Во дне́хъ о́нѣхъ разболѣ́ся езекі́а [ца́рь] да сме́рти. И вни́де къ нему́ Иса́iа проро́къ сы́нъ Амо́совъ и рече́ къ нему́: та́ко глаго́летъ Госпо́дь: заповѣ́ждь до́му твоему́, у́мреши бо ты́ и не бу́деши жи́въ.

И обрати́ езекі́а лице́ свое́ ко стѣнѣ́ и помоли́ся ко Го́споду, глаго́ля:

Го́споди помяни́ ны́нѣ, я́ко и́стиною ходи́хъ предъ тобо́ю и се́рдцемъ соверше́ннымъ, и уго́дная предъ очи́ма твои́ма сотвори́хъ. И пла́кася езекі́а пла́чемъ вели́кимъ.

И бя́ше Иса́iа еще́ посредѣ́ двора́, и бы́сть сло́во Госпо́дне къ нему́, глаго́ля:

возврати́ся и рцы́ езекі́и вожду́ люді́й мои́хъ: та́ко глаго́летъ Госпо́дь Бо́гъ дави́да отца́ твоего́: услы́шахъ моли́тву твою́ и ви́дѣхъ сле́зы твоя́: се́, а́зъ изцѣлю́ тя́, и въ де́нь тре́тiй взы́деши въ до́мъ Госпо́день:

и приложу́ къ лѣ́томъ твои́мъ лѣ́тъ пятьна́десять, и от руки́ царя́ Ассирі́йска изба́влю тя́ и гра́дъ се́й, и защищу́ гра́дъ се́й мене́ ра́ди и дави́да ра́ди раба́ моего́.

И рече́ Иса́iа: да во́змутъ перевя́сло смо́квей и да положа́тъ на вре́дъ, и изцѣлѣ́етъ.

И рече́ езекі́а ко Иса́iи: ко́е зна́менiе, я́ко изцѣли́тъ мя́ Госпо́дь и взы́ду въ до́мъ Госпо́день въ де́нь тре́тiй?

И рече́ Иса́iа: сiе́ зна́менiе от Го́спода, я́ко сотвори́тъ Госпо́дь сло́во, е́же глаго́ла: [хо́щеши ли да] по́йдетъ стѣ́нь де́сять степе́нiй, или́ возврати́тся де́сять степе́нiй?

И рече́ езекі́а: удо́бно стѣ́ни уклони́тися де́сять степе́нiй: ни, но да возврати́тся стѣ́нь на де́сять степе́нiй вспя́ть.

И возопи́ Иса́iа проро́къ ко Го́споду, и возврати́ся стѣ́нь по числу́ наза́дъ де́сять степе́нiй.

Во вре́мя о́но посла́ марода́хъ Валада́нъ, сы́нъ Валада́новъ, ца́рь Вавило́нскiй, кни́ги и да́ры ко езекі́и: слы́ша бо, я́ко разболѣ́ся [ца́рь] езекі́а.

И пора́довася езекі́а о ни́хъ, и показа́ и́мъ ве́сь до́мъ сво́й сокро́вищный, сребро́ и зла́то, и арома́ты и еле́й до́брый, и до́мъ сосу́довъ и ели́ка обрѣто́шася въ сокро́вищихъ его́: и не бѣ́ мѣ́ста, его́же не показа́ и́мъ езекі́а въ дому́ свое́мъ и во все́й о́бласти свое́й.

И вни́де Иса́iа проро́къ ко езекі́и царю́ и рече́ къ нему́: что́ глаго́лаша му́жiе сі́и, и отку́ду прiидо́ша къ тебѣ́? и рече́ езекі́а: от земли́ да́льнiя прiидо́ша ко мнѣ́, от Вавило́на.

И рече́: что́ ви́дѣша въ дому́ твое́мъ? и рече́ езекі́а: вся́, ели́ка въ дому́ мое́мъ, ви́дѣша: нѣ́сть въ дому́ мое́мъ, его́же и́мъ не показа́хъ, но и я́же въ сокро́вищихъ мои́хъ [ви́дѣша].

И рече́ Иса́iа ко езекі́и: слы́ши сло́во Госпо́дне:

се́, дні́е гряду́тъ, рече́ Госпо́дь, взята́ бу́дутъ вся́, я́же въ дому́ твое́мъ, и вся́, я́же собра́ша отцы́ твои́ до дне́ сего́, вни́дутъ въ Вавило́нъ: и не оста́нется сло́во, е́же рече́ Госпо́дь.

И сы́нове твои́, и́же изы́дутъ изъ тебе́, и́хже роди́ши, во́змутся и бу́дутъ скопцы́ въ дому́ царя́ Вавило́нскаго.

И рече́ езекі́а ко Иса́iи: бла́го сло́во Госпо́дне е́же глаго́ла: да бу́дутъ ми́ръ во дни́ моя́.

И про́чая слове́съ езекі́евыхъ, и вся́ си́ла его́, и ели́ка сотвори́, исто́чникъ и водоте́чь, и введе́ во́ду во гра́дъ, не се́ ли, сiя́ напи́сана въ кни́зѣ слове́съ дні́й царе́й Иу́диныхъ?

И у́спе езекі́а со отцы́ свои́ми, и погребе́нъ бы́сть во гра́дѣ дави́довѣ. И воцари́ся Манассі́а сы́нъ его́ вмѣ́сто его́.

Еврейский

בַּיָּמִים הָהֵם, חָלָה חִזְקִיָּהוּ לָמוּת; וַיָּבֹא אֵלָיו יְשַׁעְיָהוּ בֶן־אָמוֹץ הַנָּבִיא, וַיֹּאמֶר אֵלָיו כֹּה־אָמַר יְהוָה צַו לְבֵיתֶךָ, כִּי מֵת אַתָּה וְלֹא תִחְיֶה׃

וַיַּסֵּב אֶת־פָּנָיו אֶל־הַקִּיר; וַיִּתְפַּלֵּל, אֶל־יְהוָה לֵאמֹר׃

אָנָּה יְהוָה, זְכָר־נָא אֵת אֲשֶׁר הִתְהַלַּכְתִּי לְפָנֶיךָ, בֶּאֱמֶת וּבְלֵבָב שָׁלֵם, וְהַטּוֹב בְּעֵינֶיךָ עָשִׂיתִי; וַיֵּבְךְּ חִזְקִיָּהוּ בְּכִי גָדוֹל׃ ס

וַיְהִי יְשַׁעְיָהוּ, לֹא יָצָא, הָעִיר (חָצֵר) הַתִּיכֹנָה; וּדְבַר־יְהוָה, הָיָה אֵלָיו לֵאמֹר׃

שׁוּב וְאָמַרְתָּ אֶל־חִזְקִיָּהוּ נְגִיד־עַמִּי, כֹּה־אָמַר יְהוָה אֱלֹהֵי דָּוִד אָבִיךָ, שָׁמַעְתִּי אֶת־תְּפִלָּתֶךָ, רָאִיתִי אֶת־דִּמְעָתֶךָ; הִנְנִי רֹפֶא לָךְ, בַּיּוֹם הַשְּׁלִישִׁי, תַּעֲלֶה בֵּית יְהוָה׃

וְהֹסַפְתִּי עַל־יָמֶיךָ, חֲמֵשׁ עֶשְׂרֵה שָׁנָה, וּמִכַּף מֶלֶךְ־אַשּׁוּר אַצִּילְךָ, וְאֵת הָעִיר הַזֹּאת; וְגַנּוֹתִי עַל־הָעִיר הַזֹּאת, לְמַעֲנִי, וּלְמַעַן דָּוִד עַבְדִּי׃

וַיֹּאמֶר יְשַׁעְיָהוּ, קְחוּ דְּבֶלֶת תְּאֵנִים; וַיִּקְחוּ וַיָּשִׂימוּ עַל־הַשְּׁחִין וַיֶּחִי׃

וַיֹּאמֶר חִזְקִיָּהוּ אֶל־יְשַׁעְיָהוּ, מָה אוֹת, כִּי־יִרְפָּא יְהוָה לִי; וְעָלִיתִי בַּיּוֹם הַשְּׁלִישִׁי בֵּית יְהוָה׃

וַיֹּאמֶר יְשַׁעְיָהוּ, זֶה־לְּךָ הָאוֹת מֵאֵת יְהוָה, כִּי יַעֲשֶׂה יְהוָה, אֶת־הַדָּבָר אֲשֶׁר דִּבֵּר; הָלַךְ הַצֵּל עֶשֶׂר מַעֲלוֹת, אִם־יָשׁוּב עֶשֶׂר מַעֲלוֹת׃

וַיֹּאמֶר יְחִזְקִיָּהוּ, נָקֵל לַצֵּל, לִנְטוֹת עֶשֶׂר מַעֲלוֹת; לֹא כִי, יָשׁוּב הַצֵּל אֲחֹרַנִּית עֶשֶׂר מַעֲלוֹת׃

וַיִּקְרָא יְשַׁעְיָהוּ הַנָּבִיא אֶל־יְהוָה; וַיָּשֶׁב אֶת־הַצֵּל, בַּמַּעֲלוֹת אֲשֶׁר יָרְדָה בְּמַעֲלוֹת אָחָז אֲחֹרַנִּית עֶשֶׂר מַעֲלוֹת׃ פ

בָּעֵת הַהִיא שָׁלַח בְּרֹאדַךְ בַּלְאֲדָן בֶּן־בַּלְאֲדָן מֶלֶךְ־בָּבֶל סְפָרִים וּמִנְחָה אֶל־חִזְקִיָּהוּ; כִּי שָׁמַע, כִּי חָלָה חִזְקִיָּהוּ׃

וַיִּשְׁמַע עֲלֵיהֶם חִזְקִיָּהוּ, וַיַּרְאֵם אֶת־כָּל־בֵּית נְכֹתֹה אֶת־הַכֶּסֶף וְאֶת־הַזָּהָב וְאֶת־הַבְּשָׂמִים וְאֵת שֶׁמֶן הַטּוֹב, וְאֵת בֵּית כֵּלָיו, וְאֵת כָּל־אֲשֶׁר נִמְצָא בְּאוֹצְרֹתָיו; לֹא־הָיָה דָבָר, אֲשֶׁר לֹא־הֶרְאָם חִזְקִיָּהוּ בְּבֵיתוֹ וּבְכָל־מֶמְשַׁלְתּוֹ׃

וַיָּבֹא יְשַׁעְיָהוּ הַנָּבִיא, אֶל־הַמֶּלֶךְ חִזְקִיָּהוּ; וַיֹּאמֶר אֵלָיו מָה אָמְרוּ הָאֲנָשִׁים הָאֵלֶּה, וּמֵאַיִן יָבֹאוּ אֵלֶיךָ, וַיֹּאמֶר חִזְקִיָּהוּ, מֵאֶרֶץ רְחוֹקָה בָּאוּ מִבָּבֶל׃

וַיֹּאמֶר מָה רָאוּ בְּבֵיתֶךָ; וַיֹּאמֶר חִזְקִיָּהוּ, אֵת כָּל־אֲשֶׁר בְּבֵיתִי רָאוּ, לֹא־הָיָה דָבָר אֲשֶׁר לֹא־הִרְאִיתִם בְּאֹצְרֹתָי׃

וַיֹּאמֶר יְשַׁעְיָהוּ אֶל־חִזְקִיָּהוּ; שְׁמַע דְּבַר־יְהוָה׃

הִנֵּה יָמִים בָּאִים, וְנִשָּׂא כָּל־אֲשֶׁר בְּבֵיתֶךָ, וַאֲשֶׁר אָצְרוּ אֲבֹתֶיךָ עַד־הַיּוֹם הַזֶּה בָּבֶלָה; לֹא־יִוָּתֵר דָּבָר אָמַר יְהוָה׃

וּמִבָּנֶיךָ אֲשֶׁר יֵצְאוּ מִמְּךָ אֲשֶׁר תּוֹלִיד יִקָּח (יִקָּחוּ); וְהָיוּ סָרִיסִים, בְּהֵיכַל מֶלֶךְ בָּבֶל׃

וַיֹּאמֶר חִזְקִיָּהוּ אֶל־יְשַׁעְיָהוּ, טוֹב דְּבַר־יְהוָה אֲשֶׁר דִּבַּרְתָּ; וַיֹּאמֶר הֲלוֹא אִם־שָׁלוֹם וֶאֱמֶת יִהְיֶה בְיָמָי׃

וְיֶתֶר דִּבְרֵי חִזְקִיָּהוּ וְכָל־גְּבוּרָתוֹ, וַאֲשֶׁר עָשָׂה, אֶת־הַבְּרֵכָה וְאֶת־הַתְּעָלָה, וַיָּבֵא אֶת־הַמַּיִם הָעִירָה; הֲלֹא־הֵם כְּתוּבִים, עַל־סֵפֶר דִּבְרֵי הַיָּמִים לְמַלְכֵי יְהוּדָה׃

וַיִּשְׁכַּב חִזְקִיָּהוּ עִם־אֲבֹתָיו; וַיִּמְלֹךְ מְנַשֶּׁה בְנוֹ תַּחְתָּיו׃ פ

Украинский (Огієнко)

Тими днями смертельно захворів був Єзекія.
І прийшов до нього Ісая, Амосів син, пророк, і сказав до нього: Так сказав Господь: Заряди своїм домом, бо ти вмреш, а не видужаєш.

А той відвернув обличчя своє до стіни, і помолився до Господа, говорячи:

О, Господи, згадай же, що я ходив перед лицем Твоїм правдою та цілим серцем, і робив я добре в очах Твоїх.
І заплакав Єзекія ревним плачем…

І сталося, Ісая не вийшов ще з середини міста, а до нього було Господнє слово, говорячи:

Вернися, і скажеш до Єзекії, володаря Мого народу: Так сказав Господь, Бог батька твого Давида: Почув Я молитву твою, побачив Я сльозу твою!
Ось Я вилікую тебе, третього дня зійдеш ти до Господнього дому!

І до днів твоїх Я додам п́ятнадцять літ, і з руки асирійського царя врятую тебе та це місто, й обороню це місто ради Себе та ради раба Свого Давида.

А Ісая сказав: Візьміть грудку фіґ.
І взяли й поклали на того гнояка, і він видужав…

І сказав Єзекія до Ісаї: Який знак, що Господь мене вилікує, і що я третього дня зійду до Господнього дому?

І сказав Ісая: Ось тобі знак той від Господа, що Господь зробить ту річ, про яку говорив: Чого хочеш, щоб пішла тінь уперед на десять ступенів, чи щоб вернулася на десять ступенів?

І сказав Єзекія: Легко тіні похилитися вперед на десять ступенів;
ні, а нехай тінь вернеться назад на десять ступенів!

І кликнув пророк Ісая до Господа, і Він завернув тінь на ступенях, де вона спускалася на ступені Ахазові, на десять ступенів…

Того часу послав Беродах-Бал́адан, син Бал́аданів, вавилонський цар, листа та дарунка до Єзекії, бо прочув був, що Єзекія захворів.

І вислухав їх Єзекія, і показав їм усю скарбницю свою, і срібло, і золото, і пахощі, і добру оливу, і всю зброївню свою, і все, що знаходилося в його скарбницях.
Не було речі, якої не показав би їм Єзекія в домі своїм та в усім володінні своїм.

І прийшов пророк Ісая до царя Єзекії та й сказав до нього: Що говорили ці люди?
І звідки вони прийшли до тебе?
А Єзекія сказав: Вони прийшли з далекого краю, з Вавилону.

І той сказав: Що вони бачили в домі твоїм?
І Єзекія сказав: Усе, що в домі моїм, вони бачили, не було речі, якої не показав би я їм у скарбницях своїх.

І сказав Ісая до Єзекії: Послухай Господнього слова:

Ось приходять дні, і все, що в домі твоєму, і що були зібрали батьки твої аж до цього дня, буде винесене до Вавилону.
Нічого не позостанеться, говорить Господь!

А з синів твоїх, що вийдуть із тебе, яких ти породиш, декого заберуть, і вони будуть євнухами в палатах вавилонського царя!

І сказав Єзекія до Ісаї: Добре Господнє слово, яке ти сказав!
І подумав собі: Так, мир та безпека буде за моїх днів!

А решта діл Єзекії та вся лицарськість його, і як він зробив става та водотяга, і впровадив воду до міста, ото вони написані в Книзі Хроніки Юдиних царів.

І спочив Єзекія зо своїми батьками, а замість нього зацарював син його Манасія.

Арабский (Arabic Van Dyke)

Языки

فِي تِلْكَ الأَيَّامِ مَرِضَ حَزَقِيَّا لِلْمَوْتِ، فَجَاءَ إِلَيْهِ إِشَعْيَا بْنُ آمُوصَ النَّبِيُّ وَقَالَ لَهُ: «هكَذَا قَالَ الرَّبُّ: أَوْصِ بَيْتَكَ لأَنَّكَ تَمُوتُ وَلاَ تَعِيشُ».

فَوَجَّهَ وَجْهَهُ إِلَى الْحَائِطِ وَصَلَّى إِلَى الرَّبِّ قَائِلاً:

«آهِ يَا رَبُّ، اذْكُرْ كَيْفَ سِرْتُ أَمَامَكَ بِالأَمَانَةِ وَبِقَلْبٍ سَلِيمٍ، وَفَعَلْتُ الْحَسَنَ فِي عَيْنَيْكَ». وَبَكَى حَزَقِيَّا بُكَاءً عَظِيمًا.

وَلَمْ يَخْرُجْ إِشَعْيَا إِلَى الْمَدِينَةِ الْوُسْطَى حَتَّى كَانَ كَلاَمُ الرَّبِّ إِلَيْهِ قَائِلاً:

«ارْجعْ وَقُلْ لِحَزَقِيَّا رَئِيسِ شَعْبِي: هكَذَا قَالَ الرَّبُّ إِلهُ دَاوُدَ أَبِيكَ: قَدْ سَمِعْتُ صَلاَتَكَ. قَدْ رَأَيْتُ دُمُوعَكَ. هأَنَذَا أَشْفِيكَ. فِي الْيَوْمِ الثَّالِثِ تَصْعَدُ إِلَى بَيْتِ الرَّبِّ.

وَأَزِيدُ عَلَى أَيَّامِكَ خَمْسَ عَشَرَةَ سَنَةً، وَأُنْقِذُكَ مِنْ يَدِ مَلِكِ أَشُّورَ مَعَ هذِهِ الْمَدِينَةِ، وَأُحَامِي عَنْ هذِهِ الْمَدِينَةِ مِنْ أَجْلِ نَفْسِي، وَمِنْ أَجْلِ دَاوُدَ عَبْدِي».

فَقَالَ إِشَعْيَا: «خُذُوا قُرْصَ تِينٍ». فَأَخَذُوهَا وَوَضَعُوهَا عَلَى الدَّبْلِ فَبَرِئَ.

وَقَالَ حَزَقِيَّا لإِشَعْيَا: «مَا الْعَلاَمَةُ أَنَّ الرَّبَّ يَشْفِينِي فَأَصْعَدَ فِي الْيَوْمِ الثَّالِثِ إِلَى بَيْتِ الرَّبِّ؟»

فَقَالَ إِشَعْيَا: «هذِهِ لَكَ عَلاَمَةٌ مِنْ قِبَلِ الرَّبِّ عَلَى أَنَّ الرَّبَّ يَفْعَلُ الأَمْرَ الَّذِي تَكَلَّمَ بِهِ: هَلْ يَسِيرُ الظِّلُّ عَشْرَ دَرَجَاتٍ أَوْ يَرْجعُ عَشْرَ دَرَجَاتٍ؟».

فَقَالَ حَزَقِيَّا: «إِنَّهُ يَسِيرٌ عَلَى الظِّلِّ أَنْ يَمْتَدَّ عَشْرَ دَرَجَاتٍ. لاَ! بَلْ يَرْجعُ الظِّلُّ إِلَى الْوَرَاءِ عَشْرَ دَرَجَاتٍ!».

فَدَعَا إِشَعْيَا النَّبِيُّ الرَّبَّ، فَأَرْجَعَ الظِّلَّ بِالدَّرَجَاتِ الَّتِي نَزَلَ بِهَا بِدَرَجَاتِ آحَازَ عَشْرَ دَرَجَاتٍ إِلَى الْوَرَاءِ.

فِي ذلِكَ الزَّمَانِ أَرْسَلَ بَرُودَخُ بَلاَدَانُ بْنُ بَلاَدَانَ مَلِكُ بَابِلَ رَسَائِلَ وَهَدِيَّةً إِلَى حَزَقِيَّا، لأَنَّهُ سَمِعَ أَنَّ حَزَقِيَّا قَدْ مَرِضَ.

فَسَمِعَ لَهُمْ حَزَقِيَّا وَأَرَاهُمْ كُلَّ بَيْتِ ذَخَائِرِهِ، وَالْفِضَّةَ وَالذَّهَبَ وَالأَطْيَابَ وَالزَّيْتَ الطَّيِّبَ، وَكُلَّ بَيْتِ أَسْلِحَتِهِ وَكُلَّ مَا وُجِدَ فِي خَزَائِنِهِ. لَمْ يَكُنْ شَيْءٌ لَمْ يُرِهِمْ إِيَّاهُ حَزَقِيَّا فِي بَيْتِهِ وَفِي كُلِّ سَلْطَنَتِهِ.

فَجَاءَ إِشَعْيَا النَّبِيُّ إِلَى الْمَلِكِ حَزَقِيَّا وَقَالَ لَهُ: «مَاذَا قَالَ هؤُلاَءِ الرِّجَالُ؟ وَمِنْ أَيْنَ جَاءُوا إِلَيْكَ؟» فَقَالَ حَزَقِيَّا: «جَاءُوا مِنْ أَرْضٍ بَعِيدَةٍ، مِنْ بَابِلَ»

فَقَالَ: «مَاذَا رَأَوْا فِي بَيْتِكَ؟» فَقَالَ حَزَقِيَّا: «رَأَوْا كُلَّ مَا فِي بَيْتِي. لَيْسَ فِي خَزَائِنِي شَيْءٌ لَمْ أُرِهِمْ إِيَّاهُ».

فَقَالَ إِشَعْيَا لِحَزَقِيَّا: «اسْمَعْ قَوْلَ الرَّبِّ:

هُوَذَا تَأْتِي أَيَّامٌ يُحْمَلُ فِيهَا كُلُّ مَا فِي بَيْتِكَ، وَمَا ذَخَرَهُ آبَاؤُكَ إِلَى هذَا الْيَوْمِ إِلَى بَابِلَ. لاَ يُتْرَكُ شَيْءٌ، يَقُولُ الرَّبُّ.

وَيُؤْخَذُ مِنْ بَنِيكَ الَّذِينَ يَخْرُجُونَ مِنْكَ، الَّذِينَ تَلِدُهُمْ، فَيَكُونُونَ خِصْيَانًا فِي قَصْرِ مَلِكِ بَابِلَ».

فَقَالَ حَزَقِيَّا لإِشَعْيَا: «جَيِّدٌ هُوَ قَوْلُ الرَّبِّ الَّذِي تَكَلَّمْتَ بِهِ». ثُمَّ قَالَ: «فَكَيْفَ لاَ، إِنْ يَكُنْ سَلاَمٌ وَأَمَانٌ فِي أَيَّامِي؟».

وَبَقِيَّةُ أُمُورِ حَزَقِيَّا وَكُلُّ جَبَرُوتِهِ، وَكَيْفَ عَمِلَ الْبِرْكَةَ وَالْقَنَاةَ وَأَدْخَلَ الْمَاءَ إِلَى الْمَدِينَةِ، أَمَا هِيَ مَكْتُوبَةٌ فِي سِفْرِ أَخْبَارِ الأَيَّامِ لِمُلُوكِ يَهُوذَا؟

ثُمَّ اضْطَجَعَ حَزَقِيَّا مَعَ آبَائِهِ، وَمَلَكَ مَنَسَّى ابْنُهُ عِوَضًا عَنْهُ.