Скрыть

Ца́рствъ 1-я, Глава 5

Толкования
Толкования главы
    5:3
    5:4
    5:5
    5:7
    5:8
    5:9
    5:11
    5:12
    Церковнославянский (рус)
    И взя́ша иноплеме́н­ницы киво́тъ Бо́жiй и изнесо́ша его́ от­ Авенезе́ра во азо́тъ:
    и взя́ша иноплеме́н­ницы киво́тъ Госпо́день и внесо́ша его́ въ хра́мъ даго́новъ, и поста́виша его́ бли́зъ даго́на.
    И обу́треневаша азо́тяне нау́трiе и внидо́ша въ хра́мъ даго́новъ: и уви́дѣша, и се́, даго́нъ паде́ на зе́млю на лице́ свое́ предъ киво́томъ Бо́жiимъ. И воз­двиго́ша даго́на, и поста́виша его́ на мѣ́стѣ сво­е́мъ.
    И бы́сть егда́ воста́ша зау́тра, и се́, даго́нъ лежа́­ше лице́мъ на земли́ предъ киво́томъ завѣ́та Госпо́дня: глава́ же даго́нова и о́бѣ плеснѣ́ но́гъ его́ отъ­я́ты на пра́зѣ осо́бо ка́яждо, и о́бѣ дла́ни ру́къ его́ лежа́щѣ при­­ две́рехъ, то́чiю тру́пъ даго́новъ оста́ся.
    Того́ ра́ди не вступа́ютъ жерцы́ даго́новы и вси́ входя́щiи въ хра́мъ даго́новъ на пра́гъ до́му даго́нова во азо́тѣ да́же до дне́ сего́: я́ко преступа́юще преступа́ютъ.
    И отяготѣ́ рука́ Госпо́дня на азо́тѣ, и наведе́ на ни́хъ, и воскипѣ́ и́мъ на сѣда́лищахъ и́хъ, во азо́тѣ и въ предѣ́лѣхъ его́, и посредѣ́ страны́ его́ умно́жишася мы́шы: и бы́сть смуще́нiе сме́рти вели́ко во гра́дѣ.
    И ви́дѣша му́жiе азо́тстiи, я́ко та́ко [бы́сть], и глаго́лаша: я́ко не пребу́детъ киво́тъ Бо́га Изра́илева съ на́ми, я́ко же́стока рука́ его́ на ны́ и на даго́на бо́га на́­шего.
    И посла́в­ше собра́ша во­ево́дъ иноплеме́н­ничихъ къ себѣ́ и глаго́лаша: что́ сотвори́мъ киво́ту Бо́га Изра́илева? И рѣ́ша геѳе́е: да пре́йдетъ киво́тъ Бо́га Изра́илева къ на́мъ въ ге́ѳъ. И пре́йде киво́тъ Бо́га Изра́илева въ ге́ѳъ.
    И бы́сть по преше́­ст­вiи его́, и бы́сть рука́ Госпо́дня на гра́дѣ, мяте́жъ ве́лiй зѣло́: и порази́ му́жы гра́да от­ ма́ла до вели́ка, и порази́ и́хъ на сѣда́лищахъ и́хъ. И сотвори́ша геѳе́е себѣ́ сѣда́лища [зла́та],
    и от­пусти́ша киво́тъ Бо́жiй во Аскало́нъ. И бы́сть егда́ вни́де киво́тъ Бо́га Изра́илева во Аскало́нъ, и возопи́ша Аскалони́тяне глаго́люще: почто́ воз­врати́сте киво́тъ Бо́га Изра́илева къ на́мъ, умори́ти ны́ и лю́ди на́шя?
    И посла́ша и собра́ша вся́ во­ево́ды иноплеме́н­ничи и рѣ́ша: от­пусти́те киво́тъ Бо́га Изра́илева, и да поста́вит­ся на мѣ́стѣ сво­е́мъ, и да не умори́тъ на́съ и люді́й на́шихъ. Я́ко бы́сть мяте́жъ сме́рти во все́мъ гра́дѣ тя́жекъ зѣло́, егда́ вни́де киво́тъ Бо́га Изра́илева та́мо.
    И живу́щiи и не уме́ршiи уязви́шася на сѣда́лищахъ, и взы́де во́пль гра́да до небесе́.
    فَأَخَذَ الْفِلِسْطِينِيُّونَ تَابُوتَ اللهِ وَأتَوْا بِهِ مِنْ حَجَرِ الْمَعُونَةِ إِلَى أَشْدُودَ.
    وَأَخَذَ الْفِلِسْطِينِيُّونَ تَابُوتَ اللهِ وَأَدْخَلُوهُ إِلَى بَيْتِ دَاجُونَ، وَأَقَامُوهُ بِقُرْبِ دَاجُونَ.
    وَبَكَّرَ الأَشْدُودِيُّونَ فِي الْغَدِ وَإِذَا بِدَاجُونَ سَاقِطٌ عَلَى وَجْهِهِ إِلَى الأَرْضِ أَمَامَ تَابُوتِ الرَّبِّ، فَأَخَذُوا دَاجُونَ وَأَقَامُوهُ فِي مَكَانِهِ.
    وَبَكَّرُوا صَبَاحًا فِي الْغَدِ وَإِذَا بِدَاجُونَ سَاقِطٌ عَلَى وَجْهِهِ عَلَى الأَرْضِ أَمَامَ تَابُوتِ الرَّبِّ، وَرَأْسُ دَاجُونَ وَيَدَاهُ مَقْطُوعَةٌ عَلَى الْعَتَبَةِ. بَقِيَ بَدَنُ السَّمَكَةِ فَقَطْ.
    لِذلِكَ لاَ يَدُوسُ كَهَنَةُ دَاجُونَ وَجَمِيعُ الدَّاخِلِينَ إِلَى بَيْتِ دَاجُونَ عَلَى عَتَبَةِ دَاجُونَ فِي أَشْدُودَ إِلَى هذَا الْيَوْمِ.
    فَثَقُلَتْ يَدُ الرَّبِّ عَلَى الأَشْدُودِيِّينَ، وَأَخْرَبَهُمْ وَضَرَبَهُمْ بِالْبَوَاسِيرِ فِي أَشْدُودَ وَتُخُومِهَا.
    وَلَمَّا رَأَى أَهْلُ أَشْدُودَ الأَمْرَ كَذلِكَ قَالُوا: «لاَ يَمْكُثُ تَابُوتُ إِلهِ إِسْرَائِيلَ عِنْدَنَا لأَنَّ يَدَهُ قَدْ قَسَتْ عَلَيْنَا وَعَلَى دَاجُونَ إِلهِنَا».
    فَأَرْسَلُوا وَجَمَعُوا جَمِيعَ أَقْطَابِ الْفِلِسْطِينِيِّينَ إِلَيْهِمْ وَقَالُوا: «مَاذَا نَصْنَعُ بِتَابُوتِ إِلهِ إِسْرَائِيلَ؟» فَقَالُوا: «لِيُنْقَلْ تَابُوتُ إِلهِ إِسْرَائِيلَ إِلَى جَتَّ». فَنَقَلُوا تَابُوتَ إِلهِ إِسْرَائِيلَ.
    وَكَانَ بَعْدَمَا نَقَلُوهُ أَنَّ يَدَ الرَّبِّ كَانَتْ عَلَى الْمَدِينَةِ بِاضْطِرَابٍ عَظِيمٍ جِدًّا، وَضَرَبَ أَهْلَ الْمَدِينَةِ مِنَ الصَّغِيرِ إِلَى الْكَبِيرِ، وَنَفَرَتْ لَهُمُ الْبَوَاسِيرُ.
    فَأَرْسَلُوا تَابُوتَ اللهِ إِلَى عَقْرُونَ. وَكَانَ لَمَّا دَخَلَ تَابُوتُ اللهِ إِلَى عَقْرُونَ أَنَّهُ صَرَخَ الْعَقْرُونِيُّونَ قَائِلِينَ: «قَدْ نَقَلُوا إِلَيْنَا تَابُوتَ إِلهِ إِسْرَائِيلَ لِكَيْ يُمِيتُونَا نَحْنُ وَشَعْبَنَا».
    وَأَرْسَلُوا وَجَمَعُوا كُلَّ أَقْطَابِ الْفِلِسْطِينِيِّينَ وَقَالُوا: «أَرْسِلُوا تَابُوتَ إِلهِ إِسْرَائِيلَ فَيَرْجعَ إِلَى مَكَانِهِ وَلاَ يُمِيتَنَا نَحْنُ وَشَعْبَنَا». لأَنَّ اضْطِرَابَ الْمَوْتِ كَانَ فِي كُلِّ الْمَدِينَةِ. يَدُ اللهِ كَانَتْ ثَقِيلَةً جِدًّا هُنَاكَ.
    وَالنَّاسُ الَّذِينَ لَمْ يَمُوتُوا ضُرِبُوا بِالْبَوَاسِيرِ، فَصَعِدَ صُرَاخُ الْمَدِينَةِ إِلَى السَّمَاءِ.
    Толкования стиха Скопировать ссылку Скопировать текст Добавить в избранное
    Библ. энциклопедия Библейский словарь Словарь библ. образов Практическая симфония
    Цитата из Библии каждое утро
    TG: t.me/azbible
    Viber: vb.me/azbible