А ті сказали: Якщо ви відсилаєте ковчега Ізраїлевого Бога, то не відсилайте його порожньо, але конче принесіть Йому жертву за провину, тоді будете вилікувані, і ви пізнаєте, чому не відступає Його рука від вас.

І ті спитали: Яка ж та жертва за провину, що ми принесемо Йому?
А ті відказали: За числом филистимських володарів п́ять золотих болячок та п́ять золотих мишей.
Бо одна пораза для всіх вас та для ваших володарів.

І зробіть подоби ваших болячок та подоби ваших мишей, що вигублюють землю, і воздайте славу Ізраїлевому Богові, може Він полегчить Свою руку з-над вас і з-над ваших богів та з-над вашого краю.

І чого ви будете робити запеклими свої серця, як робили запеклим серце своє Єгипет та фараон?
Чи ж не тоді, як Він чинив дивні речі з ними, не відпустили їх, і вони пішли?

А тепер візьміть, і зробіть одного нового воза, і візьміть дві дійні корові, що на них не накладалося ярма, і запряжіть ті корови до воза, а їхні телята відведете від них додому.

І візьмете Господнього ковчега, та й поставите його на воза, а золоті речі, що ви принесете Йому жертвою за провину, покладете в скрині збоку її.
І відпустите його, і він піде.

І побачите: Якщо він увійде до Бет-Шемешу дорогою до своєї границі, він зробив нам це велике зло.
А якщо ні, то пізнаємо, що не його рука доторкнулася нас, випадок то був нам.

І зробили ті люди так.
І взяли вони дві дійні корові, і запрягли їх до воза, а їхніх телят замкнули вдома.

І поставили вони Господнього ковчега на воза, і скриню, і золоті миші, і подоби їхніх болячок.

І корови пішли просто дорогою до Бет-Шемешу.
Ішли вони однією битою дорогою та все ревли, і не відхилялися ні праворуч, ні ліворуч.
А филистимські володарі йшли за ними аж до границі Бет-Шемешу.

А люди Бет-Шемешу жали пшеницю в долині.
І звели вони очі свої та й побачили ковчега, і зраділи, що побачили!

А віз увійшов на поле бетшемешанина Ісуса, та й став там, а там був великий камінь.
І вони накололи дров із воза, а корів принесли цілопаленням для Господа.

А Левити зняли Господнього ковчега та скриню, що була з ним, що в нім були золоті речі, та й поставили при великому камені.
А люди Бет-Шемешу принесли цілопалення, і приносили того дня жертви для Господа.

А п́ять филистимських володарів бачили це, і вернулися того дня до Екрону.

А оце ті золоті болячки, що филистимляни звернули Господеві жертвою за провину: одна за Ашдод, одна за Газу, одна за Ашкелон, одна за Ґат, одна за Екрон.

А золоті миші були за числом усіх филистимських міст п́ятьох володарів, від міста твердинного й аж до безмурного села, і аж до великого каменя, що на ньому поставили Господнього ковчега, і він знаходиться аж до цього дня на полі бет-шемешанина Ісуса.

І вдарив Господь людей Бет-Шемешу, бо вони заглядали в Господній ковчег.
І вибив Він між народом п́ятдесят тисяч чоловіка та сімдесят чоловіка.
І був народ у жалобі, бо Господь ударив народ великою поразкою.

І сказали люди Бет-Шемешу: Хто зможе стати перед лицем Господа, Того Бога Святого?
І до кого Він піде від нас?

І вони послали послів до мешканців Кір́ят-Єаріму, говорячи: Филистимляни вернули Господнього ковчега.
Зійдіть, знесіть його до себе.

Синодальный

Языки

1 Чтобы избавиться от казней, Филистимляне решили отправить ковчег назад к Израилю; 10 коровы привезли ковчег на колеснице, вместе с пожертвованиями Филистимлян, в Вефсамис; 19 жители Вефсамиса поражены Господом и отправляют ковчег дальше.

И пробыл ковчег Господень в области Филистимской семь месяцев, [и наполнилась земля та мышами].

И призвали Филистимляне жрецов и прорицателей [и заклинателей] и сказали: что нам делать с ковчегом Господним? научите нас, как нам отпустить его в свое место.

Те сказали: если вы хотите отпустить ковчег [завета Господа] Бога Израилева, то не отпускайте его ни с чем, но принесите Ему жертву повинности; тогда исцелитесь и узнаете, за что не отступает от вас рука Его.

И сказали они: какую жертву повинности должны мы принести Ему? Те сказали: по числу владетелей Филистимских пять наростов золотых и пять мышей золотых; ибо казнь одна на всех вас и на владетелях ваших;

итак сделайте изваяния наростов ваших и изваяния мышей ваших, опустошающих землю, и воздайте славу Богу Израилеву; может быть, Он облегчит руку Свою над вами и над богами вашими и над землею вашею;

и для чего вам ожесточать сердце ваше, как ожесточили сердце свое Египтяне и фараон? вот, когда Господь показал силу Свою над ними, то они отпустили их, и те пошли;

итак возьмите, сделайте одну колесницу новую и возьмите двух первородивших коров, на которых не было ярма, и впрягите коров в колесницу, а телят их отведите от них домой;

и возьмите ковчег Господень, и поставьте его на колесницу, а золотые вещи, которые принесете Ему в жертву повинности, положите в ящик сбоку его; и отпустите его, и пусть пойдет;

и смотрите, если он пойдет к пределам своим, к Вефсамису, то он великое сие зло сделал нам; если же нет, то мы будем знать, что не его рука поразила нас, а сделалось это с нами случайно.

И сделали они так: и взяли двух первородивших коров и впрягли их в колесницу, а телят их удержали дома;

и поставили ковчег Господа на колесницу и ящик с золотыми мышами и изваяниями наростов.

И пошли коровы прямо на дорогу к Вефсамису; одною дорогою шли, шли и мычали, но не уклонялись ни направо, ни налево; владетели же Филистимские следовали за ними до пределов Вефсамиса.

Жители Вефсамиса жали тогда пшеницу в долине, и взглянув увидели ковчег Господень, и обрадовались, что увидели его.

Колесница же пришла на поле Иисуса Вефсамитянина и остановилась там; и был тут большой камень, и раскололи колесницу на дрова, а коров принесли во всесожжение Господу.

Левиты сняли ковчег Господа и ящик, бывший при нем, в котором были золотые вещи, и поставили на большом том камне; жители же Вефсамиса принесли в тот день всесожжения и закололи жертвы Господу.

И пять владетелей Филистимских видели это и возвратились в тот день в Аккарон.

Золотые эти наросты, которые принесли Филистимляне в жертву повинности Господу, были: один за Азот, один за Газу, один за Аскалон, один за Геф, один за Аккарон;

а золотые мыши были по числу всех городов Филистимских – пяти владетелей, от городов укрепленных и до открытых сел, до большого камня, на котором поставили ковчег Господа и который находится до сего дня на поле Иисуса Вефсамитянина.

[Не порадовались сыны Иехониины среди мужей Вефсамисских, что видели ковчег Господа]. И поразил Он жителей Вефсамиса за то, что они заглядывали в ковчег Господа, и убил из народа пятьдесят тысяч семьдесят человек; и заплакал народ, ибо поразил Господь народ поражением великим.

И сказали жители Вефсамиса: кто может стоять пред Господом, сим святым Богом? и к кому Он пойдет от нас?

И послали послов к жителям Кириаф-Иарима сказать: Филистимляне возвратили ковчег Господа; придите, возьмите его к себе.