и сотвори́ лука́вое предъ очи́ма Госпо́днима, и и́де вслѣ́дъ грѣхо́въ иеровоа́ма сы́на нава́това, и́же въ грѣ́хъ введе́ Изра́иля и не оста́ся зло́бы тоя́.

И разгнѣ́вася Госпо́дь гнѣ́вомъ на Изра́иля, и вдаде́ и́хъ въ ру́цѣ азаи́лу царю́ Си́рску и въ ру́цѣ сы́на Аде́ра, сы́на азаи́лева, во вся́ дни́.

И помоли́ся Иоаха́зъ лицу́ Госпо́дню, и услы́ша его́ Госпо́дь, я́ко ви́дѣ ско́рбь Изра́илеву, поне́же оскорби́ и́хъ ца́рь Си́рскiй.

И даде́ Госпо́дь спасе́нiе Изра́илю, и избы́ша от руку́ Си́рску: и всели́шася сы́нове Изра́илевы въ селе́нiя своя́ я́коже и вчера́ и тре́тiяго дне́:

оба́че не отступи́ша от грѣхо́въ до́му иеровоа́ма сы́на нава́това, и́же въ грѣ́хъ введе́ Изра́иля, въ не́мъ ходя́ху: и дубра́ва стоя́ше въ самарі́и.

я́ко не оста́шася Иоаха́зу лю́дiе, но то́кмо пятьдеся́тъ ко́нникъ, и де́сять колесни́цъ, и де́сять ты́сящъ пѣшце́въ, я́ко изгуби́лъ и́хъ ца́рь Си́рскiй, и положи́ я́ я́ко пра́хъ на попра́нiе.

И про́чая слове́съ Иоаха́зовыхъ, и вся́ ели́ка сотвори́, и си́лы его́, не сiя́ ли пи́сана въ кни́зѣ слове́съ дні́й царе́й Изра́илевыхъ?

И у́спе Иоаха́зъ со отцы́ свои́ми, и погребо́ша его́ въ самарі́и: и воцари́ся Иоа́съ сы́нъ его́ вмѣ́сто его́.

Въ лѣ́то три́десять седмо́е Иоа́са царя́ Иу́дина ца́рствова Иоа́съ сы́нъ Иоаха́зовъ надъ Изра́илемъ въ самарі́и шестьна́десять лѣ́тъ,

и сотвори́ лука́вое предъ очи́ма Госпо́днима: не отступи́ от всѣ́хъ грѣхо́въ иеровоа́ма сы́на нава́това, и́же въ грѣ́хъ введе́ Изра́иля, въ то́мъ хожда́ше.

И про́чая слове́съ Иоа́совыхъ и вся́ ели́ка сотвори́, и си́лы его́, я́же сотвори́ со Амессі́емъ царе́мъ Иу́динымъ, не сiя́ ли пи́сана въ кни́зѣ слове́съ дні́й царе́й Изра́илевыхъ?

И у́спе Иоа́съ со отцы́ свои́ми, иеровоа́мъ же сѣ́де на престо́лѣ его́: и погребе́нъ бы́сть Иоа́съ въ самарі́и съ царми́ Изра́илевыми.

И Елиссе́й разболѣ́ся болѣ́знiю свое́ю, от нея́же у́мре. И прiи́де къ нему́ Иоа́съ ца́рь Изра́илевъ, и пла́кася надъ лице́мъ его́, и рече́: о́тче, о́тче, колесни́ца Изра́илева и ко́ни его́.

И рече́ ему́ Елиссе́й возми́ лу́къ и стрѣ́лы. И взя́ къ себѣ́ лу́къ и стрѣ́лы.

И рече́ царю́: возложи́ ру́ку свою́ на лу́къ. И возложи́ Иоа́съ ру́ку свою́ на лу́къ, и Елиссе́й возложи́ ру́ки своя́ на ру́ки царе́вы,

и рече́: отве́рзи окно́ е́же на восто́къ. И отве́рзе. И рече́ Елиссе́й: стрѣли́. И стрѣли́ [ца́рь]. И рече́ Елиссе́й: стрѣла́ спасе́нiя Госпо́дня и стрѣла́ спасе́нiя на сирі́ю, и побѣди́ши сирі́ю во Афе́кѣ да́же до сконча́нiя.

И рече́ ему́ Елиссе́й: возми́ лу́къ. И взя́. И рече́ царю́ Изра́илеву: уда́ри на зе́млю. И уда́ри ца́рь три́жды, и ста́.

И оскорбѣ́ человѣ́къ Бо́жiй о не́мъ и рече́: а́ще бы уда́рилъ еси́ пяти́щи или́ шести́щи, тогда́ бы еси́ порази́лъ сирі́ю до сконча́нiя, ны́нѣ же побѣди́ши сирі́ю три́жды.

И у́мре Елиссе́й, и погребо́ша его́. Во́ини же Моа́вли прiидо́ша въ зе́млю настава́ющу лѣ́ту тому́.

И бы́сть и́мъ погреба́ющимъ му́жа, и се́, ви́дѣша во́иновъ, и поверго́ша му́жа во гро́бѣ Елиссе́овѣ: [и впаде́ тѣ́ло человѣ́ка ме́ртва,] и прикосну́ся косте́мъ Елиссе́овымъ, и оживе́ и воста́ на но́ги своя́.

Азаи́лъ же оскорбля́ше Изра́иля во вся́ дни́ Иоаха́зовы.

И поми́лова я́ Госпо́дь, и уще́дри я́, и призрѣ́ на ня́ завѣ́та ра́ди своего́, и́же со Авраа́момъ и Исаа́комъ и Иа́ковомъ, и не восхотѣ́ Госпо́дь потреби́ти и́хъ, ниже́ отве́рже и́хъ от лица́ своего́.

И у́мре азаи́лъ ца́рь Си́рскiй, и воцари́ся Аде́ръ сы́нъ его́ вмѣ́сто его́.

И возврати́ся Иоа́съ сы́нъ Иоаха́зовъ, и взя́ гра́ды от руки́ Аде́ра сы́на азаи́лева, и́хже взя́ от руку́ Иоаха́за отца́ его́ въ бра́ни: три́жды побѣди́ его́ Иоа́съ, и возврати́ гра́ды Изра́илевы.

Испанский Reina-Valera 1995

Языки

En el año veintitrés de Joás hijo de Ocozías, rey de Judá, comenzó a reinar sobre Israel en Samaria Joacaz hijo de Jehú. Reinó diecisiete años,

pero hizo lo malo ante los ojos de Jehová, pues siguió en los pecados de Jeroboam hijo de Nabat, el que hizo pecar a Israel; y no se apartó de ellos.

Por lo tanto se encendió el furor de Jehová contra Israel, y por largo tiempo los entregó en manos de Hazael, rey de Siria, y en manos de Ben-adad hijo de Hazael.

Pero Joacaz oró en presencia de Jehová, y Jehová lo escuchó, porque había visto la aflicción de Israel, pues el rey de Siria los afligía.

(Y dio Jehová un salvador a Israel que los sacó del poder de los sirios, y habitaron los hijos de Israel en sus tiendas, como antes.

Con todo, no se apartaron de los pecados de la casa de Jeroboam, el que hizo pecar a Israel; en ellos anduvieron, y también la imagen de Asera permaneció en Samaria.)

A Joacaz no le había quedado gente, sino cincuenta hombres de a caballo, diez carros y diez mil hombres de a pie, pues el rey de Siria los había destruido y los había reducido a polvo del que se pisotea.

El resto de los hechos de Joacaz, todo lo que hizo y sus hazañas, ¿no está escrito en el libro de las crónicas de los reyes de Israel?

Joacaz durmió con sus padres y lo sepultaron en Samaria. En su lugar reinó Joás, su hijo.

El año treinta y siete de Joás, rey de Judá, comenzó a reinar en Samaria sobre Israel Joás hijo de Joacaz. Reinó dieciséis años,

pero hizo lo malo ante los ojos de Jehová: no se apartó de todos los pecados de Jeroboam hijo de Nabat, el que hizo pecar a Israel, sino que anduvo en ellos.

Los demás hechos de Joás, todo lo que hizo y la manera esforzada con que guerreó contra Amasías, rey de Judá, ¿no está escrito en el libro de las crónicas de los reyes de Israel?

Joás durmió con sus padres y Jeroboam se sentó sobre su trono. Joás fue sepultado en Samaria con los reyes de Israel.

Estaba Eliseo enfermo de la enfermedad que lo llevaría a la muerte, cuando descendió a verlo Joás, rey de Israel, y llorando delante de él, dijo:

—¡Padre mío, padre mío, carro de Israel y su caballería!

Eliseo le dijo:

—Toma un arco y unas flechas.

Tomó él entonces un arco y unas flechas.

Luego dijo Eliseo al rey de Israel:

—Pon tu mano sobre el arco.

Y puso él su mano sobre el arco. Entonces puso Eliseo sus manos sobre las manos del rey

y dijo:

—Abre la ventana que da al oriente.

Cuando él la abrió, le dijo Eliseo:

—Tira.

Él lo hizo y Eliseo dijo:

—Flecha de salvación de Jehová y flecha de salvación contra Siria. Tú herirás a los sirios en Afec hasta exterminarlos.

Después volvió a decir:

—Toma las flechas.

Luego que el rey de Israel las tomó, le ordenó:

—Golpea la tierra.

Él la golpeó tres veces y se detuvo.

Entonces el varón de Dios, enojado contra él, le dijo:

—De dar cinco o seis golpes, habrías derrotado a Siria hasta no quedar ninguno, pero ahora derrotarás a Siria sólo tres veces.

Eliseo murió y lo sepultaron. Ya entrado el año, vinieron bandas armadas de moabitas a la tierra.

Aconteció que estaban unos sepultando a un hombre cuando súbitamente vieron una banda armada; entonces arrojaron el cadáver en el sepulcro de Eliseo. Pero tan pronto tocó el muerto los huesos de Eliseo, revivió y se puso en pie.

Así pues, Hazael, rey de Siria, afligió a Israel todo el tiempo de Joacaz.

Pero Jehová tuvo misericordia y se compadeció de ellos; se volvió hacia ellos a causa de su pacto con Abraham, Isaac y Jacob, y no quiso destruirlos ni echarlos de delante de su presencia hasta hoy.

Murió Hazael, rey de Siria, y reinó en su lugar Ben-adad, su hijo.

Regresó Joás hijo de Joacaz y rescató de manos de Ben-adad hijo de Hazael las ciudades que éste había tomado de manos de Joacaz, su padre, en la guerra. Tres veces lo derrotó Joás, y restituyó las ciudades a Israel.