыщи́те Бо́га, и жива́ бу́детъ душа́ ва́ша.
Я́ко услы́ша убо́гiя Госпо́дь, и окова́нныя Своя́ не уничижи́.
Да восхва́лятъ Его́ небеса́ и земля́, мо́ре и вся́ живу́щая въ не́мъ.
Я́ко Бо́гъ спасе́тъ Сiо́на, и сози́ждутся гра́ди Иуде́йстiи, и вселя́тся та́мо и наслѣ́дятъ и́:
и сѣ́мя рабо́въ Твои́хъ удержи́тъ и́, и лю́бящiи и́мя Твое́ вселя́тся въ не́мъ.
Въ коне́цъ Дави́ду, въ воспомина́нiе, во е́же спасти́ мя Го́споду.
Бо́же, въ по́мощь мою́ вонми́: Го́споди, помощи́ ми потщи́ся.
Да постыдя́тся и посра́мятся и́щущiи ду́шу мою́, да возвратя́тся вспя́ть и постыдя́тся хотя́щiи ми́ зла́я:
да возвратя́тся а́бiе стыдя́щеся глаго́лющiи ми́: бла́гоже, бла́гоже.
Да возра́дуются и возвеселя́тся о Тебѣ́ вси́ и́щущiи Тебе́, Бо́же: и да глаго́лютъ вы́ну, да возвели́чится Госпо́дь, лю́бящiи спасе́нiе Твое́.
А́зъ же ни́щъ е́смь и убо́гъ, Бо́же, помози́ ми: помо́щникъ мо́й и изба́витель мо́й еси́ Ты́, Го́споди, не закосни́.
Начальнику хора. Давидово. В воспоминание.
Поспеши, Боже, избавить меня, – Господи, на помощь мне приди!
Да будет позор и стыд тем, что на душу покусились мою,
да отступят со срамом вспять радующиеся моей беде, да смутятся и отпрянут назад те, что говорят: «Ну, ну!»
Да возликуют и возвеселятся о Тебе все ищущие Тебя, да молвят непрестанно: «велик Бог!» – любящие спасение Твое.
Я же смирен и убог, Боже, скоро приди ко мне! Ты – Помощь моя, Избавитель мой; Господи, поспеши!
65:1 Для дириґетна хору.
Псалом Давидів.
Пісня.
Уся земле, покликуйте Богові:
Псалом Давидів.
Пісня.
Уся земле, покликуйте Богові:
65:2 Тобі, Боже, належиться слава в Сіоні, і Тобі має відданий бути обіт!
65:3 Ти, що молитви вислухуєш, всяке тіло до Тебе приходить!
65:4 Справи грішні зробились сильніші від нас, Ти наші гріхи пробачаєш!
65:5 Блаженний, кого вибираєш Ти та наближаєш, в оселях Твоїх спочивати той буде!
наситимось ми добром дому Твого, найсвятішим із храму Твого!
наситимось ми добром дому Твого, найсвятішим із храму Твого!
65:6 Грізні речі Ти відповідаєш нам правдою, Боже, Спасителю наш, надіє всіх кінців землі та сущих далеко на морі,
65:7 що гори ставиш Своєю силою, підперезаний міццю,
65:8 що втихомирюєш гуркіт морів, їхніх хвиль та галас народів…
65:9 і будуть боятись ознак Твоїх мешканці кінців землі.
Ти розвеселяєш країну, де вихід поранку й де вечір.
Ти розвеселяєш країну, де вихід поранку й де вечір.
65:10 Ти відвідуєш землю та поїш її, Ти збагачуєш щедро її, повний води потік Божий, Ти збіжжя готуєш її, бо Ти так приготовив її!
65:11 Ти ріллю її насичуєш вогкістю, вирівнюєш груддя її, розпускаєш дощами її, Ти благословляєш рослинність її!
65:12 Ти добром Своїм рік вкороновуєш, і стежки Твої краплями товщу течуть!
65:13 Пасовиська пустині спливаються краплями, і радістю підперезались узгір́я!
65:14 Луги зодягнулись отарами, а долини покрилися збіжжям, гукають вони та співають!
66:1 Для дириґетна хору.
Пісня.
Псалом.
Уся земле, покликуйте Богові,
Пісня.
Псалом.
Уся земле, покликуйте Богові,
66:2 виспівуйте честь Його Йменню, честь для слави Його покладіть!
66:3 Скажіть Богу: Які Твої вчинки грізні!
Через силу велику Твою Твої вороги піддадуться Тобі,
Через силу велику Твою Твої вороги піддадуться Тобі,
66:4 вся земля буде падати до ніг Твоїх, і співати Тобі буде, оспівувати Ймення Твоє!
Села.
Села.
66:5 ідіть і погляньте на Божі діла, Він грізний у ділах проти людських синів!
66:6 Він на суходіл змінив море, й переходили річку ногою, там раділи ми в Ньому!
66:7 Він царює навіки Своєю могутністю, очі Його між народами зорять, нехай не несуться відступники!
Села.
Села.
66:8 Благословляйте, народи, нашого Бога, і голос слави Його розголошуйте,
66:9 що зберіг при житті нашу душу, і не дав нозі нашій спіткнутись,
66:10 бо Ти, Боже, нас випробовував, Ти нас перетопив, як срібло перетоплюється…
66:11 Ти нас до в́язниці впровадив, Ти пута поклав нам на стегна,
66:12 Ти їздити дав був людині по головах наших, ми ввійшли до огню й до води, але на широкі місця Ти нас вивів!
66:13 Увійду я до дому Твого з цілопаленнями, обіти свої Тобі виплачу ті,
66:14 що їх вимовили мої губи й сказали були мої уста в тісноті моїй!
66:15 Цілопалення ситих тельців піднесу Тобі з димом кадильним баранячим, приготую биків із козлами.
Села.
Села.
66:16 ідіть, і послухайте, всі богобійні, а я розкажу, що Він учинив для моєї душі:
66:17 До Нього я кликав устами своїми, і хвали Йому під моїм язиком!
66:18 Коли б беззаконня я бачив у серці своїм, то Господь не почув би мене,
66:19 але Бог почув, і вислухав голос моєї молитви!
66:20 Благословенний Бог, Який не відкинув моєї молитви й Свого милосердя від мене!
67:1 Для дириґетна хору.
На струнних знаряддях.
Псалом.
Пісня.
На струнних знаряддях.
Псалом.
Пісня.
67:2 Нехай Бог помилує нас, і хай поблагословить, хай засяє над нами обличчям Своїм, Села,
67:3 щоб пізнати дорогу Твою на землі, посеред народів усіх спасіння Твоє!
67:4 Хай Тебе вихваляють народи, о Боже, хай славлять Тебе всі народи!
67:5 Нехай веселяться й співають племена, бо Ти правдою судиш народи й племена ведеш на землі!
Села.
Села.
67:6 Хай Тебе вихваляють народи, о Боже, хай славлять Тебе всі народи!
67:7 Земля врожай свій дала, Бог поблагословив нас, наш Бог!
67:8 Нехай благословляє нас Бог, і всі кінці землі хай бояться Його!
68:1 Для дириґетна хору.
Псалом Давидів.
Пісня.
Псалом Давидів.
Пісня.
68:2 Нехай воскресне Бог, і розпорошаться вороги Його, і нехай від лиця Його повтікають Його ненависники!
68:3 Як дим розвівається, так їх розвій, як топиться віск від огню, отак несправедливі загинуть перед Божим лицем!
68:4 А праведні будуть радіти, і будуть тішитися перед Богом, і веселитися в радості будуть!
68:5 Співайте Богові, виспівуйте Йменню Його, рівняйте дорогу Тому, Хто їде на хмарах, Господь Йому Ймення, та перед Ним веселіться!
68:6 Сиротам батько й вдовицям суддя, то Бог у святому мешканні Своїм!
68:7 Бог самітних уводить до дому, витягує в́язнів з кайданів, тільки відступники мешкати будуть у спаленій сонцем землі!
68:8 Боже, коли перед народом Своїм Ти виходив, коли йшов Ти пустинею, Села,
68:9 то тряслася земля, також капало небо було перед Богом, Сінай затремтів перед Богом, Богом ізраїля!
68:10 Дощ добродійний спускаєш Ти краплями, Боже, на спадок Свій перемучений міцно поставив його.
68:11 У ньому сиділо Твоє многолюддя, у Своїй доброті все готуєш Ти бідному, Боже!
68:12 Господь дає слово;
провісниць велика многота:
провісниць велика многота:
68:13 Царі військ утікають, утікають, пані ж дому розділює здобич.
68:14 Коли ви спочиваєте між обійстями то крила голубки покриті сріблом, а пера її зеленкавістю золота.
68:15 Коли Всемогутній царів розпорошував в Краї, то сніг Ти спускав на Цалмоні.
68:16 Гора Божа Башанська гора, гора верхогір́я гора та Башанська.
68:17 Верхогір́я, чого заздрісно дивитеся на ту гору, що Бог зажадав на мешкання Своє, і Господь буде мешкати там завжди?
68:18 Колесниць Божих дві десятьтисячки, тисячі багатократні, Господь із Сінаю прибув до святині.
68:19 Ти піднявся був на висоту, полонених набрав, узяв дари ради людини, і відступники мешкати будуть у Господа Бога також.
68:20 Благословенний Господь, тягарі Він щоденно нам носить, Бог наше спасіння!
Села.
Села.
68:21 Бог для нас Бог спасіння, і в Господа Владики виходи смерти!
68:22 Але розторощить Бог голову Своїх ворогів, маківку, вкриту волоссям, того, хто в гріхах своїх ходить!
68:23 Промовив Господь: Я спроваджу з Башану тебе, з глибин моря спроваджу,
68:24 щоб ти ногу свою мив у крові, щоб язик твоїх псів мав частину свою в ворогів!
68:25 Походи Твої, Боже, бачено, походи Бога мого у святині мого Царя:
68:26 Попереду йшли співаки, потому грачі, посеред дівчат, що бряжчали на бубнах:
68:27 Благословляйте на зборах Бога, Господа, ви, хто від джерел ізраїля!
68:28 Там Веніямин молодий, їхній володар, князі Юди, їхні полки, князі Завулона, князі Нефталима.
68:29 Твій Бог наказав тобі силу, будь силою, Боже, того, кого нам учинив!
68:30 із храму Твого на Єрусалимі царі привезуть Тобі дара.
68:31 Погрози звірині в очереті, череді волів разом з телятами людськими, понищ тих, хто кавалками срібла милується, розпорош ті народи, що воєн бажають!
68:32 Прийдуть з Єгипту посли, і руки свої Куш простягне до Бога.
68:33 Царства землі, співайте Богові, виспівуйте Господа, Села,
68:34 що їздить в відвічному небі небес.
Ось Він загримить Своїм голосом, голосом сильним.
Ось Він загримить Своїм голосом, голосом сильним.
68:35 Визнайте Богові силу, величність Його над ізраїлем, а в хмарах потуга Його!
68:36 Бог грізний у святинях Своїх, Бог ізраїлів Він, що народові дає силу й міць, Бог благословенний!
69:1 Для дириґетна хору.
На спів: «Лелії».
Давидів.
На спів: «Лелії».
Давидів.
69:2 Спаси мене, Боже, бо води вже аж до душі підійшли!
69:3 Я загруз у глибокім багні, і нема на чім стати, ввійшов я до водних глибин, і мене залила течія!
69:4 Я змучився в крику своїм, висохло горло моє, очі мої затуманились від виглядання надії від Бога мого!…
69:5 Тих, хто мене без причини ненавидить, стало більш, як волосся на моїй голові, набралися сили мої вороги, що безвинно мене переслідують, чого не грабував, те вертаю!
69:6 Боже, Ти знаєш глупоту мою, а гріхи мої перед Тобою не сховані!
69:7 Нехай через мене не матимуть стиду оті, хто на Тебе надіється, Господи, Господи Саваоте;
нехай через мене не матимуть сорому ті, хто шукає Тебе, Боже ізраїлів,
нехай через мене не матимуть сорому ті, хто шукає Тебе, Боже ізраїлів,
69:8 бо я ради Тебе зневагу ношу, ганьба покрила обличчя моє!…
69:9 Для братів своїх став я відчужений, і чужий для синів своєї матері,
69:10 бо ревність до дому Твойого з́їдає мене, і зневаги Твоїх зневажальників спадають на мене,
69:11 і постом я виплакав душу свою, а це сталось мені на зневагу…
69:12 За одежу надів я верету, і за приказку став я для них:
69:13 про мене балакають ті, хто в брамі сидить, і пісні тих, хто п́янке попиває…
69:14 А я молитва моя до Тебе, Господи, в часі Твоєї зичливости;
в многоті милосердя Твойого подай мені відповідь про певність спасіння Твого,
в многоті милосердя Твойого подай мені відповідь про певність спасіння Твого,
69:15 визволь з болота мене, щоб я не втопився, щоб я урятований був від своїх ненависників та від глибокости вод!
69:16 Хай мене не заллє водяна течія, і хай глибінь мене не проковтне, і нехай своїх уст не замкне надо мною безодня!
69:17 Обізвися до мене, о Господи, в міру доброї ласки Своєї, в міру великости Свого милосердя звернися до мене,
69:18 і обличчя Свого не ховай від Свого раба, бо тісно мені, озвися ж небаром до мене,
69:19 наблизись до моєї душі, порятуй же її, ради моїх ворогів відкупи Ти мене!…
69:20 Ти знаєш наругу мою, і мій сором та ганьбу мою, перед Тобою всі мої вороги!
69:21 Моє серце зламала наруга, і невигойний мій сором: я чекав співчуття та немає його, і потішителів та не знайшов!
69:22 і жовчі поклали у мій хліб потішення, а в спразі моїй оцтом мене напували…
69:23 Бодай пасткою стала їм їхня трапеза, а їхні учти тенетами,
69:24 бодай їхні очі потемніли, щоб їм не бачити, а їхні клуби хай завжди хитаються!
69:25 Вилий на них Свою ревність, а полум́я гніву Твого нехай їх доганяє!
69:26 Нехай їхнє село опустошене буде, хай мешканця в їхніх наметах не буде!
69:27 Бо кого Ти був збив, вони ще переслідують, і побільшують муки раненим Тобою…
69:28 Додай же гріха на їхній гріх, щоб вони не ввійшли в справедливість Твою,
69:29 нехай скреслені будуть із книги життя, і хай не будуть записані з праведними!…
69:30 А я бідний та хворий, але, Боже, спасіння Твоє мене чинить могутнім,
69:31 і я піснею буду хвалити ім́я Боже, співом вдячним Його величатиму!
69:32 і буде для Господа краща вона від вола, від бика, що роги він має, що копита роздвоєні має.
69:33 Побачать слухняні, і будуть радіти, хто ж Бога шукає нехай оживе ваше серце,
69:34 бо до вбогих Господь прислухається, і в́язнями Своїми не гордує Він!
69:35 Нехай хвалять Його небеса та земля, море й усе, що в них рухається,
69:36 бо спасе Бог Сіона, і збудує для Юди міста, і замешкають там, і вспадкують його,
69:37 і нащадки рабів Його посядуть його, й ті, хто любить ім́я Його, житимуть в нім!
70:1 Для дириґетна хору.
Давидів.
На пам́ятку.
Давидів.
На пам́ятку.
70:2 Поквапся спасти мене, Боже, Господи, поспішися ж на поміч мені!
70:3 Нехай посоромлені будуть, і хай застидаються ті, хто шукає моєї душі, щоб схопити її!
Нехай подадуться назад, і нехай посоромлені будуть усі, хто бажає для мене лихого!
Нехай подадуться назад, і нехай посоромлені будуть усі, хто бажає для мене лихого!
70:4 Бодай повернулися з соромом ті, хто говорить на мене: Ага!
Ага!
Ага!
70:5 Нехай тішаться та веселяться Тобою усі, хто шукає Тебе, та хто любить спасіння Твоє, і хай завжди говорять: Хай буде великий Господь!
70:6 А я вбогий та бідний, поспіши ж Ти до Мене, о Боже: моя поміч і мій оборонець то Ти, Боже мій, не спізняйся!
Латинский (Nova Vulgata)
Языки
- Добавить язык
- Церковнослав. (цс)
- Церковнослав. (рус. гражд.)
- Рус. (Синодальный)
- Рус. (Синод. с ударе́-ми)
- Рус. (Юнгеров)
- Рус. (Бируковы)
- Рус. (прп. Макарий Алтайский)
- Arab (AVD)
- Azerbaijani
- Armenian
- Bulgarian
- Chinese (simpl.)
- Croatian (S&D)
- Czech (Bible Kralicka [1613])
- English (NKJV)
- English (KJV)
- English (NRSV)
- Estonian
- Finnish (1992)
- French (LSG)
- Georgian
- German (MLU, 1912)
- German (GNB)
- Greek (NT Byz)
- Greek (TGV)
- Greek (LXX, Rahlfs)
- Hebrew
- Italian
- Kyrgyz
- Romanian
- Polish
- Portuguese
- Serbian (synod.)
- Serbian
- Spanish (RVR 1995)
- Swedish (Folkbibeln)
- Tajik
- Ukrainian (Homenko)
65:1 Magistro chori. PSALMUS. David. Canticum.
65:2 Te decet hymnus, Deus, in Sion; et tibi reddetur votum in Ierusalem.
65:3 Qui audis orationem, ad te omnis caro veniet propter iniquitatem.
65:4 Etsi praevaluerunt super nos impietates nostrae, tu propitiaberis eis.
65:5 Beatus, quem elegisti et assumpsisti; inhabitabit in atriis tuis. Replebimur bonis domus tuae, sanctitate templi tui.
65:6 Mirabiliter in aequitate exaudies nos, Deus salutis nostrae, spes omnium finium terrae et maris longinqui.
65:7 Firmans montes in virtute tua, accinctus potentia.
65:8 Compescens sonitum maris, sonitum fluctuum eius et tumultum populorum.
65:9 Et timebunt, qui habitant terminos terrae, a signis tuis; exitus orientis et occidentis delectabis.
65:10 Visitasti terram et inebriasti eam; multiplicasti locupletare eam. Flumen Dei repletum est aquis; parasti frumenta illorum, quoniam ita parasti eam.
65:11 Sulcos eius irrigans, glebas eius complanans; imbribus emollis eam, benedicis germini eius.
65:12 Coronasti annum benignitate tua, et vestigia tua stillabunt pinguedinem.
65:13 Stillabunt pascua deserti, et exsultatione colles accingentur.
65:14 Induta sunt ovibus prata, et valles abundabunt frumento; clamabunt, etenim hymnum dicent.
66:1 Magistro chori. Canticum. PSALMUS. Iubilate Deo, omnis terra,
66:2 psalmum dicite gloriae nominis eius, glorificate laudem eius.
66:3 Dicite Deo: «Quam terribilia sunt opera tua. Prae multitudine virtutis tuae blandientur tibi inimici tui.
66:4 Omnis terra adoret te et psallat tibi, psalmum dicat nomini tuo».
66:5 Venite et videte opera Dei, terribilis in adinventionibus super filios hominum.
66:6 Convertit mare in aridam, et in flumine pertransibunt pede; ibi laetabimur in ipso.
66:7 Qui dominatur in virtute sua in aeternum, oculi eius super gentes respiciunt; rebelles non exaltentur in semetipsis.
66:8 Benedicite, gentes, Deum nostrum et auditam facite vocem laudis eius;
66:9 qui posuit animam nostram ad vitam et non dedit in commotionem pedes nostros.
66:10 Quoniam probasti nos, Deus; igne nos examinasti, sicut examinatur argentum.
66:11 Induxisti nos in laqueum, posuisti tribulationes in dorso nostro.
66:12 Imposuisti homines super capita nostra, transivimus per ignem et aquam, et eduxisti nos in refrigerium.
66:13 Introibo in domum tuam in holocaustis; reddam tibi vota mea,
66:14 quae protulerunt labia mea, et locutum est os meum in tribulatione mea.
66:15 Holocausta medullata offeram tibi cum incenso arietum, offeram tibi boves cum hircis.
66:16 Venite, audite, et narrabo, omnes, qui timetis Deum, quanta fecit animae meae.
66:17 Ad ipsum ore meo clamavi et exaltavi in lingua mea.
66:18 Iniquitatem si aspexi in corde meo, non exaudiet Dominus.
66:19 Propterea exaudivit Deus, attendit voci deprecationis meae.
66:20 Benedictus Deus, qui non amovit orationem meam et misericordiam suam a me.
67:1 Magistro chori. Fidibus. PSALMUS. Canticum.
67:2 Deus misereatur nostri et benedicat nobis; illuminet vultum suum super nos,
67:3 ut cognoscatur in terra via tua, in omnibus gentibus salutare tuum.
67:4 Confiteantur tibi populi, Deus; confiteantur tibi populi omnes.
67:5 Laetentur et exsultent gentes, quoniam iudicas populos in aequitate et gentes in terra dirigis.
67:6 Confiteantur tibi populi, Deus; confiteantur tibi populi omnes.
67:7 Terra dedit fructum suum; benedicat nos Deus, Deus noster,
67:8 benedicat nos Deus, et metuant eum omnes fines terrae.
68:1 Magistro chori. David. PSALMUS. Canticum.
68:2 Exsurgit Deus, et dissipantur inimici eius; et fugiunt, qui oderunt eum, a facie eius.
68:3 Sicut dissipatur fumus, tu dissipas; sicut fluit cera a facie ignis, sic pereunt peccatores a facie Dei.
68:4 Et iusti laetentur et exsultent in conspectu Dei et delectentur in laetitia.
68:5 Cantate Deo, psalmum dicite nomini eius; iter facite ei, qui fertur super nubes: Dominus nomen illi. Iubilate in conspectu eius;
68:6 pater orphanorum et iudex viduarum, Deus in habitaculo sancto suo.
68:7 Deus, qui inhabitare facit desolatos in domo, qui educit vinctos in prosperitatem; verumtamen rebelles habitabunt in arida terra. -
68:8 Deus, cum egredereris in conspectu populi tui, cum pertransires in deserto,
68:9 terra mota est, etiam caeli distillaverunt a facie Dei Sinai, a facie Dei Israel.
68:10 Pluviam voluntariam effundebas, Deus; hereditatem tuam infirmatam, tu refecisti eam.
68:11 Animalia tua habitabant in ea, parasti in bonitate tua pauperi, Deus.
68:12 Dominus dat verbum; virgines annuntiantes bona sunt agmen ingens:
68:13 «Reges exercituum fugiunt, fugiunt, et species domus dividit spolia.
68:14 Et vos dormitis inter medias caulas: alae columbae nitent argento, et pennae eius pallore auri.
68:15 Dum dispergit Omnipotens reges super eam, nive dealbatur Selmon».
68:16 Mons Dei mons Basan, mons cacuminum mons Basan.
68:17 Ut quid invidetis, montes cacuminum, monti, in quo beneplacitum est Deo inhabitare? Etenim Dominus habitabit in finem.
68:18 Currus Dei decem milia milium: Dominus venit de Sinai in sancta.
68:19 Ascendisti in altum, captivam duxisti captivitatem; accepisti in donum homines, ut etiam rebelles habitent apud Dominum Deum.
68:20 Benedictus Dominus die cotidie; portabit nos Deus salutarium nostrorum.
68:21 Deus noster, Deus ad salvandum; et Domini, Domini exitus mortis.
68:22 Verumtamen Deus confringet capita inimicorum suorum, verticem capillatum perambulantium in delictis suis.
68:23 Dixit Dominus: «Ex Basan reducam, reducam de profundo maris,
68:24 ut intingatur pes tuus in sanguine, lingua canum tuorum ex inimicis portionem inveniat».
68:25 Viderunt ingressus tuos, Deus, ingressus Dei mei, regis mei in sancta.
68:26 Praecedunt cantores, postremi veniunt psallentes. in medio iuvenculae tympanistriae.
68:27 «In ecclesiis benedicite Deo, Domino, vos de fontibus Israel».
68:28 Ibi Beniamin adulescentulus ducens eos, principes Iudae cum turma sua, principes Zabulon, principes Nephthali.
68:29 Manda, Deus, virtuti tuae; confirma hoc, Deus, quod operatus es in nobis.
68:30 A templo tuo in Ierusalem tibi afferent reges munera.
68:31 Increpa feram arundinis, congregationem taurorum in vitulis populorum: prosternant se cum laminis argenti. Dissipa gentes, quae bella volunt.
68:32 Venient optimates ex Aegypto, Aethiopia praeveniet manus suas Deo.
68:33 Regna terrae, cantate Deo, psallite Domino, psallite Deo,
68:34 qui fertur super caelum caeli ad orientem; ecce dabit vocem suam, vocem virtutis.
68:35 Tribuite virtutem Deo. Super Israel magnificentia eius, et virtus eius in nubibus.
68:36 Mirabilis, Deus, de sanctuario tuo! Deus Israel ipse tribuet virtutem et fortitudinem plebi suae. Benedictus Deus!
69:1 Magistro chori. Secundum» Lilia...». David.
69:2 Salvum me fac, Deus, quoniam venerunt aquae usque ad guttur meum.
69:3 Infixus sum in limo profundi, et non est substantia; veni in profunda aquarum, et fluctus demersit me.
69:4 Laboravi clamans, raucae factae sunt fauces meae; defecerunt oculi mei, dum spero in Deum meum.
69:5 Multiplicati sunt super capillos capitis mei, qui oderunt me gratis. Confortati sunt, qui persecuti sunt me inimici mei mendaces; quae non rapui, tunc exsolvebam.
69:6 Deus, tu scis insipientiam meam, et delicta mea a te non sunt abscondita.
69:7 Non erubescant in me, qui exspectant te, Domine, Domine virtutum. Non confundantur super me, qui quaerunt te, Deus Israel.
69:8 Quoniam propter te sustinui opprobrium, operuit confusio faciem meam;
69:9 extraneus factus sum fratribus meis et peregrinus filiis matris meae.
69:10 Quoniam zelus domus tuae comedit me, et opprobria exprobrantium tibi ceciderunt super me.
69:11 Et flevi in ieiunio animam meam, et factum est in opprobrium mihi.
69:12 Et posui vestimentum meum cilicium, et factus sum illis in parabolam.
69:13 Adversum me loquebantur, qui sedebant in porta, et in me canebant, qui bibebant vinum.
69:14 Ego vero orationem meam ad te, Domine, in tempore beneplaciti, Deus. In multitudine misericordiae tuae exaudi me, in veritate salutis tuae.
69:15 Eripe me de luto, ut non infigar, eripiar ab iis, qui oderunt me, et de profundis aquarum.
69:16 Non me demergat fluctus aquarum, neque absorbeat me profundum, neque urgeat super me puteus os suum.
69:17 Exaudi me, Domine, quoniam benigna est misericordia tua; secundum multitudinem miserationum tuarum respice in me.
69:18 Et ne avertas faciem tuam a puero tuo; quoniam tribulor, velociter exaudi me.
69:19 Accede ad animam meam, vindica eam, propter inimicos meos redime me.
69:20 Tu scis opprobrium meum et confusionem meam et reverentiam meam. - In conspectu tuo sunt omnes, qui tribulant me;
69:21 opprobrium contrivit cor meum, et elangui. Et sustinui, qui simul contristaretur, et non fuit, et qui consolaretur, et non inveni.
69:22 Et dederunt in escam meam fel et in siti mea potaverunt me aceto.
69:23 Fiat mensa eorum coram ipsis in laqueum et in retributiones et in scandalum.
69:24 Obscurentur oculi eorum, ne videant, et lumbos eorum semper infirma.
69:25 Effunde super eos iram tuam, et furor irae tuae comprehendat eos.
69:26 Fiat commoratio eorum deserta, et in tabernaculis eorum non sit qui inhabitet.
69:27 Quoniam, quem tu percussisti, persecuti sunt, et super dolorem eius, quem vulnerasti, addiderunt.
69:28 Appone iniquitatem super iniquitatem eorum, et non veniant ad iustitiam tuam.
69:29 Deleantur de libro viventium et cum iustis non scribantur.
69:30 Ego autem sum pauper et dolens; salus tua, Deus, suscipit me.
69:31 Laudabo nomen Dei cum cantico et magnificabo eum in laude.
69:32 Et placebit Domino super taurum, super vitulum cornua producentem et ungulas.
69:33 Videant humiles et laetentur; quaerite Deum, et vivet cor vestrum,
69:34 quoniam exaudivit pauperes Dominus et vinctos suos non despexit.
69:35 Laudent illum caeli et terra, maria et omnia reptilia in eis.
69:36 Quoniam Deus salvam faciet Sion et aedificabit civitates Iudae; et inhabitabunt ibi et possidebunt eam.
69:37 Et semen servorum eius hereditabunt eam; et, qui diligunt nomen eius, habitabunt in ea.
70:1 Magistro chori. David. Ad commemorandum.
70:2 Deus, in adiutorium meum intende; Domine, ad adiuvandum me festina.
70:3 Confundantur et revereantur, qui quaerunt animam meam. Avertantur retrorsum et erubescant, qui volunt mihi mala.
70:4 Convertantur propter confusionem suam, qui dicunt mihi: «Euge, euge».
70:5 Exsultent et laetentur in te omnes, qui quaerunt te; et dicant semper: «Magnificetur Deus», qui diligunt salutare tuum.
70:6 Ego vero egenus et pauper sum; Deus, ad me festina. Adiutor meus et liberator meus es tu; Domine, ne moreris.