И рече́ дави́дъ: Соломо́нъ сы́нъ мо́й дѣ́тищь мла́дъ, до́мъ же е́же созида́ти Го́сподеви въ вели́чество высо́ко, во и́мя и въ сла́ву во всю́ зе́млю, угото́влю ему́. И угото́ва дави́дъ [всего́] мно́жество пре́жде сконча́нiя своего́.

И призва́ дави́дъ Соломо́на сы́на своего́ и заповѣ́да ему́, да сози́ждетъ до́мъ Го́споду Бо́гу Изра́илеву.

Рече́ же дави́дъ къ Соломо́ну: ча́до, мнѣ́ бя́ше въ се́рдцы, да сози́жду до́мъ и́мени Го́спода Бо́га моего́:

и бы́сть сло́во Госпо́дне ко мнѣ́, глаго́лющее: мно́ги кро́ви пролiя́лъ еси́ и мно́ги бра́ни сотвори́лъ еси́, не сози́ждеши до́му и́мени моему́, я́ко мно́ги кро́ви пролiя́лъ еси́ на зе́млю предо мно́ю:

се́, сы́нъ роди́тся тебѣ́, се́й бу́детъ му́жъ поко́я, и упоко́ю его́ от всѣ́хъ вра́гъ его́ о́крестъ, зане́ Соломо́нъ и́мя ему́, и ми́ръ и поко́й да́мъ ему́ надъ Изра́илемъ во дни́ его́:

то́й сози́ждетъ до́мъ и́мени моему́, и то́й бу́детъ мнѣ́ въ сы́на, и а́зъ бу́ду ему́ во отца́: и испра́влю престо́лъ ца́рства его́ во Изра́или до вѣ́ка:

ны́нѣ у́бо, сы́не мо́й, бу́детъ Госпо́дь съ тобо́ю и благопоспѣши́тъ, и сози́ждеши до́мъ Го́споду Бо́гу твоему́, я́коже глаго́ла о тебѣ́:

да да́стъ же тебѣ́ прему́дрость и ра́зумъ Госпо́дь и да укрѣпи́тъ тя́ надъ Изра́илемъ, е́же храни́ти и твори́ти зако́нъ Го́спода Бо́га твоего́:

тогда́ благопоспѣши́тъ, а́ще сохрани́ши твори́ти за́повѣди и судьбы́, я́же повелѣ́ Госпо́дь Моисе́ови, [да учи́тъ] Изра́иля: мужа́йся и крѣпи́ся, не бо́йся, ниже́ устраши́ся:

и се́, а́зъ по убо́жеству моему́ угото́вахъ на до́мъ Госпо́день зла́та тала́нтовъ сто́ ты́сящъ, и сребра́ ты́сяща ты́сящъ тала́нтовъ, мѣ́дь же и желѣ́зо, ему́же нѣ́сть вѣ́са, поне́же мно́жество е́сть, и древа́ и ка́менiя угото́вахъ, и къ си́мъ да приложи́ши:

и съ тобо́ю Госпо́дь, и приложи́ши ко мно́жеству творя́щихъ дѣла́, худо́жницы, и строи́телiе ка́менiй, и древодѣ́ле, и вся́къ мудре́цъ во вся́цѣмъ дѣ́лѣ,

въ зла́тѣ и сребрѣ́, въ мѣ́ди и желѣ́зѣ нѣ́сть числа́: воста́ни у́бо и твори́, и Госпо́дь съ тобо́ю.

И повелѣ́ дави́дъ всѣ́мъ нача́лникомъ Изра́илевымъ, да помога́ютъ Соломо́ну сы́ну его́, глаго́ля:

не Госпо́дь ли съ ва́ми? и даде́ ва́мъ поко́й о́крестъ, зане́ даде́ въ ру́ки ва́шя живу́щихъ на земли́, и покоре́на земля́ предъ Го́сподемъ и предъ людьми́ его́:

ны́нѣ у́бо дади́те сердца́ ва́ша и ду́шы ва́шя е́же взыска́ти Го́спода Бо́га ва́шего, и воста́ните и созида́йте святы́ню Го́споду Бо́гу ва́шему, да внесе́тся киво́тъ завѣ́та Госпо́дня и сосу́ды святы́я богови въ до́мъ созида́емый и́мени Госпо́дню.

Украинский (Огієнко)

І Давид сказав: Це той дім Господа Бога, і це жертівник на цілопалення для Ізраїля!

І сказав Давид, щоб зібрати приходьків, що були в Ізраїлевому Краї, і поставив каменярів тесати брили каміння, щоб збудувати Божого дома.

І заготовив Давид силу заліза на цвяхи для брамних дверей та на клямри, і таку силу міді, що їй не було ваги,

і кедрового дерева без числа, бо сидоняни та тиряни спровадили Давидові силу кедрового дерева.

І сказав Давид: Мій син Соломон ще юнак та тендітний, приготую ж йому все на цей храм на збудування для Господа, щоб піднести його високо на славу та на велич для всіх країв.
Приготую ж я все для нього!
І Давид заготовив безліч усього перед своєю смертю.

І він покликав сина свого Соломона, і наказав йому збудувати храм для Господа, Бога Ізраїля.

І сказав Давид до Соломона: Сину мій, я мав на своєму серці вибудувати храм для Ймення Господа, Бога мого.

Та було про мене Господнє слово, кажучи: Безліч крови пролив ти та війни великі провадив.
Не збудуєш ти храма для Мого Ймення, бо багато крови пролив ти на землю перед лицем Моїм!

Ось народиться тобі син, він буде муж мирний, і Я дам йому мир від усіх ворогів його навколо, бо Соломон буде ім́я йому, і Я дам на Ізраїля за його днів мир та тишу.

Він збудує храм для Мого Ймення, і він буде Мені за сина, а Я йому за Батька, і Я міцно поставлю трона царства його над Ізраїлем аж навіки!

Тепер, сину мій, нехай Господь буде з тобою, і буде щастити тобі, і збудуєш ти дім для Господа, Бога свого, як говорив Він про тебе.

Тільки нехай дасть тобі Господь розум та розважність, і нехай поставить тебе над Ізраїлем, і ти будеш стерегти Закон Господа, Бога свого.

Тоді буде щастити тобі, якщо будеш додержувати, щоб чинити устави та права, які наказав був Господь Мойсеєві про Ізраїля.
Будь сильний та міцний, не бійся й не страхайся!

І ось я в скудоті своїй заготовив для Господнього дому сто тисяч талантів золота та тисячу тисяч талантів срібла, а для міді та для заліза нема ваги, бо безліч того;
і дерева, і каміння заготовив я, а ти до них додаси.

А в тебе безліч робітників для праці, теслярів і каменярів та дереворубів, та всяких здібних на всяку роботу.

Золоту, сріблу, і міді та залізу нема числа.
Стань і зроби, і нехай Господь буде з тобою!

І наказав Давид усім Ізраїлевим князям, щоб допомагали синові його Соломонові:

Чи Господь, Бог ваш, не з вами?
І Він дав вам мир навколо, бо дав у мою руку мешканців цієї землі, і була здобута ця земля перед лицем Господа та перед народом Його.

Тепер прихиліть серце ваше та душу вашу, щоб шукати Господа, Бога вашого.
І встаньте, і збудуйте святиню Господа Бога, щоб перенести ковчега Господнього заповіту та святі Божі речі до храму, збудованого для Господнього Ймення.

Немецкий (GNB)

Языки

Deshalb sagte er: »Hier soll der Tempel für den HERRN, unseren Gott, gebaut werden und der Altar, auf dem die Brandopfer der Israeliten dargebracht werden.«

David ließ aus dem ganzen Land die Fremden zusammenholen, die in Israel Aufnahme gefunden hatten, und ließ sie als Steinhauer arbeiten. Sie mussten die großen Quadersteine behauen, aus denen das Haus Gottes gebaut werden sollte.

Er ließ auch eine Menge Eisen heranschaffen, aus dem Nägel für die Torflügel und Klammern für das Mauerwerk hergestellt werden sollten, und solche Mengen von Bronze, dass man sie gar nicht wiegen konnte.

Auch ungezählte Zedernstämme wurden gelagert, denn die Leute von Sidon und Tyrus brachten David große Mengen von Zedernholz.

Er sagte sich nämlich: »Mein Sohn Salomo ist noch jung und unerfahren; aber der Tempel des HERRN muss ein so großartiger Bau werden, dass er in der ganzen Welt bewundert und gerühmt wird. Ich werde deshalb alles für ihn vorbereiten.«

So traf David selbst noch vor seinem Tod alle nötigen Vorkehrungen für den Bau.

Dann rief er seinen Sohn Salomo zu sich und gab ihm den Auftrag, einen Tempel für den HERRN, den Gott Israels, zu bauen.

Er sagte zu ihm: »Mein Sohn, ich selbst hatte mir vorgenommen, ein Haus für den Namen des HERRN, meines Gottes, zu bauen.

Doch da erging an mich das Wort des HERRN, er sagte zu mir: ́Du hast ständig Kriege geführt und viel Blut vergossen. Darum sollst du kein Haus für mich bauen.

Doch dir wurde ein Sohn geboren, Salomo; er wird, wie sein Name sagt, ein Mann des Friedens sein. Ich selbst werde dafür sorgen, dass Israel unter seiner Regierung in Ruhe und Frieden leben kann, von keinem Feind bedroht.

Er soll das Haus für mich bauen. Er wird mein Sohn sein und ich will sein Vater sein; ich will seiner Königsherrschaft über Israel für immer Bestand geben.́

Nun ist es so weit, mein Sohn! Der HERR, dein Gott, stehe dir bei, damit dir der Bau seines Tempels gelingt, wie er es zugesagt hat.

Der HERR, dein Gott, gebe dir Klugheit und Einsicht! Er wird dich zum Herrscher über Israel einsetzen mit dem Auftrag, dass du sein Gesetz genau befolgst.

Wenn du alle Gebote und Vorschriften beachtest, die er Mose für das Volk Israel gegeben hat, wirst du Erfolg haben. Lass dich nicht beirren und hab keine Angst, sondern sei mutig und entschlossen!

Denk daran, dass ich trotz aller Schwierigkeiten hundertmal 1000 Zentner Gold und tausendmal 1000 Zentner Silber für den Tempel zusammengebracht habe, dazu solche Mengen von Eisen und Bronze, dass man sie gar nicht wiegen kann. Auch Holz und Steine für den Bau habe ich beschafft und du wirst noch mehr herbeischaffen.

Eine große Zahl von Bauarbeitern steht dir zur Verfügung: Steinmetzen, Maurer und Zimmerleute, ebenso zahllose Kunsthandwerker,

die Arbeiten in Gold, Silber, Eisen und Bronze ausführen können. Geh also ans Werk, der HERR wird dir helfen!«

Allen führenden Männern in Israel befahl David, seinen Sohn Salomo beim Bau des Tempels zu unterstützen.

Er sagte zu ihnen: »Vergesst nicht, dass der HERR, euer Gott, euch geholfen hat! Er hat euch Ruhe verschafft an allen Grenzen ringsum. Die früheren Besitzer dieses Landes hat er in meine Gewalt gegeben, sodass es nun dem HERRN und seinem Volk gehört.

Richtet darum euer Sinnen und Trachten darauf, den HERRN, euren Gott, zu suchen und nach seinem Willen zu fragen! Geht ans Werk und baut ihm zu Ehren das Heiligtum, damit die Bundeslade und die heiligen Geräte in das Haus kommen, das für den Namen des HERRN errichtet wird!«