Ски́нiю же да сотвори́ши от десяти́ опо́нъ от виссо́на ска́наго и синеты́, и багряни́цы и червлени́цы ска́ныя: херуви́мы дѣ́ломъ тка́нымъ да сотвори́ши я́.

Долгота́ опо́ны еди́ныя два́десять и о́смь ла́ктiй, и широта́ четы́рехъ ла́ктiй, опо́на еди́на да бу́детъ: мѣ́ра та́яжде да бу́детъ всѣ́мъ опо́намъ.

Пя́ть же опо́нъ да бу́дутъ взаи́мъ придержа́щяся еди́на от другі́я, и пя́ть опо́нъ да бу́дутъ содержа́щяся друга́ о друзѣ́й.

И да сотвори́ши и́мъ пе́тли изъ синеты́ у кра́я опо́ны еди́ныя, от еди́ныя страны́ въ сложе́нiе: и си́це сотвори́ши на краю́ опо́ны внѣ́шнiя къ сложе́нiю второ́му.

Пятьдеся́тъ же пе́тлей сотвори́ши еди́нѣй опо́нѣ, и пятьдеся́тъ пе́тлей да сотвори́ши от кра́я опо́ны по сложе́нiю вторы́я, лице́мъ къ лицу́ сходя́щыяся между́ собо́ю ка́яждо.

И сотвори́ши пятьдеся́тъ крючко́въ златы́хъ и совокупи́ши опо́ны еди́ну ко друзѣ́й крючка́ми: и бу́детъ ски́нiя еди́на.

И да сотвори́ши опо́ны власяны́я въ покро́въ надъ ски́нiею, единона́десять опо́нъ сотвори́ши и́хъ.

Долгота́ опо́ны еди́ныя да бу́детъ три́десяти ла́ктiй, и четы́рехъ ла́ктiй широта́ опо́ны еди́ныя: та́яжде мѣ́ра да бу́детъ единона́десяти опо́намъ.

И совокупи́ши пя́ть опо́нъ вку́пѣ, и ше́сть опо́нъ вку́пѣ: и усугу́биши опо́ну шесту́ю ко вхо́ду ски́нiи.

И да сотвори́ши пе́тлей пятьдеся́тъ на краи́ опо́ны еди́ныя, я́же средѣ́ по сложе́нiю, и пятьдеся́тъ пе́тлей да сотвори́ши на краи́ опо́ны совокупля́ющiяся вторы́я.

И сотвори́ши крючко́въ мѣ́дяныхъ пятьдеся́тъ: и совокупи́ши крючки́ съ пе́тлями, и да совокупи́ши опо́ны, и бу́детъ еди́но.

И да подложи́ши изли́шнее от опо́нъ ски́нiи: полуопо́ною оста́вшеюся да покры́еши изли́шнее опо́нъ ски́нiи: да прикры́еши созади́ ски́нiи.

Ла́коть [еди́нъ] от сего́, и ла́коть [еди́нъ] от друга́го, от изли́шняго опо́нъ, въ долготу́ опо́нъ ски́нiи: да бу́детъ покрыва́ющее на странѣ́ ски́нiи, сю́ду и сю́ду да покрыва́етъ.

И да сотвори́ши покро́въ ски́нiи от ко́жъ о́внихъ червле́ныхъ, и прикрыва́ла от ко́жъ си́нихъ све́рху.

И да сотвори́ши столпы́ ски́нiи от дре́въ негнiю́щихъ:

десяти́ ла́ктiй [въ высоту́] да сотвори́ши сто́лпъ еди́нъ, ла́ктя же еди́наго и по́лъ широта́ столпа́ еди́наго:

два́ закро́йца [на края́хъ] столпу́ еди́ному, проти́ву стоя́ща другъдру́гу: та́ко сотвори́ши всѣ́мъ столпо́мъ ски́нiи.

И да сотвори́ши столпы́ ски́нiи, два́десять столпо́въ от страны́ я́же къ сѣ́веру:

и четы́редесять стоя́ловъ сре́бряныхъ да сотвори́ши два́десятимъ столпо́мъ: два́ стоя́ла еди́ному столпу́ на обои́хъ кра́ехъ его́ и два́ стоя́ла друго́му столпу́ на обои́хъ кра́ехъ его́:

и въ странѣ́ вторѣ́й ю́жнѣй два́десять столпо́въ:

и четы́редесять стоя́ловъ и́мъ сре́бряныхъ: два́ стоя́ла столпу́ еди́ному на обои́хъ кра́ехъ его́ и два́ стоя́ла столпу́ друго́му на обои́хъ кра́ехъ его́.

И созади́ ски́нiи по странѣ́ я́же къ мо́рю да сотвори́ши ше́сть столпо́въ,

и два́ столпа́ сотвори́ши во у́глахъ ски́нiи созади́.

И бу́дутъ ра́вни от до́лу: по тому́жде да бу́дутъ ра́вни от гла́въ въ соста́въ еди́нъ: та́ко да сотвори́ши обои́мъ дву́мъ у́гламъ: ра́вни да бу́дутъ.

И да бу́дутъ о́смь столпы́ и стоя́ла и́хъ сре́бряна шестьна́десять: два́ стоя́ла еди́ному столпу́ и два́ стоя́ла друго́му столпу́, на обои́хъ кра́ехъ его́.

И да сотвори́ши вереи́ от дре́въ негнiю́щихъ: пя́ть вере́й столпу́ еди́ному от еди́ныя страны́ ски́нiи,

и пя́ть вере́й столпу́ еди́ному вторѣ́й странѣ́ ски́нiи, и пя́ть вере́й столпу́ за́днему странѣ́ ски́нiи, я́же къ мо́рю:

и верея́ сре́дняя посредѣ́ столпо́въ да прохо́дитъ от еди́ныя страны́ въ другу́ю страну́.

И столпы́ да позлати́ши зла́томъ: и ко́лца сотвори́ши зла́та, въ ня́же вложи́ши вереи́: и позлати́ши вереи́ зла́томъ.

И возста́виши ски́нiю по о́бразу пока́занному тебѣ́ на горѣ́.

И да сотвори́ши завѣ́су от синеты́ и багряни́цы, и червлени́цы ска́ныя и виссо́на пря́денаго: дѣ́ломъ тка́нымъ да сотвори́ши ю́ херуви́мы.

И возложи́ши ю́ на четы́ри столпы́ негнiю́щыя позлаще́ны зла́томъ: и верхи́ и́хъ зла́ты, и стоя́ла и́хъ четы́ри сре́бряна.

И повѣ́сиши завѣ́су на столпѣ́хъ, и внесе́ши та́мо вну́трь завѣ́сы киво́тъ свидѣ́нiя: и раздѣля́ти бу́детъ завѣ́са ва́мъ посредѣ́ святи́лища и посредѣ́ Свята́я святы́хъ,

и закры́еши завѣ́сою киво́тъ свидѣ́нiя во Свята́я святы́хъ.

И поста́виши трапе́зу внѣ́ завѣ́сы, и свѣти́лникъ пря́мо трапе́зы на странѣ́ ски́нiи, я́же къ ю́гу: и трапе́зу поста́виши на странѣ́ ски́нiи, я́же къ сѣ́веру.

И да сотвори́ши закро́въ въ две́рехъ ски́нiи от синеты́ и багряни́цы, и червлени́цы ска́ныя и виссо́на ска́наго, дѣ́ломъ пестря́щаго.

И да сотвори́ши завѣ́сѣ пя́ть столпо́въ от дре́въ негнiю́щихъ, и позлати́ши и́хъ зла́томъ, и верхи́ и́хъ зла́ты: и да слiе́ши и́мъ пя́ть стоя́лъ мѣ́дяныхъ.

И рече́ Госпо́дь къ Моисе́ю, глаго́ля:

се́, нареко́хъ и́менемъ Веселеи́ла сы́на Урі́и, сы́на О́рова, от пле́мене Иу́дина,

и напо́лнихъ его́ Ду́хомъ Бо́жiимъ прему́дрости и смышле́нiя и вѣ́дѣнiя, во вся́комъ дѣ́лѣ разумѣ́ти

и архитекто́нствовати, дѣ́лати зла́то и сребро́ и мѣ́дь, и синету́ и багряни́цу, и червлени́цу пря́дену и виссо́нъ ска́ный,

и ка́менное дѣ́ло, и разли́чная древодѣ́лства дѣ́лати во всѣ́хъ дѣ́лѣхъ:

и А́зъ да́хъ его́ и Елiа́ва сы́на Ахисама́хова от пле́мене Да́нова, и вся́кому смы́сленному се́рдцемъ да́хъ смы́слъ, и потрудя́тся, и сотворя́тъ вся́, ели́ка заповѣ́дахъ тебѣ́:

ски́нiю свидѣ́нiя и киво́тъ завѣ́та, и очисти́лище е́же верху́ его́, и у́тварь ски́нiи,

и же́ртвенники, и трапе́зу и вся́ сосу́ды ея́, и свѣти́лникъ чи́стый и вся́ сосу́ды его́,

и умыва́лницу и стоя́ло ея́,

и ри́зы служе́бныя Ааро́новы и ри́зы сыно́въ его́, е́же священнодѣ́йствовати Мнѣ́,

и еле́й пома́занiя, и ѳимiа́мъ сложе́нiя свята́го: по всѣ́мъ, ели́ка заповѣ́дахъ тебѣ́, сотворя́тъ.

И рече́ Госпо́дь къ Моисе́ю, глаго́ля:

и ты́ заповѣ́ждь сыно́мъ Изра́илевымъ, глаго́ля: смотри́те и суббо́ты Моя́ сохрани́те: е́сть бо зна́менiе между́ Мно́ю и ва́ми въ ро́ды ва́шя, да увѣ́сте, я́ко А́зъ Госпо́дь освяща́яй ва́съ:

и сохрани́те суббо́ту, я́ко свя́та́ сiя́ е́сть Го́споду и ва́мъ: оскверни́вый ю́ сме́ртiю у́мретъ: вся́къ, и́же сотвори́тъ въ ню́ дѣ́ло, потреби́тся душа́ та́ от среды́ люді́й свои́хъ:

ше́сть дні́й да сотвори́ши дѣла́, въ де́нь же седмы́й суббо́та, поко́й свя́тъ Го́споду: вся́къ, и́же сотвори́тъ дѣ́ло въ седмы́й де́нь, сме́ртiю у́мретъ:

и да сохраня́тъ сы́нове Изра́илевы суббо́ты держа́ти я́ въ ро́ды и́хъ:

завѣ́тъ вѣ́ченъ во Мнѣ́ и въ сынѣ́хъ Изра́илевыхъ, зна́менiе е́сть во Мнѣ́ вѣ́чное: я́ко въ шести́ дне́хъ сотвори́ Госпо́дь не́бо и зе́млю, въ седмы́й же де́нь преста́, и почи́.

И даде́ [Бо́гъ] Моисе́ю, егда́ преста́ глаго́ля ему́ на горѣ́ Сина́йстѣй, двѣ́ скрижа́ли свидѣ́нiя, скрижа́ли ка́менны напи́саны пе́рстомъ Бо́жiимъ.

Греческий [Greek (NT Byz)]

В этом переводе выбранная книга отсутствует

Украинский (Огієнко)

А скинію зробиш із десяти покривал із суканого віссону, і блакиті, і пурпуру та з червені.
Херувими мистецькою роботою зробиш ти їх.

Довжина одного покривала двадцять і вісім ліктів, а ширина одного покривала чотири лікті.
Усім покривалам міра одна.

П́ять покривал буде поспинаних одне до одного, і п́ять покривал інших буде поспинаних одне до одного.

І поробиш блакитні петельки на краю одного покривала з кінця в спинанні.
І так само зробиш на краю кінцевого покривала в спинанні другім.

П́ятдесят петельок поробиш у покривалі однім, і п́ятдесят петельок поробиш на кінці покривала, що в другім спинанні.
Ті петельки протилеглі одна до однієї.

І зробиш п́ятдесят золотих гачків, і поспинаєш ті покривала одне до одного тими гачками, і буде одна скинія.

І проробиш покривала з вовни козиної на намета над внутрішньою скинією, зробиш їх одинадцять покривал.

Довжина одного покривала тридцять ліктів, а ширина одного покривала чотири лікті.
Одинадцятьом покривалам міра одна.

І поспинаєш п́ять покривал осібно, і шість покривал осібно, а шосте покривало складеш удвоє напереді намету.

І поробиш п́ятдесят петельок на краю одного покривала, кінцевого в спинанні, і п́ятдесят петельок на краю покривала другого спинання.

І зробиш п́ятдесят мідяних гачків, і повсовуєш ті гачки в петельки і поспинаєш намета, і буде він один.

А те, що звисає, лишок в наметових покривалах, половина залишку покривала, буде звисати ззаду скинії.

І лікоть із цього, і лікоть із того боку в залишку в довжині наметового покривала буде звішений на боки скинії з цього й з того боку на покриття її.

І зробиш накриття для скинії, баранячі начервоно пофарбовані шкурки, і накриття зверху з тахашевих шкурок.

І поробиш для скинії стоячі дошки з акаційного дерева.

Десять ліктів довжина дошки, і лікоть і півліктя ширина однієї дошки.

В одній дошці дві ручки, сполучені одна до однієї.
Так зробиш усім дошкам скинійним.

І поробиш дошки для скинії, двадцять дощок на бік південний, на полудень.

І сорок срібних підстав поробиш під тими двадцятьма дошками, дві підставі під однією дошкою для двох ручок її, і дві підставі під дошкою другою для двох ручок її.

А для другого боку скинії, в сторону півночі двадцять дощок.

І для них сорок срібних підстав, дві підставі під одну дошку, і дві підставі під дошку другу.

А для заднього боку скинії на захід зробиш шість дощок.

І дві дошки зробиш для кутів скинії на заднього бока.

І нехай вони будуть поєднані здолу, і нехай разом будуть поєднані на верху її до однієї каблучки.
Так нехай буде для обох них;
нехай вони будуть для обох кутів.

І буде вісім дощок, а їхні підстави зо срібла, шістнадцять підстав: дві підставі під одну дошку, і дві під дошку другу.

І зробиш засуви з акаційного дерева, п́ять для дощок одного боку скинії,

і п́ять засувів для дощок другого боку скинії, і п́ять засувів для дощок заднього боку на захід.

А середній засув посередині дощок буде засувати від кінця до кінця.

А ці дошки пообкладаєш золотом, а каблучки їхні, на вкладання для засувів, поробиш із золота;
і ці засуви пообкладаєш золотом.

І поставиш скинію згідно з приписами, як тобі показано на горі.

І зробиш завісу з блакиті, і пурпуру, і червені та з суканого віссону.
Мистецькою роботою зробити її з херувимами.

І повісь її на чотирьох акаційних стовпах, пообкладаних золотом, гаки їх золоті, на чотирьох срібних підставах.

І повісь ту завісу під гачками, і внесеш туди за завісу ковчега свідоцтва.
І ця завіса буде відділяти вам між святинею й між Святеє Святих!

І покладеш те віко на ковчега свідоцтва в Святому Святих.

І поставиш стола назовні завіси, а свічника навпроти столу на боці скинії на південь, а стола поставиш на боці півночі.

І зробиш заслону входу скинії з блакиті, і пурпуру, і червені та з суканого віссону, робота гаптівника.

І зробиш для заслони п́ять акаційних стовпів, і пообкладаєш їх золотом;
гаки їх золото;
і виллєш для них п́ять мідяних підстав.

І промовив Господь до Мойсея, говорячи:

Дивися, Я покликав на ім́я Бецал́їла, сина Урієвого, сина Хура, Юдиного племени,

і наповнив його Духом Божим, мудрістю, і розумуванням, і знанням, і здібністю до всякої роботи,

на обмислення мистецьке, на роботу в золоті, і в сріблі, і в міді,

і в обробленні каменя, щоб всаджувати, і в обробленні дерева, щоб робити в усякій роботі.

І Я ото дав із ним Оголіява, Ахісамахового сина, Данового племени.
А в серце кожного мудросердого Я дав мудрість, і зроблять вони все, що Я наказав був тобі:

скинію заповіту, і ковчега для свідоцтва, і віко, що на ньому, і всі скинійні речі,

і стола та речі його, і чистого свічника та всі речі його, і жертівника кадила,

і жертівника цілопалення та всі речі його, і вмивальницю та підставу її,

і шати служебні, і шати священні для священика Аарона, і шати синів його на священнослуження,

і оливу помазання, і запашне кадило для святині, як усе, що Я наказав був тобі, вони зроблять.

І промовив Господь до Мойсея, говорячи:

А ти промовляй Ізраїлевим синам, говорячи: Тільки суботи Мої будете пильнувати, бо це знак поміж Мною та поміж вами для ваших поколінь, щоб ви познали, що Я Господь, що освячує вас!

І будете пильнувати суботу, бо вона святість для вас.
Хто опоганить її, той конче буде забитий, бо кожен, хто робить у ній роботу, то буде стята душа та з-посеред народів її!

Шість день буде робитися праця, а дня сьомого субота відпочинку від праці, святість для Господа.
Кожен, хто робить роботу за суботнього дня, той конче буде забитий!

І будуть Ізраїлеві сини додержувати суботу, щоб зробити суботу вічним заповітом для своїх поколінь.

Це знак навіки поміж Мною та поміж Ізраїлевими синами, бо шість день творив Господь небо та землю, а дня сьомого перервав працю та спочив.

І дав Він Мойсеєві, коли закінчив говорити з ним на Сінайській горі, дві таблиці свідоцтва, таблиці кам́яні, писані Божим перстом.

Таджикский

Языки

«Ва манзилро аз даҳ чодири катони нозуки дутоба, ва нахҳои лоҷвардӣ, ва арғувонӣ, ва қирмизӣ бисоз, ва каррубиёнро бо бофти санъаткорона бар онҳо нақш намо.

Дарозии ҳар як чодир бисту ҳашт араш, ва бари фарохии ҳар як чодир чор араш бошад; ҳамаи чодирҳо ба як андоза бошад.

Панҷ чодир бояд бо ҳамдигар пайванд карда шавад, ва панҷ чодири дигар бо ҳамдигар пайванд карда шавад.

Ва бандакҳои лоҷвардӣ бар лаби як чодире ки дар канори пайвандкунӣ мебошад, бисоз; ва бар лаби чодири канори пайвандкунии дуюм низ чунин бисоз.

Панҷоҳ бандак дар як чодир бисоз, ва панҷоҳ бандак дар канори чодире ки дар пайвандкунии дуюм мебошад, бисоз, – бандакҳо бояд дар рӯ ба рӯи ҳамдигар бошад.

Ва панҷоҳ часпаки тиллоӣ бисоз; ва чодирҳоро бо часпакҳо ба якдигар пайванд намо, – ва манзил яклухт хоҳад шуд.

Сипас чодирҳо аз пашми буз бисоз, то ки хаймае бар манзил бошад; ёздаҳ адад чунин чодирҳо бисоз.

Дарозии ҳар як чодир сӣ араш, ва фарохии ҳар як чодир чор араш бошад; ёздаҳ чодир ба як андоза бошад.

Ва панҷ чодирро алоҳида, ва шаш чодирро алоҳида пайванд намо; ва чодири шашумро аз тарафи пеши хайма дуқат бикун.

Ва панҷоҳ бандак бар лаби як чодире ки дар канори пайвандкунӣ мебошад, бисоз, ва панҷоҳ бандак бар лаби чодири пайвандкунии дуюм.

Ва панҷоҳ часпаки мисин бисоз, ва часпакҳоро ба бандакҳо дохил бикун, ва хаймаро пайванд намо, – ва он яклухт хоҳад шуд.

Ва канори зиёдатии чодирҳои хайма, яъне нисфи чодире ки зиёдатӣ кардааст, бигзор дар қафои манзил овезон бошад.

Ва араше аз як тараф ва араше аз тарафи дигар, ки аз дарозии чодирҳои хайма зиёдатӣ мекунад, бигзор дар паҳлуҳои манзил аз як тараф ва аз тарафи дигар овезон бошад, то ки онро бипӯшонад.

Ва болопӯше барои хайма аз пӯстҳои қӯчқор, ки сурх бошад, бисоз, ва болопӯше аз пӯстҳои тӯҳс аз болои он.

Ва тахтаҳо, ки меистода бошад, барои манзил аз чӯби ақоқиё бисоз.

Дарозии ҳар як тахта даҳ араш бошад, ва фарохии ҳар як тахта – якуним араш.

Ва дар ҳар тахта ду дандонаи ба мутавозии якдигар рӯ ба рӯ бошад; дар ҳамаи тахтаҳои манзил чунин бисоз.

Ва тахтаҳо барои манзил бисоз: бист тахта барои тарафи ҷанубӣ.

Ва чил пояи нуқра зери бист тахта бисоз: ду поя зери як тахта барои ду дандонаи он, ва ду поя зери тахтаи дигар барои ду дандонаи он.

Ва барои тарафи дигари манзил, барои тарафи шимолӣ – бист тахта.

Ва чил пояи нуқра барои онҳо: ду поя зери як тахта, ва ду поя зери тахтаи дигар.

Ва барои қафои манзил, ки тарафи ғарбист, шаш тахта бисоз.

Ва барои гӯшаҳои манзил, дар қафо, ду тахта бисоз.

Ва бигзор онҳо аз поён пайваст карда шавад, ва аз боло низ якҷоя дар як ҳалқа пайванд гардад; барои ҳар ду чунин бишавад, яъне онҳо барои ҳар ду гӯша бошад.

Ва ба ҳамин тариқ ҳашт тахта хоҳад буд, ва пояҳои нуқра барои онҳо, ҷамъ шонздаҳ поя: ду поя зери як тахта, ва ду поя зери тахтаи дигар.

Ва ходаҳо пуштбандҳо аз чӯби ақоқиё бисоз: панҷ адад барои тахтаҳои як тарафи манзил,

ва панҷ пуштбанд барои тахтаҳои тарафи дигари манзил, ва панҷ пуштбанд барои тахтаҳои тарафи қафои манзил, ба самти ғарб.

Ва пуштбанди миёна аз даруни тахтаҳо аз ин сар то он сар мегузарад.

Ва тахтаҳоро бо тилло бипӯшон, ва ҳалқаҳои онҳоро, ки хонаҳои пуштбандҳо бошад, аз тилло бисоз; ва пуштбандҳоро бо тилло бипӯшон.

Ва манзилро барпо намо, мувофиқи дастуре ки дар кӯҳ ба ту нишон дода шуд.

Ва пардае аз нахҳои лоҷвардӣ ва арғувонӣ ва қирмизӣ ва катони нозуки дутоба бисоз; бо бофти санъаткорона онро бо каррубиён бисоз.

Ва онро бар чор сутуни ақоқиё биовез, ки онҳо бо тилло пӯшонида шуда бошанд, часпакҳошон аз тилло бошад, бар чор пояи нуқра истода бошанд.

Ва пардаро зери часпакҳо биовез; ва сандуқи шаҳодатро ба он ҷо, дар қафои парда биёр, ва парда покро барои шумо аз поки покҳо ҷудо хоҳад кард.

Ва сарпӯшро бар сандуқи шаҳодат дар поки покҳо бимон.

Ва мизро аз беруни парда, ва чароғдонро дар рӯ ба рӯи миз, ба тарафи ҷанубии манзил бимон; ва мизро ба тарафи шимолии он ҷойгир кун.

Ва пардае барои даромадгоҳи хайма аз нахҳои лоҷвардӣ ва арғувонӣ ва қирмизӣ ва катони нозуки дутоба бо санъати гулдӯзӣ бисоз.

Ва барои парда панҷ сутун аз чӯби ақоқиё бисоз, ва онҳоро бо тилло бипӯшон, ва чангакҳошон аз тилло бошад; ва барои онҳо панҷ пояи мисин бирез».

Ва Парвардигор ба Мусо сухан ронда, гуфт:

«Диққат намо, ки Ман Басалъил ибни Урӣ ибни Ҳурро аз сибти Яҳудо ба ном хондаам.

Ва Ман ӯро аз Рӯҳи Худо, аз ҳикмат ва фаҳм ва дониш ва ҳар ҳунар пур кардаам,

то ки санъатҳоро омӯхта, бо тилло, нуқра ва мис кор кунад,

ва сангҳоро барои шинондан ҳаккокӣ намояд, ва дуредгарӣ карда, ҳар корро ба ҷо оварад.

Ва инак, Ман Оҳолиоб ибни Аҳисомокро аз сибти Дон мададгори ӯ таъин намудаам, ва ба дили ҳар каси донодил ҳикмат бахшидаам, то ҳар он чиро, ки ба ту фармудаам, ба амал оваранд:

Хаймаи ҷомеъ, ва сандуқи шаҳодат, ва сарпӯше ки бар он аст, ва тамоми чизҳои хайма,

ва миз ва колояш, ва чароғдони тиллои холис ва тамоми колояш, ва қурбонгоҳи бухур,

ва қурбонгоҳи қурбонии сӯхтанӣ ва тамоми колояш, ва лаган ва пояаш,

ва либоси хизматӣ, ва либоси пок барои Ҳоруни коҳин, ва либоси писаронаш барои каҳонат,

ва равғани тадҳин, ва бухури хушбӯй барои пок, – ҳамаашро ончунон, ки ба ту фармудаам, онҳо ба амал хоҳанд овард».

Ва Парвардигор ба Мусо сухан ронда, гуфт:

«Ва ту ба банӣ Исроил сухан ронда, бигӯ: ́Аммо шанбеҳои Маро риоя намоед, зеро ки ин дар миёни Ман ва шумо дар наслҳои шумо аломате хоҳад буд, то бидонанд, ки Ман Парвардигор ҳастам, ки шуморо тақдис мекунам.

Ва шанберо риоя намоед, зеро ки он барои шумо пок аст; палидкунандагони он бигзор кушта шаванд, зеро ҳар кӣ дар он кор кунад, ҷони вай аз миёни қавми худ нобуд хоҳад шуд.

Шаш рӯз бигзор кор карда шавад, ва дар рӯзи ҳафтум шанбеи оромии комил аст, ки пок барои Парвардигор аст; ҳар кӣ дар рӯзи шанбе кор кунад, бигзор кушта шавад.

Ва бигзор банӣ Исроил шанберо риоя намоянд: шанберо дар наслҳои худ ҳамчун паймони абадӣ ба ҷо оваранд.

Он дар миёни Ман ва банӣ Исроил аломати абадист, зеро ки Парвардигор дар шаш рӯз осмон ва заминро офарид, ва дар рӯзи ҳафтум ором гирифта, фароғат намуд́».

Ва ба Мусо, вақте ки суханро бо вай дар кӯҳи Сино ба анҷом расонид, ду лавҳи шаҳодат, лавҳаҳои сангин дод, ки бо ангушти Худо бар онҳо навишта шуда буд.