Again I will build you, and you shall be rebuilt, O virgin of Israel! You shall again be adorned with your tambourines, And shall go forth in the dances of those who rejoice.

You shall yet plant vines on the mountains of Samaria; The planters shall plant and eat them as ordinary food.

For there shall be a day When the watchmen will cry on Mount Ephraim, «Arise, and let us go up to Zion, To the LORD our God.»́

For thus says the LORD: «Sing with gladness for Jacob, And shout among the chief of the nations; Proclaim, give praise, and say, «O LORD, save Your people, The remnant of Israel!́

Behold, I will bring them from the north country, And gather them from the ends of the earth, Among them the blind and the lame, The woman with child And the one who labors with child, together; A great throng shall return there.

They shall come with weeping, And with supplications I will lead them. I will cause them to walk by the rivers of waters, In a straight way in which they shall not stumble; For I am a Father to Israel, And Ephraim is My firstborn.

«Hear the word of the LORD, O nations, And declare it in the isles afar off, and say, «He who scattered Israel will gather him, And keep him as a shepherd does his flock.́

For the LORD has redeemed Jacob, And ransomed him from the hand of one stronger than he.

Therefore they shall come and sing in the height of Zion, Streaming to the goodness of the LORD-- For wheat and new wine and oil, For the young of the flock and the herd; Their souls shall be like a well-watered garden, And they shall sorrow no more at all.

«Then shall the virgin rejoice in the dance, And the young men and the old, together; For I will turn their mourning to joy, Will comfort them, And make them rejoice rather than sorrow.

I will satiate the soul of the priests with abundance, And My people shall be satisfied with My goodness, says the LORD.»

Thus says the LORD: «A voice was heard in Ramah, Lamentation and bitter weeping, Rachel weeping for her children, Refusing to be comforted for her children, Because they are no more.»

Thus says the LORD: «Refrain your voice from weeping, And your eyes from tears; For your work shall be rewarded, says the LORD, And they shall come back from the land of the enemy.

There is hope in your future, says the LORD, That your children shall come back to their own border.

«I have surely heard Ephraim bemoaning himself: «You have chastised me, and I was chastised, Like an untrained bull; Restore me, and I will return, For You are the LORD my God.

Surely, after my turning, I repented; And after I was instructed, I struck myself on the thigh; I was ashamed, yes, even humiliated, Because I bore the reproach of my youth.́

Is Ephraim My dear son? Is he a pleasant child? For though I spoke against him, I earnestly remember him still; Therefore My heart yearns for him; I will surely have mercy on him, says the LORD.

«Set up signposts, Make landmarks; Set your heart toward the highway, The way in which you went. Turn back, O virgin of Israel, Turn back to these your cities.

How long will you gad about, O you backsliding daughter? For the LORD has created a new thing in the earth-- A woman shall encompass a man.»

Thus says the LORD of hosts, the God of Israel: «They shall again use this speech in the land of Judah and in its cities, when I bring back their captivity: «The LORD bless you, O home of justice, and mountain of holiness!́

And there shall dwell in Judah itself, and in all its cities together, farmers and those going out with flocks.

For I have satiated the weary soul, and I have replenished every sorrowful soul.»

After this I awoke and looked around, and my sleep was sweet to me.

«Behold, the days are coming, says the LORD, that I will sow the house of Israel and the house of Judah with the seed of man and the seed of beast.

And it shall come to pass, that as I have watched over them to pluck up, to break down, to throw down, to destroy, and to afflict, so I will watch over them to build and to plant, says the LORD.

In those days they shall say no more: «The fathers have eaten sour grapes, And the childreńs teeth are set on edge.́

But every one shall die for his own iniquity; every man who eats the sour grapes, his teeth shall be set on edge.

«Behold, the days are coming, says the LORD, when I will make a new covenant with the house of Israel and with the house of Judah--

not according to the covenant that I made with their fathers in the day that I took them by the hand to lead them out of the land of Egypt, My covenant which they broke, though I was a husband to them, says the LORD.

But this is the covenant that I will make with the house of Israel after those days, says the LORD: I will put My law in their minds, and write it on their hearts; and I will be their God, and they shall be My people.

No more shall every man teach his neighbor, and every man his brother, saying, «Know the LORD,́ for they all shall know Me, from the least of them to the greatest of them, says the LORD. For I will forgive their iniquity, and their sin I will remember no more.»

Thus says the LORD, Who gives the sun for a light by day, The ordinances of the moon and the stars for a light by night, Who disturbs the sea, And its waves roar (The LORD of hosts is His name):

«If those ordinances depart From before Me, says the LORD, Then the seed of Israel shall also cease From being a nation before Me forever.»

Thus says the LORD: «If heaven above can be measured, And the foundations of the earth searched out beneath, I will also cast off all the seed of Israel For all that they have done, says the LORD.

«Behold, the days are coming, says the LORD, that the city shall be built for the LORD from the Tower of Hananel to the Corner Gate.

The surveyoŕs line shall again extend straight forward over the hill Gareb; then it shall turn toward Goath.

And the whole valley of the dead bodies and of the ashes, and all the fields as far as the Brook Kidron, to the corner of the Horse Gate toward the east, shall be holy to the LORD. It shall not be plucked up or thrown down anymore forever.»

Церковнослав. (рус. дореф.)

Во вре́мя о́но, рече́ Госпо́дь, бу́ду въ Бо́га ро́ду Изра́илеву, и ті́и бу́дутъ ми́ въ лю́ди.

Та́ко рече́ Госпо́дь: обрѣто́хъ теплоту́ {Евр.: обрѣто́ша благода́ть.} въ пусты́ни со изги́бшими от меча́: иди́те и не потреби́те Изра́иля,

Госпо́дь издале́ча яви́тся ему́: любо́вiю вѣ́чною возлюби́хъ тя́, того́ ра́ди вовлеко́хъ тя́ въ щедро́ты.

Я́ко возгражду́ тя, и возгради́шися, дѣ́во Изра́илева: во́змеши тимпа́ны своя́ и изы́деши съ собо́ромъ игра́ющихъ.

Еще́ насади́те виногра́ды въ горѣ́ самарі́йстѣй, насажда́юще насади́те и похвали́те.

Я́ко е́сть де́нь воззва́нiя отвѣщава́ющихъ въ гора́хъ Ефре́мовыхъ: воста́ните и взы́дите въ Сiо́нъ ко Го́сподеви Бо́гу на́шему:

я́ко та́ко рече́ Госпо́дь Иа́кову: возвесели́теся весе́лiемъ и воскли́кните на главу́ язы́ковъ: слы́шано сотвори́те и похвали́те, рцы́те: спасе́ Госпо́дь лю́ди своя́, оста́нокъ Изра́илевъ.

Се́, а́зъ веду́ и́хъ от сѣ́вера и соберу́ и́хъ от коне́цъ земли́ въ пра́здникъ па́схи: и чадороди́тъ наро́дъ мно́гъ, и возвратя́тся сѣ́мо.

Съ пла́чемъ изыдо́ша, а со утѣше́нiемъ возведу́ я́, проводя́ чрезъ рове́нники во́дъ по пути́ пра́ву, и не заблу́дятъ по нему́: я́ко а́зъ бѣ́хъ Изра́илеви во Отца́, и Ефре́мъ пе́рвенецъ ми́ е́сть.

Слы́шите, язы́цы, сло́во Госпо́дне, и возвѣсти́те во о́стровѣхъ да́льнихъ и рцы́те: развѣ́явый Изра́иля собере́тъ его́ и снабди́тъ его́, я́ко па́стырь ста́до свое́.

Я́ко изба́ви Госпо́дь Иа́кова и изъя́тъ его́ от руки́ си́льнѣйшихъ его́.

И прiи́дутъ и возвеселя́тся въ горѣ́ Сiо́нъ, и прiи́дутъ ко благота́мъ Госпо́днимъ, на зе́млю пшени́цы и вина́ и плодо́въ, и ското́въ и овно́въ: и бу́детъ душа́ и́хъ я́коже дре́во плодови́то, и не вза́лчутъ ктому́.

Тогда́ возра́дуются дѣви́цы въ собра́нiи ю́ношей, и ста́рцы возра́дуются: и обращу́ пла́чь и́хъ на ра́дость, и утѣ́шу и́хъ, и сотворю́ и́хъ ве́селы.

Возвели́чу и упою́ ду́шу жерце́въ сыно́въ Леві́иныхъ, и лю́дiе мои́ благо́тъ мои́хъ насы́тятся.

Та́ко рече́ Госпо́дь: гла́съ въ ра́мѣ слы́шанъ бы́сть пла́ча и рыда́нiя и во́пля: Рахи́ль пла́чущися ча́дъ свои́хъ, и не хотя́ше утѣ́шитися, я́ко не су́ть.

Та́ко рече́ Госпо́дь: да почі́етъ гла́съ тво́й от пла́ча и о́чи твои́ от сле́зъ, я́ко е́сть мзда́ дѣло́мъ твои́мъ, глаго́летъ Госпо́дь, и возвратя́тся от земли́ вра́жiя:

и е́сть наде́жда послѣ́днимъ твои́мъ, [глаго́летъ Госпо́дь,] и возвратя́тся сы́нове твои́ въ предѣ́лы своя́.

Слы́шя слы́шахъ Ефре́ма пла́чуща: наказа́лъ мя́ еси́, [Го́споди,] и наказа́хся: а́зъ я́коже теле́цъ не научи́хся: обрати́ мя, и обращу́ся, я́ко ты́ еси́ Госпо́дь Бо́гъ мо́й:

поне́же послѣди́ плѣне́нiя моего́ пока́яхся и послѣди́ разумѣ́нiя моего́ возстена́хъ въ де́нь посрамле́нiя и показа́хъ тебѣ́, я́ко прiя́хъ укори́зну от ю́ности моея́.

Сы́нъ любе́зенъ мнѣ́ Ефре́мъ, отроча́ питѣ́ющееся {нѣ́жное}, поне́же словеса́ моя́ въ не́мъ, па́мятiю воспомяну́ и́: того́ ра́ди потща́хся о не́мъ, ми́луяй поми́лую его́, рече́ Госпо́дь.

Поста́ви себе́ самого́, Сiо́не, стра́жу, сотвори́ муче́нiе, напра́ви се́рдце твое́ на пу́ть пра́въ, и́мже ходи́лъ еси́: возврати́ся, дѣви́це Изра́илева, обрати́ся во гра́ды твоя́ рыда́ющи.

Доко́лѣ отвраща́ешися, дщи́ обезче́ствованая? я́ко созда́ Госпо́дь спасе́нiе въ насажде́нiе но́во, въ не́мже спасе́нiи обы́дутъ человѣ́цы.

Я́ко та́ко рече́ Госпо́дь: еще́ реку́тъ сло́во сiе́ въ земли́ Иуде́йстѣй и во градѣ́хъ ея́, егда́ возвращу́ преселе́нiе его́: благослове́нъ Госпо́дь на пра́веднѣй горѣ́ святѣ́й свое́й:

и живу́щiи во градѣ́хъ Иу́диныхъ и во все́й земли́ его́, ку́пно со земледѣ́лцемъ, и вознесе́тся во ста́дѣ.

Я́ко упои́хъ вся́ку ду́шу жа́ждущу и вся́ку ду́шу а́лчущу насы́тихъ.

Того́ ра́ди воста́хъ от сна́ и ви́дѣхъ, и со́нъ ми́ сла́докъ бы́сть.

Се́, дні́е гряду́тъ, глаго́летъ Госпо́дь, и всѣ́ю Изра́иля и Иу́ду сѣ́мя человѣ́чо и сѣ́мя ско́тское.

И бу́детъ, я́коже бдѣ́хъ на ня́ потреби́ти и озло́бити, та́ко бдѣ́ти бу́ду о ни́хъ, е́же созида́ти и насажда́ти, рече́ Госпо́дь.

Въ ты́я дни́ не реку́тъ ктому́: отцы́ ядо́ша ки́слая, а зу́бы дѣ́темъ оско́минишася:

но кі́йждо свои́мъ грѣхо́мъ у́мретъ, и я́дшему ки́слая оскоменя́тся зу́бы его́.

Се́, дні́е гряду́тъ, глаго́летъ Госпо́дь, и завѣща́ю до́му Изра́илеву и до́му Иу́дину завѣ́тъ но́въ,

не по завѣ́ту, его́же завѣща́хъ отце́мъ и́хъ въ де́нь, въ о́ньже е́мшу ми́ за ру́ку и́хъ, извести́ я́ от земли́ Еги́петскiя, я́ко ті́и не пребы́ша въ завѣ́тѣ мое́мъ, и а́зъ небрего́хъ и́хъ, глаго́летъ Госпо́дь.

Я́ко се́й завѣ́тъ, его́же завѣща́ю до́му Изра́илеву по дне́хъ о́нѣхъ, глаго́летъ Госпо́дь: дая́ зако́ны моя́ въ мы́сли и́хъ, и на сердца́хъ и́хъ напишу́ я́, и бу́ду и́мъ въ Бо́га, и ті́и бу́дутъ ми́ въ лю́ди:

и не научи́тъ кі́йждо бли́жняго своего́ и кі́йждо бра́та своего́, глаго́ля: позна́й Го́спода: я́ко вси́ позна́ютъ мя́ от ма́ла да́же и до вели́каго и́хъ: я́ко ми́лостивъ бу́ду непра́вдамъ и́хъ и грѣхо́въ и́хъ не помяну́ ктому́.

А́ще вознесе́тся не́бо на высоту́, рече́ Госпо́дь, и а́ще смири́тся испо́дъ земли́ ни́зу, и а́зъ не отве́ргу ро́да Изра́илева о всѣ́хъ, я́же сотвори́ша, глаго́летъ Госпо́дь.

Та́ко рече́ Госпо́дь, да́вый со́лнце во свѣ́тъ дне́, луну́ и звѣ́зды на свѣ́тъ но́щи, и во́пль на мо́ри, и возшумѣ́ша во́лны его́, Госпо́дь Вседержи́тель и́мя ему́.

А́ще премо́лкнутъ зако́ны сі́и от лица́ моего́, рече́ Госпо́дь, то́ и ро́дъ Изра́илевъ преста́нетъ бы́ти язы́къ предъ лице́мъ мои́мъ во вся́ дни́.

Се́, дні́е гряду́тъ, рече́ Госпо́дь, и сози́ждется гра́дъ Го́сподеви от столпа́ Анамеи́ля до вра́тъ уго́лныхъ:

и изы́детъ размѣ́ренiе его́ проти́ву ему́ до моги́лъ гари́въ, и объи́мется о́крестъ избра́ннымъ ка́менiемъ,

и всю́ юдо́ль ме́ртвыхъ и пе́пела, и ве́сь Ассаримо́ѳъ да́же до водоте́чи ке́дрскiя, да́же до у́гла ко́нiй вра́тъ восто́чныхъ, освяще́нiе Го́сподеви, и ктому́ не исто́ргнется и не потреби́тся да́же до вѣ́ка.

Украинский (Огієнко)

Того часу, говорить Господь, для всіх родів Ізраїля стану Я Богом, вони ж Мені стануть народом!

Так говорить Господь: Знайшов милість в пустині народ, від меча врятований, Ізраїль іде на свій спочин.

Здалека Господь з́явився мені та й промовив: Я вічним коханням тебе покохав, тому милість тобі виявляю!

Ще буду тебе будувати й збудована будеш, о діво Ізраїлева!
Ти знов приоздобишся в бубни свої, та й підеш у танок тих, хто бавиться,

на горах самарійських ще будеш садити виноградники, виноградарі будуть садити й споживати законно собі!

Настане бо день, коли кликати буде сторожа на Єфремових горах: Уставайте, та підемо ми на Сіон, до Господа, нашого Бога!

Бо так промовляє Господь: Співайте для Якова з радістю, та головою народів утішайтесь!
Розголосіть, вихваляйте й скажіть: Спаси, Господи, народ Свій, останок Ізраїлів!

Ось Я їх приведу із північного краю, і зберу їх із кінців землі, з ними разом сліпий та кульгавий, важка й породілля, сюди повертаються збори великі!

Вони прийдуть з плачем, та Я їх попроваджу в утіхах.
Я їх до потоків води попроваджу прямою дорогою, не спіткнуться на ній, бо Ізраїлеві Я став Отцем, а Єфрем, перворідний він Мій!

Народи, послухайте слова Господнього, і далеко звістіть аж на островах та скажіть: Хто розсіяв Ізраїля, Той позбирає його, і стерегтиме його, як пастир отару свою!

Бо Господь викупив Якова, і визволив його від руки сильнішого від нього.

І вони поприходять, і будуть співати на вершині Сіону, і до добра до Господнього будуть горнутись, до збіжжя, і до виноградного соку, і до оливи, і до молодої дрібної худоби та до товару великого!
І стане душа їхня, немов той напоєний сад, і не відчують уже більше стомлення!

Тоді дівчина тішитись буде в танку, і разом юнацтво та старші, бо Я оберну їхню жалобу на радість, і Я їх потішу, і їх звеселю в їхнім смутку!

І душу священиків ситістю Я напою, а народ Мій добром Моїм буде насичений, каже Господь!

Так говорить Господь: Чути голос у Рамі, плач та ридання гірке: Рахиль плаче за дітьми своїми, не хоче потішена бути за діти свої, бо нема їх…

Так говорить Господь: Стримай голос свій від голосіння, і від сльози свої очі, бо є нагорода для чину твого, говорить Господь, і вони вернуться з краю ворожого!

І для твого майбутнього є сподівання, говорить Господь, і до границь твоїх вернуться діти твої!

Добре Я чую Єфрема, як він головою похитує, плачучи: Покарав Ти мене і покараний я, мов теля те ненавчене!
Наверни Ти мене і вернуся, бо Ти Господь Бог мій!

Бо як я навернувся, то каявся, коли ж я пізнав, то вдарив по стегнах своїх…
Засоромився я та збентежений був, бо я ганьбу ношу молодощів своїх.

Чи Єфрем не Мій син дорогий, чи не люба дитина Моя?
То скільки Я не говорю проти нього, завжди сильно його пам́ятаю!
Тому то за нього хвилюється нутро Моє, змилосерджуся справді над ним, говорить Господь!

Постав собі дороговкази, стовпи собі порозставляй, зверни своє серце на биту дорогу, якою ти йшла, і вернися, о діво Ізраїлева, вернися до цих своїх міст!

Аж доки тинятися будеш, о дочко невірна?
Господь бо новину створив на землі: жінка спасатиме мужа!

Так говорить Господь Саваот, Бог Ізраїлів: Оце слово прокажуть іще в краї Юдиному й по містах його, коли Я верну їх: Хай Господь благословить тебе, оселе ти правди, о горо свята!

І осядуть на ній Юда та міста його разом усі, селяни та ті, хто ходить з отарою.

Бо напоюю Я душу змучену, і кожну душу скорботну насичую.

На це я збудився й побачив, і був мені сон мій приємний.

Ось дні настають, говорить Господь, і засію Ізраїлів дім та дім Юдин насінням людини й насінням скотини.

І буде, як Я пильнував був над ними, щоб їх виривати та бурити, і щоб руйнувати, і губити, і чинити лихе, так Я попильную над ними, щоб їх будувати й садити, говорить Господь!

Тими днями не скажуть уже: Батьки їли неспіле, а оскома в синів на зубах!

бо кожен за власну провину помре, і кожній людині, що їсть недоспіле, оскома впаде їй на зуби!

Ось дні наступають, говорить Господь, і складу Я із домом Ізраїлевим і з Юдиним домом Новий Заповіт.

Не такий заповіт, що його з їхніми батьками Я склав був у той день, коли міцно за руку їх узяв, щоб їх вивести з краю єгипетського.
Та вони поламали Мого заповіта, і Я їх відкинув, говорить Господь!

Бо це ось отой Заповіт, що його по цих днях складу з домом Ізраїля, каже Господь: Дам Закона Свого в середину їхню, і на їхньому серці його напишу, і Я стану їм Богом, вони ж Мені будуть народом!

І більше не будуть навчати вони один одного, і брат свого брата, говорячи: Пізнайте Господа!
Бо всі будуть знати Мене, від малого їхнього й аж до великого їхнього, каже Господь, бо їхню провину прощу, і не буду вже згадувати їм гріха!

Так говорить Господь, що сонце дає вдень на світло, і порядок місяцеві й зорям на світло вночі, що порушує море й шумлять його хвилі, Господь Саваот Йому Ймення!

Як відійдуть устави ці з-перед обличчя Мого, говорить Господь, то й насіння Ізраїлеве перестане народом бути перед обличчям Моїм по всі дні.

Так говорить Господь: Так як небо вгорі незміриме, і не будуть досліджені долі основи землі, то так не відкину і Я все насіння Ізраїлеве за все те, що зробили, говорить Господь!

Ось дні настають, говорить Господь, і збудується місто оце Господеві від башти Хананеїла аж до брами Наріжної.

І піде мірничий шнурок той ще далі, прямо аж до Ґареву, й обернеться він до Ґої.

І долина вся трупів та попелу, і всі поля аж до долини Кедрону, аж до рогу Кінської брами на схід, усе це буде святість для Господа, не знищиться та не зруйнується ввіки вона!

Латинский (Nova Vulgata)

Языки

In tempore illo, dicit Dominus, ero Deus universis cognationibus Israel, et ipsi erunt mihi in populum.

Haec dicit Dominus: Invenit gratiam in deserto populus, qui remanserat a gladio; vadet ad requiem suam Israel».

De longe Dominus apparuit mihi: «In caritate perpetua dilexi te; ideo attraxi te in misericordia.

Rursumque aedificabo te, et aedificaberis, virgo Israel; adhuc ornaberis tympanis tuis et egredieris in choro ludentium.

Adhuc plantabis vineas in montibus Samariae; plantabunt plantantes et vindemiabunt.

Quia erit dies, in qua clamabunt custodes in monte Ephraim: "Surgite, et ascendamus in Sion ad Dominum Deum nostrum".

Quia haec dicit Dominus: Exsultate in laetitia propter Iacob et hinnite capiti gentium; personate, canite et dicite: "Salva, Domine, populum tuum, reliquias Israel".

Ecce ego adducam eos de terra aquilonis et congregabo eos ab extremis terrae; inter quos erunt caecus et claudus, praegnans et pariens simul: coetus magnus revertentium huc.

In fletu venient, et in deprecatione reducam eos et adducam eos per torrentes aquarum in via recta, et non impingent in ea, quia factus sum Israeli pater, et Ephraim primogenitus meus est».

Audite verbum Domini, gentes, et annuntiate in insulis, quae procul sunt, et dicite: «Qui dispersit Israel, congregabit eum et custodiet eum sicut pastor gregem suum».

Redemit enim Dominus Iacob et liberavit eum de manu potentioris.

Et venient et laudabunt in monte Sion et confluent ad bona Domini super frumento et vino et oleo et fetu pecorum et armentorum; eritque anima eorum quasi hortus irriguus, et ultra non esurient.

Tunc laetabitur virgo in choro, iuvenes et senes simul. «Et convertam luctum eorum in gaudium et consolabor eos et laetificabo a dolore suo.

Et inebriabo animam sacerdotum pinguedine, et populus meus bonis meis adimplebitur», ait Dominus.

Haec dicit Dominus: «Vox in Rama audita est lamentationis, luctus et fletus Rachel plorantis filios suos et nolentis consolari super eis, quia non sunt».

Haec dicit Dominus: «Quiescat vox tua a ploratu, et oculi tui a lacrimis, quia est merces operi tuo, ait Dominus, et revertentur de terra inimici.

Et est spes novissimis tuis, ait Dominus, et revertentur filii ad terminos suos.

Audiens audivi Ephraim transmigrantem: "Castigasti me, et eruditus sum quasi iuvenculus indomitus; converte me, et convertar, quia tu Dominus Deus meus.

Postquam enim convertisti me, egi paenitentiam; et postquam ostendisti mihi, percussi femur meum; confusus sum et erubui, quoniam sustinui opprobrium adulescentiae meae".

Estne filius honorabilis mihi Ephraim aut puer delectabilis, quia ex quo locutus sum de eo, adhuc recordabor eius? Idcirco conturbata sunt viscera mea super eum: miserans miserebor eius», ait Dominus.

Statue tibi lapides, pone tibi signa, dirige cor tuum in iter, viam, in qua ambulasti; revertere, virgo Israel, revertere ad civitates tuas istas.

Usquequo vagaberis, filia rebellis? Quia creavit Dominus novum super terram: femina circumdabit virum.

Haec dicit Dominus exercituum, Deus Israel: «Adhuc dicent verbum istud in terra Iudae et in urbibus eius, cum convertero sortem eorum: "Benedicat tibi Dominus, habitaculum iustitiae, mons sanctus".

Et habitabunt in eo Iudas et omnes civitates eius simul, agricolae et minantes greges.

Quia inebriavi animam lassam et omnem animam esurientem saturavi».

Ideo quasi de somno suscitatus sum et vidi, et somnus meus dulcis mihi.

«Ecce dies veniunt, dicit Dominus, et seminabo domum Israel et domum Iudae semine hominum et semine iumentorum.

Et sicut vigilavi super eos, ut evellerem et demolirer et dissiparem et disperderem et affligerem, sic vigilabo super eos, ut aedificem et plantem, ait Dominus.

In diebus illis non dicent ultra: "Patres comederunt uvam acerbam, et dentes filiorum obstupuerunt",

sed unusquisque in iniquitate sua morietur; omnis homo, qui comederit uvam acerbam, obstupescent dentes eius.

Ecce dies veniunt, dicit Dominus, et feriam domui Israel et domui Iudae pactum novum;

non secundum pactum, quod pepigi cum patribus eorum in die qua apprehendi manum eorum, ut educerem eos de terra Aegypti, pactum, quod irritum fecerunt, et ego dominatus sum eorum, dicit Dominus.

Sed hoc erit pactum, quod feriam cum domo Israel post dies illos, dicit Dominus: Dabo legem meam in visceribus eorum et in corde eorum scribam eam; et ero eis in Deum, et ipsi erunt mihi in populum.

Et non docebit ultra vir proximum suum, et vir fratrem suum dicens: "Cognosce Dominum"; omnes enim cognoscent me, a minimo eorum usque ad maximum, ait Dominus, quia propitiabor iniquitati eorum et peccati eorum non memorabor amplius».

Haec dicit Dominus, qui dat solem in lumine diei, ordinem lunae et stellarum in lumine noctis, qui turbat mare, et fremunt fluctus eius, Dominus exercituum nomen illi:

«Si defecerint leges istae coram me, dicit Dominus, tunc et semen Israel deficiet, ut non sit gens coram me cunctis diebus».

Haec dicit Dominus: «Si mensurari potuerint caeli sursum, et investigari fundamenta terrae deorsum, et ego abiciam universum semen Israel propter omnia, quae fecerunt, dicit Dominus.

Ecce dies veniunt, dicit Dominus, et aedificabitur civitas Domino a turre Hananeel usque ad portam Anguli,

et exibit ultra norma mensurae in conspectu eius super collem Gareb et vertetur in Goa,

et omnis vallis cadaverum et cineris et universa regio usque ad torrentem Cedron et usque ad angulum portae Equorum orientalis sanctum Domini; non evelletur et non destruetur ultra in perpetuum».