Азбука веры » Біблія » Петра 2 » гл.1

Петра 2, Глава 1

Толкования

Толкования главы

1:1

1:2

1:3

см.:Рим.8:30;

1:4

1:5

1:6

1:7

см.:1Ин.3:16;

1:8

см.:Тит.3:14;

1:9

см.:1Ин.2:9;

1:10

1:11

1:12

1:13

1:14

см.:Ин.21:18;

1:15

1:16

см.:Лк.9:32;Ин.1:14;1Кор.2:13;

1:17

см.:Мф.17:5;Мк.9:7;

1:18

1:19

1:20

1:21

см.:1Пет.1:10;

Украинский (Огієнко)

Симеон Петро, раб та апостол Ісуса Христа, до тих, хто одержав із нами рівноцінну віру в правді Бога нашого й Спасителя Ісуса Христа:

благодать вам та мир нехай примножиться в пізнанні Бога й Ісуса, Господа нашого!

Усе, що потрібне для життя та побожности, подала нам Його Божа сила пізнанням Того, Хто покликав нас славою та чеснотою.

Через них даровані нам цінні та великі обітниці, щоб ними ви стали учасниками Божої Істоти, утікаючи від пожадливого світового тління.

Тому докладіть до цього всю пильність, і покажіть у вашій вірі чесноту, а в чесноті пізнання,

а в пізнанні стримання, а в стриманні терпеливість, а в терпеливості благочестя,

а в благочесті братерство, а в братерстві любов.

Бо коли це в вас є та примножується, то воно зробить вас нелінивими, ані безплідними для пізнання Господа нашого Ісуса Христа.

А хто цього не має, той сліпий, короткозорий, він забув про очищення з своїх давніх гріхів.

Тому, браття, тим більше дбайте чинити міцним своє покликання та вибрання, бо, роблячи так, ви ніколи не спіткнетесь.

Бо щедро відкриється вам вхід до вічного Царства Господа нашого й Спасителя Ісуса Христа.

Тому то ніколи я не занедбую про це вам нагадувати, хоч ви й знаєте, і впевнені в теперішній правді.

Бо вважаю я за справедливе, доки я в цій оселі, спонукувати вас нагадуванням,

знаючи, що я незабаром повинен покинути оселю свою, як і Господь наш Ісус Христос об́явив був мені.

А я пильнуватиму, щоб ви й по моєму відході завжди мали це в пам́яті.

Бо ми сповістили вам силу та прихід Господа нашого Ісуса Христа, не йдучи за хитро видуманими байками, але бувши самовидцями Його величі.

Бо Він честь та славу прийняв від Бога Отця, як до Нього прийшов від величної слави голос такий: Це Син Мій Улюблений, що Його Я вподобав!

І цей голос, що з неба зійшов, ми чули, як із Ним були на святій горі.

І ми маємо слово пророче певніше.
І ви добре робите, що на нього вважаєте, як на світильника, що світить у темному місці, аж поки зачне розвиднятися, і світова зірниця засяє у ваших серцях,

бо ви знаєте перше про те, що жодне пророцтво в Писанні від власного вияснення не залежить.

Бо пророцтва ніколи не було з волі людської, а звіщали його святі Божі мужі, проваджені Духом Святим.

Латинский (Nova Vulgata)

Simon Petrus servus et apo stolus Iesu Christi his, qui coae qualem nobis sortiti sunt fidem in iustitia Dei nostri et salvatoris Iesu Christi:

gratia vobis et pax multiplicetur in cognitione Dei et Iesu Domini nostri.

Quomodo omnia nobis divinae virtutis suae ad vitam et pietatem donatae per cognitionem eius, qui vocavit nos propria gloria et virtute,

per quae pretiosa et maxima nobis promissa donata sunt, ut per haec efficiamini divinae consortes naturae, fugientes eam, quae in mundo est in concupiscentia, corruptionem;

et propter hoc ipsum curam omnem subinferentes ministrate in fide vestra virtutem, in virtute autem scientiam,

in scientia autem continentiam, in continentia autem patientiam, in patientia autem pietatem,

in pietate autem amorem fraternitatis, in amore autem fraternitatis caritatem.

Haec enim vobis, cum adsint et abundent, non vacuos nec sine fructu vos constituunt in Domini nostri Iesu Christi cognitionem;

cui enim non praesto sunt haec, caecus est et nihil procul cernens, oblivionem accipiens purgationis veterum suorum delictorum.

Quapropter, fratres, magis satagite, ut firmam vestram vocationem et electionem faciatis. Haec enim facientes non offendetis aliquando;

sic enim abundanter ministrabitur vobis introitus in aeternum regnum Domini nostri et salvatoris Iesu Christi.

Propter quod incipiam vos semper commonere de his, et quidem scientes et confirmatos in praesenti veritate.

Iustum autem arbitror, quamdiu sum in hoc tabernaculo, suscitare vos in commonitione,

certus quod velox est depositio tabernaculi mei, secundum quod et Dominus noster Iesus Christus significavit mihi;

dabo autem operam et frequenter habere vos post obitum meum, ut horum memoriam faciatis.

Non enim captiosas fabulas secuti notam fecimus vobis Domini nostri Iesu Christi virtutem et adventum, sed speculatores facti illius magnitudinis.

Accipiens enim a Deo Patre honorem et gloriam, voce prolata ad eum huiuscemodi a magnifica gloria: «Filius meus, dilectus meus hic est, in quo ego mihi complacui»;

et hanc vocem nos audivimus de caelo prolatam, cum essemus cum ipso in monte sancto.

Et habemus firmiorem propheticum sermonem, cui bene facitis attendentes quasi lucernae lucenti in caliginoso loco, donec dies illucescat, et lucifer oriatur in cordibus vestris,

hoc primum intellegentes quod omnis prophetia Scripturae propria interpretatione non fit;

non enim voluntate humana prolata est prophetia aliquando, sed a Spiritu Sancto ducti locuti sunt a Deo homines.

Таджикский

Языки

Шимъўни Петрус, ки банда ва ҳаввории Исои Масеҳ аст, ба онҳое ки имони гаронбаҳоро мисли имони мо дар адолати Худои мо ва Исои Масеҳи Наҷотдиҳанда қабул кардаанд:

Файз ва осоиштагӣ дар шинохтани Худо ва Исои Худованди мо бар шумо фаровон бод.

Азбаски қуввати илоҳии Ў ҳамаи чизҳои барои ҳаёт ва парҳезгорӣ зарурро ба мо бахшидааст, ба воситаи шинохтани Ў, ки моро бо ҷалол ва камоли Худ даъват намудааст,

Ки бо онҳо ба мо ваъдаҳои бузург ва гаронбаҳо дода шудааст, то ки шумо ба воситаи онҳо шарики табиати илоҳӣ гардида, аз фасоди шаҳват, ки дар ҷаҳон ҳукмфармост, дур шавед,

Бинобар ин шумо тамоми ҷадду ҷаҳди худро ба кор бурда, ба имони худ некўкориро ба худ изофа намоед, ба некўкорӣ хирадмандиро,

Ба хирадмандӣ порсоиро, ба порсоӣ тоқатро, ба тоқат парҳезгориро,

Ба парҳезгорӣ бародардўстиро ва ба бародардўстӣ муҳаббатро.

Агар ин сифат дар шумо ёфт шавад ва афзоиш ёбад, шумо дар шинохтани Худованди мо Исои Масеҳ бе муваффақият ва бе самар нахоҳед монд;

Вале дар ҳар кӣ ин сифат ёфт нашавад, вай кўр аст, яъне чашмонашро пўшда, фаромўш кардааст, ки гуноҳҳои пештараи ў татҳир шудаанд.

Аз ин рў, эй бародарон, беш аз пеш саъю кўшиш намоед, ки даъват ва интихоби худро устувор гардонед ва агар ҳамин тавр рафтор кунед, ҳаргиз пешпо нахоҳед хўрд,

Зеро ки бо чунин роҳ даромадгоҳи Малакути абадии Худованд ва Наҷотдиҳандаи мо Исои Масеҳ барои шумо бемалол кушода хоҳад буд.

Барои ҳамин ман ба ёди шумо овардани инро ҳаргиз бас намекунам, гарчанде ки шумо инро медонед ва дар ин ростӣ устувор ҳастед.

Аммо ман салоҳ медонам, то даме ки дар ин хайма ҳастам, шуморо ба ёдоварӣ таҳрик диҳам,

Чун медонам, ки ба қарибӣ бояд хаймаи худро тарк кунам, чунон ки Худованди мо Исои Масеҳ ба ман эълон намудааст.

Ва саъю кўшиш хоҳам кард, ки шумо пас аз риҳлатам низ ҳамеша инро ба ёд оваред.

Зеро, ҳангоме ки мо қувват ва омадани Худованди мо Исои Масеҳро ба шумо хабар додем, аз паи афсонаҳои фиребгарона нарафтаем, балки кибриёи Ўро бо чашмони худ дидаем,

Зеро ки Ў аз Худои Падар шавкат ва ҷалол ёфт, вақте ки аз ҷониби ҷалоли боазамат сўИ Ў чунин овоз расид: ́Ин аст Писари Маҳбуби Ман, ки ҳусни таваҷҷўҳи Ман бар Ўст́.

Ва ин овозро, аз осмон омада расид, мо шунидем, ҳангоме ки бо Ў дар кўҳи муқаддас будем.

Ва каломи нубувват барои мо матонати бештаре дорад; шумо хуб мекунед, ки ба он рў меоваред, ҳамчун чароғе ки дар ҷои торик нур мепошад, то даме ки чашми рўз кушода шуда, ситораи субҳ дар дилҳои шумо тулўъ намояд;

Ва пеш аз ҳама чиз инро бидонед, ки ҳеҷ як нубуввати Навиштаҳо тафсири шахсиро раво намедонад;

Зеро ки ҳаргиз нубувват ба ҳасби иродаи одамизод ба забон ронда нашудааст, балки муқаддасони Худо, бо таҳрики Рўҳулқудс, онро ба забон рондаанд.