У телца́ до́му о́нова возобита́ютъ живу́щiи въ самарі́и, я́ко пла́кашася лю́дiе его́ о не́мъ: и я́коже разгнѣ́ваша его́, пора́дуются о сла́вѣ его́, я́ко пресели́ся от ни́хъ.

И связа́вше его́, во Ассирі́ю отведо́ша въ да́ръ царю́ Иари́му: въ да́ръ Ефре́мъ прiи́мется, и усрами́тся Изра́иль о совѣ́тѣ свое́мъ.

Отве́рже самарі́а царя́ своего́, а́ки хвра́стiе на лицы́ воды́.

Изве́ргутся тре́бища о́нова согрѣше́нiя Изра́илева, те́рнiе и волче́цъ возни́кнутъ на тре́бищихъ и́хъ: и реку́тъ къ гора́мъ: покры́йте ны́: и холмо́мъ: пади́те на ны́.

Отне́лѣже хо́лми, согрѣши́ Изра́иль: та́мо ста́ша: не пости́гнетъ и́хъ на холмѣ́ ра́ть, на ча́да непра́вды.

Прiи́де наказа́ти и́хъ по жела́нiю моему́: и соберу́тся лю́дiе на ня́, внегда́ наказа́тися и́мъ во двою́ непра́вдахъ свои́хъ.

Ефре́мъ ю́ница науче́ная, е́же люби́ти прѣ́нiе: а́зъ же найду́ на добро́ту вы́и ея́, наступлю́ на Ефре́ма, умолчу́ о Иу́дѣ, укрѣпи́тся себѣ́ Иа́ковъ.

Сѣ́йте себѣ́ въ пра́вду, собери́те пло́дъ живота́, просвѣти́те себѣ́ свѣ́тъ вѣ́дѣнiя, до́ндеже вре́мя, взыщи́те Го́спода, до́ндеже прiи́дутъ ва́мъ жи́та пра́вды.

Вску́ю премолча́сте нече́стiе, и непра́вды его́ объима́сте, изъядо́сте пло́дъ лжи́въ? я́ко упова́лъ еси́ на ору́жiе твое́, во мно́жествѣ си́лы твоея́.

И воста́нетъ па́губа въ лю́дехъ твои́хъ, и вся́ огра́ды твоя́ поги́бнутъ, я́коже [поги́бе] кня́зь Салама́нъ от до́му иеровоа́мля, во дни́ ра́тны ма́терь о ча́да разби́ша:

та́ко сотворю́ ва́мъ, до́ме Изра́илевъ, от лица́ непра́вды зло́бъ ва́шихъ.

Греческий [Greek (NT Byz)]

В этом переводе выбранная книга отсутствует

Украинский (Огієнко)

Языки

Ізраїль буйний виноград, що родить подібне собі.
Та за многістю плоду свого він намножує жертівники, за добрістю Краю свого бовванські стовпи прикрашає.

Облудне їхнє серце, тому винні тепер вони будуть, Він їхні жертівники понищить поруйнує стовпи їхні.

Бо тепер вони кажуть: Нема в нас царя, бо ми не боялися Господа, а цар що нам зробить?

Говорять порожні слова, клянуться фальшиво, коли заповіта складають, і на грядках польових цвіте їхнє правосуддя, немов той полин.

За телят Бет-Авену бояться мешканці Самарії, бо в жалобі опинився через нього народ його, а жерці будуть плакати над ним, за славу його, що пішла на вигнання від нього.

Запроваджений буде і він в Асирію цареві великому в дар.
Прийме сором Єфрем, і посоромлений буде Ізраїль за раду свою.

Самарія загине;
її цар немов тріска ота на поверхні води!

І поруйновані будуть висоти Авена, Ізраїлів гріх, тернина й будяччя зросте на їхніх жертівниках, і до гір вони скажуть: Накрийте ви нас!
а до взгір́їв: На нас упадіть!

Від днів Ґів́ї грішив ти, Ізраїлю!
Там вони полишились були, чи ж їх не досягне в Ґів́ї війна проти синів беззаконних?

За жаданням Своїм покараю Я їх, і зберуться народи на них, і покарані будуть вони за подвійні провини свої.

А Єфрем це привчена телиця, що звикла вона молотити, Сам ярмо накладу на її товсту шию, запряжу Я Єфрема, Юда буде орати, Яків буде собі скородити.

Сійте собі на справедливість, за милістю жніть, оріте собі переліг, бо час навернутись до Господа, ще поки Він прийде і правду лине вам дощем.

Ви беззаконня орали, пожали ви кривду, плід брехні споживали, бо надіявся ти на дорогу свою, на многість лицарства свого.

І станеться шум по народах твоїх, і всі твердині твої поруйновані будуть, як Шалман зруйнував Бет-Арбел в час війни, була мати з синами убита.

Отак вам учинить Бет-Ел за зло вашого зла, конче згине Ізраїлів цар на світанку!